Search

Document No. 125494364

  • Date of the hearing: 24/02/2025
  • Date of the decision: 24/02/2025
  • Case №: 991/954/25
  • Proceeding №: 62023000000000400
  • Instance: HACC
  • Judicial form: Criminal
  • Presiding judge (HACC): Voronko V.D.

Справа № 991/954/25

Провадження 1-кс/991/956/25

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2025 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, прокурора ОСОБА_3, слідчого ОСОБА_4, захисника ОСОБА_5 розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу адвоката ОСОБА_5, в інтересах підозрюваного ОСОБА_6, на повідомлення про підозру у кримінальному провадженні №62021000000000160 від 22.02.2021, яке в подальшому було виділене у провадження, відомості про яке внесені 18.05.2023 до ЄРДР за №62023000000000400,

ВСТАНОВИВ:

До Вищого антикорупційного суду надійшла вищевказана скарга адвоката ОСОБА_5, в інтересах ОСОБА_6 .

Захисник зазначив, що у кримінальному провадженні №62021000000000160 від 22.02.2021 (яке в подальшому було виділене у провадження, відомості про яке внесені 18.05.2023 до ЄРДР за №62023000000000400), слідчим Державного бюро розслідувань повідомлено про підозру ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України. За доводами захисника кримінальне провадження №62021000000000160 підслідне детективам НАБУ, про що було відомо слідчому ДБР та прокурорам ОГП. Незважаючи на це, починаючи з 22.02.2021 по 19.05.2023, слідчими ДБР протиправно проводилось досудове розслідування з порушенням правил підслідності та саме в цей період ОСОБА_6 було повідомлено про підозру. На переконання сторони захисту, повідомлення про підозру ОСОБА_6 від 16.05.2023 підлягає скасуванню, оскільки воно складене та здійснене не належним суб`єктом, з порушенням правил підслідності. У той же час, здійснення повідомлення про підозру всупереч вимогам ст.ст. 480, 481 КПК України неповноважним на те суб`єктом є недотриманням належної правової процедури, порушенням форми і змісту кримінального провадження як однієї з вагомих гарантій його законності. Таким чином, оскільки повідомлення про підозру здійснене не уповноваженою на те особою, що є порушенням процесуальних норм, то таке повідомлення про підозру підлягає скасуванню.

За наведеного захисник просив слідчого суддю: 1) повідомлення про підозру ОСОБА_6 від 16 травня 2023 року у кримінальному провадженні №62021000000000160 від 22.02.2021 за ч. 2 ст. 28, ч.2 ст. 364 КПК України, яка в подальшому була виділена в окреме провадження у ЄРДР №62023000000000400 від 18.05.2023 - скасувати; 2) зобов`язати уповноважену особу Державного бюро розслідувань у кримінальному провадженні №62023000000000400 від 18.05.2023 вчинити дії щодо виключення з Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про дату та час повідомлення про підозру ОСОБА_6, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України, а також відомостей щодо набуття ОСОБА_6 статусу підозрюваного у кримінальному провадженні №62021000000000160 від 22.02.2021.

У судовому засіданні захисник ОСОБА_5 подану ним скаргу на повідомлення про підозру ОСОБА_6 від 16.05.2023 підтримав в повному обсязі, просив задовольнити.

Прокурор ОСОБА_3 та слідчий ОСОБА_4 у судовому засіданні заперечували проти доводів захисника, просили відмовити в задоволенні скарги.

Заслухавши позиції учасників, дослідивши скаргу з доданими до неї матеріалами, інші матеріали, надані учасниками під час розгляду, слідчий суддя приходить до таких висновків.

Право на оскарження повідомлення про підозру на досудовому провадженні передбачено п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України. При цьому, із такою скаргою підозрюваний чи його захисник можуть звернутися після спливу двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом.

Підстави для повідомлення особі про підозру, процедура та строки вручення повідомлення про підозру та вимоги щодо оформлення повідомлення про підозру врегульовані Главою 22 КПК України.

