- Presiding judge (HACC): Movchan N.V.
Справа № 991/10792/23
Провадження 1-кп/991/129/23
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 березня 2025 року м.Київ
Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі: головуючого судді ОСОБА_1, суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участі:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
обвинуваченої ОСОБА_6,
захисників ОСОБА_7, ОСОБА_8,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у залі судових засідань у приміщенні Вищого антикорупційного суду клопотання прокурора про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинувачену
ОСОБА_6, яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Сміла Черкаської області, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 369-2 КК України
у межах кримінального провадження № 52023000000000132 від 23.03.2023,
установив:
У провадженні Вищого антикорупційного суду перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 52023000000000132 від 23 березня 2023 року за обвинуваченням ОСОБА_9 та ОСОБА_6 .
18 березня 2025 року прокурором ОСОБА_5 подано до суду клопотання про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинувачену ОСОБА_6 .
Прокурор у клопотанні зазначає обставини встановлені у ході досудового розслідування, які стали підставою для повідомлення, у тому числі, ОСОБА_6 про підозру.
Так, 11 липня 2023 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 369-2 КК України, 06 вересня 2023 року повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 369-2 КК України. 11 жовтня 2023 року повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 369-2 КК України.
12 грудня 2023 року обвинувальний акт, у тому числі за обвинуваченням ОСОБА_6, подано до суду.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 20 вересня 2023 року стосовно підозрюваної ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у виді застави у розмірі 53680 грн та покладено обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, які припинили свою дію 19 лютого 2024 року. Ухвалою колегії суддів Вищого антикорупційного суду від 22 лютого 2024 року на обвинувачену ОСОБА_6 покладено додаткові обов`язки, строк дії яких неодноразово продовжувався.
Востаннє, 21 січня 2025 року колегією суддів Вищого антикорупційного суду задоволено клопотання прокурора та продовжено до 21 березня 2025 року обов`язки, покладені на обвинувачену ОСОБА_6, а саме: прибувати за кожною вимогою до прокурора та суду; повідомляти прокурора та суд про зміну місця свого проживання та місця роботи; утримуватися від спілкування з ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 ; утримуватися від спілкування з ОСОБА_13 та ОСОБА_9 щодо обставин кримінального провадження, викладених в обвинувальному акті; здати на зберігання до відповідних органів державної влади паспорт громадянина України для виїзду за кордон, дипломатичний паспорт та інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
Необхідність продовження строку дії обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, обумовлена: (1) наявністю обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 369-2 КК України; (2) існуванням ризиків, передбачених п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:
- ризику переховування від суду, який прокурор обґрунтовує: тяжкістю інкримінованих ОСОБА_6 кримінальних правопорушень; наявністю у обвинуваченої паспорту громадянина України для виїзду за кордон, дипломатичного паспорту, її виїзди у період 2019-2023 років за межі України; обставини вчинення кримінальних правопорушень, зокрема наявність у ОСОБА_6 зв`язків у прикордонних та митних органах; введений в Україні воєнний стан;
- ризику незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні, про наявність якого, на думку прокурора, свідчать ряд обставин, зокрема, передбачена Кримінальним процесуальним кодексом України процедура отримання показань свідків; можливість використання ОСОБА_6 набутих зв`язків серед службових осіб Державної прикордонної служби, народних депутатів України. Відтак, обвинувачена ОСОБА_6 може особисто чи опосередковано впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні.
Прокурор посилався на те, що, застосований до обвинуваченої запобіжний захід у виді застави виправдав себе як ефективний захід для забезпечення виконання обвинуваченою, покладених на неї процесуальних обов`язків та досягнення завдань кримінального провадження.
Окрім цього, прокурор вважав необхідним врахувати той факт, що корупційні кримінальні правопорушення, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_6, мають високий ступінь суспільної небезпеки, а також те, що рішення суду повинно забезпечувати не тільки права обвинуваченої, а й стандарти охорони загальносуспільних інтересів. Отже, не продовження строку дії, покладених на ОСОБА_6 обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, може призвести до недосягнення мети застосування запобіжного заходу.
На думку прокурора ступінь втручання в права та свободи ОСОБА_6 шляхом продовження строку дії обов`язків є незначним та пропорційним меті такого втручання.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_5 подане ним клопотання підтримав з підстав, викладених у ньому, та просив суд задовольнити.
