- Presiding judge (HACC): Kruk Ye.V.
Справа № 991/3056/25
Провадження 1-кс/991/3053/25
В И Щ И Й А Н Т И К О Р У П Ц І Й Н И Й С У Д
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
10 квітня 2025 року м. Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2, детектива ОСОБА_3, представника власника майна ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора третього відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5 про арешт майна у кримінальному провадженні № 52025000000000130 від 05.03.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України,
В С Т А Н О В И В:
І. Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається
04.04.2025 прокурор третього відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5 (далі - САП, прокурор) звернувся із клопотанням, яке надійшло до суду 08.04.2025, про арешт майна:
1) вилученого під час проведення 02.04.2025 обшуку за місцем фактичного проживання ОСОБА_6, в його автомобілі «MERCEDES-BENZ E 250», д.н.з. НОМЕР_1, VIN: НОМЕР_2 та в його службовому кабінеті в Ужгородській окружній прокуратурі Закарпатської області, з метою забезпечення збереження речових доказів в межах кримінального провадження № 52025000000000130 від 05.03.2025, шляхом позбавлення права відчуження, розпорядження та користування майном, а саме на:
- мобільний телефон Apple iPhone A1897, IMEI: НОМЕР_3 ;
- годинник Apple Watch «49mm TITANIUM8CEAAMIC CASE WR-100mm»;
- мобільний телефон Apple iPhone 15Pro Max A3105;
- мобільний телефон Apple iPhone A2097, IMEI: НОМЕР_4 з сім-карткою оператора Lifecеll № НОМЕР_5,
- ноутбук марки Apple, моделі:2337, серійний номер: CO2H75G3Q624.
2) вилученого під час проведення 02.04.2025 обшуку за місцем фактичного проживання ОСОБА_6, з метою забезпечення збереження речових доказів та спеціальної конфіскації в межах кримінального провадження № 52025000000000130 від 05.03.2025, шляхом позбавлення права відчуження, розпорядження та користування майном, а саме на:
-кошти в сумі 1 830 доларів США (18 банкнот по 100 доларів: PK483472071, PK483472061, PK483371371, LF40066937F, LC55917716B, LK30912647D, PF22681211L, PB35436066A, PB35436043A, PD15822142A, ML66376779E; PK07874219E, PF05004362F, PD06685938C, PE31428148E, L34666600B, PL7239886L, MB45024418M, номіналом 20 доларів РК65228341Е, номіналом 10 доларів МВ45125046А).
Необхідність арешту обґрунтовано потребою у забезпеченні збереження відповідного майна як речових доказів, а щодо грошових коштів також необхідністю забезпечення спеціальної конфіскації майна.
Клопотання надійшло до Вищого антикорупційного суду 08.04.2025 та було передано до провадження слідчого судді ОСОБА_1 .
ІІ. Позиції учасників у судовому засіданні
Детектив ОСОБА_3, якому, серед інших детективів, прокурор доручив взяти участь у розгляді цього клопотання, у судовому засіданні підтримав клопотання. Крім того, в судовому засіданні долучив додаткові документи, а саме: копії службової записки від 03.04.2025 керівника четвертого Головного підрозділу детективів НАБУ ОСОБА_7 та постанови про призначення комплексної судової комп`ютерно-технічної експертизи та експертизи електронних комунікацій від 03.04.2025, відповідно до яких надано експерту - старшому детективу НАБУ ОСОБА_8 об`єкт дослідження, мобільний термінал систем зв`язку - мобільний телефон iPhone А1897 (IMEI: НОМЕР_3 ), вилучений 02.04.2025 під час обшуку за адресою: АДРЕСА_1, який упаковано у сейф-пакет НАБУ № 0061421; копії постанов про призначення комплексних судових телекомунікаційних та комп`ютерно-технічних експертиз від 03.04.2025 та супровідних листів до них від 04.04.2025, відповідно до яких залучено експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз для проведення комплексних судових телекомунікаційних та комп`ютерно-технічних експертиз та для проведення експертиз надано експерту об`єкти дослідження: мобільний термінал систем зв`язку - мобільний телефон iPhone А3105 зі слідами пошкодження в результаті падіння (частково відійшов екран від корпусу), вилучений 02.04.2025 під час проведення огляду місцевості (публічно доступне місце) поряд з адресою: АДРЕСА_1 ; годинник Iwatch без розпізнавальних ознак, вилучений 02.04.2025 під час обшуку за адресою: АДРЕСА_1 ; копію протоколу огляду від 03.04.2025 майна (мобільних телефонів та годинника), вилучених за результатами проведення обшуків у ОСОБА_6 (мобільні телефони iPhone А3105, iPhone НОМЕР_6, iPhone НОМЕР_7 та годинник Iwatch); копію постанови про призначення комплексної судової телекомунікаційної та комп`ютерно-технічної експертизи від 08.04.2025 та супровідного листа до неї від 09.04.2025, відповідно до яких залучено експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз для проведення комплексної судової телекомунікаційної та комп`ютерно-технічної експертизи та для проведення експертизи надано експерту об`єкт дослідження - ноутбук марки Apple, моделі: 2337, серійний номер: CO2H75G3Q624; копію протоколу обшуку від 02.04.2025 АДРЕСА_2 .
