- Presiding judge (HACC): Kryklyvyi V.V.
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
Справа № 991/314/25
Провадження № 1?кс/991/311/25
У Х В А Л А
07 лютого 2025 рокумісто Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2, прокурора ОСОБА_3, захисника ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_5 про здійснення спеціального досудового розслідування стосовно підозрюваної ОСОБА_6
у кримінальному провадженні № 52023000000000325 від 20.07.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України,
в с т а н о в и в :
15.01.2025 до Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання старшого детектива Національного бюро Третього підрозділу детективів Першого Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) ОСОБА_7, погоджене прокурором Четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (далі - САП) ОСОБА_3, про здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52023000000000325 від 20.07.2023 стосовно підозрюваної ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Згідно з протоколом автоматичного визначення слідчого судді від 15.01.2025 для розгляду зазначеного клопотання визначено слідчого суддю ОСОБА_1 (т. 3 а.с. 176).
Обґрунтування клопотання
В обґрунтування клопотання про здійснення спеціального досудового розслідування детектив зазначив, що Головним підрозділом детективів Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52023000000000325 від 20.07.2023 за підозрою ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України.
13.07.2023 у порядку ст. 135, 278 КПК України, в рамках міжнародної правової допомоги, у спосіб, передбачений для вручення повідомлень, ОСОБА_9 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України.
На час звернення до суду з клопотання про здійснення спеціального досудового розслідування підозрювана ОСОБА_9 оголошена у міжнародний розшук. Органу досудового розслідування достеменне невідоме її точне місцезнаходження. На переконання детектива, приєднані до клопотання матеріали кримінального провадження вказують на те, що ОСОБА_9 достеменно обізнана про здійснення відносно неї досудового розслідування, про повідомлення про підозру та про її неодноразові виклики до детектива для участі у слідчих діях. Проте, підозрювана, перебуваючи за межами України, маючи на меті ухилення від кримінальної відповідальності, систематично без поважних причин не з`являється до органу досудового розслідування.
Отже, на думку детектива, у кримінальному провадженні № 52023000000000325 від 20.07.2023 наявні передбачені законом підстави для здійснення спеціального досудового розслідування.
Позиція сторін у судовому засіданні
У судовому засіданні детектив ОСОБА_10 наполягав на задоволенні клопотання про здійснення спеціального досудового розслідування з викладених у ньому підстав. Водночас, зауважив, що зібрані на сьогоднішній день органом досудового розслідування докази свідчать про обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_9 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України.
Залучений через центр з надання безоплатної правової допомоги для здійснення захисту ОСОБА_11 адвокат ОСОБА_4 прохав відмовити у задоволенні клопотання детектива про здійснення спеціального досудового розслідування стосовно ОСОБА_9 . Зауважив, що в матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про належне повідомлення про підозру та вручення повісток про виклик до детективів НАБУ для допиту.
Мотиви слідчого судді
Заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали досудового розслідування та надані сторонами докази, слідчий суддя вважає, що клопотання підлягає задоволенню з таких підстав.
Так, зі змісту ст. 20 КПК України слідує, що підозрюваний, обвинувачений, виправданий, засуджений має право на захист, яке полягає у наданні йому можливості надати усні або письмові пояснення з приводу підозри чи обвинувачення, право збирати і подавати докази, брати особисту участь у кримінальному провадженні, користуватися правовою допомогою захисника, а також реалізовувати інші процесуальні права, передбачені цим Кодексом. Традиційно участь підозрюваного на досудовому розслідуванні є обов`язковою, а звуження процесуальних прав особи під час здійснення кримінального провадження не допускається.
При цьому, із прийняттям низки законів про внесення змін до Кримінального і Кримінального процесуального кодексів України з`явилася можливість здійснювати кримінальне провадження за відсутності підозрюваного, обвинуваченого, тобто спеціального судового розгляду (in absentia).
Чинний КПК України хоч і не надає визначення поняттю (in absentia), проте цей інститут посідає окреме місце в системі кримінального процесуального права з огляду на його ознаки та специфіку законодавчих норм, які застосовуються в межах такого провадження. Аналізуючи в сукупності такі законодавчі норми, можливо дійти висновку, що спеціальне кримінальне провадження (in absentia) є одним із різновидів заочного кримінального провадження, що застосовується за відсутності обвинуваченого, який ухиляється від кримінальної відповідальності.
Завданням введення такого інституту є забезпечення дотримання розумних строків досудового розслідування та судового провадження, а також притягнення особи до відповідальності за вчинення кримінального правопорушення. Цей інститут має упередити ситуації коли особа, що вчинила злочин на території України та переховується за її межами, стає фактично недосяжною для застосування до неї кримінальної відповідальності.
Так, відповідно до ч. 1, 2 ст. 2971 КПК України спеціальне досудове розслідування (in absentia) здійснюється стосовно одного чи декількох підозрюваних згідно із загальними правилами досудового розслідування, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень глави 241 КПК України. Спеціальне досудове розслідування здійснюється на підставі ухвали слідчого судді у кримінальному провадженні щодо визначених цією статтею злочинів, стосовно підозрюваного, крім неповнолітнього, який переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності та/або оголошений у міжнародний розшук.
