Document No. 126207803

Справа № 991/1877/25

Провадження №11-сс/991/218/25

Суддя 1 інст. ОСОБА_1

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 березня 2025 року місто Київ

Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду колегією суддів у складі:

головуючого судді ОСОБА_2,

суддів: ОСОБА_3, ОСОБА_4,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_5,

прокурора ОСОБА_6,

підозрюваного ОСОБА_7,

захисників ОСОБА_8, ОСОБА_9,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду апеляційні скарги прокурора та захисника підозрюваного ОСОБА_7 - ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 13 березня 2025 року про часткове задоволення клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12024000000002768 від 18 грудня 2024 року стосовно підозрюваного ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця с.Нижній Одес, Ухтинського району, Республіки Комі, російської федерації, жителя АДРЕСА_1,

АДРЕСА_2,

за ч.5 ст.191 КК України,

в с т а н о в и л а:

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 13 березня 2025 року клопотання слідчого про застосування стосовно підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу задоволено частково: застосовано запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання строком на два місяці, але в межах строку досудового розслідування, із покладенням строком на два місяці, але в межах строку досудового розслідування, обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України. Судове рішення мотивоване тим, що підозра ОСОБА_7 є обґрунтованою, існують ризики, передбачені п.1, 3 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: ризик переховування від органу досудового розслідування та/або суду, ризик незаконного впливу на свідків. Слідчим суддею враховано вагомість наданих прокурором доказів на підтвердження вчинення підозрюваним злочину та доказів, наданих стороною захисту; тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_7 у разі визнання його винуватим у вчиненні злочину; його вік, стан здоров`я - наявність захворювання; сімейний та майновий стан; наявність міцних соціальних зв`язків на території України; характеризуючі дані та відсутність відомостей про те, що ОСОБА_7 не дотримувався умов застосованих до нього раніше запобіжних заходів, на підставі яких дійшов висновку про можливість застосування стосовно ОСОБА_7 більш м`якого запобіжного заходу із покладенням на нього обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України. У задоволенні клопотання в іншій частині відмовлено.

17 березня 2025 року до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду надійшла апеляційна скарга прокурора та 26 березня 2025 року (засобами електронного зв`язку) доповнення до неї, відповідно до якої просив ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 13 березня 2025 року скасувати, постановити нову ухвалу, якою клопотання задовольнити: застосувати стосовно ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів у межах строку досудового розслідування із визначенням розміру застави не менше ніж 32 000 000 грн; у разі внесення застави, покласти на підозрюваного обов`язки: повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; утримуватися від спілкування з ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22 щодо обставин, викладених у повідомленні про підозру ОСОБА_7, а також інших обставин, які розслідуються у цьому провадженні; носити електронний засіб контролю; не відлучатися з міста Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду. На його думку, ухвала слідчого судді є незаконною та необґрунтованою з огляду на неповноту судового розгляду, невідповідністю висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження та істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону. Неповнота судового розгляду полягає у тому, що слідчим суддею під час судового розгляду не досліджені обставини, з`ясування яких могло мати істотне значення для ухвалення законного, обґрунтованого та справедливого судового рішення. Такими обставинами є відомості, що характеризують особу підозрюваного, його репутацію, авторитет серед працівників МОУ, що в свою чергу обґрунтовує ризик впливу на свідків у кримінальному провадженні. Невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження полягає у тому, що слідчий суддя не взяв до уваги докази, які обґрунтовували наявність ризиків незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому кримінальному провадженні, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Зокрема, належним чином не прийняті до уваги протоколи допиту свідків, інші докази, що характеризують особу підозрюваного та вказують можливість реалізації ризиків, передбачених ст.177 КПК України; не враховано відомості, викладені в заяві МОУ разом із довідкою - розрахунком завданої шкоди, висновку судово-економічної експертизи щодо заволодіння грошовими коштами в сумі, у заволодінні якої він підозрюється, що є цілком достатнім розміром для можливого підкупу учасників кримінального провадження та/або які може бути використано для переховування на території України або поза її межами; у порушення ст.178 КПК України не враховані вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним злочину, тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватим у вчиненні злочину. Слідчим суддею ризики: знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; ризик впливу на інших підозрюваних; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується, визнані недоведеними. При цьому, ризик знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, обґрунтовується тим, що грошові кошти загальною сумою 130 835 643 грн, після їх надходження до компанії «WDG promet d.o.o.», директором вказаної компанії ОСОБА_23 перераховані на банківські рахунки інших компаній-нерезидентів, зняті з рахунку «WDG promet d.o.o.» та розподілені між співучасниками, на даний час органом досудового розслідування не відшукані. ОСОБА_7 може особисто, або шляхом залучення іншого підозрюваного ОСОБА_24 чи його брата ОСОБА_25, або ж інших осіб забезпечити подальше перерахування з банківських рахунків цих грошових коштів, сховати їх, внаслідок чого грошові кошти будуть безповоротно втрачені. Ризик впливу на інших підозрюваних підтверджується тим, що перебуваючи на волі, підозрюваний з метою уникнення кримінальної відповідальності може впливати на інших підозрюваних, так як має зв`язки, набуті у зв`язку із зайняттям посади т.в.о. директора Департаменту МОУ, можуть бути використані для впливу на свідків, інших підозрюваних, у тому числі ОСОБА_24, з метою надання ними неправдивих або неповних свідчень щодо обставин злочину, приховування речових доказів, у тому числі грошових коштів. Ризик вчинення іншого кримінального правопорушення підтверджується тим, що, ОСОБА_7 є підозрюваним у інших кримінальних провадженнях та зважаючи на систематичний характер його неправомірних дій, може і надалі вчиняти кримінальні правопорушення. Зважаючи на викладене, запобігти вказаним ризикам неможливо шляхом застосування найбільш м`якого запобіжного заходу чи шляхом застосування інших запобіжних заходів, не пов`язаних із триманням під вартою.

