- Presiding judge (HACC): Dubas V.M.
Справа № 991/12594/24
Провадження 1-о/991/6/25
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
про відмову у відкритті провадження
17 березня 2025 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду (ВАКС) ОСОБА_2 (далі-слідчий суддя чи суд),
отримавши заяву адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_1
про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали слідчого судді ОСОБА_4 Вищого антикорупційного суду (ВАКС) від 18.11.2024 в справі №991/12594/24
у кримінальному провадженні №52018000000000546 від 12.06.2018
ВСТАНОВИВ:
1. Стислий опис судового провадження.
19.02.2025 до ВАКС надійшла заява адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_1 (далі-заявник) про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали слідчого судді ВАКС ОСОБА_4 від 18.11.2024 в справі №991/12594/24, для розгляду якої відповідно до статті 35 Кримінального процесуального кодексу України (далі-КПК) і протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду визначена суддя ОСОБА_4
24.02.2025 ухвалою судді ВАКС ОСОБА_5 задоволена заява про самовідвід та відведено суддю ВАКС ОСОБА_4 від розгляду справи №991/12594/24 (провадження № 1-о/991/6/25).
25.02.2025 для розгляду цієї заяви про перегляд за нововиявленими обставинами відповідно до статті 35 КПК і протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено слідчого суддю ВАКС ОСОБА_6
26.02.2025 слідчий суддя ВАКС ОСОБА_2 заявив самовідвід від розгляду цієї справи на підставі пункту 4 частини 1 статті 75 КПК.
14.03.2024 ухвалою судді ВАКС ОСОБА_7 відмовлено в задоволенні заяви про самовідвід слідчого судді ВАКС ОСОБА_6
2. Короткий виклад заяви.
Заявник в заяві просив: «1. Розглянути заяву та задовольнити. 2. Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 18.11.2024 року по справі №991/12594/24 скасувати. 3. Постановити нову ухвалу, якою клопотання старшого детектива Національного бюро Другого підрозділу детективів Третього Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_8 про встановлення строку для ознайомлення з матеріалами досудового розслідування у кримінальному провадженні №52018000000000546 від 12.06.2018, залишити без задоволення повністю. 4. Повідомити мені про дату, час та місце розгляду заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами»,
що обґрунтовувалось зокрема таким: «Детективами НАБУ здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні №52018000000000546 від 12.06.2018 за підозрою народного депутата України ОСОБА_1 в організації заволодіння майном та легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом в особливо великих розмірах, за ознаками злочинів, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 209 КК України. На цей час досудове розслідування у кримінальному провадженні завершено, триває ознайомлення сторони захисту з матеріалами досудового розслідування в порядку ст. 290 КПК України…
18.11.2024 року у справі №991/12594/24 слідчим суддею Вищого антикорупційного суду постановлено ухвалу про встановлення стороні захисту, а саме підозрюваному ОСОБА_1 та його захиснику ОСОБА_3, а також іншим захисникам підозрюваного, які можуть бути залучені підозрюваним або третіми особами, у тому числі стороною обвинувачення, у випадку надання ними стороні обвинувачення документів, передбачених ч.1 ст. 50 КПК України, строк для ознайомлення з матеріалами досудового розслідування у кримінальному провадженні №52018000000000546 від 12.06.2018 до 03 березня 2025 року, після спливу якого сторона захисту буде вважатися такою, що реалізувала своє право на доступ до матеріалів кримінального провадження.
Із змісту зазначеного судового рішення вбачається, що воно ухвалювалось слідчим суддею на підставі встановлення наступних фактичних обставин: На виконання доручення прокурора у кримінальному провадженні від 12.08.2024 року старшим детективом Національного бюро Другого підрозділу ОСОБА_8 листом від 12.08.2024 № 532-296/22930 повідомлено сторону захисту про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні.
Матеріали досудового розслідування складаються із: 195 томів письмових матеріалів, аудіо-, відео- записи і електронні документи та речові докази, і стороною обвинувачення створені усі умови для ознайомлення з такими матеріалами.
Жодних зауважень щодо неотримання стороною захисту повідомлення про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування не надходило. Тобто, жодних доказів на підтвердження того, що детектив не виконав обов`язок щодо надання доступу до матеріалів досудового розслідування чи вчинив дії щодо обмеження у доступі до них, стороною захисту не надано.
Слідчим суддею також встановлено, що з часу відкриття матеріалів досудового розслідування - 12.08.2024 захисник ОСОБА_3 лише один раз, а саме: 28.08.2024 прибув до Національного антикорупційного бюро для ознайомлення з матеріалами досудового розслідування та отримав від детектива у сканованому вигляді 30 томів матеріалів.
Слідчий суддя критично оцінив доводи захисника ОСОБА_3 про те, що його жодного разу детектив не запрошував для ознайомлення з матеріалами, з огляду на встановлене повідомлення стороні захисту 12.08.2024 про завершення досудового розслідування, про надання доступу до матеріалів досудового розслідування та про місце ознайомлення.
