- Presiding judge (HACC): Shyroka K.Yu.
Справа № 991/13373/24
Провадження 1-кп/991/130/24
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
26 березня 2025 року м. Київ
Вищий антикорупційний суд у складі:
головуючої судді ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю секретаря ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
захисників ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 (в режимі відеоконференції з власних засобів),
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт з реєстром матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні № 420170000000003658 від 14.11.2017 за обвинуваченням:
ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Караганда Республіка Казахстан, останнє відоме місце проживання (реєстрації): АДРЕСА_1, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України (відносно якого здійснювалось спеціальне досудове розслідування);
ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця м. Київ, останнє відоме місце проживання (реєстрації): АДРЕСА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України (відносно якого здійснювалось спеціальне досудове розслідування),
ВСТАНОВИВ:
1. Історія провадження
29.11.2024 року до Вищого антикорупційного суду надійшов обвинувальний акт з реєстром матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні № 420170000000003658 від 14.11.2017 за обвинуваченням ОСОБА_9 та ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України (відносно яких здійснювалось спеціальне досудове розслідування).
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.11.2024 для розгляду цього кримінального провадження визначено суддю ОСОБА_1 .
Ухвалою суду від 02.12.2024 підготовче судове засідання призначено на 16.12.2024 року о 10:00.
В підготовчому судовому засіданні 16.12.2024 захисник обвинуваченого ОСОБА_10 адвокат ОСОБА_7 звернувся з клопотанням про колегіальний розгляд кримінального провадження № 420170000000003658 від 14.11.2017.
Ухвалою суду від 16.12.2024 клопотання захисника задоволено. На підставі Засад використання автоматизованої системи документообігу Вищого антикорупційного суду від 03.09.2019 № 4 (зі змінами) та КПК України копію ухвали суду передано до відділу забезпечення функціонування автоматизованої системи та електронного суду управління документообігу та організаційного забезпечення Вищого антикорупційного суду для повторного розподілу справи № 991/13373/24, провадження 1-кс/991/130/24 для збільшення складу суду до трьох суддів.
Протоколом автоматичного визначення складу колегії суддів від 16.12.2024 визначено членів колегії суддів ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .
В підготовчі судові засідання, призначені на 16.12. 2024, 13.01.2025, 19.02.2025, 12.03.2025, 26.03.2025 обвинувачені ОСОБА_10 та ОСОБА_9, відносно яких здійснювалось спеціальне досудове розслідування, не з`явились, були повідомлені про місце та час проведення підготовчого судового засідання, зокрема ОСОБА_10 за останніми відомими місцем реєстрації та проживання, а ОСОБА_9 відповідно до ч. 8 ст. 135 КПК України.
В підготовчому судовому засіданні у відповідності до вимог Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) на обговорення учасників судового провадження поставлені питання щодо можливості призначення судового розгляду на підставі обвинувального акта (ч. 2 ст. 314 КПК України) та вирішення питань, пов`язаних з підготовкою до судового розгляду (ч. 2 ст. 315 КПК України).
2. Позиції учасників судового провадження
Прокурор ОСОБА_5 у підготовчих судових засіданнях зазначив, що відносно обвинувачених ОСОБА_9 та ОСОБА_10 здійснювалось спеціальне досудове розслідування, долучив відповідні копії ухвал слідчих судді Вищого антикорупційного суду у справі№ 991/6921/23 (провадження1-кс/991/6943/23), у справі № 991/6922/23 (провадження 1-кс/991/6944/23). Враховуючи, що положення статті 314 КПК України надає можливість провести підготовче судове провадження за відсутності обвинувачених, у відношенні яких здійснювалось спеціальне досудове провадження, вважає можливим провести підготовче судове засідання без участі обвинувачених ОСОБА_9 та ОСОБА_10 .
Прокурор вважав, що кримінальне провадження підсудне ВАКС, відсутні підстави для прийняття рішень, передбачених пунктами 1-4 частини 3 статті 314 КПК України та складання досудової доповіді, вказав, що обвинувальний акт відповідає вимогам статті 291 КПК України, підстави для його повернення відсутні, угода з обвинуваченими про визнання винуватості не укладалась, підстав для закриття кримінального провадження у зв`язку із закінченням строків досудового розслідування не вбачає. Пропонував призначити судовий розгляд у відкритому судовому засіданні, бо матеріали кримінального провадження не містять відомостей, які можуть бути підставою для проведення закритого судового засідання. Клопотання про виклик свідків прокурор має намір заявляти на відповідній стадії судового розгляду. Клопотань про витребування речей та документів не заявляв.
Захисники ОСОБА_6, ОСОБА_7 заявили клопотання про повернення обвинувального акта прокурору для усунення недоліків. Вказані клопотання були вирішені ухвалою Вищого антикорупційного суду від 13.01.2025, за наслідком розгляду яких у задоволенні відмовлено.
Захисники ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, з урахуванням ухвалення 13.01.2025 судом рішення про відмову у задоволенні клопотання сторони захисту про здійснення викликів ОСОБА_10 в судові засідання шляхом застосування міжнародної правової допомоги та продовження підготовчого судового засідання без участі обвинувачених, у судовому засіданні 12.03.2025 не заперечували проти проведення підготовчого судового засідання без участі обвинувачених, висловили спільну позицію та зазначили, що угоди у кримінальному провадженні не укладались, клопотань про закриття кримінального провадження не подавали, не заперечували про призначення справи до судового розгляду у відкритому судовому засіданні. Щодо переліку осіб, які мають брати участь у справі, захисники обвинуваченого ОСОБА_10 подали заяву з переліком осіб, яких мають намір викликати під час судового розгляду на відповідній стадії.
Також у підготовчому судовому засіданні прокурор заявив клопотання про здійснення спеціального судового провадження стосовно обвинувачених ОСОБА_9 та ОСОБА_10, долучивши матеріали на підтвердження обставин, зазначених у ньому.
Стороною захисту обвинуваченого ОСОБА_11 подано клопотання про зупинення судового провадження відносно ОСОБА_10 відповідно до ч. 1 ст. 335 КПК України на підставі тверджень сторони обвинувачення про ухилення останнього від явки до суду; клопотання про витребування документів з Офісу Генерального прокурора. Також долучено для розгляду ряд скарг на дії органу досудового розслідування та заперечення на ухвали слідчих суддів.
Захисниками ОСОБА_10 подано ряд клопотань про здійснення належного виклику обвинуваченого ОСОБА_10 з додатками, ідентичними доданим до заперечення на клопотання прокурора про здійснення спеціального судового провадження, відповідно до якого просили здійснювати виклики ОСОБА_10 у порядку, передбаченому частиною 7 ст. 135 КПК України за адресою постійного проживання у Республіці Франція.
Суд, порівнявши зміст такого клопотання та зміст заперечень захисників на клопотання прокурора про здійснення спеціального судового провадження щодо ОСОБА_10, встановив, що вони є ідентичними за змістом та вимогами, а тому визнав згадане клопотання складовою частиною заперечення, доводи якого будуть оцінені в межах цієї ухвали.
3. Оцінка суду щодо можливості призначення судового розгляду на підставі обвинувального акта
Дослідивши обвинувальний акт та додатки до нього, заслухавши думку учасників провадження, вирішуючи питання, передбачені ст. 314, 314-1 КПК України, суд виходить із такого.
Підготовче судове засідання відбувається за участю обвинуваченого (крім випадків, коли здійснювалося спеціальне досудове розслідування), прокурора, захисника, потерпілого, його представника та законного представника, цивільного позивача, його представника та законного представника, цивільного відповідача та його представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, згідно з правилами, передбаченими цим Кодексом для судового розгляду(ч. 2 ст. 314).
Обвинувачені ОСОБА_10 та ОСОБА_9 у підготовчі судові засідання, призначені на 16.12. 2024, 13.01.2025, 19.02.2025, 12.03.2025, 26.03.2025, не з`явились, були повідомлені шляхом надсилання судових повісток, зокрема, ОСОБА_10 на 16.12.2024, 13.01.2025 за останньою відомою адресою проживання у АДРЕСА_2, на 19.02.2025 шляхом надсилання за останньою відомою адресою проживання та опубліковано на офіційному вебсайті ВАКС, на 12.03.2025, 26.03.2025 повістки про виклик опубліковані на офіційному вебсайті ВАКС, Офісу Генерального прокурора, газеті «Урядовий кур`єр». Повістки про виклик ОСОБА_9 направлялись судом відповідно до ч. 8 ст. 135 КПК України (в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному вебсайті Офісу Генерального прокурора). Враховуючи, що відповідно до ухвал слідчих суддів ВАКС від 15.08.2023 у справі справа № 991/6921/23 відносно ОСОБА_9 (т. 2 а.с. 154-161) та у справі № 991/6922/23 від 05.09.2023 стосовно ОСОБА_10 здійснювалось спеціальне досудове розслідування у кримінальному провадженні № 420170000000003658 від 14.11.2017 (т. 3 а.с. 77-87) суд, згідно з положеннями ч. 2 ст. 314 КПК України, вважає можливим провести підготовче судове провадження без участі обвинувачених.
За змістом ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти такі рішення: 1) затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому ст. 468-475 КПК України; 2) закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пп. 5-8, 10 ч. 1 або ч. 2 ст. 284 КПК України; 3) повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам КПК України; 4) направити обвинувальний акт до відповідного суду для визначення підсудності у випадку встановлення непідсудності кримінального провадження; 5) призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта; 6) доручити представнику персоналу органу пробації скласти досудову доповідь.
За наслідками підготовчого судового засідання судом встановлено, що угода про визнання винуватості до суду не надходила, про її укладення суд не повідомляли і сторони кримінального провадження. За таких обставин підстави для прийняття судом рішення, передбаченого п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України, відсутні.
Підстав для прийняття рішення про повернення обвинувального акта прокурору у відповідності до ст. 314 КПК України, суд не встановив. Обвинувальний акт відповідає вимогам ст. 291 КПК України, до нього надано додатки, передбачені ч. 4 ст. 291 КПК України.
Кримінальне провадження № 420170000000003658 від 14.11.2017 підсудне Вищому антикорупційному суду відповідно до ч. 1 ст. 33-1 КПК України.
З метою забезпечення суду інформацією, що характеризує обвинувачених, а також прийняття судового рішення про міру покарання представник уповноваженого органу з питань пробації складає досудову доповідь за ухвалою суду. Досудова доповідь складається щодо особи, обвинуваченої у вчиненні нетяжкого або тяжкого злочину, нижня межа санкції якого не перевищує п`яти років позбавлення волі (ч. 1, 2 ст. 314-1 КПК України).
Відповідно до обвинувального акта ОСОБА_10 та ОСОБА_9 обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України. Дії, передбачені ч. 5 ст. 191 КК України, є особливо тяжким злочином, відповідно до норм ст. 12 КК України, санкція зазначеної частини статті передбачає позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна. Відтак, відсутні підстави для надання органу з питань пробації доручення про складання досудової доповіді.
За відсутності обставин, які б перешкоджали призначенню кримінального провадження № 420170000000003658 від 14.11.2017 до судового розгляду, суд відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 314 КПК України вважає за можливе призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта у кримінальному провадженні, та перейти до вирішення питань, пов`язаних з підготовкою до судового розгляду.
