- Presiding judge (HACC): Oliinyk O.V.
Справа № 991/4139/24
Провадження № 1-кп/991/51/24
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
22 січня 2025 року м. Київ
Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі:
головуючого судді ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
з участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
обвинувачених ОСОБА_6,
ОСОБА_7 (у режимі відеоконференції),
ОСОБА_8 (у режимі відеоконференції),
їх захисників ОСОБА_9,
ОСОБА_10, ОСОБА_11,
ОСОБА_12,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву захисника обвинуваченого ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_11 про відвід суддів Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, подану в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52022000000000280 від 26.09.2022, за обвинуваченням
ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Мостиська Львівської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України,
ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця м. Дрогобич Львівської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_3,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 368 КК України,
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця с. Гибалівка Шаргородського району Вінницької області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_4 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_5,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 369 КК України,
ВСТАНОВИВ:
На розгляді Вищого антикорупційного суду перебуває вказане кримінальне провадження.
У судовому засіданні 22.01.2025 захисник обвинуваченого ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_11 заявив відвід суддям Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 .
Обґрунтування заяви про відвід
На обґрунтування заявленого відводу захисник зазначив, що 18.12.2024 колегія суддів Вищого антикорупційного суду у складі: головуючого судді ОСОБА_1, суддів - ОСОБА_2, ОСОБА_3 затвердила угоду від 31.10.2024 про визнання винуватості (зі змінами від 09.12.2024), яку уклали прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури та обвинувачений ОСОБА_13 (матеріали за обвинуваченням якого виділені в окреме провадження із кримінального провадження № 52022000000000280 від 26.09.2022 за обвинуваченням зокрема ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України), та визнала його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України.
У вказаному вироку суд зазначив низку обставин щодо ОСОБА_7 (зокрема: виникнення у нього злочинного умислу, спрямованого на одержання неправомірної вигоди за вчинення дій, з використанням наданої йому влади та службового становища; вчинення ним дій, спрямованих на реалізацію такого умислу; отримання ним неправомірної вигоди), які, на переконання захисника, впливають як на презумпцію невинуватості його підзахисного, так і на об`єктивність колегії суддів під час судового розгляду первісного кримінального провадження.
Зважаючи на викладене вище, беручи до уваги, що судовий розгляд цього кримінального провадження здійснюється тим же складом суду, який затвердив означену угоду про визнання винуватості, та з огляду на позицію Європейського суду з прав людини, викладену в рішенні від 25.11.2021 у справі Mucha v. Slovakia, захисник вважає, що існує підстава, передбачена п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України, для відводу суддів ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 .
Позиції учасників судового провадження
Обвинувачений ОСОБА_7 та його захисник ОСОБА_10 підтримали заявлений відвід, просили суд його задовольнити.
Прокурор ОСОБА_5 заперечив проти задоволення заяви про відвід. Зазначив, що під час судового провадження на підставі угоди суд не уповноважений самостійно змінювати пред`явлене особі обвинувачення. Водночас ОСОБА_13 визнав себе винуватим у межах того обвинувачення, яке висунуто йому в порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України, а вирок щодо нього не має преюдиціального значення для кримінального провадження за обвинуваченням зокрема ОСОБА_14 . Тому прокурор вважає, що відсутні підстави для відводу колегії суддів.
Інші учасники судового провадження підтримали позицію сторони захисту ОСОБА_7, просили суд задовольнити заяву про відвід.
Мотиви та висновки суду
Згідно з ч. 1 ст. 21 КПК України кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.
Можливість неупередженого та об`єктивного розгляду справи є однією із фундаментальних засад здійснення правосуддя.
Вичерпний перелік підстав, за наявності яких суддя підлягає відводу, визначений ст. 75 КПК України. Так, серед іншого, п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України передбачає, що суддя не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
Відповідно до вимог ч. 1, 2 ст. 80 КПК України за наявності підстав, передбачених ст. 75 цього Кодексу, суддя зобов`язаний заявити самовідвід. За цими ж підставами йому може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні.
Як визначено ч. 5 ст. 80 КПК України, відвід повинен бути вмотивованим. Тобто відвід має містити посилання на конкретні обставини, що об`єктивно можуть свідчити про упередженість судді та бути підтверджені відповідними доказами.
У разі заявлення відводу одному, кільком або всім суддям, які здійснюють судове провадження колегіально, його розглядає цей же склад суду (ч. 1 ст. 81 КПК України).
Проаналізувавши зазначені захисником обставини для відводу, суд має визначити, чи є наведені факти такими, що можуть викликати обґрунтовані сумніви в неупередженості суддів.