З огляду на встановлену відсутність будь-яких об`єктивних підстав, що вказували б на неможливість сторони захисту реалізувати належне їй право на ознайомлення з матеріалами кримінального провадження та виконати обов`язок щодо письмового підтвердження факту надання їй доступу до таких матеріалів, слідчий суддя виснував про зволікання стороною захисту з ознайомленням.
Вирішуючи питання розумності строку при визначенні граничних меж для ознайомлення сторони захисту із матеріалами досудового розслідування слідчим суддею враховано: умови доступу до матеріалів досудового розслідування; строк, протягом якого сторона захисту реалізовує своє право на ознайомлення з матеріалами кримінального провадження; обсяг та зміст матеріалів, з якими залишилось ознайомитись, частина з яких вже відома стороні захисту, оскільки, у тому числі, долучалась до клопотання про здійснення спеціального досудового розслідування, тому вирішено вважати достатнім та встановити стороні захисту для ознайомлення з матеріалами досудового розслідування строк до 03.03.2025.
Таким чином, слідчим суддею під час розгляду клопотання сторони захисту про встановлення стороні захисту відповідного строку досліджувались та оцінювались обставини, які стосувались: способу та своєчасності повідомлення про завершення досудового розслідування; створення стороною обвинувачення умов для ефективного, зручного та швидкого ознайомлення із матеріалами досудового розслідування; вжиття стороною захисту заходів для своєчасного та повного ознайомлення з матеріалами; об`єктивність, достатність та розумність строку, необхідного для завершення ознайомлення.
Дослідивши та встановивши такі обставини, слідчий суддя дійшов наступних висновків: про створення стороною обвинувачення умов для ефективного, зручного та швидкого ознайомлення із матеріалами досудового розслідування та забезпечення засад розумності строків у кримінальному провадженні; про зволікання стороною захисту в ознайомленні з матеріалами досудового розслідування, а також про те, що достатнім строком для ознайомлення сторони захисту є 3 місяці 14 днів.
Проте, під час розгляду слідчим суддею клопотання детектива існували обставини, про які сторона захисту не була обізнана і які не були відомі суду на час розгляду і ухвалення судового рішення, та які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність ухвали від 18.11.2024 року у справі №991/12594/24.
Так, слідчим суддею хоча й досліджувалась наявність в матеріалах досудового розслідування електронних доказів, фактична їх кількість, стан та обсяг таких доказів відомі не були, а тому вони не враховувались слідчим суддею для визначення розумного строку на ознайомлення.
Відтак, внаслідок не обізнаності слідчого судді з такими обставинами і, відповідно, їх неврахування, встановлений стороні захисту строк є об`єктивно замалим для реалізації належного та гарантованого законом права на ознайомлення з матеріалами досудового розслідування.
Перегляд ухвали слідчого судді від 18.11.2024 року у справі №991/12594/24 за нововиявленими обставинами потрібен, оскільки така ухвала не відповідає вимозі справедливості та безпідставно обмежує конституційні права та свободи людини, а її подальша чинність суперечитиме меті здійснення кримінального судочинства.
Метою перегляду зазначеної ухвали слідчого судді за нововиявленими обставинами стане усунення судових помилок та забезпечення захисту прав, свобод та законних інтересів сторони кримінального провадження на стадії досудового розслідування…
Відтак, з наведених вище обставин вбачається, що станом на час розгляду клопотання та постановлення ухвали від 18.11.2024 року, в матеріалах досудового розслідування вже існувала значна кількість електронних доказів, про стан та обсяг яких не було відомо слідчому судді через не надання таких відомостей ані стороною обвинувачення, ані стороною захисту, у тому числі про необізнаність останньою про них. Слідчим суддею при ухваленні судового рішення такі обставини не досліджувались, не встановлювались та не оцінювались і, відповідно, слідчим суддею під час ухвалення рішення їх не враховано. Проте, врахування таких обставин суттєвим чином мало б вплинули на судове рішення, насамперед на визначення об`єктивно необхідного періоду часу, що потрібен стороні захисту задля реалізації права на ознайомлення з матеріалами досудового розслідування у кримінальному провадженні.
Відомості про кількість та обсяг електронних доказів, що долучені до матеріалів досудового розслідування, які стали відомі стороні захисту після отримання паперових документів, вказують на те, що визначений ухвалою слідчого судді строк є об`єктивно замалим для якісного ознайомлення з ними, а тому він не відповідає критеріям розумності, встановленим ст. 28 КПК України.
Крім того, триваюча бездіяльність детектива стосовно не запису цифрових матеріалів на носій сторони захисту кримінального провадження та не створення умов для забезпечення стороні захисту іншим чином скопіювати такі матеріали для ознайомлення з ними, була наявна вже на дату постановлення ухвали і про неї не було відомо стороні захисту та суду. Такий довід не наводився стороною захисту та не оцінювався слідчим суддею в межах розгляду справи №991/12594/24».
3. Обґрунтування позиції суду.
3.1. Відповідно до частини 4 статті 33 КПК, кримінальне провадження за нововиявленими обставинами здійснюється судом, який ухвалив рішення, що переглядається.
Частиною 11 статті 35 КПК визначено, що розгляд заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами здійснюється тим самим складом суду, який ухвалив рішення, що переглядається. Якщо такий склад суду сформувати неможливо, суддя або колегія суддів для розгляду заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами визначається в порядку, встановленому частиною 3 цієї статті.
