Document No. 125653892

Справа № 991/1702/25

Провадження 1-кс/991/1703/25

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2025 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, прокурора ОСОБА_3, захисника ОСОБА_4, підозрюваного ОСОБА_5, представника заставодавця ОСОБА_6, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у місті Києві клопотання підозрюваного ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 52025000000000046 від 31.01.2025,

В С Т А Н О В И В:

До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання підозрюваного ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_5 (далі - Клопотання) у кримінальному провадженні № 52025000000000046 від 31.01.2025, зокрема, за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191 КК України (далі - Кримінальне провадження), в якому підозрюваний просить:

- змінити ОСОБА_5 запобіжний захід, застосований до нього 14.01.2025 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду у справі № 991/14255/24 шляхом зменшення розміру застави з 5 000 000 грн. до 908 400 грн., що становить 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб;

- повернути заставодавцю ТОВ «ПАЛИВНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ «ФАКТОР» (ЄДРПОУ 37333655) внесену за ОСОБА_5 заставу у розмірі 4 091 600 грн.

Клопотання мотивовано тим, що відсутні ризики, які стали підставою для застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу. Ризик переховування від органів досудового розслідування та суду нівелюється, оскільки 17.04.2024 на виконання ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду у справі № 991/2922/24 підозрюваний особисто здав свої два закордонні паспорти на відповідальне зберігання, неодноразово прибував за викликом детективів Національного антикорупційного бюро (далі - НАБУ) та слідчих суддів Вищого антикорупційного суду. Щодо ризику впливу на свідків та інших підозрюваних у Кримінальному провадженні сторона захисту звертає увагу, що (1) ОСОБА_5 ніколи не працював на Одеському НПЗ; (2) свідки, які зазначаються стороною обвинувачення в обґрунтування вищезазначеного ризику, були ініціаторами спілкування із ОСОБА_5 ; (3) всі зафіксовані в протоколах розмови містять поради та консультації, але жодним чином не є тиском на свідків. Ризик, передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, не є доведеним, оскільки досудове розслідування у Кримінальному провадженні триває з травня 2014 року та всі слідчі дії проведені неодноразово, в тому числі, за участю ОСОБА_5 . При доведенні ризику вчинення іншого кримінального правопорушення сторона обвинувачення посилається на постанову Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 11.10.2025 у справі № АМ-25/2005, проте вищезазначене судове рішення прийнято більше 20 років тому, що жодним чином не свідчить про схильність ОСОБА_5 до вчинення кримінальних правопорушень. Також у Клопотанні зазначено, що визначений ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 14.01.2025, розмір застави є непомірним для ОСОБА_5, оскільки (1) загальна вартість наявного у підозрюваного та членів його родини рухомого та нерухомого майна у своїй сукупності є меншою за визначений розмір застави; (2) застава внесена третьою особою - заставодавцем у зв`язку з відсутністю у підозрюваного та членів його родини таких коштів. Враховуючи, належну процесуальну поведінку ОСОБА_5, його стан здоров`я міцні соціальні зв`язки (має дружину, яка є особою з інвалідністю II групи, дітей 2000 р.н. та 2007 р.н., батька похилого віку, якому постійно допомагає) сторона захисту вважає за можливе змінити застосований до ОСОБА_5 запобіжний захід шляхом зменшення розміру визначеної йому застави.

У судовому засіданні захисник ОСОБА_4 підтримав доводи Клопотання, просив задовольнити із викладених у ньому підстав. Додатково зазначив, що з 31.08.2024 ОСОБА_5 не є працівником ТОВ «ПЕК «ФАКТОР».

Підозрюваний ОСОБА_5 підтримав доводи Клопотання, просив задовольнити із викладених у ньому підстав.

Представник заставодавця ОСОБА_6 у судовому засіданні зазначила, що на день внесення застави (12.04.2024) ОСОБА_5 займав посаду директора з комерційних питань ТОВ «ПЕК «ФАКТОР». Рішення про внесення застави було прийняте з урахуванням того, що посада підозрюваного мала важливе значення для розвитку господарської діяльності товариства, а також стану здоров`я підозрюваного. З 31.08.2024 ОСОБА_5 звільнений з вищезазначеної посади за згодою сторін та не є працівником товариства. Наразі у зв`язку зі складними економічними умовами господарської діяльності, пов`язаними з війною, ТОВ «ПЕК «ФАКТОР» перебуває у скрутному матеріальному становищі і не може виконувати взяті на себе фінансові зобов`язання в повному обсязі. Хоча б часткове повернення суми застави допоможе підприємству відносити та покращити своє фінансове становище.

Прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (далі - САП) ОСОБА_3 заперечував щодо задоволення Клопотання. Зазначив, що доводам сторони захисту, викладеним у Клопотанні, вже було надано оцінку при розгляді клопотань, в тому числі, клопотання про зміну запобіжного заходу, яке було частково задоволено, зменшено заставу підозрюваному ОСОБА_5 та повернуто заставодавцю. Жодних нових доказів на обґрунтування своєї позиції стороною захисту не надано. Крім цього, підприємство, яке внесло заставу за підозрюваного, належить іншому підозрюваному у Кримінальному провадженні ОСОБА_7, а тому заставодавцю на етапі внесення застави було відомо про обсяг Кримінального провадження та тривалість розслідування, ТОВ «ПЕК «ФАКТОР» мало передбачати наслідки внесення застави. Прокурор зазначає, що звільнення ОСОБА_5 з ТОВ «ПЕК «ФАКТОР» за згодою сторін це скоріше вольові дії підприємства, які не можуть бути підставою для повернення застави. Ризики, які неодноразово встановлені слідчими судддями, не зменшились. Ризик переховування обґрунтовується наступним (1) на ОСОБА_5 не поширюються обмеження щодо виїзду за кордон в умовах воєнного стану, оскільки він є особою з інвалідністю II групи; (2) син підозрюваного проживає за кордоном; (3) майновий стан підозрюваного дозволяє переховуватись за межами України. Також зазначає, що ОСОБА_7 через ОСОБА_5 організовував систему контролю за свідками, що свідчить про наявність ризику впливу на свідків та інших підозрюваних у Кримінальному провадженні. Крім цього, не надано жодного доказу скрутного матеріального становища ТОВ «ПЕК «ФАКТОР».

Дослідивши зміст Клопотання та додані до нього матеріали, заслухавши доводи учасників судового провадження, слідчий суддя дійшов до наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 201 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.

За ч. 4 ст. 201 КПК України, слідчий суддя, суд зобов`язаний розглянути клопотання підозрюваного, обвинуваченого протягом трьох днів з дня його одержання згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Разом з тим, відповідно до ч. 3 ст. 26 КПК України, слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

У Клопотанні сторона захисту, посилаючись на відсутність/зменшення ризиків, непомірність розміру визначеної підозрюваному застави, просить зменшити розмір такої застави.

Таким чином, враховуючи доводи Клопотання, беручи до уваги положення ч. 3 ст. 26 КПК України, слідчим суддею при розгляді поданого Клопотання встановлюється наявність/відсутність підстав вважати, що встановлені при застосуванні до підозрюваного запобіжного заходу ризики не зменшились та продовжують існувати, помірність для ОСОБА_5 визначеного йому розміру застави та, як наслідок, встановлення наявності/відсутності підстав для зміни застосованого до ОСОБА_5 запобіжного заходу шляхом зменшення розміру визначеної йому застави.

Детективами НАБУ здійснювалося досудове розслідування, а прокурорами САП - процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 32014000700000038 від 08.05.2014 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 185, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209, ч. 1, 3 ст. 212, ч. 1 ст. 255, ст. 356, ч. 2 ст. 364, ч. 1, 3 ст. 382 КК України, а саме: протягом 2013-2014 років службовими особами групи компаній «Східно-європейська паливно-енергетична компанія», діями яких керував ОСОБА_8, на територію України ввезено нафтопродукти під приводом їх подальшого транзиту, які в дійсності реалізовувались в межах держави без сплати обов`язкових платежів. За вказаним фактом слідчими підрозділами МВС України розпочато кримінальне провадження № 12014160020000076. З метою збереження речових доказів та забезпечення в майбутньому виконання вироку в частині конфіскації майна для забезпечення відшкодування державі збитків, що завдано внаслідок вищевказаних незаконних дій, у вищевказаному кримінальному провадженні за відповідними клопотаннями органу досудового розслідування слідчими суддями накладено арешт на нафтопродукти, що знаходились:

- у резервуарах на території ПАТ «Одеський нафтопереробний завод» за адресою: м. Одеса, вул. Шкодова гора, 1/1;

- у залізничних вагоно-цистернах на території залізничної станції «Одеса- Застава-1»;

- у резервуарах № 7, № 9 та № 12, № 13, № 24, № 26 на території ТОВ «Всеукраїнський промисловий союз» за адресами, відповідно, м. Херсон, вул. Чайковського, 236, та м. Херсон, вул. Нафтогавань б/н;

- у вагонах-цистернах і резервуарах на території нафтобази ТОВ «Восток» за адресою: Київська область, м. Васильків, вул. Паризької комуни, 18.

У період з 06.03.2014 по 30.09.2014 з метою вчинення особливо тяжкого злочину, а саме заволодіння чужим майном - нафтопродуктами, що визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 12014160020000076, створено злочинну організацію.

У подальшому такою організацією, зокрема службовими особами державного підприємства «Укртранснафтопродукт» (код ЄДРПОУ 21355770), товариства з обмеженою відповідальністю «Укройлпродукт» (код ЄДРПОУ 37036907), а також іншими особами за попередньою змовою вчинено особливо тяжкий злочин, а саме заволодіння шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем чужим майном - нафтопродуктами. Діями злочинної організації спричинено державі збитків у розмірі 967 309 290, 53.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 15.02.2024 (справа № 991/1231/24) до підозрюваного ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою до 14.04.2024. Визначено заставу у розмірі 3000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 9 084 000,00 грн, у випадку внесення якої на підозрюваного ОСОБА_5 покладаються наступні обов`язки: (1) прибувати за кожною вимогою до детектива, прокурора та суду; (2) не відлучатися із міста Києва та Київської області без дозволу детектива, прокурора та суду; (3) повідомляти детектива, прокурора та суд про зміну місця свого проживання, та місця роботи; (4) утримуватись від спілкування з підозрюваними ОСОБА_9, ОСОБА_7, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, та свідками у кримінальному провадженні ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_15, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_46, ОСОБА_47, ОСОБА_48, ОСОБА_49 щодо обставин, викладених у повідомленні про підозру ОСОБА_5 ; (5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади усі свої паспорти громадянина України для виїзду за кордон інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну; (6) носити електронний засіб контролю. Строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного в разі його звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави, визначити до 14.04.2024.

Ухвалою колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 04.03.2024 (справа № 991/1231/24) вказану ухвалу слідчого судді залишено без змін.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 11.04.2024 (справа № 991/2922/24), яка залишена без змін ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 24.04.2024, продовжено строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, застосованого до підозрюваного ОСОБА_5 до 09.06.2024, та визначено підозрюваному заставу у розмірі 3000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 9 084 000,00 грн., у випадку внесення якої на підозрюваного покладається ряд додаткових процесуальних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

15.04.2024 ОСОБА_5 був звільнений з-під варти у зв`язку з внесенням застави у розмірі 9 084 000,00 грн. та з цього моменту до нього діє запобіжний захід у виді застави.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 05.06.2024 (справа № 991/4787/24) продовжено до 05.08.2024 строк дії покладених на підозрюваного ОСОБА_5 обов`язків, передбачених ч. 1-4, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 31.07.2024 (справа № 991/6543/24) продовжено строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_5, на два місяці.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 26.09.2024 (справа № 991/11023/24) продовжено на два місяці строк дії покладених на підозрюваного ОСОБА_5 обов`язків, передбачених ч. 1, 3-4, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 21.11.2024 (справа № 991/12979/24) продовжено строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_5, до 21.01.2025.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 14.01.2025 (справа № 991/14255/24) змінено запобіжний захід, застосований ухвалою Вищого антикорупційного суду від 11.04.2024 у справі № 991/2922/24 до підозрюваного ОСОБА_5, у вигляді застави, шляхом зменшення її розміру з 9 084 000 грн. до 5 000 000 грн. та повернуто заставодавцю ТОВ «ПЕК «ФАКТОР» кошти у сумі 4 084 000.

