Document No. 126495760

Справа № 991/625/25

Провадження №11-сс/991/253/25

Суддя 1 інст. ОСОБА_1

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 квітня 2025 року місто Київ

Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду в складі:

головуючого судді ОСОБА_2,

суддів: ОСОБА_3, ОСОБА_4,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_5,

підозрюваного ОСОБА_6,

захисника ОСОБА_7,

прокурора ОСОБА_8,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду апеляційну скаргу підозрюваного ОСОБА_6, яка подана через захисника ОСОБА_7, на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 27 лютого 2025 року про арешт майна у кримінальному провадженні №12017040000000531 від 06 березня 2017 року,

в с т а н о в и л а:

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 27 лютого 2025 року клопотання детектива НАБУ, яке погоджено прокурором задоволено, накладено арешт на майно, яке на праві власності належить підозрюваному ОСОБА_6, а саме: корпоративні права у виді 36,11% акцій AT «ПОЛТАВАОБЛЕНЕРГО» (код ЄДРПОУ 00131819), тобто 79 784 054,50 акцій, опосередковано через LARVA INVESTMENTS LIMITED (12,50% опосередкованої частки, що становить 27 619 950,00 акцій), UA ENERGY DISTRIBUTION HOLDING LIMITED (11,65% опосередкованої частки, що становить 25 736 227,50 акцій), BIKONTIA ENTEPRISES LIMITED (11,96% опосередкованої частки, що становить 26 427 877,00 акцій); корпоративні права у виді 20,04% акцій AT «ТЕРНОПІЛЬОБЛЕНЕРГО» (код ЄДРПОУ 00130725), тобто 12 245 197,00 акцій, опосередковано через BIKONTIA ENTEPRISES LIMITED (12,49% опосередкованої частки, що становить 7 632 965,00 акцій), LARVA INVESTMENTS LIMITED (7,55% опосередкованої частки, що становить 4 612 232,00 акцій); корпоративні права у виді 7,95% акцій AT «ДТЕК ДНІПРОВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» (код ЄДРПОУ 23359034), тобто 476 136,50 акцій, опосередковано через LARVA INVESTMENTS LIMITED (7,95% опосередкованої частки, що становить 476 136,50 акцій); корпоративні права у виді 34,24% акцій AT «СУМИОБЛЕНЕРГО» (код ЄДРПОУ 23293513), тобто 60 663 017,50 акцій, опосередковано через LARVA INVESTMENTS LIMITED (12,49% опосередкованої частки, що становить 22 131 830,00 акцій), UA ENERGY DISTRIBUTION HOLDING LIMITED (9,25% опосередкованої частки, що становить 16 390 904,50 акцій), BIKONTIA ENTEPRISES LIMITED (12,50% опосередкованої частки, що становить 22 140 283,00 акцій); корпоративні права у виді 36,60% акцій AT «ЧЕРНІГІВОБЛЕНЕРГО» (код ЄДРПОУ 22815333), тобто 43 668 442,50 акцій, опосередковано через LARVA INVESTMENTS LIMITED (12,50% опосередкованої частки, що становить 14 910 000,00 акцій), UA ENERGY DISTRIBUTION HOLDING LIMITED (12,50% опосередкованої частки, що становить 14 914 752,50 акцій), BIKONTIA ENTEPRISES LIMITED (11,60% опосередкованої частки, що становить 13 843 690,00 акцій); корпоративні права у виді 6,15% акцій AT «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО» (код ЄДРПОУ 00130926), тобто 11 037 557,50 акцій, опосередковано через BIKONTIA ENTEPRISES LIMITED (6,15% опосередкованої частки, що становить 11 037 557,50 акцій); корпоративні права у виді 20,04% частки в статутному капіталі ТОВ «ТЕРНОПІЛЬЕЛЕКТРОПОСТАЧ» (код ЄДРПОУ 42145798); корпоративні права у виді 6,15% частки в статутному капіталі ТОВ «ЗАПОРІЖЖЯЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ» (код ЄДРПОУ 42093239) та корпоративні права у виді 6,15% частки в статутному капіталі ДП «ПАЛАЦ КУЛЬТУРИ ЕНЕРГЕТИКІВ «ПАТ «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО» (код ЄДРПОУ 02596853) шляхом заборони відчуження та розпорядження ним. Судове рішення мотивоване тим, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.27 ч.3 ст.28 ч.1 ст.366, ч.3 ст.27 ч.5 ст.191, ч.3 ст.27 ч.3 ст. 209 КК України (в редакції Закону №430-ІV від 16 січня 2003 року із змінами, внесеними згідно із Законами №2258-VI від 18 травня 2010 року, №4025-VI від 15 листопада 2011 року, №1702-VIІ від 14 жовтня 2014 року), а тому, у випадку визнання його винуватим, зокрема, у вчиненні злочинів, передбачених ч.5 ст.191, ч.3 ст.209 КК України, суд може призначити йому покарання у виді конфіскації майна. Врахувавши правову підставу для арешту майна, наявність обґрунтованої підозри, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наслідки арешту майна, слідчий суддя дійшов висновку про наявність підстав для накладення арешту з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання, яке може бути призначено підозрюваному ОСОБА_6

