- Presiding judge (HACC AC): Bodnar S.B.
- Judge (HACC AC): Bodnar S.B.
- Lawyer : Lahomina A.A.
справа № 991/7187/24
провадження № 22-ц/991/8/25
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА
УХВАЛА
28 березня 2025 року м. Київ
Суддя Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду Боднар С.Б., перевіривши апеляційну скаргу адвоката Лагоміни Артура Анатолійовича на рішення Вищого антикорупційного суду від 27 лютого 2025 року у справі за позовом Держави Україна в особі Спеціалізованої антикорупційної прокуратури до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави,
УСТАНОВИВ:
Рішенням Вищого антикорупційного суду від 27 лютого 2025 року частково задоволено позовну заяву Держави Україна в особі прокурора четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Макара Олега Ігоровича до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, визнано необґрунтованим та стягнуто в дохід держави таке майно:
-квартиру АДРЕСА_1, (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2065630980000), яка зареєстрована на праві приватної власності за ОСОБА_2 ;
-автомобіль марки та моделі AUDI А6, 2014 р.в., VIN-код: НОМЕР_1, який на праві власності зареєстрований за ОСОБА_3 ;
-автомобіль марки та моделі VOLKSWAGEN GOLF, 2020 р.в., VIN-код: НОМЕР_2, який на праві власності зареєстрований за ОСОБА_2 .
Визнано необґрунтованими активами автомобіль марки та моделі CUPRA FORMENTOR, 2022 р.в., VIN-код: НОМЕР_3, та стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави його вартість - грошові кошти в сумі 1 389 606 (один мільйон триста вісімдесят дев`ять тисяч шістсот шість) гривень 80 копійок.
Відмовлено у визнанні необґрунтованими активами та стягненні в дохід держави квартири АДРЕСА_2, (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1898791163101), яка зареєстрована на праві приватної власності за ОСОБА_5 .
Не погодившись з указаним рішенням, адвокат Лагоміна А.А. звернувся до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду з апеляційною скаргою в інтересах ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, у якій просить скасувати рішення Вищого антикорупційного суду від 27 лютого 2025 року в частині задоволених позовних вимог прокурора та ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити у задоволенні цих позовних вимог.
Крім того, від адвоката Лагоміни А.А. до суду також надійшло клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги, у якій представник просить при поданні апеляційної скарги дозволити сплатити четверту частину судового збору (28 347,96 грн), а сплату інших трьох четвертих (85 043,87 грн) - відстрочити до ухвалення рішення у цій справі.
В обґрунтування необхідності відстрочення сплати судового збору представник зазначає, що основним джерелом доходу для родини ОСОБА_3 вже тривалий час становить діяльність з перепродажу автомобілів, яка на час розгляду цієї справи є неможливою.
Перевіривши апеляційну скаргу адвоката Лагоміни А.А. на рішення Вищого антикорупційного суду від 27 лютого 2025 року, а також клопотання про відстрочення сплати судового збору, вважаю, що відповідне клопотання слід залишити без задоволення, а апеляційну скаргу - без руху, виходячи з такого.
Частиною 1 ст. 136 ЦПК України встановлено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.
З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суду порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати (ч. 3 ст. 136 ЦПК України).
Питання відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати врегульоване Законом України «Про судовий збір».
Зокрема, п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за умови, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.
З аналізу ст. 8 Закону України «Про судовий збір» чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може…», тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14 січня 2021 року у справі № 0940/2276/18).
За приписами ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Отже, сторона, яка заявляє клопотання про відстрочення сплати судового збору повинна навести доводи й подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законом порядку і розмірі.
При вирішенні питання про відстрочення, розстрочення або звільнення від сплати судового збору майновий стан сторони (належні стороні майнові права та обов`язки) має визначатися судом у світлі конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити судовий збір та стадію, на якій перебуває розгляд справи на певний момент.
Визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Доказами рівня майнового стану можуть бути документи, які підтверджують скрутний майновий стан особи, що, відповідно, унеможливлює сплату нею судових витрат. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.
