- Presiding judge (HACC): Halabala M.V.
Справа № 991/2857/25
Провадження 1-кс/991/2850/25
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
04 квітня 2025 року Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2, прокурора ОСОБА_3, захисника ОСОБА_4, підозрюваного ОСОБА_5, розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора першого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо
ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, народився у м. Кишенів, Республіка Молдова, громадянина України, проживає за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимий, який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1 КК України, у кримінальному провадженні № 52023000000000114, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідування 10 березня 2023 року, та
ВСТАНОВИВ:
1.До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання прокурора першого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_5 .
1.1.В обґрунтування клопотання детектив зазначає, що Слідчою групою детективів Четвертого Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52023000000000114 від 10.03.2023 в т.ч. за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1 КК України.
За твердженням детектива, в ході досудового розслідування встановлені такі обставини.
Відповідно до Указу Президента України від 02.11.2017 № 348/2017 «Про призначення суддів» ОСОБА_5 призначено на посаду судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області.
25 листопада 2024 року суддю Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_5 відсторонено від здійснення правосуддя у зв`язку з рішенням Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя про притягнення його до дисциплінарної відповідальності та застосування до нього дисциплінарного стягнення у виді подання про звільнення судді з посади.
Досудовим розслідуванням встановлено, що в період часу з 26.08.2022 по 04.06.2024 в м. Білгород-Дністровський Одеської області функціонувала організована група з числа працівників Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області, адвоката ОСОБА_6 та його помічника, учасники якої з особистих корисливих мотивів вчиняли тяжкі злочини, в т.ч. перешкоджання законній діяльності ЗСУ та інших військових формувань та незаконне переправлення осіб через державний кордон України, шляхом забезпечення ухвалення судових рішень про начебто самостійне виховання батьком дитини віком до 18 років за неправомірну вигоду, за надуманими обставинами, без перевірки доказів з істотним порушенням норм процесуального права.
6 березня 2023 року голова Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_7 залучив до вказаної організованої групи суддю вказного суду ОСОБА_5 . Зокрема, ОСОБА_7, будучи головою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області, використовуючи службове становище, 06.03.2023 організував збори суддів Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області щодо визначення спеціалізації суддів з розгляду конкретних категорій судових справ, на яких за пропозицією ОСОБА_7 змінено спеціалізацію суддів, в т.ч. судді ОСОБА_5 визначено спеціалізацію: спори, що виникають із сімейних правовідносин. Відповідно до відведеної ОСОБА_5 ролі останній повинен був та діяв з корисливих мотивів з метою досягнення злочинного результату у вигляді перешкоджання законній діяльності ЗСУ та іншим військовим формуванням, а також незаконного переправлення осіб через державний кордон України та одержання за це неправомірної вигоди.
З цією метою ОСОБА_5 ухвалював позитивні судові рішення у справах про самостійне виховання батьком дитини, в т.ч. за надуманими обставинами, з істотним порушенням норм процесуального права без фактичного дослідження доказів, переважно в одне судове засідання. На виконання своєї ролі в організованій групі ОСОБА_5 за погодженням із ОСОБА_7 залучив до організованої групи свого помічника ОСОБА_8 . Останній для на виконання вказівки ОСОБА_5 здійснював комунікацію з адвокатом ОСОБА_6 та іншими адвокатами, а також з працівниками суду для забезпечення авторозподілу судових справ на заздалегідь визначеного суддю ОСОБА_5 та готував проекти відповідних рішень.
Авторозподіл вказаної категорії справ на заздалегідь визначених суддів, здійснювався за вказівкою ОСОБА_7 шляхом незаконного втручання в роботу автоматизованих систем в органах та установах системи правосуддя.
В період часу функціонування організованої групи суддею Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_5 ухвалено 348 позитивних судових рішень про самостійне виховання батьком дитини віком до 18 років.
За час функціонування організованої групи, встановлені фактичні обставин кримінальних правопорушень, в яких підозрюється ОСОБА_5, а саме:
У невстановлений період часу, але не пізніше 06.06.2023, ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_2, домовилася з адвокатом ОСОБА_6 щоб він забезпечив ухвалення позитивного судового рішення про самостійне виховання батьком неповнолітньої дитини для можливості отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації її чоловіком ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_3 .
ОСОБА_6 06.06.2023, на виконання спільно розробленого із ОСОБА_7 плану, з корисливих мотивів, з метою забезпечення приховування кримінально протиправної діяльності організованої групи, маскуючи її під офіційну адвокатську діяльність, уклав із ОСОБА_10 договір про надання правової допомоги. Відповідно до додатка 1 до вказаного договору, адвокатське бюро «Клименко та партнери» надає правову допомогу клієнту шляхом звернення до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області з цивільним позовом про визначення місця проживання дитини ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_4, разом із батьком ОСОБА_10 шляхом відібрання дитини від матері ОСОБА_9 без позбавлення її батьківських прав у зв`язку із самостійним вихованням дитини батьком без участі матері та захисту прав позивача у відповідній цивільній справі. Вартість послуг адвоката, відповідно до вказаного договору з додатком, становила 4000 дол. США, або 152 тис. грн.
За домовленістю з ОСОБА_6, ОСОБА_9 09.06.2023 о 12 год 28 хв перерахувала на його рахунок НОМЕР_1 в ПАТ «МТБ БАНК» плату за забезпечення ухвалення вищевказаного судового рішення у розмірі 152 тис. грн із зазначенням призначення платежу: «Оплата за Договором про надання правової допомоги від 06.06.2023 року. за ОСОБА_10 . Платник: НОМЕР_2 ОСОБА_12 ». Після чого ОСОБА_9 разом із ОСОБА_10 надали ОСОБА_6 копії своїх документів, а саме: довідок про присвоєння реєстраційних номерів облікової картки платників податків, паспортів громадян України, свідоцтва про шлюб, свідоцтва про народження їх спільної дитини ОСОБА_11 - ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Після отримання вищезазначених копій документів ОСОБА_6, залучив свого помічника ОСОБА_13, який на виконання спільного плану організованої групи особисто завірив їх від імені позивача ОСОБА_10 та забезпечив складання позовної заяви, яку особисто підписав від імені ОСОБА_10 .
