Document No. 126093987

Справа № 991/2100/25

Провадження 1-кс/991/2096/25

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2025 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря ОСОБА_2, захисника ОСОБА_3, підозрюваного ОСОБА_4, прокурора ОСОБА_5, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у місті Києві клопотання захисника ОСОБА_3, подане в інтересах підозрюваного ОСОБА_4, про зміну запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 52025000000000046 від 31.01.2025,

В С Т А Н О В И В:

До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_3 про зміну застосованого до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу (далі - Клопотання) у кримінальному провадженні № 52025000000000046 від 31.01.2025, зокрема, за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191 КК України (далі - Кримінальне провадження), в якому захисник просить:

- змінити ОСОБА_4 запобіжний захід, застосований до нього 26.02.2024 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду у справі № 991/1301/24, зокрема визначити розмір застави як альтернативного запобіжного заходу 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб або в межах, передбачених ст. 182 КПК України.

Клопотання мотивовано тим, що ОСОБА_4 у рамках кримінального провадження № 32014100070000038 від 08.05.2014 повідомлено про підозру та про зміну раніше повідомленої підозри. В подальшому матеріали, зокрема, за підозрою ОСОБА_4 виділені в Кримінальне провадження. 31.01.2025 досудове розслідування Кримінального провадження завершено, стороні захисту надано доступ до матеріалів досудового розслідування у порядку ст. 290 КПК України. Разом з тим, ризики, які стали підставою для застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу, відсутні, оскільки немає жодних доказів спроб чи намірів вчинення підозрюваним будь-яких дій, направлених на реалізацію таких ризиків. Так, процесуальна поведінка ОСОБА_4 протягом усього періоду досудового розслідування є виключно належною, ним виконуються усі процесуальні обов`язки, стороною захисту вчиняються активні дії щодо збору доказів та доведення своєї позиції виключно у процесуальний спосіб. Досудове розслідування Кримінального провадження завершено, всі необхідні докази перебувають у розпорядженні сторони обвинувачення, а за такого, нівельовано ризик знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей та документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження. При повідомленні ОСОБА_4 про підозру, сума майнової шкоди визначалась у розмірі 967 309 290, 53 грн, водночас при зміні раніше повідомленої підозри, розмір заподіяних збитків вже встановлений у розмірі 817 052 406, 75 грн. Зменшення розміру шкоди, у ніби то заподіянні якої підозрюється ОСОБА_4, свідчить про необхідність зменшення розміру застави. Для проведення відповідного виду експертизи та встановлення реально завданих збитків необхідним є проведення товарознавчої експертизи в частині визначення середньої вартості нафтопродуктів шляхом проведення порівняльного аналізу з декількох джерел інформації, чого зроблено не було. Органом досудового розслідування відмовлено стороні захисту у проведенні комплексної судово-економічної експертизи. Крім того, у Кримінальному провадженні відсутній потерпілий, не заявлено цивільний позов. Визначена судом та внесена за підозрюваного членами Національної асоціації підприємств оборонної промисловості України застава у розмірі 272 520 000, 00 грн, є непомірною для ОСОБА_4 та його родини, що суперечить національному процесуальному законодавству та практиці ЄСПЛ. При визначенні розміру застави брався до уваги майновий стан ОСОБА_4 та членів його родини, однак на все рухоме та нерухоме майно підозрюваного та його дружини накладено арешт, що унеможливлює використання такого майна для сплати застави. Грошові кошти, внесені як застава за ОСОБА_4, могли б бути використані оборонними підприємствами для забезпечення обороноздатності країни. Своєю належною процесуальною поведінкою ОСОБА_4 довів, що застава у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб здатна забезпечити виконання покладених на підозрюваного обов`язків. Враховуючи стан здоров`я ОСОБА_4, його міцні соціальні зв`язки (має постійне місце роботи, де він виконує обов`язки по підвищенню обороноздатності України в умовах війни, має родину, дітей, матір похилого віку, яку самостійно утримує), тривалий час досудового розслідування (понад 10 років), про яке ОСОБА_4 було відомо, перебування ОСОБА_4 у статусі підозрюваного понад 1 рік, сторона захисту вважає за можливе змінити застосований до ОСОБА_4 запобіжний захід, шляхом зменшення розміру визначеної йому застави.