3.2. Порядок здійснення провадження за нововиявленими обставинами регламентовано статтями 459-467 глави 34 КПК.
Згідно з частинами 1, 2 статті 459 КПК, судові рішення, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами. Нововиявленими обставинами визнаються: 1) штучне створення або підроблення доказів, неправильність перекладу висновку і пояснень експерта, завідомо неправдиві показання свідка, потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого, на яких ґрунтується вирок;..3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення вироку чи постановлення ухвали, що належить переглянути; 4) інші обставини, які не були відомі суду на час судового розгляду при ухваленні судового рішення і які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути.
Тобто перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами є екстраординарною процедурою перегляду судових рішень, що має мати місце у виняткових випадках, коли після завершення розгляду кримінальної справи у звичайному порядку (в судах першої, апеляційної і касаційної інстанцій) виявлені обставини, що мають такі ознаки: 1) об`єктивно існували на момент ухвалення відповідних судових рішень, але не були відомі та не могли бути відомі суду та особі, яка звертається із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами, під час судового провадження і стали відомі вже після ухвалення відповідного судового рішення; 2) вони перебувають в органічному зв`язку з елементами предмета доказування в кримінальному провадженні, тобто вони можуть мати значення для оцінки або безпосередньо обставин, які підлягають доказуванню, або доказів, покладених в основу судового рішення; 3) вони мають істотне значення, оскільки самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути.
Згідно із статтею 460 КПК учасники судового провадження мають право подати заяву про перегляд за нововиявленими або виключними обставинами судового рішення суду будь-якої інстанції, яке набрало законної сили.
Частиною 2 статті 462 КПК визначено низка формальних вимог до змісту заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Відповідно до статті 464 КПК, заява про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, що надійшла до суду, передається судді, колегії суддів, які визначаються у порядку, встановленому статтею 35 цього кодексу. Не пізніше наступного дня після надходження заяви до суду суддя перевіряє її відповідність вимогам статті 462 цього кодексу і вирішує питання про відкриття кримінального провадження за нововиявленими або виключними обставинами. До заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, яка не оформлена згідно з вимогами, передбаченими статтею 462 цього кодексу, застосовуються правила частини третьої статті 429 цього кодексу. Копія ухвали невідкладно надсилається особі, яка її подала, разом із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами й усіма доданими до неї матеріалами. Відкривши кримінальне провадження за нововиявленими або виключними обставинами, суддя надсилає учасникам судового провадження копії ухвали про відкриття провадження, заяви про перегляд і призначає дату, час та місце судового засідання, про що повідомляє зазначених осіб.
3.3. В постанові Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду (ОП ККС ВС) від 03.02.2020 у справі №522/14170/18 було наведено такий висновок щодо застосування норм права: «1. Положення ч.1 ст. 459 КПК слід розуміти як такі, що передбачають можливість перегляду за нововиявленими обставинами судових рішень, що набрали законної сили та якими завершено розгляд кримінального провадження по суті в суді відповідної інстанції. Перегляд за нововиявленими обставинами ухвал слідчого судді, а також рішень суду апеляційної інстанції щодо таких ухвал, кримінальним процесуальним законодавством не передбачений. 2. Положення ч. 2 ст. 464 КПК про те, що «суддя … вирішує питання про відкриття кримінального провадження за нововиявленими або виключними обставинами», слід розуміти як такі, що надають судді повноваження перевірити наявність підстав для відкриття провадження за нововиявленими обставинами та ухвалити рішення про відкриття такого провадження або відмову у його відкритті».
Проте рішенням Конституційного суду України (КСУ) від 10.04.2024 №5-р(ІІ)/2024 у справі №3-37/2022(75/22) визнано таким, що відповідає Конституції України (є конституційним), окремий припис частини 1 статті 459 КПК, за яким «судові рішення, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими обставинами», водночас у пункті 4.3 цього рішення зазначено, що «Згідно з оспорюваним приписом статті 459 Кодексу «судові рішення, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими обставинами». За статтею 369 Кодексу видами судових рішень є вирок, у якому суд розв`язує звинувачення по суті (частина перша), та ухвала, у якій слідчий суддя, суд розв`язує інші питання (частина друга). Відповідно до статті 532 Кодексу вирок або ухвала суду першої інстанції, ухвала слідчого судді, якщо інше не визначено Кодексом, набирають законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, установленого Кодексом, якщо таку скаргу не було подано (частина перша); ухвали слідчого судді та суду, які не можуть бути оскаржені, набирають законної сили з моменту їх оголошення (частина п`ята). З огляду на наведене оспорюваний припис статті 459 Кодексу не містить заборони на перегляд за нововиявленими обставинами будь-яких видів судових рішень, що набрали законної сили, зокрема ухвал слідчих суддів», а в пункті 4.4 зазначено, що «Зважаючи на роль слідчого судді у здійсненні судового контролю за реалізацією органами досудового розслідування завдань кримінального провадження та значення ухвали слідчого судді для додержання конституційних прав та свобод людини, Конституційний Суд України вказує, що перегляд ухвали слідчого судді за нововиявленими обставинами не суперечить принципу остаточності судового рішення (res judicata)».