Згідно положень ч. 1, 2 ст. 2974 КПК України cлідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про здійснення спеціального досудового розслідування, якщо прокурор, слідчий не доведе, що підозрюваний переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності та/або оголошений у міжнародний розшук, та/або уповноваженим органом прийнято рішення про передачу підозрюваного для обміну як військовополоненого та такий обмін відбувся. Під час вирішення питання про здійснення спеціального досудового розслідування слідчий суддя зобов`язаний врахувати наявність достатніх доказів для підозри особи, щодо якої подано клопотання, у вчиненні кримінального правопорушення.
З огляду на зазначені положення закону, під час розгляду клопотання про здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52023000000000325 від 20.07.2023 стосовно підозрюваної ОСОБА_8 слідчому судді необхідно відповісти на такі питання:
- чи можливе здійснення спеціального досудового розслідування за фактом інкримінованих ОСОБА_8 кримінальних правопорушень;
- чи набула ОСОБА_8 статусу підозрюваної;
- чи відповідає повідомлена ОСОБА_8 підозра критерію «обґрунтована підозра»;
- чи оголошена підозрювана у міжнародний розшук та якими доказами це підтверджується.
З матеріалів кримінального провадження слідує, що детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52023000000000325 від 20.07.2023 за підозрою ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України. Вказане кримінальне провадження виділено із кримінального провадження № 52018000000000733 від 20.07.2018 (т. 1 а.с. 90).
14.06.2023 у кримінальному провадженні № 52018000000000733 від 20.07.2018 стосовно ОСОБА_9 складено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України (т. 1 а.с. 13).
Постановою прокурора САП від 20.07.2023 матеріали досудового розслідування за підозрою ОСОБА_9 виділено в окреме провадження № 52023000000000325 (т. 1 а.с. 90).
Постановою детектива НАБУ від 15.08.2024 оголошено в міжнародний розшук ОСОБА_9 (т. 1 а.с. 143).
Щодо повідомлення про підозру у вчиненні певних видів злочинів
Як слідує з повідомлення про підозру від 14.06.2023, детективами НАБУ стосовно ОСОБА_9 здійснюється досудове розслідування за фактом вчинення кримінальних правопорушень у сфері службової діяльності, зокрема передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, щодо якого, відповідно до вимог ч. 2 ст. 2971 КПК України, передбачена можливість здійснення досудового розслідування за відсутності підозрюваної, тобто спеціального досудового розслідування.
Щодо наявності у ОСОБА_9 статусу підозрюваної
Відповідно до ч. 1 ст. 42 КПК України підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
Частиною 1 статті 276 КПК України передбачено, що повідомлення про підозру обов`язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 278 КПК України письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
Частиною 1 статті 111 КПК України визначено, що повідомлення у кримінальному провадженні є процесуальною дією, за допомогою якої слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд повідомляє певного учасника кримінального провадження про дату, час та місце проведення відповідної процесуальної дії або про прийняте процесуальне рішення чи здійснену процесуальну дію.
Відповідно до ч. 3 ст. 111 КПК України повідомлення у кримінальному провадженні здійснюється у випадках, передбачених цим Кодексом, у порядку, передбаченому главою 11 цього Кодексу, за винятком положень щодо змісту повідомлення та наслідків неприбуття особи.
Так, відповідно до ч. 1, 7 ст. 135 КПК України особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв`язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою. Повістка про виклик особи, яка проживає за кордоном, вручається згідно з міжнародним договором про правову допомогу, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, а за відсутності такого - за допомогою дипломатичного (консульського) представництва.
Особа має отримати повістку про виклик або бути повідомленою про нього іншим шляхом не пізніше ніж за три дні до дня, коли вона зобов`язана прибути за викликом. У випадку встановлення цим Кодексом строків здійснення процесуальних дій, які не дозволяють здійснити виклик у зазначений строк, особа має отримати повістку про виклик або бути повідомленою про нього іншим шляхом якнайшвидше, але в будь-якому разі з наданням їй необхідного часу для підготовки та прибуття за викликом (ч. 9 ст. 135 КПК України).
З матеріалів справи слідує, що 14.06.2023 детективом НАБУ ОСОБА_5, за погодженням із прокурором САП ОСОБА_3, складено письмове повідомлення про підозру ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України (т. 1 а.с. 13).
На момент складання повідомлення про підозру, НАБУ володіло інформацією, що ОСОБА_9 проживає за адресою: АДРЕСА_1
У зв`язку із цим, 14.06.2023 НАБУ звернулось до компетентних органів Швейцарської Конфедерації із запитом про міжнародну правову допомогу про вручення ОСОБА_9 таких документів: (1) повідомлення про підозру ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК, (2) пам`ятка про процесуальні права та обов`язки підозрюваного та (3) дві повістки про виклик до НАБУ для її допиту в якості підозрюваної на 31.10.2023 та 01.11.2023 (т. 1 а.с. 121).
20.07.2023 НАБУ звернулося до компетентних органів Швейцарської Конфедерації із додатковим запитом про міжнародну правову допомогу про вручення ОСОБА_9 таких документів:
(1) постанови про зупинення та відновлення досудового розслідування кримінального провадження № 52018000000000733, (2) постанову від 20.07.2023 про виділення матеріалів досудового розслідування в окреме провадження № 52023000000000325, у якому вона набула статус підозрюваної, (3) п`ять повісток про виклик до Головного управління Національної поліції в Закарпатській області для її допиту в якості підозрюваної на 26.12.2023, 29.12.2023, 03.01.2024,05.01.2024, 08.01.2024 та вручення процесуальних документів (т. 1 а.с. 48).
