- Presiding judge (HACC AC): Hlotov M.S.
Головуюча суддя у 1-й інстанції: ОСОБА_1 Справа № 991/6143/21Доповідач: ОСОБА_2 Провадження №11-кп/991/50/25
АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА ВИЩОГО АНТИКОРУПЦІЙНОГО СУДУ
У Х В А Л А
І м е н е м У к р а ї н и
28 січня 2025 рокумісто Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2,
суддів: ОСОБА_3, ОСОБА_4,
за участю:
секретарки судового засідання ОСОБА_5,
обвинувачених ОСОБА_6, ОСОБА_7,
захисників ОСОБА_8, ОСОБА_9,
прокурорки ОСОБА_10,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання захисників обвинуваченої ОСОБА_6 (адвокат ОСОБА_8 ) та обвинуваченого ОСОБА_7 (адвокатка ОСОБА_9 ) щодо звільнення обвинувачених від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження №52020000000000442 від 16 липня 2020 року за обвинуваченням ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 Кримінального кодексу України, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 Кримінального кодексу України, на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу України,
В С Т А Н О В И Л А:
Вироком Вищого антикорупційного суду від 26.12.2022 (т. 52 а. с. 82-107):
(1) ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженку м. Попасна Луганської області, громадянку України, зареєстровану за адресою: АДРЕСА_1, яка проживає за адресою: АДРЕСА_2, є ФОП, з вищою освітою, одружену, визнано винуватою у пред`явленому обвинуваченні за ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 Кримінального кодексу України /далі - КК/ з призначенням покарання: (а) за ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК у виді позбавлення волі на строк п`ять років з позбавленням права обіймати посаду керівника суб`єкта підприємництва, у статутному капіталі якого є частка державної або комунальної власності, на строк три роки, зі штрафом у розмірі 750 неоподаткованих мінімуми доходів громадян, що становить 12 750 грн; (б) за ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК у виді обмеження волі на строк один рік з позбавленням права обіймати посаду керівника суб`єкта господарювання, у статутному капіталі якого є частка державної або комунальної власності, на строк один рік. На підставі п. 2 ч. 1 ст. 49, ч. 5 ст. 74 КК, у зв`язку із закінченням строків давності, ОСОБА_6 звільнено від покарання за ч. 1 ст. 366 КК;
(2) ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця м. Добропілля Донецької області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3, який проживає за адресою: АДРЕСА_4, пенсіонера, з вищою освітою, одруженого, визнано винуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК з призначенням покарання: (а) ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК у виді позбавлення волі на строк чотири роки з позбавленням права обіймати посаду керівника суб`єкта господарювання, на строк три роки, зі штрафом у розмірі 600 неоподаткованих мінімуми доходів громадян, що становить 10 200 грн; (б) ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК у виді штрафу у розмірі 250 неоподаткованих мінімуми доходів громадян, що становить, 4 250 грн, з позбавленням права обіймати посаду керівника суб`єкта господарювання строком на один рік. На підставі п. 2 ч. 1 ст. 49, ч. 5 ст. 74 КК, у зв`язку із закінченням строків давності, ОСОБА_7 звільнено від покарання за ч. 1 ст. 366 КК;
(3) вирішено питання щодо цивільного позову, запобіжних заходів, покриття судових витрат, набрання вироком законної сили та порядку його виконання тощо.
18.12.2023 колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду постановила ухвалу, якою клопотання захисників ОСОБА_9 і ОСОБА_8 про закриття кримінального провадження у зв`язку зі звільненням від кримінальної відповідальності за закінченням строків давності на підставі ч. 1 ст. 49 КК залишила без задоволення. Водночас колегія суддів цим рішенням задовольнила апеляційну скаргу захисниці ОСОБА_9 та частково задовольнила апеляційну скаргу захисниці ОСОБА_11, у зв`язку з чим вирок Вищого антикорупційного суду від 26.12.2022 у частині визнання ОСОБА_6 винуватою у пред`явленому обвинуваченні за ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК, а ОСОБА_7 - за ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК та задоволення цивільного позову скасувала: (1) закрила кримінальне провадження №52020000000000442 за обвинуваченням ОСОБА_6, ОСОБА_7 на підставі п. 3 ч. 1 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу України /далі - КПК/, у зв`язку з тим, що не встановлені достатні докази для доведення винуватості осіб в суді і вичерпані можливості їх отримати; (2) залишила без розгляду цивільний позов Державного підприємства «Укрмедпроектбуд» до ОСОБА_6, ОСОБА_7 . Поруч із наведеним, залишено без змін вирок Вищого антикорупційного суду від 26.12.2022 та без задоволення апеляційну скаргу захисниці ОСОБА_11 в частині визнання винуватою ОСОБА_6 у пред`явленому обвинуваченні за ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК, призначення покарання та звільнення її на підставі п. 2 ч. 1 ст. 49, ч. 5 ст. 74 КК, у зв`язку із закінченням строків давності, від покарання. Також колегія суддів визначила порядок стягнення процесуальних витрат та повернення застави (т. 58 а. с. 171-182).
