- Presiding judge (HACC AC): Pavlyshyn O.F.
Cправа №991/1837/25
Провадження №11-сс/991/244/25
Слідчий суддя: ОСОБА_1
Суддя-доповідач: ОСОБА_2
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
08 квітня 2025 року місто Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого-судді ОСОБА_2,
суддів ОСОБА_3, ОСОБА_4,
секретар судового засідання ОСОБА_5,
за участю:
представника ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 19 березня 2025 року,
В С Т А Н О В И Л А:
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 19.03.2025 задоволено клопотання Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (далі - САП) про арешт майна та накладено арешт на майно, вилучене під час проведення 27.02.2025 обшуку у житлі за адресою: АДРЕСА_1, а саме на мобільний телефон iPhone 13 Pro, IMEI: НОМЕР_1, із забороною розпорядження, відчуження та користування таким майном.
Представник ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 подала апеляційну скаргу з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження.
В апеляційній скарзі посилається на таке.
Клопотання про арешт майна надійшло до суду 03.03.2025, а обшук відбувся 27.02.2025, тобто строк для звернення до слідчого судді пропущений.
У кримінальному провадженні підозра нікому не оголошена, стороною обвинувачення жодних об`єктивних доказів вчинення кримінального правопорушення та завдання збитків не надано.
Слідчий суддя не оцінив належним чином твердження про неправомірність проведення обшуку та вилучення майна неуповноваженими особами, та прийшов до помилково переконання, що відсутнє порушення права на правову допомогу на стадії досудового слідства.
Прокурор не довів, що телефон відповідає ознакам, визначеним у ст.98 КПК України.
Детективи Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) мали можливість оглянути і після цього повернути телефон.
Просить поновити строк на апеляційне оскарження, скасувати ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 19.03.2025 і постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора про арешт майна, а саме мобільного телефону, марки iPhone 13 Pro, IMEI: НОМЕР_1, що належить ОСОБА_6 .
У запереченнях на апеляційну скаргу прокурор САП ОСОБА_8 зазначив, що під час огляду телефона виявлено листування в месенджері WhatsApp, яке стосується досудового розслідування. ОСОБА_6 не надав пароль доступу для розблокування, що унеможливило безперешкодне копіювання та подальший огляд вмісту приладу, тому його вилучено, та в подальшому визнано речовим доказом і призначено комплексну судову комп`ютерно-технічну експертизу та експертизу електронних комунікацій.
Викладені у апеляційній скарзі доводи були предметом дослідження та перевірки слідчого судді. Зокрема, в ухвалі констатовано своєчасність подання клопотання, достатність визнання групи детективів постановою керівника органу досудового розслідування щодо підтвердження їхніх повноважень, обґрунтовано необхідність накладення арешту, оскільки ОСОБА_6 є засновником ТОВ «Політек Імпекс» та обізнаний з особливостями його господарської діяльності.
Просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги адвоката ОСОБА_7, а ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 19.03.2025 залишити без змін.
ОСОБА_6, його представник ОСОБА_9, прокурор САП були належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду. У судове засідання ОСОБА_6 та ОСОБА_9 не прибули, САП не забезпечила участь прокурора. Про поважність причин неявки учасники суд не повідомили.
Згідно із ч.4 ст.405 КПК України неприбуття сторін або інших учасників кримінального провадження не перешкоджає проведенню розгляду, якщо такі особи були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду та не повідомили про поважні причини свого неприбуття. А тому апеляційна скарга розглядається без участі вказаних осіб.
У судовому засіданні представник ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 підтримала вимоги апеляційної скарги з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження, посилаючись доводи, наведені в ній.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника ОСОБА_7, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що клопотання про поновлення строку на оскарження слід задовольнити, а апеляційну скаргу - визнати необґрунтованою.
Відповідно до п.3 ч.2 ст.395 КПК України апеляційна скарга, якщо інше не передбачено цим Кодексом, може бути подана на ухвалу слідчого судді протягом п`яти днів з дня її оголошення.