Власник майна ОСОБА_6, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце судового засідання, у судове засідання не прибув.
Представник власника майна ОСОБА_4 у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання про арешт майна, посилаючись на безпідставність втручання органу досудового розслідування у приватне спілкування особи ОСОБА_6, яка є непричетною до вказаного кримінального правопорушення, що видно з самого клопотання. Зокрема, у клопотанні йдеться про ОСОБА_9, який перебував у змові з посадовими особами Закарпатської обласної прокуратури. Проте ОСОБА_6, у якого вилучені мобільні телефони та іншу техніку, не є працівником Закарпатської обласної прокуратури та він не має ніякого відношення до зазначеного кримінального провадження, в якому заявник ОСОБА_10 є підозрюваним у справі. Заявник ОСОБА_10 зазначив, що ОСОБА_11 спілкувався безпосередньо з ОСОБА_12 щодо неправомірної вигоди, проте це не відповідає дійсності, оскільки вони не є знайомими та не спілкуються. 27.02.2025 під час вирішення питання про обрання запобіжного заходу заявнику ОСОБА_13 він повідомив в судовому засіданні, що звернувся до правоохоронного органу з приводу вимагання від нього обласним прокурором неправомірної вигоди, а не 05.03.2025, коли розпочато кримінальне провадження. Також звернув увагу на протокол допиту заявника ОСОБА_10 від 17.03.2025, пояснивши, що рекомендований адвокат ОСОБА_14, зрозумівши, що заявник підштовхує його незаконних методів надання правової допомоги, у письмовому виді відмовив йому в наданні правової допомоги, посилаючись на незаконні методи надання правової допомоги, за якими він не бажає діяти. Посилався на те, що за клопотанням підставою для арешту майна ОСОБА_6 є те, що ОСОБА_9 зустрічався з ОСОБА_6 20.03.2025. Сам ОСОБА_6 не заперечує факту цієї зустрічі в той день, оскільки вони народилися в одному селі та давно знають один одного. Також ОСОБА_6 не заперечує того, що в середині березня 2025 року ОСОБА_9 зателефонував йому та запитав, кого з адвокатів він може порекомендувати для надання правової допомоги, на що ОСОБА_6 повідомив, що є адвокат ОСОБА_14, який є професійним адвокатом у кримінальних справах, тому він зможе надати правову допомогу. Проте коли заявник ОСОБА_10 телефонував адвокату ОСОБА_14, то він відмовив ОСОБА_13 в наданні правової допомоги. Щодо вилучених грошових коштів зазначив, що ці купюри взагалі не мають ніякого відношення до неправомірної вигоди, оскільки серед вилучених у ОСОБА_6 приблизно 1 900 доларів США немає купюр, зазначених у протоколі вручення заявнику ОСОБА_13 грошових коштів. Щодо арешту з метою забезпечення збереження речових доказів вважав, що вилучені у ОСОБА_6 речі не є речовими доказами в розумінні ст. 98 КПК України, оскільки вони не містять на собі відомостей про кримінальне правопорушення, хоча у постанові про визнання речовими доказами зазначено, що вилучені у ОСОБА_6 речі та грошові кошти можуть містити сліди кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України неприбуття власника майна в судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання про арешт майна.
ІІІ. Положення закону, якими керувався слідчий суддя при постановленні ухвали
Щодо арешту майна як заходу забезпечення кримінального провадження
Відповідно до ч. 1 та пункту 7 ч. 2 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження, до яких, зокрема, належить арешт майна. Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: (1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; (2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; (3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
Поряд з цим, арешт майна застосовується у кримінальному провадженні незалежно від ступеню тяжкості кримінального правопорушення, що у ньому розслідується.
Арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому КПК України порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Арешт майна допускається, зокрема, з метою забезпечення збереження речових доказів (п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України). У такому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу. Арешт на комп`ютерні системи чи їх частини накладається лише у випадках, якщо вони отримані внаслідок вчинення кримінального правопорушення або є засобом чи знаряддям його вчинення, або зберегли на собі сліди кримінального правопорушення, або якщо їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, а також якщо доступ до комп`ютерних систем чи їх частин обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту. Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна (ст. 170 КПК України).
Крім того, арешт майна допускається, зокрема, з метою забезпечення спеціальної конфіскації (п. 2 ч. 2 ст. 170 КПК України).
У випадку накладення арешту з метою забезпечення спеціальної конфіскації, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України. Арешт накладається на майно третьої особи, якщо вона набула його безоплатно або за ціною, вищою чи нижчою за ринкову вартість, і знала або повинна була знати, що таке майно відповідає будь-якій з ознак, передбачених пунктами 1-4 частини першої статті 96-2 Кримінального кодексу України (ч. 4 ст. 170 КПК України).
Спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених КК України, за умови вчинення умисного злочину або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ч. 1 ст. 96-1 КК України).
Спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно: (1) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна; (2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; (3) були предметом кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), а у разі, коли його не встановлено, - переходять у власність держави; (4) були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання (ч. 1 ст. 96-2 КК України).
Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів. Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна. Заборона використання житлового приміщення особам, які на законних підставах проживають у такому житловому приміщенні, не допускається (частини 10-12 ст. 170 КПК України).
Речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення (ч. 1 ст. 98 КПК).
Відповідно до ч. 5 ст. 171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено. У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.
У силу частин 1, 2, 4, 5 ст. 173 КПК України слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження майна. При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати: (1) правову підставу для арешту майна; (2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається з метою забезпечення збереження речових доказів) ; (3) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; (4) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб. У разі задоволення клопотання слідчий суддя застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
У разі задоволення клопотання слідчий суддя постановляє ухвалу, в якій зазначає: 1) перелік майна, на яке накладено арешт; 2) підстави застосування арешту майна; 3) перелік тимчасово вилученого майна, яке підлягає поверненню особі, у разі прийняття такого рішення; 4) заборону, обмеження розпоряджатися або користуватися майном у разі їх передбачення та вказівку на таке майно; 5) порядок виконання ухвали із зазначенням способу інформування заінтересованих осіб.
ІV. Встановлені слідчим суддею обставини із посиланням на докази
Відповідно до витягу з ЄРДР, кримінальне провадження № 52025000000000130 розпочато 05.03.2025 за фактом того, що службова особа, яка займає відповідальне становище, діючи за попередньою змовою з іншими невстановленими особами, вимагає надати неправомірну вигоду в особливо великому розмірі за прийняття рішення, що входить до її службових повноважень (т. 2, а.п. 1-2).
25.03.2025 слідчим суддею ОСОБА_1 було надано дозвіл на проведення обшуку службового кабінету, у якому знаходиться робоче місце прокурора Ужгородської окружної прокуратури Закарпатської області ОСОБА_6, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_8, в приміщенні за адресою: АДРЕСА_3, де ним зберігаються особисті речі та речі і документи, пов`язані зі службовою діяльністю, зокрема, взаємодією із керівництвом та прокурорами Закарпатської обласної прокуратури, та які перебувають у безпосередньому володінні Ужгородської окружної прокуратури Закарпатської області, яка є структурним підрозділом Закарпатської обласної прокуратури, та що знаходиться у фактичному володінні ОСОБА_6, Закарпатської обласної прокуратури (т. 2, а.п. 147-159); 2) 24.03.2025 слідчим суддею ОСОБА_1 було надано дозвіл на проведення обшуку автомобіля марки «MERCEDES-BENZ E 250», номер кузова НОМЕР_2, 2015 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1, яким користується ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, та який належить на праві власності його батькові ОСОБА_15, ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП НОМЕР_9, що перебуває у власності ОСОБА_15 та знаходиться у фактичному володінні ОСОБА_6 (т. 2, а.п. 167-178) та 24.03.2025 слідчим суддею ОСОБА_1 було надано дозвіл на проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, за адресою: АДРЕСА_1, що належить на праві власності його матері ОСОБА_16, ІНФОРМАЦІЯ_3, РНОКПП НОМЕР_10, та знаходиться у фактичному володінні ОСОБА_6 (т. 2, а.п. 189-200), з метою відшукання та вилучення наступних речей та оригіналів документів: документів, їх проектів, копій (в паперовому та електронному вигляді), що стосуються притягнення ОСОБА_17, ОСОБА_18 та ОСОБА_19 до кримінальної відповідальності, зокрема, але не виключно, у кримінальному провадженні № 62024140160000215 та інших пов`язаних із цим кримінальних провадженнях, проведення щодо них слідчих (розшукових), процесуальних дій, застосування заходів забезпечення кримінального провадження; документів, їх проектів, копій (в паперовому та електронному вигляді), що стосуються звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_17, ОСОБА_18 та ОСОБА_19, зокрема, але не виключно, у кримінальному провадженні № 62024140160000215 та інших пов`язаних із цим кримінальних провадженнях; чорнових записів, записних книжок, блокнотів, засобів мобільного та інтернет-зв`язку (сім-картки, смартфони, мобільні телефони), комп`ютерної техніки (ноутбуки, планшети, системні блоки персональних комп`ютерів, карти пам`яті, USB-флешнакопичувачі, переносні жорсткі магнітні диски тощо), у яких містяться текстові файли, зображення, фотознімки, нотатки, замітки, аудіо-, відео- та текстові записи, листування в смс-повідомленнях, у месенджерах та файлообмінниках Skype, IMessage, WhatsApp, Viber, Telegram, Signal тощо, із відомостями про фактичні обставини вчинення ОСОБА_20, ОСОБА_21 та іншими особами дій (бездіяльності) щодо притягнення ОСОБА_17, ОСОБА_18 та ОСОБА_19 до кримінальної відповідальності, зокрема, але не виключно, у кримінальному провадженні № 62024140160000215 та інших пов`язаних із цим кримінальних провадженнях, та/або звільнення від кримінальної відповідальності, висловлення ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_9 чи іншими особами прохань, в тому числі, поєднаних із вимаганням щодо отримання неправомірної вигоди від ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19 чи інших осіб за прийняття службовими особами органів прокуратури чи Державного бюро розслідувань рішень з використанням їх службового становища щодо притягнення чи непритягнення ОСОБА_17, ОСОБА_18 та ОСОБА_19 до кримінальної відповідальності; грошових коштів, що є предметом неправомірної вигоди, а також інших грошових коштів та майна, у які могли бути перетворені грошові кошти, що є предметом неправомірної вигоди.
