- Presiding judge (HACC): Fedorak L.M.
Справа № 991/786/25
Провадження № 1-кс/991/782/25
У Х В А Л А
07.02.2025 м. Київ
Слідча суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2, у відкритому судовому засіданні у кримінальному провадженні № 72024000410000019,
за підозрою, зокрема, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає за адресою: АДРЕСА_1,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України, ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 366 КК України, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 200 КК України, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 209 КК України, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 209 КК України,
за участі прокурора ОСОБА_4, підозрюваного ОСОБА_3, захисників ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9,
в с т а н о в и л а:
І. Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається
1.29.01.2025 до Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання підозрюваного ОСОБА_3 про зміну запобіжного заходу у вигляді застави на особисте зобов`язання з покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КК України, а саме прибувати до слідчого, детектива, прокурора, слідчого судді чи суду за кожною вимогою.
2.Клопотання мотивоване тим, що відсутні передбачені ст. 177 КПК України ризики, оскільки до ОСОБА_3 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у іншому кримінальному провадженні, а також досудове розслідування у кримінальному провадженні завершене.
3.Також сторона захисту звертала увагу на необґрунтованість підозри ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень.
4.Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду для розгляду цього клопотання у день його надходження було визначено слідчу суддю ОСОБА_1 .
Розглянувши клопотання, слідча суддя відмовляє у його задоволенні з огляду на таке.
ІІ. Положення закону, якими керувалася слідча суддя при постановленні ухвали
5.Згідно з ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
6.Одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження є запобіжні заходи (п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України).
7.Згідно з ч. 1 ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: особисте зобов`язання, особиста порука, застава, домашній арешт, тримання під вартою.
8.При цьому найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим - тримання під вартою (ч. 3 ст. 176 КПК України).
9.Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: (1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; (2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; (3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.
10.Підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання (ч. 1 ст. 201 КПК України).
11.Слідчий суддя, суд зобов`язаний розглянути клопотання підозрюваного, обвинуваченого протягом трьох днів з дня його одержання згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу (ч. 4 ст. 201 КПК України).
12.Статтею 177 КПК України встановлено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам, зокрема: (1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; (2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; (3) незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні; (4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; (5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
13.Також, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: (1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; (2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; (3) вік та стан здоров`я підозрюваного; (4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; (5) наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; (6) репутацію підозрюваного; (7) майновий стан підозрюваного; (8) наявність судимостей у підозрюваного; (9) дотримання підозрюваним умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; (10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; (11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; (12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї (ст. 178 КПК України).
14.Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: (1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; (2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказують детектив та прокурор; (3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
15.Підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання. Копія клопотання та матеріалів, якими воно обґрунтовується, надається прокурору не пізніше ніж за три години до початку розгляду клопотання. До клопотання мають бути додані: (1) копії матеріалів, якими підозрюваний, обвинувачений обґрунтовує доводи клопотання; (2) перелік свідків, яких підозрюваний, обвинувачений вважає за необхідне допитати під час розгляду клопотання, із зазначенням відомостей, які вони можуть надати, та обґрунтуванням значення цих відомостей для вирішення питання; (3) підтвердження того, що прокурору надіслана копія клопотання та копії матеріалів, що обґрунтовують клопотання. Слідчий суддя, суд зобов`язаний розглянути клопотання підозрюваного, обвинуваченого протягом трьох днів з дня його одержання згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. Слідчий суддя, суд має право залишити без розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу, подане раніше тридцяти днів з дня постановлення попередньої ухвали про застосування, зміну або відмову у зміні запобіжного заходу, якщо у ньому не зазначені нові обставини, які не розглядалися слідчим суддею, судом (ст. 201 КПК України).
ІІІ. Встановлені обставини із посиланням на докази та мотиви слідчої судді
Щодо повноважень слідчої судді на розгляд клопотання
16.Дослідивши матеріали клопотання, беручи до уваги мотиви, викладені в ухвалі слідчої судді від 05.12.2024 у справі № 991/12700/24 /а.с. 217-226 т. 4/, слідча суддя встановила, що воно подане у кримінальному провадженні щодо кримінального правопорушення, віднесеного до підсудності Вищого антикорупційного суду, згідно із ст. 33-1, 216 КПК України, а тому, з урахуванням положень п. 20-2 Перехідних положень КПК України, його розгляд належить до повноважень слідчої судді Вищого антикорупційного суду.
