- Presiding judge (HACC): Fedorak L.M.
Справа № 991/2299/25
Провадження 1-кс/991/2292/25
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
19.03.2025 м. Київ
Слідча суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2, у закритому судовому засіданні у кримінальному провадженні № 52024000000000473,
за підозрою ОСОБА_3, що народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Харкові, задеклароване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1, фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 410, ст. 366-3 КК України,
за участі прокурора ОСОБА_4, захисників ОСОБА_5, ОСОБА_6, підозрюваного ОСОБА_3,
в с т а н о в и л а:
І. Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається
1.1.17.03.2025 до Вищого антикорупційного суду (далі - ВАКС) надійшло клопотання детектива Національного бюро Третього підрозділу детективів Першого Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_7 (далі - детектив, НАБУ), погоджене прокурором першого відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_4 (далі - прокурор, САП), про застосування до підозрюваного ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 52024000000000473 запобіжного заходу у вигляді застави у розмірі 908 400 грн, з покладенням обов`язків, визначених ч. 5 ст. 194 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України).
1.2.Клопотання мотивоване обґрунтованістю підозри та наявністю ризиків: (1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; (2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; (3) незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні і перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Розглянувши клопотання про застосування запобіжного заходу, слідча суддя його задовольняє з огляду на таке.
ІІ. Положення закону, якими керувалася слідча суддя при постановленні ухвали
2.1.Згідно з ч. 1 ст. 131 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
2.2.Одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження є запобіжні заходи (п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України).
2.3.Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.
2.4.Слідчий суддя відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим - тримання під вартою. Запобіжні заходи застосовуються під час досудового розслідування - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора (частини 3, 4 ст. 176 КПК України).
2.5.Статтею 177 КПК України встановлено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам, зокрема: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
2.6.Також, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: (1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; (2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; (3) вік та стан здоров`я підозрюваного; (4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; (5) наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; (6) репутацію підозрюваного; (7) майновий стан підозрюваного; (8) наявність судимостей у підозрюваного; (9) дотримання підозрюваним умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; (10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; (11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; (12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї (ст. 178 КПК України).
2.7.Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: (1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; (2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказують детектив та прокурор; (3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
2.8.Якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором, а саме: (1) прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю; (2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; (3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; (4) утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим суддею, судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом; (5) не відвідувати місця, визначені слідчим суддею або судом; (6) пройти курс лікування від наркотичної або алкогольної залежності; (7) докласти зусиль до пошуку роботи або до навчання; (8) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; (9) носити електронний засіб контролю (ч. 5 ст. 194 КПК України).
2.9.Згідно з ч. 1 ст. 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу.
2.10.Відповідно до частин 2, 4, 5 цієї ж статті застава може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем). Розмір застави визначається слідчим суддею, з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього. Розмір застави визначається у таких межах: (1) щодо особи, підозрюваної у вчиненні нетяжкого злочину, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; (2) щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; (3) щодо особи, підозрюваної у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
ІІІ. Встановлені обставини із посиланням на докази та мотиви слідчої судді
Щодо повноважень слідчої судді на розгляд клопотання
3.1.Дослідивши матеріали клопотання слідча суддя встановила, що воно подане у кримінальному провадженні щодо кримінального правопорушення, віднесеного до підсудності Вищого антикорупційного суду, згідно із ст. 33-1, 216 КПК України, а тому, з урахуванням положень п. 20-2 Перехідних положень КПК України, його розгляд належить до повноважень слідчої судді Вищого антикорупційного суду.
3.2.Поряд з цим, слідча суддя визнає неспроможними покликання сторони захисту на те, що дане кримінальне провадження не підсудне ВАКС.
3.3.Так сторона захисту стверджує, що описані стороною обвинувачення обставини, нібито, вчинення кримінальних правопорушень не пов`язані між собою, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 410 КК України, підсудне іншому суду, а зазначені кримінальні правопорушення об`єднані в цьому провадженні штучно.
3.4.З цього приводу слідча суддя зазначає, що відповідно до витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР), у цьому кримінальному провадженні 16.09.2024 внесено відомості про кримінальне правопорушення, передбачене ст. 366-3 КК України. Надалі 23.10.2024 до ЄРДР внесено відомості про кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 410 КК України /а.с. 1, 2 т. 2/.
3.5.Відповідно до абз. 11 п. 20-2 Перехідних положень КПК України, у разі об`єднання в одному провадженні матеріалів досудових розслідувань щодо декількох осіб, підозрюваних у вчиненні одного кримінального правопорушення, або щодо однієї особи, підозрюваної у вчиненні кількох кримінальних правопорушень, серед яких є кримінальні провадження, підсудні Вищому антикорупційному суду, судове провадження здійснює Вищий антикорупційний суд, якщо виділення в окреме провадження матеріалів кримінального провадження, які не віднесені до підсудності цього суду, може негативно вплинути на повноту судового розгляду.
3.6.Згідно з ч. 1 ст. 217 КПК України, у разі необхідності в одному провадженні можуть бути об`єднані матеріали досудових розслідувань щодо декількох осіб, підозрюваних у вчиненні одного кримінального правопорушення, або щодо однієї особи, підозрюваної у вчиненні кількох кримінальних правопорушень, а також матеріали досудових розслідувань, по яких не встановлено підозрюваних, проте є достатні підстави вважати, що кримінальні правопорушення, щодо яких здійснюються ці розслідування, вчинені однією особою (особами). У разі необхідності матеріали досудового розслідування щодо одного або кількох кримінальних правопорушень можуть бути виділені в окреме провадження, якщо одна особа підозрюється у вчиненні кількох кримінальних правопорушень або дві чи більше особи підозрюються у вчиненні одного чи більше кримінальних правопорушень (ч. 3 ст. 217 КПК України).
3.7.Рішення про об`єднання чи виділення матеріалів досудового розслідування приймається прокурором. Рішення про об`єднання чи виділення матеріалів досудового розслідування не може бути оскаржене. (ч. 5, 6 ст. 217 КПК України).
3.8.Водночас, норма ч. 1 ст. 36 КПК України встановлює, що прокурор, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові та інші фізичні особи зобов`язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення прокурора.
