Document No. 124684859

Справа № 991/7774/24

Провадження 2/991/7/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2025 року м.Київ

Вищий антикорупційний суд у складі

головуючого судді Михайленко В.В., суддів Мойсака С.М., Хамзіна Т.Р.,

за участю

секретаря судового засідання Клочко Е.К.,

позивача - прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Мирко О.О., Сидоренка В.А., Висоцької Н.В., Ткача І.М.,

відповідача-1 ОСОБА_4,

відповідача-2 ОСОБА_5,

третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_6,

представників відповідачів та третіх осіб Вербового Р.П. та Грущанського В.О.,

розглянувши цивільну справу

за позовом Держави Україна в особі Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (місцезнаходження: 01011, м. Київ, вул. Ісаакяна, 17, ідентифікаційний код юридичної особи 45252419)

до

відповідача-1: ОСОБА_4 (дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1, місце реєстрації: АДРЕСА_1, відоме місце проживання: АДРЕСА_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 );

відповідача-2: ОСОБА_5 (дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_2, місце проживання: АДРЕСА_3, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 );

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору (на стороні Відповідача-2) ОСОБА_6 (дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_3, місце реєстрації: АДРЕСА_3, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ),

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору (на стороні Відповідача-1) ОСОБА_9 (дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_4, місце проживання: АДРЕСА_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ),

про визнання необґрунтованими активів та стягнення їх у дохід держави,

ВСТАНОВИВ:

І. Суть справи

1.Держава Україна в особі Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (далі - Позивач) звернулася до Вищого антикорупційного суду з позовом до ОСОБА_4 (далі Відповідач-1) та ОСОБА_5 (далі Відповідач-2), яка є його матір`ю, про визнання необґрунтованим активу та стягнення його в дохід держави.

2.У позовній заяві прокурор просить визнати необґрунтованим активом квартиру загальною площею 97,7 м2, розташовану за адресою: АДРЕСА_4 (реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна: 5823653101) (далі - Об?єкт нерухомості, Квартира) та стягнути її в дохід держави.

3.Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 21.08.2024 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання. Одночасно з відкриттям провадження Судом вирішені заявлені Позивачем клопотання. Зокрема, залучено до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_6 та ОСОБА_9 .

4.Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 08.10.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

ІІ. Стислий виклад позицій учасників справи

2.1. Позивач зазначив, що ОСОБА_4 наказом Командувача сухопутних військ Збройних Сил України від 22.05.2023 №460 призначено на посаду заступника начальника територіального центру комплектування та соціальної підтримки - начальника сектору мобілізаційно-оборонної роботи ІНФОРМАЦІЯ_5 оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_6 ».

Під час вжиття заходів щодо виявлення необґрунтованих активів за повідомленням Національного агентства із запобігання корупції (далі - Національне агентство) Позивачем з`ясовано факт набуття Відповідачем-2 у власність квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_4 . Позивач стверджує, що вказаний Об`єкт нерухомості придбаний за дорученням Відповідача-1 з метою його подальшого фактичного використання та розпорядження. На підтвердження своєї позиції Позивач посилається на такі обставини:

при укладенні договору купівлі-продажу квартири від 26.05.2023 в інтересах Відповідача-2 на підставі довіреності від 26.05.2023 діяла дружина Відповідача-1 - ОСОБА_9 (т.2 а.с.86-89). ОСОБА_9 відповідно до довіреності також наділялась правом вчиняти інші супутні дії, пов`язані із виконанням довіреності;

наявність у Відповідача-1 та його дружини ОСОБА_9 ключів від під`їзду Об`єкта нерухомості;

витрати Відповідача-1 на обслуговування вказаного Об`єкта нерухомості, що підтверджується випискою із оплатою на монтаж секції паркану на подвір`ї;

зазначення у декларації Відповідача-1, поданої 18.03.2024 за звітній 2023 рік, фактичним місцем проживання адресу Об?єкта нерухомості;

отримання поштових відправлень на м. Полтава.

У своїй сукупності, на думку Позивача, вказані обставини підтверджують факт проживання у вказаній Квартирі Відповідача-1.

Власником активу є матір Відповідача-1, однак можливість придбання нею Об`єкта нерухомості за рахунок власних грошових коштів, а також спільних коштів із ОСОБА_6, викликає обґрунтовані сумніви. Сукупний дохід Відповідача-2 згідно з Відомостями Державного реєстру фізичних осіб платників-податків у період з 2000 по 2021 роки становив 3 202 гривень 14 копійок, а розмір отриманих доходів її чоловіком ( ОСОБА_6 ) за період з 1999 по 2012 роки становив 21 265 гривень 36 копійок без врахування витрат на проживання протягом цього періоду. Будь-які підтверджуючі відомості про відчужені об`єкти нерухомості, отримані за них грошові кошти та джерела походження інших коштів, про які стверджувала Відповідач-2 у відповідях на запити Національного агентства, відсутні. Відомості про отримання доходів з оренди земельної ділянки також відсутні. Станом на 19.09.2023 згідно з інформацією, відображеною в Єдиному реєстрі транспортних засобів, встановлена відсутність відомостей щодо наявності транспортних засобів. Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Відповідач-2 не була зареєстрована як фізична особа-підприємець.

З огляду на це, Позивач вказав, що станом на момент набуття Об?єкту нерухомості (26.05.2023) Відповідач-2 як самостійно, так і за рахунок заощаджень із її чоловіком, не мала можливості придбати Квартиру.

Водночас відповідно до даних щорічної декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2022 рік у Відповідача-1 та його дружини на праві спільної сумісної власності наявні готівкові кошти у розмірі 15000 доларів США (548 529 грн станом на 26.05.2023). За період січень-травень 2023 року загальний розмір доходу подружжя складав 1 372 149,03 грн, ураховуючи, що витрати протягом цього періоду становили 1 894 450,04 грн, що включали життєві витрати та придбання транспортного засобу. Таким чином, сукупний законний дохід подружжя станом на момент набуття Об`єкту нерухомості становив 26 227,99 грн. Отже, Відповідач-1 та його дружина не мали фінансової можливості за рахунок законних доходів самостійно придбати Об`єкт нерухомості.

Відтак, Позивач стверджував, що різниця між вартістю Об`єкту нерухомості та максимально можливими законними доходами становить 1 894 126,01 грн, що свідчить про необґрунтованість активу у відповідності до положень частини 2 статті 290 ЦПК України.

У відповіді на відзив від 08.10.2024 прокурор САП Сидоренко В.А. зазначив, що жодного доказу на підтвердження отримання доходів Відповідачем-2 і ОСОБА_6 не надано. Крім того, реалізація сільськогосподарської продукції та обробіток горіхів характеризувалась сезонністю, що свідчить про нетривалий проміжок прибутковості (2-3 місяці). Стосовно укладення договору позики у сумі 600 000 грн і передачі грошових коштів від ОСОБА_10 у сумі 30 000 доларів США, то про відповідні обставини Відповідач-2 не повідомляла у своїх поясненнях до НАЗК. Долучені банківські квитанції про придбання валюти не містять відомості про особу, яка здійснювалаа відповідні валютно-обмінні операції. Разом із тим, Відповідачами у заявах по суті не враховані витрати на харчування, одяг, сплату комунальних послуг, транспортні витрати тощо.

2.2. У відзиві на позовну заяву та поясненнях представник Відповідача-1 адвокат Грущанський В.О. просив відмовити у задоволенні позовних вимог за безпідставністю.

Представник не погодився із мотивами прокурора про відсутність доходів Відповідача-2 протягом 2000 - 2023 років і вказав на наявність таких джерел доходу ОСОБА_5 :

-наявність земельної ділянки (паю) площею 4,73 га, на якій остання за допомогою ОСОБА_11 без укладення договірних відносин оренди здійснювала обробіток землі і реалізацію сільськогосподарських культур. Згідно із розрахунку середньої урожайності та середньої вартості вирощеної продукції орієнтовний заробіток Відповідача-2 у період 2016 по 2022 роки становив 400 000-450 000 з урахуванням витрат на проведення посівних робіт;

-з 2008 по 2016 роки торгівля на ринку сільськогосподарською продукцією, під час якої чистий дохід становив до 10 000 грн в місяць;

-з 2016 по 2020 роки обробіток горіхів, під час чого чистий дохід становив до 15 000 грн в місяць;

-у квітні 2023 року укладання договору позики у сумі 600 000 грн;

-продаж квартири за адресою: АДРЕСА_5, за яку ОСОБА_5 отримала 2 000 доларів США.

Також зазначив про наявність доходів у чоловіка Відповідача-2 ОСОБА_6 протягом 2006 - 2023 років і вказав на наявність таких джерел доходу останнього:

-з 2000 по 2006 роки допомога ОСОБА_5 у продажі сільськогосподарської продукції, що дозволило відкласти 3 500 доларів США;

-з 2006 по 2012 роки неофіційна робота бригадиром на будівництві в м. Києві із заробітною платою 800-1000 доларів США на місяць;

-з 2016 року обробіток горіхів, під час якого отримав чистий дохід до 15 000 грн в місяць;

-продаж домоволодіння за адресою: АДРЕСА_6, за яку отримав 5000 доларів США;

-рухоме майно та готівкові кошти на загальну суму 3 000 доларів США, отримані від матері ОСОБА_6 ;

-нарахування пенсії з 2014 року.

За твердженням представника, подружжя ОСОБА_12 мали можливість в рік відкладати 3 000 - 4 000 доларів США. Сума, яку відклали у період з 2019 по травень 2023 року, становила 4 250 доларів США. З урахуванням вказаного, на момент купівлі Об`єкту нерухомості в сім`ї ОСОБА_12 були наявні заощадження: 26 700 доларів США за попередні роки, 600 000 грн, отриманих в позику, та 30 000 доларів США, отриманих від ОСОБА_10 (батько Відповідача-1).

Своєю чергою, ОСОБА_10 мав фінансову можливість накопичити грошові кошти у сумі 30 000 доларів США з 2000 року за рахунок:

-нарахування пенсії з 2014 по 2023 роки, що становило 710 627, 57 грн без врахування курсової різниці;

-нарахування заробітної плати з 2014 по 2023 роки, що становило 618 600, 57 грн без врахування курсової різниці;

-продаж 11.02.2020 автомобіля TOYOTA CAMRY за 464 300 грн;

-продаж 03.08.2021 автомобіля Jeep Cherokee. Незважаючи на те, що ціна автомобіля зазначена 186 000 грн (6 900 доларів США), він проданий за 15 000 доларів США.

Станом на травень 2023 року Відповідач-1 та його дружина ОСОБА_9 мали 1 611 227 грн:

-15 000 доларів США (548 529 грн) збережень, які вказані в декларації за 2022 рік;

-45 000 грн (збереження ОСОБА_4 ) станом на 31.12.2022, що не зазначалися в декларації, оскільки сукупна вартість наявних активів не перевищувала 50 ПМ;

-850 000 грн (збереження ОСОБА_9 ) станом на 31.12.2022, що не зазначалися в декларації, оскільки сукупна вартість наявних активів не перевищувала 50 ПМ;

-339 848 грн від продажу автомобіля Kia Rio, 2014 року випуску;

-350 000 грн від продажу автомобіля Kia Sportage, 2017 року випуску;

-242 850,99 грн відкладені грошові кошти по травень 2023 рік.

Таким чином, доходи сім`ї ОСОБА_4 (у тому числі батька ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ) надавали можливість придбати Об`єкт нерухомості за 1 920 354 грн.

Зазначив, що Відповідач-1 не заперечує проживання у вказаній Квартирі разом із ОСОБА_9 і дітьми. Наголосив на тому, що жодного доручення на придбання Об`єкту нерухомості ОСОБА_4 та ОСОБА_9 . Відповідачу-2 не надавали. Крім іншого, ОСОБА_4 та ОСОБА_9 не мають права розпорядження спірною квартирою, що свідчить про відсутність можливості визначати фактичну і юридичну долю квартири. Таким чином, зв`язок Відповідача-1 із вказаним активом пов`язаний виключно родинними зв`язками, оскільки Відповідач-2 є матір`ю ОСОБА_4, яка здійснює нагляд за їх дітьми.

Крім того, представник зазначив, що Відповідач-1 призначений на посаду заступника начальника територіального центру комплектування та соціальної підтримки лише 22 травня 2023 року. При цьому у період з 15 по 28 травня 2023 року ОСОБА_4 та ОСОБА_9 перебували у відпустці. З огляду на це, Відповідач-1 приступив до виконання своїх обов`язків лише 03.06.2023.

Наголосив, що ОСОБА_9 також є особою, уповноваженою на виконання функцій держави. У зв?язку із цим, прокурор у позовній заяві не довів і не розмежував, за чий саме незаконний дохід придбано Об`єкт нерухомості, оскільки вартість активу за кількісним показником суб`єктів декларування (Відповідач-1 та його дружина) та вартісним показником не перевищує 2 007 000,00 грн (1 003 500 грн на 2 особи), що припадає на кожного суб`єкта, який є підставою для пред`явлення позову.

Представник Грущанський В.О. у судовому засіданні додатково зазначив, що в позовній заяві прокурор окреслив необґрунтований актив у сумі 1 894 126,01 грн, що виключає задоволення позову в частині стягнення всього активу, оскільки згідно з частиною 2 статті 292 ЦПК України при визнанні частини необґрунтованого активу, то в дохід стягується саме ця частина активів відповідача. Таким чином, стягнути весь актив - Об`єкт нерухомості є неможливим.

