Search

Document No. 125779456

  • Date of the hearing: 04/03/2025
  • Date of the decision: 04/03/2025
  • Case №: 991/1763/25
  • Proceeding №: 12021220000001647
  • Instance: HACC
  • Judicial form: Criminal
  • Presiding judge (HACC): Nohachevskyi V.V.

Справа № 991/1763/25

Провадження № 1-кс/991/1761/25

УХВАЛА

про скасування арешту

4 березня 2025 рокумісто Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2,

власника майна ОСОБА_3 (у режимі відеоконференції),

представника власника майна ОСОБА_4 (у режимі відеоконференції),

детектива ОСОБА_5 (у режимі відеоконференції),

розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката ОСОБА_4, подане в інтересах ОСОБА_3, у кримінальному провадженні № 12021220000001647 від 26.10.2021.

(1) Зміст поданого клопотання

26.02.2025 до суду надійшло зазначене клопотання. З його змісту вбачається, що слідчим відділом СУ ГУНП у Харківській області здійснювалося досудове розслідування у цьому провадженні за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 246, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366 Кримінального кодексу України (далі - КК).

Відповідно до постанови прокурора Спеціалізованої екологічної прокуратури Харківської області (на правах відділу Харківської обласної прокуратори) про визначення підслідності від 05.07.2024 досудове розслідування у вказаному провадженні доручено здійснювати детективам Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ).

16 січня 2024 слідча суддя Київського районного суду м. Харкова постановила ухвалу, якою частково задовольнила клопотання прокурора про арешт майна, вилученого під час проведення обшуків 12.12.2023, зокрема за адресою: АДРЕСА_1, а саме грошових коштів в сумі 54 102 доларів США.

Як вказав заявник, підставою для арешту вищевказаних коштів є лише той факт, що в органу досудового розслідування було достатньо підстав вважати, що вони належать саме ОСОБА_6 та отримані ним в результаті його незаконної діяльності з вирубки та збуту лісу.

Водночас жодних фактів щодо належності вказаних грошових коштів, які начебто здобуті злочинним шляхом, орган досудового розслідування суду не надав. Отож, такі твердження є лише припущенням та жодним доказом не підтверджуються.

Зазначені кошти вилучено у присутності ОСОБА_7 (матері ОСОБА_6 ), які на момент їх вилучення належали останній, а також ОСОБА_8 (батьку ОСОБА_6 ), який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Такі кошти є частиною заощаджень ОСОБА_9 та ОСОБА_10, накопичені ними в результаті здійснення підприємницької діяльності.

Зважаючи на викладене, на переконання представника, ухвала про арешт містить істотні порушення вимог кримінального процесуального закону.

Так, він зазначив, що арешт накладено необґрунтовано та в подальшому у його застосуванні відпала потреба.

Арешт на вказане майно було накладено з метою збереження речових доказів, оскільки, на думку органу досудового розслідування, ці кошти отримано в результаті незаконної діяльності.

Однак, як вказав заявник, зазначене майно формально визнано речовим доказом у кримінальному провадженні, а отже, речовим доказом в розумінні ст. 98 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК).

До того ж, з моменту постановлення ухвали про накладення арешту на вилучене майно минуло більше року, а жодній особі у цьому провадженні до цього часу не повідомлено про підозру.

Вказане свідчить про те, що вилучення та утримування такого майна немає жодного значення для розслідування кримінального провадження.

Крім того, заявник також наголосив, що ухвала слідчого судді, якою було надано дозвіл на проведення обшуку, не містила безпосередньо дозволу на вилучення будь-яких грошових коштів, які, за версією сторони обвинувачення, були набуті злочинним шляхом.

Безпідставне вилучення майна, яке наразі належить ОСОБА_7, порушує права останньої на володіння, відчуження, розпорядження та користування ним.

Окрім цього, відповідно до довідки приватного нотаріуса ОСОБА_11 відмовився від прийняття спадщини після померлого батька на користь своєї матері.

У зв`язку з викладеним, заявник вказав, що є всі підстави для зняття арешту з вищевказаних грошових коштів та повернення їх законному власнику.

(2) Позиції учасників провадження

ОСОБА_12 та її представник ОСОБА_13 у судовому засіданні клопотання підтримали, просили його задовольнити з підстав, у ньому зазначених.