18 березня 2025 року до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду (засобами електронного зв`язку) надійшла апеляційна скарга захисника підозрюваного ОСОБА_7 - ОСОБА_8 та 26 березня 2025 року - доповнення до неї, відповідно до якої просив ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання про застосування стосовно підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу через невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження. На підтвердження того, що в матеріалах клопотання відсутні докази існування обґрунтованої підозри щодо вчинення ОСОБА_7 інкримінованого йому злочину, стороною захисту подано заперечення на клопотання та докази, які підтверджують, що контракт №403/1/22/377 від 08 грудня 2022 року було укладено відповідно до вимог Інструкції з підготовки, погодження, укладення, реєстрації, обліку, зберігання та контролю за виконанням договорів, що укладаються МОУ від 29 грудня 2020 року №500. Зокрема, підозрюваний отримав належне погодження (візування) Директорату економічного аналізу і планування МОУ, Департаменту фінансів МОУ та Департаменту юридичного забезпечення МОУ. Сторона обвинувачення стверджує, що ОСОБА_7 було укладено контракт та здійснено попередню оплату в розмірі 10% від суми контракту №403/1/22/377 від 08 грудня 2022 року без отримання експортної та/або транзитної ліцензії. Однак, чинним законодавством не передбачено обов`язку отримання таких ліцензій перед укладенням контракту. Контрактом №403/1/22/377 від 08 грудня 2022 року не передбачено обов`язку з боку виконавця надавати експортну ліцензію до здійснення передоплати в розмірі 10%, а така ліцензія повинна була бути надана Замовнику (МОУ) перед здійсненням другого траншу оплати в розмірі 10%.Слідчим суддею також не взято до уваги, що присвоєння контракту середнього рівня ризику не було перешкодою для укладення цього контракту, оскільки таких вимог не передбачено жодним нормативно-правовим актом. Згідно із отриманою від МОУ відповіддю 196 із 207 контрактів, у яких визначався рівень ризику укладених МОУ у 2022 році, було присвоєно саме середній рівень. Крім того, слідчий суддя не надав жодної оцінки протоколам допиту свідків: ОСОБА_17, ОСОБА_18 та ОСОБА_15, які однозначно спростовують позицію сторони обвинувачення та підтверджують, що жодних порушень при підписанні контракту та додаткової угоди ОСОБА_7 допущено не було, а, виходячи з фактичних обставин кримінального провадження лише підсумував, що наразі не можна стверджувати про підтвердження чи не підтвердження факту належного погодження контракту №403/1/22/377 від 08 грудня 2022 року у зв`язку з тим, що докази сторони захисту суперечать доказам сторони обвинувачення. Таким чином, висновки слідчого судді щодо наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 злочину, передбаченого ч.5 ст.191 КК України, не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження.Стороною обвинувачення не надано жодного доказу існування ризиків, про які вона вказує у клопотанні, не наведено жодних фактів, що б підтверджували їх існування. Вважає, що слідчий суддя безпідставно встановив існування ризику переховування від органу досудового розслідування та/або суду, а також ризик незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні, адже до клопотання не додано жодних матеріалів, які б підтверджували фактичні обставини, з яких можна було дійти таких висновків. 21 червня 2023 року та 06 липня 2023 року ОСОБА_7 було допитано слідчим із приводуукладення та виконання контракту №403/1/22/377 від 08 грудня 2022 року; він був обізнаним про проведення по даному факту досудового розслідування, але жодних дій, спрямованих на переховування чи вжиття заходів впливу на свідків, інших підозрюваних, не вживав. Висновки слідчого судді щодо існування ризиків, визначених ст.177 КПК України, є припущенням та не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження. Також, слідчим суддею не враховано та не проаналізовано належним чином наявність постійного місця роботи у ОСОБА_7, наявність міцних соціальних зв`язків, стан його здоров`я та зразкове дотримання умов застосованих запобіжних заходів, які до нього застосовувались раніше.

