- Presiding judge (HACC AC): Mykhailenko D.H.
Справа № 991/14207/24
Провадження №11-сс/991/87/25
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13 лютого 2025 року місто Київ
Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду колегією суддів у складі:
головуючого ОСОБА_1, суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4,
учасники судового провадження: адвокат ОСОБА_5,
розглянула апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_5 в інтересах третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, - ОСОБА_6, на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 16.01.2025 про арешт майна у кримінальному провадженні № 52023000000000580 від 16.11.2023.
Історія провадження
1.Детективами Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52023000000000580 від 16.11.2023 за частиною 3 статті 209, частиною 5 статті 191, частиною 3 статті 368, частиною 3 статті 369, частиною 4 статті 410 Кримінального кодексу України (далі - КК).
2.23.12.2024 до слідчого судді Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання прокурора про арешт майна.
3.16.01.2025 слідчий суддя наклав арешт на майно (далі - ухвала слідчого судді).
4.20.01.2025 адвокат ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу на зазначену ухвалу.
Короткий зміст і мотиви ухвали слідчого судді
5.Оскаржуваною ухвалою: (1) задоволено клопотання прокурора про арешт майна; (2) накладено арешт на (а) мобільний телефон Apple iPhone 15 Pro (далі - мобільний телефон) та (б) деталі, запчастини до військової техніки [за переліком пункту 2 резолютивної частини ухвали], вилучені 19.12.2024 в ході проведення обшуку в домоволодінні, що перебуває у фактичному користуванні ОСОБА_6, за адресою: АДРЕСА_1 .
6.Арешт накладено на майно з метою забезпечення збереження речових доказів з таких мотивів:
(1) детективи НАБУ здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52023000000000580 від 16.11.2023 за фактами: (а) легалізації одержаних злочинним шляхом запчастин, вузлів та агрегатів до військової техніки невстановленого походження шляхом їх постачання через підконтрольні причетним особам суб`єкти господарювання на державні підприємства оборонно-промислового комплексу за сприяння службових осіб таких підприємств; (б) заволодіння військовим майном шляхом зловживання службовим становищем та (в) надання й одержання працівниками державних органів та державних підприємств неправомірної вигоди за вчинення в інтересах осіб дій з використанням службового становища;
(2) на підставі оцінки сукупності отриманих відомостей слідчий суддя дійшов висновку, що вчинення вищезазначених кримінальних правопорушень є вірогідним і достатнім відповідно до стандарту доказування «обґрунтоване припущення», що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;
(3) постановою детектива НАБУ від 19.12.2024 вилучені під час обшуку речі визнані речовими доказами у кримінальному провадженні;
(4) прокурор навів достатні підстави вважати, що вилучені під час обшуку речі мають суттєве значення для досудового розслідування та є речовими доказами у цьому кримінальному провадженні в розумінні статті 98 КПК, оскільки (а) за версією сторони обвинувачення саме запчастини до військової техніки є предметом договорів між постачальниками та виробниками бронетехніки; (б) 10.01.2025 детектив призначив комплексну судову комп`ютерно-технічну експертизу та експертизу електронних комунікацій задля подолання системи логічного захисту та повного копіювання інформації, що міститься у мобільному телефоні, у тому числі видаленої;
(5) арешт наведеного майна не порушуватиме принципу розумності та співмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження та не створюватиме негативних наслідків для третіх осіб;
(6) з урахуванням досліджених обставин у цьому кримінальному провадженні потреби досудового розслідування виправдовують саме такий ступінь втручання у права особи з метою виконання завдань кримінального провадження.
7.Крім того, слідчий суддя врахував відмову детектива від клопотання в частині накладення арешту на ноутбук.
Вимоги і доводи апеляційної скарги
8.В апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_5 просила скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання прокурора про арешт майна.