Так відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 276 КПК України повідомлення про підозру обов`язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 цього Кодексу, зокрема, у випадку, наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Відповідно до ст. 277 КПК України письмове повідомлення про підозру складається прокурором або слідчим за погодженням з прокурором. Повідомлення має містити такі відомості: прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення; анкетні відомості особи (прізвище, ім`я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру; найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення; зміст підозри; правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру; права підозрюваного; підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення.

Письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень (ч. 1 ст. 278 КПК України).

Водночас КПК України не містить положень, якими б були визначені підстави для скасування повідомлення про підозру.

Проте з огляду на вищенаведені норми при розгляді скарги на повідомлення про підозру перевірці підлягають: існування визначених підстав для повідомлення особі про підозру; дотримання вимог КПК України щодо оформлення повідомлення про підозру; дотримання вимог щодо строків та порядку вручення повідомлення про підозру.

Водночас, відповідно до ч. 3 ст. 26 КПК України слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень цим Кодексом.

Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Як зазначалося вище, оскаржуване повідомлення про підозру ОСОБА_6 складене 16.05.2023.

Із скаргою в порядку п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України захисник ОСОБА_5 звернувся до суду 04.02.2025.

На момент звернення до суду із скаргою та на момент її розгляду кримінальне провадження не закрите, обвинувальний акт до суду не передано.

Стандарт «достатніх підстав (доказів) для підозри» є нижчим ніж стандарт «обґрунтованої підозри». Для цілей повідомлення особі про підозру він передбачає наявність доказів, які лише об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним кримінальним правопорушенням (демонструють причетність до його вчинення) і вони є достатніми, щоб виправдати подальше розслідування для висунення обвинувачення або спростування такої підозри.

У зв`язку із цим слідчий суддя під час розгляду скарги вирішує питання про доведеність тих обставин, на які посилається сторона захисту у скарзі, та чи можуть бути такі обставини підставою для висновку про недостатність доказів для повідомлення про підозру ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України.

Захисник вказав на відсутність складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України, яке інкримінується ОСОБА_6, оскільки аналіз змісту повідомлення про підозру від 16.05.2023 разом із матеріалами кримінального провадження №62021000000000160 від 22.02.2021 свідчать про очевидну невідповідність ознак діяння, що інкримінується ОСОБА_6 фактичним обставинам справи, зміст повідомлення про підозру є неповним, незрозумілим, нечітким та таким, що не ґрунтується на доказах.

Водночас, надані слідчому судді для огляду матеріали не спростовують того факту, що мали місце події, про які зазначено в повідомленні про підозру ОСОБА_6 від 16.05.2023.

Із досліджених матеріалів вбачається, що зібрані у кримінальному провадженні докази переконують слідчого суддю в тому, що в своїй сукупності та взаємозв`язку вони відповідають тому мінімальному рівню стандарту «достатніх підстав (доказів)», що закріплений в пункті 3 частини 1 статті 276 КПК України та давали стороні обвинувачення підстави для підозри ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України.

Стосовно доводів захисника про те, що з викладу фактичних обставин кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6, вбачається, що зазначені обставини є суперечливими, не містять встановленого часу інкримінованих ОСОБА_6 дій, слід зазначити, що вказані обставини мають бути перевірені в ході судового розгляду під час оцінки судом всіх доказів у сукупності.

Поряд з цим варто зазначити, що стадія досудового розслідування розпочинається саме з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності, клопотання про закриття кримінального провадження (п. 5 ч. 1 ст. 3 КПК України). Таким чином відповідні обмеження прав та свобод особи можливі лише за наявності правових підстав в межах кримінального провадження та аж ніяк не поза межами досудового розслідування.

Водночас, дослідивши надані учасниками матеріали, слідчий суддя дійшов висновку, що на даний час достатні підстави для висновку щодо пов`язаності ОСОБА_6 із подіями, що досліджуються в рамках даного кримінального провадження.

До того ж захисником не наведено обставин, які б очевидно та беззаперечно вказували на будь-яку непричетність ОСОБА_6 до кримінального правопорушення, у вчиненні якого йому повідомлено про підозру, тому на цій стадії досудового розслідування відсутні підстави вважати, що повідомлення про підозру ОСОБА_6 від 16.05.2023 вручене за відсутності достатніх підстав.