02 квітня 2025 року до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду надійшла апеляційна скарга підозрюваного ОСОБА_6, подана через захисника ОСОБА_7, у якій він просить поновити строк на апеляційне оскарження, ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання детектива НАБУ про арешт майна. Судове рішення вважає незаконним, оскільки у кримінальному провадженні №12017040000000531 від 06 березня 2017 року останнім днем строку досудового розслідування було 06 травня 2023 року, а тому клопотання про арешт майна подано поза межам строку досудового розслідування. Чинний КПК України чітко визначає межі, коли досудове розслідування вважається завершеним та які дії сторона обвинувачення має вчинити в межах визначених законом строків досудового розслідування. Органом досудового розслідування штучно затягуються строки досудового розслідування кримінального провадження, не виконуються судові рішення Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду, які набрали законної сили та є обов`язковими до виконання. У результаті вказаних дій він зазнає істотних порушень прав, оскільки детективи НАБУ повторно ініціювали подання клопотанням про арешт майна, незважаючи на те, що аналогічне клопотання вже було предметом розгляду у справі №991/7961/23. Судовими рішеннями встановлено факт закінчення строків досудового розслідування, разом з тим, вказані обставини органом досудового розслідування ігноруються. Повідомлення про підозру у вчиненні інкримінованих ОСОБА_6 злочинів є необґрунтованим та вручене поза межами строків досудового розслідування. Він не може бути суб`єктом злочину, передбаченого ч.3 ст.27, ч.5 ст.191 КК України, оскільки умовою наявності складу злочину за ст.191 КК України є встановлення того, що дії винної особи були зумовлені її службовим становищем та перебували у безпосередньому зв`язку з її службовими повноваженнями. Разом з тим, перелік повноважень голови місцевої державної адміністрації визначено у Законі України «Про місцеві державні адміністрації», а обставини, які викладені у повідомленні про підозру, не мають юридичного зв`язку із його службовими повноваженнями під час перебування на посаді голови Дніпропетровської обласної державної адміністрації. Тому посилання про організацію ним заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненого організованою групою, в особливо великих розмірах є безпідставним. Крім того, відсутні докази наявності складу злочину, передбаченого ст.366 КК України, оскільки сторона обвинувачення не долучає жодного доказу, який би підтверджував підроблення відповідних документів. Також, відсутній склад злочину, передбачений ст.209 КК України, оскільки відсутні докази на підтвердження даних обставин, а правочини, на підставі яких сторона обвинувачення обґрунтовує зміст повідомлення про підозру, є дійсними та у судовому порядку не оспорювалися, тому діє презумпція правомірності правочинів. У повідомленні про підозру стороною обвинувачення по суті підмінені комерційні відносини на кримінальне правопорушення. Крім того, просить поновити строк на апеляційне оскарження, оскільки розгляд клопотання про арешт майна здійснено без його повідомлення та його захисників. Копію ухвали слідчого судді від 27 лютого 2025 року передано ним захисникам - 31 березня 2025 року, а тому апеляційна скарга подана у межах строків, визначених КПК України.

