- Presiding judge (HACC AC): Panaid I.V.
Справа № 991/1409/25
Провадження №11-сс/991/163/25
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 березня 2025 року м. Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
представника власника майна адвоката ОСОБА_6,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу, подану представником власника майна адвокатом ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 24 лютого 2025 року про накладення арешту в кримінальному провадженні №52024000000000423 від 13 серпня 2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 368 КК України,
ВСТАНОВИЛА:
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 24 лютого 2025 року задоволено клопотання прокурора. З метою забезпечення збереження речового доказу накладено арешт на мобільний телефон Apple iPhone 16 Pro, номер моделі А3292, серійний номер НОМЕР_1, ІМЕІ: НОМЕР_2, ІМЕІ 2: НОМЕР_3, разом із сім-карткою оператора із абонентським номером НОМЕР_4, який належить ОСОБА_8 та вилучений під час проведення 11 лютого 2025 року обшуку за адресою АДРЕСА_1 . За висновком слідчого судді прокурор довів необхідність арешту вищевказаного майна, оскільки існує потреба в копіюванні його вмісту та проведенні експертного дослідження, а сам пристрій визнано речовим доказом.
Не погодившись з рішенням адвокат ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_8 звернувся до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та відмовити прокурору у задоволенні клопотання про арешт майна. За змістом доводів зазначає, що органом досудового розслідування не здобуто та не надано жодних відомостей про наявність на вилученому мобільному телефоні інформації, яка наведена в ухвалі про дозвіл на обшук. Зауважує, що вилучений мобільний телефон було оглянуто в ході проведення обшуку, оскільки ОСОБА_8 на прохання детективів добровільно було забезпечено доступ до телефону шляхом його розблокування. Також на неправомірність вилучення телефону вказує той факт, що під час огляду детективами телефону відшукуванні месенджери «WhatsApp» та «Threema», про які було зазначено в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, так і не були знайдені, що на думку адвоката спростовує сам факт користування ними. Крім того, вилучений мобільний телефон було придбано ОСОБА_9 після подій щодо яких здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, отже вказаний пристрій не міг зберегти на собі інформацію, що могла стосуватись кримінального провадження.
В судовому засіданні представник власника майна адвокат ОСОБА_6 апеляційну скаргу підтримав в повному обсязі, надавши пояснення, аналогічні викладеним в апеляційній скарзі, просив її задовольнити та скасувати накладений слідчим суддею арешт. Належним чином повідомлений про час та місце судового засідання власник майна ОСОБА_8 до суду не з`явився, що не є перешкодою апеляційному розгляду згідно ст.405 КПК України.
Прокурор проти задоволення апеляційної скарги заперечував, вважав рішення слідчого судді законним та обґрунтованим.
Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла такого висновку.
Відповідно до вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.
За ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Відповідно до вимог ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
На переконання колегії суддів, слідчий суддя під час розгляду клопотання детектива про накладення арешту на майно в повній мірі дотримався вказаних вимог закону.
Як вбачається з матеріалів провадження і встановлено слідчим суддею, детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №52024000000000423 від 13 серпня 2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 368 КК України.
Під час досудового розслідування встановлено, що протягом 2023-2024 років ОСОБА_10, перебуваючи на посаді заступника начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 з оперативно-розшукової діяльності, разом із невстановленими особами отримав неправомірну вигоду у загальній сумі не менше 116 тисяч доларів США за організацію безперешкодного перетину державного кордону України фізичними особами, які підлягають мобілізації та призову на військову службу.
В межах вказаного провадження отримано відомості, що ОСОБА_10 під час спілкування з абонентами у месенджері Threema одержував паспортні дані осіб чоловічої статі віком від 18-60 років, які надсилав іншим співучасникам злочину з метою забезпечення безперешкодного перетину такими особами державного кордону України у пункті пропуску «Устилуг».
На даний час стороною обвинувачення встановлено, що паспортні дані отримано щодо 94 осіб, більшість з яких здійснили виїзд та не повернулись. Водночас, за версією органу досудового розслідування, за перетин 29 таких осіб ОСОБА_10 надано 116 тисяч доларів США з розрахунку 4 тисячі доларів США за особу.
Однією з осіб, які надсилали ОСОБА_10 у месенджері Threema паспортні дані чоловіків, яким необхідно було перетнути кордон був абонент HWBMHFK2, ідентифікований як ОСОБА_8 .