В судовому засіданні захисники ОСОБА_6 та ОСОБА_7 підтримали доводи Клопотання, просили задовольнити із викладених у ньому підстав. Зазначили, що запобіжний захід до ОСОБА_4 застосовано у кримінальному провадженні № 32014100070000038, у даному Кримінальному провадженні жодних запобіжних заходів до підозрюваного не застосовувалось. При цьому, прокурор вказує на те, що застосований у кримінальному провадженні № 32014100070000038 запобіжний захід продовжує діяти у виділеному Кримінальному провадженні. Однак, не може бути одночасно застосовані дві міри запобіжного заходу у двох кримінальних провадженнях, це означає, що ОСОБА_4 двічі притягнуто до кримінальної відповідальності. У Кримінальному провадженні можлива шкода є невстановленою, докази, отримані в результаті проведення НСРД (ОРД), є недопустимими. ОСОБА_4 є єдиним підозрюваним у Кримінальному провадженні, якому визначена застава у такому великому розмірі.

Підозрюваний ОСОБА_4 підтримав позицію своїх захисників, зазначив, що кримінальне провадження щодо нього здійснюється з метою тиску, грошові кошти, які внесені за нього у якості застави, потрібні підприємству, діяльність якого спрямована на посилення обороноздатності країни. Разом з цим, пріоритетним для ОСОБА_4 є можливість виїхати за кордон для проведення відповідних переговорів.

Прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (далі - САП) ОСОБА_5 заперечував проти доводів Клопотання, просив відмовити у його задоволенні. Зазначив, що стороною захисту не надано жодних доказів на підтвердження зменшення встановлених ризиків, які з плином часу не зменшилися та продовжують існувати. При цьому, з урахуванням здобутих стороною обвинувачення доказів, встановлені ризики є вагомими, продовжують існувати, а з урахуванням завершення досудового розслідування - стали більш актуальними.

Дослідивши зміст Клопотання та додані до нього матеріали, заслухавши доводи учасників судового провадження, слідчий суддя дійшов до наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 201 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чипро зміну способу їх виконання.

За ч. 4 ст. 201 КПК України, слідчий суддя, суд зобов`язаний розглянути клопотання підозрюваного, обвинуваченого протягом трьох днів з дня його одержання згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Разом з тим, відповідно до ч. 3 ст. 26 КПК України, слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

У Клопотанні сторона захисту, посилаючись на необґрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри, відсутність/зменшення ризиків, непомірність розміру визначеної підозрюваному застави, просить зменшити розмір такої застави.

Таким чином, враховуючи доводи Клопотання, беручи до уваги положення ч. 3 ст. 26 КПК України, слідчим суддею при розгляді поданого Клопотання встановлюється наявність/відсутність обґрунтованої підозри щодо вчинення ОСОБА_4 інкримінованих йому кримінальних правопорушень, наявність/відсутність підстав вважати, що встановлені при застосуванні до підозрюваного запобіжного заходу ризики не зменшились та продовжують існувати, помірність для ОСОБА_4 визначеного йому розміру застави та, як наслідок, встановлення наявності/відсутності підстав для зміни застосованого до ОСОБА_4 запобіжного заходу шляхом зменшення розміру визначеної йому застави.

У рамках кримінального провадження № 32014100070000038 від 08.05.2014 ОСОБА_4 :

- 12.02.2024 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255 (у редакції Закону № 2341-ІІІ від 05.04.2001), ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191 КК України;

- 30.01.2025 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255 (у редакції Закону № 2341-ІІІ від 05.04.2001), ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191 КК України.

У рамках кримінального провадження № 32014100070000038 від 08.05.2014 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 26.02.2024 (справа № 991/1301/24 провадження № 1-кс/991/1312/24) до підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та визначено заставу у розмірі 90 000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 272 520 000, 00 грн, у випадку внесення якої на підозрюваного покладаються додаткові процесуальні обов`язки, а саме: 1) прибувати за кожною вимогою до детектива, прокурора та суду; 2) не відлучатися із міста Києва та Київської області без дозволу детектива, прокурора та суду; 3) повідомляти детектива, прокурора та суд про зміну місця свого проживання, та місця роботи; 4) утримуватись від спілкування з підозрюваними ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, та свідками у кримінальному провадженні ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_15, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_46, ОСОБА_47, ОСОБА_48, ОСОБА_49 щодо обставин, викладених у повідомленні про підозру ОСОБА_4 ; 5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади усі свої паспорти громадянина України для виїзду за кордон інші документи, що дають право на виїзд з України та в?їзд в Україну; 6) носити електронний засіб контролю. Строк дії обов?язків, покладених на підозрюваного в разі його звільнення з-під варти у зв?язку з внесенням застави, визначено до 25.04.2024. Вказана ухвала залишена без змін ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 07.03.2024.