Суть доводів заяви про відвід зводиться до того, що існують обставини, які викликають сумніви в неупередженості суддів Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 під час розгляду кримінального провадження № 52022000000000280 від 26.09.2022 за обвинуваченням зокрема ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, оскільки колегія суддів у цьому ж складі 18.12.2024 ухвалила вирок, яким затвердила угоду про визнання винуватості, укладену між прокурором і ОСОБА_13 (одним із фігурантів кримінального провадження № 52022000000000280 від 26.09.2022, матеріали щодо якого виділені 11.12.2024 в окреме провадження в порядку ч. 8 ст. 469 КПК України), та визнала останнього винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України.
На переконання захисту, у вироку від 18.12.2024 суд зазначив певні твердження щодо протиправності дій ОСОБА_7, які порушують презумпцію невинуватості та впливають на об`єктивність суду під час розгляду цього кримінального провадження.
Суд відхиляє доводи захисника з огляду на таке.
Дійсно у провадженні колегії суддів Вищого антикорупційного суду у складі: головуючого судді ОСОБА_1, суддів - ОСОБА_2, ОСОБА_3 перебувало кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52022000000000280 від 26.09.2022, за обвинуваченням п`ятьох осіб: ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 368 КК України, ОСОБА_15 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 369 КК України, ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 369 КК України, ОСОБА_13 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 369 КК України.
Суд ухвалою від 11.12.2024 задовольнив клопотання прокурора та в порядку ч. 8 ст. 469 КПК України виділив в окреме провадження матеріали кримінального провадження № 52022000000000280 від 26.09.2022 у частині обвинувачення ОСОБА_13 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 369 КК України, у зв`язку із укладенням угоди.
18.12.2024 Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів: головуючий суддя ОСОБА_1, судді - ОСОБА_2, ОСОБА_3 ухвалив вирок, яким затвердив угоду від 31.10.2024 про визнання винуватості (зі змінами від 09.12.2024), укладену між прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_13 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52022000000000280 від 26.09.2022, та визнав останнього винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України, а саме в наданні неправомірної вигоди службовій особі, яка займає особливо відповідальне становище, за вчинення такою особою в інтересах того, хто надає таку вигоду, та в інтересах третіх осіб дій з використанням наданої їй влади та службового становища, вчиненому організованою групою.
Під час судового провадження на підставі угоди суд у відповідності до положень глави 35 Кримінального процесуального кодексу України не досліджував докази кримінального провадження № 52022000000000280 від 26.09.2022, не надавав їм оцінку з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їхній сукупності з точки зору достатності та взаємозв`язку для встановлення винуватості або невинуватості обвинуваченого ОСОБА_13 чи інших фігурантів провадження, а лише перевірив угоду про визнання винуватості на відповідність вимогам законодавства.
На виконання ч. 3 ст. 475 КПК України мотивувальна частина вироку від 18.12.2024 містить:
- формулювання обвинувачення та частини статей закону України про кримінальну відповідальність, яка передбачає кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачувалася особа;
- відомості про укладену угоду, її реквізити, зміст та визначена міра покарання;
- мотиви, з яких суд виходив при вирішенні питання про відповідність угоди вимогам Кримінального процесуального кодексу України та закону і ухваленні вироку, та положення закону, якими він керувався.
Тобто вирок не містить формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, а у ньому лише зазначене формулювання обвинувачення, яке пред`явлено ОСОБА_13 у порядку, встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України, та у межах якого останній визнав свою винуватість.
Наведені захисником в заяві про відвід уривки із вироку щодо подій, які є предметом кримінального провадження № 52022000000000280 від 26.09.2022, не свідчать про порушення судом презумпції невинуватості ОСОБА_7, а є лише частиною обвинувачення, висунутого ОСОБА_13 прокурором, доведеність якого судом не встановлювалася у змагальному судовому процесі.
У рішенні від 25.11.2021 у справі Mucha v. Slovakia, заява № 63703/19 (на яке посилається захисник, мотивуючи заявлений відвід) Європейський суд з прав людини зазначив, що принцип презумпції невинуватості буде порушено, якщо судове рішення чи твердження посадової особи щодо обвинуваченого у кримінальному правопорушенні відображає думку про те, що він винний, до того, як вина цієї особи буде встановлена відповідно до закону. Необхідно принципово розрізняти твердження про те, що хтось лише підозрюється у скоєнні злочину, і чітку заяву, що особа вчинила відповідний злочин за відсутності остаточного обвинувального вироку.