9.Вимоги апеляційної скарги обґрунтовуються тим, що: (1) слідчий суддя належним чином не перевірив наявність правових підстав для накладення арешту на майно особи, яка не має процесуального статусу підозрюваного, а є добросовісним набувачем майна; (2) наведений у клопотанні виклад обставин кримінального правопорушення ґрунтується на припущеннях, оскільки основним видом діяльності ОСОБА_6 протягом тривалого часу є купівля-продаж запчастин, вузлів та агрегатів різних модифікацій, при цьому із 2022 року пріоритетними були товари оборонного призначення, що перебувають у вільному обігу; (3) враховуючи те, що товари поставлялися різних категорій (тобто не нові), заміна таблички на запчастинах є дією, спрямованою на взяття постачальником відповідальності за якість індивідуально постановленого товару, забезпеченого особистим шильдиком, а не дією, спрямованою, як стверджує прокурор, на приховання реального походження таких запчастин; (4) твердження про передачу ОСОБА_6 через адвоката неправомірної вигоди службовим особам Управління БЕБ у Полтавській області за закриття кримінального провадження є припущенням, оскільки (а) не встановлено осіб, які нібито отримали неправомірну вигоду; (б) номер кримінального провадження не властивий для Полтавського регіону, тому зазначені службові особи навряд чи правомочні у прийнятті такого рішення; (5) у клопотанні зазначено про ймовірне вчинення ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 209 КК, при цьому відсутні будь-які відомості щодо вчинення предикатного злочину, що є обов`язковим для притягнення до кримінальної відповідальності за легалізацію майна, одержаного злочинним шляхом; (6) орган досудового розслідування не володіє конкретними відомостями щодо походження майна, яке є предметом кримінального правопорушення, та в матеріалах клопотання не наведено жодних доказів, що вилучене у ОСОБА_6 майно має злочинне походження; (7) вилучене в ході обшуку майно не відповідає жодному критерію, визначеному у статті 98 КПК, а постанова детектива про визнання речей речовими доказами не наділяє їх цими критеріями; (8) клопотання прокурора про арешт майна направлено до слідчого судді із порушенням встановлених процесуальним законодавством строків.
Позиції учасників провадження
10.У судовому засіданні адвокат підтримала апеляційну скаргу та просила її задовольнити.
11.Прокурор надав Суду письмові заперечення, у яких просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги та розглянути її без його участі.
12.Інші учасники судового провадження в судове засідання не прибули та не надали Суду свої позиції щодо апеляційної скарги. Враховуючи, що такі особи були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду та не повідомили про поважні причини свого неприбуття, то їх неприбуття не перешкоджає проведенню розгляду (частина 4 статті 405 КПК).
Оцінка та мотиви Суду
13.Суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги (частина 1 статті 404 КПК).
14.Враховуючи мотиви оскаржуваної ухвали, вимоги і доводи апеляційної скарги, Суд повинен: (1) перевірити доводи апелянта щодо відсутності достатніх даних про те, що кримінальне правопорушення взагалі мало місце, що виключає необхідність застосування заходів забезпечення кримінального провадження; (2) дослідити правові підстави накладення арешту на майно.
(1) Щодо наявності достатніх підстав вважати, що було вчинено кримінальне правопорушення
15.В апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_5 зазначила, що прокурор не навів достатніх та належних доказів вчинення ОСОБА_6 або будь-якими іншими особами злочинів, які є предметом розслідування у цьому кримінальному провадженні, а викладені в клопотанні прокурора доводи щодо подій злочинів є припущенням.
16.Суд відхиляє цей аргумент апелянта з таких мотивів.
17.Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що серед іншого існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження (пункт 1 частини 3 статті 132 КПК).
18.У межах цього кримінального провадження детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52023000000000580 від 16.11.2023 за частиною 3 статті 209, частиною 5 статті 191, частиною 3 статті 368, частиною 3 статті 369, частиною 4 статті 410 КК, та прокурор в клопотання навів достатні обставини, що свідчать про обґрунтованість підозри вчинення кримінальних правопорушень.