03 квітня 2025 року на електронну пошту Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду надійшли заперечення прокурора, у яких він просить апеляційну скаргу залишити без задоволення. Доводи апеляційної скарги вважає необґрунтованими, оскільки протягом 25-31 березня 2015 року грошові кошти у сумі 446 038 920,00 грн від імені відповідних юридичних осіб переміщено двома ланцюгами з рахунків DROVALE LIMITED через ТОВ «IК «Бiзнес-Iнвест», ТОВ «Реватiс», ТОВ «Сонго» (у першу чергу) та ТОВ «Мерiста», ТОВ «Вiтязь» (у другу чергу) на рахунок ОСОБА_6 . Також виявлено, що 19 червня 2015 року ОСОБА_6 вказані 446 038 920,00 грн у складі коштів у сумі 1 788 833 615,68 грн вніс до статутного капіталу ПАТ КБ «Приватбанк», чим збільшив власну частку у статутному капіталі. Аналіз доказів, які містяться у матеріалах справи, спростовують доводи апеляційної скарги про бездоказовість фактів внесення недостовірних відомостей до документів, які стали підставами для оплати винагороди компанії DROVALE LIMITED, а також легалізації коштів отриманих злочинним шляхом проведенням ряду фінансових операцій вказаною компанією та ОСОБА_6 як фізичною особою, кінцевим результатом яких було зарахування коштів до статутного капіталу ПАТ КБ «Приватбанк» від імені ОСОБА_6 . Тому слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку щодо обґрунтованості підозри ОСОБА_6, одного з питань, що враховується при розгляді клопотання про арешт майна. Доводи апеляційної скарги підозрюваного ОСОБА_6 щодо відсутності у нього статусу службової особи внаслідок невикористання ним будь-яких повноважень голови Дніпропетровської обласної державної адміністрації при вчиненні можливих злочинів є нерелевантними для оцінки фактичних обставин, викладених у повідомленні про підозру. ОСОБА_6 підозрюється у організації вчинення можливих злочинів іншими членами організованої групи, а не у безпосередньому виконанні об`єктивної сторони злочину з використанням своїх службових повноважень. Строки досудового розслідування не завершені з врахуванням позиції ВС у справі №991/7976/23, який зазначив, що вказане питання може бути предметом оцінки у разі надходження обвинувального акту. Посилання на судові рішення, які ухвалені у 2023 році є не обґрунтованими, оскільки предмет розгляду був іншим, на даний час сформувалася актуальна практика ВС щодо порядку обчислення строків досудового розслідування та змінилось чинне законодавство, яке регулює дане питання.

Захисник підозрюваного ОСОБА_6 - ОСОБА_7 підтримав апеляційну скаргу підозрюваного ОСОБА_6 та просив її вимоги задовольнити. Надав пояснення, які відповідали доводам апеляційної скарги.

Підозрюваний ОСОБА_6 у судовому засіданні зазначив, що передача копії ухвали захисникам для написання апеляційної скарги була утруднена тим, що він ознайомлюється з матеріалами іншого кримінального провадження та при виїзді з місця попереднього ув`язнення йому заборонено брати документи. Тому він мав змогу передати копію рішення захиснику лише 31 березня 2025 року. Щодо апеляційної скарги та клопотання про поновлення строку підтримав доводи захисника.

Прокурор заперечив проти задоволення апеляційної скарги вважає, що рішення слідчого судді постановлено з урахуванням усіх обставин справи та у відповідності до вимог кримінального процесуального законодавства, а тому просив залишити його без змін та надав пояснення аналогічні доводам, які зазначені у його запереченнях.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників апеляційного провадження, перевіривши матеріали судового провадження та обговоривши доводи, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів доходить таких висновків.

Згідно з ч.1 ст.117 КПК України пропущений із поважних причин строк має бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.

Відповідно до п.3 ч.2 ст.395 КПК України апеляційна скарга, якщо інше не передбачено КПК України, може бути подана на ухвалу слідчого судді - протягом п`яти днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу суду або слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, або якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку, передбаченому ст.382 КПК України, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення (абзац третій ч.3 ст.395 КПК України).

Крім того, незалежно від вищезазначених обставин, для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення (ч.3 ст.395 КПК України).

Копію ухвали слідчого судді від 27 лютого 2025 року підозрюваному ОСОБА_6 вручено 20 березня 2025 року, про що свідчить зміст розписки, яка долучена до матеріалів справи (т.10, а.с.27). Докази направлення чи отримання судового рішення захисниками підозрюваного у матеріалах справи відсутні, у зв`язку з чим, колегія суддів вважає, що підозрюваний ОСОБА_6 пропустив строк для подачі апеляційної скарги, оскільки строк обчислюється з моменту вручення йому копії ухвали слідчого судді від 27 лютого 2025 року, тобто з 21 березня 2025 року, а не з моменту передачі копії оскаржуваного судового рішення стороні захисту.

Однак, ст.129 Конституції України визначено, що однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи. Тому, дослідивши матеріали справи, враховуючи, що підозрюваний ОСОБА_6 тримається під вартою з метою забезпечення його конституційного права на доступ до правосуддя, колегія суддів вважає за необхідне поновити йому строк на апеляційне оскарження.