Обставини, які стали предметом оцінки Європейського суду з прав людини у вказаному рішенні, суттєво відрізняються від обставин цього провадження, тому остаточні висновки суду в цій справі є незастосовними в нашому випадку. Так, у наведеній справі суд Словаччини, ухвалюючи вирок щодо заявника, вважав вироки щодо співучасників, винесені за результатами розгляду угод про визнання винуватості, частиною кримінальної справи проти заявника.
У вироку від 18.12.2024 Вищий антикорупційний суд зазначив, що ОСОБА_13 обвинувачується у вчиненні злочину організованою групою разом з іншими особами, щодо яких здійснюється інше судове провадження, з якого було виділено в окреме провадження матеріали за обвинуваченням ОСОБА_13 . У зв`язку із цим, з метою не допустити порушення презумпції невинуватості осіб, які не є учасниками цього судового провадження, суд використав умовні позначення для мінімізації можливості ідентифікувати осіб, про яких йде мова у вироку, окрім відомостей про обвинуваченого. Зазначення посад чи іншої інформації про осіб, які зустрічаються в тексті вироку, здійснені виключно для конкретизації обвинувачення ОСОБА_13, без наведення яких неможливо достатньо повно і однозначно викласти обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення. У цьому вироку зроблено висновки і вирішено питання лише щодо діянь обвинуваченого ОСОБА_13, без констатації та оцінки дій інших осіб як кримінально караних.
Таким формулюванням суд чітко вказав на те, що інші особи переслідуються в окремому кримінальному провадженні та що їхня винуватість на момент ухвалення вироку щодо ОСОБА_13 не доведена у встановленому законом порядку.
Той факт, що суд, на виконання вимог ч. 7 ст. 474 КПК України, перевірив під час розгляду угоди та зазначив у вироку про наявність фактичних підстав для визнання ОСОБА_13 своєї винуватості, стосується лише останнього та не свідчить про встановлення наявності підстав для висновку про винуватість інших обвинувачених у кримінальному провадженні № 52022000000000280 від 26.09.2022.
Тобто під час ухвалення цього вироку суд не персоніфікував інших обвинувачених у кримінальному провадженні № 52022000000000280 від 26.09.2022, не зробив висновку щодо наявності складу злочину в їх діях, не встановив ступінь їх участі та ролі кожного з них у ймовірній протиправній діяльності або будь-які інші обставини по суті пред`явленого їм наразі обвинувачення.
Вирок від 18.12.2024 щодо ОСОБА_13 не має преюдиціального значення у кримінальному провадженні № 52022000000000280 від 26.09.2022 щодо інших обвинувачених, що узгоджується із позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 15.04.2020 у справі № 344/2514/19, та практикою Європейського суду з прав людини (рішення від 23.02.2016 у справі Navalnyy and Ofitserov v Russia, заяви № 46632/13, № 28671/14).
Доводи сторони захисту про упередженість суддів з огляду на те, що, за результатами розгляду угоди про визнання винуватості ОСОБА_13, у них сформувалось уявлення про винуватість інших фігурантів провадження у вчиненні інкримінованих їм кримінальних правопорушень, є лише припущеннями, які не підтверджені фактичними даними.
Суд зауважує, що професійні судді мають досвід і відповідну підготовку, що дозволяють їм зберігати об`єктивність і не піддаватися впливу будь-яких зовнішніх чинників при розгляді справ.
Судове провадження на підставі угоди за своєю суттю є особливим порядком здійснення кримінального провадження, який обмежений умовами відповідної угоди. Водночас під час розгляду справи по суті пред`явленого обвинувачення суд, будучи не обмеженим укладеними угодами в цьому ж провадженні та ухваленими щодо них рішеннями, безпосередньо з`ясовує всі фактичні обставини та перевіряє їх доказами, на підставі чого робить висновок про винуватість або невинуватість осіб.
Суд звертає увагу, що вичерпний перелік випадків, які законодавець вважає повторною участю судді у кримінальному провадженні, наведений у ст. 76 КПК України. Положення цієї статті не містять заборони для судді, який брав участь в судовому провадженні на підставі угоди, укладеної з одним із декількох обвинувачених (матеріали щодо якого були виділені в окреме провадження в порядку ч. 8 ст. 469 КПК України), брати участь у розгляді первісного кримінального провадження щодо інших обвинувачених.
Зважаючи на викладене, суд не вбачає обставин, які викликають сумніви в неупередженості суддів ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, тому відсутні підстави для задоволення заяви захисника ОСОБА_11 .
Керуючись ст. 80, 81, 372, 392 КПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Відмовити в задоволенні заяви захисника обвинуваченого ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_11 про відвід суддів Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 .
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення і окремому оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3