19.Так, за версією сторони обвинувачення згідно клопотання про арешт майна: (1) не пізніше червня 2022 року ОСОБА_7 та ОСОБА_8 організували схему легалізації запчастин, вузлів та агрегатів до військової техніки невстановленого походження, щодо яких фактичні обставини свідчать про їх одержання злочинним шляхом (імовірно викрадених з баз зберігання або з пошкодженої військової техніки), шляхом їх постачання на державні підприємства оборонно-промислового комплексу за сприяння службових осіб таких підприємств; (2) у межах цієї схеми ОСОБА_7 відповідає за пошук фактичних постачальників запчастин, готівковий розрахунок за такі запчастини і їх передання ОСОБА_8 для подальшого постачання на заводи; у свою чергу ОСОБА_8 контролює низку суб`єктів господарювання, які використовуються для приховування дійсного походження запчастин, для створення видимості легального постачання запчастин на заводи, отримання оплати і подальшого виведення отриманих грошових коштів у готівку; (3) перед переданням запчастин на заводи ОСОБА_8 забезпечує маскування їх дійсного джерела походження шляхом заміни шильдиків із заводськими номерами та підроблення технічної документації (паспортів, етикеток тощо); (4) легалізація запчастин відбувається за сприяння та безпосередньої участі службових осіб заводів; (5) після отримання оплати на рахунки підконтрольних суб`єктів господарювання ОСОБА_8 забезпечує перерахування таких коштів на рахунки інших юридичних осіб, які мають ознаки фіктивності [оскільки такі юридичні особи не є і не можуть бути постачальниками запчастин], а перерахування коштів має на меті їх конвертацію у готівку. При цьому за даними Державного реєстру фізичних осіб-платників податків у період з 2022 року по ІІ квартал 2024 року окремі підконтрольні ОСОБА_8 суб`єкти господарювання отримали від підприємств оборонно-промислового комплексу дохід у розмірі понад 258 мільйонів гривень; (6) у ході розслідування зазначеного кримінального правопорушення були також виявлені та задокументовані наступні факти: (а) надання ОСОБА_8 і ОСОБА_7 та отримання представниками державних органів та державних підприємств неправомірної вигоди за вчинення в їх інтересах дій з використанням службового становища; (б) заволодіння військовим майном шляхом зловживання службовим становищем, вчинене в умовах воєнного стану; (7) крім того, в клопотанні зазначені твердження про надання через адвоката неправомірної вигоди службовим особам Управління БЕБ у Полтавській області за закриття кримінального провадження.
20.До клопотання додані матеріали, які в сукупності можуть свідчити про імовірне вчинення кримінальних правопорушень та існування подій, які розслідуються в межах цього кримінального провадження. Так, протоколами за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій, зокрема, зняття інформації з електронних комунікаційних мереж від 27.12.2022, 14.02.2024, 09.10.2024, 24.10.2024, 15.11.2024; зняття інформації з електронних інформаційних систем від 27.05.2024, 11.10.2024; аудіо контроль особи від 10.04.2024, 12.06.2024, 10.10.2024, 18.10.2024, 18.11.2024; спостереження за особою та іншими, встановлено факти (1) обговорення необхідності здійснення поставок конкретних запчастин на підприємства оборонно-промислового комплексу, (2) наявності фінансово-господарських відносин між рядом суб`єктів господарювання та заводами, (3) вирішення на рахунки яких конкретно суб`єктів господарювання відбуватиметься зарахування грошових коштів за поставлені запчастини та подальше їх перерахування на рахунки інших суб`єктів, (4) обговорення аспектів надання комерційних пропозицій, в тому числі із працівниками заводів, зокрема, одночасно через різні суб`єкти господарювання із метою уникнення конкуренції, (5) наявність довірливих відносин із службовими особами заводів, (6) підготовка документації (специфікацій, паспортів) на запчастини, відвідування заводів, передача запчастин, документів, пакетів із невстановленим вмістом, необхідність при цьому вжиття заходів обережності, переймання щодо здійснення фінансового моніторингу, блокування рахунків та вимоги банків надати документи, що підтверджують закупівлі та походження товарів, (7) занепокоєння щодо фінансових перевірок на ДП «Завод імені В. О. Малишева», (8) оформлення документів постфактум, надання неправомірної вигоди, вирішення питань щодо провадження, досудове розслідування у якому здійснюється БЕБ у Полтавській області тощо.
21.Заперечуючи проти обґрунтованості версії органу досудового розслідування, апелянт стверджував, зокрема, про те, що товари (запчастини, агрегати, компоненти військової техніки) перебувають у вільному обігу, а зміна маркування [зняття засобів маркування заводів-виробників з таких виробів та оздоблення їх власним маркуванням (шильдиками)] є свідченням того, що постачальник відповідає за якість індивідуально поставленого товару, при цьому такі товари не були новими, а були раніше у використанні. Разом з тим апелянт не обґрунтував можливості (відповідності вимогам діючого законодавства) зміни такого маркування постачальником з огляду на специфіку виробів (компоненти військової техніки тощо), не конкретизував та не підтвердив документально джерела походження таких виробів, зокрема, ким і коли, на якій військовій техніці вони раніше використовувались тощо.