4. Вирішення питань, пов`язаних з підготовкою до судового розгляду
Перелік питань, вирішення яких необхідне для призначення судового розгляду, закріплений у ч. 2 ст. 315 КПК України. За змістом вказаної норми суд, з метою підготовки до судового розгляду, визначає дату та місце проведення судового розгляду; з`ясовує, у відкритому чи закритому судовому засіданні необхідно здійснювати судовий розгляд; з`ясовує питання про склад осіб, які братимуть участь у судовому розгляді; розглядає клопотання учасників судового провадження про: здійснення судового виклику певних осіб до суду для допиту; витребування певних речей чи документів; здійснення судового розгляду в закритому судовому засіданні.
З метою підготовки до судового розгляду, з`ясувавши думки учасників судового засідання, керуючись ч. 2 ст. 316 КПК України, суд вирішив призначити судовий розгляд на 02 квітня 2025 року об 11:00.
Клопотань від учасників про розгляд провадження у закритому судовому засіданні не надходило. Підстав, передбачених ч. 2 ст. 27 КПК України судом не встановлено. З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про розгляд кримінального провадження у відкритому судовому засіданні.
Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 31 КПК України кримінальне провадження в суді першої інстанції здійснюється суддею одноособово, крім випадків, передбачених частинами другою, третьою цієї статті. Кримінальне провадження в суді першої інстанції здійснюється колегіально судом у складі трьох суддів лише за клопотанням обвинуваченого щодо злочинів, за вчинення яких передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк більше десяти років.
У підготовчому судовому засіданні захисником обвинуваченого ОСОБА_10 заявлено клопотання про здійснення колегіального розгляду кримінального провадження.
Відтак, судовий розгляд слід здійснювати колегією судів у складі головуючої судді ОСОБА_1, суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3, за участю уповноваженого прокурора та захисників обвинувачених.
Питання про здійснення судового виклику свідків до суду для допиту будуть вирішуватися під час судового розгляду в порядку ст. 349 КПК України.
4.1 Під час вирішення питань, пов`язаних з підготовкою до судового засідання, суд розглядає клопотання учасників судового розгляду, в тому числі про витребування певних документів (п. 4 ч. 2 ст. 315 КПК України).
Стороною захисту заявлено клопотання про витребування документів з Офісу Генерального прокурора, а саме:
-з Управління організаційного забезпечення Єдиного реєстру досудових розслідувань та інформаційно-аналітичної роботи роздруківки (на паперових або електронних носіях) відомості по кримінальним провадженням №42014000000000640 від 19.07.2014, № 42017000000002962 № 42017000000002963 від 18.09.2017, № 42017000000003658 та № 42017000000003659 від 14.11.2017, № 52023000000000558 та № 52023000000000559 від 09.11.2023 року, які містять інформацію про час та дату внесення до Реєстру відомостей про відповідні процесуальні дії та рішення, зокрема про оголошення підозри, оголошення розшуку, відновлення та зупинення досудового розслідування (з метою перевірки наявності або відсутності перебігу строків досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, які підлягають врахуванню під час обчислення строків досудового розслідування у КП №42017000000003658);
-з Департаменту міжнародно-правового співробітництва документів, які підтверджують направлення викликів, повісток та повідомлень, в тому числі повідомлення про підозру відповідно до ч. 3 ст. 111, ч. 7 ст. 135 КПК України, а також відомості про звернення із запитом про міжнародну правову допомогу щодо слідчих та процесуальних заходів відносно ОСОБА_10 .
Захист обґрунтовує своє клопотання тривалістю досудового розслідування протягом 7 місяців та відсутністю рішення про продовження строку досудового розслідування в порядку, передбаченому параграфом 4 глави 24 КПК України.
Крім того захисник зазначив, що це кримінальне провадження постановою від 14.11.2017 виділено з кримінального провадження №42014000000000640 від 19.07.2014, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. З ст. 209, ч. 2 ст. 366, ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366, ч. 4 ст. 27, ч. 1 ст. 366 КК України. Зазначене кримінальне провадження пов`язано з об`єднанням та виділенням з нього інших кримінальних проваджень, а саме: № 42017000000002962 № 42017000000002963 від 18.09.2017, № 42017000000003659 від 14.11.2017, № 52023000000000558 та № 52023000000000559 від 09.11.2023. Натомість у матеріалах справи відсутні відомості про наявність або відсутність оголошення про підозру у кримінальних провадженнях № 42014000000000640 від 19.07.2014, № 42017000000002962 № 42017000000002963 від 18.09.2017, № 42017000000003659 від 14.11.2017, № 52023000000000558 та № 52023000000000559 від 09.11.2023 року, та наявності чи відсутності підстав для врахування строків слідства у зазначеному провадженні при обрахуванні строків розслідування у кримінальному провадженні №42017000000003658. Тому, зазначену інформацію необхідно витребувати з Офісу Генерального прокурора з метою визначення фактичних строків досудового розслідування.
Крім того, захисник зазначає, що органом досудового розслідування не здійснювались виклики ОСОБА_10 в порядку міжнародно-правової допомоги, при цьому просить витребувати з Департаменту міжнародно-правового співробітництва документи на підтвердження викликів та повідомлень відповідно до ч. 3 ст. 111, ч. 7 ст. 135 КПК України, а також відомості про звернення із запитом про міжнародну правову допомогу щодо слідчих та процесуальних заходів відносно ОСОБА_10 .
Прокурор заперечував щодо витребування судом зазначеної інформації, вважав клопотання необґрунтованим.
Заслухавши позицію учасників судового провадження, дослідивши клопотання, суд вважає необхідним відмовити у його задоволенні.
Так, сторона захисту здійснює збирання доказів шляхом витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, службових та фізичних осіб речей, копій документів, відомостей, висновків ревізій, актів перевірок, а також шляхом здійснення інших дій, які здатні забезпечити подання суду належних і допустимих доказів (ч. 3 ст. 93 КПК України).
Щодо першого пункту, зазначеного у резолютивній частині клопотання, суд вважає, що стороною захисту не доведено обставини на які вони посилаються у клопотанні, не долучено постанови про об`єднання, виділення зазначених кримінальних проваджень. Наразі це кримінальне провадження перебуває на стадії підготовчого судового провадження, суду не відомо чи дійсно в матеріалах справи відсутні документи, на які посилається захисник, жодні докази судом не досліджувались, що виключає можливість суду перевірити наявність чи відсутність певних відомостей, про витребування яких просить захисник. При цьому сторона захисту не позбавлена можливості звернутись з вказаними клопотаннями в подальшому відповідно до вимог ст. 350 КПК України, зокрема, в порядку передбаченому главою 15 КПК України.
Щодо другого пункту, зазначеного у резолютивній частині клопотання, суд звертає увагу, що заявляючи клопотання про витребування певних речей і документів на підготовчому судовому засіданні в порядку, визначеному п. 4 ч. 2 ст. 315 КПК України, заявник має вказати на те, що він здійснював збирання доказів, використовуючи можливості, які надані процесуальним законом, і що ці дії здійснювались ним з метою подання суду належних і допустимих доказів, однак при отриманні певних документів виникли труднощі, які неможливо подолати без допомоги суду шляхом постановлення відповідної ухвали.
Під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правничої допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правничої допомоги, зокрема: 1) звертатися з адвокатськими запитами, у тому числі щодо отримання копій документів, до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, підприємств, установ, організацій, громадських об`єднань, а також до фізичних осіб (за згодою таких фізичних осіб) (п. 1 ч.1 ст. 20 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність).
Тож однією з можливостей отримати відповідні відомості є звернення сторони захисту з адвокатським запитом. Однак звернення для реалізації права сторони захисту на збирання доказів, передбаченого КПК України та ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», стороною захисту не здійснювалось. Наявні законодавчо визначені підстави для отримання доказів стороною захисту самостійно не реалізовані та не доведено про існування певних труднощів при їх отриманні.
З урахуванням вищевикладеного, у задоволенні клопотання про витребування інформації з Офісу Генерального прокурора слід відмовити.
4.2 Щодо клопотання прокурора про здійснення спеціального судового провадження відносно обвинувачених ОСОБА_9 та ОСОБА_10 .
Позиція сторін
Прокурор обґрунтував клопотання тим, що обвинувачені: 1) обґрунтовано обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення; 2) обізнані про розпочате щодо них кримінальне переслідування; 3) ухиляються від явки до суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності; 4) з інформації наданої Державною прикордонною службою України 11.11.2016 ОСОБА_10 залишив територію України повітряним транспортним сполученням «Київ-Париж» та дотепер на територію України не повертався; 30.01.2014 ОСОБА_9 залишив територію України авіарейсом UTN 798 сполученням «Київ-Москва» та дотепер на територію України не повертався; 5) 25.03.2019 прокурором відділу Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України винесено постанову про оголошення розшуку підозрюваного ОСОБА_10 та 13.09.2021 постановою детектива Національного антикорупційного бюро України підозрюваного ОСОБА_10 оголошено у міжнародний розшук, яку направлено до Департаменту міжнародного співробітництва Національної поліції України з метою організації його міжнародного розшуку з використанням можливостей міжнародного поліцейського співробітництва; 25.03.2019 прокурором відділу Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України винесено постанову про оголошення розшуку підозрюваного ОСОБА_9, а 13.09.2021 постановою детектива Національного антикорупційного бюро України його оголошено у міжнародний розшук. Постанову направлено до Департаменту міжнародного співробітництва Національної поліції України з метою організації його міжнародного розшуку з використанням можливостей міжнародного поліцейського співробітництва; 6) ухвалою ВАКС від 02.11.2021 у справі № 991/6752/21 підозрюваному ОСОБА_10 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою; ухвалою ВАКС від 07.10.2021 у справі № 991/6755/21 підозрюваному ОСОБА_9 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Також прокурор вказав, що з інформації, яка відома стороні обвинувачення, ОСОБА_10 узгоджував дії із захисниками, які подавали до органу досудового розслідування ряд повідомлень, які долучені до матеріалів клопотання, якими начебто ОСОБА_10 інформував сторону обвинувачення про поважність причин неявки за повістками до органу досудового розслідування у зв`язку з мешканням останнього на території Франції. Також долучено інформацію, отриману від захисників, щодо розгляду питання судовими органами Республіки Франції щодо звернення НАБУ з питанням про екстрадицію, у зв`язку з чим до ОСОБА_10 застосовані обмежувальні заходи, які унеможливлюють виїзд останнього за межі Франції до прийняття остаточного рішення. При цьому зазначалась адреса його проживання на території Республіки Франції у м. Парижі. Також стороною обвинувачення долучено до матеріалів клопотання протокол отримання відомостей від ОСОБА_10, який здобутий стороною захисту в порядку ст. 20 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», у якому зафіксовані відповіді ОСОБА_10 на питання адвоката стосовно повідомленої йому підозри від 19.11.2023. Останнім документом, поданим стороною захисту до органу досудового розслідування, від імені ОСОБА_10, і начебто ним підписаний, є відмова від окремих захисників, які залучались під час досудового розслідування.
Щодо направлення повісток про виклик ОСОБА_10 пояснив, що вони направлялись за останньою відомою адресою проживання, яка підтверджувалась відомостями з особової картки, публікувались на сайті Офісу Генерального прокурора та у газеті «Урядовий кур`єр».
Додатково зазначив, що згідно з ч. 5 ст. 139 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) ухилення обвинуваченого від явки до суду та оголошення його у міжнародний розшук є підставою для здійснення щодо нього спеціального судового провадження. Звернув увагу, що з 16.12.2024 обвинувачені ухилялись від явки до суду, не з`явились у призначені судом дати підготовчого судового засідання, що на переконання прокурора вони вчиняють з метою ухилення від кримінальної відповідальності. На думку прокурора, оскільки судовий розгляд у кримінальному провадженні за обвинуваченням особи у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК можливий за відсутності обвинуваченого (in absentia), прокурор просив постановити ухвалу про здійснення спеціального судового провадження щодо обвинувачених ОСОБА_10 та ОСОБА_9 .