2.3. У відзиві на позову заяву і у поясненнях представник відповідача-2 і третьої особи-2 адвокат Вербовий Р.П. просив відмовити у задоволенні позовних вимог з огляду на їх безпідставність і необґрунтованість. Відповідач-1 ні прямо, ні опосередковано не може вчиняти дії щодо розпорядження Об`єктом нерухомості. Відповідач-2 підтверджує придбання Квартири ОСОБА_9 по довіреності, яка стосувалась виключно набуття вказаного Об`єкту нерухомості. У свою чергу ОСОБА_4 не був наділений жодним правом.

Неможливо розцінювати набуття Об`єкту нерухомості виключно за грошові кошти ОСОБА_4, оскільки ОСОБА_9 також є суб`єктом, уповноваженою на виконання функцій держави.

Законні доходи відповідача-2 на придбання Об`єкту нерухомості складаються з:

-доходу від використання земельної ділянки в с. Олександрівка Покровського району Дніпропетровської області (кадастровий номер 1224280500:01:001:0402). Орієнтовний заробіток з 2016 по 2022 роки становив 450 000 грн;

-доходу від реалізації сільськогосподарської продукції протягом 2008-2016 років у сумі 10 000 грн в місяць;

-доходу від збирання, лущення та реалізації горіхів протягом 2016-2020 років у сумі 10 000 - 15 000 грн в місяць;

-позики у квітні 2023 року у сумі 600 000 грн;

-доходу від продажу квартири у АДРЕСА_7 у сумі 2 000 доларів США;

-грошових коштів, отриманих у квітні 2023 року від ОСОБА_10, у сумі 30 000 доларів США;

-заробітної плати чоловіка ОСОБА_6 за роботу бригадиром протягом 2006-2012 років у сумі 5 000 - 6 000 грн в місяць;

-доходу ОСОБА_6 від обробітку горіхів протягом 2016-2020 років у сумі 10 000 - 15 000 грн в місяць;

-доходу від продажу домоволодіння у АДРЕСА_6 у сумі 5 000 доларів США;

-грошових коштів у сумі 3000 доларів США, переданих від матері ОСОБА_6 ;

-пенсії у сумі 4 000 доларів США.

Таким чином, сім`ї ОСОБА_12 вдалося заощадити грошові кошти у сумі 26 700 доларів США, 30 000 доларів США і 600 000 грн. Зазначив, що прокурор не врахувала інші доходи, отримані подружжям за період їх життєдіяльності.

Жодних доручень від Відповідача-1 на придбання вказаної квартири не надавалося. Отже, об`єкт нерухомості не має відношення до доходів ОСОБА_4 .

Представник Вербовий Р.П. під час судового розгляду додатково зазначив, що позивач у позовній заяві визнав законний дохід у сумі 26 227,99 грн, однак фактично останній просив стягнути актив вартістю 1 920 354 грн.

2.4. Відповідач-1 у судовому засіданні 25.12.2024 пояснив, що 03.06.2023 приступив до виконання службових обов`язків за посадою заступника начальника територіального центру комплектування та соціальної підтримки. У той же час, Об`єкт нерухомості придбаний раніше - 26.05.2023. З огляду на це жодного відношення до придбання Квартири він не має, ніяких фінансових зобов`язань і допомоги не надавав. Наразі Відповідач-1, як учасник бойових дій, перебуває в черзі на отримання квартири за рахунок держави, що зумовлює неможливість придбати особисту квартиру. Крім іншого, ураховуючи специфіку виконуваних обов`язків, Відповідач постійно змінює своє місце проживання. У зв`язку із цим, на момент придбання квартири не знав, чи буде проживати в м. Полтава, і не знав про призначення на займану посаду, водночас здогадувався про це.

Батько відповідача-1 ОСОБА_10 мав грошові кошти і запропонував Відповідачу-1 купити машину, однак він відмовився і вказав про можливість надати грошові кошти внукам ОСОБА_10 . Останній не допомагав фінансово матері відповідача-1 ОСОБА_5, тому надання грошових коштів у розмірі 30 000 доларів США були його першою допомогою.

За адресою Об`єкту нерухомості Відповідач-1 почав проживати одразу із родиною, однак квартира була придбана не для нього. Вказана квартира потребувала ремонту, оскільки до цього в ній проживали переселенці. Зазначив, що він наразі платить за комунальні послуги.

2.5. Відповідач-2 ОСОБА_5 у судовому засіданні 25.12.2024 зазначила, що працювала протягом всього життя і давно планувала разом із чоловіком - ОСОБА_6 придбати квартиру, тому заощадили близько 27 000 доларів США. Для проживання обрали м. Полтава, оскільки там живуть родичі чоловіка. Грошових коштів не вистачало, тому взяли позику у розмірі 600 000 грн у ОСОБА_13, який був родичем знайомих родичів чоловіка. Умовою отримання позики було повернення грошових коштів до кінця 2025 року. Підписували договір позики разом із ОСОБА_13 у м. Полтава в його офісі. Станом на сьогодні грошові кошти не повернуті. Хоча після придбання квартири залишилось 12 000 доларів США, однак вирішили віддати гроші після того, як буде накопичена вся сума.

Об`єкт нерухомості придбали за 52 000 доларів США і 30 000 грн витратили на оформлення. Квартира трикімнатна, велика, її стан був незадовільний. Тому витратили близько 3 000 доларів США, які залишилися від позики, на ремонт Квартири.

Колишній чоловік ОСОБА_10 фінансово допомагав один раз, коли дав грошові кошти у розмірі 30 000 доларів США, до цього фінансово не допомагав. Відповідач-2 придбала Об`єкт нерухомості для себе і свого чоловіка. ОСОБА_4 та ОСОБА_9 не знали, що ОСОБА_5 збирається купувати квартиру. Вона тільки безпосередньо перед купівлею попросила ОСОБА_9 відвести їх у м. Полтаву для оформлення договору купівлі-продажу.

До повномасштабної війни працювала на обробітку горіхів, де отримувала 10 000-15 000 грн в місяць. У чоловіка у м. Лубни є квартира, в яку він періодично приїздить. У відповідача-2 також була частина комунальної квартири в м. Лубни, яку вона продала за 3 000 доларів США, з яких у подальшому 1 000 доларів США витратила на поховання. Крім цього, продавала сільськогосподарську продукцію на ринку. Протягом життя постійно відкладали по 200-300 доларів США.

Необхідність орендувати іншу квартиру ОСОБА_4 відсутня, оскільки останній може жити із сім`єю разом із нею. За комунальні послуги платить ОСОБА_4 .

2.6. Третя особа ОСОБА_6 у судовому засіданні 25.12.2024 пояснив, що працював все життя, зокрема, у Києві працював з 2006 року бригадиром, де отримував близько 15 000 грн на місяць. Після 2012 року працював у м. Лубни на обробітку горіхів, де отримував 5000-6000 грн в місяць. Тривалий час планував жити в м. Полтава, оскільки там живуть його брати. У пошуках квартири просив допомогти брата, однак багато варіантів не підходило. Спершу шукали двокімнатну квартиру. Шукали 3 роки, поки не знайшли вказану Квартиру, яка розташована на другому поверсі. На початку весни дивилися Квартиру. На той час було 27 000 доларів США, але грошових коштів на придбання не вистачало. Тому брат порадив звернутися до ОСОБА_14, який був троюрідним братом ОСОБА_13, який міг надати в позику 600 000 грн. Умовою позики було повернення цих грошових коштів до кінця 2025 року, а у випадку неможливості її повернення - у власність ОСОБА_13 перейде земельний пай.

У подальшому зустрілися із ОСОБА_10, який повідомив, що хотів спочатку дати грошові кошти на автомобіль для сина - ОСОБА_4, а потім вирішили віддати ці гроші онукам. Купили квартиру, оскільки вона у будь-якому разі залишиться внукам. Якщо б не вистачало грошових коштів, то скоріш за все продали б пай. ОСОБА_6 не знав, що ОСОБА_4 буде жити в м. Полтава.

ОСОБА_9 була присутня при оформленні квартири, оскільки вона є учасником бойових дій, що спрощувало чи прискорювало оформлення договору.

Має квартиру в м. Лубни, яка залишиться дочці, яка проживає на разі у м. Києві.

2.7. Третя особа ОСОБА_9 в судове засідання не з`явилась, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином та своєчасно, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення, які наявні в матеріалах справи. Відповідно до частини 1 статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Крім того, третя особа була представлена представником з належним чином посвідченими повноваженнями. Зважаючи на диспозитивність процесу та перекладання тягаря доказування у цій категорії справ на відповідача, Суд вчинив всі необхідні дії для можливості реалізувати свої права, зокрема брати участь у судовому засіданні, брати участь у дослідженні доказів, ставити питання іншим учасникам справи, подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

ІІІ. Заяви, клопотання учасників провадження

3.1. Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 22.08.2024 задоволено заяву прокурора другого відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді САП Мирко О.О. про забезпечення позову і накладено арешт на квартиру за адресою: АДРЕСА_4, яка належить Відповідачу-2 (т.3 а.с.37-38).

3.2. Представник Грущанський В.О. у поясненнях третьої особи від 26.09.2024 заявив клопотання про залучення ОСОБА_9 до справи в якості Відповідача. Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 08.10.2024 у задоволенні клопотання відмовлено (т.3 а.с.149).

3.3. Представник Відповідача -1 Грущанський В.О. 08.10.2024 заявив клопотання у порядку статті 93 КПК України про зобов`язання представника Позивача протягом 5 днів надати відповіді на поставлені питання (т.3 а.с.129-131). Суд у підготовчому судовому засіданні від 08.10.2024 дійшов висновку про залишення клопотання без розгляду з огляду на його передчасність, оскільки характер питань стосується суті позовних вимог і не є предметом підготовчого судового засідання.

3.4. Представник Грущанський В.О у відзиві від 01.10.2024 і представник Позивача у судовому засіданні 08.10.2024 заявили клопотання про виклик свідків (т.3 а.с.132-133). Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 08.10.2024 вказані клопотання задоволено (т.3 а.с.150-151).

3.5. Під час розгляду справи задоволені клопотання представників сторін про долучення доказів.

IV.Процесуальні дії у справі. Розгляд справи у розумний строк

4.1. У підготовчому судовому засіданні Судом вирішені питання та вчинені процесуальні дії, передбачені статтею 197 ЦПК України, виконані завдання, визначені статтею 189 ЦПК України, вирішені інші питання, які є предметом розгляду в підготовчому судовому засіданні.

4.2. Відповідно до частини 2 статті 210 ЦПК України Суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті. При розгляді цієї справи з урахуванням її особливостей Суд вийшов за межі цього строку.

4.3. Розумність строків розгляду є оціночною категорією, яка включає врахування критеріїв складності справи, поведінки учасників, важливість предмета спору тощо.

4.4. Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 21.08.2024 відкрито провадження у справі і призначено підготовче судове засідання на 17.09.2024. Водночас цієї ухвалою встановлено Відповідачам 15-денний строк з дня вручення ухвали для подання відзиву на позовну заяву (т.3 а.с.27-28). У подальшому 25.09.2024 від представника Відповідача-2 Вербового Р.П. надійшло клопотання про відкладення судового розгляду у зв`язку із отриманням ухвали про відкриття провадження 10.09.2024 (т.3 а.с.64-65). З метою забезпечення реалізації прав учасниками судового провадження шляхом подання відповідних заяв і належної підготовки своїх позицій Суд оголосив перерву у підготовчому судовому засіданні (т.3 а.с.72). Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 08.10.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду (т.3 а.с.150-151).

4.5. Статтею 11 ЦПК України передбачено, що суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями тощо.

4.6. Дотримання Судом процесуального тридцятиденного строку для проведення судового розгляду не виявилося можливим у зв`язку зі складністю справи, обсягом поданих учасниками матеріалів, необхідністю забезпечення реалізації учасниками своїх прав та допитом свідків. Суд, призначаючи дати, час і тривалість судових засідань, враховував можливості (в тому числі технічні) учасників справи.

4.7. Відповідно до частини 2 статті 121 ЦПК України строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню цивільного судочинства. Завданням цивільного судочинства, в свою чергу, є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

4.8. Відтак, незважаючи на вихід Суду за межі визначеного законом процесуального строку для розгляду цивільної справи, її розгляд відбувся в розумний строк із забезпеченням прав учасників процесу.

V. Заслухавши учасників, дослідивши обставини справи, оцінивши подані докази, Суд дійшов таких висновків

5.1. Прозорість доходів та іншого майна осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, випливає з закріпленого обов`язку декларувати свої доходи та обґрунтовувати законність їх походження. Чітка регламентація отриманих доходів, майна та фінансових зобов`язань забезпечує дотримання основних антикорупційних вимог та обмежень цими особами. З огляду на загальні інтереси суспільства держава здійснює контроль за прозорістю доходів та іншого майна посадових осіб. Якщо зазначені обов`язки не виконуються, держава має повноваження стягнути активи в державний бюджет. Механізм визнання активів необґрунтованими є цивілістичним правовим інструментом: держава здійснює контроль за належним користуванням майном відповідно до загальних інтересів суспільства без звинувачення посадової особи у вчиненні будь-яких правопорушень. При чому стягнення стосується лише тих активів, законність володіння якими особа не може належно обґрунтувати, тобто за звичайних обставин вона не мала б володіти ними, а тому її право не порушується.

