- Presiding judge (HACC): Strohyi I.L.
Справа № 991/308/25
Провадження № 1-кс/991/306/25
У Х В А Л А
17 січня 2025 року місто Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1,
за участі:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2,
прокурора - ОСОБА_3,
захисників - ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6,
підозрюваного - ОСОБА_7,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_7 - ОСОБА_6 про зміну запобіжного заходу у кримінальному провадженні № 52024000000000534 від 14.10.2024 (далі - кп № 52024000000000534),
у с т а н о в и в:
Суть питання, що вирішується, за чиєю ініціативою воно розглядається
1.Захисник звернулася до слідчого судді Вищого антикорупційного суду (далі - слідчий суддя, ВАКС) із клопотанням про зміну запобіжного заходу. Захисник просила змінити застосований до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з альтернативою внесення застави у розмірі 10 000 000 грн, на запобіжний захід у вигляді особистої поруки, або на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, або на запобіжний захід у вигляді застави у помірному розмірі, що становить 242 240 грн.
2.Клопотання обґрунтоване тим, що у провадженні Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) знаходиться кп № 52024000000000534, у якому 09.12.2024 ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 369-2 Кримінального кодексу України (далі - КК).
3.Ухвалою слідчого судді ВАКС від 13.12.2024 у справі № 991/13893/24 до ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів та визначено альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 20 000 000 грн.
4.Ухвалою Апеляційної палати ВАКС (далі - АП ВАКС) від 02.01.2025 частково задоволено апеляційну скаргу захисника, ухвалу слідчого судді ВАКС від 13.12.2024 скасовано у частині визначення розміру застави та постановлено у цій частині нову ухвалу, якою визначено ОСОБА_7 заставу у розмірі 10 000 000 грн.
5.Основним покликанням сторони захисту, як мотиву для зміни запобіжного заходу є те, що: (1) до підозрюваного можливо застосувати інші запобіжні заходи, які не пов`язані з триманням під вартою, а саме: домашній арешт та особисту поруку; (2) явно непомірний розмір застави.
6.Захисник зазначала, що ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 виявили намір взяти ОСОБА_7 на поруки та подали про це відповідні заяви, вони заслуговують на довіру, враховуючи їх досягнення, активну громадянську позицію, професійні здобутки, волонтерську діяльність, а тому є підстави для зміни запобіжного заходу із тримання під вартою на особисту поруку.
7.Окрім цього, захисник покликалася на те, що у разі неможливості застосувати до підозрюваного ОСОБА_11 запобіжний захід у вигляді особистої поруки, до нього можливо застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
8.Як зазначала захисник, єдиною підставою, якою слідчий суддя мотивувала неможливість застосування до підозрюваного ОСОБА_11 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, є те, що через військову агресію Російської Федерації та, як наслідок, запроваджений на території України воєнний стан, постійну загрозу ракетних та інших обстрілів, пошкодження об`єктів критичної інфраструктури, систематичні збої у роботі мережі електропостачання та засобів зв`язку, участь працівників Національної поліції, які відповідно до ч. 3 ст. 181 КПК виконують ухвалу про домашній арешт, у забезпеченні громадської безпеки та охорони держави, дієвість та ефективність запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, навіть за умови застосування електронних засобів контролю, об`єктивно знижується і у цьому кримінальному провадженні не може запобігти встановленим слідчим суддею ризикам.
9.Водночас у матеріалах клопотання про застосування запобіжного заходу від 09.12.2024 та у розпорядженні слідчого судді не було жодних доказів неможливості виконання працівниками Національної поліції у м. Львів ухвали слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
10.З огляду на це, захисник вважала, що до підозрюваного може бути застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
11.Також захисник покликалася на те, що розмір застави, який був визначений як слідчим суддею ВАКС, так і суддями АП ВАКС, є завідомо непомірним, оскільки згідно із відомостями, зазначеними у щорічній декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави, поданої підозрюваним за 2023 рік, підозрюваний мав: (1) грошові активи у сумі 2 591 476 грн (60 000 доларів США (2 536 476 грн) + 55 000 грн); (2) дохід за три квартали у 2024 році склав 924 470,16 грн; (3) автомобіль «Hyundai Elantra», який належить підозрюваному, має орієнтовну вартість 5 471 доларів США, що еквівалентно 231 317,16 грн.
