- Presiding judge (HACC): Dubas V.M.
Справа № 991/2095/25
Провадження 1-кс/991/2091/25
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 березня 2025 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду (ВАКС) ОСОБА_1 (далі-слідчий суддя чи суд),
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2,
представника скаржника ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність прокурора, яка полягає у невнесенні посадовими особами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР) після отримання заяви про вчинення кримінального правопорушення,
ВСТАНОВИВ:
1. Стислий опис судового провадження.
11.03.2025 до ВАКС надійшла скарга ОСОБА_3 (далі - скаржник) в інтересах ОСОБА_4 на бездіяльність посадових осіб САП, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, для розгляду якої відповідно до статті 35 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) і протоколу автоматичного визначення слідчого судді визначено слідчого суддю ОСОБА_1, яким здійснено судовий розгляд 13.03.2025.
2. Короткий виклад скарги та позицій учасників судового провадження.
2.1. Скаржник в скарзі просив: «1) зобов`язати службову особу Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, уповноважену на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості за заявою ОСОБА_4 від 06.03.2025 та розпочати досудове розслідування; 2) зобов`язати уповноважену службову особу Спеціалізованої антикорупційної прокуратури надати заявнику витяг з ЄРДР про початок досудового розслідування у відповідному кримінальному провадженні»,
що обґрунтовувалось таким: «06.03.2024 ОСОБА_4 звернувся до заступника Генерального прокурора - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури із заявою про вчинене кримінальне правопорушення. У заяві наводилися відомості про можливе вчинення посадовими особами Державного бюро розслідувань дій, що мають ознаки кримінальних правопорушень, встановлених статтями 344, 364 КК. Зазначену заяву було отримано Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою 07.03.2025. Згідно з нормою частини першої статті 214 КПК України, слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування. Станом на день подання цієї скарги, заявник не отримав відомостей про те, що за його заявою розпочато досудове розслідування. Відповідно до норми пункту першого частини першої статті 303 КПК України, на досудовому провадженні може бути оскаржена, зокрема, бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення»,
із доданими до скарги копіями такого: 1) заяви ОСОБА_4 від 06.03.2025 про вчинене кримінальне правопорушення; 2) документів про відправку заяви ОСОБА_4 від 06.03.2025; 3) відомості про вручення заяви ОСОБА_4 від 06.03.2025; 4) свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю; 5) ордера на представництво інтересів скаржника.
2.2. В судовому засіданні скаржник підтримав скаргу і просив її задовольнити.
Представник САП як органу, гіпотетична бездіяльність якого оскаржувалась, попри належним чином здійснене повідомлення про судове засідання в таке не прибув, що відповідно до частини 3 статті 306 КПК не перешкоджало судовому розгляду.
3. Обґрунтування позиції суду.
3.1. Частиною 1 статті 11 КК визначено, що кримінальним правопорушенням є передбачене цим кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб`єктом кримінального правопорушення, а згідно з частиною 1 статті 2 КК, підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом.
Склад кримінального правопорушення - це сукупність об`єктивних та суб`єктивних елементів, що дозволяють кваліфікувати суспільно небезпечне діяння як конкретне кримінальне правопорушення, а саме: 1) об`єкт; 2) об`єктивна сторона; 3) суб`єкт; 4) суб`єктивна сторона. Відсутність хоча б одного з цих елементів свідчить про відсутність у діянні особи складу кримінального правопорушення, що виключає її кримінальну відповідальність.
Відповідно до частини 1 статті 214 КПК слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування, а дізнавач - керівником органу дізнання, а в разі відсутності підрозділу дізнання - керівником органу досудового розслідування.
Пунктом 1 розділу 2 чинного Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженого наказом Офісу Генерального прокурора від 17.08.2023 №231 зі змінами, визначено, що до Реєстру вносяться відомості про: час та дату надходження заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення або виявлення з іншого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; прізвище, ім`я, по батькові (найменування) потерпілого або заявника; інше джерело, з якого виявлені обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність тощо.
Згідно з пунктом 2 глави 3 розділу ІІ цього Положення відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам пункту 4 частини п`ятої статті 214 КПК України, зокрема мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до правового висновку, зробленого у постанові Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду (ККС ВС) від 30.09.2021 в справі №556/450/18, «підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких разом із прізвищем, ім`ям, по-батькові (найменуванням) потерпілого або заявника, серед іншого, вноситься до ЄРДР».