Щодо вирішення клопотання прокурора про здійснення спеціального судового провадження відносно обвинуваченого ОСОБА_9 захисник ОСОБА_8 (діє на підставі доручення Регіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги від 09.11.2023 №026-260012061, виданого на підставі постанови детектива Третього відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_12 від 02.07.2024 у кримінальному провадженні № 420170000000003658 від 14.11.2017) (т. 2 а.с. 219-222) поклався на розсуд суду.
Щодо клопотання прокурора про здійснення спеціального судового провадження захисники обвинуваченого ОСОБА_10 адвокати ОСОБА_6 та ОСОБА_7 заперечували.
Захисник ОСОБА_7 подав письмове заперечення, у якому зазначив, що: 1) його підзахисний ОСОБА_10, який мешкає за межами України у Республіці Франція, за адресою: АДРЕСА_3, не повідомлений належним чином про дати судових засідань в порядку, передбаченому ч. 2 ст. 134, ч. 7 ст. 135, ст. 566 КПК України, тому у нього не виникає обов`язку з`являтись до суду; 2) ОСОБА_10 виявив бажання брати участь у судовому засіданні особисто, та надавати пояснення, зокрема обставинам, якими обґрунтовується клопотання про здійснення спеціального судового провадження; 3) ОСОБА_10 не був повідомлений про підозру в законний спосіб з урахуванням місця його перебування та наразі обмежений в свободі пересування внаслідок дії судового рішення Апеляційного суду м. Бордо, а отже не набув статус обвинуваченого.
Захисник ОСОБА_7 у підготовчому судовому засіданні 13.01.2025, пояснював, що ОСОБА_10 виїхав за кордон до порушення відносно нього кримінального провадження. У 2017 році його затримано у Франції, перебував три місяці під вартою, після зміни запобіжного заходу рішенням Апеляційного суду м. Бордо на заставу, на ОСОБА_10 покладено процесуальні обов`язки, відповідно до яких він обмежений у свободі пересування та постійно перебуває під контролем правоохоронних органів Республіки Франція та виконує процесуальні обов`язки на теперішній час. Після звернення України до Франції про його екстрадицію, у лютому 2024 року було відмовлено. ОСОБА_11 отримав короткий текст цього рішення, повний текст якого на теперішній час у нього відсутній. Вважав, що стороною обвинувачення протягом майже 9 років не здійснено відповідної міжнародної правової процедури щодо належного повідомлення його підзахисного про підозру та не викликано у спосіб, передбачений ч. 7 ст. 135 КПК України. Водночас вказав, що наразі спрогнозувати, яким чином його підзахисний буде брати участь у судовому засіданні у разі не здійснення щодо нього спеціального судового провадження, не зміг. При цьому вказував на те, що обвинувачений ОСОБА_10 бажає брати участь у судовому засіданні, але, зважаючи на встановленні обмеження та обов`язки органом правосуддя Республіки Франція, такі заходи мають відбуватися відповідно до Європейською конвенції про взаємну допомогу у кримінальних справах, через та під контролем офіційних уповноважених органів країни його перебування.
Також вказав, що у зв`язку з тим, що обвинувачений обіймав політичну посаду у спеціальних службах, у військовій сфері, на теперішній час відбувається розгляд питання про отримання політичного притулку його підзахисним. Згідно законодавства Республіки Франції ОСОБА_10 заборонено без участі офіційних органів спілкуватися з країною, щодо якої вирішується питання про політичне переслідування. Тому для того, щоб звернутись з офіційним клопотанням до ВАКС і просити здійснювати судовий розгляд за допомогою ВКЗ, необхідно додержання процедури як за українським законодавством, зокрема належний виклик обвинуваченого, перебачений ч. 7 ст. 135 КПК України, так і дотримання законодавства з боку Республіки Франція.
Прокурор не погодився з аргументами захисника, зазначив, що під час здійснення досудового розслідування органу досудового розслідування була відома остання адреса проживання обвинуваченого ОСОБА_10 у АДРЕСА_2, про що і не заперечувала сторона захисту. ОСОБА_10 залишив територію України у 2016 році. Під час винесення ухвали про застосування щодо нього спеціального досудового розслідування, долучено особову картку з Демографічного реєстру від 07.07.2023, де зазначено саме цю адресу реєстрації ОСОБА_10, тобто після залишення території України у органу досудового розслідування були підстави вважати, що саме за вказаною адресою зареєстрований ОСОБА_10 на території України. Також стороні обвинувачення не відомо, що ОСОБА_10 займав політичні посади, та входив до будь-яких політичних партій, а факт намагання отримання ним політичного притулку у Республіці Франції, на переконання прокурора, свідчить про ухилення його від кримінальної відповідальності і кримінального переслідування в Україні, бо з одного боку особа бажає приймати участь у судовому засіданні, а з іншого вважає це провадження політичним переслідуванням та просить про притулок. Сторона обвинувачення зверталась з міжнародним запитом про екстрадицію обвинуваченого ОСОБА_10 . На теперішній час отримала офіційну відповідь про відмову у екстрадиції. Більш того, на твердження прокурора, при бажанні обвинуваченого приїхати в Україну, існує відповідна процедура добровільної видачі, на яку ОСОБА_10 міг погодитись. Якщо відмовлено Республікою Франція у екстрадиції, то відповідно ОСОБА_10 не виявив такого бажання.
Також прокурор вважає взаємовиключними обставинами те, що сторона захисту з одного боку наполягає на недотриманні стороною обвинувачення процедури повідомлення про виклики обвинуваченого, а з іншого боку подає клопотання про визнання причини неявки ОСОБА_11 в судові засідання поважними, бо поважність причини неявки можлива лише при наявності даних про офіційні виклики особи, передбачені законодавством. Загалом прокурор вважає, що позиція сторони захисту зводиться до надання повісток шляхом міжнародного співробітництва і спрямована виключно на затягування судового розгляду.
Додатково у підготовчому судовому засіданні 12.03.2025 захисник ОСОБА_7 зазначив, що до його підзахисного не застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, тому, відповідно до ч. 1 ст. 566 КПК України, суд має відкладати судове засідання і вживати заходів для забезпечення його прибуття до суду. Тому, у зв`язку з відсутністю належного виклику ОСОБА_10 судом, у останнього не виникає обов`язку щодо явки до суду.
Захисник ОСОБА_6 заперечив проти задоволення клопотання, зазначив, що стороні обвинувачення достовірно відомо про перебування ОСОБА_10 у Республіці Франція, що останній не переховується від органу досудового розслідування та суду, перебуває під контролем судових органів, якими заборонено спілкування поза межами контролю органів влади Французської Республіки, натомість прокурор намагається здійснити судовий розгляд без участі обвинуваченого, яке унеможливить надавати свої пояснення і позбавить його можливості приймати участь у дослідженні доказів, задавати питання свідкам тощо. Екстрадиція ОСОБА_11 не відбулась у зв`язку з відмовою Республіки Франція. Враховуючи процедуру розгляду проваджень «in absentia», розгляд відповідного клопотання і ухвалення судом рішення щодо здійснення спеціального судового провадження відносно ОСОБА_10, вважатиметься таким, що порушує доступ обвинуваченого до правосуддя.
Мотиви суду
Судовий розгляд у кримінальному провадженні щодо злочинів, зазначених у ч. 2 ст. 297-1 КПК України, може здійснюватися за відсутності обвинуваченого (in absentia), крім неповнолітнього, який переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності (спеціальне судове провадження) та/або оголошений в міжнародний розшук. За наявності таких обставин за клопотанням прокурора, до якого додаються матеріали про те, що обвинувачений знав або повинен був знати про розпочате кримінальне провадження, суд постановляє ухвалу про здійснення спеціального судового провадження стосовно такого обвинуваченого (частини 3 статті 323 КПК України). Участь захисника у спеціальному судовому провадженні є обов`язковою (п. 8 ст. 2 ст. 52 КПК України).
Відповідно до частини 1 статті 135 КПК особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв`язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою.
Згідно з частиною 8 статті 135 КПК, повістка про виклик особи, стосовно якої існують достатні підстави вважати, що така особа виїхала та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, у випадку обґрунтованої неможливості вручення їй такої повістки згідно з частинами першою, другою, четвертою - сьомою цієї статті, публікується в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора. Особа, зазначена в абзаці 1 цієї частини, вважається такою, яка належним чином повідомлена про виклик, з моменту опублікування повістки про її виклик у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора. У випадку наявності в особи, зазначеної в абзаці 1 цієї частини, захисника (захисників) копія повістки про її виклик надсилається захиснику (захисникам).
Частиною 5 статті 139 КПК визначено, що ухилення від явки на виклик слідчого, прокурора чи судовий виклик слідчого судді, суду (неприбуття на виклик без поважної причини більш як два рази) підозрюваним, обвинуваченим, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, є підставою для здійснення спеціального досудового розслідування чи спеціального судового провадження.
Повістки про виклик обвинуваченого у разі здійснення спеціального судового провадження надсилаються за останнім відомим місцем його проживання чи перебування, а процесуальні документи, що підлягають врученню обвинуваченому, надсилаються захиснику. Інформація про такі документи та повістки про виклик обвинуваченого обов`язково публікуються у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження згідно з положеннями статті 297-5 цього Кодексу та на офіційному веб-сайті суду. З моменту опублікування повістки про виклик у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті суду обвинувачений вважається належним чином ознайомленим з її змістом.
Якщо після постановлення ухвали про спеціальне судове провадження обвинувачений з`явився або був доставлений до суду, судовий розгляд продовжується з моменту постановлення такої ухвали згідно із загальними правилами, передбаченими цим Кодексом.
За клопотанням сторони захисту суд продовжує судовий розгляд з моменту з`явлення обвинуваченого в судовому засіданні та повторно досліджує окремі докази, які досліджувалися за відсутності обвинуваченого (якщо про таке дослідження доказів просить сторона захисту).
Так, під час розгляду клопотання про спеціальне судове провадження, суд має встановити: 1) чи передбачає КПК України спеціальне судове провадження щодо злочину, у вчиненні якого обвинувачується особа; 2) чи переховуються обвинувачені від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором та /або оголошений особа у міжнародний розшук; 3) чи знав або чи міг знати обвинувачений про розпочате кримінальне провадження і чи підтверджується це матеріалами, доданими до клопотання.
Щодо кримінальних правопорушень, у вчиненні яких обвинувачуються ОСОБА_9 та ОСОБА_10 .
З обвинувального акта встановлено, що ОСОБА_9 та ОСОБА_10 обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
Відповідно до ч. 3 ст. 323 КПК України судовий розгляд у кримінальному провадженні щодо злочинів, зазначених у частині другій статті 297-1цього Кодексу (зокрема щодо злочину, передбаченого ст. 191 КК України), може здійснюватися за відсутності обвинуваченого (in absentia), крім неповнолітнього, який переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності (спеціальне судове провадження) та/або оголошений в міжнародний розшук
Зі змісту ч. 2 ст. 297-1 та ч. 3 ст. 323 КПК вбачається, що судовий розгляд може здійснюватися за відсутності обвинувачених (in absentia), зокрема, щодо злочину, передбаченого ч. 2-5 ст. 191 КК України у випадку зловживання службовою особою службовим становищем.
