- Presiding judge (HACC): Salandiak O.Ya.
Справа № 991/470/25
Провадження № 1-кп/991/5/25
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 січня 2025 року м. Київ
Вищий антикорупційний суд у складі:
головуючої судді ОСОБА_1,
за участі:
секретаря судового засідання ОСОБА_2,
прокурора ОСОБА_3,
обвинуваченого ОСОБА_4,
захисника обвинуваченого ОСОБА_5,
(в режимі відеоконференції)
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Києві клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3 про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_4, у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52024000000000337 від 04.07.2024, за обвинуваченням
ОСОБА_4, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у селі Мазники Деражнянського району Хмельницької області, проживає за адресою: АДРЕСА_1,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України,
В С Т А Н О В И В :
У провадженні Вищого антикорупційного суду перебуває вказане кримінальне провадження, для розгляду якого протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.01.2025 визначено суддю ОСОБА_1 .
Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 22.01.2025 призначено підготовче судове засідання на 30.01.2025.
28.01.2025 прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3 подав до суду клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 строку дії обов`язків, покладених на нього у кримінальному провадженні № 52024000000000337 від 04.07.2024 на 2 місяці, а саме:
- прибувати до прокурора та суду за кожною вимогою;
- без дозволу прокурора або суду не відлучатися з міста Києва;
- повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
- утримуватися від спілкування із ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 ;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон НОМЕР_1, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
Клопотання мотивоване тим, що у провадженні суду перебуває кримінальне провадження № 52024000000000337 від 04.07.2024, у якому ОСОБА_4 обвинувачується за фактами прохання надати неправомірну вигоду в особливо великому розмірі для себе - особи, яка займає відповідальне становище, і третіх осіб, та одержання службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди в особливо великому розмірі для себе та третіх осіб за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, та інтересах третіх осіб дій з використанням наданої їй влади та службового становища, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України.
Прокурор зазначив, що 20.01.2025 обвинуваченому ОСОБА_4 та його захисникам вручено обвинувальний акт, який у подальшому, 21.01.2025 направлено на розгляд до суду. Обґрунтованість пред`явленого ОСОБА_4 обвинувачення підтверджується зібраними у ході досудового розслідування належними та допустимими доказами, які наведені у його клопотанні, та долучені до матеріалів цього клопотання. ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від восьми до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна. Водночас, з метою забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого ОСОБА_4, запобігання продовженню злочинної діяльності та можливого ухилення від досудового слідства є необхідність у продовженні строку дії обов`язків, визначених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Прокурор вказав, що на сьогоднішній день встановлено наявність таких ризиків, передбачених п.п. 1,3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:
-переховування від суду;
-незаконний вплив на свідків у кримінальному провадженні.
Ризик переховування від суду аргументований тим, що у випадку засудження ОСОБА_4 за вчинення вказаного кримінального правопорушення, відповідно до ст. 45, 69 та 75 КК України, йому може бути призначене лише покарання, пов`язане із реальним позбавленням волі.
Окрім цього, досудовим розслідуванням було установлено, що ОСОБА_4 під час вчинення кримінального правопорушення застосовував відповідні заходи конспірації - відмовлявся особисто зустрітися із ОСОБА_6, переконувався, чи не має за ними візуального спостереження, що підтверджується матеріалами негласних слідчих (розшукових) дій, зокрема, згідно з інформацією, зафіксованою у протоколі НС(Р)Д від 12.07.2024, ОСОБА_4 переконувався, чи все «тихо» та чи «все нормально», такі відомості свідчать про те, що ОСОБА_4 переймався тим чи не знає хтось про отримання ним неправомірної вигоди.
Прокурор посилаючись на рішення ЄСПЛ у справі «Ілійков проти Болгарії» від 26.01.2001 (параграф 80, заява № 33977/96) зазначив, що така обставина сама по собі вже може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду, оскільки суворість можливого вироку є відповідним елементом в оцінці ризику ухилення підозрюваного.
При оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання. Так, у § 76 рішення ЄСПЛ «Пунцельт проти Чехії» («Punzelt v. Czech Republic») № 31315/96 від 25.04.2000 р., суд визнав достатнім мотивування чеських судів, що прийняли рішення про тримання під вартою з огляду, у тому числі, на те, що заявникові загрожувало відносно суворе покарання. Наведені обставини вже самі по собі можуть бути підставою та мотивом для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду.
ОСОБА_4, маючи вищу юридичну освіту і значний досвід роботи в органах прокуратури та зв`язки у правоохоронних органах, усвідомлюючи тяжкість покарання та невідворотність кримінальної відповідальності, може використати наявні у нього засоби та можливості для переховування від правоохоронних органів і суду, у тому числі, може покинути територію України з метою уникнення від кримінальної відповідальності.
Окрім цього, просив звернути увагу на відсутність у ОСОБА_4 на даний час міцних соціальних зв`язків в Україні, оскільки він офіційно не одружений та не має неповнолітніх дітей на утриманні.
Ризик незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні обґрунтований тим, що, враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення, ОСОБА_4 може особисто чи опосередковано впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, зокрема ОСОБА_6, ОСОБА_8, який є безпосереднім керівником ОСОБА_4, ОСОБА_9, яка була слідчим у кримінальному провадженні № 42019111200000469, ОСОБА_7 шляхом умовлянь, підкупу, тиску на них, примушування до зміни показів чи відмови від надання показів.
Наразі кримінальне провадження перебуває на стадії підготовчого судового засідання, а тому жоден зі свідків не допитаний судом, і, відповідно, його показання не сприйняті безпосередньо, задля можливості використання їх як доказів.
Прокурор зазначив, що з часу затримання ОСОБА_4 та обрання йому запобіжного заходу заявлені ризики, а саме: переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні - не зменшилися та продовжують існувати.
Також просив врахувати встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно, шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК). Водночас, суд зможе обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманими у порядку, передбаченому ст. 225 КПК, тобто, якщо свідки допитувалися на стадії досудового розслідування слідчим суддею.
Отже, встановлені в ході досудового розслідування та відображені у цьому клопотанні обставини вчинення кримінального правопорушення є переконливими та такими, що дають обґрунтовані підстави для продовження обвинуваченому ОСОБА_4 строку дії обов`язків, покладених на нього.
Прокурор стверджував, що зазначені обставини виправдовують продовження строку дії раніше застосованого до обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу в частині продовження строку дії обов`язків, покладених на нього відповідно до вимог ч. 5 ст. 194 КПК України, що визначені ухвалами слідчих суддів від 18.07.2024, 09.09.2024, 01.11.2024, 10.12.2024.
У зв`язку з вищевикладеним, просив задовольнити клопотання про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_4 .
Позиції учасників судового провадження
У судовому засіданні прокурор підтримав подане ним клопотання та просив його задовольнити з підстав, наведених у клопотанні. Зазначив, що ризики зменшилися, однак ризики, передбачені п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, продовжують існувати дотепер. Вказав, що у матеріалах справи наявні попередні рішення судів щодо обрання та продовження запобіжного заходу. Додатково зазначив, що обвинувачений ОСОБА_4 постійно без перешкод отримує дозволи на виїзд і він не бачить перешкод для надання таких дозвів в подальшому.