Тобто для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР заявник у повідомленні про кримінальне правопорушення має зазначити конкретні відомі йому обставини об`єктивної сторони такого правопорушення (яке саме кримінальне правопорушення відбулось, де, коли, в чому полягало, які особи, причетні до його скоєння тощо). Такі обставини можуть бути неповними (в силу недостатньої обізнаності заявника, неочевидності вчинення кримінального правопорушення, з огляду на початкову стадію сприйняття та дослідження цих подій чи з інших причин), але в той же час достатніми для попередньої кваліфікації такого діяння саме як кримінального правопорушення за певною статтею КК. Якщо ж зі змісту заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення є очевидним, що обставини, викладені в ньому, не свідчать про те, що існує ймовірність вчинення будь-якого кримінального правопорушення і ці обставини для отримання зазначеного вище висновку не потребують перевірки засобами кримінального процесу або в силу його занадто абстрактного характеру неможливо встановити ні попередню кваліфікацію кримінального правопорушення, ні предмет, межі та напрямок досудового розслідування, яке зініціюється заявником, то такі повідомлення не мають вноситися до ЄРДР.
3.2. Згідно із частиною 1 статті 24 КПК кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку передбаченому цим кодексом.
Порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності слідчого або прокурора під час досудового розслідування встановлено статтями 303-308 КПК.
Пунктами 1-11 частини 1 статті 303 КПК визначено вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені на досудовому провадженні, а згідно частини 2 статті 303 КПК скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування та можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 цього кодексу.
Зокрема, пунктом 1 частини 1 статті 303 КПК передбачено право оскарження бездіяльності слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.
Системне тлумачення статей 214 і 303 КПК свідчить, що предметом судового контролю слідчим суддею може бути бездіяльність уповноваженого органу досудового розслідування у формі невнесення відомостей до ЄРДР після отримання належно обґрунтованої заяви (повідомлення) про кримінальне правопорушення, що передбачає такі обов`язкові ознаки: 1) належним заявником до органу досудового розслідування належним чином подана заява чи повідомлення про кримінальне правопорушення із викладом вагомих обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; 2) після отримання такої заяви чи повідомлення слідчим чи прокурором не внесено у визначений законом строк відомості про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право звернення до суду. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.
3.3. Відповідно до частини 1 статті 304 КПК, скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, передбачені частиною 1 статті 303 цього кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого, дізнавача чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.
Наявними матеріалами справи підтверджується, що 06.03.2025 скаржник направив поштою до САП заяву про кримінальні правопорушення, яка отримана 07.03.2025, відтак скаржником дотримано визначений КПК строк на подання скарги.
3.4. Норми, які відносять справи до предметної підсудності ВАКС визначаються статтею 33-1 КПК із урахуванням статті 216 КПК.
Згідно із статтею 33-1 КПК, ВАКС підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних кримінальних правопорушень, передбачених в примітці статті 45 КК, а також статтями 206-2, 209, 211, 366-2, 366-3 КК, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1-3 частини 5 статті 216 КПК. Слідчі судді ВАКС здійснюють судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності ВАКС відповідно до частини 1 цієї статті.
