- Presiding judge (HACC): Kravchuk O.O.
Справа № 991/1053/25
Провадження 1-кс/991/1053/25
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 лютого 2025 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2,
прокурора ОСОБА_3,
підозрюваного ОСОБА_4,
захисників ОСОБА_5,
ОСОБА_6,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в місті Києві клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_7, погоджене прокурором Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8, про продовження строку тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України та за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 4 ст. 425 КК України, у кримінальному провадженні № 62024000000000913 від 17.10.2024 року,
ВСТАНОВИВ:
1. Зміст поданого клопотання
06.02.2025 року до Вищого антикорупційного суду (далі - ВАКС) надійшло клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_7, погоджене прокурором Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8, про продовження строку тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_4 .
За змістом клопотання слідчий просив продовжити стосовно підозрюваного ОСОБА_4 строк тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, а саме до 12.04.2025 року включно. У разі прийняття судом рішення щодо можливості застосування розміру застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України, визначити підозрюваному ОСОБА_4, заставу у розмірі 10 000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 30 280 000 грн., поклавши у разі внесення застави на підозрюваного ОСОБА_4 обов`язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України.
Клопотання обґрунтовано тим, що:
- ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України та за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 4 ст. 425 КК України;
- відповідні обставини підозри підтверджуються доказами, зібраними під час досудового розслідування;
- ризики вчинення підозрюваним ОСОБА_4 дій, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК, щодо переховування від органу досудового розслідування та/або суду, знищення, приховання або спотворення будь-якої із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконного впливу на свідків, експертів, спеціалістів у цьому кримінальному провадженні, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, вчинення іншого кримінального правопорушення не зменшились;
- застосування щодо підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою не дасть можливості здійснювати дієвий контроль за його поведінкою, забезпечити виконання покладених на нього обов`язків, не зменшить зазначених ризиків;
- наявні обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою;
- підозрюваному слід визначити обов`язки, яких він має дотримуватись у випадку внесення застави, з метою забезпечення його належної процесуальної поведінки.
2. Позиції учасників кримінального провадження
Прокурор підтримав клопотання про продовження строку тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_4, просив його задовольнити з викладених у клопотанні підстав.
Підозрюваний ОСОБА_4 у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання. Зазначив, що всі підрозділи ІНФОРМАЦІЯ_2 погодили додаткові угоди, отже цей факт виключає можливість впливу на свідків. Вважає, що господарський суд зменшив би суму, оскільки був наявний форс-мажор, відповідно до висновку Торгово-промислової палати України. Просив врахувати сімейні обставини, а саме наявність родини та відсутність роботи з вересня 2024 року, єдиною можливістю заробляти кошти наразі є розроблення пристроїв для військових цілей.
Захисник ОСОБА_6 вважав за можливе задовольнити клопотання частково із визначенням розміру застави, еквівалентного сумі 10 000,00 доларів США, оскільки підозрюваний наразі безробітний, має на утриманні неповнолітню дитину віком 17 років, дружина підозрюваного - домогосподарка. Інших доходів, окрім вказаних у декларації, ОСОБА_4 не має. Таким чином, визначений попередньою ухвалою слідчого судді розмір застави робить тримання під вартою безальтернативним запобіжним заходом. Вважає, що розмір завданої шкоди не має бути вирішальним фактором при визначенні застави. Зазначив, що у клопотанні слідчого не наведеного жодного доказу на підтвердження ризиків, передбачених статтею 177 КПК України. Крім того, вказав, що підозрюваний сприяє досудовому розслідуванню та у період з 12.11.2024 року по 14.11.2024 року під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою не переховувався від органів досудового розслідування та суду.
Захисник ОСОБА_5 надав до суду письмові заперечення на клопотання про продовження строку тримання під вартою, в яких посилався на відсутність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, необґрунтованість підозри та значно завищений розмір визначеної застави. Просив суд у задоволенні клопотання відмовити, застосувати до підозрюваного запобіжний захід, не пов`язаний із триманням під вартою, а у разі визначення застави - визначити співмірний її розмір.
