- Presiding judge (HACC): Kravchuk O.O.
Справа № 991/3141/25
Провадження 1-кс/991/3139/25
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 квітня 2025 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у місті Києві скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань,
ВСТАНОВИВ:
1. Зміст поданої скарги та позиції сторін
10.04.2025 року до Вищого антикорупційного суду (далі - ВАКС) ОСОБА_3 було подано скаргу на бездіяльність детектива Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) ОСОБА_4, яка полягає у невнесенні до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) відомостей, викладених у заяві про кримінальне правопорушення від 05.04.2025 року. Також до канцелярії ВАКС надійшли доповнення до скарги Вх.№ 15813/25-Вх від 10.04.2025, у яких ОСОБА_3 просить зобов`язати НАБУ та Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру (далі - САП) внести відомості до ЄРДР відносно ректора КПІ ім. Ігоря Сікорського - ОСОБА_5 .
Скарга обґрунтовується наступними доводами:
- ОСОБА_3 05.04.2025 року була подана заява до НАБУ про внесення відомостей до ЄРДР про скоєння детективом НАБУ ОСОБА_6 кримінальних правопорушень, передбачених ст. 364, ст. 15 ч. 2 ст. 191 Кримінального кодексу України (далі - КК);
- заяву про вчинення кримінального правопорушення було відправлено на електронну пошту НАБУ: ІНФОРМАЦІЯ_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
- станом на час подання скарги відомості про вчинене кримінальне правопорушення до ЄРДР не внесені, досудове розслідування не розпочато;
- ректор КПІ ім. Ігоря Сікорського - ОСОБА_5 та спеціаліст ОСОБА_7 при вирішенні питання залучення спеціаліста ОСОБА_7 в кримінальному провадженні № 52021000000000574, в якому надалі заявника ОСОБА_3 повідомлено про підозру, вчинили дії, спрямовані на внесення завідомо неправдивих відомостей до матеріалів кримінального провадження, тим самим вчинили дії, передбачені ст. 366 КК.
У судове засіданні заявник скарги не з`явився, у скарзі просив проводити розгляд без його участі.
Уповноважена особа НАБУ, будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду скарги, у судове засідання не з`явилась, направила на електронну пошту суду пояснення щодо заявленої скарги. Відповідно до вимог ч. 3 ст. 306 КПК, відсутність слідчого, дізнавача чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
2. Мотиви слідчого судді
Дослідивши скаргу та додані до неї матеріали, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
Згідно з ч. 1 ст. 24 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому КПК.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
У заяві про вчинення кримінального правопорушення скаржник вказує на те, що детектив НАБУ ОСОБА_8 вчинив кримінальні правопорушення, які підпадають під кваліфікацію ст. 364 КК (зловживання службовим становищем) та ст. 15 ч. 2 ст. 191 КК (замах на розтрату чужого майна) з огляду на наступне:
- сторона обвинувачення висловила намір провести обшук за місцем проживання заявника ОСОБА_3 в Австрії, а також за місцем проживання його родичів, включаючи неповнолітню дитину та батька-інваліда, за яким він здійснюю догляд. Вважає це психологічним насильством і порушенням прав його близьких, що є недопустимим;
- сторона обвинувачення намагається отримати інформацію на підставі ст. 93 КПК, хоча такі відомості повинні отримуватись лише за ухвалою слідчого судді. Це є порушенням процесуальних норм та свідчить про зловживання владою з боку детектива ОСОБА_8 ;
- планування поїздки для проведення слідчих дій, які не можуть бути виконані, сприяє витраченню державних коштів на безперспективне відрядження, що є зловживанням та марнотратством. Кошти мали б бути спрямовані на більш важливі потреби, зокрема на підтримку Збройних Сил України;
- питання, які стосуються взаємозамінності лічильників електричної енергії, їх відповідності технічним вимогам та завищення цін, повинні бути вирішені лише шляхом призначення судової експертизи.