22.Розглядаючи довід апелянта про те, що відсутні будь-які відомості щодо вчинення предикатного злочину, що є обов`язковим для притягнення до кримінальної відповідальності за легалізацію майна, Суд звертає увагу також на те, що (1) загальновідомими є факти того, що з моменту повномасштабного вторгнення РФ в Україну на території нашої держави відбувалися та відбуваються бойові дії з використанням бойової бронетехніки та різних видів озброєнь (яка є державним військовим майном), значна частина якої пошкоджена і є імовірним джерелом розкрадання; (2) після ратифікації Україною Конвенції Ради Європи про відмивання, пошук, арешт та конфіскацію доходів, одержаних злочинним шляхом, та про фінансування тероризму та зміни редакції статті 209 КК Законом України № 361-ІХ для засудження за відмивання майна не потрібне попереднє або одночасне засудження за предикатний злочин (автономне засудження), достатньо встановити фактичні обставини, які свідчать про одержання майна злочинним шляхом; (3) жодного документального підтвердження легального походження запчастин, агрегатів, компонентів військової техніки апелянтом не надано.
23.Доводи апелянта про те, що вчинення кримінального правопорушення, а саме надання неправомірної вигоди службовим особам Управління БЕБ у Полтавській області за закриття кримінального провадження, є припущенням, оскільки номер кримінального провадження не властивий для Полтавського регіону, а тому службові особи Управління БЕБ у Полтавській області не правомочні у прийнятті рішення про закриття кримінального провадження № 42023220000000057, не спростовують факту ймовірного вчинення кримінального правопорушення та необхідності перевірки цього факту засобами кримінального процесу, оскільки: (1) обговорення ОСОБА_8, в тому числі із ОСОБА_6, необхідності «вирішення питань» щодо кримінального провадження підтверджуються, зокрема, протоколами за результатами проведення НСРД - аудіоконтролю особи від 10.10.2024, 18.10.2024, 18.11.2024; (2) відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень у кримінальному провадженні № 42023220000000057 досудове розслідування розпочате, зокрема, на підставі того, що службові особи ДП «Завод імені Малишева В.О.», ДП «Харківський БТЗ» здійснили фіктивні операції з ФОП ОСОБА_9 щодо придбання різної групи товарів, що призвело до ухилення від сплати податків. При цьому ФОП ОСОБА_9 за версією сторони обвинувачення є підконтрольним ОСОБА_8 суб`єктом господарювання, що підтверджується долученими до матеріалів клопотання копіями протоколів за результатами проведення НСРД - зняття інформації з електронних інформаційний систем від 27.05.2024, огляду комп`ютерних даних від 03.09.2024, огляду документів від 15.11.2024, аудіоконтролю особи від 10.10.2024, 18.10.2024, 18.11.2024, 19.11.2024; (3) номер кримінального провадження не впливає на можливість службових осіб органу досудового розслідування, які здійснюють досудове розслідування у його межах [навіть за умови, що останні не вносили до ЄРДР відомості про вчинене кримінальне правопорушення на підставі заяви, повідомлення про вчинення кримінального правопорушення або виявлення таких обставин з іншого джерела], прийняти рішення, в тому числі про закриття кримінального провадження, в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду або здійснити незаконний вплив на уповноважених на це осіб. При цьому відповідно до пункту 4 глави 7 розділу ІІ Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженого наказом Генерального прокурора № 298 від 30.06.2020, при прийнятті рішення про передачу кримінального провадження за підслідністю номер кримінального провадження залишається незмінним.
24.Аналіз досліджених доказів свідчить про наявність достатніх підстав, що розслідувані кримінальні правопорушення могли мати місце та ймовірне існування фактів, за якими детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні.
25.Отже, доводи апелянта щодо відсутності на цьому етапі підстав стверджувати про вчинення кримінальних правопорушень, що розслідуються в рамках кримінального провадження, не є обґрунтованими. При цьому Суд зазначає, що на цьому етапі досудового розслідування не здійснюється перевірка «підставності» підозри за стандартом доказування «поза розумним сумнівом» чи навіть менш суворим стандартом «обґрунтованої підозри», що є необхідною умовою при постановленні вироку чи обранні запобіжного заходу відповідно. Будь-які сумніви щодо наявності події злочину, усіх елементів його складу та винуватості конкретних осіб можуть бути перевірені органом досудового розслідування з урахуванням доводів та версій сторони захисту в подальшому, чи судом при розгляді обвинувального акту по суті (у разі завершення досудового розслідування в відповідній формі). Наданих матеріалів наразі достатньо для вирішення питання про арешт майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
(2) Правові підстави накладення арешту на майно
26.У разі задоволення клопотання слідчий суддя постановляє ухвалу, в якій зазначає: 1) перелік майна, на яке накладено арешт; 2) підстави застосування арешту майна; 3) перелік тимчасово вилученого майна, яке підлягає поверненню особі, у разі прийняття такого рішення; 4) заборону, обмеження розпоряджатися або користуватися майном у разі їх передбачення та вказівку на таке майно; 5) порядок виконання ухвали із зазначенням способу інформування заінтересованих осіб (частина 5 статті 173 КПК).