Відповідно до ч.2 ст.131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є арешт майна.

Згідно з ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому КПК України порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому КПК України порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення та відчуження, а метою, крім іншого, конфіскації майна як виду покарання (ч.2 ст.170 КПК України).

Відповідно до ч.2 ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п.1 ч.2 ст.170 КПК України); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених п.п.3, 4 ч.2 ст.170 КПК України); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п.2 ч.2 ст.170 КПК України); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п.4 ч.2 ст.170 КПК України); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Застосування заходів забезпечення кримінального провадження, зокрема і арешту майна, можливе за таких умов: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням (ч.3 ст.132 КПК України).

З матеріалів судової справи вбачається, що детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12017040000000531 від 06 березня 2017 року за ознаками злочинів, передбачених ч.5 ст.191, ч.2, ст.205 (чинна до 25 вересня 2019 року), ч.3 ст.209, ч.2 ст.364-1, ч.2 ст.28 ч.2 ст.366, ч.2 ст.28 ч.1 ст.366, ч.3 ст.28 ч.1 ст.366 КК України. У даному ЄРДР обліковується 14 епізодів (т.1, а.с.20-24).

Досудовим розслідуванням встановлено, що голова Дніпропетровської обласної державної адміністрації ОСОБА_6, який одночасно був кінцевим бенефіціарним власником (контролером) та членом наглядової ради ПАТ КБ «Приватбанк», маючи на меті заволодіти коштами вказаного банку, не пізніше періоду 26 січня 2015 року - 16 березня 2015 року організував та очолив стійку організовану групу, до складу якої, поряд з ним, у різний час входили Голова Правління ПАТ КБ «Приватбанк» ОСОБА_9, заступник керівника напрямку - директор департаменту міжбанківського дилінгу ПАТ КБ «Приватбанк» ОСОБА_10, який одночасно був довіреним представником компанії нерезидента DROVALE LIMITED, пов`язаної з АТ КБ «Приватбанк», заступник Голови Правління ПАТ КБ «Приватбанк» - директор казначейства ОСОБА_11, начальник департаменту підтримки міжбанківських операцій казначейства ПАТ КБ «Приватбанк» ОСОБА_12, заступник керівника Департаменту з обслуговування рахунків ЛОРО банків - кореспондентів, нерезидентів головного офісу ПАТ «КБ Приватбанк» ОСОБА_13 та інші, невстановлені органом досудового розслідування, особи, які надали згоду приймати участь у вчиненні злочинів у складі організованої групи.

За результатами проведених операцій протягом 17 березня 2015 року - 18 березня 2015 року на підставі підроблених договорів купівлі-продажу від 10 лютого 2014 року, договорів РЕПО від 10 лютого 2014 року та договорів про внесення змін до договорів РЕПО організована злочинна група у складі ОСОБА_6, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 та інших, невстановлених у ході досудового розслідування, осіб заволоділи грошовими коштами ПАТ «КБ «Приватбанк» в особливо великих розмірах, зокрема на суму 9 254 807 860,40 грн.

ОСОБА_6 як організатор організованої злочинної групи у складі Голови Правління ПАТ КБ «Приватбанк» ОСОБА_9, заступника керівника напрямку - директора департаменту міжбанківського дилінгу ПАТ КБ «Приватбанк» ОСОБА_10, який одночасно був довіреним представником компанії нерезидента DROVALE LIMITED, пов`язаної з АТ КБ «Приватбанк», заступника Голови Правління ПАТ КБ «Приватбанк» - директора казначейства ОСОБА_11 та невстановлених в ході досудового розслідування осіб, які, будучи службовими особами та виконуючи свої ролі у реалізації злочинного плану, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою штучного створення підстав наявності зобов`язань у Банку виплатити грошові кошти компанії DROVALE LIMITED за облігації серії V, W, X, Y, здійснив службове підроблення як організатор злочинної групи - тобто умисне створення та підписання завідома неправдивих офіційних документів, що спричинило збитки ПАТ КБ «Приватбанк» у особливо великих розмірах у сумі 9 254 807 860,40 грн.