Частиною 5 статті 216 КПК визначено, що детективи НАБУ здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень, передбачених статтями 191, 206-2, 209, 210, 211, 354 (стосовно працівників юридичних осіб публічного права), 364, 366-2, 366-3, 368, 368-5, 369, 369-2, 410 КК, якщо наявна хоча б одна з таких умов:
1) кримінальне правопорушення вчинено: Президентом України, повноваження якого припинено, народним депутатом України, Прем`єр-міністром України, членом Кабінету Міністрів України, першим заступником та заступником міністра, членом Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Антимонопольного комітету України, Головою Державного комітету телебачення і радіомовлення України, Головою Фонду державного майна України, його першим заступником та заступником, членом Центральної виборчої комісії, Головою Національного банку України, його першим заступником та заступником, Головою Національного агентства з питань запобігання корупції, його заступником, Директором Бюро економічної безпеки України, його заступником, членом Ради Національного банку України, Секретарем Ради національної безпеки і оборони України, його першим заступником та заступником, Постійним Представником Президента України в Автономній Республіці Крим, його першим заступником та заступником, радником або помічником Президента України, Голови Верховної Ради України, Прем`єр-міністра України; - державним службовцем, посада якого належить до категорії «А»; - депутатом Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутатом обласної ради, міської ради міст Києва та Севастополя, посадовою особою місцевого самоврядування, посаду якої віднесено до першої та другої категорій посад; - суддею (крім суддів Вищого антикорупційного суду), суддею Конституційного Суду України, присяжним (під час виконання ним обов`язків у суді), Головою, заступником Голови, членом, інспектором Вищої ради правосуддя, Головою, заступником Голови, членом, інспектором Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; - прокурорами органів прокуратури, зазначеними у пунктах 1-4, 5-11 частини першої статті 15 Закону України «Про прокуратуру»; - особою вищого начальницького складу державної кримінально-виконавчої служби, органів та підрозділів цивільного захисту, вищого складу Національної поліції, посадовою особою митної служби, якій присвоєно спеціальне звання державного радника митної служби III рангу і вище, посадовою особою органів державної податкової служби, якій присвоєно спеціальне звання державного радника податкової служби III рангу і вище; - військовослужбовцем вищого офіцерського складу Збройних Сил України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Національної гвардії України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України; - керівником суб`єкта великого підприємництва, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків;
2) розмір предмета кримінального правопорушення, передбаченого статтями 354 (стосовно працівників юридичних осіб публічного права), 368, 369, 369-2 КК, у п`ятсот і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення кримінального правопорушення, а також предмет кримінального правопорушення або розмір завданої шкоди у кримінальних правопорушеннях, передбачених статтями 191, 206-2, 209, 210, 211, 364, 410 КК, у дві тисячі і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення кримінального правопорушення (якщо кримінальне правопорушення вчинено службовою особою державного органу, правоохоронного органу, військового формування, органу місцевого самоврядування, суб`єкта господарювання, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків);
3) кримінальне правопорушення, передбачене статтею 369, частиною першою статті 369-2 КК, вчинено щодо службової особи, визначеної у частині четвертій статті 18 КК або у пункті 1 цієї частини.
Кримінальний кодекс України в примітці до статті 45 визначив вичерпний перелік корупційних кримінальних правопорушень, який розширеному тлумаченню не підлягає, а саме такими вважаються кримінальні правопорушення, передбачені статтями 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем, а також кримінальні правопорушення, передбачені статтями 210, 354, 364, 364-1, 365-2, 368-369-2 цього Кодексу. Кримінальними правопорушеннями, пов`язаними з корупцією, відповідно до цього Кодексу вважаються кримінальні правопорушення, передбачені статтями 366-2, 366-3 цього Кодексу.
3.5. В заяві ОСОБА_4 від 06.03.2025 до САП зокрема зазначено, що «Адвокатське об`єднання «ОСОБА_4 і Партнери» надає професійну правничу допомогу Президенту України (2014-2019) народному депутату України ОСОБА_5 . Зокрема, адвокат ОСОБА_4 надає правничу допомогу ОСОБА_6 як особі, відносно якої здійснюється кримінальне провадження № 22016130000000212 від 19.09.2016. В ході здійснення професійної діяльності нам стало відомо, що група посадових осіб Державного бюро розслідувань, вчинила дії, які мають ознаки зловживання владою або службовим становищем, а також втручання у діяльність державного діяча.
Так, 11.02.2025 перший заступник Директора ДБР ОСОБА_7 звернувся до Голови Верховної Ради України ОСОБА_8 з листом № 10-2-01-01-3978, яким надіслав «для вручення відповідні повістки про виклик народного депутата України ОСОБА_9 » з вимогою «забезпечити його явку до Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження № 22016130000000212». До зазначеного листа додавалося 11 повісток за підписом старшого слідчого ГСУ ДБР ОСОБА_10 про виклик ОСОБА_11 одразу на 11 різних дат у лютому 2025 року «для виконання вимог статті 290 КПК України та ознайомлення з матеріалами кримінального провадження № 22016130000000212 від 19.09.2016». 28.02.2025 ОСОБА_7 звернувся до ОСОБА_8 з аналогічним листом № 10-2-01-01-5549, до якого додавалося вже 20 повісток за підписом ОСОБА_10 з вимогою до ОСОБА_11 з`являтися до ДБР чи не кожного робочого дня у березні 2025 року. Однак і слідчий ОСОБА_12, і перший заступник Директора ДБР ОСОБА_7 не могли не знати, що, відповідно до п. 14 ч. З ст. 42 КПК, підозрюваний має саме право ознайомлюватися з матеріалами досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 221 цього Кодексу, та вимагати відкриття матеріалів згідно зі статтею 290 цього Кодексу…
У згаданих повістках слідчий роз`яснив ОСОБА_6 наслідки неприбуття на виклик - можливість накладення грошового стягнення, відповідно до ст. 139 КПК. Іншими словами, група зазначених посадових осіб ДБР, усвідомлюючи, що участь у процесуальній дій, передбаченій ст. 290 КПК, є правом а не обов`язком підозрюваного і що законом не передбачено можливості застосування заходів забезпечення кримінального провадження в рамках виконання ст.290 КПК, у тому числі грошового стягнення чи приводу, склали, підписали та направили до Верховної Ради України документи, якими застосували до ОСОБА_11, відповідно, 11 та 20 заходів забезпечення кримінального провадження, поклавши на нього не передбачений законом обов`язок - з погрозами застосування наслідків, передбачених статтями 139, 140 КПК.