Вказані запити та долучені до нього документи, зокрема повідомлення про підозру перекладено на французьку мову, якою володіє ОСОБА_9, що підтверджується протоколом допиту останньої від 02.02.2021 у справі № RQ .2019.634 (т. 4 а.с. 12).
20.09.2023 на виконання запиту про міжнародну правову допомогу, компетентним органом Швейцарської Конфедерації вручено особисто ОСОБА_9 повідомлення про підозру та інші процесуальні документи про що свідчить її підпис у повідомленні про судове рішення (справа № PR 23.017686-COM) (т. 4 а.с. 60).
Окрім того, 08.01.2024 у межах виконання запиту про міжнародну правову допомогу від 20.07.2023, компетентним органом Швейцарської Конфедерації ОСОБА_9 вручено документи, зазначені в цьому запиті (т. 1 а.с. 63).
З огляду на викладене, в порядку ст. 135, 278 КПК України, у межах міжнародної правової допомоги, у спосіб, передбачений для вручень повідомлень ОСОБА_9 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України, відтак ОСОБА_9 у кримінальному провадженні № 52023000000000325 від 20.07.2023 набула статусу підозрюваної.
Щодо підтвердження обізнаності підозрюваної про розпочате стосовно неї кримінальне провадження
Прецедентна практика Європейського Суду з прав людини встановлює, що існування процедури заочного кримінального провадження не викликає заперечень, однак лише за умови, що при цьому дотримуються гарантії, що забезпечують права людини, закріплені Конвенцією. Ключове значення в такому випадку відіграє повідомлення особи про порушене проти неї кримінальне провадження, яке мало бути здійснено відповідно до процесуальних і матеріальних вимог, що гарантують ефективне здійснення її прав, при тому, що неясна і неофіційна інформація є недостатньою (рішення від 01.03.2006 у справі «Сейдовіч проти Італії»).
З урахуванням наведеного, першочергово необхідно з`ясувати питання обізнаності ОСОБА_9 про порушене відносно неї кримінального провадження, оскільки, як вказав Європейський суд з прав людини у зазначеному вище рішенні, визнання обвинуваченою «Iatitante» - «особою, яка переховується від правосуддя» винним у заочному судовому провадженні (in absentia) без повідомлення її про слухання справи проти нього є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Отже, необхідно дослідити, чи можна вважати, що підозрювана ОСОБА_9 знає про кримінальне переслідування та майбутнє судове провадження настільки, щоб мати можливість прийняти рішення відмовитися від свого права постати перед слідством та судом чи ухилитися від правосуддя.
На переконання слідчого судді, підозрюваній достеменно відомо про існування стосовно неї кримінального провадження, яке розслідується детективами Національного антикорупційного бюро України, з огляду на таке.
З матеріалів кримінального провадження слідує, що на момент складання повідомлення про підозру, НАБУ володіло інформацією, що ОСОБА_9 проживає за адресою: АДРЕСА_1
У зв`язку із цим, НАБУ неодноразово зверталось до компетентних органів Швейцарської Конфедерації із запитами про міжнародну правову допомогу щодо вручення ОСОБА_9 низки процесуальних документів, а саме:
(1) повідомлення про підозру ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України з пам`яткою про процесуальні права та обов`язки підозрюваного та дві повістки про виклик до НАБУ для її допиту в якості підозрюваної (запит від 14.06.2023);
(2) постанови про зупинення та відновлення досудового розслідування кримінального провадження № 52018000000000733, постанову від 20.07.2023 про виділення матеріалів досудового розслідування в окреме провадження № 52023000000000325, у якому вона набула статус підозрюваної, п`ять повісток про виклик до Головного управління Національної поліції (далі - ГУ НП) в Закарпатській області для її допиту в якості підозрюваної та вручення процесуальних документів (запит від 20.07.2023);
(3) постанови про зупинення та про відновлення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52023000000000325 у якому вона набула статус підозрюваної та п`ять повісток про виклик до Головного управління Національної поліції в Закарпатській області для її допиту в якості підозрюваної та вручення процесуальних документів (запит від 15.02.2024).
Як вже зазначалось, вказані запити та долучені до нього документи, зокрема повідомлення про підозру перекладено на французьку мову, якою володіє ОСОБА_9
20.09.2023, 08.01.2024 та 15.04.2024 на виконання вищевказаних запитів про міжнародну правову допомогу, компетентним органом Швейцарської Конфедерації ОСОБА_9 особисто вручено документи, зазначені у цих запитах, про що свідчить її підписи у повідомленнях про судові рішення (т. 1 а.с. 135, т. 4 а.с. 60, 63).
З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку, що ОСОБА_9 обізнана про здійснення стосовно неї кримінального провадження, про повідомлення підозри та про його зміст, що дає змогу переконатися в усвідомленій і проінформованій відмові підозрюваної від участі в слідчих діях на території України.
Щодо обґрунтованості підозри
Системний аналіз норм чинного кримінального процесуального законодавства дає підстави дійти висновку, що під «обґрунтованою підозрою» слід розміти існування фактів або інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити інкриміноване їй правопорушення. При цьому факти, що підтверджують «обґрунтовану підозру» не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов`язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.
Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях ЄСПЛ, зокрема, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Так, для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Отже, слідчий суддя на стадії досудового розслідування для вирішення питання, зокрема, щодо обґрунтованості підозри не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини особи/осіб у вчиненні кримінального правопорушення чи її відсутності, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи/осіб до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою, зокрема, для здійснення відносно такої особи спеціального досудового розслідування.