26 березня 2025 року захисник підозрюваного ОСОБА_7 - ОСОБА_8 подав заперечення на апеляційну скаргу прокурора, відповідно до яких просив у задоволенні апеляційної скарги прокурора відмовити. Прокурор, зазначивши в апеляційній скарзі про те, що слідчим суддею не досліджено відомості, які характеризують особу підозрюваного, його репутацію, авторитет серед працівників МОУ, не конкретизував: які саме відомості не було враховано слідчим суддею та які саме матеріали чи документи слідчий суддя не взяв до уваги. Таке твердження прокурора є надуманим, оскільки, не отримавши повний текст рішення слідчого судді та не ознайомившись із мотивами його прийняття, наперед констатував, що слідчим суддею не взято до уваги доказів та не враховано обставин, які б обґрунтовували наявність ризиків незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта у цьому ж кримінальному провадженні, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Слідчим суддею враховано тяжкість покарання як фактор ризику переховуватись від органу досудового розслідування та/або суду та вірно констатовано відсутність ризику перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Потерпілим у цьому кримінальному провадженні є МОУ, тому не зрозуміло як саме ОСОБА_7 може впливати на центральний орган виконавчої влади та у який спосіб. Наказом Державного секретаря МОУ від 01 лютого 2023 року ОСОБА_7 звільнився із МОУ за власним бажанням, працівники департаменту військово-технічної політики, розвитку озброєння та військової техніки Міністерства оборони України протягом останніх двох років не перебувають у службовій, фінансовій чи будь-якій іншій залежності від підзахисного, тому ризик впливу ОСОБА_7 на них відсутній. Із апеляційної скарги прокурора неможливо встановити у чому полягало істотне порушення вимог кримінального процесуального закону. Інші доводи заперечення фактично відповідають доводам його апеляційної скарги.

У судовому засіданні прокурор доводи, зазначені в апеляційній скарзі, підтримав повністю, просив її задовольнити, проти задоволення апеляційної скарги захисника підозрюваного ОСОБА_7 - ОСОБА_8 заперечував. Надав пояснення, які відповідають доводам його скарги.

Захисник підозрюваного ОСОБА_7 - ОСОБА_8 доводи, зазначені в апеляційній скарзі та у зпереченнях на апеляційну скаргу прокурора, підтримав, просив апеляційну скаргу, подану в інтересах підозрюваного, задовольнити, проти задоволення апеляційної скарги прокурора заперечував. Надав пояснення, які відповідють поданим ним документам.

Захисник підозрюваного ОСОБА_7 - ОСОБА_9 доводи, зазначені в апеляційній скарзі захисника ОСОБА_26, підтримав повністю, просив її задовольнити, проти задоволення апеляційної скарги прокурора заперечував.

Підозрюваний ОСОБА_7 підтримав позицію захисників та додатково пояснив, що на нього здійснювався тиск після зупинення банком оплати коштів за контрактом його керівництвом, яке переконувало його у безпечності умов контракту та реальності його виконання, тому ним було підписано як контракт так і додаткову угоду. Ним укладено біля 200 контрактів, з яких лише 9 залишилися невиконаними.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників апеляційного провадження, перевіривши матеріали судового провадження та обговоривши доводи, викладені в апеляційних скаргах, колегія суддів доходить таких висновків.

Відповідно до ст.131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.

Згідно з ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Із матеріалів судової справи вбачається, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12024000000002768 від 18 грудня 2024 року за ознаками злочинів, передбачених ч.5 ст.191, ч.3 ст.209, ч.3 ст.28, ч.2 ст.366 КК України, виділеного 18 грудня 2024 року із матеріалів кримінального провадження №42023000000000674 від 20 квітня 2023 року щодо епізоду заволодіння організованою групою державними коштами під час здійснення закупівлі танкових пострілів (т.1 а.с.32-33).