Європейський суд з прав людини неодноразово вказував, що положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах.
Водночас гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду.
Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану (рішення у справах «Княт проти Польщі» від 26 липня 2005 року, заява № 71731/01, «Єдамскі та Єдамска проти Польщі» від 26 липня 2005 року, заява № 73547/01).
Зазначені в клопотанні адвоката Лагоміни А.А. обставини не свідчать про наявність безумовних підстав для відстрочення сплати судового збору. Адвокатом не надано до суду доказів на підтвердження реального майнового стану відповідачів (наявність або відсутність рухомого і нерухомого майна, довідки фіскальних органів про доходи, довідки про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка фіскального органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо), який перешкоджав би їм виконати вимоги щодо сплати судового збору у встановленому законом розмірі.
Таким чином, у цьому конкретному випадку відсутні обґрунтовані підстави для відстрочення відповідачам ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 сплати судового збору за подання апеляційної скарги. Відтак, відповідачам ще необхідно доплатити 84 991,82 грн (113 391,82 грн - 28 400 грн) судового збору виходячи з такого.
Правові засади справляння судового збору, платники, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені положеннями Закону України "Про судовий збір".
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 9 Закону України «Про судовий збір», судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України. Тобто, при вирішенні питання щодо відкриття провадження по справі суд зобов`язаний перевірити зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
За подання до суду апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви (пп. 6 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»).
Положеннями п. 15 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подання позовної заяви у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави судовий збір не справляється.
Однак, за приписами вказаної норми права від сплати судового збору звільняється лише особа, яка звернулась до суду із позовом про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави. Натомість, у випадку подання апеляційної скарги відповідачем чи його представником судовий збір за її подання справляється в установленому законом розмірі, що повністю узгоджується з правовою позицією, викладеною в ухвалі Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 16 листопада 2021 року у справі № 991/3401/21.
Згідно з пп. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою, ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У поданій апеляційній скарзі адвокатом Лагоміною А.А. ставиться питання про перегляд рішення суду першої інстанції щодо стягнення в дохід держави активів, загальною вартістю 5 039 636, 30 грн. А отже, належна до сплати сума судового збору за подання зазначеної апеляційної скарги становить 113 391,82 грн (5 039 636,30 грн Х 1,5 % Х 150 %).
Проте, відповідачами фактично сплачено лише 28 400 грн судового збору, що підтверджується долученою до апеляційної скарги квитанцією до платіжної інструкції на переказ готівки від 26 березня 2025 року. Відтак, ще необхідно доплатити 84 991,82 грн судового збору за такими реквізитами:
Отримувач коштів ГУК у м. Києві/м. Київ/22030103
Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783
Банк отримувача Казначейство України (ЕАП)
Рахунок отримувача UA518999980313101240000026001
Код класифікації доходів бюджету 22030103
Призначення платежу: 101, ІПН особи-платника, судовий збір за апеляційною скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на рішення Вищого антикорупційного суду від 27 лютого 2025 рокупо справі № 991/7187/24, Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду.
Відповідно до ч. 2 ст. 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 356 ЦПК України, застосовуються положення ст.185 цього Кодексу.
За змістом ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. 175, 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (ч. 2 ст. 185 ЦПК України).
Таким чином, апеляційну скаргу адвоката Лагоміни А.А. необхідно залишити без руху надавши строк у 10 (десять) днів для усунення зазначеного недоліку шляхом направлення до суду документу про сплату судового збору у розмірі, визначеному статтею 4 Закону України "Про судовий збір", або доказів звільнення від сплати судового збору.
На підставі наведеного, керуючись статтями 127, 136, 185, 357 ЦПК України, суддя
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання адвоката Лагоміни Артура Анатолійовича про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу адвоката Лагоміни Артура Анатолійовича в інтересах ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на рішення Вищого антикорупційного суду від 27 лютого 2025 рокузалишити без руху та встановити строк у десять днів з моменту отримання копії цієї ухвали для усунення вказаних у ній недоліків.
У разі невиконання у встановлений строк вимог ухвали подана апеляційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута особі, які її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя: С.Б. Боднар