- Presiding judge (HACC AC): Pankulych V.I.
Справа № 991/636/25
Провадження №11-сс/991/104/25
У Х В А Л А
19 лютого 2025 року м. Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю секретарів судового засідання ОСОБА_4, ОСОБА_5,
прокурора ОСОБА_6,
підозрюваного ОСОБА_7,
захисників ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційні скарги захисників ОСОБА_8 та ОСОБА_9 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 28 січня 2025 року про продовження підозрюваному ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 62023100120000684 від 09.09.2023,
В С Т А Н О В И Л А:
Головним слідчим управлінням Державного бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62023100120000684 від 09.09.2023 за підозрою ОСОБА_7 у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.255, ч.2 ст.368 КК України (в редакції Закону № 2341-ІІІ від 05.04.2001).
За версією органу досудового розслідування, ОСОБА_13, обіймаючи посаду голови Донецького апеляційного суду, будучи професійним суддею, зловживаючи владою та своїм службовим становищем, у серпні 2008 року створив стійке ієрархічне об`єднання, до якого залучив ряд осіб, зокрема, окремих суддів Донецького апеляційного господарського суду, господарського суду Донецької області, у тому числі заступника голови цього суду ОСОБА_7, працівників апарату судів, членів їх сімей, учасники якого за попередньою змовою зорганізувались для спільної діяльності з метою безпосереднього вчинення тяжких, особливо тяжких злочинів. Діяльність злочинної організації була спрямована на постановлення суддями системи господарських судів України рішень в інтересах злочинної організації, у тому числі неправосудних рішень у господарських спорах, забезпечення залишення їх в законній силі в разі оскарження, шляхом тиску на суддів з метою схилення їх до винесення таких рішень, втручання в систему автоматизованого розподілу справ з метою отримання неправомірної вигоди від представників сторін у господарських спорах, особистого незаконного збагачення членів злочинної організації та з інших особистих інтересів за прийняття відповідних рішень на користь сторони, яка надає неправомірну вигоду.
Створена ОСОБА_13 злочинна організація продовжувала свою діяльність й після обрання його суддею Вищого господарського суду України, призначення головою суду. Користуючись службовим становищем та підтримкою вищих посадових осіб центральних та місцевих органів державної влади, місцевого самоврядування, ОСОБА_13 забезпечував призначення на суддівські та адміністративні посади усієї системи господарських суддів, у тому числі Вищого господарського суду України, лояльних до нього осіб, осіб з близького оточення, які були готові виконувати його незаконні вказівки щодо прийняття рішень в інтересах злочинної організації. Наприкінці 2010 року ОСОБА_13 вплинув на прийняття головою господарського суду міста Києва рішення щодо звільнення з посади судді та голови цього суду шляхом переведення на посаду судді Вищого господарського суду України. Після чого за сприяння ОСОБА_13 . 14.01.2011 ОСОБА_7 переведено на посаду судді господарського суду міста Києва, а 25.01.2011 - призначено головою суду. Аналогічно в подальшому ОСОБА_14, використовуючи своє службове становище голови Вищого господарського суду України та наявні зв`язки з вищими посадовими особами держави, забезпечив призначення ОСОБА_7 на посаду судді Київського апеляційного господарського суду, голови цього суду, а в подальшому на посаду судді та заступника голови Вищого господарського суду України.
За версією органу досудового розслідування ОСОБА_7 з 2008 по 2014 рік, перебуваючи на посаді судді та на адміністративних посадах заступника голови господарського суду Донецької області, голови господарського суду міста Києва, голови Київського апеляційного господарського суду, заступника голови Вищого господарського суду України спільно з іншими учасниками злочинної організації долучався до розробки плану вчинення злочинів, координував окремі їх дії, здійснював підбір, залучення учасників злочинної організації та за потреби особисто здійснював розгляд господарських спорів з метою прийняття рішень в інтересах злочинної організації, у тому числі неправосудних, одержував частку грошових коштів та інших активів від протиправної діяльності, чим вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.255 КК України (в редакції Закону № 2341-ІІІ від 05.04.2001).