5.2. Специфікою законодавчого регулювання цивільної конфіскації є те, що у процесуальній нормі закріплена презумпція необґрунтованості активів: суд визнає необґрунтованими активи, якщо на підставі поданих доказів не встановлено, що активи або грошові кошти, необхідні для придбання активів, щодо яких поданий позов про визнання їх необґрунтованими, набуті на законній підставі. Ця презумпція є спростовною, в процесі судового розгляду тягар доказування перекладається на відповідача, в якого виникає обов`язок довести законність набуття активу або спростувати зв`язок з цим активом чи його необґрунтованість. Наявність спростовних презумпцій доповнює обмеження та заборони (суміщення, отримання неправомірної вигоди, подарунків), встановлені законом для осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

5.3. Системний аналіз норм чинного законодавства свідчить про те, що при вирішенні справи за позовом про визнання активів необґрунтованими з`ясуванню підлягають такі обставини:

1)чи має суб`єкт, який за твердженням позивача набув необґрунтовані активи, статус особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування;

2)чи поширюються на активи, про необґрунтованість яких стверджує позивач, положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо конфіскації незаконних активів осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, і покарання за набуття таких активів»;

3)чи наявний зв`язок активів, про необґрунтованість яких стверджує позивач, з особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування;

4)чи відбулося набуття особою активів, про необґрунтованість яких стверджує позивач, в один із способів, передбачених пунктом 2 частини 8 статті 290 ЦПК України, а саме:

(а) особою, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, безпосередньо у власність

(b) іншою фізичною або юридичною особою, якщо доведено, що

(і) таке набуття було здійснено за дорученням особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування,

або

(ii) особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, може прямо чи опосередковано вчиняти щодо таких активів дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними;

5)чи можливо на підставі поданих доказів встановити, що активи або грошові кошти, необхідні для придбання активів були набуті за рахунок законних доходів;

6)чи відповідають заявлені позивачем об`єкти ознакам активу у розумінні частини 2 статті 290 ЦПК України в контексті різниці між їх вартістю і законними доходами особи;

7)чи є сукупність доказів позивача більш переконливою порівняно з сукупністю доказів відповідача.

5.4. Щодо статусу особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування

5.4.1. Відповідно до частини 4 статті 290 ЦПК України позов про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави може бути пред`явлено до особи, яка, будучи особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, набула у власність активи та/або до іншої фізичної чи юридичної особи, яка набула у власність такі активи за дорученням особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, або якщо особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, може прямо чи опосередковано вчиняти щодо таких активів дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними. Отже, при зверненні до суду з відповідним позовом безпосереднім або опосередкованим суб`єктом, щодо активів якого ставляться ці питання, є особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

5.4.2. На підставі підпункту «г» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» військові посадові особи відносяться до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

5.4.3. Відповідно до Витягу з наказу від 22.05.2023 № 460 командувача Сухопутних військ Збройних Сил України полковника ОСОБА_4 призначено заступником начальника територіального центру комплектування та соціальної підтримки - начальником сектору мобілізаційно-оборонної роботи ІНФОРМАЦІЯ_5 оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_6 » (т.2 а.с.195). На момент призначення ОСОБА_4 відповідно до наказу від 15.05.2023 № 98 вибув у щорічну відпустку з 15.05.2023 по 28.05.2023 (прим. Електронний суд).

Суд відхиляє посилання представників на те, що під час призначення на посаду ОСОБА_4 був у щорічній відпустці, тому фактично приступив до виконання службових обов`язків 29.05.2023, тобто після придбання Об`єкту нерухомості. Витяг з послужного списку на полковника ОСОБА_4 свідчить, що протягом березня 2022 по травень 2023 року останній обіймав посаду начальника мобілізаційного відділу - заступника начальника управління персоналу штабу оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_7 » (т.2 а.с.196), незалежно від перебування у відпустці. Як вбачається із декларації за 2022 рік ОСОБА_4 є особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, у зв`язку із займаною посадою начальника відділу (т.2 а.с.12-16).

Відповідно до частини 12 статті 6 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військові посадові особи - це військовослужбовці, які обіймають штатні посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов`язків, або які спеціально уповноважені на виконання таких обов`язків згідно із законодавством. Коло повноважень начальника мобілізаційного відділу пов`язане з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов`язків.

Таким чином, Відповідач-1, будучи військовою особою Збройних Сил України, є особою, уповноваженою на виконання функцій держави, і щодо його активів, за наявності передбачених законом умов, може застосовуватися інструмент визнання активів необґрунтованими і стягнення їх у дохід держави.

5.4.4. Суд також відхиляє посилання представника Глущанського В.О. щодо нерозмежування Позивачем суб`єктивного критерію, оскільки дружина відповідача-1 - ОСОБА_9 також є особою, уповноваженою на виконання функцій держави і місцевого самоврядування1. Відповідно до актового запису від 22.01.2010 №3 та свідоцтва про шлюб 22.01.2010 зареєстровано шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_17 (т.2 а.с.46-47). Факт їх спільного проживання підтверджується відомостями в декларації суб`єкта декларування ОСОБА_4 за 2023 рік.

За результатами судового розгляду Судом встановлено зв`язок ОСОБА_4 із активом, щодо якого Позивач стверджував про його необґрунтованість (пункт 5.6 цього рішення). Суд сприймає посилання представника Позивача, що вказаний зв`язок обумовлений безпосередньо із родинними відносинами Відповідача-1 із Відповідачем-2, яка є власником Об`єкту нерухомості. Водночас, законодавець передбачив, що критерій, який визначає мінімальну різницю між вартістю активу і законними доходами особи, є сталим і не залежить від кількості відповідачів, до яких позивач звертається із позовом.

З огляду на вказані обставини і норми сімейного законодавства, які регулюють право спільної сумісної власності подружжя, Суд при відкритті провадження 21.08.2024 залучив ОСОБА_9 до справи в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору (т.3 а.с.27-28).

5.5. Щодо поширення на активи Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо конфіскації незаконних активів осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, і покарання за набуття таких активів»

5.5.1. Відповідно до частини 2 статті 290 ЦПК України позов пред`являється щодо активів, набутих після дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо конфіскації незаконних активів осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, і покарання за набуття таких активів». Зазначений закон набрав чинності 28.11.2019.

5.5.2. Для цілей глави 12 ЦПК України термін «активи» означає грошові кошти (у тому числі готівкові кошти, кошти, що перебувають на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах), інше майно, майнові права, нематеріальні активи, у тому числі криптовалюти, обсяг зменшення фінансових зобов`язань, а також роботи чи послуги, надані особі, уповноваженій на виконання функцій держави чи місцевого самоврядування (пункт 1 частини 8 статті 290 ЦПК України). Під «набуттям активів» слід розуміти набуття активів особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, у власність, а також набуття активів у власність іншою фізичною або юридичною особою, якщо доведено, що таке набуття було здійснено за дорученням особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, або що особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, може прямо чи опосередковано вчиняти щодо таких активів дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними (пункт 2 частини 8 статті 290 ЦПК України).

5.5.3. Активом, щодо необґрунтованості якого вирішується питання, є квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_4, загальною площею 97,7 м2 (реєстраційний номер об`єкту нерухомості 5823653101).

5.5.4. Із матеріалів справи вбачається, що 26 травня 2023 року між ОСОБА_18 (Продавець) та ОСОБА_5 (Покупець), від імені якої на підставі довіреності діяла ОСОБА_9, укладений договір купівлі-продажу (т.2 а.с.86-89). Відповідно до пункту 1.1. цього Договору Продавець продав, а Покупець купила квартиру АДРЕСА_8, загальною площею 97, 7 м2. Договірна вартість становила 1 920 354, 00 грн (один мільйон дев`ятсот двадцять тисяч триста п`ятдесят чотири). Вищезазначена грошова сума передана представником Покупця Продавцю.

5.5.5. За приписами статті 334 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним. Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

5.5.6. Як підтверджується Рішенням № 67773677 про державну реєстрацію прав від 26.05.2023 (т.2 а.с.92) державний реєстратор прав на нерухоме майно приватний нотаріус Полтавського міського нотаріального округу Цвітоха Ю.М. провела державну реєстрацію прав на Об`єкт нерухомості за заявою №55512735 від 26.05.2023 (т.2 а.с.90-91).

5.5.7. За таких обставин на заявлений актив поширюється темпоральний і змістовний критерій застосування законодавства про визнання активів необґрунтованими та стягнення в дохід держави.

5.6. Щодо зв`язку активу, про необґрунтованість якого стверджує Позивач, з особою, уповноваженою на виконання функцій держави

5.6.1. За приписами абзацу 2 частини 2 статті 81 ЦПК України у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави позивач зобов`язаний навести у позові фактичні дані, які підтверджують зв`язок активів з особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

5.6.2. Чинне законодавство не розкриває поняття «зв`язок особи з активом», щодо якого ставиться питання про його необґрунтованість, не визначає критеріїв такого зв`язку. Разом з тим, в світлі обставин цієї справи мова йде про конкретний об`єкт нерухомості. Отже, при визначенні зв`язку активу, про необґрунтованість якого стверджує позивач, з особою, уповноваженою на виконання функцій держави, необхідно дослідити правову або фактичну пов`язаність цієї особи з відповідним об`єктом.

5.6.3. Як підтверджується матеріалами справи і не заперечується учасниками, особою, за якою зареєстроване право власності на Об`єкт нерухомості, є мати ОСОБА_4 - ОСОБА_5 (актовий запис про народження ОСОБА_4 № 412 від 10.06.1986 (т.2 а.с.43). Відповідно до актового запису №26 від 24.08.1985 зареєстровано шлюб між ОСОБА_10 та ОСОБА_19 (т.2 а.с.36-37). Відповідно до актового запису №314 від 03.10.1997 між ОСОБА_6 та ОСОБА_20 укладено шлюб (т. 2 а.с.55-56).

5.6.4. У декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, Відповідач-1 за 2023 рік вказав фактичним місцем проживання Об`єкт нерухомості (т.2 а.с.18). З листа ОСББ «АРТРИ» від 20.09.2023 №12 вбачається, що ОСОБА_4 має ключі від під`їзду та сплачує платежі за обслуговування вказаного будинку (т.2 а.с.106). За випискою з рахунку від 21.07.2023 відповідач-1 оплатив 8 240 грн за монтаж секцій паркану на подвір`ї Об`єкту нерухомості (т.2 а.с.108). Відповідно до довідки від 11.09.2024 №81 з місця проживання про склад сім`ї і реєстрацію, складеною представником ОСББ «АРТРИ», за адресою Об`єкта нерухомості станом на 11.09.2024 проживають п`ять осіб: ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_9, ОСОБА_21, ОСОБА_22 (прим. Електронний суд).

Факт проживання (користування) відповідача-1 та його дружиною і дітьми Об`єктом нерухомості не заперечувалися учасниками під час судового розгляду. Під час допиту як свідка відповідач-1 повідомив, що брав участь у ремонті цього Об`єкту і сплачує за нього комунальні послуги.

5.6.5. Отже, зв`язок активу, про необґрунтованість якого стверджує позивач, з відповідачем-1 (особою, уповноваженою на виконання функцій держави) є очевидним.

5.7. Щодо набуття активів, про необґрунтованість яких стверджує позивач, в один із способів, передбачених пунктом 2 частини 8 статті 290 ЦПК України

5.7.1. У відповідності до пункту 2 частини 8 статті 290 ЦПК України під "набуттям активів" слід розуміти набуття активів особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, у власність, а також набуття активів у власність іншою фізичною або юридичною особою, якщо доведено, що таке набуття було здійснено за дорученням особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, або що особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, може прямо чи опосередковано вчиняти щодо таких активів дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними. Тобто мова йде про прямий (безпосередній) або опосередкований (через інших осіб) спосіб набуття активів.

5.7.2. Впровадження процедури цивільної конфіскації пов`язане з суспільною вимогою щодо викорінення незаконних практик в діяльності осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, спрямованих на отримання не передбачених законом доходів при виконанні своїх обов`язків. Нормативно закріплена можливість звернення з позовом до інших осіб та врахування законодавцем опосередкованого способу набуття активів в цілях цивільної конфіскації є по суті відповіддю на відому і доволі поширену практику, коли службовці приховують доходи шляхом фіктивної реєстрації цих доходів на своїх друзів або родичів.

5.7.3. Як встановлено під час судового розгляду і не заперечувалося сторонами, в цій справі Відповідач-1 не був безпосереднім набувачем активу, про необґрунтованість якого стверджує Позивач. Власником Об`єкту нерухомості зазначена мати відповідача-1, а останній (разом з своєю родиною) відкрито користується ним з відображенням у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави. В питанні опосередкованого способу набуття активів нормативна конструкція має альтернативний характер - доведенню підлягає один із передбачених фактів:

?набуття було здійснено за дорученням особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування

АБО

?особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, може прямо чи опосередковано вчиняти щодо таких активів дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними

5.7.6. Термін «за дорученням», використаний у пункті 2 частини 8 статті 290 ЦПК України, відмінний від визначених цивільним законодавством відносин довірителя і повіреного. Для визнання наявності певної домовленості учасників на здійснення відповідних дій (зокрема, набуття активу за дорученням) може бути достатнім встановлення наміру особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, погодити (скоординувати) поведінку набувача активу для подальшого його набуття у власне користування. При оцінці факту набуття активів за дорученням у справах про визнання активів необґрунтованими, слід брати до увагу саму ідею і природу відповідного провадження - держава через заявлений позов презюмує, що суб`єкт декларування в порушення свого обов`язку дотримання прозорості статків набуває активи через третіх осіб. Відповідно, очікувати або вимагати наявності в матеріалах таких проваджень доручень, оформлених відповідно до вимог цивільного законодавства, абсурдно з огляду на те, що цей суб`єкт намагається приховати набуття цих активів (через це, в тому числі, користується «послугами» третіх осіб на їх придбання). За таких обставин вчинення дії «за дорученням» у розумінні пункту 2 частини 8 статті 290 ЦПК України може бути встановлене із сукупності вторинних ознак, які дозволяють дійти висновку, що третя особа діяла в інтересах суб`єкта декларування, а суб`єкт декларування, в свою чергу, отримує вигоду від набутого активу.