Зі свого боку детектив НАБУ ОСОБА_21 заперечував проти задоволення заявленого клопотання. Вказав, що матеріали досудового розслідування містять докази, а саме протоколи НСРД, на яких зафіксовано, що ОСОБА_6 здійснював обмін валюти з гривні у долари США, в загальній сумі - 30 000 доларів США (тричі по 10 000 доларів США) фактично за чотири місяці до проведення обшуку. Під час обшуку у вказаному будинку також було виявлено грошові кошти в пачках по 10 000 доларів США. До того ж, захисник посилався саме на «брудні» доходи ОСОБА_15 від здійснення підприємницької діяльності. Отож, на переконання детектива, арештовані кошти все ж таки було отримано ОСОБА_6 в результаті його незаконної діяльності з вирубки та збуту лісу.

(3) Мотиви, з яких виходив слідчий суддя при вирішенні клопотання

Дослідивши клопотання та матеріали, додані до нього, заслухавши доводи учасників, слідчий суддя вважає за необхідне скасувати арешт, накладений на майно, зважаючи на таке.

Відповідно до підпункту 7 ч. 2 ст. 131 КПК України арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження. Статтею 132 КПК України встановлено загальні правила їх застосування - вони не допускаються, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:

-існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;

-потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора;

-може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове позбавлення за ухвалою слідчого судді права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно, зокрема, є доказом кримінального правопорушення.

Для збереження речових доказів арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно може бути речовим доказом (перший абзац частини 3 ст. 170 КПК України).

До того ж, за змістом ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати, серед іншого:

-правову підставу для арешту майна;

-можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні;

-розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;

-наслідки арешту майна для, зокрема, третіх осіб.

Абзац 2 ч. 1 ст. 174 КПК України визначає, що арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням власника або володільця майна, якщо він доведе, що в подальшому у застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

У своєму клопотанні заявник наголошував на існуванні обох підстав.

Зокрема, необґрунтованість арешту адвокат мотивує тим, що грошові кошти не належать ОСОБА_6, а є власністю його батьків - ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .

Отож, вирішуючи це питання, слідчий суддя насамперед має встановити приналежність таких коштів відповідним особам, оскільки така обставина має вирішальне значення під час вирішення клопотання про скасування арешту.

Слідчий суддя констатував, що досудове розслідування у цьому провадженні здійснюється за фактами вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 246, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366 КК України.

Ухвалою слідчої судді Київського районного суду м. Харкова від 27.11.2023 в межах цього провадження надано дозвіл на проведення обшуку у житловому будинку, розташованому за адресою: АДРЕСА_1, який на праві власності належить ОСОБА_16 - матері ОСОБА_17 .

Підставою для проведення обшуку у вказаному домоволодінні була ймовірна причетність до вчиненого злочину старшого інженера ДП «Скрипаївське навчально-дослідне лісове господарство Харківського національного аграрного університету ім. В.В. Докучаєва» ОСОБА_6, а саме факт можливого зберігання ним грошових коштів, здобутих злочинним шляхом, за адресою місця проживання його батьків.

Однак у резолютивній частині ухвали серед переліку речей та документів, на відшукання яких було надано дозвіл, грошові кошти відсутні.

12 грудня 2023 слідчими СУ ГУНП в Харківські області проведено обшук за вказаною адресою та вилучено грошові кошти в сумі 54 102 доларів США.

Надалі слідча суддя Київського районного суду м. Харкова постановила ухвалу від 16.01.2024, якою частково задовольнила клопотання прокурора Спеціалізованої екологічної прокуратури (на правах відділу) Харківської обласної прокуратури та наклала арешт на вилучене під обшуків майно, серед іншого, й на згадані кошти.

Зі змісту вказаної ухвали, зокрема її мотивувальної частини щодо накладення арешту на вилучені грошові кошти, вбачається таке:

«Слідча суддя враховує доводи власників майна та надані ними документи, в обґрунтування заперечень щодо законності отримання останніми у власність вилучених під час обшуку грошових коштів.

Разом з цим, оцінюючи зазначені доводи та надані документи, слідча суддя дійшла висновку про те, що на час розгляду даного клопотання про арешт майна існує потреба в перевірці чи має вилучене майно, відношення до даного кримінального провадження, чи може воно бути доказом у кримінальному провадженні, зокрема, має бути перевірено в ході здійснення досудового розслідування походження вилучених грошових коштів.