Матеріалами провадження стверджується, що слідчий суддя постановив оскаржувану ухвалу 19.03.2025. ОСОБА_6 та його представники повідомлялись про дату, час та місце судового розгляду. Відтак, у силу вимог ст.115, 395 КПК України строк апеляційного оскарження ухвали слідчого судді від 19.03.2025 для них розпочався 20.03.2025 та закінчився 24.03.2025. Апеляційна скарга надіслана на електронну адресу Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду 27.03.2025, тобто після закінчення строку апеляційного оскарження. У судовому засіданні адвокат повідомила, що до отримання копії повного тексту ухвали 24.03.2025 не була обізнана з мотивами оскаржуваного рішення, а тому звернулася з апеляційною скаргою поза межами встановленого КПК України строку.
Згідно із ч.1 ст.117, п.4 ч.3 ст.399 КПК України пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи знайде підстави для його поновлення. Необізнаність із мотивами прийнятого судом рішення є об`єктивною обставиною, що перешкоджає стороні своєчасно оскаржити ухвалу суду (постанова Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 27.05.2019 у справі №461/1434/18, провадження №51-6470кмо18).
Таким чином, враховуючи наявність поважної причини пропуску строку на оскарження - необізнаність представника із мотивами прийнятого слідчим суддею рішення, колегія суддів вважає, що строк апеляційного оскарження ухвали підлягає поновленню.
У цьому провадженні встановлено такі обставини.
Відповідно до витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) кримінальне провадження №42024000000000326 розпочато 28.02.2024 за ч.5 ст.191 КК України (а.с.5-6 т.1).
24.12.2024 до ЄРДР внесено відомості за ч.2 ст.364 КК України про те, що під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42024000000000326 від 28.02.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України, отримано інформацію про зловживання з боку службових осіб Державної служби України з надзвичайних ситуацій (далі - ДСНС України) своїм службовим становищем під час організації та проведення процедур закупівель структурними підрозділами ДСНС України автопідіймачів пожежних «Bronto Skylift» в інтересах ТОВ «Політек Імпекс» (код 36755717), що завдало шкоди державному бюджету в розмірі понад 100 млн грн у вигляді придбання структурними підрозділами ДСНС України вказаної спеціальної техніки у ТОВ «Політек Імпекс» за штучно завищеною вартістю в період часу 2023-2024 років (а.с.5-6).
17.02.2025 слідчий суддя Вищого антикорупційного суду надав дозвіл на проведення обшуку у житлі за адресою: АДРЕСА_1, що знаходиться у фактичному володінні ОСОБА_6, із метою відшукання документів, електронних інформаційних систем, комп?ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку, блокнотів, записних книжок чи окремих аркушів чорнових записів, щоденників, чернеток, графічних схем, фотографій, що містять інформацію щодо обставин укладення структурними підрозділами ДСНС України договорів з ТОВ «Політек Імпекс» про закупівлю в період 2023-2024 років автопідіймачів «Bronto Skylift» (а.с.7-12).
27.02.2025 під час проведення обшуку на підставі зазначеної ухвали вилучено мобільний телефон iPhone 13 Pro, IMEI: НОМЕР_1, чорного кольору у синтетичному чохлі чорного кольору (а.с.13-17).
27.02.2025 постановою старшого детектива НАБУ цей мобільний телефон визнано речовим доказом у кримінальному провадженні №42024000000000326 (а.с.18-20).
28.02.2025 щодо мобільного телефону iPhone 13 Pro, IMEI: НОМЕР_1, вилученого під час обшуку, постановою старшого детектива НАБУ призначено комплексну судову комп?ютерно-технічну експертизу та експертизу електронних комунікацій (а.с.21-24).
28.02.2025 прокурор САП засобами поштового зв?язку направив до Вищого антикорупційного суду клопотання про арешт майна, вилученого під час обшуку, а саме мобільного телефону iPhone 13 Pro, IMEI: НОМЕР_1, чорного кольору у синтетичному чохлі чорного кольору, без сім-карти, шляхом встановлення заборони відчуження, розпорядження та користування таким майном у зв`язку з потребою забезпечити збереження відповідного майна як речового доказу.