26.02.2024 на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду в якості застави за підозрюваного ОСОБА_4 заставодавцями внесено заставу у розмірі 272 520 000, 00 грн., у зв`язку з чим ОСОБА_4 вважається таким, до кого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 01.10.2024 (справа № 991/11302/24 провадження № 1-кс/991/11353/24) запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 272 520 000, 00 грн змінено в частині суми застави, визначеної ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 26.02.2024, а саме зменшено підозрюваному ОСОБА_4 розмір застави до 211 960 000, 00 грн. Вказана ухвала слідчого судді була скасована Апеляційною палатою Вищого антикорупційного суду.

Ухвалами слідчих суддів Вищого антикорупційного суду строк дії покладених на підозрюваного ОСОБА_4 у зв`язку із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави зазначених додаткових процесуальних обов`язків неодноразово продовжувався.

Постановою прокурора САП ОСОБА_5 від 31.01.2025 матеріали досудового розслідування, зокрема, за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 255 КК України, виділені в окреме провадження, якому в подальшому присвоєно номер № 52025000000000046 від 31.01.2025.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 03.02.2025 (справа № 991/851/25 провадження № 1-кс/991/853/25) продовжено до 03.04.2025 строк дії наступних обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_4 у зв`язку із застосуванням щодо нього запобіжного заходу у виді застави, а саме: (1) прибувати за кожною вимогою до детектива, прокурора та суду; (2) не відлучатися із міста Києва та Київської області без дозволу детектива, прокурора та суду; (3) повідомляти детектива, прокурора та суд про зміну місця свого проживання та місця роботи; (4) утримуватися від спілкування з підозрюваними ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, та свідками у кримінальному провадженні ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_15, ОСОБА_36, ОСОБА_50, ОСОБА_38, ОСОБА_51, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_46, ОСОБА_47, ОСОБА_48, ОСОБА_49 щодо обставин, викладених у повідомленні про підозру ОСОБА_4 ; (5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади усі свої паспорти громадянина України для виїзду за кордон інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну.

Згідно повідомлення про зміну раніше повідомленої ОСОБА_4 підозри від 30.01.2025, протягом 2013-2014 років компаніями ОСОБА_52 на територію України під приводом подальшого транзиту в інші країни ввезено нафтопродукти, які в дійсності реалізовувались в межах держави без сплати належних податків, зборів і платежів. У 2014 році за цими фактами слідчими підрозділами МВС України розпочато кримінальні провадження, у межах яких накладено арешт на нафтопродукти як речові докази для забезпечення в майбутньому виконання вироку в частині конфіскації майна та відшкодування державі збитків. У ОСОБА_8 та ОСОБА_4, які розуміли, що нафтопродукти будуть звернуті в дохід держави, виник спільний умисел щодо заволодіння ними, замаскувавши це під передачу речових доказів для реалізації підконтрольному державному підприємству, їх продаж за заниженою ціною підконтрольному приватному суб?єкту господарювання та виведення коштів, отриманих державним підприємством як часткова оплата, на рахунки інших підконтрольних приватних суб?єктів господарювання. З 06.03.2014 по 30.09.2014 ОСОБА_4 та ОСОБА_8 з метою вчинення особливо тяжкого злочину - заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем - створили злочинну організацією, до якої увійшли ОСОБА_53, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, а також інші невстановлені на даний час особи, керували нею та брали участь у ній. Злочинна організація на чолі з ОСОБА_4 та ОСОБА_8 встановила контроль над ДП «Укртранснафтопродукт» (далі - ДП), у тому числі шляхом призначення на керівні посади в ДП членів злочинної організації. На роль покупця нафтопродуктів ОСОБА_8 підібрано підконтрольне йому ТОВ «Укройлпродукт», а для виводу коштів, отриманих ДП як часткова оплата за реалізовані нафтопродукти, підшукано ТОВ «Ітанікс Стронг» та ТОВ «Трейд Інвест Компані». ОСОБА_12, діючи від імені ДП, уклав з іншим членом злочинної організації ОСОБА_11, який діяв від імені ТОВ «Укройпродукт», договір постачання разом з додатками, умови якого передбачили ціну нижче за ринкову через «вимушеність продажу» та відстрочення остаточних розрахунків за отримані нафтопродукти. Однак навіть визначена у такий спосіб вартість нафтопродуктів не була перерахована на депозитний рахунок уповноваженого банку органу досудового розслідування для забезпечення конфіскації. Натомість ОСОБА_8 організовано перерахування коштів ДП на рахунки ТОВ «Ітанікс Стронг» та ТОВ «Трейд Інвест Компані» у якості передоплати за договорами поставки. Як наслідок кошти, що перераховувались ТОВ «Укройлпродукт» на рахунки ДП, із володіння злочинної організації не вибували, проте члени злочинної організації отримували у своє розпорядження і нафтопродукти. ОСОБА_10 та ОСОБА_9 під виглядом уповноважених представників ДП організовано відпуск нафтопродуктів загальною вартістю 817 052 406,75 грн (з урахуванням сплати акцизного збору) з місць їх зберігання покупцям після продажу на паливному ринку України з оформленням супроводжуючих документів. Таким чином, у зв?язку з несплатою в дохід державного бюджету вартості арештованих у кримінальному провадженні № 12014160020000076 нафтопродуктів, діяльністю злочинної організації під керівництвом ОСОБА_4 та ОСОБА_8 державі заподіяно збитки в розмірі 817 052 406,75 грн (з урахуванням сплати акцизного збору).

Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється:

- у створенні злочинної організації з метою вчинення особливо тяжкого злочину, а також керівництві такою організацією та участі у ній, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 255 КК України (у редакції Закону України від 05.04.2001 № 2341-III);

- організації, керуванні підготовкою та вчиненням заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненого злочинною організацією в особливо великих розмірах, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. ч. 5 ст. 191 КК України.

Відповідно до ст. 12, примітки до ст. 45 КК України, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 191 КК України, є особливо тяжким корупційним злочином, а кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 255 (у редакції Закону України від 05.04.2001 № 2341-ІІІ) КК України, є особливо тяжким злочином.

Зі змісту ухвал слідчих суддів Вищого антикорупційного суду та Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду, якими до ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід та продовжено строк дії покладених на підозрюваного обов`язків вбачається, що судом на підставі матеріалів досудового розслідування неодноразово встановлювалась обґрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри. При цьому, першочергово до підозрюваного було застосовано винятковий запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Враховуючи загальні підходи до обґрунтованості підозри, а також встановлені досудовим розслідуванням факти, слідчий суддя вважає, що наявна інформація, яка може переконати об`єктивного спостерігача у тому, що ОСОБА_4 своїми діями, про які йдеться, у тому числі у повідомленні про зміну раніше повідомленої йому підозри, міг вчинити інкриміновані йому кримінальні правопорушення (Том № 4 а. 267 - DVD-R диск із відсканованими матеріалами досудового розслідування).

Доводи сторони захисту щодо того, що у Кримінальному провадженні не визначено розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, яке інкриміноване ОСОБА_4, відсутній потерпілий, не заявлено цивільний позов, слідчим суддею відхиляються, виходячи з наступного.

За результатами проведення комплексної судової товарознавчої та економічної експертизи складено висновок експерта від 13.01.2025 за № 8463/24-53/8464/24-72, згідно якого розмір спричинених державі збитків становить 817 052 406, 75 грн.

При цьому, встановлення під час досудового розслідування різного розміру збитків, завданих внаслідок вчинення інкримінованих ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, та доводи сторони захисту щодо необхідності проведення товарознавчої експертизи в частині визначення середньої вартості нафтопродуктів для проведення економічної експертизи та встановлення реально завданих збитків не спростовують версію сторони обвинувачення щодо причетності ОСОБА_4 до інкримінованих йому злочинів та завдання збитків внаслідок вчинення таких злочинів.

Стороною захисту не надано доказів, які б беззаперечно вказували на відсутність будь-яких збитків у Кримінальному провадженні.

Крім того, наявність у сторони захисту сумнівів щодо висновків проведених з метою встановлення розміру збитків у Кримінальному провадженні експертиз є підставою для призначення повторної або додаткової експертизи, у тому числі під час судового розгляду за клопотанням сторони захисту (ч. 1 ст. 332 КПК України).

