- Presiding judge (HACC): Kryklyvyi V.V.
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
Справа № 991/2431/25
Провадження № 1-кс/991/2425/25
У Х В А Л А
24 березня 2025 рокумісто Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1,
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2,
детектива ОСОБА_3, представників власника майна ОСОБА_4 та ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у кримінальному провадженні № 52024000000000316 від 26.06.2024
клопотання старшого детектива Другого підрозділу детективів Четвертого Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_3 про арешт тимчасово вилученого майна,
в с т а н о в и в :
20.03.2025 до Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання старшого детектива Другого підрозділу детективів Четвертого Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) ОСОБА_3, погоджене заступником керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_6, про арешт тимчасово вилученого майна, належного ОСОБА_7 (т. 1 а.с. 1).
На підставі протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 20.03.2025 вказане клопотання передано слідчому судді ОСОБА_1 (т. 3 а.с. 1).
Обґрунтування клопотання
З клопотання детектива слідує, що детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52024000000000316 від 26.06.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 3662, ст. 3685, ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 369 КК України.
Так, органом досудового розслідування, серед іншого, досліджуються обставини вимагання неправомірної вигоди для себе з використанням наданої йому влади чи службового становища депутатом Одеської обласної ради, який займає посаду голови Приморської районної адміністрації Одеської міської ради ОСОБА_7 та займає відповідальне становище, при спілкуванні з головою Одеської обласної ради ОСОБА_8 та депутатом Одеської обласної ради, який займає посаду т.в.о. директора Комунального підприємства Спортивно-концертного комплексу «Одеський палац спорту» (далі - КП СКК «Одеський палац спорту», палац спорту), ОСОБА_9 .
За вказаним фактом здійснюється досудове розслідування за ч. З ст. 368 КК України.
Окрім цього, органом досудового розслідування досліджуються обставини висловлення депутатом Одеської обласної ради ОСОБА_9, який займає посаду т.в.о. директора КП «СКК «Одеський палац спорту», за сприяння голови Одеської обласної ради ОСОБА_8, пропозиції голові Приморської районної адміністрації Одеської міської ради ОСОБА_7, який займає відповідальне становище та є депутатом Одеської обласної ради, надати останньому неправомірну вигоду.
За вказаним фактом здійснюється досудове розслідування за ч. З ст. З69 КК України.
Предметом неправомірної вигоди у двох вищезазначених епізодах є право користування торгівельними павільйонами, що були встановлені КП «СКК «Одеський палац спорту» на прилеглій території.
Так, досудовим розслідуванням установлено, що 24.01.2023 ОСОБА_10 призначено т.в.о. директора КП «СКК «Одеський палац спорту» засновником якого є Одеська обласна рада. Палац спорту розташований за адресою: м. Одеса, проспект Шевченка, 31 та знаходиться на земельній ділянці з кадастровим номером 5110137500:47:002:0014 площею 2.0737 га. На території зазначеної земельної ділянки встановлені торгівельні павільйони громадського харчування, які за наявними даними передаються службовими особами палацу спорту в користування третім особам за договорами оренди.
У невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 02.11.2023, ОСОБА_7 при спілкуванні з ОСОБА_8 та ОСОБА_9 висловив вимогу надати йому неправомірну вигоду у вигляді права користування підконтрольними йому особами кількома торгівельними павільйонами, обґрунтувавши це наявністю в себе статусу керівника місцевої районної адміністрації та певних повноважень у вигляді, зокрема, спроможності унеможливити фінансово-господарську діяльність на зазначеній вище території шляхом зміни організації дорожнього руху. На вказану вимогу не пізніше 08.11.2023, ОСОБА_9 за сприяння голови Одеської обласної ради ОСОБА_8 погодився та висловив ОСОБА_7 пропозицію надати останньому неправомірну вигоду, що ним вимагалася.
18.03.2025 на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 11.03.2025 детективами НАБУ проведено обшук автомобіля Land Rover Range Rover Velar, д.н.з НОМЕР_1, який перебуває у фактичному володіння ОСОБА_7, в ході якого виявлено та вилучено такі речі:
- мобільний телефон Apple iPhone ІМЕІ НОМЕР_2 з лотком для сім карти;
- мобільний телефон Apple iPhone, фіолетового кольору.