Щодо питань, які належить вирішити
17.На стадії досудового розслідування клопотання про зміну запобіжного заходу має передбачати виникнення після постановлення ухвали про застосування запобіжного заходу нових обставин, які безпосередньо можуть свідчити про зміну, зменшення чи збільшення встановлених ризиків кримінального провадження та/або впливають на виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.
18.Тому слідча суддя не переглядає рішення про застосування запобіжного заходу, а на підставі наданих сторонами відомостей встановлює наявність нових обставин, що виникають з часом і можуть вплинути на застосований до підозрюваного відповідний захід або спосіб його виконання. Такий висновок опосередковано ґрунтується на приписах ч. 5 ст. 201 КПК України, яка унеможливлює подання підозрюваним, його захисником клопотання про зміну запобіжного заходу протягом тридцяти днів з дня постановлення попередньої ухвали про застосування, зміну або відмову у зміні запобіжного заходу.
19.У зв`язку з цим, реалізація права на звернення до суду з клопотанням про зміну запобіжного заходу обумовлена не тим, що відповідний суб`єкт не погоджується із застосованим запобіжним заходом. Інститут зміни запобіжного заходу пов`язаний з виникненням нових обставин, які впливають на виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання встановленим ризикам кримінального провадження.
20.За таких обставин, під час розгляду цього клопотання з урахуванням наведених положень КПК України, доводів поданого клопотання, позиції сторін у судовому засіданні, слідчій судді належало встановити обставини, які виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу, та, з огляду на викладені обставини, чи належить змінити запобіжний захід.
Обставини, що були встановлені під час застосування запобіжного заходу та подальшого його перегляду
21.Згідно з ухвалою слідчого судді від 29.08.2024 у справі № 761/31249/24 27.08.2024 детектив у кримінальному провадженні № 72024000410000019, за погодженням із прокурором звернувся до слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва із клопотанням про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на заставу, з огляду на те, що встановлений п. 2 ч. 3 ст. 197 КПК України граничний строк тримання під вартою закінчувався 02.09.2024 /а.с. 1-11 т. 2/.
22.Таке клопотання слідча суддя задовольнила, застосувала до підозрюваного ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 1 877 360 грн /а.с. 1-11 т. 2/.
23.Також слідча суддя зобов`язала ОСОБА_3 виконувати обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України /а.с. 1-11 т. 2/.
24.Згідно з ухвалою колегії судді Київського апеляційного суду від 26.09.2024 у справі № 761/31249/24 (апеляційне провадження № 11-сс/824/5978/2024) названу ухвалу слідчого судді скасовано. Колегія суддів визначила ОСОБА_3 заставу у розмірі 1 827 352 580 грн із покладенням з дня внесення застави на два місяці низки обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України /а.с. 13-33 т. 2/.
25.Колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість підозри ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, зазначивши, що наведені у клопотанні дані, виклад яких зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 200, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 366 КК України.
26.Такого висновку колегія суддів дійшла з урахуванням доводів сторони захисту щодо відсутності події та складу інкримінованих ОСОБА_3 кримінальних правопорушень, відсутності доказів на підтвердження заподіяної шкоди АТ КБ "Приватбанк", ПАТ "Нафтохімік Прикарпаття" та будь-яким іншим особам, безпідставність висновків про недостачу готівкових коштів у АТ КБ "Приватбанк", а також посилання на неналежність та недопустимість зібраних у справі доказів, зокрема аналітичних продуктів, висновків експертів та пояснень свідків.
27.Колегія суддів зазначила, що ці покликання є передчасними та такими, що підлягають вирішенню під час розгляду кримінального провадження по суті.
28.Серед ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, колегія суддів встановила, що наявні: (1) ризик переховування від органів досудового розслідування та суду; (2) ризик знищити, сховати або спотворити речі чи документи, які мають значення для кримінального провадження; (3) ризик незаконно впливати на свідків та іншого підозрюваного у цьому ж кримінальному провадженні.
29.Колегія суддів взяла до уваги покликання захисника на те, що підозрюваний з весни 2019 року безперервно перебував на території України, а також самостійно прибув у судове засідання по застосуванню запобіжного заходу. Однак дійшла висновку, що самі по собі ці обставини не забезпечують впевненості у подальшій належній процесуальній поведінці підозрюваного, та не свідчать про відсутність існування ризику переховування підозрюваного на наступних етапах досудового розслідування.