Разом з тим, в пункті 4.5 того ж Рішення зазначено, що «Конституційний Суд України вважає, що додержання принципу остаточності судового рішення (res judicata) стосовно ухвал слідчих суддів у разі надання права на їх перегляд за нововиявленими обставинами можливе лише за наявності істотних та переконливих передумов для такого перегляду й з урахуванням потреби додержання вимог щодо розумних строків досудового розслідування. Конституційний Суд України в цьому аспекті вважає слушною юридичну позицію, сформульовану Конституційним Судом Латвійської Республіки, стосовно того, що „захист своїх прав і законних інтересів впродовж слушного (розумного) строку за змістом ?…? Конституції не означає право на нескінченне юридичне провадження, а, навпаки, право на провадження, яке мають завершити рішенням, що має законну силу, впродовж слушного строку" (пункт 5 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду Латвійської Республіки від 5 березня 2002 року у справі № 2001-10-01). Перегляд ухвали слідчого судді за нововиявленими обставинами потрібен, коли така ухвала не відповідає вимозі справедливості та безпідставно обмежує конституційні права та свободи людини, а її подальша чинність суперечитиме меті здійснення кримінального судочинства. Перегляд ухвали слідчого судді за нововиявленими обставинами у таких випадках буде спрямований на усунення судових помилок та забезпечення захисту прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження на стадії досудового розслідування. Якщо особа намагається реалізувати право на перегляд ухвали слідчого судді за нововиявленими обставинами для перешкоджання своєчасному завершенню досудового розслідування або з іншою метою, що не є узгідненою з сутністю перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами як екстраординарного виду перегляду судових рішень, є підстави для висновку, що право на такий перегляд не має бути забезпечене конституційними гарантіями. Ураховуючи наведене, Конституційний Суд України висновує, що оспорюваний припис статті 459 Кодексу не суперечить приписам частини першої статті 8, частин першої, другої статті 55, частини другої статті 129 Конституції України».
Відтак з дня набрання чинності згаданим рішенням КСУ від 10.04.2024 пункт 1 висновку щодо застосування норм права постанови ОП ККС ВС від 03.02.2020 у справі №522/14170/18 не повинен застосовуватись, проте зберіг юридичну силу пункт 2 того ж висновку щодо повноважень судді або відкрити, або відмовити у відкритті провадження, що обумовлено наявністю або відсутністю відповідних підстав.
3.4. В постанові ОП ККС ВС від 24.02.2025 у справі №991/7253/23 наведено такий висновок щодо застосування норм права:
«Рішення за наслідками перегляду за нововиявленими обставинами може бути оскаржене в порядку, передбаченому КПК, для оскарження того рішення, перегляду якого вимагала зацікавлена особа. Ухвала слідчого судді може бути переглянута слідчим суддею під час досудового розслідування за нововиявленими обставинами, зазначеними у частині 2 статті 459 КПК, коли вона безпідставно обмежує конституційні права та свободи людини і її подальша чинність суперечитиме меті здійснення кримінального судочинства, а також якщо вона не втратила законної сили внаслідок спливу строку її дії або внаслідок її виконання та відсутні інші засоби правового захисту цих прав і свобод (апеляційне оскарження, періодичний перегляд, нове звернення тощо)»,
що грyнтувалось на такій правовій позиції: «Щодо можливості перегляду ухвали слідчого судді.
22. Вказані положення законодавства дають достатні підстави для висновку, що перегляд за нововиявленими обставинами є надзвичайною (екстраординарною) процедурою перегляду судових рішень у виняткових випадках, коли після завершення розгляду кримінальної справи в звичайному порядку (в судах першої, апеляційної і касаційної інстанцій) виявлені обставини, що могли суттєво вплинути на прийняті судові рішення, але внаслідок завершення кримінального провадження, розгляд цих обставин у звичайному порядку кримінального провадження став недоступним.
23. КСУ у рішенні, на яке посилається сторона захисту, також підкреслив екстраординарний характер перегляду за нововиявленими обставинами і зазначив в обгрунтування свого висновку, що право на перегляд ухвали слідчого судді зумовлено наявністю істотних та переконливих передумов для такого перегляду й з урахуванням потреби додержання вимог щодо розумних строків досудового розслідування, а також, якщо чинність такої ухвали суперечитиме меті здійснення кримінального судочинства. Тому право на перегляд за нововиявленими обставинами має бути узгодженим з екстраординарною сутністю такого виду перегляду судових рішень.
24. Отже КСУ виходить з того, що не будь-яке рішення слідчого судді може бути переглянуте за нововиявленими обставинами, а лише таке, яке попри виявлення обставин, що свідчать про його помилковість, може залишитися чинним і впливати на долю зацікавленої особи через відсутність правових засобів виправлення таких помилок.
