- Presiding judge (HACC AC): Pavlyshyn O.F.
Cправа №991/541/25
Провадження №11-сс/991/197/25
Слідчий суддя: ОСОБА_1
Суддя-доповідач: ОСОБА_2
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13 березня 2025 року місто Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого-судді ОСОБА_2,
суддів ОСОБА_3, ОСОБА_4,
секретар судового засідання ОСОБА_5,
за участю:
захисника підозрюваного ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7,
прокурора ОСОБА_8,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 28 січня 2025 року,
В С Т А Н О В И Л А:
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 28.01.2025 задоволено клопотаннядетектива Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) у кримінальному провадженні №52023000000000302 від 10.07.2023 та накладено арешт на майно, шляхом заборони відчуження та розпорядження зазначеним майном, яке перебуває у власності підозрюваного ОСОБА_6, а саме на: (1) житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер 989898112104; (2) 1/3 частини квартири АДРЕСА_2, реєстраційний номер 200190512104; (3) земельну ділянку з кадастровим номером 1210400000:04:015:0176, що розташована за адресою: АДРЕСА_3, загальною площею 1099 кв.м. (0,1099 га); (4) кошти, що розміщені на відкритих рахунках у AT КБ «ПРИВАТБАНК», код ЄДРПОУ 14360570, зокрема на рахунках: (5) НОМЕР_1 ; (6) НОМЕР_2 ; (7) НОМЕР_3 ; (8) НОМЕР_4 ; (9) НОМЕР_5 ; (10) НОМЕР_6 ; (11) НОМЕР_7 ; (12) НОМЕР_8 ; (13) НОМЕР_9 ; (14) кошти, що розміщені на відкритих рахунках у AT «Акцент-Банк», код ЄДРПОУ 14360080; (15) автомобіль MITSUBISHI PAJERO SPORT, VIN: НОМЕР_10, 2019 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_11, з метою конфіскації, як виду покарання.
Захисник підозрюваного ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Клопотання про поновлення строку обґрунтовує тим, що розгляд клопотання про арешт майна проводився без його участі, та, що копію оскаржуваної ухвали отримав засобами поштового зв`язку 08.03.2025.
Також в апеляційній скарзі стверджує, що рішення слідчого судді є незаконним і необґрунтованим та посилається на такі обставини.
Клопотання не відповідає вимогам КПК України, оскільки відповідно до ст.171 КПК України, клопотання про арешт майна повинно містити документи або конкретні факти, що підтверджують право власності чи належність майна підозрюваному. Однак у переліку майна, що підлягає арешту, не вказано номери рахунків в АТ «Акцент-Банк», на яких розміщено кошти ОСОБА_6 .
Відсутня обґрунтована підозра у вчиненні ОСОБА_6 суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, так як не доведено наявність у останнього прямого умислу на заволодіння коштами, його належність до організованої групи, а висновок слідчого судді про її наявність ґрунтується на припущеннях.
Обмеження права власності, у зв`язку з арештом майна ОСОБА_6, не є пропорційним і накладає на нього надмірний індивідуальний тягар, оскільки арешт всіх рахунків, включно з пенсійним, не є співмірним із розміром шкоди, завданої злочином, та позбавляє засобів до існування.
Просить скасувати ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 28.01.2025 та постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання детектива НАБУ про арешт майна.
Підозрюваний ОСОБА_6, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце апеляційного розгляду, у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.
Згідно із ч.4 ст.405 КПК України неприбуття сторін або інших учасників кримінального провадження не перешкоджає проведенню розгляду, якщо такі особи були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду та не повідомили про поважні причини свого неприбуття. А тому апеляційна скарга розглядається без участі вказаної особи.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення захисника підозрюваного ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7, прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_8, перевіривши доводи апеляційної скарги та клопотання, колегія суддів вважає, що клопотання про поновлення строку на оскарження слід задовольнити, а апеляційну скаргу - визнати необґрунтованою.
Відповідно до п.3 ч.2 ст.395 КПК України апеляційна скарга, якщо інше не передбачено цим Кодексом, може бути подана на ухвалу слідчого судді протягом п`яти днів з дня її оголошення.
Згідно з ч.1 ст.117, п.4 ч.3 ст.399 КПК України, пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи знайде підстави для його поновлення.