Водночас КПК України не визнає обов`язковим для здійснення спеціального судового провадження встановлення судом поза розумним сумнівом винуватості або невинуватості особи у зазначеному в обвинувальному акті кримінальному правопорушенні, оскільки вочевидь таке може бути здійснено лише як результат судового розгляду за наслідками безпосереднього дослідження і оцінки доказів.
Тому суд наразі не оцінює доводи сторони захисту щодо необґрунтованості пред`явленої обвинуваченим підозри, проте вважає необхідним дослідити питання належного повідомлення особи про підозру та здійснення належних викликів в контексті обізнаності з розпочатим кримінальним провадженням та можливого кримінального переслідування і уникнення кримінальної відповідальності.
Стосовно обвинуваченого ОСОБА_9 .
Згідно з відомостей, котрі містяться в базі даних Державної прикордонної служби України 31.01.2014 ОСОБА_13 залишив територію України авіарейсом UTN 798 сполученням «Київ-Москва» та відповідно до копії інформації системи «Аркан» станом дотепер на територію України не повертався (т. 2 а.с. 7-9).
Постановою прокурора відділу Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури ОСОБА_14 від 25.03.2019 підозрюваного ОСОБА_13 оголошено в розшук (т. 2 а.с. 68-69).
Постановою детектива Національного бюро Третього відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_15 від 13.09.2021 ОСОБА_9 оголошено у міжнародний розшук, яку направлено до Департаменту міжнародного співробітництва Національної поліції з метою організації його міжнародного розшуку з використанням можливостей міжнародного поліцейського співробітництва (т. 2 а.с. 72-84).
Зважаючи на наявність відповідної постанови, суд дійшов висновку, що обвинувачений ОСОБА_9 оголошений в міжнародний розшук, що може бути підставою для здійснення судового провадження за відсутності обвинуваченого.
Досліджуючи питання переховування та обізнаності обвинуваченого про наявне щодо нього кримінальне провадження, суд також враховує діяльність представників сторони обвинувачення на стадії досудового розслідування.
Щодо встановлення факту переховування, необхідно звернути увагу на правову позицію Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 05.06.2019 року (справа № 639/793/17). Так, під ухиленням від слідства або суду з погляду застосування ст. 49 КК України слід розуміти будь-які умисні дії, вчинені певною особою з метою уникнути кримінальної відповідальності за скоєний злочин, що змушує правоохоронні органи вживати заходів, спрямованих на розшук і затримання правопорушника (нез`явлення без поважних причин за викликом до слідчого або суду, недотримання умов запобіжного заходу, зміна документів, які посвідчують особу, зміна зовнішності, перехід на нелегальне становище, перебування в тайнику, імітація своєї смерті тощо). Особою, яка ухиляється від слідства або суду, визнається відома цим органам особа (що підтверджується матеріалами кримінальної справи) як така, що скоїла певний злочин і вчинила дії з метою переховування місця свого перебування від слідства або суду. Разом з тим, це має бути особа, яка в установленому порядку визнана підозрюваним або обвинуваченим та яка зобов`язана з`являтись до правоохоронних органів за викликом, перебувати в межах їх досяжності. Зазначена особа усвідомлює, що в неї вже виник юридичний обов`язок постати перед слідством або судом, однак вона ухиляється від виконання такого обов`язку.
Так, підозрюваним є, зокрема, особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений КПК для вручення повідомлень (ч. 1 ст. 42 КПК).
Письмове повідомлення про підозру складається прокурором або слідчим за погодженням з прокурором та має містити такі відомості: 1) прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення; 2) анкетні відомості особи (прізвище, ім`я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру; 3) найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення; 4) зміст підозри; 5) правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 6) стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру; 7) права підозрюваного; 8) підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення (ч. 1 ст. 177 КПК).
Згідно із частиною 1 статті 278 КПК письмове повідомлення про підозру вручається у день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим кодексом для вручення повідомлень.
Статтею 111 КПК визначено, що повідомлення у кримінальному провадженні є процесуальною дією, за допомогою якої слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд повідомляє певного учасника кримінального провадження про дату, час та місце проведення відповідної процесуальної дії або про прийняте процесуальне рішення чи здійснену процесуальну дію. Повідомлення у кримінальному провадженні здійснюється у випадках, передбачених цим кодексом, у порядку, передбаченому главою 11 цього кодексу, за винятком положень щодо змісту повідомлення та наслідків неприбуття особи.
Обставина виїзду ОСОБА_9 за кордон обґрунтовано давала підстави прокурору для висновків щодо неможливості безпосереднього вручення повідомлення про підозру ОСОБА_9, внаслідок невстановлення його місцезнаходження.
25.03.2019 щодо ОСОБА_9 у кримінальному провадженні № 42017000000003658 від 14.11.2017 складено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 191 КК України, та того ж дня, ОСОБА_9, у порядку статей 135, 278 КПК у спосіб, передбачений для вручення повідомлень, повідомлення про підозру та пам`ятки про права та обов`язки направлено за відомою адресу проживання у АДРЕСА_4 (т. 2 а.с. 11-57).
Відтак прокурор, у порядку, передбаченому частиною 1 статті 135 КПК, направив за відомим місцем проживання ОСОБА_9 - АДРЕСА_4 відповідне повідомлення про підозру.
З матеріалів клопотання встановлено, що 17 січня 2019 року ОСОБА_9 особисто уклав договір про надання правової допомоги з адвокатом ОСОБА_16 (т. 2 а.с. 60-61), який направив на адресу прес-секретаря Генерального прокурора України ОСОБА_17 в інтересах ОСОБА_18 лист від 05.04.2019 вих.№ 13-7 стосовно поширеної нею в мережі інтернет інформації про оголошення підозри ОСОБА_9, зі змісту якого очевидним є факт розуміння ОСОБА_9 здійснення щодо нього кримінального провадження та оголошення йому підозри (т. 2 а.с. 58-60).
Надалі, з огляду на те, що місце перебування ОСОБА_9 не встановлене, він перетнув державний кордон України 31.01.2014, постановою детектива НАБУ від 13.09.2021 підозрюваного ОСОБА_9 оголошено в міжнародний розшук, ухвалою суду від 07.10.2021 у справі № 991/6755/55 підозрюваному ОСОБА_9 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою (т. 2 а.с. 89-100).
Цю ухвалу та документи, передбачені Інструкцією про порядок використання правоохоронними органами України інформаційної системи Міжнародної організації кримінальної поліції - Інтерпол від 17.08.2020 № 613/380/93/228/414/510/2801/5, додатково скеровано до Департаменту міжнародного співробітництва Національної поліції України для розгляду та вирішення питання щодо запиту публікації Генеральним секретаріатом Інтерполу Червоного оповіщення стосовного ОСОБА_9 (т. 2 а.с. 107-108, 109-126).
На запит НАБУ Департамент карного розшуку Національної поліції України від 06.04.2023 за № 04/03/15-2304 повідомив, що стосовно ОСОБА_9 23.01.2019 заведено оперативно-розшукову справу «Розшук» та присвоєно реєстраційний новий номер 14/126 (т. 2 а.с. 124-125).
Надалі на запит НАБУ від 15.06.2023 за № 0413-192/18291 Департамент карного розшуку Національної поліції України від 19.06.2023 за № 14/01/15-4446/вх повідомив, що стосовно ОСОБА_9 заведено оперативно-розшукову справу «Розшук» та присвоєно новий реєстраційний номер 14/259, тому що у зв`язку зі загрозою силового захоплення адміністративної будівлі Національної поліції оперативно-розшукова справа № 14/126 від 23.01.2019 була знищена (т. 2 а.с. 134-135).
Також повістки про виклики ОСОБА_9 на 20.07.2023, 26.07.2023, 01.08.2023 завчасно (не пізніше ніж за три дні до дня, коли підозрюваний зобов`язаний прибути за викликом) опубліковано в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, а саме в газеті Кабінету Міністрів України «Урядовий кур`єр», а також на офіційних веб-сайтах Офісу Генерального прокурора та Національного антикорупційного бюро України та надіслані за місцем його реєстрації (т. 2 а.с. 136-153).
Надалі, ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 15.08.2023 у справі №991/6921/23 надано дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування стосовно ОСОБА_9 (т. 2 а.с. 154-161).
Сторона обвинувачення вживала заходи щодо повідомлення ОСОБА_9 про здійснення щодо нього спеціального досудового розслідування шляхом публікації відповідного повідомлення в офіційному виданні - газеті «Урядовий кур`єр» та на офіційному сайті Офісу Генерального прокурора (т. 2 а.с.162-165).
Отже, на стадії досудового розслідування представниками органу досудового розслідування вживались заходи щодо направлення та вручення повідомлення про підозру, повісток всіма доступними методами та способами, передбаченими КПК України. З матеріалів провадження не вбачається наявності у розпорядженні органу досудового розслідування інформації стосовно місця перебування ОСОБА_9 на момент виконання вимог ч. 1 ст. 278, ст. ст. 111, 135 КПК України щодо надсилання вказаних документів.
Згідно з даними відомчої інформаційної системи МЗС України факт перебування на тимчасовому/постійному консульському обліку громадян України ОСОБА_9 не підтверджено (т. 2 а.с. 132).
Після складання обвинувального акта у кримінальному провадженні № 420170000000003658 від 14.11.2017 у спосіб, передбачений ч. 2 ст. 297-5 КПК України, захисником ОСОБА_13 адвокатом ОСОБА_8 отримано копію обвинувального акта (т. 1 а.с. 135). Стосовно наявності у ОСОБА_13 статусу обвинуваченого суд керується нормою ч. 2 ст. 42 КПК України, відповідно до якої обвинуваченим (підсудним) є особа, обвинувальний акт щодо якої передано до суду в порядку, передбаченому ст. 291 цього Кодексу.
Після отримання обвинувального акта у кримінальному провадженні № 42017000000003658 від 14.11.2017 Вищим антикорупційним судом, у відповідності до ч. 8 ст. 135 КПК України здійснювались виклики обвинуваченого ОСОБА_9 у підготовчі судові засідання, призначені на 16.12.2024, 13.01.2025, 27.01.2025, 12.02.2025, 19.02.2025, 12.03.2025, 26.03.2025, які опубліковані на сайту Офісу Генерального прокурора та у газеті Урядовий кур`єр (т. 1 а.с.150-151, т. 3 а.с. 113-114, а.с. 236, т. 4 а.с. 3, 48).
Захисник обвинуваченого ОСОБА_13 адвокат ОСОБА_8 пояснював, що контакт з його підзахисним для узгодження позиції захисту відсутній. Станом на день розгляду цього клопотання суду також не відоме місце перебування обвинуваченого ОСОБА_9 .
Викладені обставини в сукупності свідчать на користь того, що є достатні підстави вважати, що ОСОБА_9 перебуває на території визнаної Верховною Радою України державою-агресором; з моменту повідомлення про підозру пройшло вже більше чотирьох років, але до теперішнього часу ОСОБА_9 жодного разу не з`явився до НАБУ, прокуратури та суду, що свідчить про його ухилення від кримінальної відповідальності; ОСОБА_9 оголошений у міжнародний розшук, у порядку передбаченому КПК та Інструкцією про порядок використання правоохоронними органами України інформаційної системи Міжнародної організації кримінальної поліції - Інтерпол від 17.08.2020 № 613/380/93/228/414/510/2801/5, на час розгляду клопотання прокурора про здійснення спеціального судового провадження на територію України не повертався. Тому клопотання прокурора про здійснення спеціального судового провадження підлягає задоволенню.