12.Окрім цього, підозрюваний ОСОБА_7 з березня 2022 року по листопад 2024 року відраховував 10% своєї суддівської винагороди, що становить 852 903 грн, на потреби Збройних Сил України.
13.Дружина ОСОБА_7 - ОСОБА_12 мала такі активи: (1) кошти у сумі 521 832 грн (7 492 доларів США (316 633 грн) + 120 572 грн + 4 000 польських злотих (40 868 грн) + 1 000 Євро (43 759, 30 грн)); автомобіль «Audi A3», орієнтовною вартістю 16 199 доларів США, що дорівнює 684 639 грн;
14.Водночас ідеальні частки ОСОБА_12 у двох квартирах у м. Дрогобич не є спільною власністю подружжя, а є її особистою власністю, оскільки одна з квартир була приватизована ОСОБА_12 спільно з батьками, а інша частка в квартирі була отримана в дар від матері. Проте, оцінюючи частки ОСОБА_12 у цих квартирах, захисник зазначала, що їх вартість становить 580 713,95 грн і 433 096 грн відповідно.
15.Окрім цього, за цей час відбулося зменшення заощаджень сім`ї ОСОБА_13, оскільки ними було придбано «Audi A3», а також було витрачено на утриманні сім`ї, зокрема дітей і батьків, та на допомогу Збройним Силам України, зокрема придбання автомобілів для військових, дронів, пошиття одягу для військових, допомоги сім`ям загиблих воїнів, пораненим тощо.
16.У свою чергу детективом у клопотанні та слідчим суддею в ухвалі перераховано майно підозрюваного та його дружини, їх доходи за 2023-2024 роки, без спроби оцінити реальну вартість майна у сукупності та можливість його реалізації для внесення застави.
17.Вартість усього належного підозрюваному майна складає близько 100 000 доларів США, проте визначена ОСОБА_7 застава у розмірі 10 000 00,00 грн є еквівалентною 236 520 доларів США, що у 2,4 рази перевищує активи ОСОБА_7 .
18.Це, на переконання захисника, доводить непомірність застосованого розміру застави.
19.З огляду на викладене, захисник вважала, що є підстави для зміни запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт, особисту поруку або заставу у помірному розмірі, що становить 242 240 грн.
Позиція учасників у судовому засіданні
20.У судовому засіданні захисник ОСОБА_6 клопотання підтримала, покликаючись на викладені у ньому обставини. Також зазначила, що як після початку досудового розслідування, так і після застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, пройшов уже значний проміжок часу, що є свідченням зменшення ризиків перешкоджання кримінальному провадженню.
21.Захисник ОСОБА_5 у судовому засіданні підтримала позицію попереднього захисника, а також зазначила, що наразі відсутній ризик знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки були проведенні обшуки у всіх суддів за їх місцем проживання та місцем роботи, під час яких стороною обвинувачення вилучено великий обсяг документів та технічних засобів. Зокрема, в ОСОБА_7 вилучено мобільний телефон, який уже частково оглянутий детективами. Тобто усі речі та документи, які мають значення для органу досудового розслідування, уже вилучені. Водночас підозрюваний немає жодного наміру перешкоджати кримінальному провадженню, оскільки навпаки стороною захисту здійснюється збір доказів та активно формується позиція законними методами.
22.Захисник ОСОБА_4 у судовому засіданні підтримав позицію інших захисників та зазначив, що на цей час застава у розмірі 10 000 000 грн підозрюваним внесена не була. Це є свідченням непомірності такої застави, оскільки в іншому випадку вона була би внесена підозрюваним. Також захисник покликався на те, що окремому дослідженню підлягає процесуальна поведінка підозрюваного після того, як йому стало відомо про проведення досудового розслідування. Так, після проведення 05.12.2024 обшуків та вручення повістки про виклик до НАБУ, підозрюваний разом із захисниками прибули 09.12.2024 до НАБУ для вручення повідомлення про підозру. Після цього, підозрюваний за телефонним викликом прибув 13.12.2024 до ВАКС для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. Увесь цей час підозрюваний перебував без запобіжного заходу, проте сумлінно виконував покладені на нього обов`язки.