Постановляючи оскаржувану ухвалу, слідчий суддя дійшов таких висновків: клопотання подане у кримінальному провадженні, підсудному Вищого антикорупційного суду, у межах строку, визначеного ч.5 ст.171 КПК України, та відповідає положенням цієї статті щодо змісту; наразі підозра нікому не оголошена, однак наявні підстави вважати, що могло бути вчинене кримінальне правопорушення, внесене до ЄРДР, та що ОСОБА_6 володіє відомостями, які розслідуються у ньому; вилучений мобільний телефон міг зберегти дані, що можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження; цей телефон відповідає критеріям речового доказу, визначеним у ст.98 КПК України; наявні умови для накладення арешту на майно, передбачені ч.3 ст.170 КПК України; існує ризик приховування, пошкодження, псування, знищення, передання майна; майно підлягає арешту шляхом позбавлення права на його відчуження, розпорядження та користування, адже саме у наведений спосіб можна запобігти встановленим ризикам; накладення арешту з метою збереження речових доказів є необхідним для виконання завдань кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права особи, оскільки є необхідним і пропорційним до законної мети, що переслідується - нагальної суспільної потреби у розслідуванні корупційних кримінальних правопорушень; таке втручання стосуватиметься виключно конкретного майна, яке має важливе значення для досудового розслідування, що вказує на співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; арешт не є надмірно обтяжливим.
Висновки слідчого судді відповідають положенням закону та встановленим обставинам.
Згідно із ч.2 ст.235 КПК України ухвала слідчого судді про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи повинна відповідати загальним вимогам до судових рішень, передбачених цим Кодексом, а також містити відомості про: 1) строк дії ухвали, який не може перевищувати одного місяця з дня постановлення ухвали; 2) прокурора, слідчого, який подав клопотання про обшук; 3) положення закону, на підставі якого постановляється ухвала; 4) житло чи інше володіння особи або частину житла чи іншого володіння особи, які мають бути піддані обшуку; 5) особу, якій належить житло чи інше володіння, та особу, у фактичному володінні якої воно знаходиться; 6) речі, документи або осіб, для виявлення яких проводиться обшук.
Тобто положення ст.235 КПК України не зобов`язують слідчого суддю в ухвалі зазначати конкретного прокурора чи слідчого, який буде проводити обшук. При цьому відповідно до приписів ст.236, 37, 39 КПК України ухвала про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи може бути виконана прокурором, призначеним здійснювати процесуальне керівництво в порядку ст.37 КПК України, або слідчим, визначеним керівником органу досудового розслідування в порядку ст.39 цього Кодексу.
17.02.2025 слідчий суддя Вищого антикорупційного суду надав дозвіл на проведення обшуку прокурорам групи прокурорів та детективам (слідчим) слідчої групи у кримінальному провадженні №42024000000000326 від 28.02.2024. Постановою від 25.02.2025 керівник Четвертого Головного підрозділу детективів НАБУ ОСОБА_10 визначив старшого слідчої групи та слідчих, які здійснюватимуть досудове розслідування у зазначеному кримінальному провадженні, до яких належить старший детектив ОСОБА_11, який відповідно до протоколу обшуку від 27.02.2025 провів таку слідчу дію. Тому помилковими є посилання апеляційної скарги на те, що обшук проведено детективом, який не наділений такими повноваженнями.
Довід апеляційної скарги про те, що слідчий суддя, спростовуючи твердження представника щодо здійснення обшуку неуповноваженим суб`єктом внаслідок не зазначення даних про детективів у тексті ухвали про дозвіл на проведення цієї слідчої дії послався на а.с.79, 80, які не були надані для ознайомлення разом із матеріалами клопотання, колегія суддів не може взяти до уваги, так як із клопотанням про ознайомлення з матеріалами представник ОСОБА_9 звернувся до суду 06.03.2025, ознайомився 10.03.2025. Постанова від 25.02.2025 керівника Четвертого Головного підрозділу детективів НАБУ ОСОБА_10 про визначення старшого слідчої групи та слідчих, які здійснюватимуть досудове розслідування, долучена до матеріалів провадження 18.03.2025, тобто після ознайомлення адвоката. Крім того, із повторними клопотаннями ні ОСОБА_6, ні його представники до суду не зверталися.
Відповідно до абз.2 ч.5 ст.171 КПК України у разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.
Матеріалами провадження стверджується, що 27.02.2025 на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 17.02.2025 проведено обшук у житлі за адресою: АДРЕСА_1, що знаходиться у фактичному володінні ОСОБА_6, у результаті якого відшукано у ОСОБА_6 мобільний телефон iPhone 13 Pro, IMEI: НОМЕР_1, щодо якого надано дозвіл на вилучення. Клопотання про арешт майна надіслано шляхом поштового зв`язку на адресу суду 28.02.2025 (а.с.28), тобто у межах строку, визначеного положеннями ч.5 ст.171 КПК України. Відтак, покликання апеляційної скарги на те, що прокурор пропустив строк для звернення до слідчого судді з клопотання про арешт, не відповідає дійсності.
