- Presiding judge (HACC): Moisak S.M.
Справа № 991/14/25
Провадження 1-кп/991/1/25
У Х В А Л А
24 січня 2025 року м.Київ
Суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3,
обвинувачених ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6,
захисників ОСОБА_7, ОСОБА_8,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні зали судових засідань Вищого антикорупційного суду клопотання прокурора першого відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3 про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_5 у кримінальному провадженні, внесеному 24.04.2023 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52023000000000190, за обвинуваченням
ОСОБА_4, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Запоріжжя, громадянина України, що проживає за адресою: АДРЕСА_1, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 369 КК України,
ОСОБА_5, який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у місті Запоріжжя, громадянина України, що проживає за адресою: АДРЕСА_2, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України,
ОСОБА_6, який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 у місті Краматорськ Донецької області, громадянина України, що проживає за адресою: АДРЕСА_3, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 369 КК України,
В С Т А Н О В И В:
1. Історія провадження
На розгляді Вищого антикорупційного суду перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24.04.2023 за № 52023000000000190, за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 369 КК України, ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України, ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 369 КК України.
Ухвалою Суду від 14.01.2025 на підставі вищеназваного обвинувального акта призначено судовий розгляд.
23.01.2025 прокурор ОСОБА_3 звернувся до Cуду із клопотанням про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_5 у кримінальному провадженні, внесеному 24.04.2023 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52023000000000190.
2. Доводи клопотання
Як свідчить зміст клопотання прокурора, ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 21.02.2024 (справа 991/1405/24, провадження № 1-кс/991/1415/24) до підозрюваного ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 18.04.2024 включно, а також визначено заставу у розмірі одного мільйона гривень.
23.02.2023 підозрюваного ОСОБА_5 звільнено з-під варти у зв`язку із внесенням застави.
Надалі ухвалами слідчих суддів Вищого антикорупційного суду неодноразово продовжувався строк дії обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, та покладених на ОСОБА_5 у випадку внесення ним застави.
Востаннє ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 29.11.2024 (справа № 991/13333/24, провадження № 1-кс/991/13419/24) підозрюваному ОСОБА_5 продовжено до 29.01.2025 включно строк дії таких обов`язків: 1) прибувати до слідчих (детективів), прокурорів, слідчого судді, суду на першу вимогу; 2) повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; 3) утримуватись від спілкування з іншими підозрюваними у цьому кримінальному провадженні: ОСОБА_4, ОСОБА_6, свідками: ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18 з приводу обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру; 4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
У зв`язку з тим, що, на переконання прокурора, ризики, передбачені п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України (ризик переховування ОСОБА_5 від органів досудового розслідування та суду і ризик незаконного впливу на свідків та інших обвинувачених у кримінальному провадженні) продовжують існувати, останній зазначає про необхідність продовження обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_5, а саме: 1) прибувати до прокурорів, суду на першу вимогу;2) повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;3) утримуватись від спілкування з іншими підозрюваними у цьому кримінальному провадженні: ОСОБА_4, ОСОБА_6, свідками: ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18 з приводу обставин, викладених у обвинувальному акті; 4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
3. Позиція учасників судового засідання
Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні клопотання підтримав. Пояснення надав аналогічні викладеним у клопотанні. Наполягав на актуальності ризику переховування ОСОБА_5 від органів досудового розслідування та суду і ризику незаконного впливу на свідків та інших обвинувачених у кримінальному провадженні. Звернув увагу на факт проживання сім`ї ОСОБА_5 за кордоном, наявність у дружини на праві користування нерухомого майна у Великій Британії, існування у обвинуваченого дозволу на проживання у Великій Британії, вчинення ОСОБА_5 дій з метою оформлення візи для виїзду в США, використання обвинуваченим свого службового становища та формального приводу у вигляді короткострокового відрядження задля тривалого перебування за кордоном, наявність зв`язків із працівниками державних та правоохоронних органів різного рівня, звернення до правоохоронних органів із заявою про вчинення свідком кримінального правопорушення з метою тиску на нього.
Обвинувачений ОСОБА_5 у судовому засіданні заперечував наявність у нього дозволу на проживання у Великій Британії, як і існування у його дружини права користування нерухомим майном у Великій Британії. Підтвердив факт виїзду за межі території України за наявності правових підстав та відомості щодо проживання його сім`ї за кордоном. Звернув увагу на свою волонтерську діяльність. Наполягав на відсутності у нього, як у депутата, можливості здійснювати тиск на свідків. Проти задоволення клопотання заперечував.