Окрім того, під час розгляду скарги на повідомлення про підозру слідчий суддя не вправі оцінювати зібрані під час досудового розслідування докази з точки зору їх достатності для складання та направлення до суду обвинувального акту щодо підозрюваного. Поряд з цим кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

Водночас слідчим суддею не приймаються і доводи захисника про те, що повідомлення про підозру ОСОБА_6 складене неповноважним на те суб`єктом, з огляду на порушення правил підслідності.

Встановлено, що Головним слідчим управлінням Державного бюро розслідувань здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні №62021000000000160 від 22.02.2021, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367, ч. 2 ст. 364 КК України.

Як вбачається з наданих матеріалів, підставою для внесення відомостей до ЄРДР у справі №62021000000000160 від 22.02.2021, стали відомості, відображені в рапорті старшого оперуповноваженого ДБР ОСОБА_7 від 17.02.2021. У вказаному рапорті зазначалось про те, що до Головного оперативного управління Державного бюро розслідувань надійшли матеріали з Департаменту внутрішнього аудиту Міністерства енергетики України, зокрема Звіт № 01-21, у ході якого проведена оцінка стану виконання Постанови КМУ від 21.02.2017 №95 «Про забезпечення ефективного використання газорозподільних систем або їх складових» та складено та виявлено низку порушень, допущених працівниками Міненерговугілля України. У змісті вказаних матеріалів йшла мова про те, що Директор департаменту нафтогазового комплексу Міненерговугілля України ОСОБА_6, на підставі довіреності, виданої Міністром ОСОБА_8, зловживаючи своїм службовим становищем, всупереч інтересам служби та положенням Постанови від 21.02.2017 № 95 «Про забезпечення ефективного використання газорозподільних систем або їх складових» підписав протоколи розбіжностей з операторами газорозподільних систем не у затвердженій Постановою № 95 редакції, що спричинило тяжкі наслідки внаслідок використання державного майна на безоплатній основі та недоотримання державним бюджетом за період з травня 2017 року по грудень 2020 року включно коштів на суму 1 млрд 550 млн гривень. Попередня правова кваліфікація ч. 2 cт. 364 Кримінального кодексу України.

У подальшому, у кримінальному провадженні №62021000000000160 від 22.02.2021 слідчим Державного бюро розслідувань ОСОБА_4 . 16.05.2023 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України.

18.05.2023 відповідно до постанови прокурора ОГП ОСОБА_3 матеріали з кримінального провадження №62021000000000160 від 22.02.2021 стосовно ОСОБА_6 та ОСОБА_9 виділені в окреме провадження №62023000000000400 від 18.05.2023.

Наразі у кримінальному провадженні №62023000000000400 від 18.05.2023 завершено досудове розслідування та здійснюється ознайомлення з матеріалами кримінального провадження в порядку ст. 290 КПК України.

Окрім того, прокурором ОГП ОСОБА_3 19.05.2023 винесено постанову про визначення підслідності кримінального правопорушення у кримінальному провадженні №62023000000000400 від 18.05.2023 за Національним антикорупційним бюро України.

22.08.2023 постановою заступника Генерального прокурора - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури скасовано постанову прокурора ОГП ОСОБА_3 та визначено підслідність у кримінальному провадженні №62023000000000400 від 18.05.2023 за слідчими Держаного бюро розслідувань.

17.01.2024 відповідно до постанови Генерального прокурора України вирішено спір про підслідність та визначено підслідність у кримінальному провадженні №62023000000000400 від 18.05.2023 за слідчими Головного слідчого управління Держаного бюро розслідувань.

За доводами захисника, повідомлення про підозру ОСОБА_6 від 16.05.2023 здійснене неналежним суб`єктом, з порушенням правил підслідності у кримінальному провадженні № 62021000000000160 від 22.02.2021, оскільки досудове розслідування мало б здійснюватися саме детективами Національного антикорупційного бюро України, а не слідчими Державного бюро розслідувань.