27.Слідчий суддя з мотивів, зазначених у пункті 6 цієї ухвали, дійшов висновку про відповідність вилученого під час обшуку мобільного телефону та запчастин ознакам речових доказів та обґрунтованість накладення на них арешту з метою забезпечення їх збереження як речових доказів (пункт 1 частини 2 статті 170 КПК).
28.Суд погоджується з висновками слідчого судді та додатково звертає увагу на такі обставини.
29.Норма-дефініція речових доказів (стаття 98 КПК) щодо критеріїв (умов) визнання матеріальних об`єктів речовими доказами (були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин) з одного боку дійсно, сформульована в категоричній формі, і вказані умови мають бути дотримані для визнання тих чи інших речей речовими доказами. У той же час слід зважати на стадію кримінального провадження. Так, на стадії досудового розслідування не всі обставини, що підлягають з`ясуванню у кримінальному провадженні, можуть бути достовірно встановлені одразу ж, оскільки розслідування - це процес пізнання обставин подій минулого, пов`язаний з пошуком, виявленням та фіксацією відповідних слідів злочинного діяння.
30.Системний аналіз норм КПК та практики ЄСПЛ дозволяє прийти до висновку, що КПК оперує поняттями, які відповідають декільком різним стандартам доказування (переконання) - стандарт «обґрунтованої підозри», переконання (доведення) «поза розумним сумнівом» та стандарти «достатніх підстав (доказів)» тощо. Стандарти «достатніх підстав (доказів)» використовуються в широкому колі різноманітних ситуацій, що виникають в ході кримінального провадження, тому вони не є сталими, а залежать від конкретної ситуації, цілі прийняття тих чи інших рішень (вчинення дій) та їх правових наслідків. При цьому вони застосовуються як для прийняття процесуальних рішень слідчими суддями (судом) (статті 157, 163, частина 5 статті 234, 260 та інші статті КПК), так і слідчими, прокурорами (статті 134, 271, 276 КПК та інші).
31.З огляду на положення частини 3 статті 170 КПК арешт майна на підставі пункту 1 частини 2 статті 170 КПК (тобто з метою забезпечення збереження речових доказів) передбачає дотримання стандарту «достатніх підстав» вважати, що майно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК.
32.Стандарт «достатніх підстав (доказів)» для цілей арешту з метою забезпечення збереження речових доказів передбачає (1) наявність доказів, які об`єктивно зв`язують певну річ з кримінальним правопорушенням (демонструють можливу приналежність до його вчинення в якості знаряддя або матеріального об`єкту, що містить певне відображення або інформацію про злочин), тобто наділяють її саму можливістю виконувати функцію доказу у кримінальному провадженні, і вони є (2) достатніми, щоб виправдати її тимчасове обтяження у вигляді арешту для можливого використання в процесі доказування стороною обвинувачення у подальшому.
33.Щодо наявності достатніх підстав, які обумовлюють необхідність більш тривалого утримання вилученого майна, порівняно зі строками тимчасового утримання, Суд зазначає таке.
34.Дублікат документа (документ, виготовлений таким самим способом, як і його оригінал), а також копії інформації, у тому числі комп`ютерних даних, що міститься в інформаційних (автоматизованих) системах, електронних комунікаційних системах, інформаційно-комунікаційних системах, комп`ютерних системах, їх невід`ємних частинах, виготовлені слідчим, прокурором із залученням спеціаліста, визнаються судом як оригінал документа (частина 4 статті 99 КПК).