Під час проведення 02.04.2025 обшуку у кримінальному провадженні № 52025000000000130 на підставі зазначеної ухвали слідчого судді від 25.03.2025, згідно з відповідним протоколом (т. 2, а.п. 160-166) у службовому кабінеті ОСОБА_6 за № 7, вилучено ноутбук марки Apple, моделі:2337, серійний номер: CO2H75G3Q624, на якому встановлена система логічного захисту, користувач « ОСОБА_22 ».
Під час проведення 02.04.2025 обшуку у кримінальному провадженні № 52025000000000130 на підставі зазначеної ухвали слідчого судді від 24.03.2025, згідно з відповідним протоколом (т. 2, а.п. 179-188) у автомобілі марки «MERCEDES-BENZ E 250», номер кузова НОМЕР_2, вилучено мобільний телефон Apple iPhone A2097, IMEI: НОМЕР_4 з сім-карткою оператора Lifecеll № НОМЕР_5 .
Під час проведення 02.04.2025 обшуку у кримінальному провадженні № 52025000000000130 на підставі зазначеної ухвали слідчого судді від 24.03.2025, згідно з відповідним протоколом (т. 2, а.п. 201-215) за місцем проживання ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, за адресою: АДРЕСА_1, вилучено: мобільний телефон Apple iPhone A1897, IMEI: НОМЕР_3 ; годинник Apple Watch «49mm TITANIUM8CEAAMIC CASE WR-100mm»; мобільний телефон Apple iPhone 15Pro Max A3105; кошти в сумі 1 830 доларів США (18 банкнот по 100 доларів: PK483472071, PK483472061, PK483371371, LF40066937F, LC55917716B, LK30912647D, PF22681211L, PB35436066A, PB35436043A, PD15822142A, ML66376779E; PK07874219E, PF05004362F, PD06685938C, PE31428148E, L34666600B, PL7239886L, MB45024418M, номіналом 20 доларів РК65228341Е, номіналом 10 доларів МВ45125046А).
Під час обшуків встановлено, що доступ до вмісту інформації, яка знаходиться в мобільних телефонах та ноутбуку, обмежується його власником шляхом блокування системою логічного захисту, а власник відмовився надати паролі доступу.
Згідно з протоколом огляду місцевості від 02.04.2025 (т. 2, а.п. 216-219), на тротуарі, що знаходиться поблизу будинку за місцем проживання ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1, навпроти під`їзду ОСОБА_6 знайдено, оглянуто та вилучено мобільний телефон iPhone (ймовірно, 15Max) у чохлі у пошкодженому вигляді, який не реагує при натисканні на клавіші чи екран. Ідентифікація даних мобільного телефону, власника неможлива через пошкодження.
Відповідно до постанови детектива від 03.04.2025 визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 52025000000000130 (т. 2, а.п. 220-225) наступні речі та кошти:
- мобільний телефон Apple iPhone A1897, IMEI: НОМЕР_3 ;
- годинник Apple Watch «49mm TITANIUM8CEAAMIC CASE WR-100mm»;
- кошти в сумі 1 830 доларів США (18 банкнот по 100 доларів: PK483472071, PK483472061, PK483371371, LF40066937F, LC55917716B, LK30912647D, PF22681211L, PB35436066A, PB35436043A, PD15822142A, ML66376779E; PK07874219E, PF05004362F, PD06685938C, PE31428148E, L34666600B, PL7239886L, MB45024418M, номіналом 20 доларів РК65228341Е, номіналом 10 доларів МВ45125046А);
- мобільний телефон Apple iPhone A2097, IMEI: НОМЕР_4 з сім-карткою оператора Lifecеll № НОМЕР_5 ;
- ноутбук марки Apple, моделі:2337, серійний номер: CO2H75G3Q624;
- мобільний телефон Apple iPhone 15Pro Max A3105.
Постановами від 03.04.2025 призначено у кримінальному провадженні № 52025000000000130 від 05.03.2025 комплексні судові телекомунікаційні та комп`ютерно-технічні експертизи (т. 2, а.п. 226-239), згідно з якими надано експертам об`єкти дослідження: 1) мобільний термінал систем зв`язку - мобільний телефон iPhone А3105 зі слідами пошкодження в результаті падіння (частково відійшов екран від корпусу); 2) годинник Iwatch без розпізнавальних ознак; 3) мобільний телефон iPhone А1897; 4) мобільний телефон iPhone А2097
Постановою про призначення комплексної судової телекомунікаційної та комп`ютерно-технічної експертизи від 08.04.2025 залучено експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз для проведення комплексної судової телекомунікаційної та комп`ютерно-технічної експертизи та для проведення експертизи надано експерту об`єкт дослідження - ноутбук марки Apple, моделі: 2337, серійний номер: CO2H75G3Q624.
V. Мотиви слідчого судді
Щодо повноважень слідчого судді на розгляд клопотання
Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя встановив, що воно подане у кримінальному провадженні щодо кримінального правопорушення, віднесеного до підсудності Вищого антикорупційного суду згідно із статтями 33-1, 216 КПК України, а тому його розгляд належить до повноважень слідчого судді Вищого антикорупційного суду.
