- Presiding judge (HACC AC): Bodnar S.B.
Справа № 991/3148/25
Провадження №11-сс/991/272/25
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 квітня 2025 року м. Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду апеляційну скаргу ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 11 квітня 2025 року, якою повернуто скаргу ОСОБА_5 на бездіяльність уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України, що полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань,
УСТАНОВИЛА:
Ухвалою слідчого судді від 11 квітня 2025 року повернуто скаргу ОСОБА_5 на бездіяльність уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ), що полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР).
Не погодившись із вказаною ухвалою слідчого судді, 14 квітня 2025 року ОСОБА_5 звернувся до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 11.04.2025 та постановити нову ухвалу, якою внести відомості про вчинені кримінальні правопорушення до ЄРДР за фактом вчинення детективом НАБУ ОСОБА_6 злочинів, передбачених ст. 364, ст. 15 ч. 2 ст. 191 Кримінального кодексу України (далі - КК України), розпочати за вказаними фактами досудове розслідування, провести невідкладні слідчі дії попередивши розтрату коштів та матеріальні збитки бюджету.
В апеляційній скарзі ОСОБА_5 просить розглянути апеляційну скаргу без його участі. Інші учасники справи, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду скарги, в судове засідання не з`явились, про причини неявки в суд не повідомили. Згідно ч. 4 ст. 405 КПК України, неприбуття сторін або інших учасників кримінального провадження не перешкоджає проведенню розгляду, якщо такі особи були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду та не повідомили про поважні причини свого неприбуття. У зв`язку з чим, колегією суддів прийнято рішення розглянути апеляційну скаргу без учасників провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Відповідно до ст. 331 КПК України, Вищому антикорупційному суду підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних кримінальних правопорушень, передбачених в примітці статті 45 Кримінального кодексу України, статтями 206-2, 209, 211, 366-2, 366-3 Кримінального кодексу України, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1-3 частини п`ятої статті 216 КПК України.
Згідно з приміткою до ст. 45 КК України, корупційними кримінальними правопорушеннями відповідно до цього Кодексу вважаються кримінальні правопорушення, передбачені статтями 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем, а також кримінальні правопорушення, передбачені статтями 210, 354, 364, 364-1, 365-2, 368-369-2 цього Кодексу.
Слідчі судді Вищого антикорупційного суду здійснюють судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду відповідно до ч. 1 ст. 331 КПК України і не мають повноважень здійснювати судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у справах щодо злочинів, які не віднесені до його підсудності.
Отже, при вирішенні питання про відкриття провадження за скаргою слідчому судді, серед іншого, належить встановити чи підлягає скарга розгляду у цьому суді.
В заяві ОСОБА_5, яка додана ним до скарги вказує, що:
- він, як підозрюваний у кримінальному провадженні № 52021000000000574, відмовляється брати участь в допиті на території Республіки Австрія та не може бути примушеним надавати показання, протилежне є порушенням його права на захист;
- намір сторони обвинувачення провести обшук за місцем проживання ОСОБА_5 та його родичів є недопустимим;
- детективи намагаються отримати інформацію на підставі статті 93 КПК, хоча такі відомості повинні одержуватися лише на підставі ухвали слідчого судді, що є порушенням процесуальних норм;
- планування відрядження для проведення слідчих (розшукових) дій, які не можуть бути виконані, сприяє розтраті державних коштів.
Зазначені обставини, на переконання заявника, свідчать про наявність в діях детективів НАБУ ознак кримінальних правопорушень, передбачених статтею 364 та частиною 2 статті 191 КК України.
Як встановив слідчий суддя, зі змісту заяви ОСОБА_5 про кримінальні правопорушення не вбачається наявність жодної з умов, передбачених пунктами 1-3 ч. 5 ст. 216 КПК України, оскільки:
- особи, які, на думку заявника, ймовірно вчинили злочини (детективи НАБУ), не належать до суб`єктів, наведених у пункті 1 ч. 5 ст. 216 КПК України;
- у заяві про злочин заявник не наводить жодних відомостей про розмір предмету кримінального правопорушення чи шкоди, спричиненої злочином;
- заява не стосується вчинення злочинів, передбачених статтею 369, частиною 1 статті 369-2 КК України, щодо службових осіб, визначених у частині 4 статті 18 КК України та у пункті 1 частини 5 статті 216 КПК;
- у ній також не наводяться дані щодо заподіяння чи загрози заподіяння кримінальними правопорушеннями тяжких наслідків охоронюваним свободам та інтересам фізичної або юридичної особи, а також державним чи суспільним інтересам.