Обвинувачений ОСОБА_4 заперечував проти задоволення клопотання про продовження строку дії обов`язків. Вважає, що дані обов`язки можна не застосовувати, оскільки застосовано запобіжний захід у виді застави, який покладає обов`язки у разі не виконання застави. Вважає їх абсурдними. Зазначив, що на його утриманні перебуває мати 1952 року народження (72 роки), яка хворіє та потребує постійного догляду, також у нього є донька ОСОБА_10, 2005 року народження (19 років), яка навчається у м. Києві на стаціонарі та мешкає в гуртожитку. ОСОБА_4 оплачує доньці навчання та проживання. Його мати проживає у селі Мазники Деражнянського району Хмельницької області. ОСОБА_4 є однією дитиною у сім`ї, його батько помер. Інші особи, які б могли здійснювали догляд за його матір`ю відсутні. Обов`язок «не відлучатися з м. Києва без дозволу прокурора або суду» для нього є особливо обтяжливим, а тому бажає без дозволу їздити до своєї матері, адже вона як людина похилого віку може потребувати якоїсь невідкладної допомоги. Додатково зазначив, що зі свідками наразі він не спілкується. Паспорт для виїзду за межі України здав до відповідних органів державної влади, а тому вважає, що обов`язок «здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон НОМЕР_1, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну», є неактуальним.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 заперечував проти задоволення поданого прокурором клопотання про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_4 . Підтримав думку свого підзахисного, вважає, що достатньо самого обраного запобіжного заходу у виді застави, тим більше, що застава застосована у максимальному розмірі, яка визначена даною статтею. ОСОБА_11 за останні 2 місяці здійснив близько 20 виїздів до матері, а тому просив не продовжувати обвинуваченому ОСОБА_4 покладені на нього обов`язки. У разі якщо суд прийде до переконання про залишення обов`язків, які покладені на обвинуваченого ОСОБА_4, то просив звернути увагу на обов`язок «не відлучатися з м. Києва без дозволу прокурора або суду», який є обтяжливим для ОСОБА_4, та просив цей обов`язок розширити та надати можливість безперешкодно його підзахисному відвідувати матір, яка живе в одному із сіл Хмельницької області.
Оцінка та мотиви суду
Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали клопотання, суд дійшов таких висновків.
Частиною 7 ст. 194 КПК України встановлено, що обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності строк дії таких обов`язків може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому ст. 199 КПК України.
Зі змісту ч. 4 ст. 199 КПК України слідує, що при продовженні строку дії цих обов`язків суд має з`ясовувати, чи існують, чи зменшились зазначені прокурором ризики, чи з`явилися нові ризики, які виправдовують застосування обов`язків.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Під час розгляду вказаного клопотання суд встановив такі обставини та дійшов таких висновків.
Зі змісту обвинувального акту у кримінальному провадженні № 52024000000000337 від 04.07.2024 вбачається, що ОСОБА_4 обвинувачується за фактами прохання надати неправомірну вигоду в особливо великому розмірі для себе - особи, яка займає відповідальне становище, і третіх осіб, та одержання службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди в особливо великому розмірі для себе та третіх осіб за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, та інтересах третіх осіб дій з використанням наданої їй влади та службового становища, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що 15.07.2024 о 13 год. 22 хв. детективами Національного антикорупційного бюро України було затримано ОСОБА_4 на підставі п. 3 ч. 1 ст. 208 КПК України та в цей же день, тобто 15.07.2024, повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, яке погоджене прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3 (т. 2 а.с. 168-174, 175-182).
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 18.07.2024 до ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів з дня фактичного затримання з альтернативою внесення застави у розмірі 4 000 000 грн (т. 2 а.с. 183-202).
Ухвалою колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 06.08.2024 ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 18.07.2024 залишено без змін (т. 2 а.с. 203-210).
На підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 09.09.2024 підозрюваному ОСОБА_4 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів з дня фактичного затримання та зменшено розмір застави до 3 000 000 грн (т. 2 а.с. 211-235).
Ухвалою колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 02.10.2024 ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 09.09.2024 залишено без змін (т. 2 а.с. 236-242).
Відповідно до ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 01.11.2024 у справі № 991/1240/24 (провадження №1-кс/991/12478/24) продовжено строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, з альтернативою внесення застави у розмірі 908 400 грн. Термін дії обов`язків, покладних на ОСОБА_4, визначено до 13.12.2024 (т. 2 а.с. 268-277).
Ухвалою колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 05.12.2024 ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 01.11.2024 залишено без змін (т. 2 а.с. 278-279).
З пояснень учасників кримінального провадження відомо, що 07.11.2024 року за ОСОБА_4 було внесено заставу та звільнено його з-під варти, а тому він вважається таким, до якого застосований запобіжний захід у вигляді застави із покладенням відповідних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, строк дії яких, визначений ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_12 від 01.11.2024 до 13.12.2024.
27.11.2024 ОСОБА_4 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та те, що він підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України (т. 2 а.с. 280-288).