35.Слідчий, прокурор під час проведення обшуку має право долати системи логічного захисту, якщо особа, присутня при обшуку, відмовляється їх відкрити чи зняти (деактивувати) систему логічного захисту або обшук здійснюється за відсутності осіб, зазначених у частині 3 статті 236 КПК. Якщо під час обшуку слідчий, прокурор виявив доступ чи можливість доступу до комп`ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку, для виявлення яких не надано дозвіл на проведення обшуку, але щодо яких є достатні підстави вважати, що інформація, що на них міститься, має значення для встановлення обставин у кримінальному провадженні, прокурор, слідчий має право здійснити пошук, виявлення та фіксацію комп`ютерних даних, що на них міститься, на місці проведення обшуку. Особи, які володіють інформацією про зміст комп`ютерних даних та особливості функціонування комп`ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку, можуть повідомити про це слідчого, прокурора під час здійснення обшуку, відомості про що вносяться до протоколу обшуку (частина 6 статті 236 КПК).
36.При обшуку слідчий, прокурор має право тимчасово вилучати речі, які мають значення для кримінального провадження. Вилучені речі, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном (частина 7 статті 236 КПК).
37.З метою одержання допомоги з питань, що потребують спеціальних знань, слідчий, прокурор для участі в обшуку має право запросити спеціалістів (частина 1 статті 236 КПК)
38.Тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду. Тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп`ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку для вивчення фізичних властивостей, які мають значення для кримінального провадження, здійснюється лише у разі, якщо вони безпосередньо зазначені в ухвалі суду. Забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп`ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об`єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту. У разі необхідності слідчий чи прокурор виготовляє за допомогою технічних, програмно-технічних засобів, апаратно-програмних комплексів копії інформації, що міститься в інформаційних (автоматизованих) системах, електронних комунікаційних системах, інформаційно-комунікаційних системах, комп`ютерних системах, їх невід`ємних частинах. Копіювання такої інформації здійснюється із залученням спеціаліста (частина 2 статті 168 КПК).
39.Речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166, 170-174 цього КПК (частина 1 статті 100 КПК).
40.Клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено (частина 5 статті 171 КПК).
41.Арешт на комп`ютерні системи чи їх частини накладається лише у випадках, якщо вони отримані внаслідок вчинення кримінального правопорушення або є засобом чи знаряддям його вчинення, або зберегли на собі сліди кримінального правопорушення, або у випадках, передбачених пунктами 2, 3, 4 частини другою цієї статті, або якщо їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, а також якщо доступ до комп`ютерних систем чи їх частин обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту (абзац 2 частини 3 статті 170 КПК).
42.Отже, КПК передбачає такі можливості для сторони обвинувачення тимчасового обмеження права власності для отримання доказової інформації, що міститься на електронних носіях (які самі по собі не є засобом, знаряддям злочину, не набуті в результаті його вчинення тощо), залежно від характеру об`єктивних перешкод її здобуття та фіксації:
(1) безпосередньо на місці обшуку/огляду шляхом відображення в протоколі обшуку та/чи копіювання вмісту таких носіїв за допомогою залученого спеціаліста без їх вилучення. Тобто, за наявності відповідних умов на цьому етапі (участь спеціаліста у разі необхідності, носій не захищений системою логічного захисту або доступ надано володільцем, система захисту подолана слідчим на місці всупереч волі володільця, немає інших перешкод копіювання інформації, відсутня потреба в експертному дослідженні носія тощо) відсутня необхідність і підстави для тимчасового вилучення та арешту таких носіїв в подальшому;
(2) протягом строку тимчасового вилучення, передбаченого частиною 5 статті 171 КПК. Тобто, за наявності відповідних умов (спеціаліста було залучено після обшуку, вдалося подолати систему логічного захисту в цей строк та/чи скопіювати усю необхідну доказову інформацію, відсутня потреба в подальшому експертному дослідженні самого носія тощо) немає потреби і підстав для подальшого більш тривалого утримання таких носіїв та накладення арешту майна з цією метою;
(3) протягом більш тривалого строку до моменту, коли відпаде потреба (стаття 174 КПК), на підставі ухвали слідчого судді, суду про арешт майна. Така необхідність може бути обумовлена, окрім вищенаведених перешкод, зокрема, необхідністю збереження речового доказу для представлення його в суді для безпосереднього дослідження.
43.Отже, для арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів потрібно довести також необхідність саме тривалого утримання майна і неможливість отримання доказової інформації першими двома способами (без його вилучення або в строк, встановлений для тимчасового вилучення майна без рішення суду про його арешт).