Крім того, під час досудового розслідування встановлено, що у період з серпня по листопад 2008 року злочинна організація заволоділа корпоративними правами ТОВ «Дрімвуд», майновими та немайновими правами товариства, одержаними в якості предмету неправомірної вигоди шляхом прийняття ОСОБА_7 завідомо неправосудного рішення, яким позовні вимоги ТОВ «Дрімвуд» до Святогірської міської ради міста Слов`янська Донецької області задоволено та зобов`язано раду укласти з товариством договір оренди земельної ділянки орієнтовною площею 20 га строком на 49 років 9 місяців для будівництва та експлуатації спортивно - оздоровчого комплексу у порядку, визначеному ЗК України та ЗУ «Про оренду землі» в редакції, чинній на момент звернення товариства із заявою. В подальшому, в період між прийняттям вказаного судового рішення та укладенням договору оренди з товариством, дружину підозрюваного ОСОБА_15 та співмешканку ОСОБА_13 . ОСОБА_16 через підконтрольну юридичну особу включено до складу засновників та кінцевих бенефіціарних власників ТОВ «Дрімвуд» (50% статутного капіталу).
Таким чином, ОСОБА_7 підозрюється в одержані в будь-якому вигляді хабара за виконання в інтересах того, хто дає хабара, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища, службовою особою, яка займає відповідальне становище (ч.2 ст.368 КК України в редакції Закону № 2341-ІІІ від 05.04.2001).
02.12.2024 о 15 год 15 хв ОСОБА_7 затримано в порядку, передбаченому п.6 ч.1 ст.615 КПК України, а 03.12.2024 йому повідомлено про підозру у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.255, ч.2 ст.368 КК України (в редакції Закону № 2341-ІІІ від 05.04.2001).
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м.Києва від 03 грудня 2024 року клопотання слідчого Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань задоволено. Застосовано до ОСОБА_7 запобіжний захід у виді тримання під вартою до 30 січня 2025 року без визначення застави.
Ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 13 січня 2025 року ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м.Києва від 03 грудня 2024 року скасовано, постановлено нову, якою клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задоволено частково. Застосовано до ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 30 січня 2025 року включно, визначивши альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 80 000 000 грн. За умови внесення застави покладено на підозрюваного процесуальні обов`язки, передбачені п.п. 1-3, 8-9 ч.5 ст.194 КПК України.
24 січня 2025 року слідчий Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань за погодженням з прокурором Офісу Генерального прокурора звернувся до Вищого антикорупційного суду з клопотанням про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави в розмірі 80 000 000 грн.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 28 січня 2025 року клопотання слідчого задоволено частково. Продовжено підозрюваному строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою до 02 березня 2025 року включно та визначено заставу в розмірі 50 000 000 грн. За умови внесення застави покладено на підозрюваного процесуальні обов`язки, передбачені п.п. 1-3, 8-9 ч.5 ст.194 КПК України.
Також ухвалою слідчого судді відмовлено в задоволенні клопотання ОСОБА_7 про зміну застосованого щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на особисте зобов`язання, яке було об`єднано до розгляду разом з клопотанням слідчого Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань.
Не погоджуючись з ухвалою, захисники ОСОБА_8 та ОСОБА_9 подали апеляційні скарги, просять її скасувати та постановити нову, якою відмовити в задоволенні клопотання слідчого Державного бюро розслідувань про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Також ОСОБА_9 просить задовольнити клопотання ОСОБА_7, замінити запобіжний захід на інший, не пов`язаний із триманням під вартою, а саме на особисте зобов`язання.