27.11.2024 згідно з ч. 1 ст. 290 КПК України стороні захисту повідомлено про завершення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52024000000000337 від 04.07.2024та надання доступу до матеріалів досудового розслідування (т. 2 а.с. 289-290).
10 грудня 2024 року ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду продовжено на 2 місяці, тобто до 10.02.2025, строк дії обов`язків, визначених ч. 5 ст. 194 КПК України, та покладених на ОСОБА_4 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 01.11.2024 у справі № 991/12403/24, а саме:
- без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду не відлучатись з міста Києва;
- повідомляти слідчого (детектива), прокурора, суд про зміну свого місця проживання;
- утриматись від спілкування із ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 ;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон НОМЕР_1, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну (т. 2 а.с. 291-292).
Таким чином наразі до ОСОБА_4 застосований запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 908 400 грн із покладенням обов`язків, передбачених п. 2, 3, 4, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України, строк дії яких закінчується 10.02.2025.
Проаналізувавши обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 52024000000000337 від 04.07.2024, доданий до нього реєстр матеріалів досудового розслідування, клопотання про продовження строку дії обов`язків та додані до нього документи (т. 1 а.с. 3-46, 62-75, т. 2 а.с. 1-166), суддя дійшла висновку, що в цьому випадку дотримано стандарту «обґрунтована підозра», який є найнижчим стандартом доказування у кримінальному процесі та не передбачає наявності достовірного знання про вчинення особою кримінального правопорушення, проте є достатнім для оцінки питання зміни запобіжного заходу. При цьому суддя також враховує стадію кримінального провадження (судове провадження), що передбачає доведення стороною обвинувачення, зокрема, вини ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, за найвищим стандартом доказування «поза розумним сумнівом» у змагальному судовому процесі під час розгляду справи по суті.
Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки обвинуваченого, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.
Щодо наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст.177 КПК України, то як при постановленні ухвал Вищого антикорупційного суду від 18.07.2024, 09.09.2024, 01.11.2024, на підставі яких обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою та продовжено строк дії запобіжного заходу з альтернативою внесення застави та покладенням на ОСОБА_4 обов`язків в разі внесення застави, так і під час продовження строку дії таких обов`язків на підставі ухвали суду від 10.12.2024, існували ризики переховування обвинуваченого від суду, здійснення ним незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні.
Суддя, перевіряючи, чи не змінились зазначені ризики та чи не з`явились нові, ураховує, зокрема: законодавчі особливості притягнення до відповідальності за вчинення корупційного кримінального правопорушення; необхідність допиту свідків на стадії судового розгляду; вірогідність переховування обвинуваченого тощо. У зв`язку з викладеним, суддя констатує, що на момент розгляду клопотання прокурора про продовження строку дії обов`язків, кількість ризиків, що зазначені в попередніх ухвалах суду, зменшилася, однак ризики, визначені п. 1,3 ч. 1 ст. 177 КПК України, продовжують існувати.
Ураховуючи тяжкість інкримінованого обвинуваченому кримінального правопорушення, особу обвинуваченого ОСОБА_4, та ураховуючи займану ним посаду, досвід роботи в органах прокуратури, обізнаність з тактикою та методикою розслідування кримінальних правопорушень, суддя дійшла до переконання, що незастосування до нього відповідних обов`язків може сприяти настанню тих негативних для кримінального провадження наслідків, ризик існування яких встановлено на стадії досудового розслідування.
Суддя погоджується з доводами прокурора щодо існування ризику переховування від суду. На переконання суду такий ризик хоч і мінімальний, однак на даний час існує. Обвинувачений ОСОБА_4 має юридичну освіту, значний досвід роботи в органах прокуратури, заброньований від мобілізації, що, в свою чергу, дає можливість для виїзду за межі території України, зокрема у службових відрядженнях. Продовження строку дії обов`язку здати паспорт для виїзду за кордон, унеможливить використання саме цього документу з метою виїзду за кордон. Однак ОСОБА_4, може використати свої зв`язки та можливості для переховування від суду, у тому числі, з метою уникнення кримінальної відповідальності. Окрім цього, переховування можливе і на території України.