23.Підозрюваний ОСОБА_7 підтримав позицію своїх захисників та зазначив, що визначений розмір застави є непомірним. Його сім`я зможе зібрати та внести заставу у розмірі 3 000 000 грн. Наразі визначений розмір застави не запобігає ризикам, а призводить до того, що підозрюваний фактично відбуває покарання після повідомлення йому про підозру. Посилання прокурора на зайняття його сестрою підприємницькою діяльністю та отримання від неї доходу є неспроможними, оскільки: (1) вони із сестрою не спілкувалися протягом тривалого часу до проведення у нього обшуку та вручення підозри; (2) його сестра самостійно виховує сина, який є студентом, а тому у неї відсутня можливість надати кошти для внесення застави. Посилання прокурора на те, що одна із його доньок проживає у Великій Британії, а інша навчається у Китаї, не може жодним чином характеризувати його матеріальний стан, оскільки донька, яка проживає у Великій Британії, працює та самостійно забезпечує своє проживання закордоном. Водночас інша донька у Китаї навчається на безоплатній основі та отримує стипендію, тому підозрюваний з дружиною майже не несуть витрат на утримання доньок.
24.Прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (далі - САП) ОСОБА_3 у судовому засіданні клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу вважав необґрунтованим. Зазначив, що стороною захисту не наведено жодних нових обставин, які не були дослідженні слідчим суддею ВАСК та суддями АП ВАКС. Фактично сторона захисту просить переглянути ухвали слідчого судді ВАКС та колегії суддів АП ВАКС. Також прокурор покликався на те, що ризики на цей час існують, зокрема про ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином свідчить те, що під час ймовірного вчинення кримінального правопорушення підозрюваними та іншими наразі неустановленими особами, відбувся вплив щонайменше на одного суддю суду першої інстанції та шістьох суддів суду апеляційної інстанції. Окрім цього, після отримання стороною обвинувачення ухвал слідчих суддів про дозвіл на проведення обшуків, до моменту фактичного їх виконання, установлено, що підозрюваний та інші особи почали використовувати методи конспірації, зокрема залишати телефони під час особистих зустрічей, називати один одного певними прізвиськами, що свідчить про обізнаність останніх про проведення досудового розслідування. Розмір застави наразі є помірним для підозрюваного, що підтверджується способом життя його сім`ї, отриманими доходами та заощадженнями.
Положення закону, якими керувався слідчий суддя. Установлені слідчим суддею обставини, мотиви, з яких слідчий суддя виходив при постановленні ухвали.
25.Згідно із ч. 1 ст. 131 КПК заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
26.Одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження є запобіжні заходи (п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК).
27.Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: (1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; (2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; (3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.
28.Слідчий суддя відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим - тримання під вартою. Запобіжні заходи застосовуються під час досудового розслідування - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора (частини 3, 4 ст. 176 КПК).
29.Статтею 177 КПК встановлено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам, зокрема: (1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; (2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; (3) незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні; (4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; (5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
30.Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
31.Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: (1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; (2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказують детектив та прокурор; (3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
32.Підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 КПК, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень (ч. 1 ст. 42 КПК).
33.Згідно із ч. 1 ст. 12 КПК під час кримінального провадження ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом.
34.Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 (ч. 1 ст. 183 КПК).
35.Відповідно до ч. 1 ст. 181 КПК домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.
36.Згідно із ч. 1 ст. 182 КПК застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу.
37.Відповідно до я. 1 ст. 180 КПК особиста порука полягає у наданні особами, яких слідчий суддя, суд вважає такими, що заслуговують на довіру, письмового зобов`язання про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків відповідно до статті 194 цього Кодексу і зобов`язуються за необхідності доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу про те вимогу.
38.Згідно із ч. 1 ст. 201 КПК підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.
Установлені обставини та мотиви, з яких слідчий суддя виходив під час постановлення цієї ухвали
39.У провадженні НАБУ перебуває кп № 52024000000000534 за підозрою, зокрема ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 369-2 КК.
40.Ухвалою слідчого судді ВАКС від 13.12.2024 у справі № 991/13893/24 до ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб та визначено альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 20 000 000 грн.
41.Постановляючи цю ухвалу слідчий суддя врахувала наявність обґрунтованої підозри та існування п`яти ризиків, передбачених ст. 177 КПК, а саме: (1) переховування від органів досудового розслідування та/або суду; (2) знищення, ховання або спотворення будь-яких із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; (3) незаконний вплив на свідків та інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні; (4) перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином; (5) вчинення іншого кримінального правопорушення.