Захисники підозру у вчинені інкримінованих ОСОБА_7 кримінальних правопорушень вважають очевидно необґрунтованою. Матеріали клопотання не містять доказів, які б вказували на його причетність до інкримінованих правопорушень, зокрема, відомостей про те, яка сума неправомірної вигоди буцім-то отримана ОСОБА_7, яка його роль, кому він давав вказівки щодо її одержання, а відтак відсутній предмет злочину, передбаченого ст. 368 КК України. Версія щодо набуття неправомірної вигоди підозрюваним спростовується тим, що ТОВ «Дрімвуд» не приступило до використання орендованої земельної ділянки, а договір оренди був розірваний, компанія та її учасники не отримали жодної матеріальної вигоди від укладення договору оренди. Органом досудового розслідування факт нібито отримання хабаря визначається як єдине кримінальне правопорушення, вчинене злочинною організацією. Доказів вчинення злочинною організацією інших злочинів, матеріали клопотання не містять. ОСОБА_8 вважає безпідставним пов`язання слідчим суддею матеріального рівня колишньої дружини підозрюваного та його дітей із ймовірною участю ОСОБА_7 в складі злочинної організації та у злочинах, вчинюваних нею. Також посилається на протиріччя щодо часових меж створення та діяльності злочинної організації між підозрами ОСОБА_7 та ОСОБА_13 .
На думку ОСОБА_9, відсутність у чинному Кримінальному кодексі України такого складу злочину як винесення завідомо неправосудного рішення та участь у злочинах, вчинених злочинною організацію, вказує на відсутність події злочинів. Також захисник заявляє про притягнення Офісом ГПУ ОСОБА_7 до кримінальної відповідальності двічі за нібито вчинення одного і того ж самого правопорушення, що суперечить ст.61 Конституції України. Викладені в повідомлені про підозру фактичні обставини повністю дублюють фактичні обставини обвинувального акту, що перебуває на розгляді в Дніпровському районному суді м.Києва. Постановленням ОСОБА_7 одного і того ж судового рішення обґрунтовується одночасна наявність 2 кримінальних проваджень щодо нього, але з різною правовою кваліфікацією одного і того ж діяння.
Заявляють про відсутність ризиків, визначених ст.177 КПК України. Посилання сторони обвинувачення на ризики вважають формальним та таким, що не підтверджується наявними матеріалами клопотання. Обґрунтовуючи відсутність ризиків, посилаються на: належну процесуальну поведінку підозрюваного як в цьому, так і в іншому кримінальних провадженнях; відсутність спроб переховування від органу досудового розслідування попри здійснення 17 законних виїздів за межі України з початку здійснення досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, після кожного з яких він повертався до України; волонтерську діяльність; неможливість переховування від слідства у зв`язку із вилученням обох паспортів громадянина України для виїзду за кордон; відсутність необхідності переховування чи перешкоджання здійсненню досудового розслідування будь-яким чином з огляду на сплив граничних строків притягнення до кримінальної відповідальності, встановлених ст.49 КК України. На відсутність ризиків вказує також те, що починаючи з 2016 року органом досудового розслідування проведено більше 10 обшуків за місцем тимчасового перебування Ємельянова, в об`єктах, що належать йому та членам сім`ї, за результатами яких вилучали документи, техніку та мобільні телефони підозрюваного, паролі до яких він добровільно надавав. Відтак у сторони обвинувачення було достатньо часу для збору доказів та опрацювання одержаної інформації.
Визначений слідчим суддею розмір застави вважають абсолютно непомірним для підозрюваного та членів його родини. Наявних в ОСОБА_7 грошових коштів не достатньо для сплати застави з огляду на його активну волонтерську діяльність. На належні йому автомобіль, мотоцикл, причіп та грошові кошти на банківських рахунках за рішенням суду накладено арешт, так само як і на все рухоме та нерухоме майно. Грошові кошти дружини підозрюваного та членів його родини також арештовано, що унеможливлює відчуження майна з метою внесення застави. У матеріалах справи відсутні висновки експертів або інші належні докази на підтвердження вартості належного ОСОБА_15 майна.
Апеляційна скарга ОСОБА_8 містить клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження мотивоване тим, що копію повного тексту рішення він отримав лише 04.02.2025, відтак не мав можливості його оскаржити у встановлений законом строк, оскільки не був обізнаний з мотивами прийнятого слідчим суддею рішення.
Відповідно до ст.395 КПК України апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що ухвала слідчого судді від 28.01.2025 надійшла на електронну пошту ОСОБА_8 04.02.2025, що підтверджується відповідної роздруківкою. Враховуючи відсутність у захисника тексту судового рішення, яке оскаржено у п`ятиденний строк, колегія суддів дійшла висновку про необхідність поновлення строку на апеляційне скарження судового рішення.