На запитання слідчого судді про можливість застосування більш м`якого запобіжного заходу прокурор зазначив, що застава як основний запобіжний захід буде неефективною, а домашній арешт забезпечить підозрюваному доступ до технічних засобів та пристроїв. Щодо обґрунтованості ризиків додав, що при зверненні до суду із клопотанням враховано тяжкість злочину, авторитет посади підозрюваного, ймовірність підробки доказів, які ще відсутні у матеріалах кримінального провадження та можливе координування дій з іншими співучасниками, а саме трьома постачальниками.
Щодо доводів сторони захисту стосовно надмірного розміру застави прокурор зазначив, що розмір застави є досить завищеним та вважає, що застава у розмірі 5 000 000 грн зможе забезпечити виконання підозрюваним обов`язків.
3. Мотиви слідчого судді
Згідно з ч. 1 ст. 176 КПК запобіжними заходами є особисте зобов`язання, особиста порука, застава, домашній арешт, тримання під вартою.
При цьому найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим - тримання під вартою (ч. 3 ст. 176 КПК).
Відповідно до ч. 1 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п`ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Клопотання про продовження строку тримання під вартою в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, подається до Вищого антикорупційного суду (ч. 2 ст. 199 КПК).
З огляду на положення ст. 184, 199 КПК України, слідчому судді необхідно дослідити наступні обставини: кримінальне правопорушення (його суть та правову кваліфікацію), у якому підозрюється особа; обґрунтованість підозри у вчиненні кримінального правопорушення; обставини, які свідчать про існування ризиків, передбачених статтею 177 КПК та продовження їх існування; обставини, які виправдовують подальше тримання підозрюваного під вартою; обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 КПК; обов`язки передбачені статтею 194 КПК, які будуть покладені на підозрюваного у разі внесення застави, наслідки їх невиконання.
3.1. Щодо кримінального правопорушення (його суті і правової кваліфікації), у якому підозрюється ОСОБА_4 .
Відповідно до повідомлення про підозру від 12.11.2024 року ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, а саме у зловживанні службовим становищем, тобто умисному, з метою одержання неправомірної вигоди для іншої юридичної особи, використанні службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 24.11.2023 року та 27.12.2023 року ОСОБА_4, перебуваючи у приміщенні Департаменту ресурсного забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_2 України за адресою: АДРЕСА_1, тимчасово виконуючи обов`язки директора Департаменту ресурсного забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_2 України, будучи службовою особою, уповноваженим за довіреністю ІНФОРМАЦІЯ_30 від 10.11.2023 року 450/д на підписання від імені ІНФОРМАЦІЯ_2 України договорів (додаткових угод) на закупівлю товарів, керуючись метою одержання ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_3», ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_4», ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_5» неправомірної вигоди у вигляді суми зменшення (перерахування) виставлених штрафних санкцій за порушення строків (термінів) постачання товарів за договорами про закупівлю для державних потреб товарів ІНФОРМАЦІЯ_19 (за кошти Державного бюджету України) від 23.02.2023 року №286/3/23/102, №286/3/23/103, №286/3/23/109, №286/3/23/115, №286/3/23/116, №286/3/23/118, №286/3/23/119, №286/3/23/122 та №286/3/23/123, усвідомлюючи явно незаконний характер своїх дій, діючи в порушення п.1.5 укладених договорів, використав своє службове становище всупереч інтересам служби шляхом необґрунтованого та безпідставного укладення додаткових угод від 24.11.2023 №4 та від 27.12.2023 року №5 до договору №286/3/23/102, від 24.11.2023 року №4 та від 27.12.2023 року №5 до договору №286/3/23/103, від 24.11.2023 року №5 та від 27.12.2023 року №6 до договору №286/3/23/109, від 24.11.2023 року №5 до договору №286/3/23/115, від 24.11.2023 року №5 та від 27.12.2023 року №6 до договору №286/3/23/116, від 24.11.2023 року №3 до договору №286/3/23/118, від 24.11.2023 року №4 та від 27.12.2023 року №5 до договору №286/3/23/119, від 24.11.2023 року №4 та від 27.12.2023 року №5 до договору №286/3/23/122, від 27.12.2023 року №4 до договору №286/3/23/123, якими продовжено строки (терміни) постачання товарів, внаслідок чого зменшено (перераховано) виставлені штрафні санкції, а саме:
- за договорами від 23.02.2023 року №286/3/23/102, №286/3/23/103, укладеними ІНФОРМАЦІЯ_6 із ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_3», виставлені штрафні санкції в розмірі ІНФОРМАЦІЯ_7 зменшені (перераховані) до ІНФОРМАЦІЯ_8, чим спричинено державі в особі ІНФОРМАЦІЯ_2 України матеріальну шкоду (збитки) в сумі ІНФОРМАЦІЯ_9
- за договорами від 23.02.2023 року №286/3/23/109, №286/3/23/115, №286/3/23/116, укладеними ІНФОРМАЦІЯ_6 із ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_10», виставлені штрафні санкції в розмірі ІНФОРМАЦІЯ_11 зменшені (перераховані) до ІНФОРМАЦІЯ_12, чим спричинено державі в особі ІНФОРМАЦІЯ_2 України матеріальну шкоду (збитки) в сумі ІНФОРМАЦІЯ_13
- за договорами від 23.02.2023 року №286/3/23/118, №286/3/23/119, 286/3/23/122 та 286/3/23/123, укладеними ІНФОРМАЦІЯ_6 із ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_5», виставлені штрафні санкції в розмірі ІНФОРМАЦІЯ_14 зменшені (перераховані) до ІНФОРМАЦІЯ_15, чим спричинено державі в особі ІНФОРМАЦІЯ_2 України матеріальну шкоду (збитки) в сумі ІНФОРМАЦІЯ_16, чим спричинив збитки державі в особі ІНФОРМАЦІЯ_2 України в сумі ІНФОРМАЦІЯ_17, що у двісті п`ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян та є тяжкими наслідками.
3.2. Щодо обґрунтованості підозри у вчиненні кримінального правопорушення
Оскільки чинне законодавство не розкриває поняття «обґрунтованої підозри», слідчий суддя, враховуючи ст. 8, 9 КПК, керується усталеною практикою ЄСПЛ, згідно з якою обґрунтованість підозри - це певний стандарт доказування, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення ЄСПЛ від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України»; рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182). Водночас факти, які викликали підозру, не обов`язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для того, щоб не лише обґрунтувати засудження, а й пред`явити обвинувачення, що є наступною стадією в процесі розслідування кримінальної справи (рішення у справі «Murrаy v.United Kingdom», 14310/88, 28.10.1994, п. 55).
Обґрунтованість підозри щодо ОСОБА_4, підтверджується доказами, долученими до матеріалів клопотання, а саме:
- копією інформації ДМС щодо ОСОБА_4 ;
- копією акта перевірки закупівель ІНФОРМАЦІЯ_18 від 03.06.2024 року №000800-21/27 49-55;
- копією акта перевірки закупівель ІНФОРМАЦІЯ_18 від 03.06.2024 року №000800-21/28 56-62;
- копією акта перевірки закупівель ІНФОРМАЦІЯ_18 від 03.06.2024 року №000800-21/29 63-68;
- копією висновку експертів № 8172/8173/24-72 від 04.11.2024 року за результатами проведення комісійної судової економічної експертизи, яким визначено розмір збитків;
- копіями договорів від 23.02.2023 року №286/3/23/102, №286/3/23/109, №286/3/23/118 про закупівлю для державних потреб товарів ІНФОРМАЦІЯ_19 з додатками;
- копіями початкових претензій ІНФОРМАЦІЯ_20, якими нараховано (виставлено) штрафні санкції за порушення термінів постачання товару за договорами від ІНФОРМАЦІЯ_21;
- копіями додаткових угод від ІНФОРМАЦІЯ_21;
- копіями претензії (листа) т.в.о. директора ІНФОРМАЦІЯ_20 ОСОБА_4, якими перераховано та зменшено виставлені раніше штрафні санкції з ІНФОРМАЦІЯ_22, тобто на ІНФОРМАЦІЯ_17;
- копією висновку Вінницької ТПП про виникнення документально-підтверджених об`єктивних обставин та зміну істотних умов Договору №286/2/23/102 від 23.02.2023 року, наданого за заявою ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_23» від 25.10.2023 року №2023/10/25-7, до якої долучено лист від 27.02.2023 року;
- копією листа ІНФОРМАЦІЯ_24 від 27.08.2024 року №10-2-02-02-21839;
- копією листа ІНФОРМАЦІЯ_25 від 11.09.2024 року №220/74/1671, яким на запит повідомлено, що листи ТОВ від 27.02.2023 року на адресу ІНФОРМАЦІЯ_6 не знайдені;
- копією протоколу допиту свідка ОСОБА_9 від 14.06.2024 року №140-145;
- копією листа ІНФОРМАЦІЯ_26 від 20.11.2023 року №220/14/19 щодо погодження проектів додаткових угод;