42.Окрім цього, ухвалюючи рішення про те, який запобіжний захід слід застосувати до підозрюваного, слідчий суддя врахувала: (1) покарання, яке загрожує ОСОБА_7 у разі визнання його винуватим у вчиненні такого кримінального правопорушення, а саме пов`язане із позбавленням волі та конфіскацією усього належного йому майна; (2) особу підозрюваного, його характеристику та репутацію за місцем роботи, відомості про стан здоров`я, майновий та сімейний стан, наявність міцних соціальних зв`язків за місцем проживання, соціальну та громадянську позицію; (3) сукупний розмір предмета кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_7, який складає 1 030 000 доларів США.
43.З огляду на це, а також на обґрунтованість підозри, існування п`яти ризиків, слідчий суддя вважала, що вони не нівелюються зазначеними обставинами та запобігти їм можливо шляхом застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
44.Мотивуючи неможливість застосування іншого запобіжного заходу, слідчий суддя покликалася на те, що (1) домашній арешт, зокрема цілодобовий, а також застава не будуть достатніми запобіжними заходами, адже пов`язані з доступом підозрюваного до технічних засобів, безпосередніх соціальних контактів з іншими особами, що також може завадити виконанню завдань кримінального провадження на цьому його етапі; (2) застосування застави, як основного запобіжного заходу, відтерміновує можливість виконання такого заходу, що, з урахуванням установлених слідчою суддею ризиків, створює сприятливі умови для їх реалізації; (3) порушення домашнього арешту може зумовити лише ініціювання питання застосування до підозрюваного більш суворого запобіжного заходу; (4) через військову агресію Російської Федерації та, як наслідок, запроваджений на території України воєнний стан, постійну загрозу ракетних та інших обстрілів, пошкодження об`єктів критичної інфраструктури, систематичні збої у роботі мережі електропостачання та засобів зв`язку, участь працівників Національної поліції, які відповідно до ч. 3 ст. 181 КПК виконують ухвалу про домашній арешт, у забезпеченні громадської безпеки та охорони держави, дієвість та ефективність запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, навіть за умови застосування електронних засобів контролю, об`єктивно знижується і у цьому кримінальному провадженні не може запобігти встановленим слідчим суддею ризикам; (5) особиста порука та особисте зобов`язання не зможуть належним чином забезпечити досягнення мети застосування запобіжного заходу, оскільки у випадку їх застосування, з огляду на встановлені слідчим суддею ризики, відсутні будь-які стримуючі стимули від неналежного виконання підозрюваним процесуальних обов`язків, а так само відсутній належний контроль за дотриманням відповідних процесуальних обов`язків.
45.Ухвалою АП ВАКС від 02.01.2025 було частково задоволено апеляційну скаргу захисника, ухвалу слідчого судді ВАКС від 13.12.2024 скасовано у частині визначеного слідчим суддею розміру застави. У цій частині постановлено нову ухвалу, якою визначено ОСОБА_7 заставу у розмірі 10 000 000 грн.
46.Мотивуючи своє рішення колегія суддів покликалася на те, що підозрюваний у судовому засіданні пояснив, що вартість всього належного йому майна складає близько 100 000 доларів США, прокурор переконливих аргументів проти цього не навів. Посилання прокурора на ту обставину, що під час досудового розслідування не знайдено 2 000 000 грн неправомірної вигоди, та відшукано біля 8 000 доларів США у підозрюваного, колегія суддів враховувала, але вважала, що це не вказує на помірність застави в 20 000 000 грн. Інших переконливих аргументів щодо помірності застави в 20 000 000 грн прокурор не навів. Необхідність забезпечення існуючих у справі ризиків не дозволяла визначати заставу в явно непомірному розмірі. Тому колегія суддів дійшла висновку про можливість зменшення розміру застави до 10 000 000 грн, оскільки такий розмір застави буде помірним для підозрюваного та достатнім для запобігання ризикам і забезпечення виконання покладених на нього процесуальних обов`язків.
