- Presiding judge (HACC): Dubas V.M.
Справа № 991/2942/25
Провадження 1-кс/991/2933/25
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 квітня 2025 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду (ВАКС) ОСОБА_1 (далі - слідчий суддя чи суд),
отримавши скаргу адвоката ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 на дії, бездіяльність і постанову детектива Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) ОСОБА_4 від 14.03.2025 про відмову в задоволенні клопотання
ВСТАНОВИВ:
1. Стислий опис судового провадження.
04.04.2025 до ВАКС надійшла скарга адвоката ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 на дії, бездіяльність і постанову детектива НАБУ ОСОБА_4 від 14.03.2025 про відмову в задоволенні клопотання, для розгляду якої відповідно до статті 35 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) і протоколу автоматичного визначення слідчого судді визначено слідчого суддю ОСОБА_1 .
2. Короткий виклад скарги.
Скаржник у скарзі зокрема просив «Визнати дії та бездіяльність у кримінальному провадженні №52024000000000650 від 20.12.2024 старшого детектива Національного антикорупційного бюро України другого підрозділу детективів ОСОБА_5 при розгляді заяв, клопотань ОСОБА_3 . Скасувати постанову про відмову у задоволенні клопотання від 14.03.2025, винесену старшим детективом Національного антикорупційного бюро України другого підрозділу детективів ОСОБА_6 та зобов`язати розглянути мої заяви, клопотання у відповідності до вимог КПК України»,
що обґрунтовувалось зокрема таким: «09 березня 2025 року, а також 24.03.2025, я звернувся до Національного антикорупційного бюро України (далі НАБУ) із клопотанням в порядку ст. 220 КПК України щодо визнання ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №52024000000000650 від 20.12.2025 особою, яка має статус підозрюваного, а також просив надати мені відповіді на заяву від 07.02.2025, яку до НАБУ надіслала Спеціалізована антикорупційна прокуратура, надати відповідь на клопотання від 09.03.2025 та вирішити питання про закриття згаданого кримінального провадження відносно ОСОБА_3 за п.2 ч. 1 ст. 284 КПК України.
14 березня 2025 року старший детектив НАБУ Другого підрозділу детективів ОСОБА_7 винесла постанову про відмову у задоволенні клопотання, яку направила мені супровідним листом 14.03.2025 за №512-296\7545, однак вказаний лист із постановою надійшли мені простим листом 04.04.2025 року. У мене відсутні підтвердження про отримання згаданого листа саме у вказану дату, як і відсутні підтвердження у НАБУ про день відправки та отримання мною згаданих документів. Слід зазначити, що на конверті відсутній поштовий штамп із зазначенням дати, що також унеможливлює підтвердження відправки та отримання мною листа.
Слід зазначити, що 04.04.2025 мені також з НАБУ надійшов ще один лист від 26.03.2025 за № 512.296\8602, на конверті якого стоїть поштовий штамп з датою відправки 27.03.2025, яким також відмовлено у задоволенні моїх згаданих віще звернень…
Щодо підтвердження статусу підозрюваного у ОСОБА_3 слід зазначити, що з 29.07.2024 року по 25.11.2024 року Національним агенством з питань запобігання корупції (далі НАЗК) в особі головного спеціаліста другого відділу Управління проведення повних перевірок ОСОБА_8 було проведено повну перевірку декларації ОСОБА_3 за 2022 рік за результатами якої складено Довідку за № 624/24 від 25.11.2024 з частиною матеріалів було направлено на адресу Національного антикорупційного бюро України (далі НАБУ). З відповідей Національного агенства з питань запобігання корупції та старшого детектива НАБУ другого підрозділу детективів ОСОБА_9 приходжу до висновку, що 20.12.2024 до ЄРДР внесено відповідні відомості щодо суб?єкта декларування ОСОБА_3 за ч.1 ст. 366-2 КК України.
У відповіді від 18.02.2025, 14.03.2025 та 26.06.2025 зазначено, що ОСОБА_3 не є стороною кримінального провадження, а тому він і його представник не вправі звертатися до детектива/прокурора з клопотання.
Таке твердження вважаю помилковим з наступних підстав.
Дійсно, процесуальний статус осіб, щодо яких здійснюється кримінальне провадження чи збираються докази винуватості без повідомлення їх про підозру, в КПК не визначений. Однак відповідно до ч. 6 ст. 9 у випадках, коли положення цього кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади, визначені в його ч. 1 ст. 7…
Отже, кримінальне процесуальне законодавство виходить з того, що особа, стосовно якої розпочато досудове розслідування, навіть без повідомлення про підозру має право на захист, яке може бути реалізоване шляхом дотримання прав підозрюваного, визначених у ст. 42 КПК України.
Таким чином ? підстави вважати ОСОБА_3 підозрюваним, який наділений правом звернення до органу досудового розслідування та суду, як особисто, так і через свого представника - захисника.