Згідно з абз.1 ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Пунктом 1 ч.2 ст.170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Згідно з п.1, 2, 5, 6 ч.2 ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Приписами ч.1 ст.98 КПК України передбачено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до протоколу обшуку від 27.02.2025 у ході зазначеної слідчої дії частково оглянуто мобільний телефон iPhone 13 Pro, IMEI: НОМЕР_1, який належить ОСОБА_6 . На зазначеному приладі виявлено листування в месенджері WhatsApp, зокрема:
(1) із абонентом « ОСОБА_12 » за номером НОМЕР_2, яке містить переслане повідомлення англійською мовою із згадуванням виробника «BRONTO», та спеціальних автомобілів («fire trucks»);
(2) із абонентом « ОСОБА_13 » за номером НОМЕР_3, яке містить отримані від нього файли у форматі «.xlsx» «Витрати Івано-Франківськ», «Витрати Житомир» щодо калькуляції собівартості та розрахунки витрат на постачання автопідіймачів «BRONTO Skylift»;
(3) із абонентом « ОСОБА_14 », яке містить отримані від нього файли у форматі «.pdf», а саме комерційні пропозиції на адресу ДСНС щодо постачання автопідіймачів та повідомлення від ОСОБА_6 від 09.04.2024 зі змістом: «Тендер не вишел на твою вишку?», також наявні файли від 02.08.2024 у форматі «.pdf» «Графік поставки завод «Бронто», «Индустриал вышки».
Під час проведення обшуку ОСОБА_6 повідомив, що користувач « ОСОБА_12 » - це один із засновників ТОВ «Політек Імпекс», «ОСОБА_14» - його керівник, а користувач « ОСОБА_13 » є його добрим знайомим.
Згідно з матеріалами, долученими до клопотання, ТОВ «Політек Імпекс» у 2023-2024 роках здійснювало постачання пожежних автопідіймачів для Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту ДСНС України (далі - ОРС ЦЗ ДСНС), ГУ ДСНС в Житомирській області, ГУ ДСНС у Івано-Франківській області, ГУ ДСНС у Миколаївській області (а.с.54(з)-55).
ОСОБА_15, як директор ТОВ «Політек Імпекс», був підписантом цінової пропозиції, адресованої начальнику ОРС ЦЗ ДСНС щодо постачання автопідіймачів пожежних марки «Bronto» за ціною 86 550 000 грн за одиницю (а.с.59 (з), 60).
ОСОБА_16, будучи директором ТОВ «Променергообладнання», надсилав ОРС ЦЗ ДСНС цінову пропозицію щодо постачання автопідіймачів пожежних виробництва Magirus GmbH за ціною 89 450 000 грн за одиницю (а.с.61, 62).
Вищевказані цінові пропозиції значно перевищували цінові пропозиції інших запитуваних товариств (а.с.54(з)-58).
На основі цінових пропозицій, зокрема й ТОВ «Політек Імпекс» та ТОВ «Променергообладнання», сформовано очікувану вартість предмета закупівлі у розмірі 70 000 000 грн (а.с.54(з)-58).
А відтак, слідчий суддя, враховуючи виявлене у мобільному телефоні ОСОБА_6 листування із користувачем « ОСОБА_12 » що стосується товарів марки «BRONTO Skylift», із користувачем « ОСОБА_13 » стосовно обміну файлами у форматі «.xlsx» «Витрати Івано-Франківськ», «Витрати Житомир» щодо калькуляції собівартості та розрахунки витрат на постачання автопідіймачів «BRONTO Skylift», та із користувачем « ОСОБА_14 » щодо пересилання у форматі «.pdf» комерційних пропозицій на адресу ДСНС щодо постачання автопідіймачів, інформації щодо графіку поставок товарів марки «BRONTO Skylift», листування стосовно проведення закупівель, дійшов правильного висновку, що таке у сукупності з іншими здобутими під час досудового розслідування даними, може бути використане як доказ факту чи обставин, які встановлюються у цьому кримінальному провадженні.
