- Presiding judge (HACC): Kryklyvyi V.V.
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
Справа № 991/1048/25
Провадження № 1?кс/991/1048/25
У Х В А Л А
06 лютого 2025 рокумісто Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, отримавши скаргу адвоката ОСОБА_2, подану в інтересах ОСОБА_3, на рішення детектива Національного антикорупційного бюро України про відмову у визнанні потерпілим,
в с т а н о в и в:
06.02.2025 до Вищого антикорупційного суду у порядку, передбаченому п. 5 ч. 1 ст. 303 КПК України, надійшла скарга адвоката ОСОБА_2, подана в інтересах ОСОБА_3, на рішення детектива Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБ України) про відмову у визнанні потерпілим.
На підставі протоколу автоматичного визначення слідчого судді від 06.02.2025 вказану скаргу передано для розгляду слідчому судді ОСОБА_1 .
Обґрунтування скарги
Зі змісту скарги слідує, що Управлінням внутрішнього контролю НАБ України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52025000000000022 від 17.01.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 370 КПК України.
Указане кримінальне провадження розпочато на підставі ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 09.12.2024 (у справі № 760/28303/24), якою уповноважену особу НАБ України зобов`язано внести до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань відомості про кримінальне правопорушення, що викладені в заяві ОСОБА_3 від 24.10.2024. У вказаній заяві ОСОБА_3 повідомила про те, що директор Департаменту управління об`єктами державної власності та економічного планування Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України спільно зі службовими особами НАБ України вчинили провокацію підкупу, а саме дії, направлені на підбурення ОСОБА_3 на пропонування неправомірної вигоди Міністру розвитку громад, територій та інфраструктури України, щоб потім її викрити.
29.01.2015 адвокат ОСОБА_2 звернувся до НАБ України з заявою про визнання заявника ОСОБА_3 потерпілою у згаданому кримінальному провадженні.
Втім, 03.02.2024 засобами поштового зв`язку адвокат отримав постанову детектива НАБ України від 21.01.2025 про відмову у визнанні ОСОБА_3 потерпілою, яку вважає незаконною.
З урахуванням наведеного, адвокат прохав слідчого суддю скасувати вказану постанову та зобов`язати детектива визнати ОСОБА_3 потерпілою у кримінальному провадженні № 52025000000000022, позаяк учиненням кримінального правопорушення їй завдано моральної шкоди.
Мотиви слідчого судді
Перевіривши матеріали справи, слідчий суддя дійшов висновку про те, що скаргу адвоката ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 слід повернути з огляду на таке.
Частина 1 ст. 24 КПК України кожному гарантує право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Підстави та порядок оскарження до слідчого судді рішень, дій чи бездіяльності органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування визначені § 1 Глави 26 КПК України (ст. 303?308).
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржене рішення прокурора, слідчого, дізнавача про відмову у визнанні потерпілим - особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою.
У силу ч. 1 ст. 306 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - слідчим суддею Вищого антикорупційного суду згідно з правилами судового розгляду, передбаченими ст. 318?380 цього Кодексу, з урахуванням положень цієї глави.
Визначення підсудності кримінального провадження є важливою складовою забезпечення права особи на справедливий суд, встановлений законом.
Предмета підсудність Вищого антикорупційного суду визначена ст. 331 КПК України.
Так, ч. 1 ст. 331 КПК України передбачено, що Вищому антикорупційному суду підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних кримінальних правопорушень, передбачених в примітці ст. 45 КК України, ст. 2062, 209, 201, 3662, 3663 КК України, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених п. 1?3 ч. 5 ст. 216 КПК України.
Згідно з приміткою ст. 45 КК України корупційними кримінальними правопорушеннями відповідно до цього Кодексу вважаються кримінальні правопорушення, передбачені ст. 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем, а також кримінальні правопорушення, передбачені ст. 210, 354, 364, 3641, 3652, 368?3692 цього Кодексу.
У п. 1?3 ч. 5 ст. 216 КПК України визначені умови, за наявності хоча б однієї з яких Вищому антикорупційному суду підсудні вищевказані кримінальні правопорушення.
Слідчі судді Вищого антикорупційного суду здійснюють судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду відповідно до ч. 1 ст. 331КПК України (ч. 2 ст. 331КПК України).
Отже, слідчий суддя Вищого антикорупційного суду уповноважений розглядати скарги, подані у порядку ст. 303 КПК України, виключно у кримінальних провадженнях та щодо кримінальних правопорушень, віднесених до предметної підсудності Вищого антикорупційного суду.
Тотожна норма закріплена ч. 1 ст. 306 КПК України.
Як уже згадувалося, адвокат ОСОБА_2 звернувся до слідчого судді зі скаргою на постанову детектива НАБ України, якою відмовлено визнати ОСОБА_3 потерпілою у кримінальному провадженні № 52025000000000022 від 17.01.2025, яке розслідується за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 370 КПК України.
Утім, згідно з визначеним у ч. 1 ст. 331 КПК України та примітці до ст. 45 КК України переліком кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 370 КК України, не віднесено до предметної підсудності Вищого антикорупційного суду України.
Тому, виходячи з ч. 2 ст. 331 та ч. 1 ст. 306 КПК України скарга не підлягає розгляду слідчим суддею Вищого антикорупційного суду в порядку здійснення судового контролю під час досудового розслідування, позаяк Вищий антикорупційний суд не є «судом, встановленим законом» для розгляду даної скарги.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 304 КПК України скарга повертається, якщо вона не підлягає розгляду в цьому суді.
Ураховуючи наведене, слідчий суддя дійшов висновку про те, що скаргу адвоката ОСОБА_2, подану в інтересах ОСОБА_3, на постанову про відмову у визнанні потерпілим слід повернути, оскільки вона не підлягає розгляду у Вищому антикорупційному суді.
Водночас слідчий суддя зауважує, що повернення скарги не позбавляє права повторного звернення до слідчого судді у порядку, передбаченому КПК України (ч. 7 ст. 304 цього Кодексу).
На підставі викладеного, керуючись ст. 303, 304 КПК України,
п о с т а н о в и в:
Скаргу адвоката ОСОБА_2, подану в інтересах ОСОБА_3, на постанову детектива Національного антикорупційного бюро України від 21.01.2025 про відмову у визнанні потерпілим - повернути особі, яка її подала.
Копію ухвали про повернення скарги невідкладно надіслати особі, яка її подала, разом із скаргою та усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня отримання її копії.
Слідчий суддя ОСОБА_4