Також ОСОБА_6 на виконання спільно розробленого із ОСОБА_7 плану, з метою забезпечення підсудності за Білгород-Дністровським міськрайонним судом Одеської області забезпечив виготовлення договору про начебто оренду та фактичне проживання відповідача ОСОБА_9 на території м. Білгород-Дністровського.
У не встановлений слідством час, але не пізніше 09.06.2023, ОСОБА_13 за вказівкою ОСОБА_6 забезпечив передачу позовної заяви ОСОБА_10 до ОСОБА_9 разом з додатками та грошовою винагородою консультанту вказаного суду ОСОБА_14 з метою розподілу судової справи на суддю ОСОБА_5 .
Консультант суду в Білгород-Дністровському міськрайонному суді Одеської області ОСОБА_14 09.06.2023 о 13 год 46 хв, отримавши заяву для реєстрації судової справи та її розподілу на суддю ОСОБА_5, створила реєстраційну картку вхідного документа на вказану справу в автоматизованій системі документообігу суду «КП «Д-3», у результаті чого було зареєстровано судову справу № 495/6045/23, після чого на виконання плану організованої групи, враховуючи вказівку ОСОБА_7, умисно внесла неправдиві відомості до системи з метою розподілу зазначеної справи на заздалегідь визначеного суддю, що підтверджується висновком експертів за результатами проведення комісійної судової комп`ютерно-технічної експертизи Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 11.07.2024 № 1638/24-35.
Зокрема, автоматизований розподіл вказаної справи проведено ОСОБА_14 09.06.2023 о 13:48:00.
Для одноособового розгляду вказаної справи обрано суддю ОСОБА_5 .
Спільними діями учасників організованої групи, в т.ч. ОСОБА_7, з метою штучного створення підстав ОСОБА_10 для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, що призвело до перешкоджання законній діяльності ЗСУ та інших військових формувань, судова справа № 495/6045/23 шляхом втручання в судову автоматизовану систему документообігу суду «КП «Д-3», була розподілена на заздалегідь визначеного суддю ОСОБА_5
ОСОБА_5 9 червня 2023 постановив ухвалу про відкриття провадження у справі № 495/6045/23.
ОСОБА_5 16.06.2023, виконуючи визначену йому ОСОБА_7 роль в організованій групі, на виконання мети такої групи, в т.ч. спрямованої на перешкоджання законній діяльності ЗСУ та інших військових формувань, будучи суддею, знаючи чинне законодавство України, усвідомлюючи кримінально протиправний характер своїх дій, у підготовчому судовому засіданні у справі № 495/6045/23 без участі сторін, без органу опіки та піклування, з істотним порушення норм процесуального права ухвалив рішення про визначення місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_4, з батьком ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_3 у м. Києві та відібрання неповнолітньої дитини ОСОБА_11 від матері ОСОБА_9, без позбавлення її батьківських прав, для проживання із батьком ОСОБА_10 у зв`язку з фактом самостійного виховання малолітньої дитини батьком ОСОБА_10 без участі матері, що дало підставу ОСОБА_10 отримати відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.
У кінці липня - на початку серпня 2023 року ОСОБА_6, перебуваючи у невстановленому місці, за невстановлених обставин, реалізовуючи спільно розроблений із ОСОБА_7 план, з метою штучного створення підстав ОСОБА_10 для отримання відстрочки від мобілізації в період дії воєнного стану, що призвело до перешкоджання законній діяльності ЗСУ та інших військових формувань, організував передачу ОСОБА_10 рішення судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_5 у справі № 495/6045/23.
ОСОБА_10 05.09.2024 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_5 із заявою про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації разом з рішенням суду у справі № 495/6045/23.
Надалі, 18.09.2024 ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_3 надано відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 4 ст. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», як особі, яка сама утримує дитину віком до 18 років.
Крім того, у період функціонування організованої групи, ОСОБА_7 на виконання ролі організатора такої групи забезпечував приховування їх кримінально протиправної діяльності та запобігав викриттю їх злочинної діяльності через наявні зв`язки в правоохоронних органах.
Таким чином, на переконання сторони обвинувачення, ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється в перешкоджанні законній діяльності ЗСУ та інших військових формувань в особливий період, вчинене організованою групою, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1 КК України.
1.2.Крім того, досудовим розслідуванням з`ясовано, що приблизно в березні 2024 року, більш точний час органом досудового розслідування не встановлено, через публічне обговорення можливих змін в законодавство, яке відбулося 18.05.2024, на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» від 11.04.2024 № 3633-IX, ОСОБА_15, враховуючи дружні стосунки із ОСОБА_7 та позитивний досвід ухвалення ним необхідного судового рішення в інтересах ОСОБА_15 за позовом ОСОБА_16, звернувся до ОСОБА_7 з проханням організувати та забезпечити ухвалення позитивного судового рішення про позбавлення батьківських прав ОСОБА_17, яка є донькою ОСОБА_15, на користь ОСОБА_16 з метою отримання ним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.
ОСОБА_7 погодився організувати ОСОБА_16 ухвалення відповідного судовго рішення та зазначив перелік документів, які необхідно зібрати ОСОБА_16, у т.ч. нотаріально засвідчену згоду матері на позбавлення її батьківських прав. До вказаного злочину ОСОБА_7 за не встановлених слідством обставин залучив свою помічницю ОСОБА_18 у не встановлений слідством час, але не пізніше 08.04.2024 та ОСОБА_5 у не встановлений слідством час, але не пізніше 25.04.2024.