Зі змісту повідомлення про підозру слідує, що ОСОБА_9 інкриміновано вчинення кримінальних правопорушень за таких обставин.
Так, досудовим розслідування встановлено, що у 2014?2016 роках, громадянка російської федерації ОСОБА_9, працюючи на посаді менеджера із зв`язків у банківських установах Liechtensteinische Landesbank AG та у J. Safra Sarasin AG, обслуговувала банківські рахунки дружини Генерального директора Державного підприємства «Науково?виробниче об`єднання «Павлоградський хімічний завод» (далі - ДП «НВО «ПХЗ») ОСОБА_12 та допомагала його близьким особам реєструвати іноземні компанії, таким чином, користувалася високим рівнем довіри ОСОБА_12 .
Так, у квітні?березні 2016 року, під час одного з закордонних відряджень до Республіки Австрія та Швейцарської Конфедерації ОСОБА_13, маючи умисел на зловживання службовим становищем, з метою одержання неправомірної вигоди для іншої юридичної особи, зустрівся з ОСОБА_14 та поінформував її про плани закупівлі ДП «НВО «ПХЗ» безшовних труб з легованої сталі для хімічних виробництв, які на території України не вироблялися, запропонувавши їй підшукати компанію?посередника, яка упродовж подальших 5 років буде закуповувати такі труби від виробника та постачати їх ДП «НВО «ПХЗ». При цьому, ОСОБА_15 роз`яснив, що прибуток цієї штучно залученої компанії?посередника у вигляді різниці у вартості придбання нею труб від виробника та вартості їх продажу ДП «НВО «ПХЗ», буде розподілений між ними. Допомагати ОСОБА_16 у комунікації з ДП «НВО «ПХЗ» ОСОБА_15 визначив директора з маркетингу ДП «НВО «ПХЗ» ОСОБА_17, яку також поінформував про план злочину.
ОСОБА_18 на пропозицію ОСОБА_12 погодилася, поінформувала про розроблений план заволодіння коштами українського державного підприємства свого знайомого, громадянина США ОСОБА_19 та запропонувала використовувати належну йому компанію Petroleum & Materials LLC, як посередника при постачанні безшовних труб з легованої сталі.
Так, упродовж часу з квітня 2016 року по лютий 2017 року, громадянка російської федерації ОСОБА_8, діючи умисно, протиправно, відповідно до вказівок ОСОБА_15, виконуючи роль пособника у зловживанні ним службовим становищем, до фактичного затвердження у ДП «НВО «ПХЗ» фізико?хімічних параметрів безшовних труб з легованої сталі та до направлення будь?яких запитів потенційним постачальникам, використовуючи свої зв`язки та знайомства на території інших країн, сприяла ОСОБА_15 у пошуку іноземної компанії - Petroleum & Materials LLC (США) та у подальшій комунікації, обміну документами та кореспонденцією, між службовими особами ДП «НВО «ПХЗ» та директором Petroleum & Materials LLC ОСОБА_20, у тому числі, передаючи останньому одержану від ОСОБА_15 інформацію щодо локацій виробництва труб, їх орієнтовної ринкової вартості, умов поставки, переадресовуючи ОСОБА_21 всю необхідну технічну, фінансову та господарську документацію, пов`язану з пошуком та постачанням безшовних труб з легованої сталі, як до укладання контакту, так і після, згідно з вказівками ОСОБА_15, з метою одержання неправомірної вигоди для іншої юридичної особи - Petroleum & Materials LLC, яку пізніше, за сприяння ОСОБА_8, з використанням підроблених документів від імені компанії Petroleum & Materials LLC та інших іноземних компаній, було визначено переможцем у конкурсних торгах на поставку безшовних труб з легованої сталі для ДП «НВО «ПХЗ».
У подальшому ОСОБА_8 виготовила печатку від імені Petroleum & Materials LLC та забезпечила підписання між останньою та ДП «НВО «ПХЗ» контрактів від 10.10.2016 № 400023?16 (рамковий контракт) та від 10.10.2016 № 400024-16 (на поставку безшовних труб з легованої сталі для хімічних виробництв діаметром 308 мм на суму 918 000,00 доларів США) за яким здійснено 100 % передоплату за товари, які поставлені не були, а передоплата не повернута.
Отже, ОСОБА_8 систематично створювала засоби та знаряддя для вчинення злочину, активно сприяючи іншим співучасникам у його вчиненні, внаслідок чого, ДП «НВО «ПХЗ» зазнало збитків у вигляді створення безнадійної дебіторської заборгованості через невиконання Petroleum & Materials LLC умов контракту, а також витрат на ведення претензійно?позовної роботи, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом інтересам держави у вигляді заподіяних збитків державному підприємству на суму 28 460 499,70 грн (з яких, фінансові втрати внаслідок здійсненої 100 % оплати на користь компанії Petroleum & Materials LLC за невиконаним контрактом від 10.10.2016 № 400024-16 в сумі 25 978 390,20 грн, а витрати, понесені на ведення претензійно-позовної роботи (оплата реєстраційного та арбітражного збору, нотаріальних послуг, послуг перекладу, перевезення/доставки міжнародних документів та інших юридичних послуг) за 2018?2020 роки в сумі 1 789 569,52 грн та за 2021 рік в сумі 692 540,00 грн.
