- Presiding judge (HACC): Maslov V.V.
Справа № 753/11849/19
1-кп/991/194/19
У Х В А Л А
04 квітня 2025 року м. Київ
Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді - ОСОБА_1,
суддів - ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_4,
прокурора - ОСОБА_5,
обвинувачених - ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 (в режимі відеоконференції), ОСОБА_12, ОСОБА_13,
захисників - ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20 (в режимі відеоконференції), ОСОБА_21 (в режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяви адвокатів ОСОБА_15 та ОСОБА_19 про відвід колегії суддів Вищого антикорупційного суду у складі головуючого судді ОСОБА_1, суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3, у кримінальному провадженні № 42016000000000870 від 29 березня 2016 року за обвинуваченням:
ОСОБА_6, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Цвіклівці Кам`янець-Подільського району Хмельницької області, проживає на АДРЕСА_1,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 210 КК,
ОСОБА_7, який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Рудня Овручанського району Житомирської області, проживає на АДРЕСА_2,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 210 КК,
ОСОБА_8, який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 в с. Мікрах Ахтинського району Республіки Дагестан, проживає на АДРЕСА_3,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК,
ОСОБА_9, який народився ІНФОРМАЦІЯ_4 в с. Озерянка Житомирського району Житомирської області, проживає на АДРЕСА_4,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК,
ОСОБА_10, який народився ІНФОРМАЦІЯ_5 в ст. Арись Південно-Казахстанської області, Казахстан, проживає на АДРЕСА_5,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК,
ОСОБА_11, який народився ІНФОРМАЦІЯ_6 в с. Павлівка Чернігівського району Чернігівської області, останнє відоме місце проживання в Україні: АДРЕСА_6,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК,
ОСОБА_12, який народився ІНФОРМАЦІЯ_7 в м. Чугуївка Чугуївського району Приморського Краю Російської Федерації, проживає на АДРЕСА_7,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК,
ОСОБА_13, який народився ІНФОРМАЦІЯ_8 в м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, проживає на АДРЕСА_8,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 205-1, ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК,
В С Т А Н О В И В :
І. Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається
1.Під час судового засідання 04 квітня 2025 року захисник ОСОБА_15 заявив відвід колегії суддів Вищого антикорупційного суду у складі головуючого судді ОСОБА_1, суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3, обґрунтувавши його наявністю підстав, які викликають сумнів у неупередженості колегії суддів.
2.На думку захисника, вказана колегія суддів необґрунтовано припинила участь перекладача у кримінальному провадженні для обвинуваченого ОСОБА_8, порушивши право обвинуваченого на захист. Окрім того, на переконання захисника, суд порушив процедуру вирішення вказаного питання, не прийнявши рішення про його обговорення та не заслухавши думку усіх учасників судового провадження.
3.Захисник ОСОБА_19 заявила відвід колегії суддів з аналогічних підстав, зазначивши, що допущена судом, на її переконання, дискримінація ОСОБА_8 за національністю, порушує гарантоване Конституцією України та міжнародними актами право обвинуваченого на захист, та свідчить про упередженість колегії суддів.
ІІ. Позиції учасників кримінального провадження щодо поданого клопотання
4.У судовому засіданні захисник ОСОБА_16 підтримав заяву захисника ОСОБА_15 про відвід колегії суддів з підстав порушення судом прав його підзахисного ОСОБА_8 .
5.Захисник ОСОБА_14 підтримав вимоги заяви про відвід колегії суддів, поданої захисником ОСОБА_15, та повідомив, що оскільки представляв інтереси обвинуваченого ОСОБА_8 під час досудового розслідування, йому відомо, що обвинувачений дійсно не володіє державною мовою. Тому, припинення участі перекладача у вказаному кримінальному провадженні порушує право обвинуваченого ОСОБА_8 на справедливий суд, оскільки останній не розуміє юридичних термінів.
6.Захисник ОСОБА_17 підтримав позиції своїх колег, наголосивши на рішенні Верховного Суду від 06.06.2024 (справа № 522/1604/17), у якому за аналогічних обставин суд дійшов висновку про те, що можливість обвинуваченого в суді спілкуватися рідною мовою, отримувати копії судових рішень у перекладі на рідну мову або іншу, якою він володіє, а також користуватися послугами перекладача є одними зі складових у реалізації ним своїх прав на захист та розгляд справи незалежним і неупередженим судом, гарантованих законом.