Наявність/відсутність потерпілого, цивільного позову у Кримінальному провадженні не вказує на обґрунтованість/необґрунтованість підозри, про яку повідомлено особі. При цьому, цивільний позов може бути поданий також вже після направлення обвинувального акта до суду.

Надані стороною захисту докази враховуються слідчим суддею, однак такі докази, як і наведені стороною захисту обставини, очевидно та беззаперечно не вказують на будь-яку непричетність підозрюваного до інкримінованих йому злочинів.

За такого, обґрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри підтверджується доказами, доданими до Клопотання (Том № 4 а. 267 - DVD-R диск із відсканованими матеріалами досудового розслідування), які об`єктивно пов`язують ОСОБА_4 із інкримінованими йому кримінальними правопорушеннями, тобто підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний міг вчинити такі кримінальні правопорушення за викладених у повідомленні про зміну повідомленої йому підозри обставин, що є достатнім для висновку, що підозра не є вочевидь необґрунтованою та відповідає стандарту переконання «обґрунтована підозра».

Разом з тим, вищенаведеним висновком про обґрунтованість підозри не констатується наявності в діях ОСОБА_4 вини у вчиненні злочину. Так, на цій стадії слідчий суддя не вправі наперед вирішувати питання про фактичні обставини кримінального правопорушення, кваліфікацію дій підозрюваного, доведеність чи недоведеність винуватості підозрюваного, давати оцінку доказам щодо їх належності, допустимості, достовірності та достатності, оскільки ці питання вирішуються судом при ухваленні судового рішення по суті обвинувачення на підставі обвинувального акта, а не під час розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу.

Слідчим суддею відхиляються доводи сторони захисту щодо одночасності застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у двох кримінальних провадженнях, виходячи з наступного.

Запобіжний захід до підозрюваного ОСОБА_4 застосовано у рамках кримінального провадження № 32014100070000038 від 08.05.2014.

Постановою прокурора від 31.01.2025 матеріали досудового розслідування, зокрема, за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 255 КК України, виділені в окреме провадження, якому в подальшому присвоєно номер № 52025000000000046 від 31.01.2025.

Зі змісту вказаної постанови вбачається, що необхідні слідчі дії, зокрема, стосовно ОСОБА_4 щодо вчинення злочинів, передбачених ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 255 КК України, проведені. Разом з тим, слідчі дії щодо встановлення інших осіб, які можуть бути причетні до вчинення кримінальних правопорушень, тривають. Згідно положень ч. 3 ст. 217 КПК України матеріали, зокрема за підозрою ОСОБА_4 виділені в окреме провадження.

За такого, всі матеріали, які стосуються повідомлення ОСОБА_4 про підозру, у тому числі застосування щодо нього запобіжного заходу у кримінальному провадженні № 32014100070000038, виділені у Кримінальне провадження, яке є частиною кримінального провадження № 32014100070000038 від 08.05.2014. Таким чином, ОСОБА_4 не має статусу підозрюваного у кримінальному провадженні № 32014100070000038 та відповідно запобіжний захід до нього у такому кримінальному проваджені не заставано.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 03.02.2025 (справа № 991/851/25) строк дії додаткових процесуальних обов`язків, покладених на ОСОБА_4, продовжено до 03.04.2025 та слідчим суддею встановлено продовження існування ризиків, передбачених п. 1-4 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Слідчий суддя зазначає, що ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому Кримінальний процесуальний кодекс України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Зазначений стандарт доказування (переконання) слідчий суддя використовує для перевірки наявності ризиків, передбачених частиною 1 статті 177 КПК України, у цьому Кримінальному провадженні щодо підозрюваного ОСОБА_4 .

Щодо ризику переховування від органів досудового розслідування та/або суду.

Ризик переховування від органу досудового розслідування/суду є актуальним безвідносно до стадії кримінального провадження та обумовлений серед іншого можливістю притягнення до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання (кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 191 КК України, інкриміноване ОСОБА_4, передбачає виключно покарання у виді реального позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна; кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 255 (у редакції Закону України від 05.04.2001 № 2341-ІІІ) КК України, передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до дванадцяти років). Покарання, зокрема, у вигляді позбавлення волі на значний строк, яке може бути призначене ОСОБА_4 у випадку направлення обвинувального акта щодо нього до суду та визнання його винуватим у вчиненні злочинів, які йому інкриміновано, особливо сильно підвищує ризик переховування від органу досудового розслідування та/або суду.