З постановою детектива погодитися не можливо, оскільки воно суперечить вимогам Конституції України та позбавляє ОСОБА_3 права на здійснення захисту, подання доказів своєї невинуватості та іншого.
У постанові про відмову в задоволенні клопотання детектив робить посилання на ч. 5 ст. 40 КПК України та вказує на свою самостійність у своїй процесуальній діяльності та звертає мені увагу на недопустимість втручання в його діяльність. Однак таке твердження детектива є помилковим, оскільки я не втручаюся в його діяльність, а будучи захисником підозрюваного ОСОБА_3 дію в межах наданих йому прав, передбачених ст. 42 КПК України, яка надає права, визначені частиною 3 цієї статті, тобто дію в межах наданих повноважень.
Надалі детектив надає роз?яснення ст. 221 КПК України, однак жодного висновку з яких підстав відмовлено у задоволенні клопотання про ознайомлення ОСОБА_3 з окремими матеріалами кримінального провадження не робить. Потім детектив стверджує (дослівно): «Будь-яке розголошення відомостей досудового розслідування кримінального провадження несе загрозу втрати доказів», що також не відповідає дійсності, оскільки в разі зібрання детективом доказів, що знаходяться у матеріалах провадження, та ознайомлення з ними ОСОБА_3 немає жодної можливості їх знищити, а детектив втратити. Більше того, детектив навіть не наводить норму КПК, яка визначає загрозу втрати доказів після їх отримання детективом, хіба що знищення таких доказів самим детективом.
Вище мною наведено доводи щодо статусу у ОСОБА_3 підозрюваного в даному кримінальному провадженні, що спростовує доводи детектива про відсутність такого в ОСОБА_3 .
І останнє, оскільки детектив у всіх відповідях зазначає, що ОСОБА_3 не є стороною провадження, однак приймає рішення за результатами розгляду клопотання у формі постанови, що також свідчить про визнання детективом ОСОБА_3 як підозрюваного».
3. Обґрунтування позиції суду.
3.1. Згідно із частиною 1 статті 24 КПК кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку передбаченому цим кодексом.
Порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування встановлено статтями 303-308 КПК.
Пунктами 1-11 частини 1 статті 303 КПК визначено вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора, які можуть бути оскаржені на досудовому провадженні, а згідно з частиною 2 статті 303 КПК скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 цього кодексу.
Системне тлумачення цих норм свідчить, що КПК передбачає право звернутися до слідчого судді зі скаргою не на будь-яку бездіяльність чи рішення слідчого, дізнавача, прокурора, а лише передбачених їх безпосередніми обов`язками, строк виконання яких регламентований КПК.
Вимоги скаржника у заявах до НАБУ про надання витягу з ЄРДР, інформації і документів про групу детективів і прокурорів, про визнання особи такою, що має статус підозрюваного у кримінальному провадженні, про ознайомлення з матеріалами такого провадження і про закриття такого провадження, не підпадають під будь-яку підставу оскарження бездіяльності чи рішення або дій слідчого, дізнавача або прокурора, визначених пунктами 1-11 частиною 1 статті 303 КПК.
3.2. Належить зазначити, що частинами 1, 2 статті 220 КПК визначено, що клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій та у випадках, установлених цим кодексом, іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, або її представника слідчий, дізнавач, прокурор зобов`язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав. Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об`єктивних причин - надсилається їй.
Відповідно до частин 1, 2, 6 статті 223 КПК слідчі (розшукові) дії є діями, спрямованими на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні. Підставами для проведення слідчої (розшукової) дії є наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення її мети . Слідча (розшукова) дія, що здійснюється за клопотанням сторони захисту, потерпілого, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, проводиться за участю особи, яка її ініціювала, та (або) її захисника чи представника, крім випадків, коли через специфіку слідчої (розшукової) дії це неможливо або така особа письмово відмовилася від участі в ній . Під час проведення такої слідчої (розшукової) дії присутні особи, що її ініціювали, мають право ставити питання, висловлювати свої пропозиції, зауваження та заперечення щодо порядку проведення відповідної слідчої (розшукової) дії, які заносяться до протоколу.
Таким чином, клопотання про надання витягу з ЄРДР, інформації і документів про групу детективів і прокурорів, про визнання особи такою, що має статус підозрюваного у кримінальному провадженні, про ознайомлення з матеріалами такого провадження і про закриття такого провадження, не належать до категорії клопотань про виконання будь-яких процесуальних дій, оскільки до таких належать винятково слідчі (розшукові) дії, спрямовані на виконання завдань кримінального провадження, визначених статтею 2 КПК.
Окрім того, згідно з частиною 1 статті 42 КПК, підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим кодексом для вручення повідомлень.