За версією сторони обвинувачення ОСОБА_7 підозрюється у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому повторно в умовах воєнного стану, в особливо великих розмірах, за попередньою змовою групи осіб, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст.191 КК України. 24 лютого 2025 року ОСОБА_7 вручено письмове повідомлення про підозру (т.1 а.с.229-241).

Для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри оцінка наданих колегії суддів доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів із точки зору їх достатності та допустимості для встановлення вини чи її відсутності у особи за вчинення злочину, доведення чи недоведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб визначити вірогідність та достатність підстав можливої причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

Обґрунтованість підозри вважається досягнутою, якщо фактів та інформації достатньо, аби переконати об`єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення. Обґрунтованість підозри може встановлюватись тільки щодо діяння, яке підпадає під ознаки правопорушення за законом про кримінальну відповідальність. Обґрунтованість підозри не може ґрунтуватись на суб`єктивних припущеннях, а має підкріплюватись конкретними доказами в кримінальному провадженні.

Із поняття «обґрунтована підозра», яке міститься у п.175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», вбачається, що обґрунтована підозра означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

З ухвали слідчого судді від 13 березня 2025 року, вбачається, що слідчим суддею досліджено клопотання та матеріалисудової справи, які його обґрунтовують, встановлено, що зазначені у клопотанні обставини підозри ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст.191 КК України, мають місце. Колегія суддів погоджується з таким висновком слідчого судді, виходячи з таких встановлених обставин.

Згідно з Наказом №100кп від 18 серпня 2022 року за вакантною посадою директора Департаменту військово-технічної політики, розвитку озброєння та військової техніки МОУ покладено тимчасове виконання обов`язків на заступника директора Департаменту - начальника управління військово-технічної політики, програм розвитку озброєння та військової техніки і планування оборонних закупівель Департаменту військово-технічної політики, розвитку озброєння та військової техніки МОУ ОСОБА_7 (т.1 а.с.181).

До посадових обов`язків ОСОБА_7 як т.в.о. директора Департаменту військово-технічної політики, розвитку озброєння та військової техніки Міністерства оброни України належало здійснення організації підготовки документів щодо проведення процедур закупівлі товарів, робіт і послуг оборонного призначення.

За версією органу досудового розслідування ОСОБА_7, обіймаючи посаду т.в.о. директора Департаменту військово-технічної політики, розвитку озброєння та військової техніки МОУ із 18 серпня 2022 року до 01 лютого 2023 року, діючи відповідно до посадової інструкції від 25 серпня 2021 року, під час правового режиму воєнного стану, повторно вирішив незаконно заволодіти коштами, що належать МОУ в особливо великих розмірах, шляхом зловживання своїм службовим становищем. Будучи особою, яка в силу займаної посади наділена організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, та відповідно до ст.18 КК України є службовою особою, у невстановлені досудовим розслідуванням дату та час, але не пізніше 21 листопада 2022 року, перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, достовірно усвідомлюючи, що самостійно не зможе реалізувати свій злочинний умисел, за невстановлених обставин, залучив до вчинення злочину інших службових осіб, а саме: ОСОБА_27, який у період з 26 серпня 2022 року до 01 лютого 2023 року обіймав посаду начальника управління військово-технічного співробітництва Департаменту військово-технічної політики, розвитку озброєння та військової техніки МОУ, та ОСОБА_24, який є засновником та директором компанії «WDG promet d.o.o.», реєстрація якої відбулася 02 серпня 2022 року, а також невстановлених досудовим розслідуванням інших осіб, які добровільно надали згоду на участь у вчиненні злочину, направленого на заволодіння коштами, розподіливши ролі між собою. Згідно із розподілом ролей на ОСОБА_7 та ОСОБА_27 покладалися функції з організації підготовки та підписання державного контракту на поставку танкових пострілів, а також забезпечення необхідних умов для перерахування коштів на рахунок компанії, яка підконтрольна ОСОБА_28, який, у свою чергу, мав спочатку забезпечити направлення комерційної пропозиції на адресу МОУ, а після укладення контракту та надходження коштів на рахунок компанії - забезпечити їх обготівкування та подальше розподілення між учасниками групи.