Як вбачається з матеріалів провадження, апеляційну скаргу на ухвалу слідчого судді від 28.01.2025 адвокат ОСОБА_7 подав 11.03.2025, тобто після закінчення строку апеляційного оскарження.
Отримання ухвали слідчого судді 08.03.2025 свідчить, що апелянт не був обізнаний з мотивами оскаржуваного рішення, що перешкодило останньому викласти в апеляційній скарзі вимоги та їх обґрунтування із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення, та подати її у встановлений законом строк.
У зв`язку з викладеним вище, колегія суддів вважає, що наявні поважні причини пропуску строку на апеляційне оскарження, у зв`язку з чим строк на оскарження ухвали слідчого судді слід поновити.
У цьому провадженні встановлено такі обставини.
Детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №52023000000000302 за підозрою, зокрема ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України.
За версією слідства, діючи в межах єдиного злочинного плану, учасники організованої групи під керівництвом організатора ОСОБА_10, за співучасті виконавців ОСОБА_6, ОСОБА_11, за пособництва ОСОБА_12, а також інших невстановлених досудовим розслідуванням осіб, діючи в умовах воєнного стану, у період з квітня 2022 року по грудень 2023 року, під час проведення закупівлі КП ДОР «Аульський водовід» та виконання ТОВ «АСІНКТОН СТРОЙ» робіт по об`єкту «Реконструкція водогону Аули-Верхньодніпровськ Кам`янський район Дніпропетровської області», заволоділи коштами КП ДОР «Аульський водовід» у сумі 129 050 862,70 грн з ПДВ, що є особливо великим розміром, чим заподіяли цьому підприємству майнової шкоди на зазначену суму за таких обставин.
03.07.2023 КП «ДОР «Аульський водовід» в особі ОСОБА_6 та ТОВ «АСІНКТОН СТРОЙ» в особі директора ОСОБА_13 було укладено договір №03/07/23 підряду на виконання робіт по об`єкту «Реконструкція водогону Аули-Верхньодніпровськ Кам`янський район Дніпропетровської області» із зазначеною ціною 350 045 574,60 грн.
ОСОБА_6, як генеральний директор КП ДОР «Аульський водовід», діючи в межах єдиного злочинного плану, зловживаючи своїм службовим становищем, всупереч абз. 6 п. 2.7.1, абз. 2, 5 п. 2.7.2 контракту з генеральним директором КП ДОР «Аульський водовід», ст. 22, 42 Закону України «Про запобігання корупції» та ОСОБА_11, як директор ТОВ «АСІНКТОН СТРОЙ», підписали вказаний договір, достовірно знаючи, про завищену вартість труб поліетиленових РЕ 100, які включені до неї.
Надалі, ОСОБА_6, отримавши ряд актів та довідок від ТОВ «АСІНКТОН СТРОЙ», діючи в продовження своєї ролі у злочинній діяльності організованої групи, з корисливих мотивів, з метою заволодіння коштами підприємства, зловживаючи службовим становищем, особисто підписав їх та доручив перерахувати на цій підставі кошти КП ДОР «Аульський водовід» за виконані роботи на рахунки ТОВ «АСІНКТОН СТРОЙ». На підставі підписаних ОСОБА_6 платіжних інструкцій, кошти у сумі 318 100 845,07 грн з урахуванням ПДВ, з яких 204 401 660,11 грн за труби поліетиленові РЕ 100, вибули з рахунків КП ДОР «Аульський водовід» на рахунки ТОВ «АСІНКТОН СТРОЙ».
В кошторисній документації значна кількість коштів припадає на поліетиленові труби для холодної води РЕ 100 (різних найменувань) - 214 млн грн без ПДВ, 256 млн грн з ПДВ, що складає три чверті вартості підряду. ТОВ «АСІНКТОН СТРОЙ» здійснювало закупівлю труб, необхідних для виконання робіт у ТОВ «МЕТА ОТП ДНІПРО», яке у свою чергу здійснювало їх закупівлю у виробника ТОВ «Полімерна група «Терполімергаз» за ринковими цінами. Проектно-кошторисна документація складена ТОВ «Проектна група «Наш Дім». Експертизу проекту проводили експерти ДП «ЖИЛКОМ».