47.Аналізуючи положення КПК, слідчий суддя вважає, що підставою для зміни запобіжного заходу може бути виникнення нових обставин після ухвалення попереднього рішення про застосування запобіжного заходу, а також виявлення тих, які існували раніше, але про які не було відомо слідчому, прокурору, стороні захисту на час постановлення ухвали про застосування запобіжного заходу.
48.Оцінюючи доводи захисту, зіставляючи їх із підставими для зміни запобіжного заходу, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання сторони захисту не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
49.Стороною захисту наразі не оспорюється обґрунтованість підозри, а тому слідчий суддя не наводить детального обґрунтування висновків про обґрунтованість такої підозри.
50.Відповідно до повідомлення про підозру від 09.12.2024 ОСОБА_7 підозрюється в обіцянці здійснити вплив на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави, за надання неправомірної вигоди, а також одержанні неправомірної вигоди для себе та третіх осіб за вплив на ухвалення рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави, поєднаному з вимаганням такої вигоди, що вчиненні за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 369-2 КК.
51.Із клопотання про зміну запобіжного заходу вбачається, що мотивами для зміни запобіжного заходу також є непомірний розмір застави, відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК та необґрунтованість висновків слідчого судді про неможливість застосування інших запобіжних заходів.
52.Оцінюючи існування ризиків, на які покликався прокурор, слідчий суддя установив таке.
(1) Ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду.
53.Слідчий суддя переконаний, що ймовірна можливість переховування підозрюваного ОСОБА_7 від органів досудового розслідування та/або суду підтверджується насамперед тим, що кримінальні правопорушення, у вчиненні яких він підозрюється, передбачають покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років з конфіскацією майна, що згідно з класифікацією кримінальних правопорушень, передбачених ст. 12 КК, є тяжкими злочинами. Тому, на переконання слідчого судді, тяжкість покарання, сама по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду.
54.Водночас звільнення від відбування покарання з випробуванням чи призначення покарання більш м`якого, ніж передбачено законом, за вчинення корупційного злочину, яким є правопорушення за ст. 369-2 КК, не передбачено, за винятком затвердження угоди про визнання винуватості.
55.Зіставлення можливих для підозрюваного наслідків переховування у вигляді його ув`язнення у невизначеному майбутньому, тобто після його затримання, із засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі, переконують слідчого суддю у тому, що ризик переховування ОСОБА_7 від органів досудового розслідування та/або суду є достатньо вірогідним.
56.Доводи сторони захисту про те, що підозрюваний на цей час здав до відповідних органів державної влади свої паспорти для виїзду за кордон, на переконання слідчого судді, не нівелює існування цього ризику, оскільки: (1) в умовах, які існують в Україні, викликаних безпрецедентною військовою агресією Російської Федерації проти України, у підозрюваного ймовірно існують можливості для перетину державного кордону поза офіційними пунктами пропуску; (2) переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду можливе і на території України.
57.З огляду на це, слідчий суддя погоджується з висновком слідчого судді ВАКС, викладеним в ухвалі від 13.12.2024 під час застосування до ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та зазначає, що цей ризик продовжує існувати і натепер.
(2) Ризик незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні.
58.Перевіряючи наявність ризику впливу підозрюваного, зокрема, на свідків, слідчий суддя ураховує встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду - усно, шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК). Водночас суд зможе обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманими у порядку, передбаченому ст. 225 КПК, тобто, якщо свідки допитувалися на стадії досудового розслідування слідчим суддею.
59.Цей незаконний виплив може стосуватись як свідків, які безпосередньо вказують на підозрюваного, як на особу, причетну до вчинення кримінального правопорушення, так і свідків, які можуть надати показання щодо інших важливих обставин кримінального провадження, які не інкримінуються підозрюваному та не мають безпосереднього зв`язку із його особою.
60.Наразі кримінальне провадження перебуває на стадії досудового розслідування, а тому жоден зі свідків не допитаний судом і, відповідно, їх показання не сприйняті безпосередньо, задля можливості використання їх як доказів.
61.Окрім цього, слідчий суддя погоджується із доводами, викладеними в ухвалі від 13.12.2024 про те, що на підставі фактичних даних, які зафіксовані у протоколах за результатами проведення НС(Р)Д, ОСОБА_7 як безпосередньо, так і опосередковано, ймовірно, мав змогу впливати на рішення та дії інших осіб, зокрема у протиправний спосіб, адже установлено, що фактично відповідні особи мали ухвалити рішення та вчинити певні дії на користь ОСОБА_14 за неправомірну вигоду.