5.7.7. Інша умова опосередкованого набуття активу третьою особою являє собою складну конструкцію «можливість прямо чи опосередковано вчиняти щодо активів дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження» особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Оскільки процедура визнання активів необґрунтованими за цією умовою базується на презумпції, що зареєстроване право власності на третю особу є формальним, а фактичним власником є суб`єкт декларування, не можна вимагати підтвердження здійснення ним права розпорядження в класичному розумінні.

5.7.8. Тим більше, що на законодавчому рівні відсутня унормована дефініція права розпорядження як однієї із правомочностей права власності. В теорії право розпорядження - можливість самостійно вирішувати юридичну й фактичну долю майна шляхом його відчуження іншим особам, зміни його стану чи призначення тощо (наприклад продати, подарувати, передати за заповітом майно).

5.7.9. При регламентації інституту цивільної конфіскації мова йде не про право розпорядження як таке, а про тотожність йому вчинюваних по відношенню до актива дій, які можуть вчинятися як прямо так і опосередковано (в тому числі як і набуття активу - через третю особу з подальшим оформленням на себе або членів своєї сім`ї або без такого). Також слід підкреслити, що для встановлення за цим критерієм умови набуття активів у власність третьою особою в інтересах відповідача, не має значення, чи здійснював він щодо активу відповідні дії, важливим є встановлення самої можливості їх вчинення. У справах про визнання необґрунтованими активів суд також повинен встановити, чи може (або міг) суб`єкт декларування контролювати певне майно через неформалізоване право розпорядження ним шляхом фактичної можливості визначення долі цього майна як безпосередньо, так і через третіх осіб, на яких оформлено відповідне право власності.

5.7.10. Можливість суб`єкта декларування прямо чи опосередковано вчиняти щодо активів дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження, охоплює значне коло факторів:

-користування активом, в тому числі без оформлення правових відносин між власником та суб`єктом декларування;

-систематичність, тривалість, спосіб, обсяг та зміст користування активом суб`єктом декларування (при чому таке користування не обов`язково має бути постійним або безперервним);

-наявність між власником та суб`єктом декларування родинних, дружніх або інших зв`язків, відносин підпорядкування тощо;

-придбання активу за дорученням та/або в інтересах особи, яка не зазначена його власником;

-здійснення суб`єктом декларування та/або власником за його дорученням витрат, пов`язаних з утриманням активу;

-здійснення суб`єктом декларування та/або власником за його дорученням правочинів, пов`язаних з ефективним використанням активу;

-поліпшення властивостей активу або підлаштування умов його використання під власні потреби;

-можливість суб`єкта декларування визначати користування активом іншими особами (наприклад, членами своєї сім`ї);

-можливість суб`єкта декларування відмовитися від активу;

-можливість суб`єкта декларування впливати на долю активу, в тому числі шляхом надання відповідного доручення власнику тощо.

5.7.11. Будь-який із зазначених критеріїв як окремо, так і в сукупності з іншими, може свідчити про спроможність особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, вчиняти щодо активу дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження, якщо ця особа здійснює усвідомлений вольовий акт. Без волі особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, вчинення таких дій неможливе. Вольовий компонент визначає динаміку відносин особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, з активом, необґрунтованість якого презюмується.

5.7.12. Зв`язок з відповідачем-1 активу, власником якого є його мати відповідач-2, встановлений у пункті 5.6 цього Рішення. Отже, Суду необхідно проаналізувати зміст цього зв`язку в контексті набуття цього активу за дорученням відповідача-2 та/або наявності у нього реальних чи потенційних можливостей розпорядження цим активом.

5.7.13. Позивач стверджує, що актив набутий відповідачем-2 за дорученням відповідача-1 з подальшим розпорядженням цим об`єктом. Представники відповідачів та третіх осіб не заперечують факт користування Квартирою, стверджуючи однак, що таке користування жодним чином не впливає на наявність права вирішувати її юридичну і фактичну долю.

5.7.14. Судом досліджені представлені сторонами докази, пов`язані з набуттям активу:

-договір купівлі-продажу від 26.05.2023, відповідно до пункту 1.1 якого ОСОБА_18 (Продавець) передав (продав), а ОСОБА_5 (Покупець) прийняла від Продавця (купила) квартиру АДРЕСА_9, і оплатила її вартість за ціною та у порядку, передбаченому даним договором (т.2 а.с.86-89). Із договору вбачається, що прийняття активу і оплата його вартості здійснені через представника, яким є дружина відповідача-1 ОСОБА_9 .

У судовому засіданні 13.12.2024 свідок ОСОБА_18 пояснив, що з приводу купівлі-продажу квартири до нього звернулась жінка років 50-60, яка приїхала із чоловіком оглянути Об`єкт нерухомості. Через місяць після цієї зустрічі для оформлення договору купівлі-продажу до нотаріуса приїхали жінка, чоловік і молода дівчина. Грошові кошти у валюті за Квартиру жінка (прим. ОСОБА_5.) передала молодій дівчині (прим. ОСОБА_9 ), яка безпосередньо передала їх ОСОБА_18 . Контакти ОСОБА_9 та ОСОБА_5 у свідка відсутні. Вказане узгоджується із показаннями, наданими ОСОБА_5 та ОСОБА_6

-повний витяг з Єдиного реєстру довіреностей, відповідно до якого 25.05.2023 ОСОБА_5 видала довіреність на ОСОБА_9 на купівлю квартири, а 26.05.2023 видала іншу довіреність на останню для представництва інтересів ОСОБА_5 (т.2 а.с.93-94);

-довіреність від 25.05.2023, якою ОСОБА_5 уповноважила ОСОБА_9 купити на її ім`я квартиру за адресою: АДРЕСА_10 та представляти її інтереси в усіх установах і організаціях, що стосуються виконання довіреності. Довіреність видана строком на 3 роки (т.2 а.с. 99). Суд звертає увагу на те, що в цій довіреності, яка підписана ОСОБА_5 зроблена помилка в номері будинку і замість номеру «3» зазначений номер «5». Більше того, довіреність не містить інформації, за якою ціною представник ОСОБА_9 має придбати відповідний об`єкт нерухомості, а навпаки, представнику надані повноваження купити квартиру на її розсуд та умовах.

-довіреність від 26.05.2023, якою ОСОБА_5 уповноважила ОСОБА_9 купити на її ім`я квартиру за адресою: АДРЕСА_4 та представляти її інтереси в усіх установах і організаціях, що стосуються виконання довіреності. Довіреність видана строком на 1 рік (т.2 а.с.103). Цією довіреністю представникові надається право подавати і підписувати від імені ОСОБА_5 будь-які заяви, подавати та отримувати документи, підписувати договір купівлі-продажу, сплачувати належні платежі, збори, податки і виконувати всі формальності, пов`язані із довіреністю. В цій довіреності також не зазначено ціну, за якою представник ОСОБА_9 має придбати відповідний об`єкт нерухомості, а навпаки, представнику надані повноваження купити квартиру на її розсуд та умовах.

Ні відповідачі, ні треті особи не пояснили, що саме перешкоджало ОСОБА_5 самостійно укласти договір купівлі-продажу, враховуючи її безпосередню присутність під час оформлення угоди. За твердженням ОСОБА_5 і ОСОБА_6, вони тривалий час шукали квартиру у місті Полтава, дивилися різні варіанти.

5.7.15. Відповідно до пояснень ОСОБА_5, наданих нею НАЗК (т.2 а.с.215), вбачається, що оформлення довіреності зумовлено різким погіршенням стану її здоров`я. Те саме пояснили відповідач-1 та третя особа ОСОБА_9 у своїх поясненнях до НАЗК (т.2 а.с.219, а.с.223). В той же час такі поясненні не узгоджуються з показаннями її чоловіка, наданими в судовому засіданні, який повідомив, що видача довіреності на ОСОБА_9 була обумовлена наявністю в неї статусу учасника бойових дій, однак яким чином це впливало на укладення договору, він не пояснив. Посилання представника на неможливість вирішувати питання, пов`язані з територіальною віддаленістю, в світлі обставин цієї справи також є дивними, оскільки перша довіреність видана за день до оформлення договору купівлі-продажу квартири в місті Лубни Полтавської області, в той час як друга - безпосередньо в день оформлення угоди в місті Полтава. Свідок ОСОБА_18 зазначив, що під час купівлі-продажу квартири жінка ( ОСОБА_5 ) вела активну позицію в розмові. А відповідно до пояснень відповідача-2 (т.2 а.с.219) як ОСОБА_5, так і її чоловік ОСОБА_6 були особисто присутні в офісі нотаріуса Цвітохи Ю.М. та особисто контролювали процедуру укладення договору, узгоджували істотні умови договору, належність представництва повіреною особою інтересів довірительки.

5.7.16. В контексті оцінки можливого набуття активу за дорученням відповідача-1 Суд звертає увагу на «співпадіння» в часі придбання нерухомого майна в місті Полтава і переведення відповідача-1 до міста Полтави для несення військової служби. Так, відповідно до витягу з наказу від 22.05.2023 № 460 командувача Сухопутних військ Збройних Сил України (по особовому складу) ОСОБА_4 призначено на посаду заступника начальника територіального центру комплектування та соціальної підтримки - начальника сектору мобілізаційно-оборонної роботи ІНФОРМАЦІЯ_5 оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_6 » (т.2 а.с.195). Отже, станом на дату придбання об`єкту нерухомості відповідний наказ на переведення вже був підписаний. Твердження відповідача-1 про те, що йому не було відомо про переведення, Суд відхиляє, оскільки відповідно до витягу з наказу призначення на посаду відбулося за ініціативою військовослужбовця, що свідчить про обізнаність останнього про таке переведення.

5.7.17. Суд також бере до уваги, що, за твердженням відповідач-1, він є особою, що потребує поліпшення житлових умов і перебуває в черзі на отримання квартири. Положення Інструкції з організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями від 31.07.2018 №380 регламентують право військовослужбовців, які перебувають на обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов шляхом надання житлових приміщень для постійного проживання, на отримання жилого приміщення для постійного проживання. Відповідно до розділу VІ Інструкції на облік не беруться військовослужбовці та члени їх сімей, які мають житлову площу на праві власності, що відповідає нормам та вимогам законодавства для забезпечення громадян житлом.

5.7.18. В контексті переведення до міста Полтави і необхідності переміщення у зв`язку з цим родини Суд акцентує увагу на площі і характеристиках об`єкта нерухомості, щодо якого ставиться питання про необґрунтованість. Відповідна квартира має значну квадратуру і є трикімнатною. Для Суду очевидно, що трикімнатна квартира загальною площею 97,7 м2 (житловою площею - 57,7 м2) більше підходить для сім`ї військовослужбовця з двома різностатевими неповнолітніми дітьми, ніж для пари пенсіонерів, які в судовому засіданні декларували досить аскетичний спосіб життя і до набуття активу тривалий час проживали в квартирі загальною площею 30,6 м2 і житловою площею 11,2 м2 по АДРЕСА_11 (т.2 а.с.64).

5.7.19. Суд також звертає увагу на те, що першу посилку у відділенні «Нова пошта» міста Полтави ОСОБА_4 отримав вже 01.06.2023 (відділення №1 за адресою: АДРЕСА_12 фактичною вагою 12 кг із описом «Подарунок» (міститься в Електронному суді). Це суперечить його поясненням і поясненням його представника про те, що до 03.06.2023 він не знав про переведення до міста Полтави.

5.7.20. Разом з тим, за декілька днів до придбання Квартири і одразу після цього відповідач-1 проводив розрахунки у м. Полтава. Відповідно до банківських переказів ОСОБА_4 з картки № НОМЕР_7 23.05.2023 проводив розрахунки у закладах харчування в м. Полтава, 27.05.2023 в магазині за адресою: АДРЕСА_13 (близько 400 м від адреси Об?єкту нерухомості); з банківського рахунку НОМЕР_5 розраховувався 26.05.2023 в магазині м. Полтави, 27.05.2023 розрахувався в закладах харчування в м. Полтава (міститься в Електронному суді).

5.7.21. Крім того, як зазначила відповідач-2 у своєму відзиві, метою придбання квартири саме в травні 2023 року стала необхідність тимчасового проживання ОСОБА_4 зі своєю сім`єю. Суд не виключає такий перебіг подій щодо тимчасового проживання, що є доволі оціночною категорією. Разом із тим, станом на час розгляду справи тимчасове проживання становить більш ніж півтори роки, що не вкладається «тимчасовості», а перетворюється на постійне тривале проживання у вказаному Об`єкті нерухомості. Суд сприймає посилання відповідача-1 щодо перебування у черзі на отримання квартири, незважаючи на непідтвердження вказаної інформації, та постійну зміну місця проживання. Водночас, протягом проживання ОСОБА_4 разом із сім`єю у м. Дніпро2 останній отримував компенсацію за піднайом житла, що дозволяло проживати в орендованому приміщенні, а не купувати його матір`ю об`єкту нерухомості для тимчасового проживання сина-відповідача-1. Відповідно до виписки із банківського рахунку ОСОБА_4 протягом 2023 року отримував компенсацію за піднайом житла кожного місяця (у період з 01.02.2023 по 30.06.2023) включно із червнем 2023 року (міститься в Електронному суді).

