- Presiding judge (HACC): Zadorozhna L.I.
Справа № 991/2142/25
Провадження № 1-кп/991/32/25
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
18 березня 2025 року м. Київ
Суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, яка визначена для розгляду кримінального провадження одноособово (далі - Суд),
за участі: секретаря судового засідання ОСОБА_2,
сторін кримінального провадження:
з боку обвинувачення: прокурора ОСОБА_3,
з боку захисту: обвинуваченого ОСОБА_4, захисників - адвокатів ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7,
у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52024000000000222 від 07.05.2024, стосовно ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Донецьк, громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, проживає за адресою: АДРЕСА_2, який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України,
під час підготовчого судового засідання, вирішуючи питання, пов`язані з підготовкою до судового розгляду,
установив:
І. Історія кримінального провадження.
12.03.2025 до Вищого антикорупційного суду від прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 52024000000000222 від 07.05.2024 стосовно ОСОБА_4, який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.03.2025, згідно з положеннями ч. 3 ст. 35 КПК України, для розгляду кримінального провадження визначено головуючого суддю (суддю-доповідача) ОСОБА_1 .
Ухвалою суду від 13.03.2025 у кримінальному провадженні призначено підготовче судове засідання.
ІІ. Вирішення питань, передбачених ч. 3 ст. 314 КПК України.
Заслухавши учасників кримінального провадження, Суд не встановив підстав для прийняття рішень, передбачених п. 1-4 ч. 3 ст. 314 КПК України, з огляду на таке.
Прокурор вважає, що обвинувальний акт складений із дотриманням вимог статті 291 КПК України, кримінальне провадження підсудне Вищому антикорупційному суду, підстав для закриття кримінального провадження немає, тому на підставі обвинувального акта можливо призначити судовий розгляд.
Захисник ОСОБА_5 зазначив, що немає підстав для закриття кримінального провадження чи для повернення обвинувального акту. Водночас, указав на недоліки висунутого обвинувачення, проте, вважає, що ці недоліки не перешкоджають призначенню судового розгляду. Також, зазначив, що застосування заходів безпеки до заявника у цьому кримінальному провадженні мало наслідком порушення права на захист ОСОБА_4 .
Захисник ОСОБА_7 підтримав такі думки та висловив свої зауваження щодо проведення певних слідчих дій.
Захисник ОСОБА_6 звернув увагу на недоліки обвинувального акту, в якому не зазначено інформації про викривача. Однак, вважає можливим призначити судовий розгляд на підставі цього обвинувального акта.
До суду не надходила угода про визнання винуватості та учасники кримінального провадження не повідомили про її укладення на момент проведення підготовчого судового засідання. Також, Судом не встановлено підстав для повернення обвинувального акта чи для закриття кримінального провадження, передбачених п. 5-8, 10 ч. 1 або ч. 2 ст. 284 КПК України.
Кримінальне провадження щодо кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, віднесено до підсудності Вищого антикорупційного суду відповідно до ст. 33-1, п. 3 ч. 5 ст. 216 КПК України, оскільки розмір предмета кримінального правопорушення, передбаченого статтею 368 КК України (висловлене прохання про надання неправомірної вигоди в розмірі 200 000 доларів США), у п`ятсот і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення кримінального правопорушення. Стаття 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» передбачала, що з 01.01.2024 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 3 028 грн. Відповідно, розмір предмета кримінального правопорушення за ст. 368 КК України має бути не меншим 1 514 000 грн (п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 2024 рік).
Положення ч. 1-2 ст. 314-1 КПК України визначають, що з метою забезпечення суду інформацією, що характеризує обвинуваченого, а також прийняття судового рішення про міру покарання представник уповноваженого органу з питань пробації складає досудову доповідь за ухвалою суду. Досудова доповідь складається щодо особи, обвинуваченої у вчиненні нетяжкого або тяжкого злочину, нижня межа санкції якого не перевищує п`яти років позбавлення волі.
Зміст обвинувального акта свідчить, що ОСОБА_4 висунуто обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України належить до категорії особливо тяжких злочинів, відтак відсутні підстави для складання досудової доповіді.
Оскільки підстав для прийняття рішень, передбачених п. 1-4 ч. 3 ст. 314 КПК України, не встановлено, Суд провів підготовку до судового розгляду.
ІІІ. Вирішення питань, передбачених ч. 2 ст. 315 КПК України.
3.1. Прокурор просила проводити весь судовий розгляд у закритому судовому засіданні, а не лише в певній його частині, оскільки в цьому та в іншому кримінальному провадженні щодо заявника застосовано заходи безпеки.
Захисник ОСОБА_5 заперечив проти закритого судового розгляду, зазначив, що справжні анкетні дані заявника не оголошуватимуться захистом.
Обвинувачений ОСОБА_4 та захисники ОСОБА_6 та ОСОБА_7 підтримали таку думку.
Вирішуючи питання у відкритому чи закритому судовому засіданні необхідно здійснювати судовий розгляд, Суд приходить до таких висновків.
Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод в пункті 1 статті 6 проголошує про те, що кожен має право на публічний розгляд його справи судом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. В рішенні «Шагін проти України» (Заява N 20437/05) зазначено, що забезпечення відкритості судового розгляду становить основоположний принцип, закріплений у пункті 1 статті 6 Конвенції. Такий публічний характер судового розгляду гарантує сторонам у справі, що правосуддя не здійснюватиметься таємно, без публічного контролю; це також один із засобів підтримання довіри до судів. Здійснення правосуддя і, зокрема, судовий процес набувають легітимності завдяки гласності. Забезпечуючи прозорість здійснення правосуддя, гласність, таким чином, сприяє реалізації мети пункту 1 статті 6, а саме справедливому судовому розгляду, забезпечення якого є одним з основоположних принципів демократичного суспільства у значенні Конвенції (п.56).
Вимоги ст. 27 КПК України визначають засади гласності та відкритості судового провадження. Кримінальне провадження в судах усіх інстанцій здійснюється відкрито. Слідчий суддя, суд може прийняти рішення про здійснення кримінального провадження у закритому судовому засіданні впродовж усього судового провадження або його окремої частини лише у разі: 1) якщо обвинуваченим є неповнолітній; 2) розгляду справи про кримінальне правопорушення проти статевої свободи та статевої недоторканості особи; 3) необхідності запобігти розголошенню відомостей про особисте та сімейне життя чи обставин, які принижують гідність особи; 4) якщо здійснення провадження у відкритому судовому засіданні може призвести до розголошення таємниці, що охороняється законом; 5) необхідності забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні (ч. 2 ст. 27 КПК України).
Стаття 16 Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві» визначає, що у випадках, коли цього потребують інтереси безпеки осіб, взятих під захист, за мотивованою ухвалою суду може проводитися закрите судове засідання (ч. 1).
Оскільки стороною не повідомлено, які саме заходи безпеки застосовуються до заявника ОСОБА_8, Суд дійшов висновку про проведення закритого судового засідання лише в частині дослідження доказів та матеріалів, які можуть призвести до розголошення відомостей, пов`язаних із забезпеченням безпеки особи, яка бере участь у кримінальному провадженні. Таке рішення зумовлене необхідністю збалансувати інтереси безпеки особи та права учасників на відкритий судовий розгляд.
3.2. Відповідно до вимог п. 4 ч. 2 ст. 315 КПК України з метою підготовки до судового розгляду суд розглядає клопотання учасників судового провадження про здійснення судового виклику певних осіб до суду для допиту.
Прокурор та захисники повідомили, що перелік осіб, яких планується допитати як свідків, будуть подані під час судового розгляду після визначення обсягу та порядку дослідження доказів.
3.3. Від учасників судового провадження не надійшло клопотань про зміну, продовження чи скасування заходів забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжного заходу, обраного щодо обвинуваченого ОСОБА_4 (ч. 3 ст. 315 КПК України).
3.4. Під час підготовчого судового засідання від учасників кримінального провадження не надійшло клопотань про витребування певних речей чи документів (п. 4 ч. 2 ст. 315 КПК України) та не отримано заперечень на ухвали слідчих суддів, які не підлягають оскарженню під час досудового розслідування (ч. 3 ст. 309 КПК України).
3.5. Скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого (детектива) або прокурора (ч. 2 ст. 303 КПК України)
Під час підготовчого провадження до суду від сторони захисту надійшли скарги:
- захисника ОСОБА_7 на клопотання керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_9 про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій № 19/4374т від 08.05.2024, № 19/6632т від 08.07.2024;
- захисника ОСОБА_7 на постанови прокурора ОСОБА_3 про проведення негласної слідчої (розшукової) дії - контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту № 09/396т від 09.05.2024, № 09/845т від 09.07.2024;
- захисника ОСОБА_6 на рішення детектива Національного бюро про застосування заходів безпеки відносно заявника ОСОБА_8 у кримінальному провадженні № 52024000000000222.
Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисники підтримали подані скарги.
Прокурор щодо поданих стороною захисту скарг заперечувала, вважає їх безпідставними та додала, що їх необхідно оцінювати в контексті недопустимості доказів.
Суд, заслухавши думку учасників судового провадження щодо поданих скарг, дійшов таких висновків.
Вимоги ч. 2 ст. 303 КПК України, на яке посилається сторона захисту у своїх скаргах, визначено, що скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора (крім тих, що зазначені в частині 1 цієї статті) не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 цього Кодексу.
Отже, положення ч. 2 ст. 303 КПК України не містять імперативної вимоги щодо обов`язкового розгляду по суті будь-яких скарг у підготовчому судовому засіданні, а лише вказують на можливість такого розгляду з урахуванням завдань підготовчого провадження, повноважень суду та з дотриманням правил, передбачених статтями 314-318 КПК України (зокрема, на це вказує використане законодавцем формулювання «можуть бути предметом розгляду», а не «розглядаються» чи «підлягають розгляду» тощо, а також пряме відсилання до правил статей 314-316 КПК України).