30.Оцінюючи наявність ризику незаконно впливати на свідків та іншого підозрюваного у кримінальному провадженні, колегія суддів зауважила, що такий ризик існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів під час проведення досудового розслідування, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та підозрюваних та дослідження їх судом.
31.Поряд з цим, заставу у визначеному розмірі підозрюваний ОСОБА_3 не вніс.
32.Відповідно до обставин повідомлених у судовому засіданні сторонами, 19.08.2024 підозрюваному ОСОБА_3 та його захисникам повідомлено про завершення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 72024000410000019.
33.Також встановлено, що ОСОБА_3 притягується до кримінальної відповідальності у кримінальному провадженні № 12024000000002733, зокрема, за ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15, п.п. 11, 12 ч. 2 ст. 115 КК України /а.с. 38-43 т. 2/.
34.У межах цього кримінального провадження до нього з 09.05.2024 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою /а.с. 38-43 т. 2/.
Додатково встановлені обставини слідчою суддею.
35.Згідно з ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва у справі № 757/5978/25-к від 07.02.2025 строк тримання ОСОБА_3 під вартою продовжено до 05.04.2025 включно /а.с. 38 т. 9/.
Щодо наявності обставин, які виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу
36.З огляду на вищевикладене єдиною обставиною, на яку покликалась сторона захисту, яка виникла після прийняття рішення апеляційною інстанцією щодо запобіжного заходу є невнесення застави самим підозрюваним.
37.Водночас, слідча суддя зважає, що невиконання умов запобіжного заходу у вигляді застави наразі зумовлене лише небажанням підозрюваного.
38.Так, у клопотанні підозрюваний покликався, що у судовому засіданні 29.08.2024 під час розгляду слідчим суддею Шевченківського районного суду м. Києва зазначав про неприйнятність застосування відносно нього запобіжного заходу у вигляді застави, та, відповідно, свою неготовність вносити заставу у будь-якому розмірі.
39.У судовому засіданні його захисник пояснив, що підозрюваний зазначав слідчому судді, що не може і не хоче вносити заставу, зокрема, з огляду на незаконність запобіжного заходу.
40.Така позиція підозрюваного є послідовною. Так, зі змісту ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 25.09.2024 у справі № 761/34781/24, якою вирішено клопотання підозрюваного про зміну запобіжного заходу, слідує, що у судовому засіданні ОСОБА_3 зазначив, що невнесення застави є його принциповою позицією, викликаною незгодою із судовим рішенням та кримінальними провадженнями проти нього. Зазначається, що така позиція є незмінною з моменту застосування до нього запобіжного заходу у вигляді застави, про що він повідомляв і слідчому судді у минулому судовому засіданні /а.с. 46-49 т. 2/.
41.Слід зазначити, що стверджуючи про непомірність розміру застави майновому стану підозрюваного, будь-яких даних, що виникли після постановлення рішення щодо запобіжного заходу і підтверджували б такі покликання, слідчій судді стороною захисту не представлено.
42.Варто зауважити, що згідно з послідовною практикою ЄСПЛ підозрюваний, якого судові органи готові відпустити під заставу, повинен надати вірну інформацію, яку за необхідності можливо перевірити, щодо суми застави, яка може бути призначена (рішення у справах «Іванчук проти Польщі» (Ivanchuk v. Poland) від 15 листопада 2001 року, заява № 25196/94, § 66; «Тошев проти Болгарії» (Toshev v. Bulgaria) від 10 серпня 2006 року, заява № 56308/00, § 68).
43.З цього приводу слідча суддя відзначає, що підозрюваний користується правовою допомогою кваліфікованих адвокатів, які безумовно обізнані, що обов`язок доказування непомірності розміру застави покладається саме на сторону захисту.
44.Своєю чергою, сторона захисту покликалась лише, що активи ОСОБА_3 заморожено.
45.Так, у матеріалах клопотання наявний ордер Високого суду Англії та Уельсу від 15.01.2018, відповідно до якого ОСОБА_3 може витрачати лише 35 000 фунтів стерлінгів на тиждень на звичайні витрати на проживання, а також будь-яку обґрунтовану суму на його юридичні консультації та представництво у відповідному або іншому судовому процесі у будь-якому місці /а.с. 144-166 т. 2/.