29.01.2025 ОСОБА_5 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255 (у редакції Закону України від 05.04.2001 № 2341- III), ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191 КК України у кримінальному провадженні № 32014100070000038 від 08.05.2014.

31.01.2025 з кримінального провадження провадженні № 32014100070000038 від 08.05.2014 виділено матеріали досудового розслідування за підозрою ОСОБА_9, ОСОБА_7, ОСОБА_50, ОСОБА_12, ОСОБА_5, ОСОБА_10, ОСОБА_11 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 255 КК України, в провадження № 52025000000000046 від 31.01.2025.

Відповідно до ст. 12, примітки до ст. 45 КК України, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 191 КК України, є особливо тяжким корупційним злочином, а кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 255 (у редакції Закону України від 05.04.2001 № 2341-ІІІ) КК України, є особливо тяжким злочином.

Зі змісту ухвал слідчих суддів Вищого антикорупційного суду та Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду, якими до ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід та продовжено строк дії покладених на підозрюваного обов`язків вбачається, що судом на підставі матеріалів досудового розслідування Кримінального провадження неодноразово встановлювалась наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України. При цьому, першочергово до підозрюваного було застосовано винятковий запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Слідчий суддя зазначає, що ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому Кримінальний процесуальний кодекс України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Зазначений стандарт доказування (переконання) слідчий суддя використовує для перевірки наявності ризиків, передбачених частиною 1 статті 177 КПК України, у цьому Кримінальному провадженні щодо підозрюваного ОСОБА_5 .

Щодо ризику переховування від органів досудового розслідування та/або суду.

Ризик переховування від органу досудового розслідування/суду є актуальним безвідносно до стадії кримінального провадження та обумовлений серед іншого можливістю притягнення до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання (кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 191 КК України, інкриміноване ОСОБА_5 передбачає виключно покарання у виді реального позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна; кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 255 (у редакції Закону України від 05.04.2001 № 2341-ІІІ) КК України, передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до дванадцяти років). Покарання, зокрема, у вигляді позбавлення волі на значний строк, яке може бути призначене ОСОБА_5 у випадку направлення обвинувального акта щодо нього до суду та визнання його винуватим у вчиненні злочинів, які йому інкриміновано, особливо сильно підвищує ризик переховування від органу досудового розслідування та/або суду.

При цьому, слідчий суддя при встановленні продовження існування даного ризику враховує існування інших факторів, які можуть свідчити про наявність у ОСОБА_5 можливості переховуватися від органу досудового розслідування та суду, зокрема, про відсутність перешкод для ОСОБА_5 покинути територію України свідчить також наявність паспортів громадянина України для виїзду за кордон та значні майнові активи підозрюваного. Здача паспортів громадянина України для виїзду за кордон на зберігання з метою виконання ухвали слідчого судді не позбавляє можливості повторного отримання такого паспорта.

Слідчим суддею береться до уваги, що з 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан, який діє і досі, та військовозобов`язаним чоловікам (віком від 18 до 60 років) заборонено покидати територію України.

Разом з тим, ОСОБА_5 є особою, яка має інвалідність II групи, у зв`язку з чим підозрюваний не позбавлений можливості перетину державного кордону навіть в умовах воєнного стану.

Наведені вище обставини в сукупності дають підстави дійти до висновку що ОСОБА_5 має реальну можливість переховуватись від органу досудового розслідування та суду, що вказує на продовження існування такого ризику.

Щодо ризику незаконного впливу на свідків, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні.

При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України).

Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного статтею 615 цього Кодексу (ч. 4 ст. 95 КПК України).

В свою чергу, частиною 11 ст. 615 КПК України визначено, що показання, отримані під час допиту свідка, потерпілого, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо хід і результати такого допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації. Показання, отримані під час допиту підозрюваного, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо у такому допиті брав участь захисник, а хід і результати проведення допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації.

Так, відповідно до п. 16 ч. 1 ст. 7 КПК України, безпосередність дослідження показань є загальною засадою кримінального провадження та повинна застосовуватися за загальним правилом, можливість використання показань, зафіксованих за допомогою технічних засобів відеофіксації, передбачена ч. 11 ст. 615 КПК України, застосовується лише як виключення. При цьому, показання свідків, безпосередньо досліджені в суді, мають пріоритет над показаннями, отриманими у порядку ч. 11 ст. 615 КПК України.