7.Захисник ОСОБА_21 зауважив, що ОСОБА_8 за фахом є будівельником, і термінологія юридична суттєво відрізняється від будівельної, в тому числі у сприйнятті побутових понять. Написання вказаним обвинуваченим дисертації на будівельну тематику, на переконання захисника, навряд чи якось пересікається з кримінальним провадженням. Тому неможливо зробити висновок про володіння обвинуваченим ОСОБА_8 українською мовою.
8.Прокурор ОСОБА_5, не вбачаючи підстав для заявлення відводу складу суду, заперечив проти задоволення заяв захисників ОСОБА_15 та ОСОБА_19 про відвід колегії суддів, вважаючи їх необґрунтованими та безпідставними. Також прокурор зазначив, що доводи про необхідність перекладача для ОСОБА_8 виникли на завершальній стадії досудового розслідування на етапі виконання вимог ст. 290 КПК. До того моменту, незважаючи на значну кількість проведених слідчих та процесуальних дій щодо обвинуваченого, здійснення розгляду клопотань щодо нього під час досудового розслідування, прийняття рішень за результатами розгляду вказаних клопотань, а також перегляд таких рішень апеляційною інстанцією, жодних клопотань щодо необхідності залучення перекладача для обвинуваченого ОСОБА_8 не було. Тому, як зазначив прокурор, наведені ОСОБА_8 та захисниками доводи про неможливість здійснення судового розгляду без участі перекладача є процесуальною диверсією, а суд прийняв правильне процесуальне рішення та ефективно протидіє штучно створюваним перешкодам. З огляду на викладене, на думку прокурора, зазначені захисниками обставини жодним чином не свідчать про упередженість суддів, а є незгодою з прийнятим судом процесуальним рішенням, що відповідно до вимог КПК не є підставою для відводу.
ІІІ. Мотиви, з яких виходив суд та положення закону, якими керувався суд при постановленні ухвали
9.Розглядаючи заяви захисників ОСОБА_15 та ОСОБА_19 про відвід колегії суддів Вищого антикорупційного суду у складі головуючого судді ОСОБА_1, суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3 суд виходить із такого.
10.Можливість неупередженого та об`єктивного розгляду справи є однією із фундаментальних засад здійснення правосуддя.
11.Відповідно до ч. 1 ст. 21 КПК кожному гарантується право на розгляд та вирішення справи незалежним і неупередженим судом.
12.З метою дотримання цієї гарантії, учасники судового провадження наділені правом заявити судді відвід, який повинен бути вмотивованим (ст. 80 КПК).
13.Перелік підстав, за наявності яких може бути заявлено відвід судді, передбачений ст. 75, 76 КПК.
14.Так, суддя не може брати участь у кримінальному провадженні: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; 5) у випадку порушення встановленого ч. 3 ст. 35 КПК порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи (ч.1 ст.75 КПК).
15.Суддя, який брав участь у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, а також в суді апеляційної і касаційної інстанції, не має права брати участі у цьому ж провадженні в суді першої інстанції (ст. 76 КПК).
16.Згідно з ч. 5 ст. 9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
17.У рішенні Європейського суду з прав людини «Олександр Волков проти України» від 09 квітня 2013 року (Заява № 21722/11), зазначається, що як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ`єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (І) суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (ІІ) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (п. 104 Рішення).
18.Як вбачається зі змісту заяв захисників ОСОБА_15 та ОСОБА_19 про відвід колегії суддів Вищого антикорупційного суду у складі головуючого судді ОСОБА_1, суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3, доводи про наявність сумнівів щодо неупередженості суддів ґрунтуються на твердженнях про незаконність прийнятого судом рішення про припинення участі перекладача у вказаному кримінальному провадженні.
19.Розглядаючи вказані доводи, суд виходить із того, що вони по суті є висловленням незгоди з процесуальним рішенням Вищого антикорупційного суду, після того, як суд ухвалив відповідне вмотивоване рішення.
20.Прийняте рішення відповідає позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 19.02.2019 (справа № 236/1798/16-к), згідно з якою, при вирішенні питання про залучення перекладача визначальним є впевненість суду, що обвинувачений дійсно не володіє, або недостатньо володіє державною мовою. Хоча закон не встановлює критеріїв, за якими суд має визначитись в цьому питанні, такі роз`яснення містяться в рішеннях Європейського суду з прав людини.
21.У цьому зв`язку Верховний суд звернув увагу на рішення Європейського суду з прав людини в справі «К. проти Франції» від 07.12.1983, у якому суд дійшов такого висновку: «п. 8. ... Як видно з рішення трибуналу, заявник народився і здобув освіту у Франції і йому не було важко розуміти й спілкуватися французькою мовою, якою вели провадження в суді. Конвенційне право на допомогу перекладача, що міститься в підпункті (e) пункту 3 статті 6, очевидно, може бути застосоване тільки в тому випадку, коли обвинувачений не розуміє мови, використовуваної в суді, чи не розмовляє нею».