Крім того, ОСОБА_6, виконуючи свою роль у організованій групі та на виконання спільного злочинного умислу, через залучених необізнаних службових осіб підконтрольних йому юридичних осіб, забезпечив виконання правочинів із цінними паперами та проведення фінансових операцій, чим здійснив переміщення коштів від ТОВ «Меріста» у сумі 133 270 400 грн та ТОВ «Вітязь» у сумі 312 768 520 грн на його рахунок, що разом становить 446 038 920 грн. Отже, ОСОБА_6 здійснив легалізацію коштів, одержаних злочинним шляхом, у сумі 446 038 920 грн, під виглядом отримання вказаних коштів за продаж належних йому цінних паперів.

Після отримання 31 березня 2015 року грошових коштів у сумі 446 038 920 грн на свій особистий рахунок № НОМЕР_1 в ПАТ КБ «Приватбанк» ОСОБА_6 шляхом організації вчинення фінансових операцій 19 червня 2015 року використав дані кошти, шляхом перерахування платіжним дорученням від 19 червня 2023 року №1 на рахунок ПАТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_2 у складі суми коштів 1 788 833 615,68 грн із призначенням платежу «Внесок до статутного капіталу ПАТ КБ «Приватбанк», згідно протоколу загальних зборів акціонерів №37 від 27 квітня 2015 року за акції прості іменні, без ПДВ», чим збільшив власну частку у статутному капіталі банку та виконання вимог Програми фінансового оздоровлення ПАТ КБ «Приватбанк» на 2015-2017 рік, в частині збільшення статутного Банку за рахунок акціонерів у червні 2015 року.

Дані обставини підтверджуються доказами, доданими до клопотання, а тому доводи апеляційної скарги щодо необґрунтованості підозри є безпідставними.

Для оцінки потреб досудового розслідування слідчий суддя або суд зобов`язаний врахувати можливість без застосованого заходу забезпечення кримінального провадження отримати речі і документи, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні.

Під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.

До клопотання слідчого, прокурора про застосування, зміну або скасування заходу забезпечення кримінального провадження додається витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, в рамках якого подається клопотання.

Вказані вимоги стороною обвинувачення при поданні клопотання про арешт майна виконані.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_6 підозрюється у організації заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненого організованою групою, в особливо великих розмірах, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.27, ч.5 ст.191 КК України.

Крім того, він підозрюється у організації складання, видачі службовою особою завідома неправдивих офіційних документів, вчиненим організованою групою, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.27, ч.3 ст.28 ч.1 ст.366 КК України.

Також, ОСОБА_6 підозрюється у організації вчинення фінансових операцій з коштами, одержаними внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів та вчинення дій, спрямованих на маскування незаконного походження таких коштів, джерела їх походження, а також використання коштів чи іншого майна, одержаних внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, вчинених організованою групою, в особливо великих розмірах, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.27, ч.3 ст.209 КК України (в редакції Закону №430-ІV від 16 січня 2003 року; зі змінами, внесеними згідно із Законами №2258-VІ від 18 травня 2010 року, №4025-VІ від 15 листопада 2011 року, №1702-VІІ від 14 жовтня 2014 року).

07 вересня 2023 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.27, ч.5 ст.191 КК України, ч.3 ст.27, ч.3 ст.28 ч.1 ст.366 КК України та ч.3 ст.27, ч.3 ст.209 КК України (в редакції Закону №430-ІV від 16 січня 2003 року; зі змінами, внесеними згідно із Законами №2258-VІ від 18 травня 2010 року, №4025-VІ від 15 листопада 2011 року, №1702-VІІ від 14 жовтня 2014 року).

Злочини, передбачені ст.191, 209 КК України (в редакції Закону №430-ІV від 16 січня 2003 року; зі змінами, внесеними згідно із Законами №2258-VІ від 18 травня 2010 року, №4025-VІ від 15 листопада 2011 року, №1702-VІІ від 14 жовтня 2014 року) належать до категорії особливо тяжких злочинів та злочин за ст.366 КК України - невеликої тяжкості.

Зазначені вище обставини та докази, які додано до матеріалів справи, підтверджують наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що є підставою для застосування такого виду заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна. Доводи апеляційної скарги щодо невірної кваліфікації є необґрунтованими, оскільки відповідно до ст.173 КПК України під час вирішення питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність. У кримінальних справах точна і повна інформація про обвинувачення, висунуте проти особи, та юридичну кваліфікацію дій винного є основною умовою справедливості провадження. Обвинувальний акт у цьому контексті відіграє вирішальну роль, оскільки саме з дня його складення, особа, відносно якої здійснювалося кримінальне переслідування, має можливість бути поінформованою про юридичну і фактологічну базу сформульованих проти неї остаточних обвинувачень. Таким чином, питання щодо правової кваліфікації злочину, який інкримінується особі, вирішується під час розгляду справи по суті, у сукупності з наданими доказами, як стороною обвинувачення, так і стороною захисту, а не під час вирішення питання про арешт майна.