При цьому, слідчий суддя при встановленні продовження існування даного ризику враховує існування інших факторів, які можуть свідчити про наявність у ОСОБА_4 можливості переховуватися від органу досудового розслідування та суду, зокрема, про відсутність перешкод для ОСОБА_4 покинути територію України свідчить також наявність паспорта громадянина України для виїзду за кордон та значні майнові активи підозрюваного. Здача паспорта громадянина України для виїзду за кордон на зберігання з метою виконання ухвали слідчого судді не позбавляє можливості повторного отримання такого паспорта.

Доводи сторони захисту щодо відсутності у ОСОБА_4 майнових активів, які б могли забезпечити можливість його переховування, у тому числі через накладення арешту на все майно підозрюваного та його дружини, слідчим суддею відхиляються, оскільки спростовуються доданими до Клопотання матеріалами, що вказують на наявність у ОСОБА_4 майна, зареєстрованого на третіх осіб (Том № 4 а. 134, матеріали НСРД). При цьому, як зазначив прокурор та не заперечувалось стороною захисту, на підприємства ОСОБА_4, які здійснюють свою діяльність у сфері оборони, у тому числі на корпоративні права, арешти не накладлись.

Слідчим суддею береться до уваги, що з 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан, який діє і досі, та військовозобов`язаним чоловікам (віком від 18 до 60 років) заборонено покидати територію України.

Разом з тим, в силу виконання ОСОБА_4 функцій голови ООР «Національна асоціація підприємств оборонної промисловості України», підозрюваний не позбавлений можливості перетину державного кордону навіть в умовах воєнного стану.

Наведені вище обставини в сукупності дають підстави дійти до висновку що ОСОБА_4 має реальну можливість переховуватись від органу досудового розслідування та суду, що вказує на продовження існування такого ризику.

Щодо ризику незаконного впливу на свідків, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні.

При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).

Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного статтею 615 цього Кодексу (частина 4 статті 95 КПК України).

В свою чергу, частиною 11 ст. 615 КПК України визначено, що показання, отримані під час допиту свідка, потерпілого, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо хід і результати такого допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації. Показання, отримані під час допиту підозрюваного, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо у такому допиті брав участь захисник, а хід і результати проведення допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації.

Так, відповідно до п. 16 ч. 1 ст. 7 КПК України, безпосередність дослідження показань є загальною засадою кримінального провадження та повинна застосовуватися за загальним правилом, можливість використання показань, зафіксованих за допомогою технічних засобів відеофіксації, передбачена ч. 11 ст. 615 КПК України, застосовується лише як виключення. При цьому, показання свідків, безпосередньо досліджені в суді, мають пріоритет над показаннями, отриманими у порядку ч. 11 ст. 615 КПК України.

За таких обставин, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Враховуючи, що існує взаємообумовленість дій між підозрюваним ОСОБА_4 та іншими підозрюваними у Кримінальному провадженні, зокрема ОСОБА_8, зважаючи на роль ОСОБА_4 у інкримінованих правопорушеннях, беручи до уваги, що з частиною свідків ОСОБА_4 знайомий, використовуючи свої зв`язки як колишнього народного депутата України та діючого голови ООР «Національна асоціація підприємств оборонної промисловості України», свій авторитет, приязні стосунки з такими особами, інший незаконний вплив (шантаж, підкуп, погрози), безпосередньо або опосередковано через інших осіб підозрюваний наділений реальною можливістю впливати на свідків/інших підозрюваних у Кримінальному провадженні з метою зміни ними своїх показань/відмови від дачі показань задля уникнення/мінімізації можливої кримінальної відповідальності.

Зазначене вказує на продовження існування ризику незаконного впливу на свідків/інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні.

Ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, на думку слідчого судді, також продовжує існувати. Зокрема ОСОБА_4 має потенційну можливість перешкоджати Кримінальному поводженню шляхом здійснення впливу на суспільну думку, дискредитацію органу досудового розслідування, суду через засоби масової інформації та інтернет-ресурси, у тому числі закордонні.

Слідчий суддя погоджується із відсутністю ризику знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки досудове розслідування Кримінального провадження завершено, усі необхідні докази перебувають у розпорядженні сторони обвинувачення. При цьому, в судовому засіданні прокурор не заявляв про продовження існування зазначеного ризику.