Захисник ОСОБА_8 у судовому засіданні наполягав на тому, що виїзди ОСОБА_5 за межі території України обумовлені виключно його волонтерською діяльністю. Не заперечував проти задоволення клопотання прокурора в частині заборони спілкування зі свідками. Разом з цим просив відмовити у продовженні заборони спілкування з іншими обвинуваченими, адже це обмежує їх можливість узгоджувати позицію щодо здійснення захисту. Так само просив не обмежувати виїзди ОСОБА_5 за кордон з огляду на перебування його сім`ї за межами території України. Пояснив, що дружина раз у три місяці приїздить до ОСОБА_5, втім йому їздити до неї було б легше. У зв`язку з викладеним просив повернути ОСОБА_5 паспорт. Наполягав на тому, що звернення до правоохоронних органів із заявою про вчинення свідком кримінального правопорушення здійснив за власною ініціативою, а тому ОСОБА_5 не має до цього жодного відношення.
Захисник ОСОБА_7 просив клопотання прокурора задовольнити частково. Наполягав на тому, що воно здебільшого ґрунтується на припущеннях. Зазначив про недоведеність прокурором наявності у ОСОБА_5 зв`язків як у правоохоронних органах, так і на тимчасово окупованих територіях Запорізької області. Звернув увагу на те, що обвинувачені після повідомлення про підозру не допитувались, у зв`язку з чим стороні захисту довелось долучати до матеріалів кримінального провадження свідчення підозрюваних, завірені нотаріально. Підсумовуючи просив за наслідками розгляду цього клопотання залишити ОСОБА_5 обов`язки прибувати до прокурорів, суду на першу вимогу; повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватись від спілкування зі свідками. Обов`язок здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон просив змінити на заборону залишати територію України за виключенням службових відряджень.
Обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні зазначив, що із клопотанням прокурора не погоджується. Звернув увагу на волонтерську діяльність ОСОБА_5 та погодився із пропозицією захисника ОСОБА_7 щодо зміни обов`язку здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон на заборону залишати територію України за виключенням службових відряджень.
Обвинувачений ОСОБА_6 так само зазначив, що із клопотанням прокурора не погоджується та звернув увагу на допомозі ОСОБА_5 збройним силам України.
4. Оцінка та висновки Суду
Дослідивши матеріали клопотання, заслухавши доводи прокурора, захисників та обвинуваченого, Суд встановив таке.
ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України.
21.02.2014 слідчим суддею Вищого антикорупційного суду до ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Одночасно з цим ОСОБА_5 визначено альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 1 000 000 грн.
У разі звільнення ОСОБА_5 з-під варти, у зв`язку з внесенням застави, на нього покладалися такі обов`язки: 1) прибувати до слідчих (детективів), прокурорів, слідчого судді, суду на першу вимогу; 2) повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; 3) утримуватись від спілкування з іншими підозрюваними у цьому кримінальному провадженні: ОСОБА_4, ОСОБА_6, свідками: ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18 з приводу обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру; 4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; 5) носити електронний засіб контролю.
23.02.2023 ОСОБА_5 звільнено з-під варти у зв`язку із внесенням застави. Таким чином з 23.02.2023 він вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави у відповідному розмірі з одночасним покладенням на нього вищеназваних обов`язків.
Надалі строк обов`язків, покладених на ОСОБА_5, неодноразово продовжувався. Востаннє ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 29.11.2024 ОСОБА_5 продовжено до 29.01.2025 включно строк дії таких обов`язків, 1) прибувати до слідчих (детективів), прокурорів, слідчого судді, суду на першу вимогу; 2) повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; 3) утримуватись від спілкування з іншими підозрюваними у цьому кримінальному провадженні: ОСОБА_4, ОСОБА_6, свідками: ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18 з приводу обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру; 4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
Наразі, у зв`язку із зверненням прокурора з відповідним клопотанням, виникла необхідність у вирішенні питання щодо наявності підстав для продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_5 .