25. В цьому контексті Об`єднана палата бере до уваги правову природу, зокрема, рішень слідчого судді. Ці рішення є тимчасовими та діють у будь-якому випадку не довше, ніж набрання вироком законної сили, тому не є res judicata у строгому сенсі цього поняття. Такі рішення або підлягають періодичному перегляду (як, наприклад, рішення про тримання під вартою або інший запобіжний захід), або можуть бути переглянуті за клопотанням зацікавленої особи про зміну або скасування певного обмеження, або оцінені під час підготовчого судового засідання чи на стадії судового розгляду тощо. Ці засоби захисту надають зацікавленій особі набагато ширші можливості для поновлення своїх прав, оскільки не обмежуються розглядом лише обставин, які існували на час постановлення первісного рішення, а дає можливість враховувати також і обставини, які виникли після його ухвалення.
26. Міркування належної організації судочинства, які виправдовують обмеження права на перегляд за нововиявленими обставинами для судових рішень, що не вирішують справу по суті, тим більш є нагальними в контексті кримінальної юстиції, де вимога розумної швидкості процесу є більш нагальною порівняно з іншими видами судочинства.
27. Європейський суд з прав людини вважає, що права особи, підозрюваної чи обвинуваченої у кримінальному правопорушенні, вимагають більшого захисту, ніж права сторін у цивільному процесі, і держави-учасниці мають більшу свободу дій, коли йдеться про цивільні справи[4], ніж коли мова йде про кримінальні справи[5]. У кримінальних справах мета статті 6 § 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до якої кожен має право на розгляд впродовж розумного строку, полягає у тому, щоб забезпечити, щоб обвинувачена особа не перебувала під обвинуваченням занадто довго[6].
28. Необмежена можливість вимагати перегляду ухвал слідчого судді або процесуальних рішень суду суперечить самій побудові кримінального провадження, яка виправдано обмежує окреме оскарження таких рішень (див. наприклад, частини 2 та 3 статті 392 КПК).
29. Об`єднана палата не виключає можливості, що у певних випадках встановлена законом система ординарного перегляду ухвал слідчого судді або процесуальних ухвал суду може виявитися недостатньою для виправлення фундаментальних дефектів спірного рішення.[7] У таких виключних випадках така ухвала може підлягати перегляду за нововиявленими обставинами.
30. У той же час Об`єднана палата звертає увагу, що перегляд за нововиявленими обставинами не має перетворюватися на приховану апеляцію[8], і лише незгода сторони з оцінкою фактів або їх кваліфікацією не є достатньою підставою для перегляду[9].
31. Також, вирішуючи питання про можливість перегляду за нововиявленими обставинами рішень слідчого судді, суд має прийняти до уваги, що відсутність повної інформації під час прийняття рішення в умовах незакінченого розслідування не може вважатися фундаментальним недоліком рішення, який дозволяє його перегляд за нововиявленими обставинами. Також не може бути підставою для такого перегляду виявлення обставин, що є природним наслідком рішення, перегляду якого вимагає зацікавлена особа, як, наприклад, у разі виявлення доказів певних обставин під час обшуку на підставі ухвали слідчого судді[10].
32. Таким чином, вирішуючи питання, чи може бути переглянута ухвала слідчого судді, постановлена під час незакінченого досудового розслідування, залежить від характеру рішення та доступності засобів ординарного оскарження, передбачених КПК», а також:
«Порядок оскарження рішення щодо заяви про перегляд за нововиявленими обставинами
33. Колегія суддів, передаючи це провадження на розгляд Об`єднаної палати, вважала за необхідне сформулювати висновок, що на оскарження будь-яких рішень, ухвалених за заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, поширюються правила частини 2 статті 467 КПК, яка передбачає:
«Судове рішення за наслідками кримінального провадження за нововиявленими або виключними обставинами може бути оскаржене в порядку, передбаченому цим Кодексом для оскарження судових рішень суду відповідної інстанції».
34. Об`єднана палата вважає, що положення частини 2 статті 467 КПК чітко визначають, що рішення, які приймаються за заявою про перегляд за нововиявленими обставинами, оскаржуються в порядку, передбаченому для оскарження того рішення, про перегляд якого йдеться в клопотанні.
35. Об`єднана палата звертає увагу на те, що законодавцем встановлені обмеження на оскарження ухвал слідчого судді і процесуальних ухвал суду, виходячи з міркування забезпечення розумної швидкості кримінального провадження. Якщо погодитися з тим, що для рішень, ухвалених в порядку перегляду за нововиявленими обставинами, закон передбачає можливість апеляційного і касаційного перегляду, це позбавить сенсу обмеження, накладені законодавцем на оскарження таких ухвал, і зруйнує мету, з якою закон передбачив такі обмеження.
36. Таким чином, в залежності від того, чи підлягає первісна ухвала слідчого судді або суду апеляційному оскарженню, вирішується питання про те, чи підлягає такому оскарженню ухвала, постановлена за заявою про перегляд такої ухвали».
3.5. Частинами 1, 2 статті 283 КПК визначено, що особа має право на розгляд обвинувачення проти неї в суді в найкоротший строк або на його припинення шляхом закриття провадження. Прокурор зобов`язаний у найкоротший строк після повідомлення особі про підозру здійснити одну з таких дій: 1) закрити кримінальне провадження; 2) звернутися до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності; 3) звернутися до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.