Згідно ч.5 ст.170 КПК України, у випадку, передбаченому п.3 ч.2 цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених КК України, може призначити покарання у виді конфіскації.

Відповідно до ст.59 КК України покарання у виді конфіскації майна полягає у примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого. Конфіскація майна встановлюється за тяжкі та особливо тяжкі корисливі злочини, а також за злочини проти основ національної безпеки України та громадської безпеки незалежно від ступеня їх тяжкості і може бути призначена лише у випадках, спеціально передбачених в Особливій частині КК України. Перелік майна, що не підлягає конфіскації, визначається законом України.

Згідно з ч.10 ст.170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому КПК України порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Як вбачається із протоколу огляду відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та Інформаційних ресурсів Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, держателем яких є Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, від 22-23 січня 2025 року, ОСОБА_6, прямо та опосередковано володіє частками корпоративних прав таких юридичних осіб: 36,11% частки корпоративних прав АТ «ПОЛТАВАОБЛЕНЕРГО» (код ЄДРПОУ 00131819), тобто 79 784 054,50 акцій, опосередковано через LARVA INVESTMENTS LIMITED (12,50% опосередкованої частки, що становить 27 619 950,00 акцій), UA ENERGY DISTRIBUTION HOLDING LIMITED (11,65% опосередкованої частки, що становить 25 736 227,50 акцій), BIKONTIA ENTEPRISES LIMITED (11,96% опосередкованої частки, що становить 26 427 877,00 акцій); 20,04% частки корпоративних прав АТ «ТЕРНОПІЛЬОБЛЕНЕРГО» (код ЄДРПОУ 00130725), тобто 12 245 197,00 акцій, опосередковано через BIKONTIA ENTEPRISES LIMITED (12,49% опосередкованої частки, що становить 7 632 965,00 акцій), LARVA INVESTMENTS LIMITED (7,55% опосередкованої частки, що становить 4 612 232,00 акцій); 7,95% частки корпоративних прав АТ «ДТЕК ДНІПРОВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» (код ЄДРПОУ 23359034), тобто 476 136,50 акцій, опосередковано через LARVA INVESTMENTS LIMITED (7,95% опосередкованої частки, що становить 476 136,50 акцій); 34,24% частки корпоративних прав АТ «СУМИОБЛЕНЕРГО» (код ЄДРПОУ 23293513), тобто 60 663 017,50 акцій, опосередковано через LARVA INVESTMENTS LIMITED (12,49% опосередкованої частки, що становить 22 131 830,00 акцій), UA ENERGY DISTRIBUTION HOLDING LIMITED (9,25% опосередкованої частки, що становить 16 390 904,50 акцій), BIKONTIA ENTEPRISES LIMITED (12,50% опосередкованої частки, що становить 22 140 283,00 акцій); 36,60% частки корпоративних прав АТ «ЧЕРНІГІВОБЛЕНЕРГО» (код ЄДРПОУ 22815333), тобто 43 668 442,50 акцій, опосередковано через LARVA INVESTMENTS LIMITED (12,50% опосередкованої частки, що становить 14 910 000,00 акцій), UA ENERGY DISTRIBUTION HOLDING LIMITED (12,50% опосередкованої частки, що становить 14 914 752,50 акцій), BIKONTIA ENTEPRISES LIMITED (11,60% опосередкованої частки, що становить 13 843 690,00 акцій); 6,15% частки корпоративних прав ПАТ «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО» (код ЄДРПОУ 00130926), тобто 11 037 557,50 акцій, опосередковано через BIKONTIA ENTEPRISES LIMITED (6,15% опосередкованої частки, що становить 11 037 557,50 акцій); 20,04% частки корпоративних прав ТОВ «ТЕРНОПІЛЬЕЛЕКТРОПОСТАЧ» (код ЄДРПОУ 42145798); 6,15% частки в статутному капіталі ТОВ «ЗАПОРІЖЖЯЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ» (код ЄДРПОУ 42093239) та 6,15% частки корпоративних прав ДП «ПАЛАЦ КУЛЬТУРИ ЕНЕРГЕТИКІВ» ПАТ «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО» (код ЄДРПОУ 02596853).