Окрім того, у січні?лютому 2017 року, бажаючи приховати від правоохоронних органів факти зловживання ОСОБА_15 та ОСОБА_22 службовим становищем, яким вона сприяла у вчиненні злочину, а також подальшу втрату ДП «НВО «ПХЗ» коштів, ОСОБА_9 вчинила пособництво у службовому підробленні директором з маркетингу ДП «НВО «ПХЗ» ОСОБА_23 офіційних документів, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, а саме листа від імені компанії Petroleum & Materials LLC від 24.01.2017 відповідно до змісту якого, компанія нібито зіткнулася із значними затримками у поставці труб з причини їх технологічного виробництва, що складає 90 календарних днів через зміну керівництва Державного департаменту та Федеральної служби США з митниці та охорони кордонів відбувся повторний розгляд дозвільних документів. Також, у проєкті цього листа зазначено, що труби з легованої сталі діаметром 308 мм нібито виготовлені, знаходяться на зберіганні у порту Х`юстон (США) та будуть поставлені ДП «НВО «ПХЗ» після подолання всіх адміністративних формальностей, що не відповідало дійсності.
Отже, з повідомлення про підозру слідує, що ОСОБА_8 підозрюється в пособництві у зловживанні службовим становищем, а саме, умисному, з метою одержання неправомірної вигоди для іншої юридичної особи, використанні службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, що завдало тяжких наслідків охоронюваним законом державним інтересам, а також пособництві у службовому підробленні, а саме, складанні службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України,
На підтвердження причетності ОСОБА_9 до вчинення вказаних кримінальних правопорушень, детективом НАБУ надано копії таких документів, які були досліджені в судовому засіданні:
- протоколами нарад при Генеральному директорові ДП «НВО «ПХЗ», на яких ОСОБА_15 надавалися доручення працівникам ДП «НВО «ПХЗ» щодо пошуку постачальників безшовних труб з легованої сталі для хімічних виробництв з метою покращення ТТХ виробу «Вільха» на виконання рішень РНБО, а також підготовки проєктів відповідних договорів, а саме: протоколами № 27 від 29.03.2016, № 30 від 11.04.2016, № 36 від 20.04.2016, № 87 від 29.09.2016 (т. 2 а.с. 1-6, 14?16, 30);
- листуванням між ДП «НВО «ПХЗ» та потенційним постачальниками трубної продукції, а саме: листом ДП «НВО «ПХЗ» до EEMT № 56/1-81 від 15.04.2016 (англ. та рос. мовою), листом ДП «НВО «ПХЗ» до Macraft № 56/1-82 від 15.04.2016, листом ДП «НВО «ПХЗ» до Martime House № 56/1-83 від 15.04.2016 (англ. та рос. мовою), листом ДП «НВО «ПХЗ» до U.S. Steel № 56/1-89 від 28.04.2016 (англ та рос. мовою), листом від Maritime house LTD від 17.05.2016 (англ. та рос. мовою), листом від Macraft Commodities&Solutions від 19.05.2016 (рос. мовою), листом від EEMT до ДП «НВО «ПХЗ» від 24.05.2016 (англ. та рос. мовою), листом від Petroleum and Materials LLC від 17.06.2016 (англ. та рос. мовою), листом від ОСОБА_28 від 21.07.2016 відповідно до яких службовими особами ДП «НВО «ПХЗ», з метою штучного створення видимості пошуку постачальників безшовних труб з легованої сталі направлялися запити лише до трьох компаній, які не займаються виробництвом або постачанням труб, а також складено (втім не направлено) запит до одного реального виробника труб U.S. Steel. (т. 2, а.с. 7-11, 19-27);
- аналітичною довідкою № 2 від 20.04.2016 за підписом ОСОБА_22 (т. 2 а.с. 12?13);
- техніко?комерційними пропозиціями на труби діаметром 308 мм від C.A.R.C.H.I. № 45268 та від Petroleum & Materials LLC від 12.09.2016 (т. 2, а.с. 32-45);
- протоколом засідання тендерного комітету № 238/1 від 10.10.16, на якому пропозицію Petroleum & Materials LLC було визначено найбільш вигідною у порівнянні з C.A.R.C.H.I. (т. 2 а.с. 46);
- первинними документами щодо поставки безшовних труб з легованої сталі для хімічних виробництв, зокрема, контрактами № 400023-16 та № 400024-16 від 10.10.2016 з додатками, копією рахунку № 1/16 від 10.10.2016 для попередньої оплати по контракту № 400024-16 від 10.10.2016, платіжним доручення в іноземній валюті або банківських металах №44 від 18.10.2016 які стали підставо для здійснення 100% передоплати коштів ДП «НВО «ПХЗ» на адресу Petroleum & Materials LLC (т. 2 а.с. 47?63);
- листами ДП «ДККБ «Луч» № 23-31/108-1822Д від 26.09.2018 та ДАХК «Артем» № 0413-201/43711 від 22.11.2018 (т. 2 а.с. 64-65);
- протоколом допиту свідків ОСОБА_25 від 11.07.2019, ОСОБА_26 від 26.02.2019, ОСОБА_27 від 07.10.2019, ОСОБА_28 від 21.10.2019(т. 2 а.с. 66, 83, 75, 79);
- банківською документацією JP Morgan Chase та Wells Fargo (т. 2 а.с. 92);
- протоколом огляду від 16.09.2020 електронного листування між ОСОБА_20 та ОСОБА_29, вилученому у Microsoft Corporation, (т. 2 а.с. 126);
- протоколом огляду від 05.02.2021 відомостей ПрАТ «ВФ Україна» та змісту відправлених повідомлень та відомостей про перетин кордону ОСОБА_15 (т. 2 а.с. 188);