3.9.Висновується, що вирішення питання про об`єднання або ж виділення матеріалів досудового розслідування є виключною компетенцією прокурора. Водночас, слідча суддя не вправі перевіряти наявність або ж відсутність підстав для виділення матеріалів досудового розслідування в окреме провадження.
3.10.Нині у цьому кримінальному провадженні досудове розслідування здійснюється щодо однієї особи, підозрюваної у вчиненні кількох кримінальних правопорушень, одне з яких підсудне ВАКС, а тому у слідчої судді, всупереч покликанням сторони захисту, наявні повноваження на його розгляд.
3.11.Поряд з цим, слідча суддя критично оцінює доводи сторони захисту про те, що до клопотання не долучено постанова про призначення групи прокурорів та групи слідчих, а отже неможливо встановити наявність у детектива, який звернувся із клопотанням та у прокурора, який його погодив, повноважень на такі дії.
3.12.Слідча суддя зазначає, що положення КПК України не вимагає долучення відповідних постанов до матеріалів клопотання про застосування запобіжного заходу. Поряд з цим, відомості про детективів та прокурорів уповноважених у відповідному кримінальному провадженні, наявні у витягу з ЄРДР, який доданий детективом до клопотання.
3.13.З витягу з ЄРДР слідчою суддею встановлено, що детектив ОСОБА_7 здійснює досудове розслідування, а прокурор ОСОБА_4 - процесуальне керівництво у цьому кримінальному провадженні. Також прокурором у судовому засіданні додана відповідна копія постанови, яка підтверджує її повноваження у цьому провадженні.
Щодо питань, які належить вирішити
3.14.Під час розгляду цього клопотання, відповідно до положень ст. 194 КПК України, з урахуванням доводів поданого клопотання, позиції сторін у судовому засіданні, слідчій судді належало встановити:
-наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_3 кримінальних правопорушень;
-наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що ОСОБА_3 може здійснити спроби: (1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; (2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; (3) незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; (4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
-недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам аніж застава;
-обґрунтованість розміру застави;
-необхідність покладення обов`язків, визначених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Щодо наявності обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення
3.15.16.09.2024 було розпочато кримінальне провадження № 52024000000000473 за ст. 366-3 КК України. 23.10.2024 у цьому кримінальному провадженні до ЄРДР внесено відомості про кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 410 КК України /а.с. 1, 2 т. 2/.
3.16.17.03.2025 ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 410 КК України - заволодінні військовослужбовцем іншим військовим майном шляхом шахрайства, вчиненого в умовах воєнного стану, а також у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366-3 КК України - умисному неподанні суб`єктом декларування декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбаченої Законом України «Про запобігання корупції» /а.с. 3-12 т. 2/.
3.17.За змістом повідомленої підозри, у період проходження військової служби, а саме з 15.07.2011 по 31.10.2022, ОСОБА_3 і член його сім`ї - дружина ОСОБА_8, мали у власності житло у м. Києві, а саме квартиру АДРЕСА_3, житловою площею 35 кв. м., та квартиру АДРЕСА_4, житловою площею 41,6 кв. м., які не визнавалися таким, що не відповідають встановленим санітарним та технічним вимогам і є непридатним для проживання. Отже, сім`я ОСОБА_3 була забезпечена житлом загальною житловою площею 76,6 кв. м. (38,3 кв. м. на одну особу).
Разом з цим, відповідно до договору від 10.09.2012, укладеного з ТОВ «Інвест-Будресурс», та на підставі акта передачі-приймання квартири від 01.06.2017 № 3 держава в особі Головного управління розвідки Міністерства оборони України (далі - ГУР МОУ) набула права власності на квартиру за адресою АДРЕСА_1 (далі - квартира).
В силу положень ст. 1 Закону України «Про правовий режим майна у Збройних Силах України» зазначена квартира, будучи закріпленою за ГУР МОУ, набула статусу військового майна і надалі розпорядженням Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації (далі - Святошинська РДА) від 06.07.2017 № 337 включена до числа службових жилих приміщень в/ч НОМЕР_1 .
Згідно із п. 7 Порядку забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2006 № 1081, та абз. 1 п. 3.1 розд. ІІІ Інструкції про організацію забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 30.11.2011 № 737 (далі - Інструкція № 737) (у редакціях станом на 06.04.2018), військовослужбовці та члени їх сімей забезпечуються службовими житловими приміщеннями за відсутності у них житла для постійного проживання за місцем проходження служби.
Так, у повідомленні про підозру зазначається, що ОСОБА_3, усвідомлюючи, що він забезпечений житлом для постійного проживання у м. Києві, а відтак не мав підстав для забезпечення службовим житлом, не пізніше 06.04.2018 у невстановлений спосіб, однак без дотримання процедури, передбаченої п. 3.1 розд. ІІІ Інструкції № 737, ініціював питання про надання йому та члену його сім`ї (дружині) службового житла. Водночас, 06.04.2018 командир в/ч НОМЕР_1 підписав підготовлене невстановленими особами рішення про надання ОСОБА_3 квартири, як службового житла, яке затверджено розпорядженням Подільської районної в місті Києві державної адміністрації від 23.04.2018 № 292. На підставі зазначених рішення і розпорядження ОСОБА_3 отримав ордер № 012229 на право зайняття службового жилого приміщення - квартири.
Надалі, за змістом повідомлення про підозру, не пізніше листопада 2021 року ОСОБА_3, усвідомлюючи, що він забезпечений житлом для постійного проживання у м. Києві і не має підстав для взяття на облік осіб, які потребують поліпшення житлових умов, передбачених ст. 34 Житлового кодексу України та п. 2 розд. VI Інструкції з організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 31.07.2018 № 380, вирішив штучно створити видимість наявності у нього таких підстав.
З цією метою ОСОБА_3 та його дружина ОСОБА_8 17.11.2021 подали до Солом`янського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві заяву про розірвання шлюбу, який було розірвано 18.12.2021
Водночас, 14.12.2021 ОСОБА_3 уклав з ОСОБА_8 договір дарування, згідно з яким безоплатно відчужив належну йому 1/3 частку у квартирі за адресою АДРЕСА_2, на користь останньої.
За таких обставин, ОСОБА_3 створив видимість відсутності у нього житла (належного йому як титульному власнику та/або членам його сім`ї), хоча фактично він не мав наміру припиняти сімейні (шлюбні) відносини з ОСОБА_8 і продовжив спільно проживати з нею за адресою: АДРЕСА_2, а також бути співвласником квартири за адресою: АДРЕСА_5 .