ОСОБА_29, діючи відповідно до відведеної йому злочинної ролі, забезпечив надходження комерційної пропозиції від 18 листопада 2022 року компанії нерезидента «Winsley Defence Group d.o.o.», що зареєстрована у Боснії і Герцеговині, власником якої є його батько - ОСОБА_30, на електронну скриньку Департаменту МОУ, який очолював ОСОБА_7, згідно з якою контракт запропоновано укласти з компанією «WDG promet d.o.o.» (Республіка Хорватія), засновником та директором якої є ОСОБА_29 . Після надходження комерційної пропозиції ОСОБА_27 підготовлено доповідну записку на ім`я ОСОБА_7, до якої внесені недостовірні відомості щодо досвіду та надійності компанії - контрагента, з пропозицією розробити проєкт державного контракту та організацію його підписання з компанією «WDG promet d.o.o.» на постачання 30 000 одиниць осколково- фугасних снарядів калібру 125 мм (виробництва 2015 року) виробництва країни, що входила до радянського союзу для потреб ЗСУ. ОСОБА_31, діючи згідно із раніше розробленим планом, ознайомившись із доповідною запискою, виконав резолюцію «Згоден. Прошу невідкладно підготувати проєкт контракту» та поставив свій підпис. Після підготовки проєкту державного контракту ОСОБА_7 24 листопада 2022 року засобами СЕД АСКОД за власним електронним підписом надіслав проєкт державного контракту між МОУ та «WDG promet d.o.o.» на закупілю танкових пострілів калібру 125 міліметрів до Департаменту фінансів, Директорату економічного аналізу і планування, Департаменту юридичного забезпечення МОУ для його погодження. Водночас, проект контракту погоджений Директоратом економічного аналізу і планування МОУ з численними зауваженнями, а іншими Департаментами МОУ не погоджений.

29 листопада 2022 року на електронну скриньку Департаменту МОУ, який очолював ОСОБА_7, надійшла комерційна пропозиція компанії «WDG promet d.o.o.», яка зареєстрована в Республіці Хорватія, на постачання 30 000 одиниць осколково-фугасних снарядів калібру 125 мм (виробництва 2015 року) виробництва країни, що входила до радянського союзу для потреб ЗСУ. 30 листопада 2022 року ОСОБА_27 підготовлено доповідну записку на ім`я ОСОБА_7 з пропозицією розробити проєкт державного контракту та організувати його підписання з компанією «WDG promet d.o.o.» на постачання 30 000 одиниць осколково-фугасних снарядів калібру 125 мм, а також здійснити попередню оплату у розмірі 100 відсотків загальної вартості контракту у визначеному порядку. 30 листопада 2022 року ОСОБА_31, діючи згідно із раніше розробленим планом, незважаючи на те, що «WDG promet d.o.o.» є постачальником товару за державним контрактом МОУ №403/1/22/317 на поставку (закупівлю) товарів оборонного призначення, який «WDG promet d.o.o.» не виконаний, на доповідній записці виконав резолюцію «Згоден. Прошу невідкладно підготувати проєкт контракту» та поставив свій підпис.

08 грудня 2022 року ОСОБА_7, діючи умисно, повторно, за попередньою змовою із ОСОБА_27, ОСОБА_23 та неустановленими на цей час особами, користуючись правовим режимом воєнного стану, реалізуючи спільний злочинний умисел, з метою створення уявлення необхідності проведення закупівель танкових пострілів, залишивши поза увагою ті обставини, що відсутні експортні ліцензії країни виробника, транзитні ліцензії, ігноруючи застереження менеджера із внутрішнього контролю та оцінки ризиків, що присвоїв середній рівень ризику, а також начальника відділу планування, фінансової роботи, обліку та звітності управління договірної та фінансово-економічної роботи Департаменту військово-технічної політики, розвитку озброєння та військової техніки МОУ, всупереч п.3.2 Інструкції з підготовки, погодження, укладення, реєстрації, обліку, зберігання та контролю за виконанням договорів, що укладаються від імені МОУ, затвердженої наказом МОУ від 29 грудня 2020 року №500, без погодження контракту Департаментами юридичного забезпечення та фінансів МОУ, діючи на підставі довіреності від 22 грудня 2022 року №220/182/Д від імені МОУ, уклав із «WDG promet d.o.o.» в особі директора компанії ОСОБА_24 ( ОСОБА_24 ), який діяв на підставі статуту, державний контракт №403/1/22/377 на постачання (закупівлю) боєприпасів - 125 мм танковий постріл у кількості 30 000 шт. на суму 32 700 000 євро.