- копією витягу із системи електронного документообігу (СЕДО) від 20.11.2023 року та від 26.12.2023 року із застереженнями ІНФОРМАЦІЯ_27
- копією протокол допиту свідка ОСОБА_10 від 19.09.2024 року;
- копією пояснень ОСОБА_4 від 27.08.2024 року, що надані з листом ІНФОРМАЦІЯ_28 від 11.09.2024 року 220/74/1661;
- копією наказу ІНФОРМАЦІЯ_29 від 09.11.2023 року 161/нмк про покладення на ОСОБА_4 тимчасового виконання обов`язків директора ІНФОРМАЦІЯ_26;
- копією довіреності ІНФОРМАЦІЯ_30 ОСОБА_11 від 10.11.2023 року 450/д, якою ОСОБА_4 уповноважено на підписання договорів, додаткових угод та ін.;
- копією витягу з наказу Державного секретаря ІНФОРМАЦІЯ_29 від 28.08.2024 року;
- копією постанови про призначення судової почеркознавчої експертизи від 02.01.2025 року;
- копією листа ІНФОРМАЦІЯ_24 від 03.01.2025 року №6/10-2-02-02/25/експ;
- копією постанови про призначення судової почеркознавчої експертизи від 02.01.2025 року;
- копією листа ІНФОРМАЦІЯ_24 від 03.01.2025 року №5/10-2-02-02/25/експ;
- копією протоколу огляду від 02.01.2025 року, в ході якого виявлено протокол НСРД із розмовою ОСОБА_12, який в контексті неформальних зв`язків з керівництвом ІНФОРМАЦІЯ_26 відносить ОСОБА_4 до своєї «команди», зазначаючи, що саме він підписував всі договори;
- копією постанови про призначення судової експертизи звукозапису від 03.02.2025 року;
- копією листа ІНФОРМАЦІЯ_24 від 03.02.2025 року №128/10-2-02-02/25/експ.
Дослідивши надані стороною обвинувачення докази, слідчий суддя приходить до переконання, що вони є достатніми для висновку про обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.
Так, ОСОБА_4 не заперечує, що він підписав відповідні додаткові угоди; внаслідок укладення цих угод могли бути спричинені збитки, на які посилається сторона обвинувачення, у вигляді зниження штрафних санкцій.
Слід враховувати, що кримінальне провадження перебуває на стадії досудового розслідування, тому слідчий суддя на підставі оцінки отриманих доказів лише визначає, чи виправдовують вони в своїй сукупності факт проведення досудового розслідування та чи дозволяють встановити причетність особи до вчинення кримінального правопорушення, яка є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходу забезпечення кримінального провадження.
При цьому слід зауважити, що правильність кваліфікації дій підозрюваного, так само як і наявність чи відсутність в його діях складу злочину вирішуються виключно вироком суду та не підлягають розгляду під час досудового розслідування.
Отже слідчий суддя відхиляє доводи сторони захисту щодо необґрунтованості підозри внаслідок її не підтвердження зібраними доказами.
Окрім того, слідчий суддя зазначає, що на етапі досудового розслідування він не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не може оцінювати докази з точки зору їх достатності, допустимості чи достовірності для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є ймовірною та встановлених обставин достатньою для виправдання подальшого досудового розслідування та застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
3.3. Щодо обставин, які свідчать про продовження існування ризиків, передбачених статтею 177 КПК
Слідчий суддя звертає увагу на положення ч. 1 ст. 177 КПК, відповідно до яких метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Отже, метою запобіжного заходу є необхідність попередити виникнення названих ризиків, а не застосувати запобіжний захід за наслідками вчинення підозрюваним відповідних дій. З огляду на викладене, той чи інший ризик слід вважати наявним за умови встановлення обґрунтованої ймовірної можливості здійснення підозрюваним таких спроб. Водночас, КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
3.3.1. Щодо ризику переховування від органів досудового розслідування та суду
Слідчий суддя погоджується з доводами клопотання про те, що ризик переховування продовжує існувати та обумовлюється можливістю притягнення підозрюваного до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для підозрюваного наслідками і суворістю передбаченого покарання, оскільки кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 364 КК, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 є тяжким та передбачає можливість призначення покарання у виді позбавлення волі на строк до шести років.