Разом з цим, за змістом повідомлення про підозру, 23.12.2021 ОСОБА_3 подав до об`єднаної житлової комісії в/ч НОМЕР_1 і підпорядкованих їй військових частин (далі - житлова комісія) рапорт про взяття його на облік військовослужбовців, які потребують поліпшення житлових умов, у якому повідомив завідомо неправдиві відомості про наявність у нього підстав для взяття на такий облік, а саме: про відсутність у нього власного житла і нібито проживання у службовій квартирі.
Після отримання такого рапорту, за відсутності нормативно визначеного обов`язку проводити перевірку достовірності поданих заявником відомостей і документів, члени житлової комісії на підставі наданих ОСОБА_3 неправдивих відомостей внесли до довідки відомості про те, що він мешкає у службовій квартирі і потребує поліпшення житлових умов.
Водночас, 23.12.2021 житловою комісією ухвалено рішення про взяття ОСОБА_3 на облік осіб, які потребують поліпшення житлових умов.
13.02.2022 ОСОБА_3 звернувся до житлової комісії із рапортом про надання йому квартири для постійного проживання шляхом виключення з числа службових жилих приміщень, який було задоволено на засіданні житлової комісії 23.02.2022.
На підставі рішення житлової комісії від 23.02.2022, наказу начальника ГУР МОУ від 29.07.2022 № 57ДСК про його оголошення та клопотання Квартирно-есплуатаційної частини (місто Київ) від 09.08.2022 № 579 Святошинською РДА видано розпорядження від 13.09.2022 № 372, відповідно до якого квартиру виключено з числа службових житлових приміщень в/ч НОМЕР_1 .
Надалі 13.10.2022 ОСОБА_3 звернувся до органу приватизації ІНФОРМАЦІЯ_2 із заявою про передачу квартири йому у приватну власність, яка розпорядженням від 02.11.2022 № 96 була задоволена.
04.11.2022 на підставі зазначеного розпорядження ОСОБА_3 отримав свідоцтво про право власності на квартиру, яке 07.11.2022 разом з іншими документами подав до Управління (Центру) надання адміністративних послуг Святошинської РДА для державної реєстрації права приватної власності на неї.
У зв`язку із зупиненням розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за рішенням державного реєстратора від 11.11.2022 № 65433481, не пізніше 14.11.2022 ОСОБА_3 отримав від ГУР МОУ лист від 11.11.2022 № 222/7Д/2529, за змістом якого «командування військової частини НОМЕР_1 не заперечує щодо приватизації зазначеної квартири ОСОБА_3 ». Названий лист ОСОБА_3 14.11.2022 подав на доповнення до його заяви про державну реєстрацію права власності.
17.11.2022 проведено державну реєстрацію права власності на квартиру за ОСОБА_3 .
За таких обставин, ОСОБА_3 підозрюється у заволодінні квартирою, ринковою вартістю 3 835 152 грн, обернувши її на свою користь, чим державі в особі ГУР МОУ завдано майнової шкоди, яка полягає у вибутті квартири з власності держави, на суму 3 835 143,70 грн.
Окрім того, відповідно до повідомлення про підозру, припинивши 17.07.2021 діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, яка передбачала зайняття співробітником кадрового складу розвідувального органу посади в іншій організації без розкриття його приналежності до розвідувальних органів, був зобов`язаний не пізніше 01.04.2022 подати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2021 рік (після звільнення), шляхом її заповнення на офіційному веб-сайті НАЗК. Разом з цим, у зв`язку із введенням на території України 24.02.2022 правового режиму воєнного стану та, у подальшому, набранням чинності 12.10.2023 Закону України «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану», ОСОБА_3 був зобов`язаний подати відповідну декларацію не пізніше 31.01.2024.
Проте, ОСОБА_3, будучи обізнаним про свій обов`язок подати декларацію після звільнення за 2021 рік, не подав її у строк до 31.01.2024.
Водночас, у зв`язку із виявленням факту неподання декларації НАЗК листом від 15.02.2024 № 130-12/9370-24 поінформувало ОСОБА_3 про цей факт та його обов`язок протягом 10 днів з дня його отримання подати відповідну декларацію. Однак, отримавши 15.02.2024 зазначений лист на свою електронну скриньку ІНФОРМАЦІЯ_3 і ознайомившись з його змістом, ОСОБА_3 за відсутності обставин, які б об`єктивно перешкоджали йому подати декларацію, не подав декларацію за 2021 рік протягом 10 днів з дня отримання відповідного листа НАЗК, хоча 22.02.2024, подав декларацію за 2022 рік.
За таких обставин ОСОБА_3 підозрюється у тому, що він умисно не подав декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2021 рік у порядку та строки, визначені Законом України «Про запобігання корупції».
3.18.Слідча суддя зауважує, що КПК України не встановлює критеріїв визначення обґрунтованості підозри. Однак кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) (ч. 5 ст. 9 КПК України).
3.19.У практиці останнього «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (Nechiporuk and Yonkalo v. Ukraine), від 21.04.2011, заява №42310/04, п. 175).
3.20.Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення ЄСПЛ у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (Murray v. The United Kingdom), від 28.10.1994, заява № 14310/88, п. 55).
3.21.Тобто, стандарт «обґрунтована підозра», який використовується на стадії вирішення питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу, є значно нижчим, аніж на стадії вирішення судом питання про винуватість чи невинуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення після отримання обвинувального акта. Адже обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри, не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення, або навіть винесення вироку (рішення ЄСПЛ у справі «Мерабішвілі проти Грузії» (Merabishvili v. Georgia) від 28.11.2017, заява №72508/13, п. 184).
3.22.Отже, під час перевірки, чи наявна обґрунтована підозра вчинення ОСОБА_3 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 410, ст. 366-3 КК України, слідча суддя з`ясовує, чи наявні факти або інформація, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що особа, про яку йдеться, своїми діями могла вчинити кримінальні правопорушення, а також, чи такі виправдовують подальше розслідування.