Доступ до вмісту двох вищевказаних телефонів обмежений системою логічного захисту (код?паролем). ОСОБА_7 відмовився повідомляти код паролі або розблокувати вказані телефони.
18.03.2025 постановою детектива вищезазначений мобільний телефон визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.
18.03.2025 постановами детектива призначено комплексу судову комп`ютерно?технічну експертизу та експертизу електронних комунікацій вищевказаних мобільних телефонів.
У ході досудового розслідування цього кримінального провадження необхідно забезпечити збереження вищезазначених мобільних телефонів як речових доказів, з метою проведення необхідних судових експертиз (комп`ютерної техніки і програмних продуктів, телекомунікаційних систем та засобів) та інших досліджень, а також забезпечення збереження вищевказаних речей та проведення інших слідчих (процесуальних) дій з використанням всіх вказаних доказів.
З урахуванням наведеного та з метою збереження речового доказу детектив прохав накласти арешт на речі вилучені в ході обшуку автомобіля Land Rover Range Rover Velar, д.н.з НОМЕР_1, шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування, а саме: (1) мобільний телефон Apple iPhone ІМЕІ НОМЕР_2 з лотком для сім карти; (2) мобільний телефон Apple iPhone, фіолетового кольору.
Позиції учасників справи
Детектив НАБУ ОСОБА_3 підтримав подане клопотання з мотивів, що у ньому наведені. Окрім того, детектив зазначив, що в органу досудового розслідування є підстави вважати, що вказані телефони містять ознаки речових доказів, оскільки за їх допомогою відбувалася комунікація між вищевказаними особами щодо обставин вчинення кримінальних правопорушень. Також детектив пояснив, що обшук автомобіля відбувався без участі спеціаліста, що позбавило орган досудового розслідування провести огляд мобільних телефонів за згодою їх власника.
Представники власника ОСОБА_4 та ОСОБА_5 заперечували проти задоволення клопотання детектива у зв`язку з його необґрунтованістю та безпідставністю. Так, із заперечень представників власника майна слідує таке:
(І) При прибутті адвоката ОСОБА_5 на слідчу дію обшуку, детективу було запропоновано оглянути мобільний телефон на місці, з метою встановлення відсутності будь-якої інформації, яка може його зацікавити, проте детективом в цьому відмовлено. Відтак, детектив безпідставно вилучив мобільні телефони ОСОБА_7,оскільки власником не обмежувався доступ до них;
(ІІ) Надана на дослідження експерту стенограма відтворення аудіоконтролю, де міститься бесіда ОСОБА_7 з ОСОБА_8 не відображає жодних ознак, які б прямо чи навіть опосередковано вказували на факт вимагання ОСОБА_7 неправомірної вигоди;
(ІІІ) Накладання арешту на засоби зв`язку ОСОБА_7 завдасть останньому невиправданих труднощів та складнощів не тільки в організації свого життя, але й у реалізації функції голови Приморської районної державної адміністрації, адже позаяк, комунікація з підлеглими органами та особами, є передумовою для належного виконання його посадових функцій та обов`язків, здійснення належного контролю за ввіреною йому територією Приморського району м. Одеси;
(IV) Зі змісту тверджень детектива неможливо встановити, у зв`язку із якими саме обставинами було проведено обшук, та вилучено мобільні телефони ОСОБА_7, на які наразі детектив просить накласти арешт, адже такі події як вимагання неправомірної вигоди певною особою, та пропозиція надання неправомірної вигоди тій самій особі - є двома взаємовиключними складами злочинів, які не можуть одночасно інкримінуватись одній й тій самій особі, та не можуть одночасно досліджуватись в межах одного кримінального провадження;
(V) ОСОБА_7 не є підозрюваним у цьому кримінальному провадженні;
(VI) Відсутні підстави для проведення експертизи, оскільки відповіді на питання, поставлені експерту, можуть бути отримані під час огляду телефонів за участю спеціаліста;
(VII) Мобільні телефони не відповідають критеріям речових доказів, оскільки не попередньо не проведено їх огляд.
Отже, представники володільця майна прохали відмовити у задоволенні клопотання детектива про арешт тимчасово вилученого майна, належного ОСОБА_7 .
Власник майна ОСОБА_7, будучи належно повідомленим про час та місце розгляду справи, у судове засідання не прибув, причини неявки не повідомив.