ОСОБА_18, будучи помічником судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_7, забезпечувала розподіл позовної заяви на суддю вказаного суду ОСОБА_5, шляхом подачі позовних заяв від імені ОСОБА_16 до ОСОБА_17 про позбавлення батьківських прав матері без підпису позивача та без додатків з подальшим забезпеченям написання та подачі невстановленою особою від імені ОСОБА_16 заяв про повернення позовної заяви у випадках розподілу на непортібного суддю.
Так, вперше позовна заява від імені ОСОБА_16 була подана невстановленою особою 08.04.2024 без підпису та без додатків, за результатом чого зареєстровано судову справу № 495/3099/24, яка була розподілена на суддю вказаного суду ОСОБА_19 . Вдруге позовна заява від імені ОСОБА_16 подана невстановленою особою 12.04.2024 без підпису та без додатків, за результатом чого зареєстровано судову справу № 495/3345/24, яка розподілена на суддю вказаного суду ОСОБА_20 . Втретє позовна заява від імені ОСОБА_16 подана невстановленою особою 23.04.2024 без додатків, за результатом чого зареєстровано судову справу № 495/3650/24, яка була розподілена на суддю вказаного суду ОСОБА_20 . Вчетверте позовна заява від імені ОСОБА_16 подана невстановленою особою 24.04.2024 без додатків, за результатом чого зареєстровано судову справу № 495/3710/24, яка була розподілена на суддю вказаного суду ОСОБА_21 . Всі вищезазначені позовні заяви були повернуті позивачу на підставі заяв про повернення позовної заяви від імені ОСОБА_16, які він не підписував, а також не знає вказаних фактів. Крім того, з 29.03.2024 по 15.04.2024 ОСОБА_16 перебував за кордоном.
З приводу забезпечення розподілу судової справи на заздалегідь визначеного суддю ОСОБА_15 за вказівкою ОСОБА_7 контактував із ОСОБА_18
ОСОБА_18, усвідомлюючи кримінально протиправний характер своїх дій, з метою забезпечення можливості ОСОБА_16 отримати відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації за вказівкою ОСОБА_7 з п`ятого разу забезпечила реєстрацію та розподіл судової справи за позовом ОСОБА_16 до ОСОБА_17, зокрема справа зарєстрована за № 495/3746/24 та розподілена на суддю вказаного суду ОСОБА_5 .
Після розподілу згаданої справи на суддю ОСОБА_5, але не пізніше 04.06.2024, під час чергового спільного обіду ОСОБА_15, ОСОБА_7 та ОСОБА_5 в ресторані «Арго» за адресою: вул. Грецька, 33, м. Білгород-Дністровський, Одеська обл, ОСОБА_5 повідомив ОСОБА_15, що в нього на розгляді перебуває справа за позовом ОСОБА_16 та зазначив, що у ній буде прийняте позитивне рішення.
ОСОБА_5 на виконання своєї ролі в організованій групі та вказівки організатора зазначеної групи ОСОБА_7 26.04.2024 постановив ухвалу про відкриття провадження у справі № 495/3746/24.
ОСОБА_5 04.06.2024, усвідомлюючи кримінально протиправний характер своїх дій, з метою забезпечення можливості ОСОБА_16 отримати відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації за вказівкою ОСОБА_7 з істотним порушенням норм процесуального права ухвалив позитивне рішення в судовій справі № 495/3746/24, яким позбавив ОСОБА_17 батьківських прав щодо малолітньої дитини ОСОБА_22, ІНФОРМАЦІЯ_6
ОСОБА_16 12.08.2024 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_7 із заявою про отримання відстрочки від призову на військову службу та 13.08.2024 отримав її у зв`язку з самостійним вихованням та утриманням дитини віком до 18 років за рішеннями суду, а саме у справах № 495/8702/22 та № 495/3746/24.
Таким чином, на переконання сторони обвинувачення, ОСОБА_5, обґрунтовано підозрюється в перешкоджанні законній діяльності ЗСУ та інших військових формувань в особливий період, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, тобто у повторному вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1 КК України.
2.В обґрунтування необхідності застосування запобіжного заходу у виді тримання ОСОБА_5 під вартою прокурор у клопотанні зазначає про наявність ризиків, які дають підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України. Вказує на ризики переховування від органів досудового розслідування та/або суду, незаконного впливу на свідків, інших підозрюваних, експерта, спеціаліста у цьому кримінальному провадженні, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.
2.1.Неможливість запобігання зазначеним вище ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів обґрунтовує тим, що це не дасть можливості досягти дієвості кримінального провадження та мети застосування запобіжного заходу. Крім того, до підозрюваного вже була застосована застава, яка не була ним внесена.
3.При постановленні ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відповідності до вимог ст. 183 КПК України прокурор просить визначити розмір застави у розмірі 2 013 620 грн. Вважає, що такий розмір застави здатний запобігти ризикам.
3.1.У випадку внесення застави прокурор просить покласти на підозрюваного обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.
4.В підтвердження того, що підозрюваному надані копії клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу, прокурор долучив розписку підозрюваного. Згідно з нею ОСОБА_5 отримав ці документи 02 квітня 2024 о 08 год 50 хв.
5.В судовому засіданні сторони кримінального провадження висловили такі позиції:
5.1.Прокурор клопотання підтримав, просив задовольнити його. Додатково зазначив, що менш суворий запобіжний захід, ніж тримання під вартою або застава у визначеному розмірі, не зможе забезпечити дієвість кримінального провадження та належну поведінку підозрюваного. Розмір застави визначений виходячи із майнового стану підозрюваного, такий розмір не є непомірним з огляду на можливості внесення застави іншою особою. Прокурор звернув увагу, що до ОСОБА_5 було вже застосовано запобіжний захід у вигляді застави 26 лютого 2025 року, проте підозрюваний так і не вніс визначену слідчим суддею суму.