Таким чином, першочерговою причиною придбання квартири став переїзд відповідача-1 до м. Полтава. Разом із тим, за період проживання ОСОБА_4 з сім`єю у 2023 році у м. Дніпро і в 2020 році в м. Запоріжжя ОСОБА_5 проживала у м. Лубни Полтавської області. Отже, проживаючи у різних областях, не виникало потреби у спільному проживанні ОСОБА_4 із його матір`ю.

Викладене вказує на те, що актив, щодо якого стверджується про необґрунтованість, міг бути придбаний відповідачем-2 за дорученням відповідача-1.

5.7.22. Суд звертає увагу на численні розбіжності в позиціях різних учасників, як з приводу походження коштів на придбання квартири (про що мова піде далі), так і стосовно мети її придбання. Так:

-ОСОБА_5 і ОСОБА_6 надали показання, що придбання квартири в м. Полтаві пов`язане з проживанням в Полтаві родичів чоловіка. Водночас, ОСОБА_6 фактично постійно не проживає в цій квартирі, він повідомив, що періодично проживає у своїй квартирі у м. Лубни і сплачує за користування цією квартирою комунальні послуги;

-відповідач-1 зазначив, що почав проходити службу в місті Полтаві з 03.06.2023, в той час як вже 01.06.2023 отримував посилки у відділенні ТОВ «Нова пошта» в місті Полтава. При чому сама відповідач-2 у своєму відзиві пов`язала придбання квартири у травні з необхідністю тимчасового проживання сина;

-всі учасники стверджували, що родина ОСОБА_23 і ОСОБА_12 проживали в квартирі однією сім`єю, однак в декларації відповідача-1 за 2023 рік ОСОБА_5 не вказана як особа, з якою суб`єкт декларування проживає однією сім`єю (т.2 а.с.19-20). Разом з тим, ОСОБА_24, який, за твердженням відповідачів, був власником грошей, витрачених на квартиру, і проживає в квартирі, не має ключа від під`їзду, в якому вона розташована (т.2 а.с. 106).

5.7.23. Висновок Суду про набуття активу за дорученням відповідача-1 підкріплюється також доказами на підтвердження його можливостей прямо чи опосередковано вчиняти щодо активу дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження. Так, Суду представлені:

-лист директора ОСББ «АРТРИ» від 20.09.2023, відповідно до якого ОСОБА_4 сплачував внески і платежі щодо обслуговування будинку, разом із ОСОБА_9 та ОСОБА_5 має ключі від під`їзду (т.2 а.с.106);

-виписка від 21.07.2023, відповідно до якої ОСОБА_4 сплатив 8 243 грн за монтаж секцій паркану на подвір`ї за адресою: АДРЕСА_4 (т.2 а.с.108);

-відомості, надані ТОВ «Нова пошта», про адреси та кількість поштових замовлень, зроблених ОСОБА_4 та ОСОБА_9 (т.2 а.с.211).

5.7.24. Фактичне проживання у Квартирі з родиною не спростовує і ОСОБА_4 . В судовому засіданні він повідомив, що сплачує необхідні комунальні платежі. Відповідно до довіреності від 26.05.2023 ОСОБА_9 надається право сплачувати належні платежі, збори, податки і виконувати всі формальності, пов`язані із довіреністю. Про вказану обставину зазначила і ОСОБА_9 у своїх поясненнях до НАЗК, відповідно до яких вони з ОСОБА_5 проживають однією родиною і сплачують солідарно комунальні та інші послуги. У судовому засіданні ОСОБА_5 зазначила, що комунальні послуги постійно сплачує саме ОСОБА_4 .

5.7.25. Згідно з відомостями, наданими ТОВ «НОВА ПОШТА», стосовно поштових відділень і кількості замовлень, зроблених ОСОБА_4 та ОСОБА_9, у період з 01.06.2023 по 31.07.2023 вони отримали 28 замовлень, з яких:

-16 замовлень (10.06.2023, 13.06.2023, 18.06.2023, 21.06.2023, 23.06.2023, 25.06.2023, 05.07.2023, 07.07.2023, 11.07.2023, 12.07.2023, 15.07.2023, 18.07.2023, 19.07.2023, 21.07.2023, 23.07.2023, 02.08.2023 на відділення № 3 за адресою: м. Полтава, вул. Лідова, 13 (до 30 кг);

-6 замовлень (22.06.2023, 27.06.2023, 30.06.2023, 09.07.2023, 11.07.2023, 28.07.2023 на відділення № 5 за адресою: м. Полтава, вул. Соборності, 71 (до 30 кг);

-3 замовлення (02.06.2023, 21.06.2023, 04.07.2023 на відділення № 1 за адресою: м. Полтава, вул. Ветеринарна, 22 (до 1100 кг);

-1 замовлення (20.06.2023, на відділення № 12 за адресою: м. Полтава, вул. Сінна, 2/49 (до 30 кг);

-2 замовлення у міста Дніпро (22.07.2023) і Запоріжжя (22.07.2023) (т. 2 а.с.211).

Із відомостей, наявних у загальнодоступному доступі, відділення № 3 (близько 5 км), № 5 (300 м), № 12 (600 м) є територіально наближеними до Об`єкта нерухомості за адресою: АДРЕСА_9. При чому, замовлення на відділення №1 є великогабаритними і за описом становлять меблі та товари для дому. Своєю чергою, інформація щодо отримання чи відправлення посилок ОСОБА_5, яка за логікою позиції відповідачів і третіх осіб, після придбання квартири, здійснила переїзд до неї, відсутня.

5.7.26. Суд не виключає факт проживання ОСОБА_5 у вказаній квартирі як юридичної власниці. Відповідно до довідки начальника служби управління персоналом від 26.09.2024 з 16 січня 2024 року ОСОБА_5 працює на ПрАТ «Фірма Полтавапаливо» (міститься в Електронному суді), хоча ця довідка не містить відомостей стосовно займаної посади ОСОБА_5, кола її посадових обов`язків та графіку роботи, щоб Суд міг зробити висновок про її постійне проживання в місті Полтава. Суд також враховує, що відповідне місце роботи з`явилося у відповідача-2 вже після того, як ситуація з придбанням Квартири стала предметом розгляду НАЗК і вона, як юридична власниця активу мала надати пояснення з приводу походження доходів, витрачених на його придбання. При чому до цієї дати Державний реєстр фізичних осіб-платників податків містить інформацію про дохід ОСОБА_5 за період з 2000 по 2021 роки у сумі лише 3 202,14 грн (т.2 а.с.167). Суд також враховує оперативність надання ОСОБА_5 (03.09.2023) відповіді від на запит НАЗК від 23.08.2023, який був направлений на адресу: АДРЕСА_15 (т.2 а.с.212-215). Це свідчить про її перебування в період отримання запиту за місцем проживання в місті Лубни, що, відповідно, не узгоджується з позицією про переїзд до Полтави для постійного проживання одразу після набуття активу.

5.7.27. Таким чином, придбання активу матір`ю ОСОБА_4 через дружину ОСОБА_9 у сукупності з іншими обставинами, а саме:

-переведенням ОСОБА_4 для проходження військової служби до міста Полтава напередодні придбання Об`єкту нерухомості;

-перебуванням ОСОБА_4 на квартирному обліку і неможливості у зв`язку з цим реєстрації права власності на актив на себе;

-технічними характеристиками Квартири (велика площа, три кімнати) і необхідністю сплачувати за нею комунальні послуги;

-тривалим і регулярним використанням ОСОБА_4, його дружиною і дітьми Об`єкта нерухомості;

-зазначенням адреси Об`єкта нерухомості фактичним місцем проживання ОСОБА_4 ;

-наявністю у ОСОБА_4, ОСОБА_9 та ОСОБА_5 і в той же час відсутністю у вітчима ОСОБА_4 - ОСОБА_6 ключів від під`їзду, в якому розташована Квартира;

-оплатою послуг із обслуговування прибудинкової території;

-оплатою комунальних послуг;

-отримання ОСОБА_4 та ОСОБА_9 чисельних поштових відправлень у відділення «Нової пошти», розташовані поблизу Об`єкта нерухомості одразу після його придбання;

-відсутністю у ОСОБА_5 фінансової спроможності на придбання активу (про що мова піде у пункті 5.8.2 цього рішення);

-численними суперечностями в позиціях різних учасників щодо придбання Квартири тощо переконують Суд в тому, що набуття Квартири здійснено за дорученням ОСОБА_4 і він має можливість прямо чи опосередковано вчиняти щодо неї дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження.

5.8. Щодо набуття за рахунок законних доходів

5.8.1. У відповідності до статті 291 ЦПК України суд визнає необґрунтованими активи, якщо судом на підставі поданих доказів не встановлено, що активи або грошові кошти, необхідні для придбання активів, щодо яких поданий позов про визнання їх необґрунтованими, були набуті за рахунок законних доходів. Закон не конкретизує, чиї саме законні доходи мають враховуватися при визначенні необґрунтованості активів. Зрозуміло, що при прямому набутті (коли відповідний актив безпосередньо набуває сама особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування) беруться до уваги лише законні доходи цього суб`єкта. Як вже зазначено вище, в цій справі мова йде про опосередковане набуття - Об`єкт нерухомості був придбаний матір`ю суб`єкта декларування. Очевидно, що при опосередкованому набутті суд має дослідити можливість їх набуття і третіми особами за рахунок власних законних доходів. Адже відсутність фінансової спроможності третіх осіб для придбання дороговартісних об`єктів може бути додатковим індикатором їх набуття за дорученням особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, або в її інтересах, коли вона після набуття може прямо чи опосередковано вчиняти щодо таких активів дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження. З іншого боку, наявність у третіх осіб фінансової спроможності придбати за дорученням або в інтересах суб`єкта декларування вартісний актив ускладнює встановлення його необґрунтованості і може вимагати додаткових доказів на підтвердження приналежності активу саме особі, уповноваженій на виконання функції держави або місцевого самоврядування.

5.8.2. Щодо набуття Об`єкту нерухомості за рахунок законних доходів ОСОБА_5 .

5.8.2.1. ОСОБА_5 є власником Об`єкта нерухомості, щодо якого ставиться питання про необґрунтованість. Частина 4 статті 290 ЦПК України передбачає, що позов про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави може бути пред`явлено до фізичної чи юридичної особи, яка набула у власність такі активи за дорученням особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, або якщо особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, може прямо чи опосередковано вчиняти щодо таких активів дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними.

5.8.2.2. ОСОБА_5 є дружиною ОСОБА_6 . З урахуванням наданих ними показань і норм сімейного законодавства, що регламентує право спільної сумісної власності, Суд вбачає за доцільне розглядати доходи ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у сукупності.

Згідно з відомостями Державного реєстру фізичних осіб-платників податків розмір отриманих ОСОБА_5 доходів з 2000 по 2021 роки становив 3 202,14 грн, а ОСОБА_6 з 1999 по 2012 роки - 21 265, 36 грн. Підтвердження отримання інших доходів подружжям ОСОБА_12, а також коштів за відчуженням майна відсутні (т.2 а.с.166-167).

Натомість, ОСОБА_5 та її представник стверджують, що реальні доходи значно вищі, ніж зазначені в офіційних джерелах, оскільки більшість не було офіційно задокументовано. Позивач також не враховував доходи, отримані від продажу квартир та домоволодіння, від оренди земельної ділянки, пенсійне забезпечення, а також грошові кошти, отримані в позику та від ОСОБА_10 . Протягом тривалого часу подружжя мало змогу заощадити певні кошти для купівлі Квартири.

Для визначення наявності/відсутності у ОСОБА_5 та ОСОБА_6 законних доходів для придбання Об`єкту нерухомості, Судом досліджені надані сторонами докази, а саме:

-договір про поділ спадкового майна від 25.09.2015, відповідно до якого у власність ОСОБА_5 перейшла земельна ділянка площею 4,7308 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва вартістю 109096,77 грн (т.2 а.с.80-82);

-відомості з державного реєстру фізичних осіб-платників податків про податкового агента та суму доходу, нарахованого та виплаченого фізичній особі податковим агентом, суму нарахованих та сплачених (перерахованих) податків з доходів фізичних осіб та/або суму доходу, отриманого самозайнятою особою, а також суму річного доходу, задекларованого фізичною особою в податковій декларації про майновий стан і доходи. Згідно з цими відомостями виплачений дохід ОСОБА_5 протягом 2000-2001 років становив 702,14 грн, протягом 2019- 2021- 2500 грн. ОСОБА_6 протягом 1999-2012 років отримав суму виплаченого доходу 21265,36 грн (т.2 а.с.166-167). Всього за 1999-2021 роки ОСОБА_5 та ОСОБА_6 отримали 24 467,5 грн доходу;

-лист Пенсійного фонду України від 22.08.2023, відповідно до якої за період з 01.01.2000 по дату надання відповіді на запит відомості стосовно ОСОБА_5 відсутні, станом на серпень 2023 рік вказана особа не перебуває на обліку в органах Пенсійного фонду України (т.2 а.с.186-187);

-відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору станом на 05.09.2024, відповідно до яких ОСОБА_5 в період 2000-2001 отримала 702,14 грн, за 2015 рік -109096,77 грн (спадщина)3. За інші роки інформація відсутня. Усього у період з 1998 по 2023 роки ОСОБА_5 отримала 702,14 грн доходу, без врахування спадщини.