Підготовче судове засідання в судовому провадженні є обов`язковою, самостійною стадією кримінального процесу, основною метою проведення якого є визначення судом можливості на законних підставах призначити кримінальне провадження до судового розгляду на підставі обвинувального акта, отриманого судом. При цьому судом у підготовчому судовому засіданні не надається оцінка обставинам кримінального провадження та законності проведених в ході досудового розслідування процесуальних дій та прийнятих рішень.
Частина третя статті 314 КПК України визначає перелік рішень, які суд має право прийняти у підготовчому судовому засіданні, серед яких і рішення про призначення судового розгляду на підставі обвинувального акта.
Стаття 315 КПК встановлює які питання має вирішити суд з метою підготовки до судового розгляду, серед яких: п. 4 ч. 2 - розгляд клопотань учасників судового провадження про здійснення судового виклику певних осіб до суду для допиту; витребування певних речей і документів; здійснення судового розгляду в закритому судовому засіданні; п. 5 ч. 2 - вчинення інших дій, необхідних для підготовки до судового розгляду.
При цьому необхідно зауважити, що ні ч. 2 ст. 303, ні статті 314-316 КПК не передбачають, що суд в підготовчому судовому засіданні має право ухвалити за результатом розгляду таких скарг одне з рішень, які передбачені ч. 2 ст. 307 КПК України під час досудового розслідування, а саме скасовувати рішення слідчого чи прокурора, зобов`язувати припинити дію чи, навпаки, вчинити певну дію, відмовити в задоволенні скарги.
Суд вважає, що під час підготовчого судового засідання стороною захисту, іншими учасниками кримінального провадження можуть бути подані скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, однак, суд може розглядати тільки ті скарги, рішення за результатом розгляду яких, мають значення для підготовки до судового розгляду.
На думку Суду, викладені у скаргах доводи потребують аналізу законності низки взаємопов`язаних процесуальних дій та рішень у кримінальному провадженні, а відтак, твердження сторони захисту щодо допущених порушень під час досудового розслідування, заперечення сторони обвинувачення з цього приводу підлягають дослідженню під час судового розгляду шляхом оцінки законності прийняття процесуальних рішень та вчинення дій під час досудового розслідування, дослідження процесуальних документів та відповідних доказів, що має бути здійснено під час судового розгляду.
Оскільки докази та процесуальні документи, рішення, дії на даний час у підготовчому судовому засіданні не досліджувалися, зважаючи на наведені положення КПК України, неможливість надання оцінки сукупності належності та допустимості доказів у всьому кримінальному провадженні під час підготовчого судового засідання, Суд дійшов висновку про необхідність долучення скарг до матеріалів кримінального провадження та надання оцінки, викладеним у них обставинам, на відповідній стадії судового провадження.
3.6. Згідно з ч. 1 ст. 31 КПК України кримінальне провадження в суді першої інстанції здійснюється суддею одноособово, крім випадків, передбачених частинами другою, третьою цієї статті. Кримінальне провадження в суді першої інстанції здійснюється колегіально судом у складі трьох суддів лише за клопотанням обвинуваченого, зокрема щодо злочинів, за вчинення яких передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк більше десяти років (ч. 2 ст. 31 КПК України).
За змістом ч. 4 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд роз`яснює обвинуваченому у вчиненні злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк більше десяти років, право заявити клопотання про розгляд кримінального провадження стосовно нього колегіально судом у складі трьох суддів.
Під час підготовчого судового засідання Суд роз`яснив обвинуваченому ОСОБА_4 його право заявити клопотання про колегіальний розгляд кримінального провадження. Обвинувачений заявив, що у нього відсутнє клопотання про колегіальний розгляд. Отже, з урахуванням вищевикладеного, відсутні підстави для колегіального розгляду кримінального провадження.
На підставі викладеного, керуючись ст. 31, 33-1, 314, 315, 372, 376 КПК України, Суд
постановив:
Призначити судовий розгляд кримінального провадження № 52024000000000222 від 07.05.2024 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, у судовому засіданні у залі судових засідань Вищого антикорупційного суду (м. Київ, проспект Берестейський, 41) о 09 год. 30 хв. 21.03.2025.
Судовий розгляд кримінального провадження здійснювати суддею одноособово.
Судовий розгляд кримінального провадження здійснювати у відкритому судовому засіданні за винятком дослідження доказів та матеріалів, яке може призвести до розголошення відомостей, пов`язаних із забезпеченням безпеки особи, яка бере участь у кримінальному провадженні.
Судовий розгляд здійснювати за участі прокурора, захисників та обвинуваченого. Питання про виклик свідків вирішувати під час судового розгляду та після з`ясування обставин, які відомі або можуть бути відомі даному свідку і які мають значення для кримінального провадження.
Скарги захисників ОСОБА_7 та ОСОБА_6, подані в порядку ч. 2 ст. 303 КПК України, долучити до матеріалів кримінального провадження та надати оцінку висловленим доводам у ході судового розгляду.
Ухвала окремому оскарженню не підлягає. Заперечення щодо ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.
Суддя ОСОБА_1