За результатами апеляційного розгляду з участю підозрюваного, захисників та прокурора колегія суддів дійшла таких висновків.
Продовжуючи підозрюваному строк дії запобіжного заходу, слідчий суддя виходив з того, що наведені у клопотанні обставини в сукупності з доданими матеріалами дають підстави вважати обґрунтованою підозру ОСОБА_7 в інкримінованих кримінальних правопорушеннях.
ЇЇ обґрунтованість підтверджена дослідженими матеріалами кримінального провадження, серед яких, рішення судді господарського суду Донецької області ОСОБА_7 від 09.10.08 у справі № 8/170пн; рішення Святогірської міської ради від 21.10.2008 року; договір оренди від 19.11.2008; інформація про ТОВ «Дрімвуд»; відомості щодо трудової діяльності ОСОБА_7 ; протокол огляду від 06.10.2023; відомості щодо доходу ОСОБА_7 та членів його сім`ї.
Рішенням судді господарського суду Донецької області ОСОБА_7 від 09.10.08 у справі № 8/170пн (відомості з Єдиного реєстру судових рішень) задоволено позовні вимоги ТОВ «Дрімвуд» до Святогірської міської ради м.Слов`янська Донецької області, визнано право товариства на набуття в оренду земельної ділянки, орієнтованою площею 20 га., строком на 49 років та 9 місяців для будівництва та експлуатації об`єкту - спортивно-оздоровчого комплексу, зобов`язано Святогірську міську раду укласти з товариством відповідний договір оренди. Рішенням Святогірської міської ради від 21.10.2008 року (т.2, а.с.191) ТОВ «Дрімвуд» надано в оренду земельну ділянку, площею 20,00 га. терміном на 49 років та 9 місяців із земель рекреаційного призначення, а 19.11.2008 укладено відповідний договір оренди (т.2, а.с.180-183).
З долученої до клопотання інформації про ТОВ «Дрімвуд» (т.2, а.с.26-45) вбачається, що кінцевими бенефіціарними власниками товариства через створене 29.10.2008 ТОВ «ЕКСЕКВО» є дружина підозрюваного ОСОБА_15 та співмешканка ОСОБА_13 ОСОБА_16 . Такими вони стали в період між постановленням судового рішення на користь ТОВ «Дрімвуд» та його примусовим виконанням. Це може свідчити про одержання ОСОБА_7 неправомірної вигоди у вигляді корпоративних та майнових прав ТОВ «Дрімвуд» за виконання в інтересах того, хто дає хабара, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої йому влади чи службового становища, тобто, про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.368 КК України (в редакції Закону № 2341-ІІІ від 05.04.2001).
З наданої Вищою кваліфікаційною комісією суддів України (т.6, а.с.64-81) інформації прослідковується наступна тенденція трудової діяльності підозрюваного: з 2005 року ОСОБА_7 займав посаду судді та заступника Голови господарського суду Донецької області; 14.01.2011 його переведено на посаду судді господарського суду м.Києва; 25.01.2011 призначено головою господарського суду м.Києва; 23.02.12 підозрюваного обрано на посаду судді Київського апеляційного господарського суду; 13.03.2012 - головою Київського апеляційного господарського суду; 18.04.2013 року ОСОБА_7 обраний суддею Вищого господарського суду України; 16.05.2013 року його призначено на посаду заступника голови Вищого господарського суду України. На виконання рішення Вищої ради правосуддя від 12.01.2017 ОСОБА_7 відсторонено від здійснення правосуддя, а Рішенням Вищої ради правосуддя від 02.03.2021 звільнено з посади судді Вищого господарського суду України на підставі п.3 ч.6 ст.126 Конституції України.
Аналіз інформації, що міститься в державних реєстрах та матеріалах досудового розслідування, вказує на не значні доходи ОСОБА_7 . Разом з тим, матеріальний рівень членів сім`ї підозрюваного дуже високий.
Матеріали кримінального провадження містять висновок аналітичного дослідження Державної податкової служби України від 13.12.2024, згідно якого протягом 2010-2014 років ОСОБА_15 придбала майно на суму 96,5 млн. грн., хоча вона не отримувала офіційних доходів у такому розмірі, певні операції щодо придбання нею нерухомого майна на суму 34 609 132 грн мають ознаки легалізації (т.10, а.с.35-105).