44.Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 10.12.2024 у справі № 991/13740/24 надано дозвіл на проведення обшуку в домоволодінні, що перебуває у фактичному користуванні ОСОБА_6, за адресою: АДРЕСА_1, з метою відшукання та вилучення, зокрема, запчастин вузлів та агрегатів до військової техніки, електронних носіїв інформації (в тому числі мобільних телефонів, комп`ютерної техніки, ноутбуків тощо), що стосуються обставин вчинення кримінальних правопорушень, які розслідується у кримінальному провадженні № 52023000000000580.
45.Згідно цієї ухвали за версією слідства ОСОБА_8 та ОСОБА_7 залучили до злочинної діяльності ряд осіб, в тому числі ОСОБА_6, останній, зокрема, як стверджував детектив, за погодженням із ОСОБА_7 передав адвокату неправомірну вигоду для подальшої передачі службовим особам Управління БЕБ у Полтавській області за закриття кримінального провадження № 42023220000000057, у якому фігурують підконтрольні ОСОБА_8 та ОСОБА_6 суб`єкти господарювання, які використовуються для постачання запчастин незаконного походження на бронетанкові заводи.
46.Згідно з протоколом обшуку від 19.12.2024 (том 1 а. с. 130-136) (1) під час обшуку, крім іншого, виявлено та вилучено мобільний телефон Apple iPhone 15 Pro, який захищений системою логічного захисту; (2) ОСОБА_6 відмовився повідомити детективам НАБУ код-пароль для подолання системи логічного захисту.
47.Слідчий суддя дійшов висновку, що (1) встановити наявність чи відсутність відомостей, що можуть бути використані у кримінальному провадженні № 52023000000000580 від 16.11.2023, неможливо без проведення комплексної судової телекомунікаційної та комп`ютерно-технічної експертизи; (2) прокурор навів достатні підстави вважати, що вилучений під час проведення обшуку мобільний телефон, а саме інформація у ньому, може мати суттєве значення для досудового розслідування та він є речовим доказом у кримінальному провадженні; (3) накладення арешту на мобільний телефон є необхідною умовою проведення експертного дослідження.
48.Правомірність тимчасового вилучення в ході обшуку та подальшого арешту мобільного телефону відповідає приписам абзацу 3 частини 2 статті 168 та абзацу 2 частини 3 статті 170 КПК за критеріями того, що (1) доступ до комп`ютерних систем чи їх частин обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту; (2) їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження (зокрема, для встановлення можливості відновлення видаленої інформації, належної до обставин кримінального провадження); (3) орган досудового розслідування має виправдану потребу у подальшому утриманні цих пристроїв для розкриття змісту інформації та відомостей, що у них можуть міститися, в тому числі й видалені, що може бути реалізовано шляхом проведення його огляду за участю спеціаліста, застосування спеціального обладнання та/або програмного забезпечення та проведення експертного дослідження. Суд звертає увагу, що відповідно до копії постанови від 10.01.2025 детектив призначив комплексну судову комп`ютерно-технічну експертизу та експертизу електронних комунікацій (том 1 а. с. 137-138) задля (а) подолання логічного захисту мобільного телефону; (б) повного копіювання інформації, що міститься на ньому.
49.Зазначені обставини обумовлюють необхідність детального дослідження вмісту вилученого електронного носія інформації та більш тривалого його утримання і збереження органом досудового розслідування порівняно зі строками, передбаченими частиною 5 статті 171 КПК.
50.Враховуючи наведене, Суд констатує правильність висновків слідчого судді про достатність підстав стверджувати, що вилучений під час обшуку мобільний телефон відповідає ознакам речового доказу та інформація, яка на ньому міститься, може мати значення для кримінального провадження з огляду на (а) задіяність володільця мобільного телефону за версією сторони обвинувачення в процесах легалізації запчастин, вузлів та агрегатів до військової техніки невстановленого походження [щодо яких фактичні обставини свідчать про їх імовірне одержання злочинним шляхом] шляхом їх постачання на державні підприємства оборонно-промислового комплексу та надання неправомірної вигоди службовим особам органу досудового розслідування за закриття кримінального провадження, у якому фігурують підконтрольні йому та ОСОБА_8 суб`єкти господарювання [які в свою чергу використовуються для постачання запчастин незаконного походження на бронетанкові заводи]; (б) неможливість дослідження вмісту мобільного телефону через наявність системи логічного захисту та відмови володільця мобільного телефону повідомити детективам НАБУ код-пароль доступу.