Стосовно обвинуваченого ОСОБА_10 .
З інформації, наданої Державною прикордонною службою України встановлено, що 11.11.2016 ОСОБА_10 залишив територію України повітряним транспортним сполученням «Київ-Париж» та дотепер на територію України не повертався (т. 2 а.с. 9-10, т. 2 а.с. 234, 236-238).
25.03.2019 прокурором першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення у кримінальних провадженнях слідчого відділу управління процесуального керівництва Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України ОСОБА_14 у кримінальному провадженні № 42017000000003658 складено письмове повідомлення про підозру ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, яке полягало у заволодінні чужим майном, шляхом зловживання ОСОБА_10, як службовою особою, своїм службовим становищем, вчиненим в особливо великих розмірах, за попередньою змовою групою осіб, яке відповідає вимогам ст. 177 КПК України (т. 1 а.с. 182-221).
Залишення території України 11.11.2016 та не повернення ОСОБА_10 назад обґрунтовано давало підстави прокурору для висновків щодо неможливості безпосереднього вручення повідомлення про підозру ОСОБА_10, внаслідок не встановлення його місцезнаходження.
25.03.2019 Генеральною прокуратурою, в порядку статей 135, 278 КПК у спосіб, передбачений для вручення повідомлень, повідомлення про підозру ОСОБА_10 та пам`ятки про права та обов`язки підозрюваного направлено за останньою відомою адресою проживання у АДРЕСА_2 (т. 2 а.с. 223), та вручена під розписку захиснику ОСОБА_10 адвокату ОСОБА_19 24.04.2019 (т. 2 а.с. 222).
Крім того, як вбачається з матеріалів клопотання прокурора, ОСОБА_10 викликався до органу досудового розслідування в порядку, визначеному главою 11 КПК України для участі в проведенні слідчих та процесуальних дій на 20.07.2023, 26.07.2023, 01.08.2023. Так, повістки (виклики на 20.07.2023, 26.07.2023 та 01.08.2023) завчасно (не пізніше ніж за три дні до дня, коли підозрюваний зобов`язаний прибути за викликом) публікувалися в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження (газета Кабінету Міністрів України «Урядовий кур`єр»); на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора (т. 2 а.с.142-147, 152, т. 3 а.с. 32-41, 45-48).
Суд бере до уваги, що на станом на день направлення повідомлення про підозру ОСОБА_10 25.03.2019, інформація з Державної міграційної служби України, зазначена в особовій картці ОСОБА_10 від 07.07.2023, містила інформацію про адресу місця проживання/перебування ОСОБА_10, і зазначена як АДРЕСА_2 (т. 2 а.с. 239-240). І саме за цією адресою прокурором направлялось повідомлення про підозру.
Суд також бере до уваги долучене до матеріалів кримінального провадження стороною захисту повідомлення Печерської районної у м. Києві державної адміністрації від 14.11.2023 № 105/01-5766/1 щодо реєстрації ОСОБА_10 за адресою: м. Київ, вул. Євгена Коновальця, 32-б, АДРЕСА_5, та отриманої на запит суду від 18.02.2025 інформації від 24.02.2025, з яких встановлено, що ОСОБА_10 був зареєстрований за вказаною адресою в період з 18.01.2008 по 12.06.2023 (знятий з реєстрації 12.06.2023).
Статтею 4 чинного з 06.12.2012 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» від 20.11.2012 № 5492-VI визначено, що Єдиний державний демографічний реєстр у межах, визначених законодавством про свободу пересування та вільний вибір місця проживання, використовується також для обліку інформації про зареєстроване або задеклароване місце проживання (перебування) особи.
Статтею 3 чинного з 01.12.2021 Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні» від 05.11.2021 року № 1871-IX зокрема визначено, що декларування та реєстрація місця проживання (перебування) особи здійснюється з метою ведення офіційного листування та здійснення інших комунікацій з особою.
Отже, вищезазначена адреса була належним зареєстрованим місцем проживання ОСОБА_10 в Україні, тому є доведеним факт, що повідомлення про підозру направлялось ОСОБА_10 належним чином за адресою місця проживання, а повістки про виклики публікувалися в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження (газета Кабінету Міністрів України «Урядовий кур`єр»); на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора, та Національного антикорупційного бюро України, відтак є неспроможними доводи сторони захисту щодо нездійснення стороною обвинувачення належних викликів ОСОБА_10 .
Таким чином, вищезазначені обставини доводять факт того, що органом досудового розслідування вжито усіх можливих заходів щодо належного повідомлення ОСОБА_10 про підозру, у спосіб, передбачений КПК, відтак такий набув статусу підозрюваного й належним чином обізнаний про факт здійснення щодо нього кримінального провадження № 42017000000003658.
Захисники стверджували, що адреса проживання ОСОБА_10 у республіці Франції була відома стороні обвинувачення, оскільки Генеральною прокуратурою України скеровано запит Генерального прокурора України ОСОБА_20 від 26.05.2023 про видачу ОСОБА_10 до Міністерства юстиції Республіки Франції, де вказано адресу проживання ОСОБА_10 :1 АДРЕСА_10 та наявність у нього на праві власності квартири за адресою: АДРЕСА_6 .
На підтвердження цих обставин стороною захисту в Електронному суді надано:
-копію заяви ОСОБА_10 від 14.08.2023 на адресу Вищого антикорупційного суду про неможливість явки до суду для розгляду клопотання про здійснення спеціального досудового розслідування, у якій зазначена адреса його проживання: АДРЕСА_7 ;
-копію рішення Апеляційного суду м. Бордо про поміщення ОСОБА_10 від 02.08.2017 під судовий контроль (адреса проживання ОСОБА_10 зазначена як 60 авеню Анрі Мартен 75016 м. Париж);
-запит Генерального прокурора України ОСОБА_20 від 26.05.2023 про видачу ОСОБА_10 до Міністерства юстиції Республіки Франції, де вказано адресу проживання ОСОБА_10 :1 АДРЕСА_10 та наявність у нього на праві власності квартири за адресою: АДРЕСА_6 ;
-повістку Апеляційного суду м. Бордо від 30.08.2023 про виклик ОСОБА_10 на 13.09.2023 для вручення вимоги про екстрадицію, із зазначення місця проживання ОСОБА_10 за адресою: 1 АДРЕСА_10
-повістку Генерального прокурора при Апеляційному Суді міста Бордо від 13.09.2023 на ім`я ОСОБА_10 про виклик на 19.09.2023 щодо розгляду питання про екстрадицію;
-рішення Апеляційного суду Бордо від 06.02.2024 щодо відмові у екстрадиції ОСОБА_21 ;
-повідомлення адвокатського об`єднання «Фомін і партнери» на адресу старшого слідчого в особливо важливих справах першого слідчого відділу слідчого управління Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України від 24.05.2017 щодо перебування ОСОБА_10 за кордом на території Республіки Франція за наступною адресою: АДРЕСА_11, НОМЕР_1 ;
-рішення Апеляційного суду м. Бордо від 16.02.2024 про відмову у екстрадиції ОСОБА_10 до України.
Проаналізувавши відповідні документи, суд встановив, що є достатні підстави вважати, що обвинувачений ОСОБА_10 може перебувати на території Французької Республіки.
Водночас, з долучених документів не вбачається, що станом на момент повідомлення про підозру ОСОБА_10 (25.03.2019) стороні обвинувачення були відомі факти проживання ОСОБА_10 у Республіці Франція.
Посилання сторони захисту на повідомлення адвокатського об`єднання «Фомін і партнери» від 24.05.2017 щодо перебування ОСОБА_10 за кордом на території Республіки Франція за наступною адресою: АДРЕСА_11, НОМЕР_1, суд не приймає до уваги, бо до зазначеного повідомлення не долучено доказів на підтвердження зазначених обставин. Більш того ці докази не вказують на те, що ОСОБА_10 зареєструвався за певною адресою у Французькій Республіці, за якою могло бути скеровано письмове повідомлення про підозру.
В запиті Генерального прокурора ОСОБА_20 Міністерству юстиції Республіки Франції від 26.03.2023 про видачу ОСОБА_10 для притягнення до кримінальної відповідальності, зазначено таке: «за наявною інформацією ОСОБА_10 постійно проживає на території Французської республіки за адресою: 1 АДРЕСА_10», тобто можливо зробити висновок, що лише на дату направлення запиту про екстрадицію, стороні обвинувачення була відома можлива адреса проживання ОСОБА_22 та наявність у нього на праві власності квартири за адресою: АДРЕСА_6 не на час повідомлення про підозру.
Також у повістці Генерального прокурора при Апеляційному Суді міста Бордо від 13.09.2023 на ім`я ОСОБА_10 про виклик на 19.09.2023 щодо розгляду питання про екстрадицію та рішення Апеляційного суду м. Бордо про відмову від екстрадиції ОСОБА_21 не зазначено будь-якої адреси проживання ОСОБА_10 у Французській республіці. Більш того, переклад рішення Апеляційного суду м. Бордо від 06.02.2024 здійснено російською мовою, що суперечить вимогам ст. 12 Закону України «Про судоустрій та статус суддів».
Також у тексті рішення Апеляційного суду м. Бордо від 16.02.2024, долученого стороною захисту в Електронному суді про відмову у екстрадиції відсутні будь-які відомості про місце проживання ОСОБА_10 у Республіці Франція.
Суд відхиляє доводи сторони захисту, що з огляду на проживання обвинуваченого за кордоном у Республіці Франція, повідомлення про підозру та повістки про виклик мали бути вручені в рамках міжнародної правової допомоги відповідно до ч. 7 ст. 135 КПК України, бо згідно з п. 3 ч. 1 ст. 137 КПК України для направлення повісток про виклик має бути достеменно відома адреса особи, яка викликається, проте із матеріалів кримінального провадження станом на день складання та направлення повідомлення про підозру, повісток про виклики ОСОБА_10 органу досудового розслідування було відоме останнє місце проживання ОСОБА_10 з адресою: АДРЕСА_2, що підтверджувалось інформацією з Державної міграційної служби України, зазначеній у особовій картці ОСОБА_10 від 07.07.2023 (т. 2 а.с. 239-240), тому давало підстави органу досудового розслідування направляти повістки про виклики ОСОБА_10 на 20.07.2023, 26.07.2023, 01.08.2023 на цю адресу. Доказів того, що стороні обвинувачення була відома інформація про зняття ОСОБА_10 з реєстрації за вказаним місцем проживання 12.06.2023, суду не надано. Більш того, як вбачається з повідомлення Печерської районної у м. Києві державної адміністрації від 14.11.2023 за № 105/01-5766/1, про цю інформацію стороні захисту стало відомо тільки після отримання зазначеної довідки. При цьому яким чином ОСОБА_10 був знятий з реєстрації за вказаним місцем проживання, сторона захисту таку інформацію не надає. я
Разом з тим, проживання ОСОБА_10 за певною адресою у Французькій Республіці не є достатнім для висновків про те, що ОСОБА_10 зареєстрував своє місце проживання згідно з законодавством України за кордоном.
Відповідно до статті 4 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України» від 21.01.1994 №3857-XII із змінами, оформлення документів для виїзду громадян України за кордон на постійне проживання здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів. Оформлення документів для залишення на постійне проживання за кордоном громадян України, які виїхали за кордон тимчасово, здійснюється закордонними дипломатичними установами України. Провадження за заявами про оформлення документів для виїзду громадян України за кордон на постійне проживання здійснюється в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів.