22.Застосовуючи наведені підходи Європейського суду з прав людини Верховний суд у своїй постанові зазначив про таке: «як убачається з матеріалів справи, обвинувачений є громадянином України, народився та проживає на її території, має неповну середню освіту, здобуту в Україні, у школі вивчав українську мову. На досудовому розслідуванні підозрюваному роз`яснювались процесуальні права, в тому числі право в разі необхідності користуватися послугами перекладача, проте жодних клопотань про те, що він не володіє українською мовою, на досудовому розслідуванні підозрюваний не заявляв. З урахуванням викладеного, суд правильно відмовив обвинуваченому у задоволенні клопотання про залучення до участі у кримінальному провадженні на стадії судового розгляду перекладача, розцінивши таке клопотання як зловживання підсудним своїми правами та спосіб затягування строків кримінального провадження».
23.Повертаючись до обставин цієї справи, суд зазначає, що ухвалюючи відповідне рішення щодо припинення участі перекладача він діяв у межах наданих йому процесуальних повноважень та з урахуванням обставини цієї справи, які полягали у такому.
24.Згідно з обвинувальним актом ОСОБА_8 є уродженцем с. Мікрах Ахтинського району Республіки Дагестан, однак більше 50 років проживає в Україні та є громадянином України, де єдиною державною мовою є українська мова. Також обвинувачений ОСОБА_8 обіймає посаду керівника будівельної компанії, що передбачає обізнаність із українським законодавством, яке регулює підприємницьку діяльність, періодичне подання звітності українською мовою. Окрім того, судом було враховано, що ОСОБА_8 захистив в Україні дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук, виклавши текст дисертації українською мовою, що свідчить про достатній рівень володіння державною мовою, зокрема, й для розуміння процесу судочинства. Також судом було взято до уваги значний період часу, який минув з попереднього рішення про залучення перекладача у цій справі, упродовж якого відбулось повномасштабне вторгнення російської федерації в Україну, що призвело до значного зменшення вживання російської мови та водночас значного розширення застосування української мови у всіх сферах суспільного життя. Відповідаючи на питання суду щодо рівня володіння українською мовою, обвинувачений додатково повідомив, що наразі більше людей почало спілкуватись українською мовою і що він також почав читати українські книжки.
25.За таких обставин суд, розпочавши після заміни судді, відповідно до ст. 319 КПК, судовий розгляд спочатку, та перевіривши у зв`язку з цим наявність підстав для участі перекладача у судовому розгляді, дійшов висновку, що на цей час обвинувачений володіє достатнім рівнем знань та розуміння української мови, аби брати участь у розгляді справи без допомоги перекладача, а тому припинив участь останнього у справі.
26.Доводи захисників щодо нерозуміння обвинуваченим ОСОБА_8 юридичної термінології, яка може бути використана під час розгляду справи, не можуть бути підставою для подальшої участі перекладача, оскільки роз`яснення значення юридичних термінів є складовою правової допомоги, яку надають захисники і не може покладатися на перекладача.
27.Після ухвалення судом рішення щодо припинення участі перекладача захисники заявили відвід колегії суддів.
28.Водночас, захисники у своїх заявах не навели жодних обґрунтованих обставин на підтвердження упередженості складу суду.
29.Висловлена у заявах незгода захисників з процесуальним рішенням суду, не є підставою для відводу суддів, оскільки таке рішення є формою реалізації судової влади і не може розглядатись як обставина, що свідчить про упередженість суду.
30.Натомість, відповідні доводи можуть бути включені як заперечення до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК.
31.Інших обставин, які б об`єктивно вказували на упередженість суддів ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, або унеможливлювали їх участь у кримінальному провадженні захисниками ОСОБА_15 та ОСОБА_19 у заявах зазначено не було.
32.З огляду на це, суд дійшов висновку про необґрунтованість вищезазначених заяв про відвід суддів, внаслідок чого такі заяви задоволенню не підлягають.
Керуючись ст. 75, 76, 80, 81 КПК, -
П О С Т А Н О В И В :
У задоволенні заяв адвокатів ОСОБА_15 та ОСОБА_19 про відвід колегії суддів Вищого антикорупційного суду у складі головуючого судді ОСОБА_1, суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3, у кримінальному провадженні № 42016000000000870 від 29 березня 2016 року за обвинуваченням ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали може бути включено до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК.
Судді
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3