У Х В А Л А
31 березня 2025 року
м. Київ
справа № 991/2380/24
провадження № 61-3057ск25
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Ситнік О. М., Фаловської І. М.,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вищого антикорупційного суду від 17 вересня 2024 року та постанову Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 05 лютого 2025 року у справі за позовом Держави Україна в особі прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Макара Олега Ігоровича до ОСОБА_2, ОСОБА_1 про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави,
ВСТАНОВИВ:
Держава Україна в особі прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави.
Рішенням Вищого антикорупційного суду від 17 вересня 2024 року, яке залишено без змін постановою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 05 лютого 2025 року, задоволено позов.
Визнано необґрунтованими активами та стягнуто в дохід держави, належне ОСОБА_1 нерухоме майно, а саме:
- житловий будинок загальною площею 284,9 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 ;
- земельну ділянку площею 0,0373 га з кадастровим номером 3220881300:04:001:4265;
- земельну ділянку площею 0,0065 га з кадастровим номером 3220881300:04:001:4323;
- земельну ділянку площею 0,0053 га з кадастровим номером 3220881300:04:001:4325;
- земельну ділянку площею 0,0355 га з кадастровим номером 3220881300:04:001:4260;
- земельну ділянку площею 0,0307 га з кадастровим номером 3220881300:04:001:4263;
- земельну ділянку площею 0,0228 га з кадастровим номером 3220881300:04:001:4259.
10 березня 2025 року представник ОСОБА_1 - адвокат Слюсар В. В. через підсистему «Електронний Суд» направив до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Вищого антикорупційного суду від 17 вересня 2024 року та постанову Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 05 лютого 2025 року.
У касаційній скарзі просить суд касаційної інстанції скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.
Згідно з частиною першою статті 394 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).
Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга, з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).
В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу (частина восьма статті 394 ЦПК України).
Підставою касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України, а саме, що суди не врахували правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 07 червня 2024 року у справі № 369/15888/21, від 05 жовтня 2022 року у справі № 463/9914/20, від 23 січня
2019 року у справі № 355/385/17, 06 листопада 2019 року у справі № 161/7381/16-ц, 14 листопада 2018 року у справі № 2-383/2010.
Також заявник вважає, що суди необґрунтовано не розглянули клопотання про залучення співвідповідача ОСОБА_3 (дружини ОСОБА_2 ) та ОСОБА_4 як третю особа, оскільки їх майновий інтерес у цій справі очевидний. Крім цього, апеляційний суд, розглядаючи апеляційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_4 погодився з доводами вказаних скарг, що рішення суду першої інстанції порушує права, інтереси та обов`язки ОСОБА_4 .
Крім цього, заявник просить суд касаційної інстанції зупинити виконання рішення Вищого антикорупційного суду від 17 вересня 2024 року, яке залишено без змін постановою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 05 лютого
2025 року, до закінчення його перегляду в касаційному порядку.
Заявник вважає, що у випадку виконання судових рішень до моменту завершення касаційного розгляду, поворот виконання у разі його повного або часткового скасування буде утрудненим та /або неможливим. Крім цього заявник зазначає, що 05 березня 2025 року відкрито виконавче провадження № НОМЕР_1 за виконавчим документом на підставі оскаржуваного судового рішення, на підтвердження вказаного надає копію постанови державного виконавця.
Згідно з частиною третьою статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 43 ЦПК України учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
У частині восьмій статті 394 ЦПК України передбачено, що за наявності клопотання особи, яка подала касаційну скаргу, суд у разі необхідності вирішує питання про зупинення виконання рішення (ухвали) суду або зупинення його дії.
Відповідно до частини першої статті 436 ЦПК України суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку.
З урахуванням завдань та основних засад цивільного судочинства, визначених частинами першою, третьою статті 2 ЦПК України, вирішуючи питання про зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії, суд касаційної інстанції враховує необхідність у цьому, зокрема, у разі ймовірності утруднення повторного розгляду справи внаслідок можливого скасування судового рішення, забезпечення збалансованості інтересів сторін, запобігання порушенню прав осіб, які брали участь у справі, та які не брали такої участі, але рішенням суду вирішено питання про їх права, свободи чи обов`язки.
Отже, метою вирішення питання про зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії є недопущення порушення прав, свобод та охоронюваних законом інтересів особи, яка подала касаційну скаргу та інших осіб, які беруть участь у справі, якщо такі наслідки можуть настати у зв`язку з виконанням (дією) судового рішення.
Клопотання про зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії має бути мотивованим та містити обґрунтовані підстави для зупинення виконання/дії судового рішення, які підтверджені належними та допустимими доказами.
Колегія суддів вважає за необхідне задовольнити клопотання заявника про зупинення виконання рішення Вищого антикорупційного суду від 17 вересня
2024 року, яке залишено без змін постановою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 05 лютого 2025 року, до закінчення його перегляду в касаційному порядку, оскільки заявником доведено, що зупинення виконання оскаржуваного рішення може спричинити несприятливі наслідки для сторін.
Касаційна скарга подана у визначений законом строк та оформлена відповідно до вимог статті 392 ЦПК України, зокрема містять підстави касаційного оскарження, передбачену пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України.
З огляду на викладене, касаційний суд доходить висновку про відкриття касаційного провадження та витребування матеріалів справи.
Керуючись статтями 390, 392, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,
УХВАЛИВ:
Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Вищого антикорупційного суду від 17 вересня 2024 року та постанову Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 05 лютого 2025 року.
Витребувати з Вищого антикорупційного суду матеріали справи № 991/2380/24 за позовом Держави Україна в особі прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Макара Олега Ігоровича до ОСОБА_2, ОСОБА_1 про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави.
Зупинити виконання рішення Вищого антикорупційного суду від 17 вересня
2024 року, яке залишено без змін постановою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 05 лютого 2025 року, до закінчення його перегляду в касаційному порядку
Надіслати учасникам справи копію касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам, у строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: В. М. Ігнатенко
О. М. Ситнік
І. М. Фаловська