Клопотання подане в межах строків, визначених ч. 5 ст. 171 КПК України, та відповідає положенням цієї статті щодо його змісту.
Щодо підстав для арешту майна
Правовими підставами для арешту майна у клопотанні прокурора вказано п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України - арешт з метою забезпечення збереження речових доказів та п. 2 ч. 2 ст. 170 КПК України - арешт з метою забезпечення спеціальної конфіскації.
На переконання слідчого судді, ці підстави підлягають застосуванню щодо вилученого під час проведення обшуку майна, з огляду на таке.
Щодо можливості використання майна як доказу у кримінальному провадженні та щодо наявності достатніх підстав вважати, що було вчинене кримінальне правопорушення, за яке може бути застосована спеціальна конфіскація
Як видно з клопотання про арешт майна, у кримінальному провадженні № 52025000000000130 від 05.03.2025 ОСОБА_9 02.04.2025 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 368 КК України, а долучені до клопотання копії документів вказують, що могло бути вчинене кримінальне правопорушення, відомості про яке внесені до ЄРДР.
Так, органом досудового розслідування перевіряється слідча версія причетності до одержання неправомірної вигоди працівників прокуратури та ДБР ОСОБА_6, ОСОБА_20 та ОСОБА_21 .
Згідно з клопотанням та матеріалами досудового розслідування, групою прокурорів Закарпатської обласної прокуратури здійснюється нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № 62024140160000215 від 17.05.2024, яке розслідується слідчими шостого слідчого відділу (з дислокацією у м. Ужгород) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, зокрема, слідчим ОСОБА_21 .
У зв`язку з цим, у ОСОБА_9 та службової особи Закарпатської обласної прокуратури, посада якої зазначена у п. 8 частини першої статті 15 Закону України «Про прокуратуру» (далі - службова особа Закарпатської обласної прокуратури), виник злочинний умисел, спрямований на вимагання та одержання неправомірної вигоди від ОСОБА_19 .
Так, у травні 2024 року ОСОБА_9, діючи умисно, з корисливих мотивів, керуючись метою протиправного збагачення, висловив громадянину ОСОБА_19, на той час свідку у кримінальному провадженні № 62024140160000215, прохання про надання неправомірної вигоди у сумі 5000 доларів США для нього особисто та службової особи Закарпатської обласної прокуратури за непритягнення ОСОБА_19 до кримінальної відповідальності у вищевказаному кримінальному провадженні.
Після отримання відмови від ОСОБА_19 упродовж травня-серпня 2024 року надати неправомірну вигоду через ОСОБА_9 для службової особи Закарпатської обласної прокуратури 15.08.2024 слідчими Державного бюро розслідувань, за погодженням із прокурором відділу Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_23, повідомлено ОСОБА_19 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 355 КК України.
У подальшому, ОСОБА_9, діючи у змові зі службовою особою Закарпатської обласної прокуратури, повторно висловив ОСОБА_19 прохання, поєднане із вимаганням щодо надання неправомірної вигоди у більшому розмірі.
Після отримання відмови від ОСОБА_19 надати неправомірну вигоду у період з серпня 2024 року по лютий 2025 року слідчим шостого слідчого відділу (з дислокацією у м. Ужгород) Територіального управління Державного бюро розслідувань розташованого у місті Львові ОСОБА_21 за погодженням з прокурором відділу Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_24 26.02.2025 ОСОБА_19 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та повідомлення про нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 355 та ч. 4 ст. 189 КК України, а також здійснено його затримання.
На підставі клопотання слідчого, погодженого з прокурором Закарпатської обласної прокуратури, слідчим суддею Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області щодо ОСОБА_19 змінено запобіжний захід із домашнього арешту на тримання під вартою.
У подальшому, 08.03.2025, ОСОБА_9, перебуваючи в м. Києві, діючи у змові зі службовою особою Закарпатської обласної прокуратури, реалізуючи свій злочинний задум, повторно висловив ОСОБА_19 прохання, поєднане з вимаганням, про надання йому та службовій особі Закарпатської обласної прокуратури неправомірної вигоди у розмірі 30 000 (тридцять тисяч) доларів США за не притягнення останнього до кримінальної відповідальності у кримінальному провадженні № 62024140160000215 за ч. 4 ст. 189 КК України, а також за вирішення питання про призначення покарання, не пов`язаного з позбавленням волі за ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 355 КК України.
Крім того, під час цієї зустрічі ОСОБА_9 повідомив ОСОБА_19 про можливість вирішити питання про закриття кримінального провадження № 62024140160000215 про підозру ОСОБА_19 за ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 355 та ч. 4 ст. 189 КК України за умови надання йому та службовій особі Офісу Генерального прокурора неправомірної вигоди в сумі 50 000 (п`ятдесят тисяч) доларів США.
Згідно з ч. 1 Примітки до ст. 368 КК України неправомірною вигодою в особливо великому розмірі є така вигода, що у п`ятсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян і станом на 2025 рік складає суму понад 757 000 грн (1514 грн * 500).