62.За таких умов, слідчий суддя дійшов висновку про достатню ймовірність ризику впливу ОСОБА_7 на свідків у цьому кримінальному провадженні.
(3) Ризик знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
63.Під час судового розгляду захисник ОСОБА_5 покликалася на те, що цей ризик наразі відсутній, оскільки органом досудового розслідування під час проведення обшуків було вилучено значну кількість документів та технічних засобів, а тому усі необхідні докази перебувають у володінні органу досудового розслідування.
64.Водночас слідчий суддя не погоджується із такими твердженнями, оскільки як зазначав прокурор та установлено слідчим суддею, частина неправомірної вигоди й досі не відшукана, проте підозрюваний може володіти інформацією про її місцезнаходження.
65.Окрім цього, прокурор покликався на те, що наразі у кримінальному провадженні здійснюється досудове розслідування за шістьома різними епізодами ймовірних злочинів, які вчиненні у співучасті із неустановленими на цей час особами, а тому є очевидним, що органом досудового розслідування наразі можуть здійснюватися й інші дії, окрім тих, на які покликалася захисник, з метою відшукання доказів, які мають значення для кримінального провадження.
66.Тому слідчий суддя вважає доведеним існування й цього ризику.
(4) Ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.
67.Обґрунтовуючи існування ризику перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, слідчий суддя покликалася на те, що за період своєї роботи суддею та головою Господарського суду Львівської області ОСОБА_7 набув широке коло знайомств і зв`язків серед службових осіб органів державної влади, місцевого самоврядування, правоохоронних органів, керівників підприємств, установ та організацій, які він може використати з метою перешкоджання кримінальному провадженню, зокрема для уникнення кримінальної відповідальності, штучного створення доказів захисту, незаконного впливу на органи досудового розслідування, суд, інших учасників кримінального провадження, ухилятися від виконання покладених на нього обов`язків.
68.До такого переконання слідчий суддя дійшла на підставі матеріалів досудового розслідування, згідно із якими ОСОБА_7 як безпосередньо, так і через зв`язки із ОСОБА_15, ОСОБА_16, могли впливати на суддів Західного апеляційного господарського суду.
69.Окрім цього, слідчий суддя покликалася на те, що: (1) обставини ймовірного вчинення ОСОБА_7 кримінального правопорушення вказують на те, що він схильний до вирішення певного роду питань поза межами правового поля, зокрема шляхом впливу на суддів щодо ухвалення ними рішень на користь певної особи, а тому він може вдатись до таких дій з метою перешкоджання і цьому кримінальному провадженню; (2) ОСОБА_7 обізнаний зі способами та методами розслідування кримінальних правопорушень, а тому такі знання він може використати для подальшого перешкоджання кримінальному провадженню.
70.Тому, слідчий суддя під час розгляду цього клопотання також вважає обґрунтованим існування ризику перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.
(5) Ризик вчинення іншого кримінального правопорушення.
71.Обґрунтовуючи існування ризику вчинення іншого кримінального правопорушення, слідчий суддя покликалася на те, що характер та спосіб вчинених дій, тяжкість кримінального правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_7, давали підстави вважати, що він може вчиняти й інші кримінальні правопорушення, оскільки окрім кримінального правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється, стороною обвинувачення здобуто відомості щодо ймовірного прохання ОСОБА_7 неправомірної вигоди у ОСОБА_14 також за ухвалення суддею Господарського суду Львівської області рішення про забезпечення позову.
72.Тому слідчий суддя під час розгляду цього клопотання також вважає обґрунтованим існування ризику вчинення іншого кримінального правопорушення.
73.Отже, ураховуючи існування п`яти ризиків, передбачених ст. 177 КПК, слідчий суддя дійшов висновку, що наразі тримання ОСОБА_7 під вартою є виправданою мірою, а застосування більш м`яких запобіжних заходів, зокрема домашнього арешту, буде недієвим, за встановлених слідчим суддею обставин.
74.Слідчий суддя також погоджується із доводами, викладеними в ухвалі від 13.12.2024 про те, що порушення домашнього арешту може зумовити лише ініціювання питання застосування до підозрюваного більш суворого запобіжного заходу.