Ознаки усвідомленого зловживання владою зазначеною групою осіб підтверджуються також тим, що раніше у цьому ж кримінальному провадженні № 22016130000000212 слідчі СБУ направляли саме повідомлення на адресу ОСОБА_11, якими лише запрошувалися ознайомлення з матеріалами справи, а не викликали шляхом застосування численних заходів забезпечення кримінального провадження для участі у процесуальній дії, у яких участь особи не є обов`язковою (копії повідомлень СБУ додаються)…
Кількість повісток та щільність викликів ОСОБА_11 чи не на кожний робочий день свідчить про свідомо штучний характер цих документів, оскільки їх метою явно було не забезпечення права участі ОСОБА_11 у процесуальних діях, а втручання у його діяльність як державного діяча шляхом унеможливлення його участі у пленарних засіданнях ВРУ; роботі у комітетах, міжнародній діяльності та допомозі фронту. Тобто зазначені посадові особи ДБР, ймовірно, з метою одержання неправомірної вигоди у вигляді майнових чи нематеріальних благ (премій, просування службою, отримання переваг від власного керівництва), умисно використали владу/службове становище всупереч інтересам служби, чим завдали істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам ОСОБА_11, а також державним інтересам внаслідок обмеження його конституційних прав і свобод та повноважень як народного депутата. На підставі норм статей 25, 214 КПК, прошу протягом 24-х годин внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про можливе вчинення кримінальних правопорушень, передбачених статтями 344, 364 Кримінального кодексу України».
3.6. Кримінальні правопорушення, передбачені статтею 344 КК, взагалі не належать до кримінальних правопорушень, підслідних НАБУ і підсудних ВАКС.
Об`єктом злочину за статтею 364 КК є суспільні відносини, що забезпечують належну діяльність органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних і комунальних підприємств, а також їх службових осіб, а додатковий безпосередній об`єкт - охоронювані законом права, свободи та інтереси осіб. Об`єктивна сторона включає три обов`язкові елементи: (1) діяння, яке (а) може бути вчинене шляхом як дії, так і бездіяльності; (б) полягає у використанні особою влади чи своїх службових повноважень; (в) суперечить інтересам служби; (2) наслідки у вигляді істотної шкоди (частина 1) або тяжких наслідків (частина 2); (3) причинний зв`язок між зазначеним діянням та його наслідками. Суб`єктом є службова особа. Суб`єктивна сторона передбачає прямий умисел і спеціальну мету - одержання неправомірної вигоди для себе чи іншої фізичної або юридичної особи. При цьому у статті 364 КК вчинення службового зловживання шляхом використання для цього службовою особою наданої їй влади або службового становища визнається не будь-яке діяння службової особи, а лише таке, яке обумовлене її службовим становищем і пов`язане зі здійсненням нею своїх службових (владних) повноважень.
Згідно з частиною 1 статті 216 КПК, слідчі органів Національної поліції (НП) здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень, передбачених законом України про кримінальну відповідальність, крім тих, які віднесені до підслідності інших органів досудового розслідування.
Згідно з пунктом 3 частини 3 статті 216 КПК, детективи органів Бюро економічної безпеки України (БЕБУ) здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень, передбачених статтями 191 (крім випадку, передбаченого пунктом 2 частини 3 цієї статті) та 364 КК, за умови що розмір предмета такого кримінального правопорушення або завданої ним шкоди становить від п`ятисот до двох тисяч розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення кримінального правопорушення, та його вчинено службовою особою державного органу, органу місцевого самоврядування, суб`єкта господарювання, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків, та досудове розслідування такого кримінального правопорушення не віднесено до підслідності Державного бюро розслідувань чи НАБУ.