46.З огляду на дату видачі такого ордеру, така обставина не є такою, що виникла після прийняття рішення щодо застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави.
47.Слід зауважити, що доказів виконання цього ордеру слідчій судді не надано.
48.Поряд з цим, визначальним є те, що підозрюваний зазначав, що не буде вносити заставу у будь-якому розмірі.
49.Отже, з огляду на викладене, у слідчої судді наявні обґрунтовані підстави вважати, що наразі підозрюваний не вносить визначений розмір застави не через його непомірність, а через небажання виконувати відповідне рішення суду, що очевидно не може слугувати підставою для зміни запобіжного заходу.
50.До того ж, відповідно до ч. 2 ст. 182 КПК України застава може бути внесена не лише самим підозрюваним, обвинуваченим, а й іншою фізичною або юридичною особою, тобто заставодавцем.
51.За таких обставин, і покликання сторони захисту про неможливість підозрюваного внести заставу фізично, у зв`язку із триманням під вартою у іншому кримінальному провадженні, є неспроможними.
52.Окрім того, наразі застосований до підозрюваного у кримінальному провадженні № 72024000410000019 запобіжний захід у вигляді застави жодним чином не обмежує його права та свободи, такий він може внести у будь-який момент. Водночас, у разі його звільнення з-під варти в іншому кримінальному провадженні та невнесення навіть після цього застави в цьому кримінальному провадженні, може слугувати підставою для зміни запобіжного заходу виключно за рішенням суду, водночас більш тяжким запобіжним заходом у цьому разі буде домашній арешт.
53.Отже, слідчій судді сторона захисту не навела обставин, які б могли слугувати підставами для зміни запобіжного заходу.
54.Водночас, сторона захисту покликалась на обставини, які вже були предметом оцінки суду під час застосування запобіжного заходу у вигляді застави, що не може бути прийнято до уваги слідчою суддею при вирішенні питання про зміну запобіжного заходу відповідно до принципу юридичної визначеності.
55.Так, сторона захисту звертала увагу, що наразі відсутні будь-які ризики, передбачені ст. 177 КПК України, що були покладені в основу ухвали Київського апеляційного суду від 26.09.2024, з огляду на перебування ОСОБА_3 під вартою без можливості внесення застави в іншому кримінальному провадженні.
56.Також сторона захисту звертала увагу, що досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні завершене, з огляду на що відсутні ризики знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Адже сторона обвинувачення зібрала усі необхідні докази та вчинила усі необхідні слідчі дії.
57.Слідча суддя у контексті доводів сторони захисту про відсутність необхідності у запобіжному заході в цьому провадженні у зв`язку із застосуванням в іншому кримінальному провадженні безальтернативного тримання під вартою, звертає увагу на наступне.
58.КПК України відносить запобіжні заходи до заходів забезпечення кримінального провадження, які застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження (ст. 131 КПК України).
59.Відповідно, дієвість кримінального провадження не може забезпечуватись запобіжним заходом, застосованим до підозрюваного у іншому кримінальному провадженні. Адже КПК України не передбачає механізмів, які б давали можливість запобіжному заходу в одному кримінальному провадженні попереджувати ризики в іншому кримінальному провадженні. Слідча суддя погоджується з тим, що на період перебування підозрюваного під вартою в іншому кримінальному провадженні вірогідність реалізації ризиків в цей час низька. Це також стосується і відсутності випадків неналежної процесуальної поведінки. Однак вид запобіжного заходу визначається обставинами відповідного кримінального провадження, і у цьому кримінальному провадженні ймовірність настання ризиків не може залежати від іншого кримінального провадження.
60.Підтвердженням цьому є норми КПК України, з яких висновується, що питання застосування того чи іншого запобіжного заходу вирішується, виходячи із обставин конкретного кримінального провадження.
61.Зокрема, (1) застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що : існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням (ч. 3 ст. 132 КПК України); (2) метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (ч. 1 ст. 177 КПК України).
62.Поряд з цим, при застосуванні запобіжного заходу при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше (п. 9, 10 ч. 1 чт. 178 КПК України).
63.З наведеної норми слідує, що притягнення особи до кримінальної відповідальності в іншому кримінальному провадженні і застосування до неї запобіжних заходів раніше береться до уваги слідчим суддею при вирішенні питання про запобіжний захід лише в контексті характеристики особи з позиції дотримання нею умов застосованих запобіжних заходів.