Згідно з ч. 1 ст. 333 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються під час судового провадження згідно з положеннями розділу ІІ цього Кодексу з урахуванням особливостей, встановлених цим розділом.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 176 КПК України одним із запобіжних заходів є застава. Зміст цього запобіжного заходу полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків (ч. 1 ст. 182 КПК України).
Частиною 5 ст. 194 КПК України передбачено, що у разі застосування до обвинуваченого запобіжного заходу, не пов`язаного із триманням під вартою, в тому числі застави, на нього покладаються обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України. При цього ч. 7 згаданої норми закріплює, що такі обов`язки можуть бути покладені на обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому ст.199 цього Кодексу.
З огляду на положення ч. 4 ст. 199 КПК України суд зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку дії покладених на обвинуваченого обов`язків до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Правила розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу унормовані ст. 194 КПК України. Згадана норма зобов`язує суд при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Отже, при вирішенні питання про доцільність продовження строку дії процесуальних обов`язків, покладених на ОСОБА_5, Суд має з`ясувати наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, а також наявність обставин, які свідчать про те, що встановлені попереднім судовим рішенням ризики не зменшилися або з`явилися нові ризики.
Щодо обґрунтованості підозри Суд зазначає, що на даній стадії кримінального провадження, коли обвинувальний акт стосовно ОСОБА_5 скерований до суду, та здійснюється судовий розгляд, повідомлена ОСОБА_5 підозра у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України, не є вочевидь необґрунтованою.
Крім цього, Суд бере до уваги, що існування обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України, було предметом неодноразового судового контролю слідчими суддями Вищого антикорупційного суду під час вирішення питання про продовження строку дії обов`язків, покладених на ОСОБА_5 .
Розглядаючи питання актуальності ризиків, Суд враховує, що ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь вірогідності, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки обвинуваченого, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи. КПК України покладає на сторону обвинувачення обов`язок обґрунтувати ризики кримінального провадження.
Попереднім судовим рішенням, яким продовжено строк дії обов`язків, покладених на ОСОБА_5 (ухвала від 29.11.2024), встановлено існування ризику можливого переховування обвинуваченого від органу досудового розслідування та суду, а також ризику незаконного впливу на свідків та інших підозрюваних у кримінальному провадженні. Названі ризики, за змістом клопотання та твердженням прокурора у судовому засіданні, не втратили своєї актуальності.
Оцінюючи вірогідність вчинення обвинуваченим дій із переховування, Суд враховує такі обставини:
1) тяжкість і характер злочину, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_5 . Санкція ч. 4 ст. 369 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років з конфіскацією майна або без такої. Зазначений злочин у відповідності до положень ст. 12 КК України є тяжким. При цьому згідно з приміткою до ст. 45 КК України злочин належить до корупційних, а тому звільнення від кримінальної відповідальності чи звільнення від відбування покарання з випробуванням чи застосування більш м`якого покарання, ніж передбачено законом за цей злочин, не застосовуються. За наведених обставин, у разі визнання ОСОБА_5 винуватим в інкримінованому злочині, останній повинен буде понести виключно реальне покарання у виді позбавлення волі.
2) характер посади, яку обіймає обвинувачений. Так, відповідно до посвідчень № 31 і № 006 ОСОБА_5 є депутатом Запорізької обласної рали та помічником заступника голови обласної ради патронатної служби. Крім цього, згідно із посвідченням № 165/30 обвинувачений є помічником-консультантом народного депутата України.
3) наявність дійсного паспорту громадянина України для виїзду за кордон ( НОМЕР_1 ), а також значний досвід перетину державного кордону.
4) можливість у зв`язку із службовою необхідністю безперешкодного виїзду за межі України в період дії правового режиму воєнного стану. Використання такої можливості для перебування за кордоном поза межами строку, який обумовлений службовою необхідністю.
5) вчинення ОСОБА_5 дій з метою оформлення візи для себе та дружини для виїзду в США в період дії правового режиму воєнного стану. При цьому для оформлення такої візи обвинуваченому необхідно було відвідати Чеську Республіку.
6) наявність соціальних зв`язків за межами території України. Адже син обвинуваченого - ОСОБА_19 покинув територію України 05.01.2022. Доказів його повернення в України Суду надано не було. Дружина обвинуваченого - ОСОБА_20 та їх малолітня донька - ОСОБА_21 і неповнолітній син - ОСОБА_22 мають статус біженця у зв`язку з широкомасштабною збройною агресією російської федерації проти України та проживають поза межами території України. Відвідування України відбувається з певною періодичністю метою зустрічей з ОСОБА_5, про що останнім повідомлено у судовому засіданні.