У зв`язку з вищенаведеним, колегія суддів вважає безпідставним посилання апеляційної скарги на відсутність доказів вчинення злочину та відповідності вилученого телефону ознакам, визначеним у ст.98 КПК України.
Згідно із ч.2 ст.168 КПК України забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп`ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об`єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту.
Відповідно до абз.2 ч.3 ст.170 КПК України арешт на комп`ютерні системи чи їх частини накладається лише у випадках, якщо вони отримані внаслідок вчинення кримінального правопорушення або є засобом чи знаряддям його вчинення, або зберегли на собі сліди кримінального правопорушення, або у випадках, передбачених пунктами 2, 3, 4 частини другою цієї статті, або якщо їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, а також якщо доступ до комп`ютерних систем чи їх частин обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту.
Разом із цим, протоколом від 27.02.2025 стверджується, що під час обшуку на прохання детективів ОСОБА_6 відмовився надати пароль доступу для розблокування телефону, що унеможливило безперешкодне копіювання та огляд вмісту телефону. Подолання логічного захисту без проведення спеціального дослідження та застосування спеціальних знань є неможливим, що спростовує твердження апеляційної скарги про те, що детективи НАБУ мали можливість оглянути і після цього повернути телефон.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що слідчим суддею при вирішенні питання про арешт майна дотримано вимог ч.3 ст.170 КПК України.
Із ч.2 ст.171 КПК України вбачається, що у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
Вказаною статтею не передбачено обов`язок слідчого, прокурора додавати до клопотання про арешт майна докази завдання збитків.
А тому, враховуючи положення ч.2 ст.171 КПК України щодо вичерпного переліку доводів і доказів, які додаються до клопотання про арешт майна, помилковим є твердження апеляційної скарги про відсутність доказів завдання збитків.
Згідно із ч.3 ст.236 КПК України слідчий, прокурор не має права заборонити учасникам обшуку користуватися правовою допомогою адвоката або представника. Слідчий, прокурор зобов`язаний допустити такого адвоката або представника до обшуку на будь-якому етапі його проведення.
Оскільки положення ч.3 ст.236 КПК України не забороняють органу досудового розслідування проводити обшук до прибуття адвоката або представника, а лише встановлюють обов`язок допустити такого адвоката або представника до обшуку на будь-якому етапі його проведення, і з протоколу обшуку від 27.02.2025 вбачається, що ця слідча дія проведена за участі адвоката ОСОБА_9, який підписав такий протокол та долучив до нього свої письмові зауваження (а.с.13-17), безпідставним є посилання в апеляційній скарзі про те, що слідчий суддя прийшов до помилкового висновку про відсутність порушення права ОСОБА_6 на правову допомогу.
Згідно із ч.3 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Умова накладення арешту з метою забезпечення збереження речових доказів за положеннями ч.3 ст.170 КПК України не містить таку вимогу її застосування як оголошення підозри у кримінальному провадженні певній особі, не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна або вчиненням кримінального правопорушення будь-якого ступеня тяжкості.
Задовольняючи клопотання, слідчий суддя дійшов до висновку про можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні та необхідність накладення арешту на майно саме з метою забезпечення збереження речових доказів. Тому здійснення повідомлення чи не повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень у кримінальному провадженні не має правового значення при вирішенні питання про арешт майна слідчим суддею з метою забезпечення збереження речових доказів.
Відтак, неспроможним є твердження апеляційної скарги, що у кримінальному провадженні нікому не повідомлено про підозру.
Підсумовуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що слідчий суддя наклав арешт на майно з дотриманням приписів ст.170-173 КПК України.
Пунктом 1 ч.1 ст.407 КПК України визначено, що за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін.
Із огляду на зазначене, колегія суддів приходить до переконання про необґрунтованість доводів апеляційної скарги, відсутність підстав для її задоволення та скасування ухвали слідчого судді, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, ухвалу слідчого судді - без змін.
Керуючись ст.404, 405, 418, 419, 422, 424, 532 КПК України, колегія суддів
П О С Т А Н О В И Л А:
Клопотання представника ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 про поновлення строку на апеляційне оскарження задовольнити та поновити строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 19 березня 2025 року.
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 19 березня 2025 року - без змін.
Ухвала є остаточною, набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий ОСОБА_2
Судді ОСОБА_3
ОСОБА_4