- протоколом огляду від 23.10.2021 матеріалів за результатами виконання доручення про міжнародну правову допомогу компетентними органами Князівства Ліхтенштейн у кримінальній справі проти громадян України ОСОБА_12, ОСОБА_30, компанії LOREAL IMPEX LTD, компанії News North-East-West-South Foundation та Gerhard Alfred Oehri за підозрою у відмиванні грошей, (т. 3 а.с. 1);
- протоколом огляду від 08.07.2022 електронного листування користувачем електронної адреси: ІНФОРМАЦІЯ_2, вилученому у банку ОСОБА_31 (т. 3 а.с. 62);
- протоколами огляду від 17.09.2021 та від 15.12.2021 інформації, наявної на жорстких дисках персональних комп`ютерів, вилучених у ДП «НВО «ПХЗ», (Том 3, арк. 83-93);
- протоколом огляду від 05.10.2022, документів, створених на бланках Petroleum & Materials LLC, (т. 3 а.с. 97);
- допитами свідків ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35 та ОСОБА_36 (т. 3 а.с. 103?127, )
- протоколом за результатами НСРД від 08.09.2016 № 8/2/5-11013 (т. 3 а.с. 139);
- висновком (довідкою) спеціаліста ДАСУ від 10.02.2021 (т. 3 а.с. 144);
- висновком судово-економічної експертизи від 17.06.2022 № 54/7 (т. 3 а.с. 162) та іншими зібраними в ході досудового розслідування доказами.
Оцінивши дослідженні в судовому засіданні надані сторонами кримінального провадження докази у їх сукупності, слідчий суддя встановив, що висновки органу досудового розслідування про наявність підозри щодо вчинення ОСОБА_9 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України, не є очевидно необґрунтованими чи недопустимими.
Не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_9, виходячи з наявних у суду матеріалів, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення останньою вищезазначеного кримінального правопорушення за викладених у клопотанні обставин.
Вказане, на переконання слідчого судді, може бути підставою для застосування у цьому кримінальному провадженні спеціального досудового розслідування.
Щодо оголошення підозрюваної у міжнародний розшук.
Кримінальним процесуальним кодексом України не розкривається поняття «міжнародний розшук» та не визначається момент, з якого особа вважається такою, що оголошена у міжнародний розшук. Водночас, ч. 1 ст. 281 КПК України передбачено, що якщо під час досудового розслідування місцезнаходження підозрюваного невідоме або він виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України чи за межами України та не з`являється без поважних причин на виклик слідчого, прокурора за умови його належного повідомлення про такий виклик, слідчий, прокурор оголошує розшук такого підозрюваного.
За правилами ч. 2 ст. 281 КПК України, про оголошення розшуку виноситься окрема постанова, якщо досудове розслідування не зупиняється, або вказується в постанові про зупинення досудового розслідування, якщо таке рішення приймається, відомості про що вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Отже, для того, щоб підозрювана, у розумінні ч. 2 ст. 281 КПК України, вважалася оголошеною у розшук, має бути наявна постанова про оголошення особи в розшук.
За змістом Розділу IV Інструкції про порядок використання правоохоронними органами України інформаційної системи Міжнародної організації кримінальної поліції - Інтерпол, затвердженої Наказом № 613/380/93/228/414/510/2801/5 від 17.08.2020 (далі - Інструкція), етапу здійснення відповідного запиту до Інтерполу передує оголошення в установленому законодавством порядку особи в розшук правоохоронними органами України, а документом, який додається до запиту є завірена копія постанови про оголошення розшуку особи (постанови про зупинення досудового розслідування). Тобто вже на момент звернення із запитом до Інтерполу особа має бути оголошеною в міжнародний розшук.
За змістом статті 2 Статуту Міжнародної організації кримінальної поліції Інтерполу, вказана організація здійснює взаємодію всіх органів кримінальної поліції. Тобто, наявність або відсутність у вказаній організації відомостей про розшук певної особи, ще не свідчить, що особа не оголошена у міжнародний розшук, а може свідчити, що такий розшук не здійснюється цією організацією, але у цьому випадку компетентні органи відповідної країни для здійснення розшуку мають можливість звертатись напряму до інших країн відповідно до міжнародних угод.
Міжнародна організація кримінальної поліції - Інтерпол лише дає змогу ефективно супроводжувати процес міжнародного розшуку та здійснювати криміналістичне, інформаційне, аналітичне, організаційне, методичне забезпечення такої діяльності.
Відсутність інформації в організації Інтерпол про розшук певної особи не свідчить про неоголошення особи у міжнародний розшук, оскільки з наявністю/відсутністю такої інформації КПК не пов`язує можливість/неможливість оголошення особи у розшук (міжнародний розшук).