Слід також звернути увагу на те, що звільнення від відбування покарання з випробуванням чи призначення більш м`якого покарання, ніж передбачено законом, у разі засудження за ч. 2 ст. 364 КК України не передбачено (ст. 69, 75 КК).
Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування, а також з п. 36 рішення ЄСПЛ від 20.05.2010 у справі «Москаленко проти України».
Отже, наведені вище обставини в сукупності дають підстави дійти висновку щодо продовження існування ризику можливого вчинення ОСОБА_4 дій, направлених на переховування від органу досудового розслідування та суду.
3.3.2. Щодо ризику знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення
Зазначений ризик обґрунтовано тим, що підозрюваний ОСОБА_4, користуючись налагодженими зв`язками та здобутими знайомствами в ІНФОРМАЦІЯ_31, може особисто або опосередковано негативно впливати на здійснення досудового розслідування та судового розгляду через прохання та погрози або іншим шляхом знищити, приховати або спотворити докази, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, а також речі та документи, які містять інформацію щодо його протиправних дій.
Доводи сторони обвинувачення про наявність у ОСОБА_4, зв`язків та знайомств в ІНФОРМАЦІЯ_31 видаються обґрунтованими, з огляду на посаду, яку обіймав ОСОБА_4 упродовж чотирьох років.
Слідчий суддя зауважує, що фактором, який може братися до уваги при оцінці реальності ризику знищення, приховування або спотворення речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення щодо підозрюваного, є реальна можливість у ОСОБА_4 вживати активні дії, спрямовані на знищення або приховання документів, які мають доказове значення у кримінальному провадженні.
3.3.3. Щодо ризику незаконного впливу на свідків, експертів, спеціалістів у кримінальному провадженні
Слідчий суддя погоджується з доводами клопотання щодо продовження існування ризику незаконного впливу підозрюваного на свідків.
При встановленні наявності ризику впливу на свідків, слідчий суддя враховує встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме, на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду, на стадії судового розгляду шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК). Водночас, суд може обґрунтовувати свої висновки лише показаннями, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманими у порядку, передбаченому ст. 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не може обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК).
За таких обставин, ризик впливу на свідків існує до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
При встановленні продовження існування вказаного ризику слідчий суддя враховує, що ОСОБА_4 тривалий час обіймав посаду тимчасово виконуючого обов`язки директора Департаменту державних закупівель та постачання матеріальних ресурсів ІНФОРМАЦІЯ_2 України, через що набув сталі зв`язки та може схиляти свідків до надання спотворених показань, застосовуючи для цього підкуп, особистий авторитет, професійні зв`язки.
Водночас, слідчий суддя відхиляє твердження клопотання про наявність ризику впливу на експертів та спеціалістів, оскільки вказаний ризик не підтверджується жодними доказами та є необґрунтованим.
3.3.4. Щодо ризику перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином
На переконання слідчого судді доводи клопотання щодо існування цього ризику є обґрунтованими, з огляду на те, що ОСОБА_4 зможе координувати свої дії з іншими невстановленими на цей час співучасниками злочину, що мають можливість впливати на викривлення доказів у кримінальному провадженні шляхом підкупу, погроз, тиску на учасників кримінального провадження, з метою уникнення підозрюваним кримінальної відповідальності, що є способом перешкоджання досудовому розслідуванню.
3.3.5. Щодо ризику вчинення іншого кримінального правопорушення
Вказаний ризик обґрунтовується у клопотанні тим, що ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні умисного тяжкого корупційного злочину та підозрюваний, маючи значний авторитет та коло осіб із числа співробітників ІНФОРМАЦІЯ_2 України може вчинити інше кримінальне правопорушення з метою уникнення кримінальної відповідальності за повідомленою йому підозрою, а саме кримінальне правопорушення, передбачене ст. 332-2 КК України, тобто незаконний перетин державного кордону.