ОСОБА_6 підозрюється, у тому числі, у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.27, ч.5 ст.191 КК України та ч.3 ст.27, ч.3 ст.209 КК України (в редакції Закону №430-ІV від 16 січня 2003 року; зі змінами, внесеними згідно із Законами №2258-VІ від 18 травня 2010 року, №4025-VІ від 15 листопада 2011 року, №1702-VІІ від 14 жовтня 2014 року), а тому у випадку доведеності його вини, суд може призначити йому покарання у виді конфіскації майна, оскільки санкція статті передбачає додаткове покарання у виді конфіскації майна. Таким чином, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку щодо необхідності накладення арешту на: корпоративні права у виді 36,11% акцій AT «ПОЛТАВАОБЛЕНЕРГО» (код ЄДРПОУ 00131819), тобто 79 784 054,50 акцій, опосередковано через LARVA INVESTMENTS LIMITED (12,50% опосередкованої частки, що становить 27 619 950,00 акцій), UA ENERGY DISTRIBUTION HOLDING LIMITED (11,65% опосередкованої частки, що становить 25 736 227,50 акцій), BIKONTIA ENTEPRISES LIMITED (11,96% опосередкованої частки, що становить 26 427 877,00 акцій); корпоративні права у виді 20,04% акцій AT «ТЕРНОПІЛЬОБЛЕНЕРГО» (код ЄДРПОУ 00130725), тобто 12 245 197,00 акцій, опосередковано через BIKONTIA ENTEPRISES LIMITED (12,49% опосередкованої частки, що становить 7 632 965,00 акцій), LARVA INVESTMENTS LIMITED (7,55% опосередкованої частки, що становить 4 612 232,00 акцій); корпоративні права у виді 7,95% акцій AT «ДТЕК ДНІПРОВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» (код ЄДРПОУ 23359034), тобто 476 136,50 акцій, опосередковано через LARVA INVESTMENTS LIMITED (7,95% опосередкованої частки, що становить 476 136,50 акцій); корпоративні права у виді 34,24% акцій AT «СУМИОБЛЕНЕРГО» (код ЄДРПОУ 23293513), тобто 60 663 017,50 акцій, опосередковано через LARVA INVESTMENTS LIMITED (12,49% опосередкованої частки, що становить 22 131 830,00 акцій), UA ENERGY DISTRIBUTION HOLDING LIMITED (9,25% опосередкованої частки, що становить 16 390 904,50 акцій), BIKONTIA ENTEPRISES LIMITED (12,50% опосередкованої частки, що становить 22 140 283,00 акцій); корпоративні права у виді 36,60% акцій AT «ЧЕРНІГІВОБЛЕНЕРГО» (код ЄДРПОУ 22815333), тобто 43 668 442,50 акцій, опосередковано через LARVA INVESTMENTS LIMITED (12,50% опосередкованої частки, що становить 14 910 000,00 акцій), UA ENERGY DISTRIBUTION HOLDING LIMITED (12,50% опосередкованої частки, що становить 14 914 752,50 акцій), BIKONTIA ENTEPRISES LIMITED (11,60% опосередкованої частки, що становить 13 843 690,00 акцій); корпоративні права у виді 6,15% акцій AT «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО» (код ЄДРПОУ 00130926), тобто 11 037 557,50 акцій, опосередковано через BIKONTIA ENTEPRISES LIMITED (6,15% опосередкованої частки, що становить 11 037 557,50 акцій); корпоративні права у виді 20,04% частки в статутному капіталі ТОВ «ТЕРНОПІЛЬЕЛЕКТРОПОСТАЧ» (код ЄДРПОУ 42145798); корпоративні права у виді 6,15% частки в статутному капіталі ТОВ «ЗАПОРІЖЖЯЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ» (код ЄДРПОУ 42093239) та корпоративні права у виді 6,15% частки в статутному капіталі ДП «ПАЛАЦ КУЛЬТУРИ ЕНЕРГЕТИКІВ «ПАТ «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО» (код ЄДРПОУ 02596853), шляхом заборони відчуження та розпорядження ними.

Доводи апеляційної скарги сторони захисту щодо закінчення строку досудового розслідування колегія суддів вважає не обгрунтовними, з таких підстав.

Відповідно до ч.1 ст.5 КПК України процесуальна дія проводиться, а процесуальне рішення приймається згідно з положеннями КПК України, чинними на момент початку виконання такої дії або прийняття такого рішення.