Захисники ОСОБА_7 та ОСОБА_8, з думкою яких погодилась обвинувачена ОСОБА_6, просили відмовити у задоволенні клопотання, оскільки воно є формальним. Додатково захисник ОСОБА_7 зазначив, що обов`язки прибувати за кожною вимогою до прокурора та суду; повідомляти прокурора та суд про зміну місця свого проживання та місця роботи, і так покладені кримінальним процесуальним законом на обвинувачену, а отже не потребують додатково продовження строку їх дії ухвалою суду. Закордонний та дипломатичний паспорти вже здані обвинуваченою до відповідного органу. Частина свідків у цьому кримінальному провадженні вже допитані. При цьому, як за час досудового розслідування, так і судового провадження обвинувачена не вчиняла жодних дій, які б могли свідчити про її вплив на свідків. Окрім цього, захисник ОСОБА_8 звернув увагу, що хоч прокурор і зазначає, що обов`язки, які покладені на обвинувачену ОСОБА_6, є такими, що мають мінімальне втручання у права та свободи обвинуваченої, однак, на думку захисника, для їх продовження у будь-якому випадку мають бути обґрунтовані підстави.
Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Питання застосування запобіжних заходів врегульовані главою 18 КПК України.
За ч. 4 ст. 176 КПК України запобіжні заходи застосовуються під час судового провадження судом за клопотанням прокурора.
Згідно із ч. 7 ст. 194 КПК України обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.
Суд зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу (ч. 4 ст. 199 КПК України).
Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч. 1 ст. 194 КПК України).
Судом встановлено, що Національним антикорупційним бюро України за процесуального керівництва Спеціалізованої антикорупційної прокуратури здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52023000000000132 від 23 березня 2023 року, а саме: що народний депутат України ОСОБА_6 та ОСОБА_9, діючи за попередньою змовою групою осіб, обіцяли ОСОБА_10 здійснити вплив на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за надання неправомірної вигоди, а також одержали від ОСОБА_10 неправомірну вигоду для себе за вплив на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, а саме службових осіб Київської ОВА (епізод 1); а також те, що народний депутат України ОСОБА_6 та ОСОБА_9, діючи за попередньою змовою групою осіб, обіцяли ОСОБА_10 та ОСОБА_14 здійснити вплив на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за надання неправомірної вигоди, а також одержали від ОСОБА_10 та ОСОБА_14 неправомірну вигоду для себе за вплив на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, а саме службових осіб Київської ОВА (епізод 2) (т. 29 а.с. 1-2).
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 20 вересня 2023 року у справі № 991/7994/23 стосовно підозрюваної ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у виді застави у розмірі 53680 грн та покладено обов`язки, передбачені абз. 1 п. 3, 4, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України, що підтверджується копією судового рішення (т. 29 а.с. 178-190).
Строк дії покладених на підозрювану ОСОБА_6 обов`язків, неодноразово продовжувався, востаннє ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 05 грудня 2023 року у справі № 991/10534/23, що підтверджується копією судового рішення (т. 29 а.с. 193-197).
Ухвалою колегії суддів Вищого антикорупційного суду від 19 грудня 2023 року визнано доведеним прокурором існування ризиків переховування від суду та вплив на свідків у цьому кримінальному провадженні, і продовжено до 19 лютого 2024 року строк дії, покладених на ОСОБА_6 обов`язків. Судове рішення міститься у матеріалах справи (т. 3 а.с. 22-26).
У зв`язку зі закінченням строку дії попередньої ухвали, за клопотанням прокурора ухвалою колегії суддів Вищого антикорупційного суду від 22 лютого 2024 року на обвинувачену ОСОБА_6 покладено до 22 квітня 2024 року додаткові обов`язки, а саме: прибувати за кожною вимогою до прокурора та суду; повідомляти прокурора та суд про зміну місця свого проживання та місця роботи; утримуватися від спілкування з ОСОБА_10, ОСОБА_13, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_9 та іншими особами щодо обставин, викладених у повідомленні про зміну раніше повідомленої підозри ОСОБА_6 ; здати на зберігання до відповідних органів державної влади паспорт громадянина України для виїзду за кордон, дипломатичний паспорт та інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, що підтверджується копією судового рішення (т. 6 а.с. 34-40).
У подальшому, ухвалами колегії суддів Вищого антикорупційного суду від 11 квітня 2024 року, від 06 червня 2024 року, від 06 серпня 2024 року від 03 жовтня 2024 року, від 26 листопада 2024 року продовжено строк дії, покладених на обвинувачену ОСОБА_6 додаткових обов`язків, судові рішення містяться в матеріалах справи (т. 8 а.с. 13-19, т. 10 а.с. 31- 37, т. 15 а.с. 31-38, т. 17 а.с. 49-55, т. 22 а.с. 97-103).