Органом досудового розслідування було встановлено, що вартість зазначеної продукції завищена, а сума збитків нанесена КП ДОР «Аульський водогін» внаслідок виконання цього проекту становить 107 542 385,58 грн без урахування ПДВ, 129 050 862,70 грн з урахуванням ПДВ.
21.01.2025 до слідчого судді Вищого антикорупційного суду надійшло клопотаннядетектива НАБУпро арешт майна.
22.01.2025 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України.
27.01.2025 до слідчого судді Вищого антикорупційного суду надійшло клопотаннядетектива НАБУпро внесення змін до клопотання про арешт майна.
Зважаючи на те, що: з урахуванням описаної у клопотанні та у повідомленні про підозру фабули, в сукупності з матеріалами кримінального провадження, причетність ОСОБА_6 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України, є вірогідною та достатньою за стандартом «обґрунтованої підозри» для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна; санкція інкримінованого ОСОБА_6 кримінального правопорушення передбачає додаткове покарання у виді конфіскації майна, а також що на цьому етапі досудового розслідування накладення арешту на майно з метою забезпечення його можливої конфіскації як виду покарання є необхідним для виконання завдання кримінального провадження щодо захисту держави від кримінальних правопорушень; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права особи, яке є необхідним і пропорційним до законної мети, що переслідується; таке втручання стосуватиметься виключно конкретного майна, яке може бути конфісковане внаслідок покарання, що вказує на співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження - слідчий суддя дійшов висновку, що на майно підозрюваного може бути накладений арешт з метою забезпечення його можливої конфіскації як виду покарання.
Висновки слідчого судді відповідають положенням закону та встановленим обставинам, а доводи апеляційної скарги їх не спростовують.
Відповідно до п.3 ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання.
Згідно із ч.5 ст.170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
Частиною 10 ст.170 КПК України передбачено, що арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Пунктом 3 ч.2 ст.171 КПК України передбачено, що у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном.
З матеріалів провадження вбачається, що в уточненій редакції клопотання про арешт майнавід 27.01.2025, детективом НАБУ вказано чіткий перелік майна, що підлягає арешту і надано документи на підтвердження права власності ОСОБА_6 на:
(1) житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер 989898112104; (2) 1/3 частини квартири АДРЕСА_2, реєстраційний номер 200190512104;
(3) земельну ділянку з кадастровим номером 1210400000:04:015:0176, що розташована за адресою: АДРЕСА_3, загальною площею 1099 кв.м (0,1099 га);
(4) кошти, що розміщені на відкритих рахунках у AT КБ «ПРИВАТБАНК», код ЄДРПОУ 14360570, зокрема на рахунках: НОМЕР_1 ; НОМЕР_2 ; НОМЕР_3 ; НОМЕР_4 ; НОМЕР_5 ; НОМЕР_6 ; НОМЕР_7 ; НОМЕР_8 ; НОМЕР_9 ;
(5) кошти, що розміщені на відкритих рахунках у AT «Акцент-Банк», код ЄДРПОУ 14360080;
(6) автомобіль MITSUBISHI PAJERO SPORT, VIN: НОМЕР_10, 2019 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_11 .
На підтвердження інформації по відкритих рахунках у АТ «Акцент-Банк», якими володіє підозрюваний, детективом долучено до клопотання декларації, особи уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, подані ОСОБА_6 . Зокрема, у декларації від 21.12.2024 при звільненні особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (охоплює період, який не був охоплений раніше поданими деклараціями 01.01.2024-16.12.2024), зазначено, що у ОСОБА_6 розміщені кошти на відкритих рахунках у AT «Акцент-Банк», код ЄДРПОУ 14360080 (т.1 а.с.72).
Враховуючи, що в уточненому клопотанні про арешт майна від 27.01.2025 детектив НАБУ просив накласти арешт на грошові кошти, що розміщені на всіх відкритих рахунках ОСОБА_6 у AT «Акцент-Банк», код ЄДРПОУ 14360080, не зазначення детективом номерів рахунків не перешкоджає його накладенню, а тому посилання апеляційної скарги на відсутність чіткої ідентифікації майна в клопотанні визнається колегією суддів безпідставним.