За таких обставин, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

У ході досудового розслідування стороною обвинувачення отримані відомості, які свідчать про те, що ОСОБА_7 надавав вказівки ОСОБА_5 щодо пливу на свідків, які вже допитані у Кримінальному провадженні. Зокрема, про це свідчить те, що у ході телефонної розмови ОСОБА_5 надає вказівку особам не з`являтися за викликом до слідчого та пропонує зустрітися для обговорення цього питання. Також, ОСОБА_5 за вказівкою ОСОБА_7 розроблено пам`ятки для діючих та колишніх підлеглих працівників щодо алгоритму дій в разі виклику на слідчі та процесуальні дії, що ставлять слідчі, що підтверджується протоколом огляду від 23-24.01.2024 (оптичний носій інформації - диск DVD-R Т.2 а.с. 188). Також підозрюваний ОСОБА_51 надав показання з приводу того, що у другій половині 2023 року відбулась його зустріч з ОСОБА_5 та ОСОБА_7, під час якої вони обговорювали розслідування Кримінального провадження, вказували на важливість не надання правдивих свідчень (Т. 2 а.с. 146 зворот.). У січні 2024 року під час зустрічі з ОСОБА_5, останній цікавився питаннями, які ставили на допиті детективи НАБУ, а також надав вказівку запропонувати детективу неправомірну вигоду (Т.2 а.с. 147).

Зазначене вказує на продовження існування ризику незаконного впливу на свідків/інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 14.01.2025 (справа № 991/14255/24) встановлено наявність ризиків, передбачених п.1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а тому доводам сторони захисту на спростування інших ризиків слідчим суддею не буде надано оцінку.

За ч. 1 ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

Таким чином, при зверненні сторони захисту до суду у порядку ст. 201 КПК України із клопотанням про зміну застосованого до підозрюваного запобіжного заходу, тягар доказування перед слідчим суддею обставин, на які вона посилаються, покладається саме на сторону захисту.

Сторона захисту у Клопотанні та в судовому засіданні не навела достатніх доводів на спростування вищевказаних ризиків.

Водночас, при розгляді Клопотання слідчий суддя враховує особисту ситуацію підозрюваного ОСОБА_5 (має постійне місце проживання та роботи, одружений, має батька похилого віку), однак, беручи до уваги роль підозрюваного у вчинюваних злочинах (обґрунтовано підозрюється в участі у злочинній організації та вчиненні у її складі особливо тяжкого корупційного злочину), такі обставини, в світлі наведених вище фактичних даних, не є настільки переконливими та вагомими, щоб знизити встановлені слідчим суддею ризики до малоймовірності чи до їх виключення.

Що стосується доводів сторони захисту щодо непомірності для ОСОБА_5 розміру застави, то слідчий суддя дійшов до такого висновку.

Застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу. (ч. 1 ст. 182 КПК України).

Розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього (ч. 4 ст.182 КПК України).

Розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб ( п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України).

Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України, у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Отже, з одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого - не має бути таким, що є завідомо непомірним для цієї особи та призводить до неможливості виконання застави.

Відповідно до змісту ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 15.02.2024 (справа № 991/1231/24), при вирішенні питання щодо визначення розміру застави, слідчим суддею взято до уваги обставини вчинення кримінальних правопорушень, враховано розмір збитків, майновий стан підозрюваного та членів його родини (об`єкти нерухомого майна (квартири, машиномісце), автомобіль; намір підозрюваного ОСОБА_5 придбати автомобіль вартістю від 75 000 євро до 107 000 євро), пов`язаність з юридичними особами, які використовувались для вчинення злочину, що розслідується у Кримінальному провадженні, доведеність ризиків, передбачених ст.177 КПК України.

12.04.2024 ТОВ «ПАЛИВНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ «ФАКТОР» внесено заставу у розмірі 9 084 000, 00 грн. за ОСОБА_5 (Т. 2 а.с. 32).

Як зазначає сторона захисту, застава за ОСОБА_5 внесена третьою особою - заставодавцем, ані сам підозрюваний, ані члени його родини не мають у розпорядженні такої значної суми та самостійно не здатні внести вказану заставу, що вказує на її непомірність.