Востаннє, ухвалою колегії суддів Вищого антикорупційного суду від 21 січня 2025 року продовжено до 21 березня 2025 року строк дії, покладених на обвинувачену ОСОБА_6 обов`язків, а саме: прибувати за кожною вимогою до прокурора та суду; повідомляти прокурора та суд про зміну місця свого проживання та місця роботи; утримуватися від спілкування з ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 ; утримуватися від спілкування з ОСОБА_13 та ОСОБА_9 щодо обставин кримінального провадження, викладених в обвинувальному акті; здати на зберігання до відповідних органів державної влади паспорт громадянина України для виїзду за кордон, дипломатичний паспорт та інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну. Судове рішення міститься у матеріалах справи (т. 27 а.с. 181-186).
Тобто, станом на 18 березня 2025 року щодо обвинуваченої ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у виді застави та діють обов`язки відповідно до ухвали від 21 січня 2025 року.
Щодо наявності обґрунтованості підозри
Колегія суддів, яка розглядає висунуте особі обвинувачення, не може робити жодних висновків та висловлювати жодних припущень з приводу обґрунтованості повідомленої особі підозри чи висунутого обвинувачення протягом судового розгляду, адже це становитиме порушення її права на розгляд її справи безстороннім судом, передбачене ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
За таких обставин, враховуючи, що ОСОБА_6 вже набула статусу обвинуваченої, а можливість попередньої оцінки обвинувального акта кримінальним процесуальним законом не передбачена, колегія суддів окремо не оцінює наявність цієї підстави.
Щодо наявності ризиків
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується (ч. 1 ст. 177 КПК України).
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому провадженню або ж створять загрозу суспільству. Суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки обвинуваченої, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.
Прокурор у клопотанні доводить існування двох ризиків, які на його переконання, на цей час не зменшилися, а навпаки з урахуванням здійснення у кримінальному провадженні судового розгляду актуалізувались, а саме: обвинувачена може переховуватися від суду; незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні.
Отже, при вирішенні клопотання прокурора суд надасть оцінку існуванню саме цих ризиків.
При визнанні доведеним ризику переховування від суду колегія суддів враховує такі обставини: (1) тяжкість та характер кримінальних правопорушень у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_6 . Так, санкція ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 369-2 КК України передбачає покарання у виді штрафу від двох тисяч до п`яти тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк від двох до п`яти років. Цей злочин є корупційним, а тому звільнення від кримінальної відповідальності чи звільнення від відбування покарання з випробуванням або застосування більш м`якого покарання, ніж передбачено законом, за цей злочин в загальному порядку не передбачено. Означені обставини у сукупності з іншими можуть стати мотивом та бути підставою для обвинуваченої переховуватись від суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінці ризиків переховування; (2) наявність у обвинуваченої паспорту громадянина України для виїзду за кордон, дипломатичного паспорту та досвід ОСОБА_6 перетину державного кордону України, зокрема у період з 2019 по 2023 роки (т. 29 а.с. 88-94); (3) введений в країні воєнний стан, строк дії якого продовжено. При цьому перевага у виїзді закордон у зв`язку з відповідними обставинами надається жінкам, дітям та людям похилого віку, тому ОСОБА_6, як мати малолітньої дитини, для супроводу дитини може виїхати за межі території України та переховуватися від суду у будь-якій країні світу.
Доказів на підтвердження суттєвої зміни цих обставин, стороною захисту не надано.
Так, вищенаведені обставини у сукупності дають підстави для висновку про актуальність ризику переховування ОСОБА_6 від суду незалежно від стадії кримінального провадження, а отже наявні підстави для продовження строку дії, покладених на обвинувачену обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати за кожною вимогою до прокурора та суду; повідомляти прокурора та суд про зміну місця свого проживання та місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади паспорт громадянина України для виїзду за кордон, дипломатичний паспорт та інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
Посилання захисника ОСОБА_7 на відсутність правових підстав для продовження строку дії обов`язків, передбачених абз. 1, п. 3 ч. 5 ст. 194 КПК України, оскільки вони і так покладені кримінальним процесуальним законом на ОСОБА_6 як на обвинувачену, та обов`язку, передбаченого п. 8 ч. 5 ст. 194 КПК України, через те, що паспорти як закордонний так і дипломатичний вже здані обвинуваченою до відповідних органів державної влади, колегією суддів оцінюються критично з огляду на таке.
Відповідно до ч. 7 ст. 42 КПК України обвинувачений зобов`язаний: 1) прибути за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це зазначених осіб; 2) виконувати обов`язки, покладені на нього рішенням про застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 3) підкорятися законним вимогам та розпорядженням слідчого, прокурора, слідчого судді, суду; 4) надавати достовірну інформацію представнику персоналу органу пробації, необхідну для підготовки досудової доповіді.