5.2.Захисник проти задоволення клопотання заперечував. Послався на відсутність ризиків кримінального провадження. Всі ризики, про які говорить прокурор, є лише ймовірними. Зазначив, що підозра є необґрунтованою і зводиться лише незгоди із судовим рішенням. Звертав увагу, що рішення, про які йде мова у клопотанні, навіть не були оскаржені у судовому порядку. Зазначив, що ОСОБА_5 не має наміру переховуватись від органу досудового розслідування чи суду, а навпаки планує доводити свою невинуватість у суді. У випадку застосування запобіжного заходу просив врахувати, що ОСОБА_5 має ІІ групу інвалідності, проходить постійні дороговартісні лікування. Всі гроші, які офіційно отримує, витрачає на лікування, тому немає жодних заощаджень для того, щоб внести заставу. Просив обрати його клієнту запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, а у випадку все-таки застосування застави, то визначати її в межах 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме 242 240 грн.
5.3.Підозрюваний підтримав думку свого захисника. Зазначив, що немає таких коштів для внесення застави. Вказав, що у випадку визначення йому застави зможе внести лише 1 млн грн.
6.Заслухавши учасників кримінального провадження, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов таких висновків.
6.1.У відповідності до ст. 12 КПК України під час кримінального провадження ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом.
Розділ II Кримінального процесуального кодексу України визначає, що з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи забезпечення цього провадження. До заходів забезпечення згідно з п. 9 ч. 2 ст. 131 цього кодексу віднесені також запобіжні заходи. Порядок застосування до особи запобіжних заходів визначений главою 18 КПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.
У відповідності до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
6.2.З аналізу зазначених норм слідує, що запобіжні заходи можуть застосовуватися, зокрема, до підозрюваного. Підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276 - 279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення (ч. 1 ст. 42 КПК України).
Як підтверджується витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 01 квітня 2025 року, досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52023000000000114 розпочате 10 березня 2023 року за ч. 3 ст. 332, ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 369, ч. 3 ст. 332, ч. 2 ст. 376-1, ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 369, ч. 3 ст. 332, ч. 3 ст. 369, ч. 3 ст. 369, ч. 3 ст. 369, ч. 3 ст. 369, ч. 3 ст. 369, ч. 3 ст. 369, ч. 1 ст. 114-1, ч. 1 ст.114-1ч. 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 332 КК України. ОСОБА_5 19 лютого 2025 року повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1 КК України, що підтверджується письмовим повідомленням про підозру з відміткою ОСОБА_5 про його отримання 19 лютого 2025 року о 10 год 21 хв.
Отже, у відповідності до вимог ст. 42 КПК України ОСОБА_5 має статус підозрюваного у цьому кримінальному провадженні і щодо нього може вирішуватися питання про застосування запобіжного заходу.
6.3.Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років (п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК).
6.4.Ба більше, під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 437-442-1 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті (ч. 6 ст. 176 КПК).
6.5.Крім того, під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442-1 Кримінального кодексу України.
Санкція ч. 1 ст. 114-1 КК України передбачає позбавлення волі на строк від трьох до п`яти років. Отже, виходячи із кваліфікації кримінального правопорушення - ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1 КК України - застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є законодавчо передбаченим.
Разом з тим, на підставі ст. 183 КПК слідчий суддя зауважує, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам кримінальним провадження.
6.6.Системний аналіз норм чинного законодавства свідчить про те, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу дослідженню підлягають чотири групи обставин:
- обґрунтована підозра у вчиненні особою кримінального правопорушення;
- ризики кримінального провадження;
- обставини стосовно підозрюваного, передбачені статтею 178 КПК України;
- обставини, які є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених ч. 1 ст. 176 КПК України, не може запобігти доведеним під час розгляду клопотання ризикам.
Разом з тим, коли йдеться про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слід також зважати на те, чи наявні у справі специфічні ознаки того, що цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують правило поваги до особистої свободи (напр., рішення у справі «Лабіта проти Італії» (980_009) (Labita v. Italy), № 26772/95, п. 153, ECHR 2000-IV)
За таких умов слідчому судді належить дослідити кожен із зазначених вище критеріїв окремо.
7.Щодо обґрунтованості підозри
7.1.Згідно зі ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. Оскільки чинне законодавство не розкриває поняття обґрунтованої підозри, враховуючи ст. 8, 9 КПК України, слід керуватися позиціями Європейського суду з прав людини. З точки зору практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри - це певний стандарт доказування, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182). При чому факти, які викликали підозру, не обов`язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для того, щоб не лише обґрунтувати засудження, а й пред`явити обвинувачення, що є наступною стадією в процесі розслідування кримінальної справи (рішення у справі "Murray v.United Kingdom", 14310/88, 28.10.94, п. 55).
7.2.В цьому кримінальному провадженні йдеться про ймовірну причетність ОСОБА_5 до кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1 КК України.
7.3.Із клопотання та доданих до нього матеріалів кримінального провадження вбачається, що в ході досудового розслідування встановлюються обставини участі ОСОБА_5 у перешкоджанні законній діяльності ЗСУ та інших військових формувань в особливий період, вчинене організованою групою, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1 КК України та у перешкоджанні законній діяльності ЗСУ та інших військових формувань в особливий період, за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1 КК України.
7.4.Описана у клопотанні фабула у сукупності з наданими прокурором поясненнями та представленими матеріалами кримінального провадження дає слідчому судді можливість дійти висновку про наявність ознак кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1 КК України.