Згідно з чинним Порядком провадження в закордонних дипломатичних установах України за заявами про оформлення документів для залишення на постійне проживання за кордоном громадян України, які виїхали за кордон тимчасово, затвердженим наказом Міністерства закордонних справ України від 22.12.2017 №573 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 18.01.2018 за №77/31529, цей Порядок розроблено відповідно до Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України» та Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус», й визначає процедуру прийому і розгляду в закордонних дипломатичних установах України заяв про оформлення документів для залишення на постійне проживання за кордоном громадян України, які виїхали за кордон тимчасово та прийняття за ними рішень (пункти 1, 2).
Також, чинним Порядком ведення обліку громадян України, які проживають за межами України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.2020 № 85, визначено, що цей Порядок регулює питання ведення закордонними дипломатичними установами України обліку громадян України, які постійно проживають або тимчасово перебувають за межами України (далі - консульський облік). Там же визначено зокрема, що консульський облік - це вчинення уповноваженими посадовими особами закордонних дипломатичних установ України (далі - уповноважені посадові особи) комплексу дій з реєстрації інформації про місце проживання або перебування громадянина України на території іноземної держави шляхом внесення даних до відомчої інформаційної системи МЗС; постійний консульський облік - реєстрація інформації про місце проживання за межами України громадян України, які постійно проживають за кордоном (оформили в установленому законодавством порядку документи для виїзду за кордон на постійне проживання або документи для залишення на постійне проживання за кордоном громадян України, які виїхали за кордон тимчасово); тимчасовий консульський облік - реєстрація інформації про місце перебування за межами України громадян України, які тимчасово перебувають за кордоном.
Згідно з відповіддю Міністерства закордонних справ України на запит детектива НАБУ від 13.06.2023 №0411-013/17979, доданого прокурором до клопотання, за даними відомчої інформаційної системи МЗС України факт перебування на тимчасовому/постійному консульському обліку громадянина України ОСОБА_10 не підтверджено (т. 2 а.с. 132).
Вищевказане свідчить, що ОСОБА_10 як громадянин України не вживав належних заходів щодо перебування на консульському обліку, тобто не підтвердив своє постійне його проживання за кордоном в Республіці Франція, що нівелює твердження захисників про сталість його проживання в Республіці Франція.
Судом досліджено копію рішенням Апеляційного суду м. Бордо, датованого 02 серпнем 2017 року. Встановлено, що цим рішенням ОСОБА_10 поміщено під судовий контроль з покладенням певних обмежень: не виходити без попереднього дозволу за територію материкової Франції, відповідати на виклики органу суду чи поліції та сплатити 500000 Євро підзвітній особі Апеляційного суду в м. Бордо (т.1 а.с. 176-178). На твердження адвокатів, обмеження до ОСОБА_10 на підставі зазначеного рішення діють і на теперішній час.
Суд відхиляє такі доводи захисників стосовно існування на теперішній час встановлених обмежень, з огляду на те, що зазначене рішення про поміщення під судовий контроль Апеляційного суду м. Бордо мало місце 02.08.2017, однак стороною захисту не надано підтвердження щодо тривалості дії такого заходу контролю стосовно ОСОБА_10 на теперішній час. Тим більше, що справа в рамках якої застосовувався контроль, вже вирішена.
При цьому посилання сторони захисту на повістки Апеляційного суду м. Бордо від 30.08.2023 про виклик ОСОБА_10 на 13.09.2023 та повістку Генерального прокурора при Апеляційному Суді міста Бордо від 13.09.2023 на ім`я ОСОБА_10 про виклик на 19.09.2023, стосувались виключно питань про його екстрадицію.
Доказів того, що ОСОБА_10 у належний спосіб порушував питання отримання такого дозволу, з метою прибуття на виклик детектива або суду, надано не було. При цьому будь-які перешкоди у присутності ОСОБА_10 у залі судових засідань шляхом підключення до ВКЗ власними засобами, відсутні.
Натомість стороною захисту в Електронному суді було надане рішення Апеляційного суду Бордо від 06.02.2024, яким слідча палата Апеляційного суду м. Бордо визнала відмову ОСОБА_21 від видачі його українським судовим органам, та його небажання відмовитись від застосування правил незмінності кваліфікації. Постановлено рішення про відмову в екстрадиції ОСОБА_21, запитаного українською владою 23.06.2023.
На переконання суду зміст вказаного рішення Апеляційного суду Бордо від 06.02.2024 саме свідчить про ухилення ОСОБА_10 з`явитись до суду для участі у судовому засіданні, враховуючи ненадання ним згоди на екстрадицію.
Таким чином, вищезазначені обставини доводять факт того, що органом досудового розслідування вжито усіх можливих заходів щодо належного повідомлення ОСОБА_10 про підозру та повістки про виклик направлялись у спосіб, передбачений КПК, відтак такий набув статус підозрюваного й належним чином обізнаний про факт здійснення щодо нього кримінального провадження.
Щодо доводів про переховування ОСОБА_10 від органів слідства з метою ухилення від кримінальної відповідальності та щодо оголошення у міжнародний розшук, суд зазначає, що враховуючи інформацію з баз даних Державної прикордонної служби України 11.11.2016 про залишення ОСОБА_10 території України авіарейсом 1753 сполученням «Київ-Париж», 25.03.2019 прокурором відділу Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України винесено постанову про оголошення розшуку підозрюваного ОСОБА_10 (т. 1 а.с. 227-228).
13.09.2021 постановою детектива Національного антикорупційного бюро України підозрюваного ОСОБА_10 оголошено у міжнародний розшук у зв`язку із переховуванням від органів слідства з метою ухилення від кримінальної відповідальності. Вказану постанову направлено до Департаменту міжнародного співробітництва Національної поліції України з метою організації його міжнародного розшуку з використанням можливостей міжнародного поліцейського співробітництва. Додатково в запиті висловлено прохання щодо вжиття заходів спрямованих на публікацію Генеральним секретаріатом Інтерполу Червоного оповіщення стосовного ОСОБА_10, з метою його затримання, арешту та подальшої екстрадиції до України (т. 2 а.с. 9-10, 241-242, 244-245).
Частинами 1, 2 статті 281 КПК визначено, що якщо під час досудового розслідування місцезнаходження підозрюваного невідоме або він виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України чи за межами України та не з`являється без поважних причин на виклик слідчого, прокурора за умови його належного повідомлення про такий виклик, слідчий, прокурор оголошує розшук такого підозрюваного. До оголошення підозрюваного в розшук слідчий, прокурор зобов`язаний вжити заходів щодо встановлення його місцезнаходження. Про оголошення розшуку виноситься окрема постанова, якщо досудове розслідування не зупиняється, або вказується в постанові про зупинення досудового розслідування, якщо таке рішення приймається, відомості про що вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Тобто, для того щоб підозрюваний вважався оголошеним у розшук має бути наявна постанова про відповідне оголошення такої особи в розшук або у міжнародний розшук. При цьому, КПК не зобов`язує сторону обвинувачення доводити саме факт перебування підозрюваного у розшуку та цілком достатнім є факт оголошення такої особи в міжнародний розшук.
Відповідно до пункту 1 розділу IV Інструкції про порядок використання правоохоронними органами України інформаційної системи Міжнародної організації кримінальної поліції - Інтерпол, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Офісу Генерального прокурора, Національного антикорупційного бюро України, Служби безпеки України, Державного бюро розслідувань, Міністерства фінансів України, Міністерства юстиції України від 17.08.2020 №613/380/93/228/414/510/2801/5 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 04.09.2020 за №849/35132), документами, які додаються до запиту щодо осіб, які розшукуються з метою їх затримання, арешту, обмеження свободи пересування та подальшої видачі (екстрадиції) в Україну, зокрема, є завірена копія постанови про оголошення розшуку особи (постанови про зупинення досудового розслідування). Пунктом 1 розділу VI тієї є Інструкції передбачено, що обмін інформацією в інформаційній системі Інтерполу щодо опублікованих оповіщень, надісланих циркулярних оповіщень (циркулярів) припиняється в разі, зокрема, скасування постанови про оголошення розшуку (постанови про зупинення досудового розслідування) або прийняття слідчим, прокурором рішення про припинення розшуку особи.
З огляду на наведене вище, на момент звернення із запитом до Інтерполу особа вже має бути оголошена в розшук, тобто момент, з якого особа вважається такою, що оголошена у міжнародний розшук, відповідає часу прийняття постанови про оголошення її у міжнародний розшук, а належним доказом факту оголошення у міжнародний розшук є наявність процесуального рішення (постанови) про оголошення такої особи в міжнародний розшук.
Згодом, 02.11.2021 Вищим антикорупційним судом постановлено ухвалу у справі № 991/6752/21, якою підозрюваному ОСОБА_10 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, де констатовано набуття ОСОБА_10 статусу підозрюваного, обґрунтованість його підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 191 КК України, дотримання правової процедури оголошення ОСОБА_10 в міжнародний розшук та доведеність ризиків, заявлених у клопотанні детектива (т. 3 а.с. 1-18).
Надалі, 05.09.2023 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду у кримінальному провадженні № 42017000000003658 надано дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування стосовно ОСОБА_10, у якому констатовано про наявність у ОСОБА_10 статусу підозрюваного у кримінальному провадженні, наявність достатніх доказів для підозри ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 191 КК України обґрунтованими доводи про переховування ОСОБА_10 від органів слідства з метою ухилення від кримінальної відповідальності та належного оголошення ОСОБА_10 у міжнародний розшук (т. 3 а.с. 77-87).
У статті 541 глави 42 «Загальні засади міжнародного співробітництва» КПК України наведено визначення терміну «видача особи (екстрадиція)» як видача особи державі, компетентними органами якої ця особа розшукується для притягнення до кримінальної відповідальності або виконання вироку. Екстрадиція включає: офіційне звернення про встановлення місця перебування на території запитуваної держави особи, яку необхідно видати, та видачу такої особи; перевірку обставин, що можуть перешкоджати видачі; прийняття рішення за запитом; фактичну передачу такої особи під юрисдикцію запитуючої держави. При цьому статтями 573-594 глави 44 «Видача осіб, які вчинили кримінальне правопорушення (екстрадиція)» КПК визначено процесуальний порядок здійснення екстрадиції.
Зі змісту вищезгаданих норм КПК вбачається, що останнім етапом екстрадиції є фактична передача такої особи під юрисдикцію запитуючої держави в разі прийняття рішення про задоволення звернення про видачу особи. Тобто лише після виконання такого етапу екстрадиції може втратити чинність рішення про міжнародний розшук особи.
Відтак сам по собі факт відмови в екстрадиції ОСОБА_10 згідно з рішеннями Апеляційного суду г. Бордо от 23.06.2023 не означає втрату законної сили постанови органу досудового розслідування від 13.09.2021 про оголошення ОСОБА_10 у міжнародний розшук.
З огляду на вищенаведене, суд вважає, що ОСОБА_10 належним чином оголошений у міжнародний розшук, який триває дотепер.
29.11.2024 до ВАКС з САП надійшов обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні № 42017000000003658 від 14.11.2017, після чого ОСОБА_10 відповідно до ч. 2 ст. 42 КПК України, набув статусу обвинуваченого та викликався до суду у спосіб, визначений статтями 135 і 323 КПК.
Так, обвинувачений ОСОБА_10 неодноразово викликався у підготовчі судові засідання, призначені на 16.12.2024, 13.01.2025 за останньою відомою адресою проживання у АДРЕСА_2 ; на 19.02.2025 шляхом надсилання за останньою відомою адресою проживання та опубліковання на офіційному вебсайті ВАКС; на 12.03.2025, 26.03.2025 повістки про виклик опубліковані на офіційному вебсайті ВАКС, Офісу Генерального прокурора, газеті «Урядовий кур`єр».