Частинами 1-3 статті 290 встановлено, що визнавши зібрані під час досудового розслідування докази достатніми для складання обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурор або слідчий за його дорученням зобов`язаний повідомити підозрюваному, його захиснику, законному представнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування. Прокурор або слідчий за його дорученням зобов`язаний надати доступ до матеріалів досудового розслідування, які є в його розпорядженні, у тому числі будь-які докази, які самі по собі або в сукупності з іншими доказами можуть бути використані для доведення невинуватості або меншого ступеня винуватості обвинуваченого, або сприяти пом`якшенню покарання. Прокурор або слідчий за його дорученням зобов`язаний надати доступ та можливість скопіювати або відобразити відповідним чином будь-які речові докази або їх частини, документи або копії з них, а також надати доступ до приміщення або місця, якщо вони знаходяться у володінні або під контролем держави, і прокурор має намір використати відомості, що містяться в них, як докази у суді.
Частиною 7 статті 290 КПК також встановлено, що про відкриття сторонами кримінального провадження матеріалів прокурор або слідчий за його дорученням повідомляє потерпілого, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, після чого останній має право ознайомитися з ними за правилами, викладеними в цій статті.
Частиною 12 статті 290 КПК визначено, що якщо сторона кримінального провадження не здійснить відкриття матеріалів відповідно до положень цієї статті, суд не має права допустити відомості, що містяться в них, як докази.
Тобто розкриття стороні захисту, потерпілому та представнику юридичної особи усіх зібраних стороною обвинувачення під час досудового розслідування доказів є її безпосереднім обов`язком та є запорукою подальшого справедливого судового розгляду, оскільки таке гарантує забезпечення реальної змагальності процесу та права на захист особи, щодо якої здійснюється кримінальне провадження, шляхом забезпечення рівноправності сторін. Зазначене загалом справедливо й щодо доказів сторони захисту.
Відповідно до частини 10 статті 290 КПК, сторонам кримінального провадження, потерпілому, представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, надається достатній час для ознайомлення з матеріалами, до яких їм надано доступ. У разі зволікання при ознайомленні з матеріалами, до яких надано доступ, слідчий суддя за клопотанням сторони кримінального провадження з урахуванням обсягу, складності матеріалів та умов доступу до них зобов`язаний встановити строк для ознайомлення з матеріалами, після спливу якого сторона кримінального провадження або потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, вважаються такими, що реалізували своє право на доступ до матеріалів. Клопотання розглядається слідчим суддею місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - слідчим суддею Вищого антикорупційного суду, не пізніше п`яти днів з дня його надходження до суду з повідомленням сторін кримінального провадження. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про місце та час проведення судового засідання, не перешкоджає розглядові клопотання.
Тобто КПК передбачає можливість встановлення строку на ознайомлення із матеріалами, до яких надано доступ, для будь-якої сторони кримінального провадження та/або потерпілого, та/або представників юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, як за клопотанням сторони обвинувачення, так й за клопотанням сторони захисту.
Водночас КПК не містить конкретного переліку підстав та обставин, за яких поведінка сторони кримінального провадження може вважатися зволіканням при ознайомленні з матеріалами, до яких надано доступ. Системне тлумачення наведеного свідчить, що для встановлення факту зволікання при ознайомленні з матеріалами, до яких надано доступ, належить врахувати обсяг матеріалів досудового розслідування; складність кримінального провадження; умови такого доступу до матеріалів; час, який сплинув з моменту надання такого доступу, а також інші критерії для визначення розумності строку, зокрема, поведінку конкретних учасників кримінального провадження і спосіб реалізації стороною кримінального провадження обов`язку розкриття доказів. Тобто з урахуванням конкретних обставин кримінального провадження належить відшукати логічний баланс між принципом розумності строків та іншими принципами, зокрема такими як право на захист та змагальність сторін.
3.6. Ухвала слідчого судді ВАКС ОСОБА_4 від 18.11.2024 у справі №991/12594/24 про встановлення стороні захисту строку для ознайомлення з матеріалами досудового розслідування у кримінальному провадженні №52018000000000546 від 12.06.2018 до 03 березня 2025 року, після спливу якого сторона захисту буде вважатися такою, що реалізувала своє право на доступ до матеріалів кримінального провадження, за змістом мотивована зокрема таким:
«12.08.2024 прокурор першого відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Гарванко І., в порядку ст. 36, 290 КПК України, доручив детективу Другого відділу Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Слоневському М., у тому числі: повідомити підозрюваного Дубневича Я.В. та його захисників про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування; надати підозрюваному та його захисникам доступ до матеріалів досудового розслідування, які є у розпорядження сторони обвинувачення, у тому числі, будь-які докази, які самі по собі або в сукупності з іншими доказами можуть бути використані для доведення невинуватості або меншого ступеня винуватості обвинуваченого або сприяти пом`якшенню покаранню та отримати письмове підтвердження про факт надання доступу до матеріалів. Надати доступ та можливість скопіювати або відобразити відповідним чином будь-які речові докази або їх частини, документи або копії з них, а також надати доступ до приміщення або місця, якщо вони знаходяться у володінні або під контролем держави, і прокурор має намір використати відомості, що в них містяться, як доказ в суді (а.с. 9-10).