05.12.2024 Верховний Суд своєю постановою скасував вищезазначену ухвалу від 18.12.2023 та призначив новий розгляд у суді апеляційної інстанції (т. 59 а. с. 222-236).
24.12.2024 Апеляційною палатою Вищого антикорупційного суду отримано матеріали кримінального провадження за апеляційними скаргами захисників ОСОБА_9 і ОСОБА_11 . У зв`язку з цим відкрито апеляційне провадження та призначено апеляційний розгляд.
В ході апеляційного перегляду встановлено, що в матеріалах судового провадження наявні клопотання захисниці обвинуваченого ОСОБА_7 - адвокатки ОСОБА_9 від 15.12.2023 і захисника обвинуваченої ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_8 від 18.12.2023 щодо закриття кримінального провадження зі звільненням у зв`язку із закінченням строків давності від кримінальної відповідальності ОСОБА_6 за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК, а також ОСОБА_7 за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК.
У зазначених клопотаннях вказується, що ОСОБА_7 і ОСОБА_6 у кримінальному провадженні №52020000000000442 обвинувачуються у скоєнні злочинів у період з 03.06.2013 по 09.12.2013, з якого на момент апеляційного розгляду минуло більше десять років, а тому, на думку захисників, у цьому кримінальному провадженні закінчилися строки давності, в межах яких обвинувачених може бути притягнуто до кримінальної відповідальності.
За результатами розгляду зазначених клопотань зазначається прохання щодо скасування вироку Вищого антикорупційного суду від 26.12.2022, звільнення обвинувачених від кримінальної відповідальності на підставі ч. 1 ст. 49 КК та закриття кримінального провадження згідно з п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК (т. 58 а. с. 134-146). Крім того, ОСОБА_8 у своєму клопотанні вказав, що просить залишити без розгляду цивільний позов ДП «Укрмедпроектбуд».
В матеріалах справи наявна заява ОСОБА_6, в якій вона вказала, що дає згоду на звільнення її від кримінальної відповідальності та закриття провадження (т. 58 а. с. 147-149). В судовому засіданні захисник ОСОБА_8 підтримав своє попереднє клопотання та подав повторне клопотання з цього ж питання.
Обвинувачена ОСОБА_6 підтримала доводи клопотання свого захисника та просила його задовольнити. Повідомила, що обізнана з тим, що закриття кримінального провадження та звільнення її від кримінальної відповідальності відбувається з нереабілітуючих підстав.
Обвинувачений ОСОБА_7 і його захисниця ОСОБА_9 зазначили, що не підтримують клопотання, яке було подано раніше, про звільнення обвинуваченого ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження. Обвинувачений хоче довести свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення в суді.
Прокурорка заперечувала проти задоволення клопотання захисника ОСОБА_6, але вважає, що суд не повинен залишати цивільний позов до неї без розгляду.
Представник потерпілого, будучи обізнаним про дату, час і місце апеляційного розгляду, в судове засідання не прибув. Враховуючи неприбуття в судові засідання представника потерпілого, в тому числі, до Верховного Суду, наявність його зави про розгляд справи за його відсутності (т. 41 а. с. 5), а також те, що його думка в даній ситуації жодним чином не може вплинути на рішення суду за наявності підстав для закриття кримінального провадження колегія суддів вважає за можливе провести розгляд даного питання за його відсутності.
Вирішуючи клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності саме на цій стадії, колегія суддів виходить із ч. 4 ст. 286 КПК, згідно з якою, якщо під час здійснення судового провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання. Ця норма, як і положення ст. 49 КК, є імперативними нормами, які передбачають не право суду, а його обов`язок розглянути відповідне клопотання (постанова Верховного Суду від 11.01.2024 у справі №186/1405/17).
Судове провадження - кримінальне провадження у суді першої інстанції, яке включає підготовче судове провадження, судовий розгляд і ухвалення та проголошення судового рішення, провадження з перегляду судових рішень в апеляційному, касаційному порядку, а також за нововиявленими або виключними обставинами (п. 24 ч. 1 ст. 3 КПК).
Із огляду на наведене суд апеляційної інстанції, не переходячи до вирішення інших питань, невідкладно вирішує саме клопотання сторони захисту про звільнення від кримінальної відповідальності обвинувачених.