Посилання сторони захисту на неналежне повідомлення про підготовчі судові засідання обвинуваченого ОСОБА_10 у зв`язку з неопублікуванням повістки про виклики на 16.12.2024, 13.01.2025 на вебсайті суду, суперечить абзацу 8 ч. 3 ст. 323 КПК України, бо лише повістки про виклик обвинуваченого у разі здійснення спеціального досудового розслідування у зв`язку з прийняттям уповноваженим органом рішення про передачу обвинуваченого для обміну як військовополоненого публікуються в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження згідно з положеннями статті 297-5 цього Кодексу та на офіційному веб-сайті суду.
В подальшому, хоча і опублікування повісток на вебсайті суду про виклики особи, щодо якої здійснювалось спеціальне досудове розслідування прямо не передбачено КПК України, для вжиття додаткових засобів до основних способів інформування обвинуваченого, передбачених КПК України, Вищим антикорупційним судом повістки про виклик ОСОБА_10 на 19.02.2025 надіслані за останньою відомою адресою проживання та опубліковано на офіційному вебсайті ВАКС, на 12.03.2025, 26.03.2025 повістки про виклик опубліковані на офіційному вебсайті ВАКС, Офісу Генерального прокурора, газеті «Урядовий кур`єр» (т. 3 а.с. 232, т. 4 а.с. 2, 45, 49-50).
Водночас захисники ОСОБА_10 адвокати ОСОБА_6 та ОСОБА_7 про дати судових засідань повідомлені телефонограмами, долученими до матеріалів провадження розписками, були присутні в судових засіданнях, тому належним чином повідомлені про всі дати судових засідань (т. 1 а.с.147, т. 3 а.с. 110, т. 3 а.с. 220). Більш того, під час підготовчого судового засідання захисники обвинуваченого ОСОБА_10 підтвердили обізнаність останнього про наявність кримінального провадження відносно нього, про що також свідчать клопотання захисників він імені ОСОБА_10 стосовно бажання обвинуваченого приймати участь в судовому засіданні особисто.
Наведені обставини у своїй сукупності беззаперечно свідчать про обізнаність обвинуваченого ОСОБА_10 про наявність кримінального провадження у відношенні нього та стадію, на якій дане провадження перебуває на теперішній час.
Суд звертає увагу, що за твердженням сторони захисту обвинувачений постійно мешкає у Республіці Франція за адресою: АДРЕСА_8 . Водночас повідомлення адвокатського об`єднання «Фомін і партнери» від 24.05.2017 стосувалось проживання ОСОБА_10 за адресою: АДРЕСА_9 ; у рішенні Апеляційного суду м. Бордо про поміщення під судовий контроль ОСОБА_10 зазначена адреса його проживання як: АДРЕСА_6 ; повістка про виклик Апеляційного суду м. Бордо від 30.08.2023 на 13.09.2023 направлялась ОСОБА_10 за адресою: АДРЕСА_12 ОСОБА_23 ( т. 1 а.с. 200), отже станом на теперішній час точної і єдиної адреси проживання ОСОБА_10 достовірно визначити не можливо, тому суду також на теперішній час невідоме точне місцезнаходження ОСОБА_10 за межами України.
Також суд не виключає того факту, що ОСОБА_10, перебуваючи у статусі обвинуваченого у скоєнні особливо тяжкого корупційного правопорушення, з метою уникнення кримінальної відповідальності, може умисно систематично змінювати місце свого перебування, як в рамках материкової частини Франції так і декількох країн.
Отже, судом вжито всіх необхідних заходів щодо належного повідомлення обвинуваченого ОСОБА_10 про судові засідання в цьому кримінальному провадженні, відтак такий вважається належним чином ознайомленим із повістками про виклик. Проте обвинувачений ОСОБА_10 у жодне судове засідання не прибув та не подав особисто будь-яких заяв чи повідомлень.
За вищезазначених обставин суд вважає доведеними факти належного оголошення ОСОБА_10 у міжнародний розшук, його обізнаності про розпочате кримінальне провадження щодо нього, переховування від органів досудового розслідування і суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності, а також неприбуття до суду на виклик більш як два рази без поважної причини.
З цих підстав, суд вважає, що клопотання прокурора слід задовольнити та здійснювати спеціальне судове провадження у кримінальному провадженні № 42017000000003658 від 14.11.2017 відносно обвинувачених.
4.3 Щодо клопотання про зупинення судового провадження відносно ОСОБА_10 .
25.03.2025 захисником ОСОБА_6 подано клопотання про зупинення судового провадження відносно ОСОБА_10 відповідно до ч. 1 ст. 335 КПК України на підставі тверджень сторони обвинувачення про ухилення останнього від явки до суду.
Захисник обґрунтував клопотання тим, що ОСОБА_10 виїхав з території України 11.11.2016 до початку розслідування кримінального провадження та повідомлення про підозру щодо нього; фактичне місце проживання/перебування ОСОБА_10 встановлено: АДРЕСА_13, за межами України, у Республіці Франція; Республіка Франція не відноситься до переліку країн агресорів та не є окупованою територією України; фактичне місце проживання ОСОБА_10 підтверджено документально як на стадії досудового розслідування, так і наданими в судовому засіданні матеріалами сторони обвинувачення та захисту; неприбуття ОСОБА_10 в судові засідання пов`язані з дією судового рішення Апеляційного суду м. Бордо від 02.08.2017, яким встановлено судовий контроль та заборону йому покидати материкову територію Франції; в порядку міжнародного співробітництва, передбаченого Розділом ІХ КПК України, повідомлення про підозру, виклик до прокурора детектива, обвинувальний акт, судовий виклик, ОСОБА_10 не направлялись; листом від 12.07.2024 Міністерства юстиції Франції, проінформовано Офіс Генерального прокурора про відмову у видачі ОСОБА_10 . Тому, зважаючи на те, що сторона обвинувачення вважає, що ОСОБА_10 ухиляється від явки до суду, відповідно до ч. 1 ст. 335 КПК України це є підставою для зупинення судового провадження щодо обвинуваченого.
За твердженням сторони захисту зупинення щодо ОСОБА_10 провадження надасть можливість здійснити процесуальні дії з ним у порядку та спосіб, визначений Розділом ІХ КПК України «Міжнародне співробітництво під час кримінального провадження».
Прокурор у задоволенні клопотання просив відмовити за необґрунтованістю.
Суд, дослідивши клопотання, заслухавши учасників судового провадження, вважає необхіднім відмовити у задоволенні з таких підстав.
Так, судовий розгляд здійснюється в судовому засіданні з обов`язковою участю сторін кримінального провадження, крім випадків, передбачених цим Кодексом (ч. 2 ст. 318 КПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 335 КПК України у разі якщо обвинувачений ухилився від явки до суду або захворів на психічну чи іншу тяжку тривалу хворобу, яка виключає його участь у судовому провадженні, або був призваний для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, суд зупиняє судове провадження стосовно такого обвинуваченого до його розшуку, видужання або звільнення з військової служби і продовжує судове провадження стосовно інших обвинувачених, якщо воно здійснюється щодо декількох осіб. Розшук обвинуваченого, який ухилився від суду, оголошується ухвалою суду, організація виконання якої доручається слідчому та/або прокурору.
З урахуванням вимог, закріплених у ч. 2 ст. 314 КПК України, підготовче судове засідання здійснюється без участі обвинуваченого, якщо стосовно нього здійснювалось спеціальне досудове розслідування. В той час підставою для зупинення судового провадження на підставі ч. 1 ст. 335 КПК України є неявка обвинуваченого до суду до його розшуку. Тобто, вимогою для зупинення судового провадження, передбаченою ч. 1 ст. 335 КПК України, є неможливість здійснення судового провадження без участі обвинуваченого. Враховуючи, що проведення підготовчого судового засідання без участі обвинуваченого, стосовно якого здійснювалось спеціальне досудове розслідування є можливим, суд не вбачає підстав для зупинення судового провадження на підставі ч. 1 ст. 335 КПК України.
При цьому суд звертає увагу, що зупинення судового провадження за своєю правовою сутністю є тимчасовим і повним припиненням всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені. Тому, на переконання суду твердження захисника про зупинення судового провадження і в той же час подальшого здійснення виклику ОСОБА_10 в порядку міжнародного співробітництва, є нікчемним.
4.4 Щодо заявлених у підготовчому судовому засіданні скарг і заперечень
В рамках підготовчого судового засідання захисник обвинуваченого ОСОБА_10 адвокат ОСОБА_7 подав та підтримав в судовому засіданні:
-скаргу на постанову детектива від 21.07.2023 про відмову у задоволенні клопотання сторони захисту ОСОБА_10 у кримінальному провадженні № 42017000000003658 (про здійснення належного виклику та допиту) (т. 3 а.с. 183-185);
-скаргу на постанову детектива від 01.12.2023 про відмову у задоволенні клопотання сторони захисту про здійснення належного виклику та допиту (т. 3 а.с. 186-187);
-скаргу на постанову детектива від 08.12.2023 про відмову у задоволенні клопотання сторони захисту про здійснення допиту свідків за участь сторони захисту (т. 3 а.с. 188-189);
-скаргу на постанову прокурора відділу Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України ОСОБА_14 про оголошення розшуку підозрюваного ОСОБА_10 від 25.03.2019 та на постанову детектива НАБУ від 13.09 2021 року про оголошення у міжнародний розшук ОСОБА_10 (т. 3 а.с. 133-141);
-заперечення на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 05.09.2022 у справі № 991/6922/23 про здійснення спеціального досудового розслідування відносно ОСОБА_10 у кримінальному провадженні № 42017000000003658 (т. 3 а.с. 127-130);
-заперечення на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 02.11.2021 у справі № 991/6752/21 (т. 3 а.с. 142-172).
Сторона захисту обвинуваченого ОСОБА_10 підтримала скарги та заперечення з підстав, зазначених у них.
Захисник ОСОБА_8 підтримав скарги та заперечння на ухвали слідчих суддів.
Прокурор вважав їх необґрунтованими.
Щодо поданих скарг стороною захисту
Проаналізувавши доводи скарг на рішення органу досудового розслідування, заслухавши думки учасників справи в судовому засіданні, колегія суддів дійшла до таких висновків.
Частина 2 статті 303 КПК України закріпила право сторони захисту на стадії підготовчого провадження подавати скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, які не могли бути предметом оскарження під час досудового розслідування.
Скарги сторони захисту на постанову детектива від 21.07.2023, якою відмовлено у задоволенні клопотання сторони захисту про здійснення належного виклику та допиту, поданою в порядку статті 220 КПК України; на постанову детектива від 01.12.2023 року (в порядку ст. 220 КПК ), якою відмовлено у задоволенні клопотання сторони захисту в частині, що стосується проведення процесуальних та слідчих дій, направлених на отримання показань ОСОБА_10 та перевірку його письмових показів; на постанову детектива від 08.12.2023 про відмову у задоволенні клопотання сторони захисту про здійснення допиту свідків за участь сторони захисту, суд вважає необхідним залишити без розгляду, бо вони не підлягають оскарженню, а відтак і розгляду по суті.