7.5.Для визначення причетності ОСОБА_5 до подій кримінального правопорушення слідчим суддею досліджено докази, надані сторонами, зокрема:
-Заява ОСОБА_20 про вчинення кримінального правопорушення від 08.10.2024 №294/27694-00-кп;
-Заява ОСОБА_13 про вчинення кримінального правопорушення від 05.11.2024 ЗГ № П-15083;
-Заява ОСОБА_14 про вчинення кримінального правопорушення від 19.11.2024 ЗГ № К-15959;
- Протокол допиту свідка ОСОБА_23 (секретар судового засідання у судді ОСОБА_5 ) від 01.10.2024;
-Протокол допиту свідка ОСОБА_24 (адвокат) від 04.10.2024;
- Протокол допиту підозрюваного ОСОБА_15 від 19.09.2024;
-Протокол допиту підозрюваного ОСОБА_13 (помічник адвоката ОСОБА_6 ) від 17.10.2024;
-Протокол допиту підозрюваного ОСОБА_14 (консультант суду, відповідальна за авторозподіл справ) від 19.11.2024;
- Протокол допиту свідка ОСОБА_25 (начальник місцевого органу опіки та піклування) від 05.04.2024;
- Рішення Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 25.11.2024 № 3408/1дп/15-24 про притягнення судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_5 до дисциплінарної відповідальності.
-Протокол допиту свідка ОСОБА_10 від 22.10.2024;
-Лист-відповідь РТЦК від 21.10.2024 № 7/16036 щодо використання ОСОБА_10 документів для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації;
-Протокол огляду Інтегрованої міжвідомчої автоматизованої системи «Аркан» від 30.01.2025 щодо перетину кордону ОСОБА_9 (відповідач в день підписання договору оренди житла в м. Білгород-Дністровському, для штучного визначення підсудності, фактично перебувала за кордоном);
-Судова справа № 495/6045/23 за позовом ОСОБА_10 до ОСОБА_9 «про визначення місця проживання малолітньої дитини разом з батьком та відібрання малолітньої дитини у матері»;
-Протокол допиту свідка ОСОБА_16 від 19.08.2024;
-Протокол допиту підозрюваного ОСОБА_15 від 18.08.2024;
-Лист-відповідь РТЦК від 04.09.2024 № 6572 щодо отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації ОСОБА_16 ;
- Протокол НСРД від 19.04.2024 № 19/3789 щодо забезпечення авторозподілу судової справи на заздалегідь визначеного суддю (розмова помічника судді ОСОБА_7 ОСОБА_18 з ОСОБА_15, в якому ОСОБА_18 звітує, що справа згідно з авторозподілом потрапила на суддю ОСОБА_26, після чого особи домовляються, що продовжать здійснювати авторозподіл на іншого суддю);
-Судова справа № 495/3746/24 за позовом ОСОБА_16 до ОСОБА_17 «про позбавлення батьківських прав» (в матеріалах справи наявний висновок органу опіки та піклування про неможливість встановлення доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_17 );
-Висновок експертів за результатами проведення комісійної судової комп`ютерно-технічної експертизи Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 11.07.2024 № 1638/24-35 щодо підтвердження незаконного втручання в судову автоматизовану систему документообігу суду;
-Протокол огляду реєстру судових рішень від 02.12.2024 щодо огляду та аналізу судових рішень Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області «про встановлення факту самостійного виховання дитини»;
-іншими матеріалами кримінального провадження в сукупності.
7.6.Аналізуючи доводи сторони захисту про те, що сторона обвинувачення не довела із високим рівнем обґрунтованості наявність в діяннях ОСОБА_5 інкримінованих складів кримінальних правопорушень слідчий суддя зазначає, що стандарт доказування «обґрунтована підозра» є багаторівневою категорією. В ході перебігу кримінального провадження «обґрунтована підозра» повинна збільшуватись за рівнем «обґрунтованості» припущення про вчинення кримінального правопорушення конкретною особою. Сторона обвинувачення на даному етапі кримінального провадження наводить обсяг доказів, які свідчать про високий ступінь обґрунтованості підозри ОСОБА_5 Cлідчий суддя враховує mutatis mutandis позицію, що міститься у п. 95 рішення ЄСПЛ у справі Koroleva v. Russia: «наявність загального ризику, що випливає з організованого характеру злочинної діяльності, може бути прийнятним як обґрунтування для тримання під вартою на початкових стадіях провадження». Разом з тим, слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих відомостей повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувальних заходів.
7.7.Досліджені матеріали у взаємному зв`язку з обставинами кримінального правопорушення, дають слідчому судді підстави дійти до висновку про наявність обґрунтованої підозри. Так, з наданих до клопотання матеріалів вбачається, що ОСОБА_5 здійснив перешкоджання законній діяльності ЗСУ та інших військових формувань в особливий період, вчинене організованою групою, а також перешкоджання законній діяльності ЗСУ та інших військових формувань в особливий період, за попередньою змовою групою осіб.
7.8.Відповідно до ч. 4 ст. 193 КПК України за клопотанням сторін або за власною ініціативою слідчий суддя має право дослідити будь-які матеріали, що мають значення для вирішення питання про застосування запобіжного заходу. У світлі конкретних обставин даного клопотання досліджених матеріалів достатньо для того, щоб в рамках судового контролю, який здійснюється слідчим суддею при розгляді питання про застосування запобіжного заходу, дійти висновку про наявність обґрунтованої підозри. Підозра є обґрунтованою, вона ґрунтується на відомостях, що об`єктивно пов`язують підозрюваного із вчиненими кримінальними правопорушеннями. При чому під час розгляду клопотання не виникло будь-якого іншого розумного обґрунтування участі підозрюваного у подіях, про які йдеться, ніж та, щодо якої стверджує прокурор. Розумність версії сторони обвинувачення підтверджується матеріалами судової справи. Зокрема, на даному етапі кримінального провадження факти зазначені в клопотанні, вбачаються такими, що могли мати місце в об`єктивній реальності, і вони в достатній мірі пов`язуються з подією інкримінованих кримінальних правопорушень.
8.Щодо ризиків кримінального провадження
8.1.Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що підозрюваний однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити під час вирішення питання про застосування запобіжного заходу або в майбутньому. Отже ризики, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК, слід вважати наявними за умови достатньої вірогідності їх здійснення.