Кожна окремо з цих обставин не є вирішальною при оцінці ризику переховування, однак у своїй сукупності вони є достатньо вагомими, а тому переконують Суд у актуальності ризику можливого переховування обвинуваченого від суду. Адже повернення обвинуваченому паспортів для виїзду за кордон, можливість останнього покинути територію України в період дії правового режиму воєнного стану, оформлення візи для виїзду в США, у сукупності з тягарем можливого покарання та наявністю міцних соціальних зв`язків за межами України, свідчить про достатню ймовірність позапроцесуальних дій обвинуваченого.
За наведених обставин Суд вважає доведеною прокурором необхідність продовження обов`язків, спрямованих на мінімізацію ризику переховування обвинуваченого від суду, а саме: 1) прибувати до прокурорів, суду на першу вимогу; 2) повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; 3) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
Одночасно з цим Суд не вбачає правових підстав для позитивного вирішення порушеного захисником ОСОБА_7 питання щодо зміни обов`язку здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон на заборону залишати територію України за виключенням службових відряджень. Зазначене пояснюється тим, що за наслідками розгляду даного клопотання прокурора Суд уповноважений вирішувати питання про наявність або відсутність підстав для продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_5 . Водночас питання щодо зміни додаткових обов`язків, покладених на обвинуваченого судовим рішенням, чи про зміну способу їх виконання може бути вирішена Судом у порядку, передбаченому ст. 201 КПК України, в тому числі на підставі клопотання сторони захисту.
Оцінюючи ризик впливу на свідків Суд виходить із передбаченої КПК України процедури отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України). При цьому суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отримав у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України, на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК України). За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при збиранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Ба більше, на переконання Суду, із направленням обвинувального акта до суду ризик незаконного впливу на свідків актуалізується, оскільки за наслідками ознайомлення з матеріалами кримінального провадження обвинувачена особа стає обізнаною про всіх осіб, які допитувалися у цьому кримінальному провадженні, а також із змістом наданих ними показань. За наведених обставин Суд погоджується із прокурором, що обвинувачений, будучі обізнаним про перелік свідків, за відсутності обмеження у спілкуванні із ними, може здійснити на свідків вплив з метою спонукання їх до ненадання або зміни вже наданих показань, перекручування або спростування обставин, які їм можуть бути відомі.
У зв`язку з викладеним, з метою мінімізації ризику незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні, Суд вважає за необхідне продовжити покладений на обвинуваченого ОСОБА_5 обов`язок утримуватись від спілкуванняізі свідками: ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18 з приводу обставин, викладених у обвинувальному акті.
Разом з цим, зважаючи на стадію кримінального провадження, коли стороною обвинувачення зібрано всі докази, які на її переконання є достатніми, для підтвердження фактичних обставин, викладених в обвинувальному акті, Суд не вважає за необхідне продовжувати обов`язок, який обмежує ОСОБА_5 у спілкуванні з іншими обвинуваченими у кримінальному провадженні. На думку Суду, скасування такого обмеження сприятиме реалізації права на захист обвинувачених, адже надасть їм змогу належним чином організувати (підготувати) свій захист та без обмежень можливостей викласти позицію сторони захисту та навести аргументи на її користь перед судом і, таким чином, повпливати на перебіг судового розгляду.
У зв`язку з цим Суд доходить висновку, що клопотання прокурора належить задовольнити частково.
Керуючись статтями 107, 131-132, 177-178, 194, 369-372 КПК України, суд
П О С Т А Н О В И В:
Задовольнити частково клопотання прокурорапершого відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3 про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_5 у кримінальному провадженні, внесеному 24.04.2023 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52023000000000190.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_5, який народився ІНФОРМАЦІЯ_2, строк дії покладених на нього обов`язків, а саме:
1) прибувати до прокурорів, суду на першу вимогу;
2) повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
3) утримуватись від спілкування з свідками: ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18 з приводу обставин, викладених у обвинувальному акті;
4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;
Строк дії ухвали встановити до 24 березня 2025 року включно.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури у кримінальному провадженні № 52023000000000190 від 24.04.2023.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.
Суддя ОСОБА_23