3.23.Обґрунтованість підозри підтверджується матеріалами, що додані до клопотання, у тому числі на компакт-диску /а.с. 323 т. 2/, зокрема, копіями:
-договору на пайову участь у будівництві житла від 10.09.2012, укладеного між ГУР МОУ і ТОВ «Інвест-Будресурс», додаткової угоди до нього, та облікових документів ГУР МОУ щодо набуття права власності на квартиру та її належність до військового майна /а.с. 13-28 т. 2/;
-документів, що підтверджують наявність у ОСОБА_3 та його сім`ї власного житла, придатного для проживання, у період проходження ним військової служби, а також документів щодо відчуження належного ОСОБА_3 житла на користь ОСОБА_8 /а.с. 31-38, 63-70, 75,76, 174-187 т. 2/;
-рішення командира в/ч НОМЕР_1 про надання службового житлового приміщення від 06.04.2018 № 14, розпорядження Подільської РДА від 23.04.2018 № 292 про його затвердження та ордеру, відповідно до яких ОСОБА_3 та його сім`ї надано квартиру у якості службового житла /а.с. 29, 31-33 т. 2/;
-протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 05.02.2025, відповідно до якого в ІНФОРМАЦІЯ_4 не виявлено рапорту ОСОБА_3 на отримання службового житла у зв`язку з тим, що такий рапорт не подавався /а.с. 239-245 т. 2/;
-витягів з протоколів засідання об`єднаної житлової комісії в/ч НОМЕР_1 і підпорядкованих їй військових частин від 23.12.2021 № 48 і від 23.02.2022 № 50 /а.с. 40-45 т. 2/;
-клопотання Квартирно-експлуатаційної частини (місто Київ) від 09.08.2022 № 579 розпорядженням Святошинської РДА від 13.09.2022 № 372 щодо виключення квартири з числа службового житла /а.с. 46, 47 т. 2/;
-заяви ОСОБА_3 від 12.10.2022 про реєстрацію права власності на квартиру з додатками, зокрема квитанцією на суму 8,30 грн про оплату за надлишок площі /а.с. 48-70 т. 2/;
-розпорядження органу приватизації Святошинської РДА № 96 від 02.11.2022 про передачу квартири у приватну власність ОСОБА_3 /а.с. 71 т. 2/;
-картки прийому заяви про державну реєстрацію права власності від 07.11.2022 /а.с. 73 т. 2/;
-інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та копій документів, відповідно до яких 07.11.2022 за ОСОБА_3 зареєстровано право власності на квартиру /а.с. 167-173 т. 2/;
-протоколу огляду від 24.10.2024, відповідно до якого детективом оглянуто відомості Державного реєстру актів цивільного стану громадян та встановлено, що 22.02.1985 між ОСОБА_3 та ОСОБА_8 укладено шлюб, який розірвано 18.12.2021. Також установлено, що між названими особами 19.11.2022 знову укладено шлюб /а.с. 188-198 т. 2/;
-протоколів огляду від 02.01.2025, 09.01.2025 та електронних додатків до них, відповідно до яких детективом оглянуто вміст мобільних телефонів ОСОБА_3 і його дружини ОСОБА_8, вилучених під час обшуку 12.12.2024. У зазначених телефонах виявлено відомості (листування, спільні фото), якими підтверджується факти підтримання ОСОБА_3 та ОСОБА_8 близьких відносин після розірвання між ними шлюбу /а.с. 258-267, 323 т. 2/;
-протоколу огляду від 19.02.2025, відповідно до якого оглянуто відомості щодо з`єднань абонентів із номерами телефонів, що належать ОСОБА_3 та ОСОБА_8 за період 03.01.2022 по 31.12.2022, та встановлено, окрім іншого, систематичні з`єднання зазначених абонентів, у тому числі спільно за адресою: м. Київ, вул. Кадетський Гай, 9 /а.с. 282-300 т. 2/;
-висновку експерта за результатами проведення судової оціночно-будівельної експертизи № 81/25-24 від 06.02.2025, відповідно до якого ринкова вартість квартири за адресою АДРЕСА_1, станом на 17.11.2022, без наявності ПДВ, становила 3 835 152,00 грн /а.с. 95-124 т. 2/.
-протоколу за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії (далі - НС(Р)Д) зняття інформації з електронних інформаційних систем від 03.01.2025 та протоколу огляду від 05.03.2025 з додатками, відповідно до яких оглянуто вміст електронної поштової скриньки ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 та встановлено факт отримання ОСОБА_3 інформування від НАЗК щодо необхідності подання декларації за 2021 рік, а також факт його систематичного спілкування із дружиною у період, коли їх шлюб було розірвано /а.с. 246-249, 301-320 т. 2/;
-аркушем бесіди з командиром в/ч НОМЕР_1 від 21.10.2022 і листом ознайомлення від 31.10.2022, з яких слідує про обізнаність ОСОБА_3 з вимогами антикорупційного законодавства щодо обов`язку декларування /а.с. 93 т. 2/;
-обґрунтованого висновку НАЗК про виявлення ознак пов`язаного з корупцією правопорушення та доданих до нього матеріалів /а.с. 2-52 т. 3/.
3.24.Наведені дані можуть переконати об`єктивного спостерігача у тому, що ОСОБА_3 міг вчинити кримінальні правопорушення, передбачені ч. 4 ст. 410, ст. 366-3 КК України, та виправдовують подальше розслідування.
3.25.Отже, ОСОБА_3 обґрунтовано підозрюється у вчиненні наведеного.
3.26.А всі заперечення сторони захисту з приводу обґрунтованості підозри, зокрема, щодо відсутності у діях ОСОБА_3 умислу на неподання декларації за 2021 рік, а так само не належності квартири до категорії військового майна, вказують тільки на необхідність перевірки та/або уточнення певних обставин версії сторони обвинувачення, але не спростовують того, що наразі достатньо даних, які виправдовують подальше розслідування.
3.27.Слідча суддя з цього приводу звертає увагу на алгоритм оцінки доказів слідчим суддею, встановлений ст. 94 КПК України, відповідно до якої слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку виключно в межах прийняття відповідного процесуального рішення.
3.28.Нині ж слідчій судді надано достатньо фактичних даних, які зв`язують ОСОБА_3 із кримінальних правопорушень, у вчиненні яких він підозрюється, та виправдовують подальше розслідування.