64.Окрім того, слідча суддя звертає увагу, що у межах кримінального провадження № 72024000410000019 запобіжний захід у вигляді застави застосовано відносно підозрюваного ОСОБА_3 після застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою № 12024000000002733 та про цю обставину було безумовно відомо колегії суддів, яка ухвалила судове рішення щодо запобіжного заходу у вигляді застави у кримінальному провадженні № 72024000410000019.
65.Також на час вирішення цього питання досудове розслідування у кримінальному провадженні № 72024000410000019 було завершене та стороні захисту надано доступ до матеріалів досудового розслідування.
66.Незважаючи, що до підозрюваного застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у іншому кримінальному провадженні, а досудове розслідування у кримінальному провадженні завершене, колегія суддів все ж дійшла висновку, що існує низка передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України ризиків.
67.До того ж, слідча суддя зауважує, що змінюючи підозрюваному запобіжний захід на заставу колегія суддів Київського апеляційного суду не встановила ризику перешкоджання підозрюваним кримінальному провадженню іншим чином.
68.Поряд з цим, нових обставин, які б нівелювали встановлені ризики з часу застосування до підозрюваного запобіжного заходу сторона захисту не навела, що б давало підстави слідчій судді надати їм оцінку.
69.Сторона захисту вважає, що застосування до підозрюваного ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді застави дає стороні обвинувачення широке поле для зловживань, позаяк у кримінальному провадженні ОСОБА_3 перебував під вартою № 72024000410000019 з 02.09.2023 по 29.08.2024 - тобто менш ніж 12 місяців, що дозволяє застосувати до нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. До того ж, сторона захисту зауважила, що обмеження, встановлені у п. 2 с. 3 ст. 197 КПК України стосуються стадії досудового розслідування, а не судового розгляду.
70.Слідча суддя зауважує, що у ч. 3 ст. 197 КПК України встановлено обмеження саме щодо сукупного строку тримання підозрюваного під вартою, а тому такий не поновлюється його перериванням.
71.Окрім того, саме у зв`язку зі спливом граничного строку тримання підозрюваного під вартою під час досудового розслідування прокурор звернувся із клопотанням про зміну запобіжного заходу.
72.До того ж, у будь-якому випадку зміна запобіжного заходу можлива виключно за рішенням суду, тому покликання сторони захисту на ймовірні зловживання стороною обвинувачення з цього приводу є безпідставними.
73.Також сторона захисту покликалась на незадовільний стан здоров`я підозрюваного та неналежний рівень його забезпечення в умовах застосованих до нього запобіжних заходів.
74.Зокрема, сторона захисту зазначала, що перебування ОСОБА_3 під вартою, у т.ч. на час застосування такого запобіжного заходу у кримінальному провадженні № 72024000410000019, супроводжується численними порушеннями його прав на охорону здоров`я та доступ до медичної допомоги, на підтвердження чого надано копії документів /а.с. 14 (з) - 22 (з) т. 5/. Однак такі обставини наразі стосуються лише умов тримання під вартою, що застосовано в іншому кримінальному провадженні, та не пов`язано із застосованим до підозрюваного у кримінальному провадженні № 72024000410000019 запобіжним заходом у вигляді застави і не може слугувати підставою для його зміни.
75.Також сторона захисту зазначала щодо необґрунтованості підозри, поряд з цим, не покликалась на це як на обставину для зміни запобіжного заходу.