Перевіряючи наявність ризику впливу обвинуваченого на свідків, суд враховує встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме, спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду - усно, шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманими у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України, тобто якщо свідки допитувалися на стадії досудового розслідування слідчим суддею.
Суддя вважає, що ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження під час збирання доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків, та їх дослідження. На переконання суду, з переходом на стадію судового провадження ризик незаконного впливу на свідків лише актуалізується, адже за наслідками ознайомленням з матеріалами кримінального провадження, обвинувачений стає обізнаним про всіх осіб, які допитувалися у цьому кримінальному провадженні, відомості про таких осіб (місце проживання, роботи тощо) та зміст їх показань. Також відповідний незаконний вплив може стосуватись як свідків, які безпосередньо вказують на обвинуваченого як на особу, що вчинила кримінальне правопорушення, так і свідків, які можуть надати свідчення щодо інших важливих обставин кримінального провадження. Оскільки судовий розгляд кримінального провадження триває, а свідки ще не допитувались, існує ймовірний ризик того, що внаслідок впливу обвинуваченого ОСОБА_4, такі особи можуть змінити свої показання або відмовитися від надання показань у суді.
Разом з тим, зокрема в ухвалах суду від 01.11.2024 та 10.12.2024 була надана ретельна оцінка доводам сторін кримінального провадження, встановлено існування двох ризиків, передбачених п. 1,3 ч. 1 ст. 177 КПК України: переховування від суду; незаконний вплив на свідків у цьому кримінальному провадженні, врахована низка обставин відповідно до статті 178 того ж Кодексу.
Отже, обставини у справі з часу застосування запобіжного заходу не змінилися, а встановлені ризики хоча і зменшились, але продовжують існувати.
Оскільки суд встановив, що ризики, передбачені статтею 177 Кримінального процесуального кодексу України, у їхньому мінімальному вимірі продовжують існувати та не зазнали жодних змін упродовж останніх двох місяців, суддя вважає за доцільне продовжити строк дії обов`язків, покладених на ОСОБА_4, на два місяці.
Окрім цього, суддя вважає, що існуючий наразі запобіжний захід у виді застави в розмірі 908 400 грн у сукупності із покладеними на обвинуваченого обов`язками достатньою мірою гарантують виконання ним цих обов`язків та забезпечать його належну процесуальну поведінку в цьому кримінальному провадженні.
Суд вважає слушними твердження обвинуваченого ОСОБА_4 про необхідність відвідувати свою матір, яка проживає в іншій області, є особою похилого віку та потребує сторонньої допомоги, однак зміна формулювання вказаного обов`язку має бути чітко і зрозуміло викладена стороною, для якої існує така необхідність, із врахуванням маршруту, який використовується особою.
Разом з тим, суд зазначає, що враховуючи військовий стан в Україні, потреби обвинуваченого, у разі необхідності для виїзду за межі території м. Києва, завжди можна звернутися за відповідним дозволом для отримання такого виїзду до суду або прокурора.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що клопотання прокурора про продовження строку дії обов`язків обвинуваченому ОСОБА_4 підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись статтями 176-178,182, 194, 196, 314, 369-370, 372 Кримінального процесуального кодексу України, суд
П О С Т А Н О В И В :
Клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3 про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_4, у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52024000000000337 від 04.07.2024, - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, на два місяці строк дії обов`язків, покладених на нього ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 01.11.2024 у справі № 991/12403/24, а саме:
- прибувати до прокурора та суду за кожною вимогою;
- без дозволу прокурора або суду не відлучатися з міста Києва;
- повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
- утримуватися від спілкування із ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 ;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон НОМЕР_1, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
Встановити строк дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_4, до 30 березня 2025 року включно.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури з групи прокурорів у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52024000000000337 від 04 липня 2024 року.
Обвинуваченого ОСОБА_4 повідомити про покладені на нього обов`язки та роз`яснити, що в разі їх невиконання до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру мінімальної заробітної плати до 2 розмірів мінімальної заробітної плати.
Надати обвинуваченому ОСОБА_4 копію ухвали негайно після її проголошення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає. Заперечення проти цієї ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою статті 392 Кримінального процесуального кодексу України.
Головуюча суддя ОСОБА_1