- Presiding judge (HACC AC): Bodnar S.B.
- Judge (HACC AC): Bodnar S.B.
- Lawyer : Крайнюкова М.М.
справа № 991/5241/24
провадження № 22-ц/991/3/25
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА
УХВАЛА
29 січня 2025 року м. Київ
Суддя Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду Боднар С.Б., перевіривши апеляційну скаргу адвоката Крайнюкова Максима Миколайовича в інтересах ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Вищого антикорупційного суду від 11 грудня 2024 року у справі за позовом Держави Україна в особі Спеціалізованої антикорупційної прокуратури до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави,
УСТАНОВИВ:
Рішенням Вищого антикорупційного суду від 11 грудня 2024 року задоволено позовну заяву Держави Україна в особі Спеціалізованої антикорупційної прокуратури до ОСОБА_1, ОСОБА_2 та визнано необґрунтованим й стягнуто в дохід держави належний ОСОБА_2 необґрунтований актив, а саме автомобіль Mercedes-Benz G 400 D, номер кузова НОМЕР_1, 2023 р.в., вартістю на день набуття 5 647 926,68 грн (п`ять мільйонів шістсот сорок сім тисяч дев`ятсот двадцять шість гривень шістдесят вісім копійок).
Не погодившись з указаним рішенням, адвокат Крайнюков М.М. звернувся до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Вищого антикорупційного суду від 11 грудня 2024 року та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні зазначеного позову.
Ухвалою від 16 січня 2025 року вказану апеляційну скаргу залишено без руху, оскільки адвокатом до поданої апеляційної скарги не додано документів на підтвердження сплати судового збору у визначеному законом розмірі чи наявності підстав для звільнення від його сплати, та встановлено строк у десять днів з моменту отримання копії відповідної ухвали для усунення зазначеного недоліку.
Після чого, 27 січня 2025 року до суду надійшло клопотання адвоката Крайнюкова М.М. про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги до ухвалення судом апеляційної інстанції рішення у цій справі.
В обґрунтування своєї позиції адвокат зазначає, що на теперішній час відповідач ОСОБА_2 не має належного доходу, а відповідач ОСОБА_1 перебуває в ДУ «Одеський слідчий ізолятор» та являється інвалідом ІІ групи, що, на думку адвоката, унеможливлює сплату ними судового збору у розмірі 127 078,35 грн.
Перевіривши доводи поданого адвокатом Крайнюковим М.М. клопотання, вважаю, що його слід залишити без задоволення, виходячи з такого.
Частиною 1 ст. 136 ЦПК України встановлено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.
З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати (ч. 3 ст. 136 ЦПК України).
Питання відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати врегульоване Законом України «Про судовий збір».
Зокрема, п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за умови, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.
З аналізу ст. 8 Закону України «Про судовий збір» чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може…», тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14 січня 2021 року у справі № 0940/2276/18).
За приписами ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Отже, сторона, яка заявляє клопотання про відстрочення сплати судового збору повинна навести доводи й подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законом порядку і розмірі.
При вирішенні питання про відстрочення, розстрочення або звільнення від сплати судового збору майновий стан сторони (належні стороні майнові права та обов`язки) має визначатися судом у світлі конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити судовий збір та стадію, на якій перебуває розгляд справи на певний момент.
Визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Доказами рівня майнового стану можуть бути документи, які підтверджують скрутний майновий стан особи, що, відповідно, унеможливлює сплату нею судових витрат. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.
Європейський суд з прав людини неодноразово вказував, що положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах.
Водночас гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду.
Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану (рішення у справах «Княт проти Польщі» від 26 липня 2005 року, заява № 71731/01, «Єдамскі та Єдамска проти Польщі» від 26 липня 2005 року, заява № 73547/01).
Зазначені в клопотанні адвоката Крайнюкова М.М. обставини не свідчать про наявність у відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 безумовних підстав для відстрочення сплати судового збору. Адвокатом не надано до суду доказів на підтвердження реального майнового стану відповідачів (наявність або відсутність рухомого і нерухомого майна, довідки фіскальних органів про доходи, довідки про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка фіскального органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо), який перешкоджав би їм виконати вимоги щодо сплати судового збору у встановленому законом розмірі.
Більше того, у поданій апеляційній скарзі адвокат зазначає, що на час набуття автомобіля Mercedes-Benz G 400 D у ОСОБА_2 була фінансова можливість сплатити вартість спірного транспортного засобу (5 647 926,68 грн), за частину коштів від відчуження вказаних в декларації транспортних засобів.
Крім того, адвокат також посилається на Договір позики укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 від 01 серпня 2015 року, за приписами якого вона отримала у борг 2 550 000 грн., та попередній договір купівлі-продажу частки корпоративних прав від 27 грудня 2021 року, згідно умов якого ОСОБА_2 та ОСОБА_4 уклали Попередній Договір, за яким в майбутньому протягом трьох років з дня підписання цього Договору зобов`язуються укласти Основний договір про купівлю-продаж частки в розмірі 100% корпоративного права в статутному капіталі Приватному підприємстві «САЛВЕЙВ». належного ОСОБА_2 на день укладання попереднього договору за сумою у 14 000 000 грн. Обов`язок щодо укладення Основного договору виникає за умови настання наступних подій в сукупності: внесення ОСОБА_2 в повному обсязі свого внеску до статутного капіталу Підприємства, внесення змін до Статуту у зв`язку з відступленням частки корпоративного права ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4, в свою чергу ОСОБА_4 зобов`язується в момент укладання цього Договору передати ОСОБА_2 сім авансових платежів кожний розміром 2 000 000 грн. На день підписання даного договору ОСОБА_4 передав, а ОСОБА_2 прийняла авансові платежі на загальну суму 12 000 000 грн.
Таким чином, у цьому конкретному випадку відсутні обґрунтовані підстави для відстрочення відповідачам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 сплати судового збору за подання апеляційної скарги. Відтак, відповідачам ще необхідно доплатити 125 866,35 грн (127 078,35 грн - 1212 грн) судового збору за такими реквізитами:
Отримувач коштів ГУК у м. Києві/м. Київ/22030103
Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783
Банк отримувача Казначейство України (ЕАП)
Рахунок отримувача UA518999980313101240000026001
Код класифікації доходів бюджету 22030103
Призначення платежу: 101, ІПН особи-платника, судовий збір за апеляційною скаргою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Вищого антикорупційного суду від 11 грудня 2024 року по справі № 991/5241/24, Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду.
На підтвердження сплати судового збору до суду необхідно надати документ, що підтверджує його сплату у відповідному розмірі.
Згідно ч. 2 ст. 127 ЦПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
З огляду на викладене, а також зважаючи на вимоги щодо проведення апеляційного розгляду в розумні строки, адвокату Крайнюкову М.М. та відповідачам ОСОБА_1, ОСОБА_2 необхідно продовжити строк для усунення зазначених недоліків, який не може перевищувати 5 днів з моменту отримання копії цієї ухвали.
На підставі наведеного, керуючись статтями 127, 136, 185, 357 ЦПК України, суддя
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання адвоката Крайнюкова Максима Миколайовича в інтересах ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги залишити без задоволення.
Продовжити строк для усунення недоліків, зазначених в ухвалі Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 16 січня 2025 року, який не може перевищувати 5 (п`ять) днів з моменту отримання копії ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали подана апеляційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута особі, які її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя: С.Б. Боднар