Рішення слідчого (детектива), прокурора приймається у формі постанови. Постанова виноситься у випадках, передбачених КПК України, а також коли слідчий, прокурор визнає це за необхідне (ч. 3 ст. 110 КПК). Як встановлено судом, клопотання сторони захисту розглянуті детективом у строки, передбачені ст. 220 КПК України. Таким чином, детектив прийняв рішення по клопотанням та здійснив передбачене статтею 220 КПК процесуальне реагування.
Судом проаналізовано вищевказані постанови детектива. Так, у постанові детектива від 21.07.2023 року частково задоволено клопотання сторони захисту в частині надання матеріалів кримінального провадження на ознайомлення, у задоволенні клопотання щодо проведення слідчих та процесуальних дій відмовлено. Постановою детектива від 01.12.2023 частково задоволено клопотання сторони захисту в частині долучення до матеріалів кримінального провадження протоколу отримання відомостей от ОСОБА_10 в поряду п. 7 ст. 20 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», у задоволенні допиту ОСОБА_10 в порядку міжнародної правової допомоги відмовлено. Постановою детектива від 08.12.2023 відмовлено у проведенні процесуальних та слідчих дій щодо допитів службових осіб ДУ «Укрспецекспорт», зокрема ОСОБА_24 та ОСОБА_25 .
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 303 КПК України саме на стадії досудового розслідування можуть бути оскаржені рішення слідчого, дізнавача, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій. Допит особи є однією з основних слідчих дій у кримінальному процесі на стадії досудового розслідування. Відмова прокурора шляхом винесення постанови у проведенні слідчих дій, передбачає право оскарження такого рішення стороною захисту саме під час досудового розслідування, а не на підготовчому судовому провадженні. З урахуванням того, що постанова детектива від 21.07.2023, якою відмовлено у задоволенні клопотання сторони захисту про здійснення належного виклику та допиту, є предметом оскарження під час досудового розслідування, суд залишає без розгляду скаргу сторони захисту на вищевказану постанову.
Судом встановлено, що ухвалою слідчого судді від 18.12.2023 у справі № 991/10709/23 (провадження № 1-кс/991/10802/23), яку долучено стороною захисту в електронному суді, відмовлено у задоволені скарг адвоката ОСОБА_7, поданих в інтересах ОСОБА_10, на постанови детектива Національного бюро Третього відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів НАБУ від 01.12.2023 про відмову у задоволенні клопотання сторони захисту про здійснення належного виклику та допиту, та на постанову детектива від 08.12.2023 про відмову у задоволенні клопотання сторони захисту про здійснення допиту свідків за участю сторони захисту.
Оскаржуючи вищевказані постанови детектива до суду, сторона захисту реалізувала своє право, передбачене статтею 303 КПК України на оскарження рішення детектива під час досудового розслідування. Тому скарги на постанови детектива від 01.12.2023 та 08.12.2023 слід залишити без розгляду.
Щодо скарги на постанову прокурора відділу Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України ОСОБА_14 про оголошення розшуку підозрюваного ОСОБА_10 від 25.03.2019 та на постанову детектива НАБУ від 13 вересня 2021 року про оголошення у міжнародний розшук ОСОБА_10 суд зазначає наступне.
Захист вважає ці процесуальні рішення необґрунтованими з підстав: 1) відсутності у ОСОБА_10 статусу підозрюваного; 2) відсутності належного повідомлення про виклики та відсутності факту переховування від органів досудового розслідування.
Постанова прокурора відділу Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України ОСОБА_14 про оголошення розшуку підозрюваного ОСОБА_10 від 25.03.2019 та постанова детектива НАБУ від 13 вересня 2021 року про оголошення його у міжнародний розшук відповідає вимогам ч. 5 ст. 110 КПК України. Щодо відсутності у ОСОБА_10 статусу підозрюваного, належного повідомлення про виклики та відсутність факту переховування від органів досудового розслідування, судом ретельно проаналізовано це питання під час розгляду клопотання прокурора про здійснення спеціального судового провадження. Судом встановлено, що органом досудового розслідування вжито всіх можливих заходів щодо належного повідомлення ОСОБА_10 про підозру та повістки про виклик направлялись у спосіб, передбачений КПК, відтак такий набув статусу підозрюваного, та з метою уникнення кримінальної відповідальності переховувався від органу досудового розслідування.
Враховуючи положення статті 281 КПК України, якою визначено, що якщо під час досудового розслідування місцезнаходження підозрюваного невідоме або особа перебуває за межами України та не з`являється без поважних причин на виклик слідчого, прокурора за умови його належного повідомлення по такий виклик, то слідчий, прокурор оголошує його в розшук, у задоволенні скарги сторони захисту на постанову прокурора відділу Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України ОСОБА_14 від 25.03.2019 про оголошення у розшук та постанову детектива від 13.09.2021 про оголошення у міжнародний розшук, слід відмовити.
Щодо заперечення сторони захисту на ухвалу слідчого судді про обрання запобіжного заходу ОСОБА_10 .
Згідно з позицією об`єднаної палати ККС ВС, викладеній у постанові від 14 лютого 2022 року у справі № 991/3440/20 (провадження № 51-5359кмо21), ухвала слідчого судді, суду про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, постановлена в порядку ч. 6 ст. 193 КПК, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 309 КПК, може бути оскаржена в апеляційному порядку, оскільки системний аналіз глави 18 КПК «Запобіжні заходи» дозволяє констатувати, що законодавець, регламентуючи інститут запобіжних заходів, вживає, зокрема, термінологію «застосування запобіжного заходу» та «обрання запобіжного заходу». Таким чином, законодавець ототожнює розглядувані поняття «застосування запобіжного заходу» та «обрання запобіжного заходу», використовуючи їх як синонімічні (тотожні за своїм правовим значенням). Враховуючи, що відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 309 КПК України передбачено оскарження під час досудового розслідування ухвали слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд залишає без розгляду заперечення сторони захисту на ухвалу слідчого судді ВАКС від 02.11.2021 у справі № 991/6752/21 про обрання запобіжного заходу відносно ОСОБА_10, бо на таку ухвалу не можуть бути подані заперечення під час підготовчого судового провадження відповідно до положень ч. 3 ст. 309 КПК України.
Щодо заперечення сторони захисту на ухвалу слідчого судді ВАКС від 05.09.2022 у справі № 991/6922/23 про здійснення спеціального досудового розслідування відносно ОСОБА_10 суд зазначає наступне.
У своїх запереченнях сторона захисту посилається на те, що: 1) ОСОБА_10 не був повідомлений про підозру у законний спосіб; 2) не набув статус підозрюваного, тому не міг бути оголошений у розшук та до нього не може бути застосовано запобіжний захід; 4) відсутнє належне повідомлення про виклики.
Так, предметом судового контролю у кримінальному провадженні № 42017000000003658 у справі № 991/6922/23 під час розгляду клопотання детектива Національного бюро Третього відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_12 про здійснення спеціального досудового розслідування щодо підозрюваного ОСОБА_10, стали факти повідомлення про підозру, порядок здійснення виклику в кримінальному провадженні, факт переховування ОСОБА_10 від органів слідства з метою ухилення від кримінальної відповідальності та перебування у міжнародному розшуку, в ході якого детектив надав підтверджуючі зазначеним обставинам документи.
В оскаржуваній ухвалі слідчий суддя встановив, що: 1) відносно інкримінованого ОСОБА_10 кримінального правопорушення, відповідно до ч. 2 ст. 297-2 КПК України, передбачена можливість здійснення спеціального досудового розслідування; 2) на час розгляду клопотання обґрунтованість повідомленої ОСОБА_10 підозри у вчиненні кримінального правопорушення є доведеною; 3) ОСОБА_10 набув статусу підозрюваного у вказаному кримінальному провадженні; 4) 25.03.2019 постанову про оголошення розшуку підозрюваного ОСОБА_10, а 13.09.2021 постановою детектива Національного антикорупційного бюро України підозрюваного ОСОБА_10 оголошено у міжнародний розшук у зв`язку із переховуванням від органів слідства з метою ухилення від кримінальної відповідальності. Вказану постанову направлено до Департаменту міжнародного співробітництва Національної поліції України з метою організації його міжнародного розшуку з використанням можливостей міжнародного поліцейського співробітництва. Додатково в запиті висловлено прохання щодо вжиття заходів спрямованих на публікацію Генеральним секретаріатом Інтерполу Червоного оповіщення стосовного ОСОБА_10, з метою його затримання, арешту та подальшої екстрадиції до України.
Таким чином, слідчий суддя встановив наявність всіх необхідних умов з якими ст. 297-1, ст. 297-4 КПК України пов`язують здійснення спеціального досудового розслідування, а відтак у нього були відсутні підстави для відмови у задоволенні клопотання детектива НАБУ про здійснення спеціального досудового розслідування стосовно підозрюваного ОСОБА_10 .
Водночас суд при вирішення клопотання прокурора про здійснення спеціального судового провадження дійшов таких самих висновків, які поклав в обґрунтування його задоволення.
Тому суд вважає необхідним заперечення сторони захисту на ухвалу слідчого судді ВАКС від 05.09.2022 у справі № 991/6922/23 про здійснення спеціального досудового розслідування відносно ОСОБА_10 у кримінальному провадження № 42017000000003658 залишити без задоволення.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 297-1, 314-316, ч. 3 ст. 323, 372, 376 КПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Призначити судовий розгляд у кримінальному провадженні № 420170000000003658 від 14.11.2017 за обвинуваченням ОСОБА_9 та ОСОБА_10, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України у відкритому судовому засіданні в приміщенні Вищого антикорупційного суду (м. Київ, вул. Хрещатик, 42-А) на 2 квітня 2025 року об 11 годині.
Судовий розгляд здійснювати колегією суддів у складі головуючої судді ОСОБА_1, суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3, за участю уповноваженого прокурора, захисників. Питання щодо виклику свідків буде вирішено в порядку ст. 349 КПК України.
Відмовити у витребуванні документів з Офісу Генерального прокурора.
Задовольнити клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_26 про здійснення спеціального судового провадження відносно обвинуваченого ОСОБА_9 та ОСОБА_10 .
Здійснювати спеціальне судове провадження у кримінальному провадженні № 420170000000003658 від 14.11.2017 відносно обвинуваченого ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст.191 КК України.
Здійснювати спеціальне судове провадження у кримінальному провадженні № 420170000000003658 від 14.11.2017 відносно обвинуваченого ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_2, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст.191 КК України.
Повідомити обвинувачених ОСОБА_9 та ОСОБА_10 про прийняте рішення щодо здійснення спеціального судового провадження стосовно них шляхом розміщення цієї інформації в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті суду. Повістки про виклик обвинувачених ОСОБА_9 і ОСОБА_10 та інформацію про процесуальні документи надсилати та публікувати відповідно до вимог ст. 323 КПК України.
Відмовити у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_6 про зупинення судового провадження відносно ОСОБА_10 .
Відмовити у задоволенні скарги сторони захисту на постанову прокурора відділу Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України ОСОБА_14 про оголошення розшуку ОСОБА_10 від 25.03.2019 та постанову детектива НАБУ від 13 вересня 2021 року про оголошення ОСОБА_10 у міжнародний розшук.
Інші три скарги сторони захисту залишити без розгляду.
Заперечення сторони захисту на ухвалу слідчого судді про обрання запобіжного заходу ОСОБА_10 від 02.11.2021 у справі № 991/6752/21 залишити без розгляду.
Заперечення сторони захисту на ухвалу слідчого судді ВАКС від 05.09.2022 у справі № 991/6922/23 про здійснення спеціального досудового розслідування відносно ОСОБА_10 у кримінальному провадження № 42017000000003658 залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали може бути включено до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.
Головуюча суддя ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3