Враховуючи вищевикладене, ризики, передбачені п. 1, п. 3-4 ч. 1 ст. 177 КПК України, які стали підставо для застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу, не зникли та продовжують існувати, хоча з часом і зменшились незначною мірою.

Таким чином, належна процесуальна поведінка підозрюваного ОСОБА_4, на яку посилається сторона захисту, не свідчить про відсутність встановлених ризиків, а навпаки вказує на те, що застосований запобіжний захід у вигляді застави у визначеному розмірі (272 520 000, 00 грн) є таким, що достатньою мірою гарантують належну поведінку ОСОБА_4 у Кримінальному провадженні.

За ч. 1 ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

Таким чином, при зверненні сторони захисту до суду у порядку ст. 201 КПК України із клопотанням про зміну застосованого до підозрюваного запобіжного заходу, тягар доказування перед слідчим суддею обставин, на які вона посилаються, покладається саме на сторону захисту.

При цьому, збір стороною захисту доказів (направлення адвокатських запитів, звернення до суду із клопотаннями про тимчасовий доступ до речей та документів, ініціювання перед стороною обвинувачення проведення слідчих дій, тощо) демонструє активну позицію сторони захисту у формуванні позиції сторони захисту, однак не нівелює встановлені ризики.

Сторона захисту у Клопотанні та в судовому засіданні не навела достатніх доводів на спростування вищевказаних ризиків.

При розгляді Клопотання слідчий суддя враховує особисту ситуацію підозрюваного ОСОБА_4 (має постійне місце проживання та роботи, одружений, позитивно характеризується, має матір похилого віку), однак, беручи до уваги роль підозрюваного у вчинюваних злочинах (обґрунтовано підозрюється у створенні злочинної організації та організації вчинення особливо тяжкого корупційного злочину), такі обставини, в світлі наведених вище фактичних даних, не є настільки переконливими та вагомими, щоб знизити встановлені слідчим суддею ризики до малоймовірності чи до їх виключення.

Що стосується доводів сторони захисту щодо непомірності для ОСОБА_4 розміру застави, то слідчий суддя дійшов до наступного висновку.

Застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу. (ч. 1 ст. 182 КПК України).

Розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього (частина 4 статті 182 КПК України).

Розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб ( п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України).

Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України, у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Отже, з одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого - не має бути таким, що є завідомо непомірним для цієї особи та призводить до неможливості виконання застави.

26.02.2024 (у день постановлення ухвали про застосування запобіжного заходу) за ОСОБА_4 товариствами, що входять до ООР «Національна асоціація підприємств оборонної промисловості України» та здійснюють свою діяльність у сфері виробництва озброєння, боєприпасів та військового обладнання, загалом внесено заставу у розмірі 272 520 000, 00 грн.

ОСОБА_4 є головою ООР «Національна асоціація підприємств оборонної промисловості України».

Ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 04.11.2024 (справ № 991/11302/24 провадження № 11-сс/991/732/24) скасовано ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 01.10.2024, якою розмір визначеної ОСОБА_4 застави був зменшений з 272 520 000, 00 грн до 211 960 000, 00 грн. Апеляційною палатою Вищого антикорупційного суду встановлено, що стороною захисту не наведено обставин та не надано на їх підтвердження доказів, які б вказували на здатність застави у розмірі 211 960 000,00 грн гарантувати належну процесуальну поведінку підозрюваного, оскільки таку належну поведінку гарантує застава в сумі 272 520 000,00 грн.

Відповідно до змісту ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 26.02.2024 (справа № 991/1301/24), при вирішенні питання щодо визначення розміру застави, слідчим суддею взято до уваги обставини вчинення кримінальних правопорушень, наявні в матеріалах провадження відомості щодо майнового та сімейного стану підозрюваного, його дружини, доведеність ризиків, передбачених ст.177 КПК України.

З аналізу ч. 4 ст. 182 КПК України вбачається, що при визначені розміру застави слідчий суддя повинен врахувати: обставини кримінального правопорушення; майновий стан підозрюваного; його сімейний стан, у тому числі матеріальне становище близьких родичів; встановлені ризики, передбачені статтею 177 КПК України; помірність обраного розміру застави та можливість її виконання, а також за певних обставин розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа.

Як зазначає сторона захисту, застава за ОСОБА_4 внесена третіми особами - заставодавцями, ані сам підозрюваний, ані члени його родини не мають у розпорядженні такої значної суми (272 520 000, 00 грн) та самостійно не здатні внести вказану заставу, що вказує на її непомірність.