76.Доводи сторони захисту з цього приводу зводились, зокрема, до:
(1) недоведеності складу кримінального правопорушення в діях ОСОБА_3, зокрема, його ролі, як організатора інкримінованих діянь, надання ним вказівок щодо підробки прибуткових касових ордерів; вказівок щодо створення видимості перевезення коштів; вказівок щодо підробки документів про інкасування готівкових коштів; вказівок щодо підробки продажу готівкових коштів іншим банківським установам тощо; можливості внесення готівкових коштів до каси АТ КБ «Приватбанк» від імені підозрюваного під час перебування за кордоном, оскільки це допускається умовами і правилами надання банківських послуг; недоведеності, що на рахунок ОСОБА_3 потрапили саме кошти АТ КБ «Приватбанк» чи ПАТ «Укрнафта», ураховуючи, що кошти у банківській системі мають знеособлений характер, є взаємозамінними та наділеними родовими ознаками; інкриміноване підозрюваному імітування внесення на свій банківський рахунок готівкових коштів до каси АТ КБ «Приватбанк» та організація здійснення фіктивних банківських операцій, з огляду на положення абз. 2 ч. 1 ст. 218 ЦК України, не може доказуватись показами свідків, а має доводитись іншими засобами доказування, зокрема документально;
(2) відсутності події кримінальних правопорушень, з огляду на: (2.1) документальне підтвердження відсутності збитків у АТ КБ «Приватбанк» відповідно до фінансової звітності за 2023 рік, а саме річного звіту банку за 2023 рік, а також звіту незалежного аудитора - компанії KPMG про результати аудиту фінансової звітності АТ КБ «ПриватБанк» за зазначений період; документальне підтвердження відсутності будь-яких недостач у АТ КБ «Приватбанк» станом на кінець 2013-2014 років з огляду на акт ревізії цінностей від 14.01.2014 №КТ-БТ-2013/2-1-13460 (1013564), відповідно до якого відсутні будь-які недостачі у Столичній філії АТ КБ «Приватбанк» станом на 01.01.2014; акт ревізії цінностей від 14.01.2014 №КТ-БТ- 2013/2-7100768 (7112522), відповідно до якого відсутні будь-які недостачі у Головному офісі АТ КБ «Приватбанк» станом на 01.01.2014; акт ревізії цінностей від 14.01.2015 №КТ-БТ- 2014/2-7139854 (7144854), відповідно до якого відсутні будь-які недостачі у Головному офісі АТ КБ «Приватбанк» станом на 01.01.2015; акт ревізії цінностей у філії «Розрахунковий центр» АТ КБ «Приватбанк», відповідно до якого станом на 01.01.2015, 01.01.2016 та 01.01.2017 відсутні недостачі; (2.2) документальне підтвердження відсутності збитків АТ КБ «Приватбанк» внаслідок продажу отриманих від підозрюваного коштів АТ «КБ «Союз», ПАТ «Реал Банк» та ПАТ «Фінбанк»; (2.3) підтвердження реальності операцій як із внесення коштів до каси банку, так і їхнього зняття, зокрема, інформації про внесення та зняття готівки з каси АТ КБ «Приватбанк» у період 26.03.2013-18.02.2014, 05.01.2010-18.02.2014;
(3) відсутності шкоди, завданої ПАТ «Нафтохімік Прикарпаття», ПАТ КБ «Приватбанк», будь-яким іншим особам, позаяк у річному фінансовому звіті АТ КБ «Приватбанк» за 2013 рік не зафіксовано будь-яких касових розривів чи недостач коштів у банку; у окремій фінансовій звітності АТ КБ «Приватбанк» за Міжнародними стандартами фінансової звітності та звіті незалежного аудитора від 31.12.2014 не зафіксовано будь-яких касових розривів чи недостач коштів у банку; під час націоналізації АТ КБ «Приватбанк» у грудні 2016 року державою не було виявлено недостачі готівкових коштів у касі АТ КБ «Приватбанк»;
(4) неможливості урахування показань свідків, оскільки такі ґрунтуються виключно на їх суб`єктивних припущеннях та особистому аналізі, можуть свідчити лише про порушення певними працівниками АТ КБ «Приватбанк» касової дисципліни, а рішення суду відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 218 ЦК України не може ґрунтуватись на свідченнях свідків;
(5) надання кримінально-правової оцінки обставинам щодо епізоду про укладення ПАТ «Укрнафта» договорів з ПАТ «Карпатське управління геофізичних робіт», зокрема, що кримінальні провадження щодо службових осіб ПАТ «Карпатське управління геофізичних робіт», ПАТ «Укрнафта», «НГВУ «Полтаванафтогаз» ПАТ «Укрнафта» щодо господарських операцій 2013-2014 років про проведення геологотематичних робіт вже неодноразово були закриті як слідчими, прокурорами, так і судом, як у зв`язку з встановленням відсутності в діяннях складу кримінального правопорушення, закінченням строків давності, так і у зв`язку з досягненням податкового компромісу;
(6) неправомірності скасування постанов про закриття кримінального провадження № 32014090000000021;
(7) підтвердження виконання геолого-тематичних та інших робіт за договорами, укладеними між ПАТ «Укрнафта», ПАТ «Карпатське управління геофізичних робіт» та ТОВ «БК «Гефест Альянс» висновком експерта №2304 від 22.12.2021 у кримінальному провадженні № 32014090000000021, бухгалтерською довідкою від 20.08.2020, досягненням податкового компромісу, а також закриттям постановами від 19.01.2022 кримінального провадження - № 32014090000000021;
(8) неналежності та недопустимості зібраних у справі доказів, зокрема аналітичних продуктів та висновків експертів, неналежності протоколів допиту свідків та інше.