За версією органу досудового розслідування, доводячи свій злочинний умисел до завершення, 15.03.2025 ОСОБА_9, діючи умисно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою зі службовою особою Закарпатської обласної прокуратури, керуючись метою протиправного збагачення, перебуваючи в м. Києві поблизу будинку за адресою: м. Київ, пр. Повітряних Сил, 34, в автомобілі марки «JAGUAR I-PACE», сірого кольору, 2018 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_11, одержав від ОСОБА_19 для себе та службової особи Закарпатської обласної прокуратури неправомірну вигоду в сумі 30 000 доларів США.
Далі, досудовим розслідуванням встановлено, що після одержання неправомірної вигоди ОСОБА_9 20.03.2025 після 22 год. мав зустріч із прокурором Ужгородської окружної прокуратури Закарпатської обласної прокуратури - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 .
За версією слідства, під час цієї зустрічі ОСОБА_9 міг передати ОСОБА_6 частину неправомірної вигоди, яку останній мав передати прокурору ОСОБА_20 та слідчому ДБР ОСОБА_21 .
Слідчим суддею встановлено, що викладені в клопотанні про арешт майна обставини кримінального провадження щодо можливої причетності ОСОБА_6 до вчинення зазначеного кримінального правопорушення узгоджуються з наданими в судовому засіданні поясненнями представника власника майна ОСОБА_4, який повідомив суду, що сам ОСОБА_6 не заперечує факту зустрічі з ОСОБА_9 20.03.2025, оскільки вони народилися в одному селі та давно знають один одного. Також, зі слів ОСОБА_4, ОСОБА_6 не заперечує того, що в середині березня 2025 року ОСОБА_9 зателефонував йому та запитував, кого з адвокатів він може порекомендувати для надання правової допомоги, на що ОСОБА_6 повідомив, що є адвокат ОСОБА_14, який є професійним адвокатом у кримінальних справах, тому він зможе надати правову допомогу. Проте коли заявник ОСОБА_10 телефонував адвокату Нам`яку, то він відмовив ОСОБА_13 в наданні правової допомоги.
З огляду на зазначене, вилучені у ОСОБА_6 під час обшуку мобільні телефони, ноутбук та годинник, імовірно, вміщують відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. Однак таке наразі не можливо встановити поза розумним сумнівом, адже доступ до відповідних даних обмежено системою логічного захисту, яку нині не подолано.
За таких обставин, наявні умови для накладення арешту на зазначене майно, зазначені у абз. 2 ч. 3 ст. 170 КПК України.
Крім того, з огляду на зазначене та вилучення у ОСОБА_6 грошових коштів, наявні достатні підстави вважати, що могло бути вчинене кримінальне правопорушення, відомості про яке внесені до ЄРДР 05.03.2025.
Надаючи оцінку названим доказам слідчий суддя зважає на алгоритм оцінки доказів слідчим суддею, встановлений ст. 94 КПК України, відповідно до якої слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, виключно в межах прийняття відповідного процесуального рішення.
Отже, враховуючи специфіку питання, що вирішується цією ухвалою, наданих детективом матеріалів достатньо для того, аби дійти висновку про достатність підстав вважати, що було вчинене кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 368 КК України. Саме такий стандарт доказування, визначений для встановлення слідчим суддею наявності підстав для арешту майна з метою спеціальної конфіскації.
Щодо можливості спеціальної конфіскації майна
З метою забезпечення спеціальної конфіскації прокурор просив накласти арешт на майно ОСОБА_6 .
Так, заходи з конфіскації можуть бути застосовані не тільки до осіб, які безпосередньо обвинувачуються у кримінальних злочинах, а й до будь-яких інших третіх осіб, які мають право володіння майном без необхідної добросовісності з метою приховування їхньої злочинної ролі у накопиченні цінностей, які є предметом розгляду у справі (п. п. 105, 107 рішення ЄСПЛ у справі «Гогітідзе та інші проти Грузії» / Gogitidze and Others v. Georgia від 12.05.2015, заява №36862/05)). У процедурах конфіскації, що стосувалися доходів від серйозних злочинів суду не потрібні докази «поза сумнівом» щодо незаконності походження майна. Натомість доказ щодо балансу вірогідностей або високої ймовірності незаконного походження майна у сумісності з неможливістю власником цього майна довести протилежне був достатній для перевірки критерію пропорційності відповідно до статті 1 Протоколу №1 до Конвенції. Національні органи влади відповідно до Конвенції надалі отримали свободу дій у питанні застосування конфіскаційних заходів не лише стосовно осіб, безпосередньо обвинувачених у злочинах, а й членів їхніх сімей та інших близьких родичів, які могли володіти та неформально управляти незаконно набутим майном від імені підозрюваних правопорушників, а також будь-кого, хто не мав необхідного статусу добросовісності (рішення ЄСПЛ у справах «Аркурі та інші проти Італії» / Arcuri and Others v. Italy, заява № 52024/99; рішення у справі від 07.06.2005»Морабіто та інші проти Італії» / Morabito and Others v. Italy, заява № 58572/00; рішення у справі від 27.06.2002 «Батлер та інші проти Великої Британії» / Butler v. the United Kingdom, заява №41661/98).