-інформація КП «Лубенське міжрайонне бюро технічної інвентаризації» від 23.09.2024, відповідно до якої 31.05.2005 здійснено продаж житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_6, який належав ОСОБА_6 (міститься в Електронному суді) Вказана інформація не підтверджує вартості проданого будинку.

-інформація Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 23.09.2024, відповідно до якої ОСОБА_6 знаходиться на обліку і отримує пенсію за віком (міститься в Електронному суді). Так, за 2014 рік ОСОБА_6 отримав 3 764, 37 грн, за 2015 рік - 11 388 грн, за 2016 рік - 11409,88 грн, за 2017 рік -13109,97 грн, за 2018 рік - 16910 грн, за 2019 рік - 18440 грн, за 2020 рік - 21157 грн, за 2021 рік - 21818 грн, за 2022 рік - 24868 грн, з січня по квітень 2023 року включно - 9240 грн пенсійних виплат. Усього з 2014 року до моменту придбання квартири ОСОБА_6 отримав 152 105,22 грн пенсії.

-відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору станом на 05.09.2024, відповідно до яких ОСОБА_6 в 1999 році отримав 417,94 грн без урахування податків, з 2000 по 2006 роки - 19847,42 грн без урахування податків, і в 2012 році - 1000,00 грн. За інші роки інформація відсутня (міститься в Електронному суді). Усього у період з 1997 по 2023 роки ОСОБА_6 отримав 21 265,36 грн доходу.

5.8.2.3. Отже сукупні доходи сім`ї ОСОБА_12, отримання яких відображено в офіційних базах даних і відповідно які є законними в термінології чинного законодавства, на дату придбання активу становлять 176 572,72 грн, що складається з:

3202,14 (дохід ОСОБА_5 ) + 152 105,22 (пенсія ОСОБА_6 ) + 21 265,36 (дохід ОСОБА_6 .

Цієї суми очевидно недостатньо для придбання Об`єкту нерухомості за ціною 1 920 354 грн.

5.8.2.4. На підтвердження інших доходів, про отримання яких стверджують ОСОБА_5, ОСОБА_6 та їх представники, надані такі докази:

-договір позики від 16.04.2023, на підставі якого ОСОБА_25 передав у власність ОСОБА_5 строком до 31.12.2025 грошові кошти у сумі 600 000 грн (міститься в Електронному суді);

-квитанції, датовані різними датами у 2019-2023 роки, про здійснення валютно-обмінних операцій у відділенні АТ «Креді Агріколь банк» в м. Полтава, відповідно до яких здійснено обмін валюти на загальну суму 4600 доларів США (містяться в Електронному суді);

-лист Головного управління статистики у Дніпропетровській області від 24.09.2024 №08-07/2585-24 з інформацією щодо середніх цін окремих сільськогосподарських культур, реалізованих підприємствами у Дніпропетровській області у 2016-2021 роках (міститься в Електронному суді). Відповідний доказ наданий представником відповідача-1 Грущанським В.О. на підтвердження середнього доходу ОСОБА_5 за реалізацію сільськогосподарської продукції, вирощеної на власній земельній ділянці;

-показання свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5 і ОСОБА_6 ;

-відомості про отримані доходи від відчуження колишнім чоловіком ОСОБА_5 автомобіля (містяться в Електронному суді). Водночас, представники надають відомості про перереєстрацію автомобіля JEEP CHEROKEE, який належав ОСОБА_26, 03.08.2021, тобто у той період, коли останній вже давно не перебував у шлюбі з ОСОБА_5 .

Представники на підтвердження доходів також зазначали про:

-використання для отримання доходу земельної ділянки з кадастровим номером 1224280500:01:001:0402 в с. Олександрівка Покровського району Дніпропетровської області;

-неофіційну діяльність ОСОБА_6 з обробітку горіхів.

Суд досліджує надані докази і пояснення на предмет того, чи можуть вони підтвердити наявність відповідних доходів і чи можна вважати відповідні доходи законними в розумінні пунктів 7 і 8 частини першої статті 46 Закону України "Про запобігання корупції" та статті 291 ЦПК України.

5.8.2.5. Приписами пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України визначені види доходу, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку. Серед іншого, це:

-доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту);

-частина доходів від операцій з майном, розмір якої визначається згідно з положеннями статей 172-173 цього Кодексу;

-дохід у вигляді вартості успадкованого чи отриманого у дарунок майна у межах, що оподатковується згідно з цим розділом тощо.

Суд не може визнати достовірними та підтвердженими доводи представників відповідачів і третіх осіб про віднесення до джерел доходу використання земельної ділянки з кадастровим номером 1224280500:01:001:0402 в с. Олександрівка Покровського району Дніпропетровської області. Оскільки визначення орієнтовного заробітку з 2016 по 2022 роки у сумі близько 400000 - 450000 грн здійснено ними виключно на підставі даних статистики середньої урожайності та середньої вартості сільськогосподарських культур, реалізованих підприємствами у Дніпропетровській області (міститься в Електронному суді). Суду не надано доказів користування ОСОБА_27 належною відповідачу-2 земельною ділянкою, здійснення будь-яких розрахунків, пов`язаних з використанням земельної ділянки.

Суд також звертає увагу на суперечності в наявних позиціях, оскільки у попередніх поясненнях від 03.09.2023, наданих на запит НАЗК, ОСОБА_5 зазначила про систематичний дохід за оренду вказаної земельної ділянки (т.2 а.с.214), але жодного договору оренди не надала.

Аналогічні доводи стосуються доходу, отриманого у результаті реалізації на місцевому рівні м. Лубни різної, сезонної, сільськогосподарської продукції та обробітку горіхів. Суд також враховує посилання представника Позивача на сезонний характер цієї діяльності, що позбавляє Суд можливості враховувати вказану інформацію в контексті її достовірності і визначити приблизну суму отриманих доходів. Тим більше, що при допиті ОСОБА_5 зазначила про спільний з ОСОБА_6 дохід від неофіційної роботи роботи на підприємстві про обробітку горіхів в сумі 10-15 тисяч грн на місяць, в той час як ОСОБА_6 вказав на суму 6-8 тисяч.

5.8.2.6. Суд сприймає пояснення ОСОБА_5, ОСОБА_6 та їх представників про те, що вони працювали і отримували доходи, не будучи офіційно працевлаштованими, оскільки це вбачається із дуже незначного офіційного доходу, якого очевидно не могло вистачити на сім`ю із двох дорослих і двох дітей (які, зокрема, отримували вищу освіту). Однак за відсутності бодай якогось підтвердження таких доходів і слідів неофіційно отриманих грошових коштів, Суд не може визнати, що вони були настільки значними, щоб заощадити близько 27 000 доларів, про які вони вказують як про наявні перед придбанням трикімнатної квартири площею біля 100 квадратних метрів. До цього слід додати, що за показаннями самого ОСОБА_6, всі заощаджені ним спільно з дружиною кошти у сумі близько 27 000 доларів були надані для купівлі квартири для дітей сина ОСОБА_5 - ОСОБА_4 . У ОСОБА_12 є спільна донька, отже малоймовірним видається спрямування всіх заощаджень для дітей нерідної дитини за наявності рідної доньки, яка, за показаннями самого ОСОБА_6, не має власного житла і орендує квартиру у місті Києві.

5.8.2.7. Не знайшов свого підтвердження і розмір отриманих грошових коштів від продажу квартири у АДРЕСА_7, належної ОСОБА_5, та домоволодіння у с. Маківці Лубенського району Полтавської області, належного ОСОБА_28 . За твердженням представника Відповідача-2, від реалізації квартири отримано 2000 доларів США, від реалізації домоволодіння отримано 5 000 доларів США. Матеріали справи містять відомості про належність вказаних об`єктів нерухомості на праві приватної власності іншим особам (т.2 а.с.71). Водночас ні відповідач, ні третя особа, ні їх представники не надали договорів купівлі-продажу, однак відповідно до статті 657 ЦК України, чинній на момент відчуження цих об`єктів, договір купівлі-продажу житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню (чинна).

5.8.2.8. Суд також не приймає на підтвердження доводів відповідача-2 та її представника квитанції про здійснення валютно-обмінних операцій у відділенні АТ «Креді Агріколь банк» в м. Полтава за різні дати у 2019-2023 роки, відповідно до яких здійснено обмін валюти на загальну суму 4600 доларів США (міститься в Електронному суді). Адже вони не містять інформації про особу, яка здійснювала обмінні операції і таким чином, неможливо ідентифікувати особу, яка купувала валюту. Разом з тим, навіть якщо припустити, що відповідні обмінні операції дійсно здійснені відповідачем-2 і її чоловіком, цієї суми очевидно недостатньо (у сукупності з іншими підтвердженими доходами) для купівлі трикімнатної квартири у місті Полтава.

5.8.2.9. Окремому дослідженню Суд піддає твердження про отримання грошових коштів у сумі 30000 доларів США від ОСОБА_10, який є колишнім чоловіком відповідача-2 і батьком відповідача-1.

Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні пояснив, що з огляду на проблеми зі здоров`ям у 2022 році за погодженням із дружиною вирішив передати сину ОСОБА_4 грошові кошти у сумі 30 000 доларів США для придбання транспортного засобу. Після розмови із сином дізнався, що в останнього є достатні матеріальні ресурси для самостійного придбання, але він повідомив, що мати-відповідач-2 планує купляти квартиру в м. Полтаві. Свідок, який був у хороших відносинах із ОСОБА_5, зустрівся із останньою і запропонував купити квартиру. У будь-якому випадку ця квартира залишиться внукам. Тому коли на початку весни ОСОБА_5 з її чоловіком знайшли Квартиру, свідок передав їй грошові кошти у сумі 30 000 доларів США готівкою.

Враховуючи відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору станом на 02.09.2024 стосовно ОСОБА_10 та ОСОБА_29, їх сукупний дохід, у тому числі від продажу майна, Суд дійшов висновку про можливість ОСОБА_10 у період з 2004 року4 заощадити 30 000 доларів США.

Суд припускає, що надання ОСОБА_10 грошових коштів могло мати місце в об`єктивній дійсності, однак реальною метою їх надання не була купівля квартири для ОСОБА_5, а придбання квартири для сина та його дітей. Разом з тим, вказана передача не оформлена жодним правочином. Суд не виключає, що передача грошових коштів між батьками і дітьми (як планувалось першочергово) або ж між колишнім подружжям, які перебувають у доброзичливих відносинах, може відбуватися без дотримання законодавчих формальностей. Водночас, Суду не надано підтвердження, коли відбулась передача грошових коштів, в якій сумі, з якою метою.

При чому показання учасників з цього приводу, хоча і підлаштовані під розгляд цієї цивільної справи, однак містять суперечності в питанні отримувача і мети грошових коштів. Так, представники відповідачів і третіх осіб, так само як і ОСОБА_5, повідомляли, що гроші в сумі 30000 доларів надані саме їй з огляду на її бажання придбати квартиру. У першочергових поясненнях від 03.09.2023 ОСОБА_5 зазначила, що Квартира буде розподілена між двома її дітьми. Сам ОСОБА_10 при допиті не мав єдиної позиції для кого призначалися кошти, що ним надавалися - для самої ОСОБА_5 (що, на думку Суду, є малоймовірним з огляду на їх розлучення у 1988 році (т. 2 а.с.39) і наявність у кожного з подружжя власної сім`ї і інших дітей), для ОСОБА_4 чи для його дітей. ОСОБА_6 повідомив, що ОСОБА_10 надав ОСОБА_5 грошові кошти для купівлі квартири для дітей ОСОБА_4, те саме зазначив і сам відповідач ОСОБА_4 .

До цього слід додати, що у своїх первинних поясненнях до НАЗК з приводу джерел походження доходу (т.2 а.с.214-215) не вказує серед джерел доходу - отримання коштів у сумі 30 000 доларів США від колишнього чоловіка. У своїх первинних поясненнях ОСОБА_10 та ОСОБА_9 зазначили, що їм невідомі джерела походження грошових коштів на купівлю квартири і відношення до цього вони не мають. Разом із тим, як зазначено у заявах по суті, ОСОБА_10 планував передати грошові кошти у розмірі 30 000 доларів США сину, ОСОБА_4, але передав їх ОСОБА_5 . Сам ОСОБА_10 у судовому засіданні 13.12.2024 підтвердив, що планував передати вказані грошові кошти сину для купівлі машини, на що останній повідомив, що мати, ОСОБА_5 планує купляти квартиру в м. Полтава, тому краще віддати ці грошові кошти їй. Після передачі грошових коштів готівкою ОСОБА_5 свідок повідомив ОСОБА_4 про таку передачу.

Отже, версія про надання ОСОБА_10 . ОСОБА_5 грошових коштів у сумі 30 000 доларів США для купівлі нею квартирою виникла вже після початку судового провадження, тому Суд критично ставиться до позиції про використання цих грошових коштів для купівлі квартири безпосередньо відповідачу-2.