Після підписання контракту засновник та директор компанії «WDG promet d.o.o.» ОСОБА_29 направив на електронну адресу Департаменту військово-технічної політики, розвитку озброєння та військової техніки МОУ рахунок на оплату. ОСОБА_7, будучи достовірно обізнаним із нормативно-правовими документами та неможливістю виконання «WDG promet d.o.o.» умов контракту, фіктивності підстав його укладання, діючи як службова особа, 13 грудня 2022 року з метою доведення спільного злочинного умислу до кінця, спільно із ОСОБА_27, здійснили підготовку рішення щодо здійснення попередньої оплати за державним контактом у сумі 10%, що складає 3 270 000 євро загальної ціни контракту, яке засобами СЕД «АСКОД» надіслано для погодження Міністру оборони України. Рішення щодо здійснення попередньої оплати за державним контрактом №403/1/22/377 затверджено 14 грудня 2022 року та передано для здійснення оплати. Оскільки фінансовий моніторинг АТ «УКРЕКСІМ БАНК» банківську операцію заблокував як ризикову, попередня оплата проведена не була.

ОСОБА_29, не відмовляючись від раніше обумовленого спільного злочинного плану, 10 січня 2023 року надіслав МОУ лист, у якому зазначив про необхідність укладання додаткової угоди до контракту №403/1/22/377 із продовженням строку в п.5.3. укладеного контракту на 60 днів. 13 січня 2023 року ОСОБА_27, ігноруючи п.5.3. контракту, підготував доповідну записку на ім`я ОСОБА_7 щодо необхідності укладання додаткової угоди з «WDG promet d.o.o.» у частині продовження строку отримання до 90 днів із дня підписання контракту та доповідну записку щодо необхідності укладання додаткової угоди з «WDG promet d.o.o.» у частині продовження строку отримання ліцензії. ОСОБА_31, ознайомившись з такими доповідними записками, виконав резолюції «Згоден» та «Згоден. Прошу підготувати ДУ» відповідно і поставив свої підписи.

13 січня 2023 року ОСОБА_7 повторно підготував рішення щодо здійснення попередньої оплати за державним контактом від 08 грудня 2022 року №403/1/22/377 у розмірі 100% від суми контракту (32 700 000 євро) із відповідним графіком здійснення платежів, яке засобами СЕД «АСКОД» надіслано для погодження Міністру оборони України. У подальшому ОСОБА_7, діючи спільно з ОСОБА_27, розуміючи, що фінансовий моніторинг АТ «УКРЕКСІМ БАНК» заблокував попередню оплату, 13 січня 2023 року склали, підписали та надали для підпису Заступнику Міністра оборони України лист в адресу АТ «УКРЕКСІМ БАНК» щодо необхідності негайного здійснення платежу за контрактом №403/1/22/377, аргументуючи це тим, що встановлено ланцюг постачальника, верифіковано можливості постачальника, а також передбачено штрафні санкції за непоставку або поставку з порушенням визначених термінів.

Крім того, 19 січня 2023 року ОСОБА_7 в односторонньому порядку, у порушення п.2.8. Інструкції №500, без направлення проекту додаткової угоди до Департаменту фінансів МОУ, усупереч відсутності на проекті обов`язкових погоджень, підписав додаткову угоду №1 до державного контракту №403/1/22/377 від 08 грудня 2022 року, чим самостійно змінив п.5.3 контракту.

19 січня 2023 за результатами підписання рішення щодо здійснення попередньої оплати за державним контактом від 08 грудня 2022 року №403/1/22/377 та листа в адресу АТ «УКРЕКСІМ БАНК» на рахунок «WDG promet d.o.o.» перераховано 3 270 000 євро в якості попередньої оплати в розмірі 10% від загальної вартості контракту, що становить 130 835 643 грн, які засновником та директором «WDG promet d.o.o.» ОСОБА_23 перераховані на банківські рахунки інших компаній-нерезидентів, зняті з рахунку «WDG promet d.o.o.» та розподілені між співучасниками кримінального правопорушення. Строк дії контракту закінчився 30 грудня 2023 року, натомість танкові постріли не поставлено.

Своїми діями ОСОБА_7 як т.в.о. директора Департаменту військово-технічної політики, розвитку озброєння та військової техніки МОУ, ОСОБА_27 як начальник управління військово-технічного співробітництва Департаменту військово-технічної політики, розвитку озброєння та військової техніки МОУ та ОСОБА_29 як засновник і директор компанії «WDG promet d.o.o.», будучи службовими особами, діючи повторно, за попередньою змовою групою осіб, з невстановленими наразі особами, шляхом зловживання службовим становищем, заволоділи коштами МОУ у сумі 130 835 643 грн, спричинивши матеріальну шкоду в особливо великому розмірі.

Колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді, що підозра ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст.191 КК України, є обґрунтованою, оскільки комерційна пропозиції від 18 листопада 2022 року надійшла від компанії нерезедента «Winsley Defence Group d.o.o.», що зареєстрована у Боснії і Герцеговині, власником якої є - ОСОБА_30 і саме його доброчесність та надійність його компанії неофіційно підтвердив військовий аташе у Боснії та Герцеговині (т.1 а.с.120-121), про що ОСОБА_7 було достовірно відомо, виходячи з наявної його резолюції на вказаній службовій ОСОБА_27 . При цьому, для проведення розрахунків, з неповідомлених обставин підозрюваними, зазначено для проведення розрахунків по договору компанію «WDG promet d.o.o.» (Республіка Хорватія), засновником та директором якої є ОСОБА_29 - син ОСОБА_33, репутація якого військовим аташе не підтверджувалась. Також вказана пропозиція була дійсна до 25.11.2022 року.

29.11.2022 надійшла пропозиція від компанії «WDG promet d.o.o.» (Республіка Хорватія), засновником та директором якої є ОСОБА_29, репутація якого військовим аташе не підтверджувалась, і саме з ним було укладено контракт 08 грудня 2022 року №403/1/22/377 підозрюваним ОСОБА_7 за участі в підготовці пропозиції ОСОБА_24 та доповідних ОСОБА_27, а також ОСОБА_7 та ОСОБА_27 погоджено Рішення щодо здійснення попередньої оплати (т.1 а.с.94-95, 98, 100-102). Фінансовий моніторинг АТ «УКРЕКСІМ БАНК» банківську операцію заблокував як ризикову і попередня оплата проведена не була. Після цього саме ОСОБА_7 та ОСОБА_27 були ініціаторами укладення додаткової угоди (т.1 а.с.103-104), а також розробниками листа про необхідність оплати першого траншу (т.1 а.с.116-117).

Враховуючи досвід роботи ОСОБА_7 з укладення договорів, про що він неодноразово наголошував під час судового розгляду, колегія суддів вважає, що він не міг не знати, що укладення контракту з компанією «WDG promet d.o.o.» (Республіка Хорватія), засновником та директором якої є ОСОБА_29, репутація якого військовим аташе не підтверджувалась, та блокування фінансової операції банком, свідчать саме про умисне укладання договору, виконання якого було сумнівним як до початку узгодження проекту контракту №403/1/22/377, а тим більше, після блокування платежу.

Таким чином, доводи сторони захисту про необґрунтованість підозри є безпідставними.

Також, колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді щодо доведення стороною обвинувачення наявності ризиків переховування підозрюваного ОСОБА_7 від органів досудового розслідування та суду, а також впливу на свідків. Згідно з ч.4 ст.95 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового розгляду, або отриманих у порядку, передбаченому ст.225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею.

У ході апеляційного розгляду також знайшло своє підтвердження і наявність ризику знищення, схову або спотворення будь-якої із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки органом досудового розслідування на даний час досудове розслідування не закінчено, не встановлені всі обставини, які підлягають доказуванню, зокрема, не встановлено всіх учасників, епізодів вчинення злочинів, місцезнаходження грошових коштів, які були переведені в готівку, не встановлено місце перебування інших речей, предметів та документів, які можуть бути визнані речовими доказами у цьому кримінальному провадженні та необхідні для встановлення всіх обставин справи.

Також колегія суддів вважає, що наявний ризик вчинення ОСОБА_7 іншого кримінального правопорушення, оскільки йому повідомлено про підозру у трьох кримінальних провадженнях, загальна сама збитків у яких за версією обвинувачення сягає біля 2 000 000 000 грн.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створить загрозу суспільству. Чинний КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому. На думку колегії суддів доводи сторони захисту про відсутність усіх ризиків є необґрунтованими, оскільки прокурор довів наявність вказаних і можливість їх існування у майбутньому.

Разом з тим, не погоджується з доводами сторони обвинувачення про існування ризику перешкоджання ОСОБА_7 кримінальному провадженню іншим чином.

Обставини, що враховуються при застосуванні запобіжного заходу, передбачені ст.178 КПК України.

Відповідно до положень зазначеної норми, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Згідно з ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, крім випадків, передбачених ч.5 ст.176 КПК України.

Особисте ж зобов`язання - найбільш м`який запобіжний захід, який, згідно з приписами ч.1 ст.179 КПК України, полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов`язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов`язки, передбачені ст.194 цього Кодексу.