Твердження апеляційної скарги про недоведеність зв`язку рахунків AT «Акцент-Банк» із інкримінованим кримінальним правопорушенням не береться колегією суддів до уваги, адже ч.2 та ч.3 ст.171 КПК України не вимагає подання органом досудового розслідування таких доказів для арешту майна з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання.
Відповідно до ч.5 ст.9 КПК України Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).
ЄСПЛ у своїй практиці неодноразово зазначав, що від фактів, які є причиною виникнення підозри не вимагається такого ж рівня переконливості, як від тих, що є необхідними для висунення обвинувачення чи обґрунтування обвинувального вироку. Крім того, важливо зазначити, що відповідно до практики ЄСПЛ, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів (рішення ЄСПЛ у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28.10.1994; «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990).
При встановленні обґрунтованості підозри ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України, достатньої для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, слідчий суддя врахував фактичні дані, наявні у:
(1) висновках судових товарознавчих експертиз від 29.02.2024 №22417, від 01.10.2024 №7120, згідно із якими було визначено ринкову вартість труб поліетиленових ПЕ100, які використовувались для реконструкції водогону Аули-Верхньодніпровськ, станом на травень- липень 2023 року, що є суттєво меншими, ніж ціна, передбачена за договором від 03.07.2023 №03/07/23 між КП «ДОР «Аульський водовід» та ТОВ «Асінктон Строй» (т.2 а.п.73-108);
(2) висновку комісійної судової економічної експертизи від 08.11.2024 №547/1/24, яким документально підтверджено суму збитків, нанесених КП ДОР «Аульський водовід», внаслідок виконання робіт за договором підряду від 03.07.2023 №03/07/23 у сумі 107 542 385,58 грн без урахування ПДВ (т.2 а.п.109-134);
(3) протоколі огляду документів від 25.10.2024 та у протоколі додаткового огляду документів від 09.01.2025, відповідно до змісту яких установлено суму збитків, нанесених КП «ДОР «Аульський водовід», внаслідок виконання робіт за договором підряду від 03.07.2023 №03/07/23 у сумі 107 542 385,58 грн. без урахування ПДВ та 129 050 862,70 грн з ПДВ (т.2 а.п.135-153);
(4) протоколі огляду комп`ютерних даних від 19.04.2024, у якому зафіксовано огляд відомостей, які містяться у Єдиному реєстрі податкових накладних та встановлено джерела постачання труб поліетиленових ПЕ100, які використовувались для реконструкції водогону Аули- Верхньодніпровськ, вартість та об`єми їх закупівлі ТОВ «Асінктон Строй» у ТОВ «Мега Опт Дніпро», а останнім у виробника ТОВ «ПГ «Терполімергаз», різницю між цінами закупівлі та продажу, яка складає у середньому 182 % (т.2 а.п.168-173);
(5) протоколі огляду комп`ютерних даних від 09.12.2024, у якому зафіксовано огляд відомостей щодо перерахування оплат за виконані роботи за договором підряду від 03.07.2023 №03/07/23 (т.2 а.п.174-199);
(6) протоколі огляду документів від 30.12.2024, у якому зафіксовано огляд документів, котрі містять відомості про вартість труб поліетиленових ПЕ100, які використовувались для реконструкції водогону Аули-Верхньодніпровськ, зокрема, кошториси, відомості ресурсів кошторисні розрахунки, видаткові накладні заводу виробника, документи, на підставі яких проводилась експертиза проектно-кошторисної документації та здійснено їх аналіз та порівняння між собою, встановлено, що збільшувальний коефіцієнт між ціною закупівлі труб та ціною, зазначеною у договорі складає 2,75 та є однаковим для кожного найменування труб (т.2 а.п.200-224);
(7) договорі підряду №03/07/23 від 03.07.2023, укладеному між КП «ДОР «Аульський водовід» та ТОВ «Асінктон Строй», предметом якого є виконання робіт по об`єкту «Реконструкція водогону Аули-Верхньодніпровськ Кам`янський район Дніпропетровської області» (т.2 а.п.21-59);
(8) договорі №22-05/09 від 01.06.2022, укладеному між КП ДОР «Аульський водовід» та ТОВ «ПРОЕКТНА ГРУПА «НАШ ДІМ» на виконання проектних робіт з розробки проектно- кошторисної документації «Реконструкція водогону Аули-Верхньодніпровськ Кам`янський район Дніпропетровської області» (т.2 а.п.225-240).