Аналізуючи доводи сторін, слідчий суддя виходить з того, що критерії належності кримінального провадження до підсудності певного органу досудового розслідування визначені вимогами ст. 216 КПК України, але питання визначення підслідності кримінальних правопорушень на стадії досудового розслідування кримінального провадження (віднесення кримінального провадження до підслідності певного органу досудового розслідування) належить до виключних повноважень органів прокуратури і вирішуються постановами відповідних уповноважених прокурорів, що встановлено, зокрема, нормами ст. ст. 36, 214, 216, 218 КПК України.

Так, зокрема, законодавцем передбачено можливість оспорення підслідності та такий порядок встановлений ч. 5 ст. 218 КПК України. Наведеними положеннями встановлено, що спори про підслідність вирішує керівник органу прокуратури вищого рівня.

Поряд з цим варте уваги те, що спір про підслідність у кримінальному провадженні, яке може належати до підслідності Національного антикорупційного бюро України, вирішує Генеральний прокурор або його заступник.

Таким чином, слідчий суддя зауважує, що постановою Генерального прокурора України вирішено спір про підслідність та визначена підслідність у кримінальному провадженні №62023000000000400 від 18.05.2023 за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України - саме за слідчими Головного слідчого управління Держаного бюро розслідувань.

У той же час, стороною захисту не надано доказів на підтвердження звернення до Генерального прокурора з метою оспорення підслідності кримінального провадження №62021000000000160 від 22.02.2021 за слідчими ДБР та прийняття рішення Генеральним прокурором про доручення проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні №62021000000000160 від 22.02.2021 іншому органу досудового розслідування, а саме детективам Національного антикорупційного бюро України.

За наведених обставин, доказів того, що у ст.слідчого Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_4 та у прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 були відсутні повноваження у кримінальному провадженні №62021000000000160 від 22.02.2021 станом на час складення та вручення повідомлення про підозру ОСОБА_6 від 16.05.2023, захисником не надано.

Окрім того, відповідно до постанови заступника Генерального прокурора ОСОБА_10 від 28.03.2023 за результатом розгляду клопотання старшого слідчого Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_4, продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №62021000000000160 від 22.02.2021 до трьох місяців.

На той час у кримінальному провадженні було повідомлено ОСОБА_11 про підозру у вчиненні службової недбалості, якою спричинено тяжкі наслідки, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України та окрім того, кримінальне провадження здійснювалось за фактом вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 4 ст. 190 КК України.

Наведене свідчить, що заступником Генерального прокурора станом на 28.03.2023 не було встановлено порушень підслідності розслідуваних кримінальних правопорушень у кримінальному провадженні №62021000000000160 від 22.02.2021 та питання про зміну підслідності не порушувалось.

За наведених обставин, відсутні підстави стверджувати, що досудове розслідування кримінального провадження №62021000000000160 від 22.02.2021 проводилось слідчими ДБР без відповідних повноважень

Отже, передчасними є посилання захисника на недотримання належної правової процедури.

Таким чином слідчий суддя не знаходить істотних порушень вимог кримінального процесуального закону.

За результатом дослідження наданих учасниками матеріалів, слідчий суддя відхиляє твердження сторони захисту про недостовірність, суперечливість, недостатність зазначених у повідомленні про підозру 16.05.2023 ОСОБА_6 доказів, як підставу скасування такого, оскільки захисник насправді пред`являє до оцінки наданих доказів такі ж високі вимоги, як під час розгляду обвинувального акту по суті. Однак, питання винуватості чи невинуватості особи у вчиненні конкретного кримінального правопорушення здійснюється судом, шляхом оцінки доказів відповідно до положень ст. 94 КПК України - за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Інші обставини, на які посилається захисник у скарзі, також не спростовують обставини, встановлені під час досудового розслідування, та відносяться до питань, які є предметом судового розгляду, а не судового контролю з боку слідчого судді.

Враховуючи вищевикладене, відсутні підстави для задоволення скарги адвоката ОСОБА_5, поданої в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 .

Керуючись статтями 7, 9, 303-307, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволенні скарги.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом 5 (п`яти) днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Слідчий суддя ОСОБА_1