Встановлено, що на виконання вказаного доручення, старший детектив Національного бюро Другого підрозділу детективів ОСОБА_8 повідомлення про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування від 12.08.2024 у тому числі, на виконання вимог ч. 2 ст. 297-5 КПК України того ж дня направив захиснику підозрюваного Дубневича Я. - адвокату ОСОБА_3, а також 28.08.2024 вручив захиснику ОСОБА_3 особисто, що підтверджується копією супровідного листа від 12.08.2024 № 532-296/22930 з додатками (а.с. 12-14).
Жодних зауважень щодо неотримання стороною захисту повідомлення про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування не надходило.
Враховуючи викладене, слідчий суддя дійшов висновку про належне повідомлення детективом кожного з учасників кримінального провадження зі сторони захисту про завершення досудового розслідування у кримінальному провадженні та можливість реалізації стороною захисту права на ознайомлення з матеріалами досудового розслідування в порядку ст. 290 КПК України.
У судовому засіданні встановлено, що матеріали досудового розслідування складаються із: 195 томів письмових матеріалів, аудіо-, відео- записи і електронні документи та речові докази.
На уточнюючі запитання слідчого судді детектив повідомила, що частина матеріалів досудового розслідування є копіями із матеріалів кримінальних проваджень № 52018000000000856, № 52018000000000547, у яких здійснюється судовий розгляд.
Також слідчим суддею встановлено, що у повідомленні про звершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування детектив повідомив сторону захисту, що надається доступ до всіх матеріалів кримінального провадження з можливістю ознайомлення в приміщенні Національного антикорупційного бюро України (м. Київ, вул. Дениса Монастирського, 3).
Відповідно до протоколу від 28.08.2024 про надання доступу до матеріалів досудового розслідування № 52018000000000546 від 12.06.2018 захисник ОСОБА_3 28.08.2024 підтвердив фактичне надання доступу до матеріалів досудового розслідування, також отримав скани (електронні копії) матеріалів у 30 томах (а.с. 15).
Враховуючи, що сторона захисту для ознайомлення отримала доступ до матеріалів досудового розслідування, які є в розпорядженні Національного бюро, а також, що окрім безперешкодного доступу до кримінального провадження у приміщенні Національного бюро, старший детектив надав стороні захисту можливість отримати електронні копії матеріалів досудового розслідування, слідчий суддя дійшов висновку про створення стороною обвинувачення умов для ефективного, зручного та швидкого ознайомлення із матеріалами досудового розслідування та забезпечення засад розумності строків у кримінальному провадженні.
У судовому засіданні захисник ОСОБА_3 наголошував на тому, що звертався до органу досудового розслідування із клопотаннями про усунення недоліків у наданих на ознайомлення матеріалах досудового розслідування, які не розглянуті, а також зазначив, що такі клопотання свідчать про здійснення стороною захисту ознайомлення з матеріалами досудового розслідування.
Водночас, звертаю увагу на вимоги ч. 9 ст. 290 КПК України, за якою сторони кримінального провадження зобов`язані письмово підтвердити протилежній стороні факт надання їм доступу до матеріалів із зазначенням найменування таких матеріалів. У випадках, передбачених цим Кодексом, хід і результати проведення процесуальної дії фіксуються у протоколі (ч. 1 ст. 104 КПК України). Тому слідчий суддя відхиляє такі доводи захисника.
У той же, час нормами ст. 290 КПК України не передбачено надання стороні захисту для ознайомлення матеріалів досудового розслідування, у порядку та на умовах визначених стороною захисту, зокрема, надання одразу усіх матеріалів досудового розслідування в електронному вигляді. Також вказана норма Кримінального процесуального кодексу України не покладає на детектива обов`язок повідомити стороні захисту обсяг та зміст матеріалів досудового розслідування, оскільки здійснюється відкриття усіх матеріалів досудового розслідування.
Водночас, захисник не був позбавлений права ознайомитися з матеріалами провадження у паперовій формі та зробити копії цих матеріалів.
Тобто, жодних доказів на підтвердження того, що детектив не виконав обов`язок щодо надання доступу до матеріалів досудового розслідування чи вчинив дії щодо обмеження у доступі до них, стороною захисту не надано.
Тому, слідчий суддя дійшов висновку про створення стороною обвинувачення умов для ефективного, зручного та швидкого ознайомлення із матеріалами досудового розслідування та забезпечення засад розумності строків у кримінальному провадженні…
Слідчим суддею встановлено, що з часу відкриття матеріалів досудового розслідування - 12.08.2024 захисник ОСОБА_3 лише один раз, а саме: 28.08.2024 прибув до Національного антикорупційного бюро для ознайомлення з матеріалами досудового розслідування.
Слідчий суддя критично оцінює доводи захисника ОСОБА_3 про те, що його жодного разу детектив не запрошував для ознайомлення з матеріалами, оскільки, як встановлено вище, сторона захисту повідомлена 12.08.2024 про завершення досудового розслідування, про надання їм доступу до матеріалів досудового розслідування та місце ознайомлення.
З огляду на встановлену відсутність будь-яких об`єктивних підстав, що вказували б на неможливість сторони захисту реалізувати належне їй право на ознайомлення з матеріалами кримінального провадження та виконати обов`язок щодо письмового підтвердження факту надання їй доступу до таких матеріалів, слідчий суддя дійшов висновку про зволікання стороною захисту підозрюваного ОСОБА_1 в ознайомленні з матеріалами кримінального провадження».