Отже, враховуючи, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є ймовірною та достатньою для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, колегія суддів вважає, що з огляду на обставини кримінального провадження №52023000000000302 від 10.07.2023 і надані стороною обвинувачення докази, у слідчого судді були всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України.
Також, приймаючи до уваги вищевказані обставини та характер дій ОСОБА_6, які узгоджуються з діями інших осіб, колегія суддів вважає неспроможним твердження апеляційної скарги про відсутність прямого умислу ОСОБА_6 на заволодіння коштами, а також відсутність доказів належності ОСОБА_6 до організованої групи.
При цьому, посилання апеляційної скарги на те, що слідчий суддя допустив протиріччя в обґрунтуванні підозри ОСОБА_6, оскільки використав в ухвалі формулювання «може бути причетним» до злочину, що вказує наприпущення, відхиляються колегією суддів як необґрунтовані з огляду на таке.
В ухвалі слідчого судді чітко вказано, що на цьому етапі провадження слідчий суддя не вирішував винуватість чи невинуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення, а лише визначив, що причетність ОСОБА_6 до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою за стандартом «обґрунтованої підозри» для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна.
Таким чином, відсутнє протиріччя в обґрунтуванні підозри ОСОБА_6, адже використання формулювання «може бути причетним» до вчинення кримінального правопорушення відноситься до встановлення слідчим суддею відповідності зв`язку підозрюваного із кримінальним провадженням стандарту «обґрунтованої підозри», як передбачено п.3 ч.2 ст.173 КПК України.
Із положень ст.1 Протоколу 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод вбачається, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Будь-яке втручання державного органу в права осіб повинне забезпечити справедливий баланс між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (п.69, 73 рішення Європейського суду з прав людини від 23.09.1982 у справі «Спорронґ і Льоннрот проти Швеції»). Тобто повинне існувати обґрунтоване співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, якої прагнуть досягти.
Тому, при розгляді клопотання про арешт майна, слідчий суддя правильно врахував, що у разі не застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, підозрюваний матиме можливість безперешкодно реалізувати належне йому майно, що у разі визнання ОСОБА_6 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України, санкція якого передбачає додаткове покарання у виді конфіскації майна, перешкодить досягненню завдань кримінального провадження.
Колегія суддів відхиляє твердження апеляційної скарги про порушення слідчим суддею принципу пропорційності втручання у право власності, створення надмірного тягаря на ОСОБА_6, як необґрунтовані, оскільки слідчий суддя наклав арешт на кошти, що розміщені на відкритих рахунках підозрюваного, а не на рахунки, на які будуть поступати кошти у майбутньому. Будь-яких обмежень чи обтяжень на джерело доходів ОСОБА_6 - майбутні пенсійні надходження слідчим суддею не накладалося. При цьому, ОСОБА_6 у випадку безпідставної затримки виплати коштів не позбавлений можливості відкрити новий рахунок для отримання пенсійних виплат.
Із цих же підстав визнається неспроможним твердження апеляційної скарги про порушення права підозрюваного на повагу до приватного і сімейного життя із посиланням на залишення останнього без засобів для існування.
А відтак, оскільки досудове розслідування здійснюється, зокрема, за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України,злочину, який є особливо тяжким, і яким ймовірно завдано збитки в сумі 129 050 862,70 грн з ПДВ, колегія суддів вважає, що арешт майна,яке перебуває у власності підозрюваного, з метою забезпечення його можливої конфіскації як виду покарання, забезпечує справедливий баланс між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи, відповідає принципу розумності, є співрозмірним, виходячи із завдань кримінального провадження, і не покладає індивідуальний та надмірний тягар на власника.
Враховуючи наведене, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді - без змін.
Керуючись ст. 376, 404, 407, 419, 422, 532 КПК України, колегія суддів,
П О С Т А Н О В И Л А:
Клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 про поновлення строку на апеляційне оскарження задовольнити та поновити строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 28 січня 2025 року.
Апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 28 січня 2025 року - без змін.
Ухвала є остаточною, набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий суддя ОСОБА_2
Судді ОСОБА_3
ОСОБА_4