8.2.Як обов`язковий критерій застосування запобіжного заходу ризик кримінального провадження має прогностичний характер, його визначення у конкретний проміжок часу спрямоване на усунення негативного впливу на кримінальне провадження в майбутньому. Безумовно, наявність заявлених ризиків має обґрунтовуватися, а обов`язки, про покладення (продовження) яких клопоче прокурор у разі внесення застави, - бути у взаємозв`язку з ними. Однак в переважній більшості випадків, враховуючи їх вірогідний характер, класичні категорії доказування, притаманні судовому процесу, при їх обґрунтуванні не застосовуються. При встановленні ризиків кримінального провадження слідчий суддя застосовує стандарт достатності підстав вважати, що підозрюваний може вдатися до дій на шкоду кримінальному провадженню. Оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, слідчий суддя має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.
8.3.На переконання сторони обвинувачення, в цьому провадженні існують ризики, що підозрюваний може:
- переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
- незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Заявлені ризики заслуговують на увагу.
8.4.Щодо ризику переховування від органів досудового розслідування та суду.
8.4.1. ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1 КК України. Характер інкримінованих правопорушень пов`язаний з корисливою спрямованістю та використанням службового становища (що може свідчити про свідому позапроцесуальну поведінку). Злочини, які інкримінуються ОСОБА_5, є тяжкими кримінальними правопорушеннями, їх санкція передбачає покарання у виді позбавленням волі на строк від п`яти до восьми років. Отже, очікування можливого суворого вироку може мати значення при визначенні ризику переховування. Разом з тим, самої лише тяжкості інкримінованого злочину недостатньо для висновку про можливі спроби підозрюваного переховуватися, тому вона оцінюється у світлі таких факторів, як характер людини, її моральні принципи, місце проживання, робота, засоби до існування, сімейні зв`язки, а також будь-які інші зв`язки з країною, в якій особу притягнуто до кримінальної відповідальності (рішення у справі "Becciev v. Moldova", п. 58). Отже, слідчий суддя, вирішуючи питання щодо застосування запобіжного заходу, враховує тяжкість злочинів, в яких підозрюється ОСОБА_5, у сукупності з іншими обставинами, якими в цьому випадку є законодавчі приписи щодо неможливості застосування "пільгових" інститутів кримінального права у відповідній категорії справ.
8.4.2.Ба більше, ОСОБА_5 є суддею Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області з 02.11.2017. З 25.11.2024 ОСОБА_5 тимчасово відсторонений від здійснення правосуддя у зв`язку з рішенням Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя про притягнення його до дисциплінарної відповідальності та застосування до нього дисциплінарного стягнення у виді подання про звільнення судді з посади.
8.4.3. ОСОБА_5 не одружений та не має у власності нерухомого майна, що вказує на відсутність прив`язаності до конкретної місцевості та враховуючи тимчасове відсторонення його від здійснення правосуддя створює ризики зміни місця проживання на території України, з метою переховування від органу досудового розслідування.
8.4.4.Крім того, ОСОБА_5 уродженець Республіки Молдова та має паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_3 від 25.11.2021, дійсний до 25.11.2031.
8.4.5.При цьому, Білгород-Дністровський район Одеської області територіально розташований безпосередньо на кордоні України з Республікою Молдова, що підсилює цей ризик, шляхом несанкціонованого перетину державного кордону України поза встановленими пунктами пропуску та унеможливлює здійснення ефективного і своєчасного контролю за місцем перебування підозрюваного, шляхом застосування інших, більш м`яких, запобіжних заходів, ніж застава.
8.4.6.Також слідчий суддя зазначає, що досудове розслідування, як процедура, пов`язана з притягненням особи до відповідальності, не є статичним, що обумовлює можливість непрогнозованої зміни поведінки такої особи. Адже співставлення можливих негативних для підозрюваного наслідків переховування у вигляді його потенційного ув`язнення у невизначеному майбутньому, із можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі у перспективі робить цей ризик достатньо високим. Отже, оцінюючи можливість підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування, слідчий суддя вважає такі дії вірогідними в будь-який момент кримінального провадження.
Отже, оцінюючи можливість підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування та суду, слідчий суддя вважає такі дії цілком вірогідними в будь-який момент кримінального провадження.
8.5.Також досить вірогідним є заявлений ризик можливого незаконного впливу на свідків та інших співучасників кримінального провадження.
8.5.1.Так, ризик незаконного впливу на свідків також є досить обґрунтованим. Слідчим суддею береться до уваги, що ОСОБА_5, використовуючи свій авторитет, досвід та службове становище, матиме можливість впливу на свідків у кримінальному провадженні, особливо апарату суду, які разом з ним працюють та перебувають у підпорядкуванні. Статус судді особливо щодо осіб, які тривалий час перебували в його підпорядкуванні, створює загрозу впливу на них як свідків та створить передумови підбурення їх до дачі неправдивих показань, або відмови від надання таких, з метою уникнення кримінальної відповідальності.
8.5.2.Ризик незаконного впливу на інших осіб об`єктивізується також з огляду на встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні. Так, спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).
Тобто ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом. За таких обставин заборона спілкуватися з певними визначеними особами як наслідок встановлення ймовірного впливу на них - це об`єктивна необхідність забезпечення недоторканості показань інших учасників кримінального провадження, які мають доказову цінність. За таких умов слідчий суддя доходить висновку про достатню вірогідність ризику впливу на свідків, оскільки, не будучи обмеженим у вільному доступі до інших осіб, підозрюваний може здійснювати на них вплив з метою їх спонукання до ненадання показань, перекручування або спотворення обставин, які їм відомі.
8.6.Щодо ризику перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, то слідчий суддя встановив, що він також є реальним на вказаній стадії.