Заслухавши доводи обвинувачених та їх захисників, прокурорки, дослідивши клопотання та матеріали провадження в цій частині, колегія суддів дійшла висновку, що клопотання захисника ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_8 про звільнення обвинуваченої від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження слід задовольнити, а в задоволенні клопотання захисниці ОСОБА_9 слід відмовити з таких підстав.
У відповідності до п. п. 2, 4 ч. 1 ст. 49 КК особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального проступку минуло два роки, а з моменту вчинення тяжкого злочину минуло десять років. Хоча на момент вчинення інкримінованих дій діяла редакція п. 2 ч. 1 ст. 49 КК, яка передбачала, що особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років.
Санкція ч. 1 ст. 366 КК у чинній на момент ймовірного вчинення інкримінованих дій (09.12.2013) редакції передбачала покарання у вигляді штрафу до двохсот п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років. В розумінні ч. 2 ст. 12 КК інкриміновані згідно з ч. 1 ст. 366 КК дії станом на 09.12.2013 вважалися нетяжким злочином. А згідно із ч. 2 ст. 12 КК в редакції зі змінами, внесеними законом України №2617-VIII від 22.11.2018, вказані дії кваліфікуються як кримінальний проступок.
Санкція ч. 2 ст. 364 КК, у чинній на момент ймовірного вчинення інкримінованих дій (09.12.2013) редакції передбачала покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та зі штрафом від п`ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Таким чином, у відповідності до ч. 4 ст. 12 КК інкриміновані згідно з цією нормою (ч. 2 ст. 364 КК) дії є тяжким злочином.
Отже, у відповідності до ст. 12 КК кримінальні правопорушення, вчинення яких сторона обвинувачення інкримінує ОСОБА_6, є кримінальним проступком (ч. 1 ст. 366 КК) та тяжким злочином (ч. 2 ст. 364 КК).
Як вбачається з матеріалів провадження ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК. За версією сторони обвинувачення, викладеною в обвинувальному акті, кримінальні правопорушення вчинені у період з 03.06.2013 до 09.12.2013 (т. 1 а. с. 6-49).
Тобто, виходячи з даних обвинувального акту щодо ймовірного вчинення кримінальних правопорушень, звільнення від відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК, можливе після 09.12.2015, а за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК, - після 09.12.2023.
Обставин, які б зупиняли або переривали перебіг строків давності притягнення обвинувачених до кримінальної відповідальності, колегією суддів не встановлено.
Враховуючи, що оскаржуваний вирок ухвалено 26.12.2022 та на час ухвалення були відсутні обставини зупинення чи переривання перебігу строків давності у цьому кримінальному провадженні, на момент ухвалення обвинувального вироку за ч. 1 ст. 366 КК, як правильно зазначив суд першої інстанції, сплинули строки притягнення обвинуваченої ОСОБА_6 до кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 366 КК.
У суді першої інстанції обвинувачені заперечили проти їх звільнення від кримінальної відповідальності з наведеної підстави, про що зазначено в п. 7.11 оскаржуваного вироку, вказавши на свою невинуватість. Колегія суддів суду першої інстанції при постановленні вироку визнала їх винуватими за ч. 1 ст. 366 КПК та надалі прийняла рішення про їх звільнення від відбування покарання у зв`язку із закінченням строків давності.
Разом із тим, ураховуючи, що в обвинуваченні йдеться про події, які мали місце у період з 03.06.2013 до 09.12.2013, то на час вирішення клопотання вже минуло більше десяти років з моменту вчинення інкримінованих ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 364 КК дій, тобто закінчився строк давності притягнення її до кримінальної відповідальності також й у цій частині.
Водночас суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність (ч. 3 ст. 288 КПК). Суд апеляційної інстанції, встановивши обставини, передбачені ст. 284 цього Кодексу, скасовує обвинувальний вирок чи ухвалу і закриває кримінальне провадження (ст. 417 КПК).
Звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов`язком суду у разі настання обставин, передбачених ч. 1 ст. 49 КК, та за наявності згоди підозрюваного, обвинуваченого, засудженого на звільнення з підстав спливу строків давності (постанови Верховного Суду від 10.06.2021 у справі №640/11750/17 та від 25.02.2021 у справі №92/3301/16-к).
Встановивши наявність усіх передбачених законом обставин, суд зобов`язаний звільнити особу від кримінальної відповідальності за цією підставою, незалежно від того, на якій стадії перебуває кримінальне провадження - досудове розслідування, підготовче судове засідання, судовий розгляд справи судом першої інстанції, на стадії провадження в суді апеляційної інстанції, але до набрання вироком суду законної сили (постанова Верховного Суду від 26.02.2019 у справі №309/1201/15-к).