Отже, можна зробити висновок, що підставами для оголошення особи в розшук є: 1) відсутність під час досудового розслідування відомостей про місцезнаходження або перебування такої особи за межами України; 2) неявка без поважних причин на виклик слідчого, прокурора за умови його належного повідомлення про такий виклик. Водночас, вищевикладене свідчить про те, що момент, з якого особа вважається такою, що оголошена у міжнародний розшук, відповідає часу винесення постанови про оголошення особи у міжнародний розшук, а доказом, яким сторона обвинувачення має доводити факт перебування такої особи у розшуку, є документальне підтвердження скерування цієї постанови та відповідних матеріалів у Департамент міжнародного поліцейського співробітництва Національної поліції України, до Міністерства внутрішніх справ та внесення відомостей про це до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Скерування зазначеної постанови з відповідними матеріалами кримінального провадження до Департаменту консульської служби Міністерства закордонних справ України, Міністерства внутрішніх справ та Департаменту міжнародного поліцейського співробітництва Національної поліції України для організації розшуку підозрюваного є організаційним етапом такого розшуку і є наслідком виникнення такого юридичного факту як оголошення особи у міжнародний розшук.
Водночас, чинний КПК України не визначає, якими саме доказами має бути доведено, що особу оголошено у розшук, однак зобов`язує сторону обвинувачення відповідно до ч. 2 ст. 281 КПК України при оголошенні в розшук (в тому числі міжнародний) прийняти відповідну постанову. Факт прийняття постанови про оголошення розшуку являє собою підставу для його здійснення, а положення ч. 1 ст. 2974 КПК України покладають на сторону обвинувачення обов`язок надати докази на підтвердження саме оголошення підозрюваного у міжнародний розшук, втім не зобов`язують доводити існування підстав для прийняття відповідного рішення про оголошення у міжнародний розшук.
За таких обставин постанова про оголошення особи в міжнародний розшук є належним доказом та достатньо підставою вважати підозрювану особу такою, що оголошена в міжнародний розшук в розумінні вимог ст. 281, ч. 1 ст. 2974 КПК України.
Отже, перевірка та встановлення наявності існування обставин, що стали підставою для прийняття рішення про оголошення у міжнародний розшук особи, виходять за межі повноважень слідчого судді в рамках процедури розгляду ним клопотання про надання дозволу на здійснення спеціального досудового розслідування.
Аналогічні висновки викладені в ухвалі колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 28.07.2022 (справа № 991/2277/2, провадження № 11-сс/991/208/22).
З матеріалів кримінального провадження слідує, що постановою детектива ОСОБА_37 від 18.08.2024 оголошено в міжнародний розшук підозрювану ОСОБА_9, у зв`язку із тим, що остання не з`явилась до детективів за врученими повістками, жодних заяв та пояснень з цього приводу не подала, точне місцезнаходження підозрюваної не відомо (т. 1 а.с. 143).
25.10.2024 детективом НАБУ направлено запит вих. № 513-046/31751 з відповідним матеріалами до Департаменту міжнародного поліцейського співробітництва Національної поліції України про публікацію Генеральним секретаріатом Інтерполу Червоного оповіщення щодо підозрюваної ОСОБА_9 (т. 1 а.с. 187).
Відповідно до відомостей Інтегрованої міжвідомчої інформаційно-телекомунікаційній системи «АРКАН» щодо контролю осіб, транспортних засобів та вантажів, які перетинають державний контроль, упродовж 2024 року особа на ім`я ОСОБА_18 (у різних транслітераціях прізвища та імені) в Україну на в`їжджала та останній раз відвідувала Україну у вересні 2019 року (т. 1 а.с. 137).
З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку, що 18.08.2024 підозрювана ОСОБА_9 оголошена у міжнародний розшук.
Щодо переховування підозрюваного з метою ухилення від кримінальної відповідальності.
Вирішуючи питання щодо переховування підозрюваної ОСОБА_9 від органів слідства з метою ухилення від кримінальної відповідальності, слідчий суддя враховує судову практику, в тому числі вищої судової інстанції України, яка під ухиленням від слідства або суду визначає будь-які умисні дії, вчинені певною особою з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинений злочин, що змушує правоохоронні органи вживати заходів, спрямованих на розшук і затримання правопорушника (нез`явлення без поважних причин за викликом до слідчого або суду, недотримання умов запобіжного заходу, зміна документів, які посвідчують особу, зміна зовнішності, перехід на нелегальне становище, перебування в тайнику, імітація своєї смерті тощо). Особою, яка ухиляється від слідства або суду, визнається відома цим органам особа (що підтверджується матеріалами кримінальної справи) як така, що вчинила певний злочин і здійснила дії з метою переховування місця свого перебування від слідства або суду (ухвала Верховного Суду України від 19.03.2015 у справі №5-1кс15).
При з`ясуванні того, які дії особи мають визначатись юридично значущим (а не просто фактичним) ухиленням від слідства або суду, треба врахувати, крім усього іншого, процесуальний статус особи, що вчинила злочин. Це має бути особа, яка в установленому порядку визнана підозрюваним або обвинуваченим та яка зобов`язана з`являтися до правозастосовних органів за викликом, перебувати в межах їх досяжності. Зазначена особа усвідомлює, що в неї вже виник юридичний обов`язок постати перед слідством або судом, однак вона ухиляється від виконання такого обов`язку.
Слідчий суддя погоджується із зазначеним визначенням такої дії, як ухилення. Водночас, вважає, що факт ухилення від слідства буде і тоді, коли особа перебуває поза межами території України і не з`являється на виклик органу слідства без поважних причин та умисно створює видимість наявності об`єктивних причин неможливості такої явки.