Відсутність зазначених відомостей у заяві про кримінальне правопорушення, як правильно встановив слідчий суддя, свідчить про невідповідність її вимогам кримінального процесуального закону, які визначають підсудність Вищого антикорупційного суду.
У цьому контексті колегія суддів також зазначає, що самого посилання у тексті заяви про вчинення злочину на номер статті Особливої частини КК України, який за критерієм «кваліфікації» злочину відповідає умовам предметної підсудності Вищого антикорупційного суду, автоматично не визначає належність скарги до предметної підсудності Вищого антикорупційного суду, оскільки в цілях перевірки скарги на прийнятність слідчий суддя (суд) аналізує заяву про вчинення злочину на предмет наявності в ній саме відомостей про вчинення злочину, а не формального зазначення у ній лише певного номеру статті КК України.
У скарзі хоча заявник і зазначає, що описані ним події слід кваліфікувати як кримінальні правопорушення, передбачені статтею 364 та частиною 2 статті 191 КК, проте викладені ним відомості у заяві про вчинення злочинів не свідчать про ймовірність такої кваліфікації. У зв`язку із цим відсутня така необхідна ознака предметної підсудності Вищого антикорупційного суду, передбачена статтею 33-1 КПК України.
Враховуючи зазначене вище, слідчий суддя дійшов правильного по суті висновку про неприйнятність скарги ОСОБА_5 та необхідність повернення її скаржнику. При цьому в апеляційній скарзі ОСОБА_5 :
- зазначив виключно про факт існування кримінального провадження за підозрою останнього у вчиненні кримінальних правопорушень, послідовність власних дій (щодо направлення до НАБУ заяви про злочин та подальшого звернення до слідчого судді зі скаргою на бездіяльність уповноважених осіб НАБУ) та висновок слідчого судді із зазначенням підстави повернення апеляційної скарги скаржнику;
- не вказав будь-яких тверджень щодо незаконності, необґрунтованості або невмотивованості оскаржуваної ухвали, обставин, що, на думку апелянта, можуть слугувати підставою для її скасування в апеляційному порядку;
- не навів жодних доводів на спростування мотивів ухвали слідчого судді, які дозволили би колегії суддів дійти висновку, що скарга ОСОБА_5 на бездіяльність уповноважених осіб НАБУ підлягає розгляду слідчим суддею Вищого антикорупційного суду.
Крім того, колегія суддів окремо звертає увагу, що у цьому провадженні предметом апеляційного розгляду є перевірка виключно законності повернення скарги з підстав її непідсудності Вищого антикорупційного суду. Суд апеляційної інстанції у такому разі не може вирішувати по суті скаргу, якщо вона не була предметом розгляду слідчого судді, перебираючи таким чином на себе повноваження слідчого судді (першої інстанції) та позбавляючи учасників провадження права на апеляційне оскарження ухвал слідчого судді у випадках, встановлених КПК України. При цьому колегія суддів звертає увагу, що слідчий суддя перевірив скаргу лише на предмет прийнятності і не здійснював попередній аналіз змісту заяви (по суті) на предмет викладення в ній інформації саме про кримінальне правопорушення, на необхідності здійснення якого неодноразово наголошувала Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду у випадку розгляду по суті скарги на невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Виходячи з наведеного, апеляційну скаргу ОСОБА_5 слід залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу слідчого судді - без змін.
Зазначене не позбавляє заявника права звернутись із скаргою до компетентного суду (слідчого судді) або повторно звернутись із заявою про кримінальне правопорушення з урахуванням мотивів цієї ухвали.
Керуючись статтями 33-1, 214, 303, 404, 405, 407, 419, 422, 532 КПК, колегія суддів
ПОСТАНОВИЛА:
Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 11 квітня 2025 року, якою повернуто скаргу ОСОБА_5 на бездіяльність уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України, що полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_5 - без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: ОСОБА_1
Судді: ОСОБА_2
ОСОБА_3