У зв`язку з викладеними вище обставинами, 30 січня 2025 року слідчим суддею Вищого антикорупційного суду надано дозвіл на проведення обшуку квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, яка знаходиться у фактичному володінні ОСОБА_8 .
Під час проведення 11 лютого 2025 року обшуку ОСОБА_8 надав детективам для огляду мобільний телефон, яким він користується, проте відмовився повідомляти пароль, ввів його самостійно, із приховуванням від детективів. Під час здійснення огляду зазначеного телефону встановлено відсутність на ньому додатків «WhatsApp» та «Threema», що свідчить про ймовірне їх видалення, оскільки ОСОБА_8 не одразу надав детективам допуск до приміщення для проведення обшуку.
За результатами обшуку, для подолання систем логічного захисту, а також з метою проведення експертизи, з метою встановлення видаленої інформації, мобільний телефон Apple iPhone 16 Pro, номер моделі А3292, серійний номер НОМЕР_1, ІМЕІ: НОМЕР_2, ІМЕІ 2: НОМЕР_3, разом із сім-карткою оператора із абонентським номером НОМЕР_4, був вилучений детективами.
Постановою детектива НАБУ ОСОБА_11 від 11 лютого 2025 року вищевказаний телефон, вилучений в ході обшуку, визнано речовим доказом.
14 лютого 2025 року на розгляд слідчого судді Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання прокурора про арешт вилученого у ОСОБА_8 майна, за результатами розгляду якого слідчий суддя дійшов висновку про його обґрунтованість та наклав на нього арешт.
За висновком слідчого судді орган досудового розслідування довів необхідність арешту вищевказаного майна, оскільки доступ до інформації, що міститься на вказаному пристрої обмежений та потребує подолання логічного захисту, а сам пристрій визнано речовим доказом.
Оцінюючи відповідно до положень ч.1 ст.404 КПК України доводи апеляційної скарги стосовно того, що слідчим суддею безпідставно накладено арешт на вищевказане майно, колегія суддів виходить з наступного.
Частиною 2 статті 168 КПК України визначено, що тимчасове вилучення майна може здійснюватися під час обшуку, огляду. Забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, а також, зокрема, якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем чи утримувачем або пов`язаний з подоланням системи логічного захисту. У разі необхідності слідчий чи прокурор здійснює копіювання інформації, що міститься в інформаційних (автоматизованих) системах, телекомунікаційних системах, інформаційно-телекомунікаційних системах, їх невід`ємних частинах.
Для виконання завдань кримінального провадження під час розгляду клопотання прокурора про накладення арешту слідчим суддею були обґрунтовано враховані потреби досудового розслідування, а саме необхідність подолання систем логічного захисту пристрою, проведення його експертизи на предмет відновлення можливо видаленої інформації та здійснення ґрунтовного аналізу такої у сукупності з іншими доказами, які містяться у матеріалах кримінального провадження, що потребує додаткового часу.
Відповідно до ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
Згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна (ч. 11 ст. 170 КПК України).
Враховуючи відмову ОСОБА_8 надати органу досудового розслідування пароль доступу до телефону, з метою виявлення видаленої інформації, що може бути предметом експертного дослідження та мати значення для досудового розслідування, слідчий суддя обґрунтовано дійшов висновку про необхідність його арешту, з чим погоджується і колегія суддів.
Твердження представника власника майна щодо незаконного арешту майна, вилученого у ОСОБА_8, колегією суддів відхиляються. Органом досудового розслідування встановлено, що вилучений телефон може містити видалену інформацію, яка ймовірно має значення для кримінального провадження та щодо нього призначено відповідну комплексну судову комп`ютерно-технічну експертизу та експертизу електронних комунікацій.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що слідчим суддею належним чином перевірено та оцінено доводи клопотання прокурора, які дають підстави вважати, що вилучений під час обшуку телефон відповідає критеріям, визначеним у ст.ст. 98, 170 КПК України, наявні у ньому відомості потребують відновлення та перевірки, оскільки можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються у цьому кримінальному провадженні, а тому не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 170, 171, 173, 309, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,
ПОСТАНОВИЛА:
Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 24 лютого 2025 року про арешт майна залишити без змін, а апеляційну скаргу представника власника майна - без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Головуючий ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2 ОСОБА_3