Згідно протоколу огляду речей та документів від 11.05.2024 (т.7 а.с.166-177) проведено огляд Узагальненого матеріалу №1074/2023/ДСК від 13.12.2023, підготовленого Державною службою фінансового моніторингу України.Держфінмоніторинг дійшов висновку про наявність підстав вважати, що фінансові операції, пов`язані із списанням грошових коштів з рахунків ОСОБА_15 за кордон у період 26.11.2020 по 02.08.2021 на загальну суму 9,35 млн грн, у тому числі 0,032 млн дол. США та 0,255 млн євро, на власний рахунок (Австрія) та для оплати юридичних послуг компаніям-нерезидентам, такими, що можуть бути спрямовані на легалізацію (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом (приховування чи маскування джерел походження коштів).
Також Держфінмоніторинг проаналізував відомості підрозділів фінансових розвідок іноземних країн (Ліхтенштейну, Латвії, Панами, Австрії), суб`єктів первинного фінансового моніторингу, інформацію з відкритих джерел щодо задекларованих доходів та дійшов висновку, що проведені фінансові операції ОСОБА_7 та ОСОБА_15 є такими, які спрямовані на легалізацію (відмивання доходів, одержаних злочинним шляхом (протокол тимчасового доступу до речей та документів від 20.03.2024, т.6 а.с.88-250).
Протокол огляду вилученого у ОСОБА_7 мобільного телефону (т.5, а.с. 215-217) містить листування підозрюваного з ОСОБА_13, який пише «тебе нужно будет продумать о связях и потом восстановиться в суд…», «когда поменяются должностные лица в Украине и если у меня будет такая возможность я бы тебе помог». На це ОСОБА_7 відповідає «…при загарбниках з вражої Росії я б ніколи не працював, тому прошу вас більше ніколи не казати про ці перспективи…».
Зазначені обставини не виключають обґрунтованість тверджень сторони обвинувачення про ймовірну участь ОСОБА_7 у складі злочинної організації та у злочинах, вчинюваних нею.
На підставі наведеного, колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді про обґрунтованість підозри ОСОБА_7 у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.255, ч.2 ст.368 КК України.
Цей стандарт доказування не вимагає існування доказів, достатніх для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку. Якщо слідчий суддя, ретельно дослідивши матеріали кримінального провадження, дійде висновку про ймовірність вчинення особою кримінального правопорушення, підозра вважається обґрунтованою.
Колегія суддів відхиляє посилання сторони захисту на Постанову заступника керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури від 14.02.2024 про скасування постанови про визначення підслідності кримінальних правопорушень та Постанову виконувача обов`язків Генерального прокурора від 18.02.2025 про вирішення спору про підслідність у кримінальному провадженні як докази необґрунтованості підозри, оскільки прокурорами вирішувалось питання підслідності даного кримінального провадження, що не впливає на продовження судом запобіжного заходу підозрюваному.
Також колегія суддів погоджується і з наведеним в оскаржуваному судовому рішенні обґрунтуванням наявності у даному кримінальному провадженні ризиків можливого переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, незаконного впливу на свідків, інших підозрюваних, ризику перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином. Кожен з цих ризиків слідчим суддею належним чином обґрунтовано.
Слідчим суддею враховано тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_7 за умови доведеності його вини у вчинені інкримінованих злочинів, характер та обставини їх вчинення, майновий стан підозрюваного, членів його сім`ї, можливість існування прихованих статків, обізнаність з методикою та засобами діяльності правоохоронних органів.
Наявність у ОСОБА_7, який раніше обіймав посади судді, голови Апеляційного господарського та Господарського судів м.Києва, заступника голови Вищого господарського суду України, сталих зв`язків у судових та правоохоронних органах, вказує на його можливість впливу на свідків, серед яких судді, працівники апаратів судів, з якими він працював з 2008 по 2014 рік.