У постанові Верховного Суду від 25 листопада 2020 року у справі №627/927/19 зроблено висновок, що неналежне здійснення етапу повідомлення про підозру унеможливлює правомірне здійснення наступних етапів кримінального провадження, призводить до викривлення змісту кримінально-правових і кримінальних процесуальних відносин і унеможливлює внаслідок цього належну реалізацію учасниками цих відносин своїх прав і обов`язків.

Відповідно до п.4 ч.3 ст.219 КПК України у редакції, чинній на час звернення з даним клопотанням, досудове розслідування повинно бути закінчене протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.

Згідно з п.3 ч.4 ст.219 КПК України строк досудового розслідування може бути продовжений у порядку, передбаченому параграфом 4 глави 24 КПК України. При цьому загальний строк досудового розслідування не може перевищувати: дванадцяти місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину.

Відповідно до ч.5 ст.219 КПК України строк із дня винесення постанови про зупинення кримінального провадження до винесення постанови про відновлення кримінального провадження, а також строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому статтею 290 КПК України, не включається у строки, передбачені цією статтею, крім дня прийняття відповідної постанови та дня повідомлення підозрюваному, його захиснику, законному представнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування.

Пунктом 20-8 розділу XI «Перехідні положення» визначено, що положення ч.1 ст.219 КПК України в редакції Закону України «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України щодо посилення самостійності Спеціалізованої антикорупційної прокуратури» застосовуються до всіх кримінальних проваджень, досудове розслідування або судовий розгляд яких не завершено до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України щодо посилення самостійності Спеціалізованої антикорупційної прокуратури».

Зміни до кримінального процесуального законодавства України можуть вноситися виключно законами про внесення змін до КПК України та/або до законодавства про кримінальну відповідальність, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення (ч.3 ст.1 КПК України).

Відтак вимоги Закону України №3509-IX від 08 грудня 2023 року є складовою кримінального процесуального законодавства України, які слід застосувати з тією особливістю, які прямо ним визначені.

Наявність у ЄДРСР у межах кримінального №12017040000000531 від 06 березня 2017 року судових рішень, якими встановлено закінчення строків досудового розслідування, не можуть бути підставою для відмови у задоволенні клопотання на даний час, оскільки змінено законодавство щодо їх обрахування.

07 вересня 2023 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.27, ч.5 ст.191 КК України, ч.3 ст.27, ч.3 ст.28 ч.1 ст.366 КК України та ч.3 ст.27, ч.3 ст.209 КК України (в редакції Закону №430-ІV від 16 січня 2003 року; зі змінами, внесеними згідно із Законами №2258-VІ від 18 травня 2010 року, №4025-VІ від 15 листопада 2011 року, №1702-VІІ від 14 жовтня 2014 року).

З врахуванням вимог КПК України в редакції дії Закону №3509-IX від 08 грудня 2023 року, змісту постанови Об`єднаної палати Верховного Суду від 07 жовтня 2024 року у справі №755/6898/21, постанов Верховного Суду від 22 жовтня 2020 року у справі №585/4859/18, від 13 грудня 2023 року у справі №169/867/21, від 14 травня 2024 року у справі №991/7976/23 та від 14 січня 2025 року у справі №367/1517/22, а також доказів, що містяться у матеріалах справи, колегія суддів не погоджується з доводами щодо завершення строку досудового розслідування по даному епізоду у 2022 році, так як були внесені відповідні зміни до КПК України. Станом на момент апеляційного розгляду пункт 20-8 розділу XI «Перехідні положення» КПК України діє та не визнаний за рішенням Конституційного Суду України неконституційним, підстави для його незастосування відсутні, а тому вимоги апеляційної скарги, є необґрунтованими, враховуючи її межі.

Порушень вимог КПК України при постановленні ухвали слідчим суддею, які б могли вплинути на законність судового рішення, колегією суддів не встановлено.

Згідно з ч.3 ст.407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу слідчого судді, суд апеляційної інстанції має право, у тому числі, залишити ухвалу без змін.

На підставі наведеного, керуючись ст.117, 132, 167, 170, 171, 173, 405, 407, 418, 419, 422, 424 КПК України, колегія суддів

п о с т а н о в и л а :

Клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження задовольнити.

Апеляційну скаргу підозрюваного ОСОБА_6, яка подана через захисника ОСОБА_7, на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 27 лютого 2025 року про арешт майна залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 27 лютого 2025 року залишити без змін.

Ухвала є остаточною, набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий суддя ОСОБА_2

судді: ОСОБА_3

ОСОБА_4