51.Щодо вилучених під час обшуку 19.12.2024 у приміщенні, що перебуває у користуванні ОСОБА_6, запчастин, деталей та агрегатів до військової техніки [згідно із переліком пункту 2 резолютивної частини оскаржуваної ухвали] Суд погоджується із висновками слідчого судді, що такі запчастини мають суттєве значення для досудового розслідування та є речовими доказами у кримінальному провадженні, адже (1) зазначені речі безпосередньо стосуються обставин вчинення кримінальних правопорушень, що розслідуються у межах цього кримінального провадження; (2) за версією сторони обвинувачення саме запчастини до військової техніки є предметом кримінальних правопорушень, оскільки такі запчастини [які в подальшому поставляються на підприємства оборонно-промислового комплексу] мають незаконне походження [імовірно викрадені з баз зберігання або з пошкодженої військової техніки] та причетними особами вчиняються дії, спрямовані на приховання (маскування) реального походження таких запчастин, зокрема, шляхом демонтажу із запчастини шильдіка (таблички) із реальним (заводським) номером та наклеювання на них замовлених фіктивних шильдиків (табличок); (3) на цьому етапі досудового розслідування детективи НАБУ здійснюють збирання та встановлення доказів, що стосуються обставин вчинення кримінальних правопорушень, зокрема щодо встановлення конкретного та реального походження таких запчастин з метою підтвердження або спростування ймовірного незаконного походження вилучених під час обшуку запчастин; (4) апелянтом не наведені доводи на підтвердження законності набуття у власність ОСОБА_6 вилучених під час обшуку запчастин та деталей до військової техніки, що в свою чергу не спростовує версію сторони обвинувачення про відповідність майна критеріям речових доказів та їх можливість мати доказове значення у кримінальному провадженні.
52.Враховуючи наведене, Суд констатує правильність висновків слідчого судді про достатність підстав стверджувати, що вилучені під час обшуку мобільний телефон та запчастини до військової техніки відповідають ознакам речових доказів та можуть мати значення для кримінального провадження, тож підлягають арешту.
(3) Щодо інших доводів апеляційної скарги
53.Апелянт звертав увагу Суду на той факт, що він ОСОБА_6 не має іншого процесуального статусу у цьому кримінальному провадженні, крім статусу третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт. У зв`язку з цим Суд наголошує, що згідно частини 3 статті 170 КПК у випадку накладення арешту з метою забезпечення збереження речових доказів, арешт накладається на майно будь-якої фізичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК, тобто незалежно від процесуального статусу особи в кримінальному провадженні.
54.Суд відхиляє твердження адвоката про те, що прокурор подав до слідчого судді клопотання про арешт майна із порушенням встановленого частиною 5 статті 171 КПК процесуального строку. Із матеріалів справи вбачається, що: (1) майно було виявлено та вилучено під час обшуку 19.12.2025; (2) прокурор 20.12.2023 направив засобами поштового зв`язку клопотання про арешт майна, що підтверджується інформацією про відстеження поштового відправлення (трекінгу) Укрпошти (том 1 а. с. 17-18). Отже, клопотання прокурора про арешт майна було подано до слідчого судді відповідно до встановлених кримінальним процесуальним законодавством строків, а саме не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна (частина 5 статті 171 КПК).
55.Апелянт наводив також інші аргументи, які не потребують детального аналізу Суду та не мають будь-якого вирішального значення в цьому провадженні. При цьому Суд виходить з усталеної практики ЄСПЛ. Так, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Ruiz Torija v. Spain від 09.12.1994, № 303-A, § 29; рішення у справі Серявін та інші проти України від 10.02.2010, заява № 4909/04, § 58).
Висновки Суду за результатами розгляду апеляційної скарги
56.За наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право, зокрема, залишити ухвалу без змін (частина 3 статті 407 КПК).
57.Враховуючи, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження відносно вилучених під час обшуку речей, а мотиви ухвали слідчого судді не спростовані, Суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а ухвала слідчого судді має бути залишена без змін.
58.Крім того, Суд звертає увагу, що тимчасовий характер арешту майна обумовлений наявністю правового механізму, передбаченого статтею 174 КПК, за яким арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
59.Керуючись статтями 98, 132, 170-173, 403, 404, 405, 407, 419, 532 КПК, колегія суддів постановила:
1.Апеляційну скаргу - залишити без задоволення.
2.Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 16.01.2025 - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3