75.Тобто у разі порушення підозрюваним запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та вчинення ним будь-яких дій щодо перешкоджання кримінальному провадженню, для підозрюваного це може мати наслідком лише ймовірну зміну запобіжного заходу на більш суворий, тоді як з іншої сторони, це може запобігти досягненню завдань кримінального провадження.
76.З огляду на це, слідчий суддя вважає, що на цій стадії досудового розслідування для досягнення цілей кримінального провадження та за установлених фактичних обставин, домашній арешт, навіть цілодобовий, не може запобігти установленим слідчим суддею ризикам.
77.З цих же підстав слідчий суддя дійшов висновку, що особиста порука та особисте зобов`язання також не зможуть запобігти установленим слідчим суддею ризикам.
78.На переконання слідчого судді, ОСОБА_8, ОСОБА_17 та ОСОБА_10, які звернулися із письмовим зобов`язанням про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків відповідно до ст. 194 КПК і зобов`язуються за необхідності доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу про те вимогу, є особами, що заслуговують на довіру, проте у цьому випадку запобіжний захід у вигляді особистої поруки не зможе запобігти установленим ризикам, не залежно від авторитету та статусу поручителів.
79.Слідчий суддя також погоджується із доводами, викладеними в ухвалі від 13.12.2024 про те, що застосування застави, як основного запобіжного заходу, відтерміновує можливість виконання такого заходу, що, з урахуванням установлених слідчим суддею ризиків, створює сприятливі умови для їх реалізації.
80.Так, відповідно до ч. 6 ст. 182 КПК підозрюваний, який не тримається під вартою, не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу. З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, а також з моменту звільнення підозрюваного, обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підозрюваний, обвинувачений, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
81.Тобто з моменту застосування слідчим суддею запобіжного заходу у вигляді застави до моменту внесення (або ж невнесення та, як наслідок, ініціювання питання про зміну запобіжного заходу) підозрюваним або іншим заставодавцем коштів на виконання ухвали суду, до підозрюваного не буде діяти жодного стримуючого фактору, як то ймовірна втрата застави.
82.З огляду на викладене, слідчий суддя доходить висновку, що застосування до ОСОБА_7 більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, на цій стадії є неможливим.
83.Доводи сторони захисту щодо непомірності розміру застави були досліджені суддями АП ВАКС та враховані під час постановлення ухвали від 02.01.2025, у зв`язку із чим розмір застави було зменшено з 20 000 000 грн до 10 000 000 грн.
84.Водночас викладені у клопотанні про зміну запобіжного заходу обставини не спростовують обґрунтованості визначного розміру застави.
85.На переконання слідчого судді, під час визначення помірного розміру застави, має бути враховано як можливість підозрюваним її внесення, так і здатність такої застави забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
86.Тому, з огляду на установлені слідчим суддею фактичні обставини, стадію кримінального провадження, слідчий суддя вважає визначений розмір застави наразі помірним.
87.Оцінюючи інші доводи сторін, слідчий суддя виходив з усталеної практики ЄСПЛ щодо мотивування судового рішення. Так, хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі RuizTorija v. Spain від 09.12.1994, № 303-А, § 29; рішення у справі Серявін та інші проти України від 10.02.2010, заява № 4909/04, § 58). Суд не мусить надавати відповіді на кожне порушене питання (рішення у справі Van de Hurk проти Нідерландів, §61), проте з рішення має бути ясно зрозуміло, що головні проблеми, порушені у даній справі, були вивчені (рішення у справі Boldea проти Румунії, §30).
88.Слід зауважити, що під час розгляду клопотання, сторони наводили й інші аргументи, які жодним чином не свідчать про помилковість висновків, до яких дійшов слідчий суддя у цій ухвалі. Водночас, розглядаючи це клопотання, слідчий суддя надав відповіді на всі вагомі аргументи сторін кримінального провадження.
89.Підсумовуючи усе вищевикладене, слідчий суддя дійшов висновку про відсутність підстав для зміни запобіжного заходу, а тому у задоволенні клопотання слід відмовити.
З огляду на це, керуючись статтями 371, 372, 375, 376 КПК, слідчий суддя
п о с т а н о в и в:
У задоволенні клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_7 - ОСОБА_6 про зміну запобіжного заходу відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти цієї ухвали можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Слідчий суддя ОСОБА_18