Згідно із частиною 1 статті 278 КПК письмове повідомлення про підозру вручається у день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим кодексом для вручення повідомлень. Статтею 111 КПК визначено, що повідомлення у кримінальному провадженні є процесуальною дією, за допомогою якої слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд повідомляє певного учасника кримінального провадження про дату, час та місце проведення відповідної процесуальної дії або про прийняте процесуальне рішення чи здійснену процесуальну дію. Повідомлення учасників кримінального провадження з приводу вчинення процесуальних дій здійснюється у випадку, якщо участь цих осіб у таких діях не є обов`язковою. Повідомлення у кримінальному провадженні здійснюється у випадках, передбачених цим кодексом, у порядку, передбаченому главою 11 цього кодексу, за винятком положень щодо змісту повідомлення та наслідків неприбуття особи.
В матеріалах скарги відсутні докази повідомлення ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №52024000000000650 від 20.12.2024 про будь-яку підозру у спосіб, передбачений КПК, тобто такий не набув статусу підозрюваного у цьому кримінальному провадженні у сенсі статті 42 КПК, та доводи скаржника про протилежне є неспроможними.
3.3. Відповідно до частини 1 статті 304 КПК, скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого, дізнавача чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.
Зі змісту скарги вбачається, що її предметом є зокрема постанова детектива НАБУ від 14.03.2025 про відмову у задоволенні клопотання, яка направлена скаржнику супровідним листом 14.03.2025 за №512-296\7545, і скаржник стверджував, що така надійшла йому простим листом 04.04.2025, проте в ньому відсутні підтвердження про отримання згаданого листа саме у вказану дату.
Статтею 113 КПК визначено, що процесуальні строки - це встановлені законом або відповідно до нього прокурором, слідчим суддею або судом проміжки часу, у межах яких учасники кримінального провадження зобов`язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії. Будь-яка процесуальна дія або сукупність дій під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього кодексу
Частинами 1, 3, 5, 7 статті 115 КПК визначено, що строки, встановлені цим кодексом, обчислюються годинами, днями і місяцями. Строки можуть визначатися вказівкою на подію…При обчисленні строку днями строк закінчується о двадцять четвертій годині останнього дня строку… При обчисленні строків днями та місяцями не береться до уваги той день, від якого починається строк, за винятком строків тримання під вартою, проведення стаціонарної психіатричної експертизи, до яких зараховується неробочий час та які обчислюються з моменту фактичного затримання, взяття під варту чи поміщення до відповідного медичного закладу…При обчисленні процесуального строку в нього включаються вихідні і святкові дні, а при обчисленні строку годинами - і неробочий час. Якщо закінчення строку, який обчислюється днями або місяцями, припадає на неробочий день, останнім днем цього строку вважається наступний за ним робочий день, за винятком обчислення строків тримання під вартою та перебування в медичному закладі під час проведення стаціонарної психіатричної експертизи.
Згідно із частиною 1 статті 117 КПК, пропущений із поважних причин строк має бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду. Пропущений строк у кримінальному провадженні, що здійснюється з урахуванням особливостей, визначених статтею 615 цього кодексу, може бути поновлений, якщо заінтересована особа подала клопотання не пізніше 60 днів з дня припинення чи скасування воєнного стану.
З огляду на вищенаведене, поновленню підлягають порушені винятково з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом, адже дотримання строків звернення до суду є одним із засобів забезпечення виконання завдань кримінального провадження учасниками судового провадження, оскільки інститут строків у кримінальному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності та стимулює як суд, так й учасників кримінального процесу добросовісно користуватись правами та належно виконувати обов`язки. Відтак поважними причинами пропуску процесуального строку можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась із скаргою, заявою чи клопотанням, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.
Проте скаржник не навів будь-яких доказів існування реальних істотних перешкод чи труднощів для своєчасного подання скарги.
3.4. Відповідно до частин 4, 5 статті 304 КПК, слідчий суддя, суд відмовляє у відкритті провадження лише у разі, якщо скарга подана на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, що не підлягає оскарженню. Копія ухвали про відмову у відкритті провадження невідкладно надсилається особі, яка подала скаргу, разом із скаргою та усіма доданими до неї матеріалами.
Враховуючи вищенаведене, слідчий суддя вважає, що належить відмовити у відкритті провадження за скаргою на дії, бездіяльність і постанову детектива НАБУ ОСОБА_4 від 14.03.2025 про відмову в задоволенні клопотання, оскільки оскарження таких не передбачене КПК. Водночас з огляду на відмову у відкритті провадження, суд не вважає потрібним давати оцінку обставинам щодо недотримання строків звернення скаржника з цією скаргою.
Керуючись статтями 303-309, 369-372, 532 КПК суд
ПОСТАНОВИВ:
Відмовити у відкритті провадження за скаргою адвоката ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 на дії, бездіяльність і постанову детектива НАБУ ОСОБА_4 від 14.03.2025 про відмову в задоволенні клопотання, та повернути скаргу разом з усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`яти днів з дня її оголошення або отримання її копії (якщо ухвала постановлена без виклику осіб) шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_1 _____________