3.7. Вирішуючи питання про наявність нововиявлених обставин, необхідно розмежовувати нововиявлені та нові обставини.
Обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, існували на час ухвалення судового рішення, але залишаються невідомими особам, які беруть участь у справі, та стали відомими тільки після ухвалення судового рішення, є нововиявленими обставинами. Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення.
Нові ж докази не можуть вважатися нововиявленими обставинами, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювались судом у процесі розгляду справи. Неналежне виконання сторонами своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і неподання суду усіх доказів, збирання нових доказів після розгляду справи не є нововиявленими обставинами, а тому і не можуть тягнути за собою перегляд судового рішення з зазначених підстав.
3.8. З огляду на вищенаведене, ухвала слідчого судді ВАКС від 18.11.2024 у справі №991/12594/24 може бути переглянута за нововиявленими обставинами винятково за наявності істотних та переконливих передумов для такого перегляду та коли вона безпідставно обмежує конституційні права та свободи людини і її подальша чинність суперечитиме меті здійснення кримінального судочинства, а також якщо вона не втратила законної сили внаслідок спливу строку її дії або внаслідок її виконання та відсутні інші засоби правового захисту цих прав і свобод (апеляційне оскарження, періодичний перегляд, нове звернення тощо).
Проте заявник у заяві не навів жодних обставин, які б могли слугувати підставою для відкриття провадження за нововиявленими обставинами, оскільки його посилання на те, що нібито фактична кількість доказів сторони обвинувачення, стан та обсяг таких доказів не були відомі, а тому внаслідок необізнаності слідчого судді з такими обставинами і, відповідно, їх неврахування, встановлений стороні захисту строк є об`єктивно замалим для реалізації належного та гарантованого законом права на ознайомлення з матеріалами досудового розслідування, свідчать винятково про намагання добитись перегляду судового рішення з суб`єктивно надуманих підстав, які жодним чином не належать до нововиявлених обставин у розумінні КПК, та фактично є новою обставиною, яку належить оцінити суду вже під час розгляду кримінального провадження за сутністю.
3.9. Також. з відомостей офіційного веб-сайту «Судова влада України» і Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що 06.03.2025 до ВАКС надійшли матеріали кримінального провадження №52018000000000546 від 12.06.2018 щодо обвинувачення ОСОБА_1, для розгляду якого відповідно до статті 35 КПК і протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями у справі №991/1936/25 (провадження №1-кп/991/29/25) визначена суддя ВАКС ОСОБА_9, якою 10.03.2025 ухвалою призначено підготовче судове засідання на 18.03.2025.
Отже, на цей час ухвала слідчого судді від 18.11.2024 у справі №991/12594/24 вже втратила силу внаслідок її виконання шляхом фактичного направлення стороною обвинувачення до ВАКС матеріалів кримінального провадження №52018000000000546 від 12.06.2018, а відтак така не може бути переглянута за нововиявленими обставинами за будь-яких передумов для такого перегляду.
3.10. Згідно з частиною 3 статті 392 КПК, в апеляційному порядку можуть бути оскаржені ухвали слідчого судді у випадках, передбачених, цим кодексом.
Ухвала слідчого судді про встановлення строку на ознайомлення з матеріалами досудового розслідування є судовим рішенням, можливість оскарження якого в апеляційному порядку КПК не передбачена.
Частиною 2 статті 467 КПК передбачено, що судове рішення за наслідками кримінального провадження за нововиявленими обставинами може бути оскаржене в порядку, передбаченому цим кодексом для оскарження судових рішень суду відповідної інстанції. Водночас нормами статей 459-467 КПК не передбачено можливості оскарження в апеляційному порядку ухвали про відкриття чи відмову у відкритті провадження за нововиявленими обставинами.
Відтак не може бути оскаржена в апеляційному порядку ця ухвала слідчого судді про відмову у відкритті провадження щодо перегляду за нововиявленими обставинами ухвали слідчого судді про встановлення строку на ознайомлення з матеріалами досудового розслідування, що відповідає висновку щодо застосування норм права постанови ОП ККС ВС від 24.02.2025 у справі №991/7253/23.
3.11. Перевіривши заяву про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали слідчого судді ВАКС від 18.11.2024 у справі №991/12594/24, суд вважає, що належить відмовити у відкритті провадження за такою заявою, оскільки наведені в ній доводи не свідчать про необхідність застосування екстраординарної процедури перегляду остаточних судових рішень у цій справі.
Керуючись статтями 33, 35, 369-372, 392, 459-467, 532 КПК, суд
ПОСТАНОВИВ:
Відмовити у відкритті провадження за заявою адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали слідчого судді ВАКС від 18.11.2024 в справі №991/12594/24 у кримінальному провадженні №52018000000000546 від 12.06.2018.
Копію ухвали невідкладно надіслати особі, яка подала заяву, разом із заявою та усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала не підлягає оскарженню та набирає законної сили з моменту постановлення.
Слідчий суддя ОСОБА_2______________