Щодо наявності ризиків
3.29.Слідча суддя зауважує, що відповідно до КПК України метою запобіжного заходу є необхідність попередити виникнення ризиків, а не застосувати запобіжний захід за наслідками вчинення підозрюваним відповідних дій. З огляду на викладене, той чи інший ризик слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірної можливості здійснення підозрюваним таких спроб. Водночас, КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду
3.30.Такий ризик підтверджується тяжкістю передбаченого покарання за інкриміновані підозрюваному злочини.
3.31.Так, кримінальне правопорушення, передбачене ст. 366-3 КК України, є нетяжким та передбачає покарання не пов`язане з позбавленням волі, або ж позбавлення волі строком на один рік з позбавленням права обіймати певні посади чи займатись певною діяльністю на строк до трьох років.
3.32.Водночас, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 410 КК України, є особливо тяжким та карається позбавленням волі на строк від десяти до п`ятнадцяти років.
3.33.Звільнення від покарання з іспитовим строком відповідно до ст. 75 КК України у цьому випадку не допускається, як і призначення покарання більш м`якого, ніж передбачено законом, як про це йдеться у ч. 1 ст. 69 КК України, за винятком затвердження угоди про визнання винуватості.
3.34.Вищевикладене свідчить про те, що у випадку засудження особи за вчинення злочину, передбаченого ч. 4 ст. 410 КК України, до особи буде застосовано виключно покарання у виді позбавлення волі з реальним строком його відбування, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини, є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти чи переховуватись.
3.35.Поряд з цим, відповідно до ст. 69-2 КК України призначення більш м`якого покарання, ніж передбачено законом, та укладення угоди про визнання винуватості у кримінальних провадженнях щодо корупційних кримінальних правопорушень укладення угоди про визнання винуватості допускається лише за умови виконання вимог пункту 2 або 2-1 частини четвертої статті 469 КПК України, а саме (1) викриття підозрюваним чи обвинуваченим іншої особи (осіб) у вчиненні будь-якого корупційного кримінального правопорушення чи кримінального правопорушення, пов`язаного з корупцією, та якщо інформація щодо вчинення такою особою (особами) кримінального правопорушення буде підтверджена доказами, і за умови повного або часткового (з урахуванням характеру та ступеня участі особи у вчиненні злочину) відшкодування підозрюваним або обвинуваченим завданого збитку або заподіяної шкоди (якщо такі збитки або шкода були завдані); (2) у разі відсутності ознак вчинення цих кримінальних правопорушень у співучасті, що підтверджується матеріалами кримінального провадження, і за умови повного відшкодування підозрюваним або обвинуваченим завданого збитку або заподіяної шкоди (якщо таких збитків або шкоди було завдано).
3.36.Також слідча суддя звертає увагу, що укладення угоди про визнання винуватості є правом сторін кримінального провадження, потребує досягнення згоди між ними, урахування прокурором обставин, зазначених у ст. 470 КПК України, а також подальшого затвердження судом відповідно до ст. 473 КПК України.
3.37.Отже, сама лише унормована можливість укладення угоди про визнання винуватості не є підставою для висновку, що така буде укладена, та як наслідок підозрюваному призначено покарання більш м?яке, ніж передбачено законом.
3.38.Таким чином, існування ризику переховування підтверджується ймовірністю для підозрюваного бути засудженим на тривалий строк у сукупності з наступними обставинами.
3.39.Слідчою суддею встановлено, що підозрюваний досяг 63-річного віку /а.с. 322 т. 2/, у зв`язку чим на нього не поширюються встановлені законодавством обмеження для перетину Державного кордону військовозобов`язаними чоловіками під час дії на території України правового режиму воєнного стану.
3.40.Отже, підозрюваний, маючи правові підстави для перетину державного кордону під час дії на території України правового режиму воєнного стану та дійсний паспорт громадянина України для виїзду за кордон /а.с. 322 т. 2/ може безперешкодно покинути територію України.
3.41.Поряд з цим, слідча суддя також не виключає можливості нелегального перетину кордону ОСОБА_3, з огляду на тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється. Очевидно, що в умовах, які існують в Україні, викликаних безпрецедентною військовою та нелюдською агресією російської федерації проти України, у підозрюваного збільшуються можливості для ухилення від органу досудового розслідування та суду, адже у держави наразі з об`єктивних причин відсутні можливості належним чином контролювати його поведінку та місцезнаходження, а також державний кордон у місцях активних бойових дій.
3.42.До того ж, в умовах збройної агресії російської федерації проти України велика кількість держав - партнерів України, запровадила особливі умови надання прихистку її громадянам, що дозволить підозрюваному протягом тривалого часу легально перебувати на їх території.
3.43.Водночас, той факт, що ОСОБА_3, будучи щонайменше з дати проведення у нього обшуку у грудні 2024 року обізнаним про зазначене кримінальне провадження, зокрема, не ухилявся від викликів органу досудового розслідування, не вжив заходів щодо переховування, на що покликалась сторона захисту, не спростовує наявності ризику переховування. Позаяк лише 17.03.2025 ОСОБА_3 набув статусу підозрюваного у кримінальному провадженні, а отже, наразі притягується до кримінальної відповідальності, що своєю чергою підсилює імовірність настання такого ризику.
3.44.Вирішуючи щодо можливостей підозрюваного переховуватись від органу досудового розслідування та суду, слідча суддя бере до уваги також відомості про його майновий стан.
3.45.Відповідно до декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2022 рік, нарахований дохід ОСОБА_3 у 2022 році склав: 2 303 330 грн грошового утримання та 149 688 грн пенсії. Водночас ОСОБА_3 задекларував наявність у його дружини грошових активів у розмірі 41 100 грн, 50 000 доларів США, 12 800 євро /а.с. 153-164 т. 2/.
3.46.У судовому засіданні ОСОБА_3 заначив, що наразі сукупний дохід його сім`ї складає більше 100 000 грн.
3.47.Також ОСОБА_3 задекларував належність йому на праві власності земельної ділянки та садового будинку, загальною площею 32,8 кв.м. за адресою: АДРЕСА_6, набуті ним 07.10.2021, а також належність на праві власності його дружині земельної ділянки, загальною площею 2419 кв. м. за адресою: АДРЕСА_7, набуту 14.11.2007.
