- Presiding judge (HACC): Kryklyva T.H.
Справа № 991/10358/24
Провадження 1-кп/991/107/24
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25.03.2025 Вищий антикорупційний суд у складі:
головуючого суддіОСОБА_1 за участі: секретаря судового засіданняОСОБА_2 прокурораОСОБА_3 захисника обвинуваченого ОСОБА_4, адвокатаОСОБА_5
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_4, адвоката ОСОБА_5 про повернення обвинувального акта прокурору у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52023000000000599 від 29.11.2023, за обвинуваченням
ОСОБА_4, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у Республіці Казахстан, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 369, ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 190 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
I.Історія провадження
1.1. На розгляді Вищого антикорупційного суду перебувають матеріали зазначеного кримінального провадження.
1.2. Ухвалою суду від 23.09.2024 у цьому кримінальному провадженні призначено підготовче судове засідання.
1.3. У підготовчому судовому засіданні, яке відбулось 25.03.2025, захисник обвинуваченого ОСОБА_4, адвокат ОСОБА_5, звернувся до суду з усним клопотання про повернення обвинувального акта прокурора у зв`язку з його невідповідністю п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України.
II.Позиції сторін судового провадження
2.1 Адвокат ОСОБА_5 оголошене усно клопотання підтримав, просив суд його задовольнити.
2.2. Прокурор щодо поданого клопотання заперечував, вважавши, що обвинувальний акт відповідає вимогам ст. 291 КПК України.
III.Мотиви та обґрунтування суду
3.1. Заслухавши думку учасників підготовчого судового засідання, дослідивши обвинувальний акт та його додатки, суд дійшов до таких висновків.
3.2. Пункт 5 ч. 2 ст. 291 КПК України передбачає, що обвинувальний акт, серед іншого, має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, а також правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.
Аналізуючи зміст ч. 2 ст. 291 КПК України, слід зазначити, що закон вимагає обов`язкового відображення в обвинувальному акті трьох складових: фактичних обставин кримінального правопорушення, правової кваліфікації та формулювання обвинувачення.
3.3. Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 3 КПК України обвинувачення ? це твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим Кодексом.
За змістом закону обвинувачення повинно ґрунтуватись на обставинах, які свідчать про наявність доведених даних про подію (час, місце, спосіб) злочину, форму вини, мотив і мету його вчинення, факти, які впливають на ступінь його тяжкості тощо.
У постанові від 03.07.2019 (справа № 273/1053/17) Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду зробив правовий висновок, згідно з яким кримінальний процесуальний закон не надає повноважень суду до ухвалення вироку чи іншого рішення по суті справи перевіряти правильність визначення прокурором обсягу обвинувачення, зобов`язувати його змінювати цей обсяг та повертати за наслідком підготовчого судового засідання обвинувальний акт у зв`язку з неправильною кваліфікацією дій обвинуваченого. Визначення обсягу обвинувачення при направленні обвинувального акта до суду належить виключно до повноважень прокурора.
До цього слід додати, що КПК України містить положення про зміну обвинувачення в суді, висунення додаткового обвинувачення, відмову від підтримки державного обвинувачення (ч. 2 ст. 337, ст. 338-340 КПК України), а також передбачає право суду вийти за межі зазначеного в обвинувальному акті висунутого обвинувачення в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється провадження (ч. 3 ст. 337 КПК України).
За наявного нормативного регулювання неповнота, необґрунтованість, невідповідність висунутого обвинувачення, не є предметом оцінки на підготовчому засіданні. Така оцінка може бути здійснена лише в ході розгляду кримінального провадження по суті пред`явленого обвинувачення.
3.4. Що стосується фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, то тут варто відзначити, що за духом закону вони викладаються так, як їх встановив прокурор за результатами досудового розслідування, і у тому обсязі, який, на думку останнього, підтверджує сформоване обвинувачення. На підставі цього прокурор на власний розсуд здійснює кваліфікацію кримінального правопорушення із посиланням на положення закону України про кримінальну відповідальність.
Вказане означає, що визначення обсягу та способу викладення фактичних обставин кримінального правопорушення у тексті обвинувального акта належить до повноважень прокурора, а тому ані суд, ані інші учасники судового провадження не можуть вимагати змінити їх виклад.
Більше того, дискреційні повноваження прокурора щодо викладу фактичних обставин та здійснення правової кваліфікації на власний розсуд не позбавляють сторону захисту права доводити наявність інших обставин, які можуть бути витлумачені на користь обвинувачених, або ж доводити необхідність зміни правової кваліфікації їх діянь.
3.5. Таким чином, неконкретність викладу фактичних обставин, формулювання обвинувачення та правової кваліфікації кримінального правопорушення не є підставою для повернення обвинувального акта прокурору.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 291, 314, 315, 369-372 КПК України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_4, адвоката ОСОБА_5 про повернення обвинувального акта прокурору - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддяОСОБА_1