8.6.1.Вказаний ризик є досить обґрунтованим, з огляду на таке. ОСОБА_5 в силу своєї посади, особистих якостей, має широке коло зв`язків в правоохоронних органах, органах державної влади та місцевого самоврядування, які він може використати з метою незаконного ухиляння від виконання покладених на нього обов`язків, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином для уникнення кримінальної відповідальності.
8.6.2.Також вказаний ризик обґрунтовується тим, що обставини та характер вчинених кримінальних правопорушень свідчать про високий рівень підготовки та конспіративності дій ОСОБА_5 під час вчинення злочинів, що підтверджує схильність та здатність останнього приховувати та маскувати свої протиправні дії всіма доступними силами та засобами, а відтак дає підстави вважати, що він може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
8.7.З урахуванням обґрунтованої підозри та встановлених ризиків кримінального провадження, застосування до підозрюваного запобіжного заходу вбачається обґрунтованим. Отже, на даному етапі кримінального провадження застосування запобіжного заходу є об`єктивно необхідним з метою дієвості відповідного кримінального провадження і належної процесуальної поведінки підозрюваного.
9.Щодо обставин, які стосуються особи підозрюваного відповідно до ст. 178 КПК України
9.1.Згідно зі ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків кримінального провадження, слідчий суддя на підставі наданих сторонами матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності додаткові відомості щодо кримінального правопорушення та особи підозрюваного.
9.2.Дослідивши надані сторонами кримінального провадження відомості, слідчий Дослідивши надані сторонами кримінального провадження відомості, слідчий суддя під час обрання ОСОБА_5 запобіжного заходу враховує такі обставини:
- надані відомості свідчать про вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1 КК України;
- інкриміновані кримінальні правопорушення відносяться до тяжких і у разі визнання підозрюваного винуватим йому загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років;
- станом на сьогоднішній день ОСОБА_5 виповнилося 45 повних років;
- стан здоров`я підозрюваного, його інвалідність ІІ групи та необхідність постійного лікування;
- витрати на лікування підозрюваного;
- підозрюваний з 2017 року є суддею;
- за місцем роботи характеризується позитивно;
- майновий стан підозрюваного можна охарактеризувати як забезпечений. Відповідно до декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2023 рік у ОСОБА_5 наявні грошові активи у вигляді готівкових коштів на суму 500 000 грн; відповідно до відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела та суми доходів ОСОБА_5 в 2023 році отримав дохід (від ТУ ДСА України в Одеській області) в розмірі 1 122602,53 грн, а за три квартала 2024 року - 919 298,98 грн.
9.3.Також слідчий суддя враховує, що з високою ймовірністю за час функціонування організованої групи у період часу з 26.08.2022 по 04.06.2024 суддею ОСОБА_5 ухвалено 348 позитивних судових рішень про самостійне виховання батьком дитини віком до 18 років. Відповідно до показань свідків та підозрюваних, зазначені рішення ухвалювалися за неправомірну вигоду у розмірі приблизно 500 дол США за кожне, тобто ОСОБА_5, ймовірно, за ухвалення зазначених рішень міг отримати неправомірну вигоду у розмірі приблизно 174 000 дол США.
10.Щодо застосування менш суворого запобіжного заходу.
10.1.Встановлені під час судового засідання обставини у свої сукупності та взаємозв`язку формують у слідчого судді переконання, що запобігти доведеним під час розгляду клопотання ризикам неможливо без застосування запобіжного заходу. Слідчий суддя погоджується, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе забезпечити належну поведінку підозрюваного.
10.2.Частиною 1 ст. 176 КПК України встановлена відповідна ієрархія запобіжних заходів від найбільш м`якого (особисте зобов`язання) до найбільш суворого (тримання під вартою). Слідчий суддя відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам (ч. 3 ст. 176 КПК України).
10.3.В цьому кримінальному провадженні на даному етапі слідчий суддя не вбачає за можливе запобігти ризикам кримінального провадження із застосуванням запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання, адже цей захід пов`язаний з потенційним доступом останнього до матеріалів, щодо яких встановлений ризик знищення, та свідків, щодо яких можливий ризик впливу, без належних стримуючих заходів. Домашній арешт, в тому числі цілодобовий, хоча і пов`язаний з ізоляцією підозрюваного від суспільства, однак зважаючи на встановлені на цьому етапі досудового розслідування ризики, може виявитися неефективним з таких же підстав.
10.4.Також слідчий суддя враховує ту обставину, що до підозрюваного ОСОБА_5 26 лютого 2025 року вже було застосовано запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 2 013 620 (два мільйона тринадцять тисяч шістсот двадцять) гривень з покладанням обов`язків.
10.5.13 березня 2025 року Апеляційна палата Вищого антикорупційного у справі постановила ухвалу про залишення апеляційної скарги захисника підозрюваного ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_4 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 26 лютого 2025 року про застосування запобіжного заходу у вигляді застави без задоволення.
10.6.Разом з тим, ані підозрюваним, ані іншою фізичною чи юридичною особою не було виконано рішення слідчого судді та не внесено заставу у визначеному розмірі.
10.7.Так, у подальшому на підставі подання заступника Генерального прокурора - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_27 від 26 березня 2025 року, Вищою радою правосуддя 28 березня 2025 року надано згоду про тримання під вартою стосовно ОСОБА_5 .
10.8.З урахуванням встановлених обставин слідчий суддя вважає, що встановлені ризики можуть бути нівельовані лише із застосуванням запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із визначенням відповідного розміру застави, та із одночасним покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, і релевантним встановленим ризикам кримінального провадження.
11.Щодо визначення розміру застави.
11.1.З урахуванням викладених у цій ухвалі доводів слідчий суддя вважає за можливе визначити підозрюваному альтернативний запобіжний захід у вигляді застави. Застосування запобіжних заходів є однією з гарантій кримінального провадження, тому основною метою застави є забезпечення підозрюваним покладених на нього обов`язків і забезпечення здійснення кримінального провадження. Разом з тим, застава у кримінальному провадженні вважається процесуальним примусом, який застосовується до підозрюваного та накладає відповідні зобов`язання не тільки на підозрюваного, а також на іншу особу, яка погодилась внести заставу за підозрюваного (заставодавця).