Відповідно до ст.17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.

Колегія суддів вважає, що, навіть за недоведеності підозри у частині порушення ОСОБА_7 порядку погодження укладання контракту, запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання з покладенням на нього обов`язків та без застосування обов`язку у вигляді носіння електронного засобу контролю не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_34 з врахуванням, у тому числі кількості епізодів у вчиненні яких він підозрюється.

Враховуючи обґрунтованість підозри, тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_7 (ч.5 ст.191 КК України), який є особливо тяжким корупційним злочином, відповідальність за вчинення якого передбачає покарання у вигляді позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна; його вік та стан здоров`я; соціальний статус; зв`язки, які він набув обіймаючи посаду у МОУ; майновий та сімейний стан; ймовірний розмір збитків, які завдано МОУ; вчинення злочину під час дії воєнного стану; обставини кримінального провадження, зокрема умисне створення умов для перерахування коштів на закупівлю товарів оборонного призначення, які є необхіднимидля відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, та які не дали позитивного результату, наявність додатково встановлених судом апеляційної інстанції ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, колегія суддів вважає, що наявні підстави для обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді застави.

Згідно із ч.1 ст.182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків.

На думку колегії судів, застосування запобіжного заходу у вигляді застави є пропорційним меті забезпечення кримінального провадження та, за обставин даного кримінального провадження, є саме таким запобіжним заходом, який буде достатнім стримуючим засобом, що здатен забезпечити гарантії належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_7 та запобіганню ризикам, доведеним прокурором, та, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, не зможуть запобігти встановленим ризикам. Доказів на підтвердження того, що застосування запобіжного заходу у вигляді застави, є невиправданим, стороною захисту надано не було і колегією суддів обставин для такого висновку не встановлено.

Відповідно до вимог ч.5 ст.182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати її буде достатнім стримуючим засобом, щоб нівелювати у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Враховуючи майновий стан підозрюваного ОСОБА_7, зокрема, упродовж 2024 року він отримав дохід більше 7,5 млн грн, а також обставини кримінального провадження, колегія суддів вважає, що наявний виключний випадок, визначений ч.5 ст.182 КПК України, та існують підстави для призначення суми застави, що перевищує максимальну межу, визначену п.3 ч.5 ст.182 КПК України, і застава у розмірі 2 000 000 грн з покладенням додаткового обов`язку, передбаченого ч.5 ст.194 КПК України, а саме: носити електронний засіб контролю здатні забезпечити його належну процесуальну поведінку. Суду не надано переконливих доказів, що визначений розмір застави є непомірним для підозрюваного, а також враховує положення законодавства щодо можливості внесення застави як підозрюваним, так і іншими особами.

У зв`язку з вище викладеним, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги захисника не підлягають до задоволення як безпідставні. Разом з тим, апеляційна скарга прокурора підлягає частковому задоволенню.

Згідно із ч.3 ст.407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції, у тому числі має право скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.

Керуючись ст.131, 132, 176, 177, 182, 194, 309, 370, 376, 392, 404, 405, 407, 418, 419, 422 КПК України, колегія суддів

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу прокурора задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 13 березня 2025 року скасувати в частині застосованого виду запобіжного заходу та постановити в цій частині нову ухвалу, якою застосувати стосовно підозрюваного ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді застави в сумі 2 000 000 грн та покласти додатково обов`язок носити електронний засіб контролю.

Застова може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду за реквізитами: код ЄДРПОУ 42836259, номер рахунку за стандартом IBAN НОМЕР_1, призначення платежу: прізвище, ім`я, по батькові підозрюваного, кошти застави, згідно з ухвалою слідчого судді (номер справи, дата ухвали, назва суду).

Підозрюваний не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує детективу, прокурору, суду.

У задоволенні апеляційної скарги прокурора в іншій частині та апеляційної скарги захисника підозрюваного ОСОБА_7 - ОСОБА_8 відмовити.

З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, підозрюваний, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Відповідно до ч.8 ст.182 КПК України у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомленим, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Контроль за виконанням ухвали колегії суддів покласти на прокурора.

Роз`яснити заставодавцю обов`язок із забезпечення належної поведінки підозрюваного та його явки за викликом, а також наслідки, передбачені ст.182 КПК України.

Роз`яснити підозрюваному, що в разі невнесення ним або заставодавцем застави, до нього може бути застосований інший більш суворий запобіжний захід.

Ухвала колегії суддів підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала є остаточною, набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий суддя ОСОБА_2

судді: ОСОБА_3

ОСОБА_4