3.48.Поряд з цим, слідча суддя бере до уваги, що станом на 24.10.2024 за підозрюваним на праві власності зареєстрована квартира загальною площею 48 кв. м., за адресою: АДРЕСА_1 /а.с. 167, 168 т. 2/, а за його дружиною - 1/3 квартири загальною площею 65,8 кв. м., за адресою: АДРЕСА_2, та квартира загальною площею 69,2 кв. м., за адресою: АДРЕСА_4 /а.с. 174-178, 182-184 т. 2/.
3.49.З огляду на викладене, слідча суддя переконана, що підозрюваний володіє достатніми ресурсами для переховування.
3.50.Також, з цього приводу слідча суддя враховує відсутність міцних соціальних зв`язків підозрюваного на території України. Так, ОСОБА_3 одружений, пенсіонер, відомостей про наявність у підозрюваного на утриманні неповнолітніх дітей, або інших осіб, слідчій судді не надано. Отже слідчою суддею не встановлено наявність у підозрюваного обставин, які б могли стати стримуючим фактором для реалізації ризику переховування.
3.51.Отже, наведені вище фактичні обставини цього кримінального провадження та особисті обставини підозрюваного в сукупності дають слідчій судді підстави дійти висновку про існування ризику переховування від органу досудового розслідування та суду.
Ризик знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення
3.52.Слідча суддя вважає такий ризик доведеним.
3.53.Адже нині у кримінальному провадженні триває досудове розслідування, отже, продовжується збір фактичних даних, що можуть бути використані як доказ факту чи обставин вчинення кримінального правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_3 .
3.54.З огляду на те, що лише 17.03.2025 ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, у зв`язку із чим йому достеменно стало відомо про обставини, які є предметом доказування у цьому кримінальному провадженні, а також він ознайомився із доказами, якими його підозра обґрунтована, зокрема, що долучені до цього клопотання, він може безперешкодно знищити, сховати або спотворити речі і документи, які мають значення для кримінального провадження, однак ще не були виявлені органом досудового розслідування.
3.55.З цього приводу слідча суддя бере до уваги, що під час здійснення тимчасового доступу до речей та документів, що знаходяться у володінні ГУР МОУ, згідно з відповідним протоколом /а.с. 239-245 т. 2/, не було виявлено частини документів, зокрема рапорту ОСОБА_3 про надання службового житла, рапорту про взяття на облік осіб, які потребують поліпшення житлових умов, та рапорту про надання квартири для постійного проживання.
3.56.Так, представник володільця речей і документиків зазначив, останні два рапорти ОСОБА_3 були втрачені під час перевезення документації у 2022 році на початку збройної агресії рф, проте будь-яких документів на підтвердження таких тверджень представник не надав.
3.57.Що ж до рапорту про надання службового житла для поліпшення житлових умов, то представник володільця речей та документів зазначив, що такий рапорт ОСОБА_3 не подавався, разом з тим, відповідно до протоколу допиту свідка ОСОБА_9, останній зазначив, що без відповідного рапорту члени житлової комісії не могли розглянути питання про надання ОСОБА_3 службової квартири для поліпшення житлових умов, адже такий рапорт є обов`язковим /а.с. 233-238 т. 2/.
3.58.Висновується, що частину документів щодо отримання ОСОБА_3 квартири знищено, втрачено або ж приховано.
3.59.Отже слідча суддя доходить висновку, що наразі зазначений ризик існує.
3.60.Разом з тим, сторона обвинувачення на обґрунтування зазначеного ризику покликається на те, що ОСОБА_3 вже вдавався до дій, які мають ознаки приховування відомостей. Про це, на переконання сторони обвинувачення, вказує те, що під час обшуку 12.12.2024 у ОСОБА_3 вилучено мобільний телефон iPhone 11 Pro Max, у якому виявлено листування у месенджері WhatsApp з якого слідує, що власник телефона може користуватися месенджером Signal. Утім на момент вилучення цей месенджер на телефоні не був встановлений, що може свідчити про його умисне видалення задля приховування змісту листування з його використанням /а.с. 250-254 т. 2/.
3.61.Однак, слідчою суддею встановлено, що у листуванні, на яке покликається сторона обвинувачення, ОСОБА_3 у контексті розмови щодо проблем з телефоном, повідомляє своїй співрозмовниці, що у нього «теж зламали. І чомусь Signal» /а.с. 253 т. 2/. Висновується, що застосунок «Signal», який був відсутній на телефоні ОСОБА_3 під час обшуку, вірогідно відсутній внаслідок дій, які не залежали від підозрюваного. Інших даних, що такий застосунок було видалено підозрюваним з метою приховання відомостей, що можуть мати значення для досудового розслідування, слідчій судді не надано.
3.62.З огляду на зазначене, слідча суддя критично оцінює такі покликання сторони обвинувачення.
Ризик незаконного впливу на свідків у цьому ж кримінальному провадженні
3.63.З цього питання, слідча суддя враховує встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні.
3.64.Так, спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду - усно, шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України).
3.65.Водночас, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманими у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України, тобто якщо свідки допитувалися на стадії досудового розслідування слідчим суддею.
3.66.Поряд з цим, за змістом ч. 11 ст. 615 КПК України як докази в суді можуть бути використані і показання, отримані під час допиту свідка, потерпілого, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану. Проте хід і результати такого допиту мають фіксуватися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації.
3.67.Тому, ризик впливу на свідків існує як на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, так і на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків, та дослідження їх судом.
3.68.Відповідний незаконний вплив може стосуватись як свідків, які безпосередньо вказують на підозрюваного як на особу, що вчинила злочин, так і свідків, які можуть надати свідчення щодо інших важливих обставин кримінального провадження, які не інкримінуються підозрюваному та не мають безпосереднього зв`язку із його особою (наприклад, показання понятих, які брали участь у слідчих діях).
3.69.Оскільки досудове розслідування у кримінальному провадженні ще не завершене, а свідки сторони обвинувачення відповідно не допитувались судом безпосередньо, існує ймовірний ризик того, що внаслідок впливу підозрюваного, такі особи можуть змінити свої показання або відмовитися від дачі показань у суді.
3.70.Слідча суддя враховує й те, що для здійснення тиску не обов`язково осіб знати особисто. Для цього достатньо, наприклад, того, що особі, якій загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк до 12 років, після ознайомлення з матеріалами справи, у т.ч. і з матеріалами цього клопотання, стануть відомі анкетні дані свідків, і з метою уникнення покарання, можуть вчинятися дії, покликані на примушення свідків до зміни показань або до відмови від їх надання.