У відповідності до ч. 1 ст. 172 КПК України неприбуття у судове засідання учасників кримінального провадження не перешкоджає розгляду клопотання про арешт майна.
З огляду на викладене, слідчий суддя вважає за можливе розглянути клопотання про арешт майна у відсутність власника майна.
Мотиви суду
Заслухавши пояснення учасників, дослідивши матеріали судової справи, слідчий суддя дійшов висновку про те, що клопотання детектива про арешт майна підлягає задоволенню з огляду на таке.
У силу ч. 1 та п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України арешт майна є заходом забезпечення кримінального провадження, що застосовується з метою досягнення дієвості цього кримінального провадження.
Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.
Для оцінки потреб досудового розслідування слідчий суддя зобов`язаний врахувати можливість без застосування заходу забезпечення кримінального провадження отримати речі і документи, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні (ч. 5 ст. 132 КПК України).
Згідно з абз. 1 ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та / або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального провадження, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження (абз. 2 ч. 1 ст. 170 КПК України).
Пунктом 1 ч. 2 ст. 170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. У такому випадку арешт накладається на майно будь?якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього ж Кодексу (абз. 1 ч. 3 ст. 170 КПК України).
Арешт на комп`ютерні системи чи їх частини накладається лише у випадках, якщо вони отримані внаслідок вчинення кримінального правопорушення або є засобом чи знаряддям його вчинення, або зберегли на собі сліди кримінального правопорушення, або у випадках, передбачених п. 2?4 ч. 2 ст. 170 КПК України, або якщо їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, а також якщо доступ до комп`ютерних систем чи їх частин обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту.
У силу ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до п. 1, 2, 5, 6 ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен врахувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Згідно з ч. 1 ст. 173 КПК України слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абз. 2 ч. 1 ст. 170 цього Кодексу.
Отже, накладаючи арешт на майно особи, яка не має статусу підозрюваного у конкретному кримінальному провадженні, слідчий суддя, ураховуючи положення ст. 132 КПК України, має переконатися у тому, що на даному етапі досудового розслідування існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування цього заходу забезпечення кримінального провадження, а майно, про арешт якого ставиться питання, відповідає критеріям, визначеним ст. 98 КПК України, безвідносно до того, чи має особа, на майно якої накладається арешт, безпосереднє відношення до вчинення злочину.
Щодо строку звернення з клопотанням
Відповідно до абз. 2 ч. 5 ст. 171 КПК України у разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої ст. 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.
З матеріалів судової справи слідує, що 18.03.2025 детективом НАБУ на підставі ухвали слідчого судді проведено обшук автомобіля Land Rover Range Rover Velar, д.н.з НОМЕР_1, який перебуває у фактичному володіння ОСОБА_7 та 20.03.2024 клопотання про арешт тимчасово вилученого майна через канцелярію подано до суду.
Отже, клопотання детектива про арешт майна подано у визначений абз. 2 ст. 5 ст. 171 КПК України строк.
Щодо правових підстав для арешту майна
Під час розгляду клопотання слідчим суддею встановлено, що детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52024000000000316 від 26.06.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 3662, ст. 3685, ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 369 КК України.
Згідно зі сформованим 19.03.2025 витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань в указаному кримінальному провадженні виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення згаданих кримінальних правопорушень, сформульований таким чином:
І. Службова особа органу місцевого самоврядування, що займає відповідальне становище, здійснила вимагання неправомірної вигоди для себе з використанням наданої їй влади чи службового становища (попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення за ч. 3 ст. 368 КК України);
ІІ. Особа, яка належить до суб`єктів, визначених у п. 1 ч. 5 ст. 216 КПК України, за сприяння іншої особи висловила пропозицію надати неправомірну вигоду службовій особі, яка займає відповідальне становище (попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення за ч. 3 ст. 369 КК України).
Так, досудовим розслідуванням установлено, що 24.01.2023 ОСОБА_10 призначено т.в.о. директора КП «СКК «Одеський палац спорту» засновником якого є Одеська обласна рада. Палац спорту розташований за адресою: м. Одеса, проспект Шевченка, 31 та знаходиться на земельній ділянці з кадастровим номером 5110137500:47:002:0014 площею 2.0737 га. На території зазначеної земельної ділянки встановлені торгівельні павільйони громадського харчування, які за наявними даними передаються службовими особами палацу спорту в користування третім особам за договорами оренди.
У невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 02.11.2023, ОСОБА_7 при спілкуванні з ОСОБА_8 та ОСОБА_9 висловив вимогу надати йому неправомірну вигоду у вигляді права користування підконтрольними йому особами кількома торгівельними павільйонами, обґрунтувавши це наявністю в себе статусу керівника місцевої районної адміністрації та певних повноважень у вигляді, зокрема, спроможності унеможливити фінансово-господарську діяльність на зазначеній вище території шляхом зміни організації дорожнього руху. На вказану вимогу не пізніше 08.11.2023, ОСОБА_9 за сприяння голови Одеської обласної ради ОСОБА_8 погодився та висловив ОСОБА_7 пропозицію надати останньому неправомірну вигоду, що ним вимагалася.
Викладена у клопотанні фабула кримінального провадження у сукупності з дослідженими матеріалами, доданими до клопотання, зокрема даними, які містяться у: (і) протоколах за результатами проведення оперативно?розвідувальних заходів від 14.11.2023 та 02.02.2024 (т. 2 а.с. 15, 32); (іі) протоколі огляду ділянки місцевості від 06.12.2024 (т. 2 а.с. 49); (ііі) витягах з реєстру речових прав на нерухоме майно (т. 2 а.с. 56, 58); (іv) протоколі огляду веб?сайту Одеської обласної ради від 06.12.2024 (т. 2 а.с. 60); (v) висновку експерта від 10.02.2025 (т. 2 а.с. 86) та іншими матеріалами кримінального провадження - формують у слідчого судді внутрішнє переконання щодо того, що мали місце обставини кримінальних правопорушень, у зв`язку з якими подається клопотання.
Тому слідчий суддя вважає доведеним наявність достатніх підстав вважати, що було вчинено кримінальні правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
18.03.2025 на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 11.03.2025 детективами НАБУ проведено обшук автомобіля Land Rover Range Rover Velar, д.н.з НОМЕР_1, який перебуває у фактичному володіння ОСОБА_7, в ході якого виявлено та вилучено такі речі: (1) мобільний телефон Apple iPhone ІМЕІ НОМЕР_2 з лотком для сім карти; (2) мобільний телефон Apple iPhone, фіолетового кольору.
З протоколу цієї слідчої дії слідує, що ОСОБА_7 відмовився від надання паролю для доступу або розблокування вищевказаних телефонів, аргументуючи це тим, що він не буде це робити без свого адвоката, після чого телефони вилучено та поміщено до сейф?пакетів НАБУ № 0055987 та № 005988 (т. 2 а.с. 132).
Із зауважень адвоката ОСОБА_5 до протоколу обшуку від 18.03.2025 слідує, що після прибуття свого адвоката ОСОБА_7 погодився надати доступ до мобільних телефонів для їх огляду.
Водночас, відповідно до пояснень детектива у судовому засіданні, на момент надання такої згоди телефони було вилучено та опечатано, окрім того, не було можливості здійснити огляд відповідних телефонів, оскільки до проведення вказаної слідчої дії не залучено відповідного спеціаліста.
За змістом ч. 2 ст. 168 КПК України під час обшуку може здійснюватися тимчасове вилучення майна.
Тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп`ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку для вивчення фізичних властивостей, які мають значення для кримінального провадження, здійснюється лише у разі, якщо вони безпосередньо зазначені в ухвалі суду.
Забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп`ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об`єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту.
Щодо можливості використання майна як доказу у кримінальному провадженні
Постановою детектива НАБУ ОСОБА_3 від 18.03.2025 вилучені під час обшуку належні ОСОБА_7 мобільні телефони визнано речовими доказами, оскільки є достатні підстави вважати, що вони містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту та обставин, що встановлюються у цьому кримінальному провадженні та відповідаю визначеним у ст. 98 КПК України критеріям (т. 2 а.с. 143).
Постановами детектива від 18.03.2025 НАБУ ОСОБА_11 у цьому кримінальному провадженні призначено комплексні судові комп`ютерно?технічні експертизи та експертизи комунікацій. Експерту на дослідження передані мобільні телефони для здійснення, за можливості, копіювання інформації, яка зберігається на електронних носіях (т. 2 а.с. 147, 152).