11.2.Застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків (ч. 1 ст. 182 КПК України).
11.3.Розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього (ч. 4 ст. 182 КПК України).
11.4.У відповідності до п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину визначається у межах від двадцяти до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно. В цьому кримінальному провадженні така виключність є очевидною і обумовлюється:
- обґрунтованістю підозри щодо вчинення кримінальних правопорушень на посаді судді;
- послідовність прийнятих учасниками рішень та вчинених дій, щодо яких стверджує сторона обвинувачення;
- особистим і професійним оточенням, що обумовлює можливість внесення застави не лише самим підозрюваним, а й іншими особами.
11.5.Отже, на думку слідчого судді, застава у сумі до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб не здатна забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не буде достатнім стримуючим фактором для запобігання існуючим ризикам кримінального провадження. Тому слідчий суддя вважає за доцільне визначити заставу у розмірі, який перевищує встановлений п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України. При визначенні розміру застави враховуються визначені у цій ухвалі критерії в поєднанні з ризиками переховування від органів досудового розслідування, професійне, особисте оточення та ділові зв`язки підозрюваного. Слідчий суддя також оцінює матеріальне становище підозрюваного з тим, щоб розмір застави був достатнім для нівелювання ризиків кримінального провадження і одночасно не був завідомо непомірним для нього.
11.6.Наявними в матеріалах клопотання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2023 рік, загальний дохід підозрюваного за цей рік склав 1 122 602,53 грн., а також він має особисті збереження у вигляді 500000 грн. За три квартала 2024 року - 919 298,98 грн. Ба більше, слідчий суддя враховує, що є висока ймовірність того, що підозрюваний за ухвалення вищевказаних рішень міг отримати неправомірну вигоду у розмірі приблизно 174 000 доларів США. Це надає можливість охарактеризувати стан підозрюваного як забезпечений.
11.7.Слідчий суддя, з урахуванням досліджених даних щодо фінансового стану підозрюваного вважає, що запропонований прокурором розмір застави, а саме 2 013 620 грн є невиправданим за наявних обставин, а тому не може бути застосований. Водночас, вирішуючи питання щодо визначення розміру застави, який буде відповідним і достатнім, слідчий суддя дійшов висновку, що заставу слід установити в розмірі 1 514 000 грн. Саме такий розмір з урахуванням майнового стану підозрюваного, на думку слідчого судді, розумно і пропорційно співвідноситься з обставинами цього кримінального провадження, зможе забезпечити належну поведінку підозрюваного, запобігти ризикам кримінального провадження та не є завідомо непомірним для підозрюваного.
12. Щодо покладення обов`язків
12.1.У зв`язку із визначенням підозрюваному застави та у випадку її внесення, слідчий суддя вважає за необхідне визначити обов`язки, на яких наголошує сторона обвинувачення та які корелюються з встановленими ризиками кримінального провадження, а саме:
- не відлучатися з Одеської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватися від спілкування з суддями Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_7, ОСОБА_20, помічниками суддів Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_18, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_8, заступником керівника апарату вказаного суду ОСОБА_30, консультантом Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_14, секретарем судових засідань ОСОБА_23, адвокатами ОСОБА_31, ОСОБА_6, ОСОБА_24, ОСОБА_32, ОСОБА_33, громадянами ОСОБА_13, ОСОБА_15, ОСОБА_25, ОСОБА_34 щодо обставин вчинення кримінального правопорушення;
- здати на зберігання до ГУ ДМС в Одеській області свій паспорт для виїзду за кордон;
- носити електронний засіб контролю.
13.Окремо слід зауважити, що згідно зі ст. 198 КПК України висловлені в ухвалі слідчого судді за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 176-178, 182, 183, 193 - 196, 205, 309, 376 КПК України, слідчий суддя постановив:
1.Клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу задовольнити частково.
2.Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5, який народився ІНФОРМАЦІЯ_8 у м. Кишенів, Республіка Молдова, громадянина України, проживає за адресою: АДРЕСА_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, до - 04 червня 2025 року.
3.Взяти підозрюваного ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, під варту у залі суду.
4.Визначити підозрюваному ОСОБА_5 заставу у розмірі 500 (п`ятсот) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1 514 000 (один мільйон п`ятсот чотирнадцять тисяч) гривень.
5.У разі звільнення підозрюваного ОСОБА_5 з-під варти у зв`язку з внесенням визначеного розміру застави покласти на нього такі обов`язки:
5.1.не відлучатися з Одеської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;
5.2.повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
5.3.утримуватися від спілкування з суддями Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_7, ОСОБА_20, помічниками суддів Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_18, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_8, заступником керівника апарату вказаного суду ОСОБА_30, консультантом Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_14, секретарем судових засідань ОСОБА_23, адвокатами ОСОБА_31, ОСОБА_6, ОСОБА_24, ОСОБА_32, ОСОБА_33, громадянами ОСОБА_13, ОСОБА_15, ОСОБА_25, ОСОБА_34 щодо обставин вчинення кримінального правопорушення;
5.4.здати на зберігання до ГУ ДМС в Одеській області свій паспорт для виїзду за кордон;
5.5.носити електронний засіб контролю.
6.Строк дії обов`язків, покладених судом, визначити на два місяці з моменту внесення застави.
7.Застава може бути внесена підозрюваним, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду за реквізитами: код ЄДРПОУ - 42836259, номер рахунку за стандартом IBAN - UA678201720355279004000096000.
8.З моменту звільнення підозрюваного, обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної слідчим суддею в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підозрюваний, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
9.Роз`яснити підозрюваному та заставодавцю, що в разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.
10.Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.
11.Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
12.У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_35