5.8.2.10. Стосовно достовірності передачі грошових коштів у позику 16.04.2023 Суд звертає увагу на неспівпадіння даного факту із попередніми поясненнями відповідача-2 до НАЗК з огляду на значну суму. У контексті фінансової спроможності ОСОБА_25 надати вказані грошові кошти Суд сприймає декларацію і наявність численної кількості виконавчих проваджень стосовно останнього. Водночас, виникає обґрунтований сумнів щодо передачі грошових коштів незнайомій особі ( ОСОБА_5 ) у розмірі 600 000 грн строком на 2 роки на підставі «чесного слова» троюрідного брата ОСОБА_25 . У судовому засіданні 13.12.2024 ОСОБА_25 повідомив про те, що не був знайомий з ОСОБА_5, і про відсутність жодних умов для надання грошових коштів. Свідок зазначив, що не брав земельну ділянку в якості застави, оскільки він її не потребував. Тим більше, свідка не цікавило місце розташування цієї земельної ділянки.

5.8.2.11. Суд бере до уваги, що в ОСОБА_5 не було законодавчого обов`язку відображати всі свої доходи і офіційним працевлаштуванням. Проте, в питанні цивільної конфіскації законодавець орієнтує правозастосування на дослідження саме «законних доходів», які в свою чергу є доходами, отриманими із законних джерел зі сплатою передбачених законом податків і зборів та/або офіційно відображеними в передбачених законом базах даних. Отже, посилання представників на реалізацію сільськогосподарської продукції, продаж нерухомого майна, отримання грошових коштів від родичів не можуть братися Судом до уваги при визначенні законних доходів, оскільки офіційні бази даних не містять жодних слідів цієї діяльності і отриманих внаслідок її здійснення доходів.

5.8.2.12. Посилання представників на заощадження грошей в іноземній валюті і відповідно переведення отриманої ОСОБА_5 та ОСОБА_6 пенсії у валютні цінності також відхиляються Судом. Адже, по-перше, для заощадження грошових коштів у валюті, необхідним є періодичне отримання достатнього доходу, який би дозволив особі після всіх витрат, пов`язаних із забезпеченням своєї життєдіяльності (харчування, одяг, комунальні послуги, відпочинок, ліки тощо) здійснювати відповідні накопичення. Суд у цьому контексті враховує отримання субсидій ОСОБА_6 на житлово-комунальні послуги. Водночас, ці грошові кошти не є настільки значними, щоб дозволити зробити заощадження для купівлі Об`єкту нерухомості. Зокрема, відповідно до відповіді виконавчого комітету Управління соціального захисту населення Полтавської області від 18.10.2024 (т.4 а.с.198) та Департаменту соціального захисту населення Полтавської обласної військової адміністрації від 11.11.2024 (т.4 а.с.196) ОСОБА_6 отримував субсидію за житлово-комунальні послуги з 01.01.2018 по 31.03.2018 в розмірі 889,08 грн помісячно та з 01.04.2018 по 30.04.2018 в розмірі 333,71 грн. Твердження про достатні грошові накопичення не узгоджується з отриманням субсидії на оплату житлово-комунальних послуг, яка є державною соціальною допомогою людям, які не можуть самостійно платити за житлово-комунальні послуги.

Враховуючи вищевикладене, Суд не може визнати, що активи або грошові кошти, необхідні для придбання активів, щодо яких поданий позов про визнання необґрунтованими, були набуті за рахунок законних доходів ОСОБА_5 та її чоловіка.

5.9. Щодо різниці між вартістю активів і законними доходами особи (необґрунтованості активів)

5.9.1. Відповідно до частини 2 статті 290 ЦПК України позов пред`являється щодо активів, набутих після дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо конфіскації незаконних активів осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, і покарання за набуття таких активів", якщо різниця між їх вартістю і законними доходами особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, у п`ятсот і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на день набрання чинності зазначеним Законом, але не перевищує межу, встановлену статтею 368-5 Кримінального кодексу України. В розумінні інституту цивільної конфіскації діапазон, в межах якого визначається різниця із законними доходами, має становити від 1 003 500,00 грн (2007 грн х 500) до 8 723 000 грн (щодо активів, набутих у 2023 році).

За приписами абзацу 2 частини 2 статті 81 ЦПК України у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави позивач, крім фактичних даних, які підтверджують зв`язок активів з особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування зобов`язаний навести у позові їх необґрунтованість, тобто наявність визначеної частиною другою статті 290 цього Кодексу різниці між вартістю таких активів та законними доходами такої особи. Для визначення вартості активів застосовується вартість їх набуття, а у разі їх набуття безоплатно чи за ціною, нижчою за мінімальну ринкову, мінімальна ринкова вартість таких або аналогічних активів на дату набуття (частина 3 стаття 290 ЦПК України).

У свою чергу, відповідно до пункту 5 частини 8 статті 290 ЦПК України термін «законні доходи» означає доходи, правомірно отримані особою із законних джерел, зокрема джерел, визначених пунктами 7 і 8 частини першої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції», а саме:

-отримані доходи суб`єкта декларування або членів його сім`ї, у тому числі доходи у вигляді заробітної плати (грошового забезпечення), отримані як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом, гонорари, дивіденди, проценти, роялті, страхові виплати, благодійна допомога, пенсія, доходи від відчуження цінних паперів та корпоративних прав, подарунки та інші доходи;

-наявні у суб`єкта декларування або членів його сім`ї грошові активи, у тому числі готівкові кошти, кошти, розміщені на банківських рахунках або які зберігаються у банку, внески до кредитних спілок та інших небанківських фінансових установ, кошти, позичені третім особам, а також активи у дорогоцінних (банківських) металах тощо.

Отже визначення різниці між вартістю активів і законними доходами особи (і відповідно необґрунтованість активів) відбувається за такою формулою:

Р = ЗД (ОД+НГА) - ВА,

де

Р - різниця між вартістю активів і законними доходами особи

ЗД - законні доходи

ОД - отримані суб`єктом декларування та членами його сім`ї доходи

НГА - наявні у суб`єкта декларування та членів його сім`ї грошові активи

ВА - вартість активу, щодо якого заявлений позов

5.9.2. ОСОБА_4 є особою, уповноваженою на виконання функцій держави. У відповідності до статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» особи, зазначені у пункті 1 підпунктах «а», «в» і «г» пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов`язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.

5.9.3. Правильність і прозорість відображення відомостей в декларації презюмується. Отже, Суд при обрахунку його законних доходів звертається до інформації, зазначеної в деклараціях, та інших офіційних даних. Судом досліджені надані сторонами докази, зокрема:

-декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі -Декларації), подані ОСОБА_4 за 2022-2023 роки, в яких зазначені доходи відповідача-1 та членів його родини, а також наявні у них грошові активи (т.2 а.с.12-25);

-декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі -Декларації), подані ОСОБА_9 за 2022-2023 роки;

-відомості з державного реєстру фізичних осіб-платників податків про податкового агента та суму доходу, нарахованого та виплаченого фізичній особі податковим агентом, суму нарахованих та сплачених (перерахованих) податків з доходів фізичних осіб та/або суму доходу, отриманого самозайнятою особою, а також суму річного доходу, задекларованого фізичною особою в податковій декларації про майновий стан і доходи (т.2 а.с.157-166);

-відповідь ІНФОРМАЦІЯ_5 від 26.07.2023 №10/463 та рапорт ОСОБА_4 від 24.07.2023 (т.2 а.с.192-193, 198).

Спільний аналіз декларацій ОСОБА_4 та ОСОБА_9 зумовлений нормами сімейного законодавства, які регламентують правовий режим права спільної сумісної власності. Разом із тим, Суд не враховує у цьому контексті посилання представника відповідача на подвоєння мінімуму зазначення різниці між вартістю Об`єкту нерухомості і законними доходами особи, оскільки критерій, який визначає мінімальну різницю між вартістю активу і законними доходами особи, є сталим і не може ставитися у пряму залежність від кількості суб`єктів декларування.

5.9.4. Об`єкт нерухомості придбаний у травні 2023 року за 1 920 354 грн. У щорічній декларації за 2022 рік відповідач-1 зазначив про такі активи:

-автомобіль KIA RIO 2014 року випуску, який належить ОСОБА_4, набутий 04.11.2021, вартістю 100 000 грн;

-автомобіль KIA SPORTAGE 2017 року випуску, який належить ОСОБА_9, набутий 28.08.2021, вартістю 120 000 грн;

-готівкові кошти у розмірі 15 000 доларів США, що еквівалентно дорівнювали 548 529 грн, які належать на праві спільної сумісної власності.

Тобто загальний розмір наявної у подружжя ОСОБА_4 грошової маси на 31.12.2022 становив 548 529 грн.

Суд не враховує посилання представника відповідача про незазначення в декларації грошових коштів у розмірі 45 000 грн і 850 000 грн станом на 31.12.2023, оскільки вони не перевищували 50 прожиткових мінімумів. Відповідно до пункту 13 розділу IV Порядку заповнення та подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування у розділі 12 «Грошові активи» зазначаються відомості про наявні у суб`єкта декларування та/або членів його сім`ї грошові активи, у тому числі готівкові кошти, кошти, розміщені на банківських рахунках або які зберігаються у банку, внески до кредитних спілок та інших небанківських фінансових установ, кошти, позичені третім особам, поворотна фінансова допомога, надана третім особам, та активи у дорогоцінних (банківських) металах, якщо сукупна вартість всіх грошових активів на кінець звітного періоду перевищує 50 ПМ. При цьому грошові активи суб`єкта декларування та членів його сім`ї не сумуються. Таким чином, грошові кошти у сумі 850 000 грн за їх наявності у суб`єкта декларування мали бути відображені у декларації за звітний період, адже ця сума перевищувала 50 прожиткових мінімумів у відповідному періоді. Грошові кошти у сумі 45 000 гривень за наявності 15 000 доларів США, які перевищують 50 ПМ, також повинні бути зазначені у декларації суб`єкта декларування, незважаючи на те, що самі по собі 45 000 грн не перевищують 50 ПМ.

У зв?язку із цим Суд не враховує вказані грошові активи при обрахуванні законних доходів відповідача-1.

5.9.5. У декларації за 2023 рік (т.2 а.с.17-22) Відповідач-1 зазначив наступні активи:

-автомобіль TOYOTA RAV4 2020 року випуску, який належить ОСОБА_4, набутий 02.05.2023, вартістю 1 455 000 грн. Вказане підтверджується договором купівлі-продажу транспортного засобу 02.05.2023 (т.2 а.с.118-119);

-грошове забезпечення у розмірі 911 092 грн;

-соціальна допомога у розмірі 22 083 грн;

-грошове забезпечення, отримане ОСОБА_9, у розмірі 599 879 грн;

-дохід від відчуженого рухомого майна у розмірі 339 848 грн;

-дохід ОСОБА_9 від відчуженого рухомого майна у розмірі 350 000 грн;

-готівкові кошти у розмірі 5 000 доларів США, які належать на праві спільної сумісної власності.

Вказана інформація співвідноситься із відомостями, які вказані у деклараціях ОСОБА_9 .

Суд враховує, що 06.05.2023 між ОСОБА_9 та ОСОБА_30 укладено договір купівлі-продажу транспортного засобу KIA SPORTAGE за ціною 350 000 грн (т.2 а.с.126-127), 01.03.2023 між ОСОБА_4 та ФОП ОСОБА_31 укладено договір купівлі-продажу транспортного засобу KIA RIO за ціною 339 848 грн (т.2 а.с.134-136).

Відповідно до досліджених матеріалів, зокрема декларацій суб`єктів декларування та відомості щодо руху коштів за банківськими рахунками, за період з січня по травень 2023 року загальний (міститься в Електронному суді) дохід подружжя склав близько 1 372 149,03 грн, що включає отримання заробітної плати, соціальних виплат і доходи від продажу рухомого майна. При цьому, витрати з січня-травень 2023 року становили близько 1 894 450, 04 грн, які включають загальножиттєві витрати (не включаючи грошові перекази на карти) і кошти на придбання рухомого майна (автомобіль TOYOTA RAV4 за ціною 1 455 000 грн).

5.9.6. Таким чином, за 2022-2023 роки у подружжя ОСОБА_4 задекларований дохід становив 1 920 678,03 грн. Із вирахуванням витрат законні доходи Відповідача-1 за 2023 рік у розумінні статті 290 ЦПК України становлять 26 227,99 грн. Відповідно різниця між вартістю Об`єкту нерухомості та законними доходами Відповідача-1 становить:

1 920 354 грн (Об`єкт нерухомості) - 26 227,99 грн

(законні доходи) = 1 894 126,01 грн.

Ця різниця перевищує визначену у частині 2 статті 290 ЦПК України мінімальну межу виміру - п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на день набрання чинності зазначеним Законом (1 003 500 грн), та не перевищує межу, встановлену статтею 368-5 Кримінального кодексу України (8 723 000 грн).

Отже, у суб`єкта декларування ОСОБА_4, який разом зі своєю сім`єю проживає в квартирі, формальним власником якої є його матір - ОСОБА_5, станом на час її купівлі також не було достатньої для придбання суми грошових коштів. За таких обставин слід говорити про необґрунтованість набуття Квартири.

5.10. Щодо більшої переконливості сукупності доказів Позивача

5.10.1.Надані Позивачем докази відповідають критеріям цивільно-процесуальної якості, а їх сукупність - стандарту більшої переконливості.