При цьому, відповідно до ч. 3 ст. 182 КПК України, при застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави, заставодавцю роз`яснюються у вчиненні якого кримінального правопорушення підозрюється чи обвинувачується особа, передбачене законом покарання за його вчинення, обов`язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, а також наслідки невиконання цих обов`язків.

Відповідно до ч. 6 ст. 182 КПК України, з моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, а також з моменту звільнення підозрюваного, обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підозрюваний, обвинувачений, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Положення ч. 8 ст. 182 КПК України передбачають можливість звернення застави в дохід держави у разі невиконання обов`язків заставодавцем.

Відповідно до ч. 11 ст. 182 КПК України, застава повертається заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу, якщо вона не була звернена у дохід держави.

Таким чином, заставодавцю роз`яснюються покладені на нього обов`язки та наслідки їх невиконання. Внесені заставодавцем кошти - застава залишаються на депозитному рахунку відповідного суду та, якщо застава не була звернена у дохід держави, - повертаються у повному обсязі заставодавцю у випадку припинення дії цього запобіжного заходу: закриття кримінального провадження, скасування запобіжного заходу, зміни одного виду запобіжного заходу на інший, ухвалення вироку суду.

У судовому засіданні представник заставодавця зазначила, що у зв`язку зі складними економічними умовами господарської діяльності, пов`язаними з війною, ТОВ «ПЕК «ФАКТОР» перебуває у скрутному матеріальному становищі і не може виконувати взяті на себе фінансові зобов`язання в повному обсязі.

Вказаний довод до уваги не приймається, оскільки ТОВ «ПЕК «ФАКТОР» вже виконав взяті на себе зобов`язання по сплаті застави. При цьому, при виконанні такого зобов`язання заставодавцю було зрозуміло, що з великою долею ймовірності найближчим часом ця застава повністю повернута на буде.

Також представник ТОВ «ПЕК «ФАКТОР» посилаєлась на те, що ОСОБА_5 з 31.08.2024 не є працівником вищезазначеного підприємства. Проте вказане твердження слідчим суддею не враховується, оскільки дії щодо внесення застави є добровільними, а звільнення ОСОБА_5 не є підставою для повернення сплаченої застави.

Крім того, слідчим суддею береться до уваги, що ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 14.01.2025 змінено запобіжний захід, застосований до підозрюваного ОСОБА_5 ухвалою Вищого антикорупційного суду від 15.02.2024 у справі № 991/1231/24, шляхом зменшення розміру застави з 9 084 000 грн. до 5 000 000 грн. та повернуто заставодавцю ТОВ «ПЕК «ФАКТОР» кошти у сумі 4 084 000.

Тобто, на даний час слідчим суддею в кримінальному провадженні враховано фактор зменшення ризиків при визначенні підозрюваному розміру застави.

Посилання сторони захисту на необхідність зменшення визначеного ОСОБА_5 розміру застави у зв`язку із необхідністю повернення коштів ТОВ «ПЕК «ФАКТОР», слідчим суддею відхиляються, оскільки вказане не може бути підставою для зменшення розміру застави підозрюваному, так як при внесенні зазначених коштів як застави за підозрюваного ОСОБА_5 і сам підозрюваний, і заставодавець усвідомлювали наслідки внесення таких коштів.

Доводи сторони захисту щодо стану здоров`я ОСОБА_5, майнового стану підозрюваного та членів його родини вже неодноразово надавалась оцінка слідчими суддями Вищого антикорупційного суду та суддями Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду, а тому в розумінні ст. 201 КПК України вони не є новими обставинами і вони не мають значення для зменшення застави, оскільки заставодавцем є юридична особа.

Належна процесуальна поведінка підозрюваного ОСОБА_5, на яку посилається сторона захисту, не свідчить про відсутність встановлених ризиків, а навпаки вказує на те, що застосований запобіжний захід у вигляді застави у розмірі (5 000 000, 00 грн.) є таким, що достатньою мірою гарантує належну поведінку ОСОБА_5 у Кримінальному провадженні.

Враховуючи викладене, підстави для зменшення розміру застави, визначеної ОСОБА_5 відсутні, а за такого, Клопотання задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 22, 26, 201, 309, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя,

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні клопотання відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СЛІДЧИЙ СУДДЯ ОСОБА_52