Отже, зі змісту цієї норми вбачається, що обвинувачений має виконувати обов`язки, які, у тому числі покладені на нього рішенням суду при застосуванні йому запобіжного заходу.
Щодо обов`язку прибувати за кожною вимогою до прокурора та суду колегія суддів звертає увагу, що відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.
Тобто, зазначена вище частина норми (абзац перший) передбачає, обов`язок суду при застосуванні особі запобіжного заходу не пов`язаного з триманням під вартою зобов`язати (покласти обов`язок, який є беззаперечним/безальтернативним) прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади. Водночас, у разі доведення прокурором необхідності, додатково також можуть бути покладені і інші обов`язки, перелік яких наведений у відповідних пунктах ч. 5 ст. 194 КПК України.
Згідно із ч. 7 ст. 194 КПК України обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються.
Тобто, у разі непродовження строку дії, покладених на обвинувачену обов`язків, вони будуть вважатись скасованими, а отже, зокрема перестануть існувати підстави для утримання відповідними органами державної влади паспортів ОСОБА_6 .
Вирішуючи питання щодо продовження існування ризику впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні колегія суддів враховує: (1) передбачену Кримінальним процесуальним кодексом України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання (ст. 352 КПК України), або отримав у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України, на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК України). За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при збиранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом. Відповідний незаконний вплив може стосуватись як свідків, які безпосередньо вказують на обвинувачених як на осіб, що вчинили кримінальне правопорушення, так і свідків, які можуть надати показання щодо інших важливих обставин кримінального провадження; (2) соціальний статус та авторитет обвинуваченої ОСОБА_6, яка є народним депутатом України. Тому, враховуючи обставини цього кримінального провадження, суд не виключає, що обвинувачена прямо чи опосередковано зможе використати свій авторитет/зв`язки з метою впливу на свідків; (3) на даний час триває стадія допиту свідків, частина з яких вже допитана, зокрема ОСОБА_13, ОСОБА_11, ОСОБА_12, а отже стороні захисту вже відомі надані ними показання, що у свою чергу актуалізує можливість впливу на свідків, які ще не допитані.
Вказане обумовлює необхідність продовження строку дії, покладеного на обвинувачену ОСОБА_6 обов`язку, утримуватися від спілкування з ОСОБА_10, оскільки як зазначено вище інші свідки вже допитані.
Доводи сторони захисту про відсутність цього ризику, оскільки ОСОБА_6 жодного разу не вчиняла дій щодо впливу на свідків колегією суддів оцінюється критично, оскільки наявність або відсутність таких обставин впливають лише на ступінь ймовірності вчинення таких дій, проте не виключають існування ризику вцілому.
Колегія суддів звертає увагу, що висновок суду щодо існування певних ризиків ґрунтується, у першу чергу, на сукупності обставин, які можуть свідчити про вірогідність вчинення особою певних дій, що будуть перешкоджати судовому розгляду, а не лише на підтверджених фактах вчинення таких дій.
Отже, продовження обов`язків обумовлене наявністю ризиків та забезпечить можливість контролю за процесуальною поведінкою обвинуваченої з метою досягнення завдань кримінального провадження.
Суд вважає, що таке продовження має найменший вплив на реалізацію прав і свобод людини, враховуючи, що воно пов`язане із здійсненням судового провадження стосовно особи. Отже, таке втручання є розумним та співмірним для цілей цього кримінального провадження.
З урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України дію вищезазначених обов`язків належить продовжити на два місяці, тобто до 18 травня 2025 року.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що клопотання прокурора ОСОБА_5 про продовження строку дії, покладених на обвинувачену ОСОБА_6 обов`язків, підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 2, 7, 176-178, 182, 193, 194, 309, 314, 372, 376 КПК України, суд
постановив:
Клопотання задовольнити.
Продовжити до 18 травня 2025 року строк дії обов`язків, покладених на обвинувачену ОСОБА_6, а саме:
- прибувати за кожною вимогою до прокурора та суду;
- повідомляти прокурора та суд про зміну місця свого проживання та місця роботи;
- утримуватися від спілкування з ОСОБА_10 ;
- утримуватися від спілкування з ОСОБА_9 щодо обставин кримінального провадження, викладених в обвинувальному акті;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади паспорт громадянина України для виїзду за кордон, дипломатичний паспорт та інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, які здійснюють процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 52023000000000132 від 23 березня 2023 року.
Ухвала суду підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Копію ухвали вручити обвинуваченій негайно після її оголошення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3