При цьому, слідча суддя вважає за необхідне зазначити, що у подальшому, за наявністю певних процесуальних підстав та фактичних обставин, що можуть бути встановлені під час досудового розслідування, власники майна мають право звернутися із клопотанням про скасування цього арешту і вилучене майно їм може бути повернуто, згідно положень ст. 174 КПК України.

В межах розгляду даного клопотання, слідчою суддею не встановлено допущення органами досудового розслідування істотних порушень прав людини і основоположних свобод, які б давали підстави для відмови у накладені арешту на вилучене майно під час обшуку».

Крім того, слідча суддя також зазначила, що, зокрема, вилучені грошові кошти, відповідають критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України, та можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються у цьому провадженні. Отож, відповідний арешт накладено з метою збереження речових доказів.

Так, слідчий суддя встановив, що першою обставиною, яка може свідчити про те, що кошти належать саме батькам ОСОБА_6, є те, що їх вилучено під час обшуку за місцем проживання останніх, а не його, у будинку, який на праві власності належить ОСОБА_16 .

У судовому засіданні та вказала, що під час проведення обшуку, на питання слідчого щодо зберігання грошових коштів у будинку, вона самостійно, за власною ініціативою передала кошти у сумі 54 102 доларів США, повідомивши при цьому, що ці гроші належать саме їй та її чоловіку - ОСОБА_18 та є заощадженнями родини, накопичені внаслідок здійснення тривалої підприємницької діяльності. Зазначене також підтвердив детектив ОСОБА_19, оскільки відповідний факт зафіксовано на відеозаписі проведення обшуку.

Слідчий суддя також зважає на додані представником документи, а саме податкові декларації платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця ОСОБА_8 на підтвердження розміру доходів від здійснення відповідної підприємницької діяльності протягом 2007-2022 років. Відповідно до цих відомостей, сума доходів останнього об`єктивно дозволяла здійснювати такі накопичення.

Згідно зі свідоцтвом про смерть ОСОБА_15, той помер ІНФОРМАЦІЯ_1, а відповідно до листа приватного нотаріуса ОСОБА_11 відмовився від прийняття спадщини після померлого батька на користь дружини померлого, тобто його матері.

Зі свого боку детектив НАБУ також наголошував, що ці кошти все ж таки набуто ОСОБА_6 злочинним шляхом та надав на підтвердження цього протокол за результатами проведення оперативно-розшукового заходу - зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, в якому зафіксовано факт того, що ним тричі здійснювався обмін валют з гривні на долар США в загальній кількості 30 000 доларів США. Крім того, у протоколі зафіксовано, що колір цих купюр мав бути «синій», що є характерною ознакою саме нових банкнот долару США.

Водночас під час судового засідання ОСОБА_12 повідомила, що вони з чоловіком постійно намагалися обмінювати валюту задля її накопичення саме у доларах США з прибутку від підприємницької діяльності. Окрім цього, як пояснила остання, вони також деколи замінювали старі купюри на нові, оскільки того вимагала підприємницька діяльність.

Іншою обставиною, на яку також зважає слідчий суддя, є те, що слідство не має будь-яких матеріалів на підтвердження того, що ОСОБА_11 зберігав кошти саме у будинку батьків.

Під час проведення обшуків у квартирі та машині останнього була виявлена значна сума коштів, на які було також накладено арешт.

Крім того, з моменту проведення обшуку та накладення арешту на вилучене майно минуло вже більше року, водночас протягом цього час жодній особі не було повідомлено про підозру в межах цього провадження.

Будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися, зокрема, на умовах, передбачених законом. Обмеження права власності має переслідувати законну мету за допомогою засобів, які є їй пропорційними. Водночас, будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечувати «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи.

При цьому, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна (ч. 11 ст. 170 КПК України).

Отож, зважаючи на викладене, на переконання слідчого судді, власниками арештованих коштів все ж таки є батьки ОСОБА_6, а отже, арешт на вказані кошти накладено не обґрунтовано, та, відповідно, в подальшому його застосуванні відпала потреба. У зв`язку з цим, клопотання про скасування арешту майна слід задовольнити.

На підставі викладеного, слідчий суддя постановив:

-клопотання адвоката ОСОБА_20 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 12021220000001647 задовольнити;

-скасувати арешт, накладений на грошові кошти у розмірі 54 102 доларів США, вилучені під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення та оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1