3.71.Поряд з цим, слідча суддя зауважує, що підозрюваний тривалий час перебував на військовій службі, у тому на керівних посадах ГУР МОУ, а так само знаходився у розпорядженні командира в/ч НОМЕР_1, та очевидно, що був знайомий з членами житлової комісії, а отже, в умовах зацікавленості підозрюваного у відверненні негативних наслідків, зумовлених притягненням його до кримінальної відповідальності, може незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні у силу набутого авторитету та наявних професійних знань.
3.72.Отже, викладені обставини дають достатні підстави вважати, що все таки існує ризик впливу на свідків та іншого підозрюваного у цьому кримінальному провадженні.
3.73.Поряд з цим, сторона обвинувачення, покликаючись на наявність у ОСОБА_3 товариських відносин із колишім начальником ГУР МОУ ОСОБА_10, стверджувала, що підозрюваний може використати такі відносини для впливу через ОСОБА_10 на інших співробітників з числа ГУР МОУ, у тому числі тих, що є свідками у цьому кримінальному провадженні.
3.74.Слідча суддя вважає такі покликання необґрунтованими, адже, як зазначила сторона захисту, ОСОБА_10 звільнився із військової служби у 2020 році, відомостей про те, що він знайомий із будь-ким із осіб, які є свідками у цьому кримінальному провадженні та, у зв`язки з цим, може здійснювати на них вплив, слідчі судді не надано.
3.75.Разом з цим, на переконання слідчої судді, такі обставини підтверджують ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, про що зазначатиметься далі.
Ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином
3.76.Відповідно до протоколу огляду від 13.03.2025 та електронного додатку до нього, що міститься на компакт диску /а.с. 321, 323 т. 2/, у мобільному телефоні ОСОБА_3 у месенджері Threema виявлено листування із колишній начальником ГУР МОУ ОСОБА_10, зі змісту якого слідує, що співрозмовники наразі підтримують спілкування.
3.77.З цього приводу слідча суддя враховує, що в силу займаної посади ОСОБА_10 очевидно набув широке коло знайомств, зав`язків та певного авторитету серед військовослужбовців, службових осіб органів державної влади, місцевого самоврядування, правоохоронних органів, керівників підприємств, установ та організацій. До того ж очевидно, що останній, як і підозрюваний, обізнаний з методами несення військової служби, у тому числі законодавством щодо процедури надання житла військовослужбовцям, а так само з методами роботи правоохоронних органів.
3.78.Водночас, з огляду на наявність у підозрюваного з ОСОБА_10 довірчих відносин, існує вірогідність, що підозрюваний, будучи притягнутим до кримінальної відповідальності, може вдатись до спроб перешкоджання кримінальному провадженню, шляхом використання авторитету та знайомств ОСОБА_10 .
3.79.Отже, слідча суддя вважає, що наразі все ж існує ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.
Щодо недостатності застосування більш м`яких запобіжних заходів аніж застава для запобігання ризикам
3.80.Запобігти встановленим ризикам, із урахуванням наведеного в цій ухвалі, можливо шляхом застосування до підозрюваного ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді застави.
3.81.Оцінюючи можливість застосування інших більш м`яких запобіжних заходів, слідча суддя використовує стандарт доказування «обґрунтованої ймовірності», за яким слід вважати, що інші більш м`які запобіжні заходи: особиста порука та зобов`язання, - не зможуть запобігти визначеним ризикам. Адже, у випадку їх застосування, з огляду на встановлені слідчою суддею ризики, відсутні будь-які стримуючі стимули від неналежного виконання підозрюваним процесуальних обов`язків а так само відсутній належний контроль за дотриманням відповідних процесуальних обов`язків.
Щодо розміру застави
3.82.За змістом приписів ч. 4 ст. 182 КПК України при визначенні розміру застави слідча суддя зобов`язана врахувати:
-обставини кримінального правопорушення;
-майновий та сімейний стан підозрюваного, інші дані про його особу;
-встановлені ризики, визначені ст. 177 КПК України;
-можливість достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків;
-те, що такий розмір не може бути завідомо непомірним для підозрюваного.
3.83.Європейський суд з прав людини вважає, що розмір застави має оцінюватись, з огляду на, з-поміж іншого, ступінь вірогідності того, що перспектива втрати застави або вжиття заходів проти його поручителів у випадку його неявки до суду буде достатньою для того, щоб стримати його від втечі» («Гафа проти Мальти» (Gafa v. Malta) від 22.05.2018, заява № 54335/14, § 70; «Мангурас проти Іспанії» (Mangouras v. Spain) від 28.09.2010, заява № 12050/04, § 78).
3.84.Водночас, обвинувачений, якого судові органи готові відпустити під заставу, повинен надати вірну інформацію, яку за необхідності можливо перевірити, щодо суми застави, яка може бути призначена (рішення у справах «Іванчук проти Польщі» (Ivanchuk v. Poland) від 15 листопада 2001 року, заява № 25196/94, § 66; «Тошев проти Болгарії» (Toshev v. Bulgaria) від 10 серпня 2006 року, заява № 56308/00, § 68).
3.85.Виходячи із встановлених під час розгляду цього клопотання обставин, слідча суддя переконана, що розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки. З іншого боку, розмір застави не має бути таким, щоб через очевидну неможливість виконання умов застави, це фактично призвело б до подальшого його ув`язнення, яке перетворилося б на безальтернативне.
3.86.Слідча суддя переконана, що застава застосовується задля належної процесуальної поведінки підозрюваного.
3.87.Водночас, враховує, що ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, одне з яких є особливо тяжким, а саме у заволодінні військовослужбовцем іншим військовим майном, ринковою вартістю 3 835 152,00 грн, в умовах воєнного стану.
3.88.При визначенні розміру застави слідча суддя бере до уваги обставини ймовірного вчинення кримінальних правопорушень, встановлені ризики, в сукупності з майновим станом підозрюваного, особистими даними, про які уже зазначалось у цій ухвалі, зокрема, його вік, сімейний стан, відсутність міцність соціальних зв`язків, наявність проблем зі здоров`ям /а.с. 31, 32 т. 4/, відсутність відомостей про наявність судимостей.