Крім того, наразі органом досудового розслідування перевіряються обставини можливої легалізації ОСОБА_7 та його дружиною майна, одержаного злочинним шляхом, а відтак підозрюваним може бути вжито заходів щодо відчуження належного майна з метою недопущення його подальшого арешту, що підтверджує існування ризику перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.
Належне виконання підозрюваним умов застосованого до нього запобіжного заходу в іншому кримінальному провадженні не вказує на відсутність ризиків в даному кримінальному провадженні та не може бути підставою для відмови у його застосуванні.
Враховуючи вищенаведене, характер кримінальних правопорушень, майновий стан підозрюваного, наявність у нього зв`язків у судових та правоохоронних органах, можливість перебувати за межами України разом з членами своєї сім`ї, колегія суддів відхиляє апеляційні доводи про недоведеність ризиків в даному кримінальному провадженні.
Також існують об`єктивні обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання підозрюваного під вартою, зокрема: багатоепізодність та багатоетапність розслідуваної діяльності; проведення ряду досліджень і експертиз, серед яких комп`ютерно-технічна та телекомунікаційні експертизи систем та засобів, вилучених в ході обшуків за місцем поживання ОСОБА_7, близьких та довірених йому осіб, строк виконання яких є тривалим; значний обсяг відомостей та документів, до яких необхідно отримати доступ та проаналізувати отримані дані для планування і проведення інших слідчих дій; перевірка обставин щодо можливої легалізації (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом.
Колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді та вважає, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, з можливістю внесення застави, не зможе запобігти встановленим ризикам, які продовжують існувати.
Розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків.
Застава може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною особою (заставодавцем).
Колегія суддів враховує значні матеріальні активи сім`ї ОСОБА_7 (колишньої дружини, дітей). З долученої до матеріалів клопотання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно син підозрюваного ОСОБА_17 є співвласником 8 земельних ділянок, а колишній дружині підозрюваного ОСОБА_15 на праві приватної власності належить 6 квартир у АДРЕСА_1, придбані нею в період з 2020 по 2021 рік загальною площею від 104,9 до 173.2 м2 кожна. Також їй на праві приватної власності належить чотири гаражі (машиномісця в підземному паркінгу) в ЖК «Новопечерські липки».
З доданих до клопотання матеріалів вбачається, що ОСОБА_15 володіє об`єктами нерухомості за кордоном: готелями « Prinz Eugen » та «Kavalier» в місті Відень, Австрія, придбаними в 2012 році, які оцінюються в 4,5 млн євро кожен; будинком в м.Анталія, Республіка Туреччина, придбаним в 2011 році за 250 тис. доларів США; апартаментами в м.Дубай, Об`єднані Арабські Емірати в комплексі «Palm Jumeirah», придбаними у 2013 році за 350 тис доларів США.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що протягом 2014-2023 років, тобто, після офіційного розлучення, ОСОБА_7 та ОСОБА_15 неодноразово спільно перетинали державний кордон як транспортними засобами, так і авіарейсами (підтверджується інформацією з АІС ДМС України), спільно подорожували, проживали в нерухомості, зареєстрованій на одного з подружжя.
Практика ЄСПЛ не заперечує врахування кола оточення особи при визначенні розміру застави.
На підставі наведеного, враховуючи обставини кримінального правопорушення, майновий та сімейний стан підозрюваного, дані про його особу та встановлені ризики, колегія суддів дійшла висновку, що визначена слідчим суддею застава в розмірі 50 000 000 (п`ятдесят мільйонів) гривень є достатньою для забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов`язків, запобіганню ризикам та не є явно непомірною, враховуючи сукупність криміногенних чинників.
За таких обставин оскаржувана ухвала слідчого судді є законною та обґрунтованою.
Доводи апеляційних скарг вищенаведених висновків не спростовують та підлягають відхиленню.
Керуючись ст. ст.177, 182, 183, 194, 197, 407, 418 КПК України, колегія судів
П О С Т А Н О В И Л А:
Клопотання захисника ОСОБА_8 про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення задовольнити. Строк поновити.
Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 28 січня 2025 року про продовження підозрюваному ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 62023100120000684 від 09.09.2023 залишити без змін, а апеляційні скарги захисників - без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та не підлягає оскарженню.
Головуючий ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3