Отже, слідчий суддя зауважує, що на даній стадії кримінального провадження для накладення арешту на майно обставини не повинні бути встановлені на підставі достатності доказів, як того вимагають положення ст. 96-2 КК України, натомість, діє стандарт «достатності підстав вважати», що майно підлягатиме спеціальній конфіскації.
Так, кримінальне провадження № 52025000000000130 здійснюється за ч. 4 ст. 368 КК України, за яке відповідно до ст. 96-1 КК України, передбачено застосування спеціальної конфіскації.
Зі змісту ч. 4 ст. 170 КПК України слідує, що спосіб набуття майна третьою особою (оплатно чи безоплатно, за ціною вищою чи нижчою за ринкову вартість) не є визначальним при вирішенні питання щодо спеціальної конфіскації у такої особи майна. Визначальним є обізнаність цієї особи, що таке майно відповідає будь-якій з ознак, передбачених пунктами 1-4 частини першої статті 96-2 Кримінального кодексу України.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 96-2 КК України спеціальна конфіскація застосовується, зокрема, у разі, якщо гроші, цінності та інше майно, одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна. Згідно з ч. 2 ст. 96-2 КК України, у разі якщо гроші, цінності та інше майно, зазначені у пункті 1 частини першої цієї статті, були повністю або частково перетворені в інше майно, спеціальній конфіскації підлягає повністю або частково перетворене майно.
Згідно з ч. 4 ст. 96-2 КК України гроші, цінності, в тому числі кошти, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, інше майно, зазначені в цій статті, підлягають спеціальній конфіскації у третьої особи, якщо вона набула таке майно від підозрюваного, обвинуваченого, особи, яка переслідується за вчинення суспільно небезпечного діяння у віці, з якого не настає кримінальна відповідальність, або в стані неосудності, чи іншої особи безоплатно, за ринкову ціну або за ціну вищу чи нижчу ринкової вартості, і знала або повинна була і могла знати, що таке майно відповідає будь-якій із ознак, зазначених у пунктах 1-4 частини першої цієї статті.
На переконання, слідчого судді, наявні достатні підстави вважати, що грошові кошти, на які прокурор просить накласти арешт, підлягатимуть спеціальній конфіскації, адже матеріалами клопотання підтверджується, що такі кошти, ймовірно, були одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення або є перетвореними в інше майно.
За встановлених обставин, такі кошти можуть підлягати спеціальній конфіскації.
Щодо ризиків приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна
Оскільки ОСОБА_6, з огляду на здобуті детективами відомості, вірогідно, має відношення до кримінального правопорушення та може володіти відомостями, які можуть мати значення для досудового розслідування, то вилучені за місцем його фактичного проживання, в службовому кабінеті, в автомобілі майно та грошові кошти, ймовірно, вміщують відомості, що можуть мати значення для цього провадження.
Дослідивши матеріали клопотання та беручи до уваги сукупність підстав та розумних підозр вважати, що ОСОБА_6, вірогідно, має відношення до кримінального правопорушення, слідчий суддя дійшов висновку, що не накладення арешту на відповідне майно та грошові кошти може призвести до їх приховання, перетворення, відчуження та неможливості подальшої спеціальної конфіскації.
Тому наявні вагомі підстави вважати, що існує ризик приховування, пошкодження, псування, знищення, передання майна, на яке прокурор просить накласти арешт.
З огляду на наведене, майно та грошові кошти підлягають арешту шляхом позбавлення права на його відчуження, розпорядження та користування ним, адже саме у наведений спосіб можна запобігти встановленим ризикам.
Щодо розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження та виправданості потреб досудового розслідування у втручанні у права і свободи особи
Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (ст. 2 КПК України).
На переконання слідчого судді, на даному етапі досудового розслідування накладення арешту на вилучене детективом майно з метою забезпечення збереження речових доказів та спеціальної конфіскації є необхідним для виконання вищенаведених завдань кримінального провадження щодо забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування кримінального правопорушення.
Згідно зі ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.
Слідчий суддя підкреслює, що вислів «згідно із законом» у пункті 2 статті 8 Конвенції по суті відсилає до національного законодавства і закріплює обов`язок дотримувати його матеріальних і процесуальних норм (рішення від 13 листопада 2003 р. у справі «Елсі та інші проти Туреччини» (Elci and Others v. Turkey), заяви № 23145/93 і 25091/94, п. 697).
Втручання має ґрунтуватись на належних і достатніх підставах і повинне бути пропорційним щодо законної мети або цілей, що переслідуються (Segerstedt- Wiberg і Інші проти Швеції, 2006).
Отже, пропорційність втручання в особисте життя та приватне спілкування особи, відносно якої подано клопотання про арешт майна, - ОСОБА_6, слідчий суддя оцінює на відповідність трьом критеріям, встановленим Європейським судом з прав людини: 1) чи відбувається втручання згідно із законом; 2) чи переслідує втручання законну мету; 3) чи є втручання необхідним в демократичному суспільстві.
Так, КПК України передбачено, що рішення про проведення слідчих (розшукових) дій у випадках, визначених цим кодексом, приймає слідчий суддя Вищого антикорупційного суду в кримінальних провадженнях, віднесених до його підсудності. Втручання шляхом проведення слідчих (розшукових) дій має законну мету - отримання доказів, які можуть мати суттєве значення для з`ясування обставин кримінального правопорушення. Отже, таке втручання відбувається згідно з законом та переслідує законну мету.