Як вбачається зі змісту ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 26.02.2024 (справа № 991/1301/24), при визначенні розміру застави, зокрема взято до уваги, що у власності ОСОБА_4 та його дружини - ОСОБА_54 знаходяться дороговартісні автомобілі, самохідне моторне прогулянкове судно, земельні ділянки, об`єкт нерухомого майна (житловий будинок, каплиця, будинок охорони, альтанка, будинок рибалки), підозрюваним також задекларовано право користування об`єктами незавершеного будівництва (5 квартир у підозрюваного, 2 - у його дружини), цінне рухоме майно, цінні папери, грошові активи.

При цьому, накладення арешту на частину зазначеного майна не впливає на здатність ОСОБА_4 внести визначену заставу, оскільки така застава за підозрюваного вже внесена.

Зазначене в сукупності дає підстави для висновку, про відсутність ознаки непомірності визначеного підозрюваному розміру застави.

При цьому, слідчим суддею береться до уваги визначення у Кримінальному провадженні меншого розміру збитків (817 052 406, 75 грн), завданих кримінальними правопорушеннями, інкримінованими ОСОБА_4, ніж той, що був врахований при застосуванні запобіжного заходу (967 309 290, 53 грн), однак визначальним при визначенні розміру застави був не розмір збитків, а майновий стан підозрюваного та його дружини.

За ч. 1 ст. 182 КПК України, застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків.

За ч. 3 ст. 182 КПК України, при застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави, заставодавцю роз`яснюються у вчиненні якого кримінального правопорушення підозрюється чи обвинувачується особа, передбачене законом покарання за його вчинення, обов`язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, а також наслідки невиконання цих обов`язків.

Відповідно до ч. 6 ст. 182 КПК України, з моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, а також з моменту звільнення підозрюваного, обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підозрюваний, обвинувачений, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Положення ч. 8 ст. 182 КПК України передбачають можливість звернення застави в дохід держави у разі невиконання обов`язків заставодавцем.

Відповідно до ч. 11 ст. 182 КПК України, застава повертається заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу, якщо вона не була звернена у дохід держави.

Таким чином, заставодавцю роз`яснюються покладені на нього обов`язки та наслідки їх невиконання. Внесені заставодавцем кошти - застава залишаються на депозитному рахунку відповідного суду та, якщо застава не була звернена у дохід держави, - повертаються у повному обсязі заставодавцю у випадку припинення дії цього запобіжного заходу: закриття кримінального провадження, скасування запобіжного заходу, зміни одного виду запобіжного заходу на інший, ухвалення вироку суду.

За такого, посилання сторони захисту на відсутність закордонних інвестицій у виробництво підприємств оборонної промисловості України, у зв`язку з чим необхідним є повернення відповідним підприємствам грошових коштів, внесених як застава за ОСОБА_4, слідчим суддею відхиляються, оскільки вказане не може бути підставою для зменшення розміру застави підозрюваному, так як при внесенні зазначених коштів як застави за підозрюваного ОСОБА_4 і сам підозрюваний і заставодавці усвідомлювали наслідки внесення таких грошових коштів у якості застави та можливість їх повернення лише у визначених законом випадках.

Разом з тим, у судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_4 зазначив, що пріоритетним для нього є не повернення грошових коштів заставодавцям, а можливість виїзду за кордон для участі у переговорах із іноземними партнерами та міжнародними організаціями задля залучення додаткових інвестицій у підприємства оборонної промисловості України та підвищення обороноздатності країни.

За такого, слідчий суддя дійшов до висновку, що з урахуванням обґрунтованості повідомленої ОСОБА_4 підозри, продовження існування встановлених слідчим суддею ризиків, беручи до уваги позицію підозрюваного ОСОБА_4 щодо пріоритетності можливості його виїзду за кордон, слідчий суддя дійшов до висновку про відсутність підстав для зменшення розміру визначеної підозрюваному застави, яка здатна запобігти встановленим ризикам та забезпечити виконання ОСОБА_4 покладених на нього обов`язків у Кримінальному провадженні, у тому числі у разі встановлення необхідності виїзду за кордон.

Враховуючи викладене, підстави для зменшення розміру застави, визначеної ОСОБА_4 відсутні.

За такого, Клопотання задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 22, 26, 201, 309, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні клопотання відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СЛІДЧИЙ СУДДЯ ОСОБА_55