Враховуючи вищенаведене, статтею 216 КПК визначена диференційована підслідність кримінального правопорушення, передбаченого статтею 364 КК, залежно від встановленого законом на час вчинення таких кримінальних правопорушень конкретного розміру його предмета або завданої ним шкоди, а саме - органам НП (розмір предмета або завданої шкоди до 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб), БЕБУ (розмір предмета або завданої шкоди 500-2000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб) та НАБУ (розмір предмета або завданої шкоди понад 2000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб).
Відтак підслідність кримінальних проваджень НАБУ та відповідно можливість здійснення судового контролю слідчими суддями ВАКС у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, передбачених статтею 364 КК, окрім іншого, обумовлена конкретним розміром предмета такого кримінального правопорушення або розміром завданої ним шкоди, встановленого законом на час його вчинення, що вимагає ретельного належного обґрунтування такого розміру.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» від 19.11.2024 №4059-IX установлено у 2025 році прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 3028 гривень, відтак розмір предмета кримінального правопорушення, передбаченого статтею 364 КК, або розміру завданої ним шкоди, для можливості кваліфікації діяння як кримінального правопорушення для підслідності НАБУ, а також здійснення судового контролю слідчими суддями ВАКС, у 2025 році в будь-якому разі повинен становити не менше 6 056 000 грн. (3028 грн. х 2000).
Проте скаржник не навів жодних ознак реального заподіяння працівниками ДБР істотної шкоди або тяжких наслідків охоронюваним законом правам та інтересам держави чи осіб на будь-яку суму, тобто не навів ознак складу кримінального правопорушення, передбаченого статтею 364 КК, й відтак відсутня визначена пунктом 2 частини 5 статті 216 КПК умова підслідності НАБУ.
Окрім того, скаржник, хоч і заявляв про вчинення кримінальних правопорушень, проте не навів переконливих аргументів, які б у своїй сукупності переконували б щодо реального існування ознак таких кримінальних правопорушень. Ба більше, скаржник посилається на вчинення кримінальних правопорушень, проте викладені обставини не свідчать про їх ймовірність і доводи скаржника не є достатніми для отримання зазначеного вище висновку, не потребують перевірки засобами кримінального процесу, а тому такі повідомлення не мають вноситися до ЄРДР.
Посади працівників Державного бюро розвідувань, щодо яких подана заява, не належать до вичерпного переліку посад, зазначених в пункті 1 частини 5 статті 216 КПК, й тому відсутня така умова підслідності НАБУ.
Також в заяві і скарзі відсутні відомості про можливе вчинення злочинів, передбачених статтями 369 і 369-2 КК, а тому відсутня умова підслідності НАБУ, визначена пунктом 3 частини 5 статті 216 КПК.
При цьому слідчий суддя бере до уваги правову позицію, викладену в ухвалі Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 14.12.2021 у справі №991/4989/21, а саме, що «Законодавець не ототожнює підслідність НАБУ і підсудність ВАКС», тобто здійснення НАБУ досудового розслідування не означає автоматичної підсудності будь-якої справи ВАКС.
Таким чином, зі змісту заяви і скарги не вбачається жодної ознаки підслідності НАБУ, передбаченої пунктами 1-3 частини 5 статті 216 КПК.
3.6. Відповідно до частини 2 статті 307 КПК, ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: 1) скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора; 1-1) скасування повідомлення про підозру; 2) зобов`язання припинити дію; 3) зобов`язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.
З огляду на те, що скаржником не доведено обов`язок посадових осіб САП внести до ЄРДР відомості про вчинення кримінальних правопорушень та як наслідок їх бездіяльність, яка полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР за наслідками надходження заяви про кримінальні правопорушення, у задоволенні скарги належить відмовити.
Керуючись статтями 33-1, 216, 303-309, 369-372, 532 КПК суд
ПОСТАНОВИВ:
Відмовити в задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність прокурора, яка полягає у невнесенні посадовими особами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР) після отримання заяви про вчинення кримінального правопорушення,
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`яти днів з дня її оголошення або отримання її копії (якщо ухвала постановлена без виклику осіб) шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Повний текст ухвали оголошено 18.03.2025.
Слідчий суддя ОСОБА_1 _____________________