В ході апеляційного перегляду обвинуваченим було роз`яснено правові наслідки звільнення від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК і закриття кримінального провадження за цією підставою. ОСОБА_6 вони зрозумілі. За таких обставин звільнення її від кримінальної відповідальності є не правом, а обов`язком суду, що повністю узгоджується з правовою позицією, наведеною в постанові Верховного Суду від 10.06.2021 у справі №640/11750/17.
Із огляду на викладене, колегія суддів вважає за необхідне задовольнити клопотання захисника ОСОБА_6, скасувати вирок суду першої інстанції щодо неї та звільнити її від кримінальної відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366 КК і ч. 2 ст. 364 КК, у зв`язку із закінченням строків давності, а кримінальне провадження закрити на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК.
Водночас, оскільки ОСОБА_7 заперечує проти задоволення клопотання про звільнення його від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження, то в задоволенні клопотання захисниці ОСОБА_9 слід відмовити.
Поруч із наведеним, у матеріалах справи наявний цивільних позов ДП «Укрмедпроектбуд» до ОСОБА_6 та ОСОБА_7 про стягнення з них матеріальної шкоди в сумі 30 017 002,98 грн (т. 1 а. с. 93-99).
Згідно з ч. 1 ст. 128 КПК особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.
Відповідно до ст. 129 КПК суд наділений правом вирішення цивільного позову у кримінальному провадженні лише при ухваленні вироку або постановленні ухвали про застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру. Тому, у випадку звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК та закриття кримінального провадження, цивільний позов у кримінальному провадженні не підлягає вирішенню по суті, а вимоги потерпілого можуть бути вирішені в порядку цивільного судочинства, оскільки закриття справи на підставах, зазначених у п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК, не звільняє особу від обов`язку відшкодувати заподіяну її діями шкоду (ухвала Верховного Суду від 02.08.2022 у справі №459/1486/20).
Колегія суддів апеляційного суду при скасуванні вироку суду першої інстанції та закритті провадження з нереабілітуючої підстави роз`яснює всім учасникам кримінального провадження наслідки такого закриття, а також право потерпілої сторони звернутися до суду з позовом про відшкодування матеріальної шкоди в порядку цивільного судочинства (постанова Верховного Суду від 10.06.2021 у справі №640/11750/17). Аналогічні висновки щодо подібного правозастосування викладені в постановах Верховного Суду від 15.01.2019 у справі №185/442/16-к, від 15.05.2019 у справі №617/609/15-к та від 19.11.2019 у справі №345/2618/16-к. З цих підстав позовна заява в частині вимог до відповідача ОСОБА_6 не буде розглядатися по суті, оскільки залишається без розгляду, шляхом зазначення в резолютивній частині про право Державного підприємства «Укрмедпроектбуд» звернутися в суд з позовом до ОСОБА_6 про відшкодування шкодив порядку цивільного судочинства.
За наведених обставин клопотання ОСОБА_8 підлягає задоволенню, оскаржуваний вирок у частині визнання винуватою ОСОБА_6 скасуванню, кримінальне провадження в цій частині закриттю, цивільний позов до ОСОБА_6 - залишенню без розгляду.
Крім того, ураховуючи закриття даного кримінального провадження щодо ОСОБА_6 згідно зі ст. 203 КПК у ньому припиняться дія запобіжного заходу у вигляді застав, який було застосовано до ОСОБА_6, але оскільки зі слів обвинуваченої заставу повернуто, то відсутня необхідність приймати окреме рішення про повернення внесеної за неї суми застави заставодавцю.
Керуючись ст. 49 Кримінального кодексу України, ст. ст. 207, 284, 405, 407, 417, 419, 426, 532 Кримінального процесуального кодексу України, колегія суддів
П О С Т А Н О В И Л А:
Клопотання захисника обвинуваченої ОСОБА_6 задовольнити.
Вирок Вищого антикорупційного суду від 26 грудня 2022 року у кримінальному провадженні №52020000000000442 у частині визнання винуватою ОСОБА_6 скасувати.
В цій частині на підставі п. 4 ч. 1 ст. 49 Кримінального кодексу України звільнити обвинувачену ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 Кримінального кодексу України у зв`язку із закінченням строків давності.
Кримінальне провадження №52020000000000442 від 16 липня 2020 року за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 Кримінального кодексу України, закрити на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу України - у зв`язку із звільненням обвинуваченої від кримінальної відповідальності.
У задоволенні клопотання захисниці ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 Кримінального кодексу України, щодо звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_7 та закриття кримінального провадження відмовити.
Роз`яснити Державному підприємству «Укрмедпроектбуд» право звернення до суду з позовом до ОСОБА_6 про відшкодування шкоди в порядку цивільного судочинства.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом трьох місяців.
Головуючий:ОСОБА_2 Судді:ОСОБА_3 ОСОБА_4