5.10.2.Відповідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

5.10.3. Для кожного окремо взятого доказу законодавець установив такі критерії, як належність, допустимість, достовірність. А для сукупності доказів, тобто для всієї доказової бази у справі, встановлені такі критерії, як достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, що відповідає стандарту більшої переконливості.

5.10.4. Досліджені Судом докази стосуються обставин набуття Об`єкту нерухомості, щодо якого вирішується питання про необґрунтованість; пов`язаності зазначеного активу з особою, уповноваженою на виконання функцій держави, та визначення законності доходів офіційного власника активу та відповідача-1, що корелюється з предметом доказування, а отже відповідає ознаці належності таких доказів (стаття 77 ЦПК України).

5.10.5. Відповідно до приписів статті 78 ЦПК України допустимими є докази, що отримані без порушення порядку, встановленому законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Суд при дослідженні доказів не встановив порушень Позивачем законодавчо встановленого порядку отримання та збирання доказів.

5.10.6. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України). Достовірність як критерій оцінки доказів дає змогу встановити таку модель існування обставин у справі, яка є єдино можливою та логічно обґрунтованою в умовах, викладених сторонами та з`ясованих Судом. Доказ визнається судом достовірним, якщо в результаті його дослідження та оцінки з`ясовується, що в ньому містяться відомості, що відповідають дійсності. При дослідженні наданих сторонами доказів Судом не встановлено ознак фальсифікації письмових чи речових доказів.

Щодо інших досліджених доказів, то їх зміст не спростовано в процесі доказування, і відповідно вони визнані Судом достовірними.

5.10.7. Загальне правило оцінки доказів у цивільному процесі полягає в тому, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Оцінка судом доказів на предмет їх переконливості опирається на принципи цивільного процесу. На відміну від кримінального процесу, в якому прокурор має доводити всі обставини невідповідності статків декларанта його доходам та існує презумпція невинуватості, цивільний процес ґрунтується на принципі змагальності, при якому кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи. Адже цивільна конфіскація не є санкцією та не входить до механізму притягнення особи до відповідальності, а навпаки, є механізмом установлення юридично значимих фактів:

- зв`язку активів з особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування;

- їх необґрунтованість, тобто різниці між вартістю активів та сумою законних доходів певної особи, які можуть потягти за собою застосування відповідних наслідків у вигляді стягнення вказаних активів у дохід держави.

Тобто не лише позивач має доводити передбачені законом факти, а й відповідач має відповідних обов`язок спростовувати позицію позивача.

5.10.8. Змагальність у цивільному процесі (стаття 12 ЦПК України) розкривається в тому числі через те, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. При чому обов`язок доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи. Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд має керуватися при вирішенні справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою. Згідно з частиною 2 статті 81 ЦПК України у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави позивач зобов`язаний навести у позові фактичні дані, які підтверджують зв`язок активів з особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та їх необґрунтованість, тобто наявність визначеної частиною другою статті 290 цього Кодексу різниці між вартістю таких активів та законними доходами такої особи. У разі визнання судом достатньої доведеності зазначених фактів на підставі поданих позивачем доказів спростування необґрунтованості активів покладається на відповідача. У справах цієї категорії суд виносить рішення на користь тієї сторони, сукупність доказів якої є більш переконливою порівняно з сукупністю доказів іншої сторони (частина 4 стаття 89 ЦПК України). Тобто застосовується стандарт доказування «переваги більш вагомих доказів» (preponderance of the evidence) або так званий баланс імовірностей (balance of probabilities). Тягар доведення факту вважається виконаним, якщо на підставі поданих доказів можна зробити висновок, що факт швидше мав місце, ніж ні. Такий підхід при оцінці доказів становить процесуальну особливість інституту визнання активів необґрунтованими (цивільної конфіскації).

5.10.9. Верховний Суд неодноразово звертався до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 24.03.2021 у справі № 320/4186/18, від 08.06.2022 у справі № 757/18772/19-ц, п. 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц).

5.10.10. Отже, використаний в національній системі термін «більша переконливість доказів» означає, що існують розумні підозри вважати, що факт скоріше має місце. При цьому, вказаний стандарт доказування підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надають позивач та відповідач. Тобто необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме такої кількості і якості, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

При вирішенні питання про визнання активів необґрунтованими для задоволення позовних вимог достатньою є підтверджена доказами сукупність фактичних обставин, з якими закон пов`язує набуття активів особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та відповідна різниця між їх вартістю та законними доходами.

Застосування для визнання необґрунтованих активів методів цивільного процесу пов`язане з покладенням на відповідача тягаря доказування обґрунтованості набуття майна. Власник активу має довести законність походження майна, а якщо має місце опосередковане набуття через третіх осіб (як у цій справі), - спростувати свій зв`язок з цим активом. Доказ щодо балансу вірогідностей або високої ймовірності незаконного походження майна у сумісності з неможливістю власником цього майна довести протилежне достатній для перевірки критерію пропорційності відповідно до статті 1 Протоколу №1.

5.10.11. Цей правовий спір між державою та відповідачами щодо визнання активів необґрунтованими і стягнення їх в дохід держави був предметом всебічного судового розгляду в незалежному й об`єктивному суді. Суд створив однакові умові сторонам для реалізації процесуальних прав та обов`язків, в тому числі щодо доказування обставин на підтвердження або спростування обставин, що мають значення. Судом задоволені всі клопотання учасників про долучення доказів.

5.10.12. В ході судового розгляду Судом встановлено зв`язок Об`єкту нерухомості з Відповідачем-1, а також необґрунтованість активу - Об`єкту нерухомості. Подані Позивачем докази достатнім чином доводять факти набуття Об`єкту нерухомості за дорученням відповідача-1, а також можливість останнього прямо чи опосередковано вчиняти щодо таких активів дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними (пункт 5.7 цього Рішення). Відповідний висновок зроблений Судом на підставі наданих сторонами і досліджених в судовому засіданні належних, допустимих, достовірних доказів.

5.11.13. Матеріали, надані позивачем на підтвердження зв`язку Квартири з відповідачем-1, набуття цього активу третьою особою в інтересах (фактично за дорученням) Позивача, можливості відповідача-1 вчиняти з активом дії, тотожні за змістом праву розпорядження, відсутності у формального власника коштів для придбання активу, а також різниці між законним доходами та вартістю активу переконують Суд, що ці факти могли мати місце в об`єктивній реальності. Натомість відповідачі не спростували цих доводів, ними не надано доказів, щоб Суд впевнився в протилежному. Так, стверджуючи про набуття Об`єкту нерухомості ОСОБА_5 за особисті кошти, представники не надали доказів того, що в неї та її чоловіка протягом тривалого часу був стабільний офіційний дохід, який дозволив отримати (накопичити) відповідну грошову суму для придбання Квартири. Доводи про реалізацію сільськогосподарської продукції, отримання стабільної заробітної плати, конвертацію власних грошових коштів в іноземну валюту з метою накопичення тощо є непідтвердженими. В світлі обставин цієї справи очевидним є те, що купівля квартири в місті Полтава «співпала» у часі з переведенням відповідача-1 до цього міста для подальшого проходження військової служби, і відповідачі не спростували цього факту. Так само у позиціях відповідачів, третіх осіб, їх представників є суттєві розбіжності, які відповідачі не пояснили. Отже на фоні доказів позивача представлених представниками відповідачів матеріалів недостатньо для того, щоб сприймати їх позицію про набуття Квартири матір`ю відповідача-1 для власних потреб за власні наявні в неї грошові кошти як підтверджену. Сукупність доказів позивача є більш переконливою, ніж сукупність доказів відповідачів та третіх осіб.

IV.Висновок по суті позовних вимог

6.1.Суд встановив зв`язок Об`єкту нерухомості з особою, уповноваженою на виконання функцій держави, - ОСОБА_4 та наявність різниці між вартістю таких активів та його законними доходами. Водночас, Суд не встановив, що цей актив або грошові кошти, необхідні для його придбання, були набуті за рахунок його законних доходів або законних доходів його офіційного власника - відповідача-2.

6.2.Зазначена позивачем різниця між вартістю набутого активу (1 920 354 грн) та максимально можливими законними доходами на момент його набуття (26 227,99 грн) у сумі 1 894 126,01 грн підтверджено під час розгляду цієї цивільної справи.

6.3.Статтею 292 ЦПК України передбачено, що активи, визнані судом відповідно до статті 291 цього Кодексу необґрунтованими, стягуються в дохід держави. Якщо суд відповідно до статті 291 цього Кодексу визнає необґрунтованими частину активів, в дохід держави стягується частина активів відповідача, яка визнана необґрунтованою, а у разі неможливості виділення такої частини - її вартість. У разі неможливості звернення стягнення на активи, визнані необґрунтованими, на відповідача покладається обов`язок сплатити вартість таких активів або стягнення звертається на інші активи відповідача, які відповідають вартості необґрунтованих активів.

6.4.Конструкція статті 292 ЦПК України містить вичерпні та чіткі наслідки визнання активів необґрунтованими та варіанти їх стягнення в дохід держави:

(і) стягнення безпосередньо активів, визнаних судом необґрунтованими;

(іі) стягнення частини активів відповідача, яка визнана необґрунтованою;

(ііі) стягнення вартості частини активів відповідача, яка визнана необґрунтованою у разі неможливості її виділення;

Тобто зазначені норми орієнтують суд на стягнення самого активу (його частини) у разі визнання його необґрунтованим. І лише неможливість виділення частини активу у разі його неподільності передбачає можливість стягнення його вартості. Частиною 2 ст. 183 ЦК України передбачено, що неподільною є річ, яку не можна поділити без втрати її цільового призначення.

6.5.Суд відхиляє посилання представників на наявність законного доходу у сумі 26 227,99 грн, що унеможливлює визнання необґрунтованим всього активу, а може зумовити таким лише частини активу в сумі 1 894 126,01 грн. Наявність у відповідача-1 грошових коштів у сумі 26 227,99 грн не має значення для висновку про необґрунтованість всього активу, оскільки ця сума не була витрачена на його придбання, і сам відповідач-1 спростовував свою фінансову участь у купівлі цієї квартири.

6.6.З урахуванням цього Суд вважає, що квартира за адресою: АДРЕСА_4, загальною площею 97,7 м2 вартістю 1 920 354 грн, яка належать ОСОБА_5, підлягає стягненню в дохід держави.

VII. Висновок про розподіл судових витрат

7.1.Відповідно до частини 1 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

7.2.Щодо судового збору

Відповідно до пункту 17 частини 2 статті 3 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави судовий збір не справляється. Оскільки позовні вимоги у даній справі не є об`єктом справляння судового збору, судовий збір не може бути покладений на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

7.3.Щодо витрат, пов`язаних з розглядом справи

7.3.1.Частиною 3 статті 133 ЦПК України передбачено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

7.3.2.За приписами статті 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Як вбачається з матеріалів справи представниками відповідачів і третіх осіб були подані відповідні заяви по суті, які не містили у собі попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат.

7.3.3.Водночас, згідно з частиною 2 статті 134 ЦПК України у разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Тобто, у разі неподання попереднього розрахунку у суду є право, а не обов`язок для відмови у відшкодуванні відповідних судових витрат (Постанова ВС від 08.04.2021 року у справі № 161/20630/18).

7.3.4.Клопотань про відшкодування витрат про відшкодування витрат протягом розгляду не заявлено

7.4.Щодо витрат на професійну правничу допомогу

7.4.1.Відповідно до частини 8 статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

7.4.2.Згідно з вимогами статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

7.4.3.Клопотань про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу учасниками протягом розгляду не заявлено.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 12, 259, 263-266, 268, 273, 290-292 ЦПК України, Суд

УХВАЛИВ:

1.Задовольнити позовну заяву Держави Україна в особі Спеціалізованої антикорупційної прокуратури до ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

2. Визнати необґрунтованим актив, а саме квартиру за адресою: АДРЕСА_4, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 5823653101, яка належить ОСОБА_5, та стягнути її в дохід держави.

3. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду (01010, м. Київ, пров. Хрестовий, 4) протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

4. Повний текст судового рішення буде складений 24 січня 2025 року.

Позивач: Держава України в особі Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (01135, м. Київ, вул. Ісаакяна, 17, ідентифікаційний код юридичної особи: 45252419).

Відповідач-1: ОСОБА_4 ( АДРЕСА_2, РНОКПП: НОМЕР_1 ).

Відповідач-2: ОСОБА_5 ( АДРЕСА_2 ; АДРЕСА_15, РНОКПП: НОМЕР_2 ).

Третя особа: ОСОБА_6 ( АДРЕСА_3, РНОКПП: НОМЕР_3 ).

Третя особа: ОСОБА_9 ( АДРЕСА_2, РНОКПП: НОМЕР_4 ).

Головуючий суддя Віра МИХАЙЛЕНКО

Судді: Сергій МОЙСАК

Тимур ХАМЗІН

1 Наказом від 03.06.2023 командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_7 » №90 підполковника ОСОБА_9 призначено старшим офіцером відділу комплектування рядовим та сержантським складом управління персоналу штабу військової частини НОМЕР_6 .

2 Декларація суб`єкта декларування ОСОБА_4 за 2022 рік (т.2 а.с.13)

3 Що становить вартість отриманої у спадщину земельної ділянки, тому Суд не враховує цю суму в наявну грошову масу, яка могла бути витрачена на придбання активу

4 Період, з якого відображено відомості в реєстрі, оскільки з 1998 по 2004 рік офіційно відсутня інформація про дохід ОСОБА_10 .