Відповідно до протоколів за результатами проведення оперативно?розшукових заходів у вигляді обстеження публічно недоступного місця та аудіоконтролю особи від 14.11.2023 та 02.02.2024 зафіксовано розмови між ОСОБА_8, ОСОБА_7 та ОСОБА_9 . Також зафіксовано як ОСОБА_9 повідомив ОСОБА_8, що ОСОБА_7 телефонував йому щодо розташування торгівельних павільйонів на території КП «СКК «Одеський палац спорту» (т. 2 а.с. 15, 32).
З огляду на викладене, враховуючи норми ч. 3 ст. 170 КПК України, якими передбачено можливість арешту майна, якщо воно відповідає визначеним у ст. 98 цього Кодексу критеріям, а також на комп`ютерні системи чи їх частин у разі, якщо їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, а також якщо доступ до них пов`язаний з подоланням системи логічного захисту, слідчий суддя дійшов висновку, що детектив у клопотанні та судовому засіданні довів необхідність арешту мобільних телефонів, вилучених під час обшуку автомобіля Land Rover Range Rover Velar, д.н.з НОМЕР_1, який перебуває у фактичному володіння ОСОБА_7, з метою забезпечення збереження речових доказів.
Слідчий суддя звертає увагу, що незалучення детективом до проведення обшуку спеціаліста саме по собі не може бути підставою для вилучення мобільного телефону.
Втім, виходячи з сукупності наведених обставин у цьому кримінальному провадженні, зокрема: (і) вміст двох вищевказаних телефонів обмежений системою логічного захисту (код?паролем), який ОСОБА_7 першочергово відмовився повідомляти код паролі або розблокувати вказані телефони, (іі) необхідність здійснення експертних досліджень телефонів з метою копіювання усієї інформації, що міститься на електронних носіях інформації, - слідчий суддя вважає виправданим застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження з метою перешкоджання можливості втрати та знищення важливої для нього інформації.
Щодо розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження
Відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Частиною 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Усталена практика Європейського суду з прав людини вказує на те, що правомірність втручання у здійснення права власності з боку держави оцінюється з урахуванням того, що таке втручання повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи (рішення у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції»). Має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (рішення у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства»). Поняття загального (суспільного) інтересу, якому слугувало втручання у право власності під час кримінального провадження, Європейський суд з прав людини пов`язує з видом застосованого заходу обмеження або позбавлення права власності та використовує його у тісному взаємозв`язку з поняттям правомірної мети застосування відповідного заходу. У п. 188 рішення по справі «East / West Alliance Limited» проти України» вказано, що накладення арешту на речові докази може бути необхідним в інтересах належного відправлення судочинства, що є легітимною метою в «загальних інтересах» суспільства
У рішенні по справі «Смирнов проти росії» було висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку вимогами охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.
Слідчий суддя зауважує, що загальний (суспільний, публічний) інтерес у цій справі пов`язаний з розслідуванням тяжких та нетяжких злочинів.
Окрім того, ступінь втручання у право мирного володіння майном слідчий суддя оцінює як незначний з урахуванням потреб кримінального провадження та його суспільного інтересу з огляду на тимчасовий характер позбавлення можливості володіння та користування майном, обумовлений наявністю правового механізму, передбаченого ст. 174 КПК України, за яким арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба.
Слідчий суддя також зазначає, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження. Накладення арешту на мобільні телефони забезпечить запобіганню можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення інформації, що у них міститься та може мати суттєве значення для кримінального провадження.
За таких обставин слідчий суддя, враховуючи розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для власника, дійшов висновку, що клопотання про накладення арешту на майно ОСОБА_7 підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. 170?173 КПК України,
п о с т а н о в и в:
Клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України - задовольнити.
Накласти арешт на майно, вилучене 18.03.2025 у ОСОБА_7 в ході обшуку автомобіля Land Rover Range Rover Velar, д.н.з НОМЕР_1, шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування, а саме:
- мобільний телефон Apple iPhone ІМЕІ НОМЕР_2 з лотком для сім карти;
- мобільний телефон Apple iPhone, фіолетового кольору.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.
Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню. Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя ОСОБА_12