3.89.Окрім того, слідча суддя бере до уваги характеризуючі дані підозрюваного, а саме безпосередню участь у бойових діях 2016-2017 роках та наявність численних нагород, пов`язаних із несенням військової служби та зміцненням обороноздатності Збройних Сил України /а.с. 33-42 т. 4/.
3.90.Однак, наведені позитивно характеризуючі дані не нівелюють встановлені ризики та не зменшують вірогідність їх настання, зважаючи на встановлені слідчою суддею передумови та можливості їх реалізації підозрюваним.
3.91.Водночас, слідча суддя також враховує, що застава може бути внесена, як самим підозрюваним, так і іншою фізичною та/або юридичною особою (заставодавцем), що передбачено ч. 2 ст. 182 КПК України.
3.92.За таких обставин, майновий стан підозрюваного, у сукупності з обставинами ймовірного вчинення кримінального правопорушення, даними про його особу, встановленими ризиками, переконують слідчу суддю у тому, що обґрунтованим розміром застави є 908 400 гривень, що відповідає встановленим п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України межам щодо особи, підозрюваної у вчиненні особливо тяжкого злочину.
3.93.На переконання слідчої судді, такий розмір застави з огляду на вищевикладене не є завідомо непомірним для підозрюваного ОСОБА_3 та разом з покладеними на нього обов`язками, про що йтиметься далі, забезпечуватиме належну процесуальну поведінку підозрюваного та запобігатиме існуючим ризикам.
Щодо покладення обов`язків, визначених ч. 5 ст. 194 КПК України
3.94.З огляду на встановлені ризики, а також застосування до підозрюваного ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді застави, то останнього слід зобов`язати прибувати до слідчих (детективів Національного антикорупційного бюро України), які здійснюють досудове розслідування, прокурорів, які здійснюють процесуальне керівництво у даному кримінальному провадженні, слідчого судді та суду за кожною вимогою, а також покласти на нього виконання обов`язків, об`єктивна необхідність у яких доведена прокурором, з огляду на встановлені у цій ухвалі обставини, а також обставини повідомленої підозри, а саме: (1) не відлучатись із міста Києва та Київської області без дозволу детектива, прокурора або суду; (2) повідомляти детективів, прокурорів або суд про зміну свого місця проживання; (3) утримуватися від спілкування з ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_9, іншими чинними або колишніми співробітниками Головного управління розвідки Міністерства оборони України стосовно будь-яких обставин, викладених у повідомленні про підозру; (4) не відвідувати місця, у яких розташовані Головне управління розвідки Міністерства оборони України та підпорядковані йому військові частини (військові організаційні структури); (5) здати свої паспорти для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, на зберігання до відповідних органів державної влади (Державної міграційної служби України).
3.95.Окремо слідча суддя зауважує, що у клопотанні детектив просив покласти на підозрюваного обв`язок здати свої паспорти для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, на зберігання детективу.
3.96.Проте, таке прохання суперечить положенням ч. 5 ст. 194 КПК України, норма якої встановлює, що відповідні паспорти, у разі покладення такого обв`язку, мають бути здані на зберігання до відповідних органів державної влади, до яких водночас детектив не належить.
3.97.Ба більше, КПК України не наділяє детектива у кримінальному провадженні повноваженнями зберігати паспорт підозрюваного, у зв`язку з покладенням на нього відповідного обов`язку.
3.98.Отже в цій частині клопотання належить відмовити.
3.99.З огляду на встановлені у цій ухвалі обставини, а також обставини повідомленої підозри, зазначені обов`язки покладаються на підозрюваного строком на два місяці (ч. 7 ст. 194 КПК України).
3.100.Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються (ч. 7 ст. 194 КПК України).
3.101.З огляду на здійснення досудового розслідування НАБУ, контроль за виконанням ухвали в частині виконання покладених на підозрюваного обов`язків необхідно покласти на детективів Національного антикорупційного бюро України.
3.102.Отже, слідча суддя дійшла висновку про задоволення клопотання частково.
3.103.Водночас, слідча суддя зважає на позицію Великої Палати Верховного Суду, згідно з якою, зокрема, у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на аргументи сторін та доречні доводи, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення (постанова від 16.12.2021 у справі № 11-164сап21).
3.104.З огляду на викладене, ураховуючи також позицію Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України» (Pronina v. Ukraine), заява № 63566/00, від 18.07.2006, слідча суддя не вважає за необхідне надавати окремо детальні відповіді на ряд інших доводів сторін, оскільки вони не мають суттєвого значення для вирішення питань цього розгляду.
3.105.На підставі викладеного, керуючись статтями 9, 177, 178, 182, 194-196, 372, 480-481, 483 КПК України, слідча суддя
п о с т а н о в и л а:
Клопотання про застосування запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_3 задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 908 400 (дев`ятсот вісім тисяч чотириста) грн 00 коп.
Підозрюваний ОСОБА_3 не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести кошти на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду за реквізитами: код ЄДРПОУ - 42836259, номер рахунку за стандартом IBAN НОМЕР_2, або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, детективу, прокурору та слідчому судді. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу. З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, підозрюваний, обвинувачений, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
Зобов`язати підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, прибувати до слідчих (детективів Національного антикорупційного бюро України), які здійснюють досудове розслідування, прокурорів, які здійснюють процесуальне керівництво у даному кримінальному провадженні, слідчого судді та суду за кожною вимогою.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_3 виконання таких обов`язків:
-не відлучатись із міста Києва та Київської області без дозволу детектива, прокурора або суду;
-повідомляти детективів, прокурорів або суд про зміну свого місця проживання;
-утримуватися від спілкування з ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_9, іншими чинними або колишніми співробітниками Головного управління розвідки Міністерства оборони України стосовно будь-яких обставин, викладених у повідомленні про підозру;
-не відвідувати місця, у яких розташовані Головне управління розвідки Міністерства оборони України та підпорядковані йому військові частини (військові організаційні структури);
-здати свої паспорти для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, на зберігання до відповідних органів державної влади (Державної міграційної служби України).
В іншій частині клопотання відмовити.
Строк дії обов`язків визначити до 19.05.2025 включно, але в межах строку досудового розслідування.
Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_3, що якщо він, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.
Контроль за виконанням ухвали в частині виконання покладених на підозрюваного обов`язків покласти на детективів Національного антикорупційного бюро України.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до такої палати протягом п`яти днів з її оголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідча суддя ОСОБА_1