Натомість слідчий суддя відхиляє такі доводи клопотання, оскільки як вбачається з позиції Європейського Суду з прав людини, висловленої в низці рішень, у тому числі в справах «В. проти Швейцарії» (W v. Switzerland), 14379/88 від 26.01.1993 року, «Пунцельт проти Чехії» (Punzelt v. Czech Republic), 31315/96 від 25.04.2000 року, «Луценко проти України», 6492/11 від 03.07.2012 року, загроза втечі не випливає з простої можливості для підозрюваного чи обвинуваченого перетнути кордон держави.
Отже, ризик вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, передбаченого ст. 332-2 КК України по суті є одним зі способів реалізації ризику переховування від органів досудового розслідування та суду, обґрунтування щодо можливості забезпечення якого наведено у п. 3.3.1. ухвали.
3.4. Щодо обставини, які виправдовують подальше тримання підозрюваного під вартою
За наслідками розгляду клопотання слідчий суддя дійшов висновку, що з огляду на існування доказів висунутої ОСОБА_4 підозри, а також з огляду на суттєвість встановлених ризиків щодо переховування від органів досудового розслідування та/або суду, незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином,наявні обставини, які виправдовують подальше тримання підозрюваного ОСОБА_4 під вартою.
3.5. Щодо обставин, які свідчать про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 КПК
На переконання слідчого судді застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 КПК буде недостатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного, з огляду на вагомі обставини, що доводять ризики, про які було зазначено вище.
3.6. Щодо мотивів слідчого судді за наслідками вирішення питання про зменшення розміру застави
Обґрунтовуючи зменшення розміру застави, захисники посилались на необґрунтованість підозри та зазначених у клопотанні ризиків, непропорційно великий визначений судом розмір застави, як альтернативного запобіжного заходу, що завідомо виключає можливість його внесення підозрюваним через відсутність доходів.
Судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 14.11.2024 року по справі № 757/52975/24-к до підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 12.01.2025 року із визначенням застави у розмірі 16512,5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 50 000 000 грн.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 09.01.2025 року по справі № 757/401/25-к відносно підозрюваного ОСОБА_4 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 12.02.2025 року включно, із визначенням розміру застави у розмірі 10000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 30280000 грн.
Водночас, до матеріалів клопотання долучено лише резолютивні частини вищевказаних ухвал, тому вирішуючи питання про наявність і актуальність ризиків, слідчий суддя керується текстом ухвали про обрання запобіжного заходу від 14.11.2024 року із мотивами слідчого судді Печерського районного суду м. Києва, а також доводами клопотання та встановленими в ході його розгляду обставинами.
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ухвалою від 05.02.2025 року продовжив строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 62024000000000913 від 17.10.2024 року до 5 (п`яти) місяців, тобто до 12.04.2025 року.
Слідчий суддя вважає за можливе зменшити розмір застави, визначений як альтернативний запобіжний захід, з огляду на таке.
Положення КПК та практика ЄСПЛ орієнтують cуд на такі критерії, які слід врахувати при визначені розміру застави: обставини кримінального правопорушення; особливий характер справи; майновий стан підозрюваного; його сімейний стан, у тому числі матеріальне становище близьких осіб; масштаб його фінансових операцій; даних про особу підозрюваного; встановлені ризики, передбачених статтею 177 КПК; «професійне середовище» підозрюваного; помірність обраного розміру застави та можливість її виконання, а також за певних обставин шкода, завдана кримінальним правопорушенням.
Розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого не має бути таким, щоб через очевидну неможливість виконання умов цього запобіжного заходу це фактично призвело б до подальшого його ув`язнення, яке в останньому випадку перетворилося б на безальтернативне.
Слідчий суддя вважає, що за період, який минув під час перебування підозрюваного під вартою, ризики, що встановлені у кримінальному провадженні зменшились.
Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Слідчий суддя, з урахуванням всіх обставин, встановлених в ході розгляду клопотання, заслухавши доводи сторін щодо альтернативного розміру застави, враховує, що підозрюваний повідомив про завершення ним (особисто) будівництва будинку, який розташований на земельній ділянці, належній його сину, у зв`язку з таким слідчий суддя вважає, що як визначений ч. 5 ст. 182 КПК України, так і запропонований стороною захисту розмір застави буде недостатнім для запобіганню ризиків, встановлених слідчим суддею. У свою чергу прокурор просив призначити заставу у розмірі 5000000,00 грн.
Врахувавши обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4, відомості про його майновий стан, вагомість встановлених ризиків, тривалість досудового розслідування, дані про його особу, у тому числі, перебування у нього на утриманні неповнолітньої дитини, а також те, що підозрюваний з 14.11.2024 року не зміг внести заставу у раніше визначеному розмірі, дійшов висновку про необхідність зменшення розміру застави до однієї тисячі розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 3028000 грн.
3.7. Щодо строку дії ухвали про продовження строку тримання під вартою
Слідчий у клопотанні просив продовжити стосовно підозрюваного ОСОБА_4, строк тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, а саме до 12.04.2025 року включно.
Відповідно до ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
Таким чином клопотання слідчого в частині продовження строків тримання під вартою до 12.04.2025 року задоволенню не підлягає, оскільки перевищує встановлений законом максимальний строк дії ухвали слідчого судді. З урахуванням такого, та зважаючи на неможливість завершити досудове розслідування раніше, слідчий суддя вважає за необхідне продовжити строк тримання під вартою на шістдесяти днів.
3.8. Щодо обов`язків передбачених статтею 194 КПК, які будуть покладені на підозрюваного у разі внесення застави, наслідки їх невиконання
Слідчий суддя, з урахуванням наведених вище обставин, дійшов висновку, що після внесення застави для забезпечення належної процесуальної поведінки на ОСОБА_4 необхідно покласти обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК, перелік яких наведено у клопотанні, на випадок внесення визначеної цією ухвалою застави, оскільки стороною обвинувачення доведено необхідність покладення таких обов`язків з огляду на встановлені слідчим суддею ризики, передбачені ст. 177 КПК.
У разі невиконання покладених на підозрюваного процесуальних обов`язків може бути вирішено питання про застосування більш суворого запобіжного заходу, накладено грошове стягнення або ж звернуто заставу в дохід держави.
Заслухавши доводи сторін та дослідивши надані документи, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання слідчого про продовження строку тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_4 підлягає частковому задоволенню.
Керуючись статтями 176-178, 182-184, 186-187, 193-199, 206, 369-372, 376 КПК, слідчий суддя
ПОСТАНОВИВ:
1. Клопотання - задовольнити частково.
2. Продовжити підозрюваному ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою до 07 квітня 2025 року включно.
3. Визначити підозрюваному ОСОБА_4 заставу у розмірі 1000 (одна тисяча) розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить у грошовому еквіваленті 3 028 000 (три мільйони двадцять вісім тисяч) гривень.
4. Застава може бути внесена підозрюваним, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду за реквізитами: код ЄДРПОУ 42836259, номер рахунку за стандартом IBAN НОМЕР_1, призначення платежу: прізвище, ім`я, по батькові підозрюваного та відомості про заставодавців (номер телефону, адреса), кошти застави, згідно з ухвалою слідчого судді (номер справи, дата ухвали, назва суду).
5. Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент протягом дії ухвали внести заставу у розмірі, визначеному слідчим суддею.
6. У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_4 такі обов`язки:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді;
- не відлучатися за межі населеного пункту, де він проживає (місто Київ та Київська область), без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд із України і в`їзд в Україну;
- носити електронний засіб контролю.
7. Строк дії обов`язків, покладених слідчим суддею, у разі внесення застави, визначити два місяці з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави.
8. В іншій частині клопотання слідчого відмовити.
9. З моменту звільнення з-під варти, у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави, в такому разі контроль за виконанням ухвали в частині виконання покладених на підозрюваного обов`язків покласти на слідчих Державного бюро розслідувань.
10. Попередити підозрюваного ОСОБА_4, що у разі невиконання покладених на нього обов`язків після внесення застави, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід, може бути накладено грошове стягнення в розмірі, визначеному КПК та звернуто заставу в дохід держави.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_1