77.Слідча суддя бере до уваги, що обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_3 інкримінованих кримінальних правопорушень була предметом перевірки колегії суддів під час вирішення питання про обранні підозрюваному запобіжного заходу у вигляді застави.
78.Зі змісту відповідної ухвали колегії суддів Київського апеляційного суду слідує, що такого висновку колегія суддів дійшла з урахуванням заперечень сторони захисту, наведених і під час розгляду клопотання підозрюваного про зміну запобіжного заходу.
79.Колегія суддів виснувала, що доводи сторони захисту щодо відсутності події та складу інкримінованих ОСОБА_3 кримінальних правопорушень, відсутності доказів на підтвердження заподіяної шкоди АТ КБ «Приватбанк», ПАТ «Нафтохімік Прикарпаття» та будь-яким іншим особам, про безпідставність висновків про недостачу готівкових коштів у АТ КБ «Приватбанк», а також покликання на неналежність та недопустимість зібраних у справі доказів, зокрема аналітичних продуктів, висновків експертів та пояснень свідків, є передчасними та такими, що підлягають вирішенню під час розгляду кримінального провадження по суті.
80.Слідча суддя зауважує, що КПК України не встановлює критеріїв визначення обґрунтованості підозри. Однак кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) (ч. 5 ст. 9 КПК України).
81.У практиці останнього «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (Nechiporuk and Yonkalo v. Ukraine), від 21.04.2011, заява №42310/04, п.175).
82.Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення ЄСПЛ у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (Murray v. The United Kingdom), від 28.10.1994, заява № 14310/88, п. 55).
83.Тобто, стандарт «обґрунтована підозра», який використовується на стадії досудового розслідування, є значно нижчим, аніж на стадії вирішення судом питання про винуватість чи невинуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення після отримання обвинувального акта. Адже обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри, не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення, або навіть винесення вироку (рішення ЄСПЛ у справі «Мерабішвілі проти Грузії» (Merabishvili v. Georgia) від 28.11.2017, заява №72508/13, п. 184).
84.Наразі прокурором надано документи, які об`єктивно зв`язують підозрюваного ОСОБА_3 із кримінальними правопорушеннями, у вчиненні яких він підозрюється /а.с. 1-248 т. 10, а.с. 1-218 т. 11, а.с. 1-230 т. 12, а.с. 1-140 т. 13, а.с. 1-161 т. 14/.
85.На переконання слідчої судді, порушені захистом питання щодо підозри, з урахуванням наданих документів /а.с. 132-350 т. 2, а.с. 1-322 т. 4, а.с. 1-252 т. 6, а.с. 1-285 т. 7, а.с. 3-28 т. 8, а.с. 39-70 т. 9/, не вказують на наявність нових обставин, що не були предметом оцінки апеляційною інстанцією при застосуванні запобіжного заходу або ж спростовували б обґрунтованість підозри. Водночас, такі потребують вирішення судом питання винуватості/невинуватості особи за результатами всебічного, повного й неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження, на підставі оцінки кожного доказу з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку.
86.З огляду на викладене, наразі підстав для зміни запобіжного заходу підозрюваному не встановлено.
87.Отже, у задоволенні клопотання про зміну запобіжного заходу слід відмовити.
88.Водночас, слідча суддя не вважає за необхідне надавати окремо детальні відповіді на ряд інших доводів сторін кримінального провадження, з огляду на позицію ЄСПЛ у справі «Проніна проти України» (Pronina v. Ukraine), заява № 63566/00, 18 липня 2006 року, оскільки вони не мають суттєвого значення для вирішення питань цього розгляду.
На підставі викладеного, керуючись статтями 9, 177, 178, 182, 183, 194-197, 200, 201, 372 КПК України, слідча суддя
п о с т а н о в и л а:
У задоволенні клопотання відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення.
Ухвала окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Слідча суддя ОСОБА_1