Обов`язок підозрюваної прибувати за викликом до слідчого передбачений п. 1 ч. 7 ст. 42 КПК України.
Слідчий суддя вважає доведеним, що підозрювана ОСОБА_9, яка обізнана про наявність стосовно неї кримінального провадження, переховується від органів слідства з метою ухилення від кримінальної відповідальності, на що вказує її поведінка. Так, протягом періоду проведення цього досудового розслідування вона не з`являється за викликами до детективів Національного антикорупційного бюро України та не повідомляє про причини своєї неявки.
У Кримінальному процесуальному кодексі України правила сповіщення (інформування) учасників кримінального провадження акумульовано у ст. 131-147, охоплених главою 10 розділу ІІ.
У зазначених правових нормах йдеться про встановлені процесуальним законом засоби інформування суб`єктів кримінального судочинства з різним ступенем їх імперативності, характером трансльованої інформації та процесуальним статусом адресата.
Частиною першою ст. 135 КПК України передбачено, що особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом 1) вручення повістки про виклик, 2) надіслання її поштою, 3) електронною поштою чи 4) факсимільним зв`язком, 5) здійснення виклику по телефону або 6) телеграмою.
Повістка про виклик особи, яка проживає за кордоном, вручається згідно з міжнародним договором про правову допомогу, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, а за відсутності такого - за допомогою дипломатичного (консульського) представництва (ч. 7 ст. 135 КПК України).
Як зазначалося раніше, під час виконання вищевказаних запитів про міжнародну правову допомогу компетентний орган Швейцарської Конфедерації вручив ОСОБА_9 окрім повідомлення про підозру від 14.06.2023, низку повісток до Національного антикорупційного бюро України для допиту в якості підозрюваної, а саме:
(1) 20.09.2023 вручено повістки про виклик до НАБУ для її допиту в якості підозрюваної на 31.10.2023 та 01.11.2023 (т. 1 а.с. 121).
(2) 08.01.2024 вручено повістки про виклик до ГУ НП в Закарпатській області в якості підозрюваної на 05.01.2024, 08.01.2024, 10.01.2024 (т. 1 а.с. 63).
(3) 15.04.2024 вручено повістки про виклик до ГУ НП в Закарпатській області для в якості підозрюваної на 01.08.2024, 05.08.2024, 08.08.2024, 12.08.2024 та 15.08.2024 (т. 1 а.с. 121).
Окрім того, слід зазначити, що орган досудового розслідування у повістках зазначив адресу ГУ НП в Закарпатській області (адреса: м. Ужгород, вул. Ференца Ракоці, 13), оскільки вказана адміністративна будівля максимально наближена до кордону України з країнами Європейського Союзу, віддалена від зони бойових дій та, відповідно, є найбільш безпечною для проведення слідчих дій за участі іноземних громадян.
Водночас, незважаючи на факт завчасного вручення повісток про виклик, підозрювана ОСОБА_9 до органу досудового розслідування 15.08.2024 не з`явилася, про причини своєї неявки не повідомила, жодної інформації до Національного бюро про своє місце перебування не надавала, клопотань, заяв скарг чи пропозицій щодо проведення слідчих та процесуальних дій за її участі від неї не надходило.
З матеріалів клопотання слідує, що наразі інформація щодо точного місця перебування громадянки російської федерації ОСОБА_9 не відома та підлягає перевірці та встановленню в ході проведення її міжнародного розшуку.
З урахуванням викладеного, у відповідності до вимог ч. 8 ст. 135 КПК України, згідно із зверненням Національного бюро від 15.08.2014 № 5213-289/23761, повістки про виклик ОСОБА_9 на 11.09.2024, 12.09.2024 та 13.09.2024, зокрема російською мовою, опубліковано в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження - газеті «Урядовий кур`єр» та 20.08.2024 на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора. (т. 1 а.с. 156?162).
Підсумовуючи викладене, оцінивши досліджені та перевірені в судовому засіданні докази в їх сукупності, слідчий суддя дійшов висновку, що досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52023000000000325 від 20.07.2023 проводиться щодо злочину, стосовно якого процесуальний закон передбачає можливість здійснення спеціального досудового розслідування. У межах цього провадження ОСОБА_9 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 та ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України, та набула статусу підозрюваної. Починаючи з 15.08.2024 підозрювана ОСОБА_9 оголошена у міжнародний розшук. В ході судового розгляду знайшла своє підтвердження та обставина, що ОСОБА_9 ухиляється від органів слідства та без поважних причин не з`являється до детективів НАБУ.
З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання детектива та здійснення стосовно ОСОБА_9 спеціального досудового розслідування.
На підставі викладеного, керуючись статтями 278, 279, 281, 2971, 2973, 2974 КПК України,
п о с т а н о в и в:
Клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_5 - задовольнити.
Надати дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52023000000000325 від 20.07.2023 стосовно ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки міста Санкт-Петербурга, російської федерації, громадянки російської федерації, підозрюваної у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 та ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України.
Відомості про здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52023000000000325 від 20.07.2023 стосовно ОСОБА_6 невідкладно, але не пізніше 24 годин після постановлення ухвали, внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань і опублікувати в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.
Копію ухвали (резолютивної частини) невідкладно направити до Офісу Генерального прокурора для організації виконання в частині внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань та здійснення відповідних публікацій.
Копію ухвали надіслати прокурору, детективу та захиснику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення й оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_38