Також таке втручання буде необхідним та пропорційним, оскільки потреби досудового розслідування в частині виконання завдань кримінального провадження вимагають перевірки ймовірної причетності ОСОБА_6 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України (відомості про яке внесено до ЄРДР 05.03.2025 про те, що службова особа, яка займає відповідальне становище, діючи за попередньою змовою з іншими невстановленими особами, вимагає надати неправомірну вигоду в особливо великому розмірі за прийняття рішення, що входить до її службових повноважень), та існує необхідність перевірити відомості, що безпосередньо стосуються обставин вчинення особливо тяжкого корупційного злочину.
Слідчий суддя вважає, що вказаний суспільний інтерес при врівноважуванні повинен отримати більшу вагу, тоді як інтерес осіб, що полягає у можливості володіти своїм майном, має порівняно меншу вагу.
Окрім того, таке втручання стосуватиметься виключно конкретного майна, яке має важливе значення для досудового розслідування, що вказує на співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Щодо наслідків арешту майна
На переконання слідчого судді, з огляду на викладені в цій ухвалі обставини та початкову стадію досудового розслідування, такий арешт не є надмірно обтяжливим.
Поряд з цим, наразі слідчому судді не надано будь-яких даних, які б вказували на суттєве позначення арешту відповідного майна на інтересах ОСОБА_6 .
Щодо можливості виконання завдання, для виконання якого прокурор звертається із клопотанням
Прокурор обґрунтовує необхідність арешту майна потребою забезпечення збереження доказів для забезпечення розслідування кримінального правопорушення та забезпечення спеціальної конфіскації.
З огляду на обставини, викладені в цій ухвалі, на переконання слідчого судді, наведене узгоджується із завданнями кримінального провадження, передбаченими в ст. 2 КПК України, та існують обґрунтовані підстави вважати, що таке завдання може бути виконане внаслідок збирання достатніх доказів для повного та неупередженого розслідування.
Приймаючи рішення за даним клопотанням, суд виходить із ч. 1 ст. 22, ч. 6 ст. 22, ч. 3 ст. 26 КПК України, а також того, що на стадії досудового розслідування для прийняття рішення достатньо обґрунтованої підстави вважати, що відповідні обставини мали місце, та що відповідні речові докази, на переконання сторони обвинувачення, мають істотне значення для стратегії сторони обвинувачення, а також виходячи зі стандарту «достатності підстав вважати», що майно підлягатиме спеціальній конфіскації.
Отже, клопотання прокурора підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись статтями 170-173, 372 КПК України, слідчий суддя
П О С Т А Н О В И В:
Клопотання прокурора третього відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5, про арешт майна у кримінальному провадженні № 52025000000000130 від 05.03.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, задовольнити.
Накласти арешт на майно, вилучене під час проведення 02.04.2025 обшуку за місцем фактичного проживання ОСОБА_6, в його автомобілі «MERCEDES-BENZ E 250», д.н.з. НОМЕР_1, VIN: НОМЕР_2 та в його службовому кабінеті в Ужгородській окружній прокуратурі Закарпатської області, з метою забезпечення збереження речових доказів в межах кримінального провадження № 52025000000000130 від 05.03.2025, шляхом позбавлення права відчуження, розпорядження та користування майном, а саме на:
- мобільний телефон Apple iPhone A1897, IMEI: НОМЕР_3 ;
- годинник Apple Watch «49mm TITANIUM8CEAAMIC CASE WR-100mm»;
- мобільний телефон Apple iPhone 15Pro Max A3105;
- мобільний телефон Apple iPhone A2097, IMEI: НОМЕР_4 з сім-карткою оператора Lifecеll № НОМЕР_5,
- ноутбук марки Apple, моделі:2337, серійний номер: CO2H75G3Q624.
Накласти арешт на майно, вилучене під час проведення 02.04.2025 обшуку за місцем фактичного проживання ОСОБА_6, з метою забезпечення збереження речових доказів та спеціальної конфіскації в межах кримінального провадження № 52025000000000130 від 05.03.2025, шляхом позбавлення права відчуження, розпорядження та користування майном, а саме на:
-кошти в сумі 1 830 доларів США (18 банкнот по 100 доларів: PK483472071, PK483472061, PK483371371, LF40066937F, LC55917716B, LK30912647D, PF22681211L, PB35436066A, PB35436043A, PD15822142A, ML66376779E; PK07874219E, PF05004362F, PD06685938C, PE31428148E, L34666600B, PL7239886L, MB45024418M, номіналом 20 доларів РК65228341Е, номіналом 10 доларів МВ45125046А).
Ухвала підлягає негайному виконанню уповноваженими у кримінальному провадженні № 52025000000000130 детективами.
Копію ухвали негайно після її постановлення вручити детективу, представнику власника майна ОСОБА_4 .
Копію ухвали не пізніше наступного робочого дня після її постановлення надіслати прокурору та особі, щодо майна якої вирішувалося питання про арешт, - ОСОБА_6 .
Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково під час досудового розслідування слідчому судді, а під час судового провадження - суду.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Слідчий суддя ОСОБА_1