На запит слідчого судді до НАБУ про надання копій матеріалів за результатами розгляду заяви ОСОБА_3 від 05.04.2025 року надійшла відповідь від 11.04.2025 Вх.№ 15993/25-Вх та Вх.№ 16001/25-Вх. У відповіді зазначено, що 08.04.2025 до НАБУ надійшло 10 звернень ОСОБА_3 від 05.04.2025. Вказані звернення за своїм змістом були однаковими та стосувалися необхідності внесення відомостей до ЄРДР щодо можливого вчинення працівниками НАБУ кримінальних правопорушень. Відмінність цих звернень полягала в тому, що вони були адресовані кожному із детективів, які перебувають у групі детективів у кримінальному провадженні 52021000000000574. Аналогічні за змістом звернення раніше надходили від ОСОБА_3 на адресу НАБУ 10.03.2025 та 14.03.2025.
Управлінням внутрішнього контролю перевірені доводи ОСОБА_3, які він відображав у цих зверненнях, в результаті чого встановлено, що останнім не зазначено об`єктивних даних, які би свідчили про вчинення кримінального правопорушення, а лише викладена інформація, яка вказує на незгоду з діями детектива НАБУ, спрямованими на планування та проведення слідчих дій для доведення винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, за яке ОСОБА_3 притягується до кримінальної відповідальності. Підстав для внесення відомостей до ЄРДР Управлінням внутрішнього контролю НАБУ не встановлено.
Відповідно до ч. 2 ст. 33-1 КПК слідчі судді ВАКС здійснюють судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності ВАКС відповідно до частини першої цієї статті.
Стаття 33-1 КПК встановлює, що ВАКС підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних кримінальних правопорушень, передбачених в примітці ст. 45 КК (статтями 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410 КК, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем, та кримінальні правопорушення, передбачені статтями 210, 354, 364, 364-1, 365-2, 368-369-2 КК), а також статтями 206-2, 209, 211, 366-2, 366-3 КК. Водночас, повинна бути наявна хоча б одна з умов, передбачених п. 1-3 ч. 5 ст. 216 КПК.
Заява ОСОБА_3 про вчинення кримінального правопорушення від 05.04.2025 року, окрім суб`єкта кримінального правопорушення та статей КК, за якими, на думку заявника, слід кваліфікувати зазначені дії, не містить конкретних відомостей, на підставі яких можливо встановити, що суб`єкт вчинив кримінальне правопорушення, яке підсудне ВАКС.
Таким чином, слідчий суддя об`єктивно позбавлений можливості встановити належність кримінального правопорушення до підсудності ВАКС, яка визначається сукупністю вимог до його предметної підсудності (умов підсудності), які встановлені ч. 1 ст. 33-1 КПК України та обов`язковою наявністю хоча б однієї з умов, передбачених п. п. 1-3 ч. 5 ст. 216 КПК України, що є передумовою здійснення судового контролю слідчим суддею Вищого антикорупційного суду.
Пунктом 2 глави 1 розділу II Положення про ЄРДР, порядок формування та ведення якого затверджено Наказом Генерального прокурора від 30.06.2020 року № 298 встановлено, що відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам п. 4 ч. 5 ст. 214 КПК, зокрема, мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Однак, слід зазначити, що для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР заявник у повідомленні про кримінальне правопорушення має зазначити конкретні, відомі йому обставини об`єктивної сторони такого правопорушення. Такі обставини можуть бути неповними з огляду на недостатню обізнаність заявника та початкову стадію сприйняття та дослідження цих подій, але в той же час мають бути достатніми для попередньої кваліфікації реєстраторами ЄРДР такого діяння як кримінального правопорушення за статтею, частиною статті Кримінального кодексу України.
Якщо ж зі змісту повідомлення про кримінальне правопорушення є очевидним, що обставини, викладені в ньому, не свідчать про те, що існує ймовірність вчинення будь-якого кримінального правопорушення та не потребують перевірки засобами кримінального процесу, то такі повідомлення не мають вноситися до ЄРДР, через занадто абстрактний характер та неможливість встановлення попередньої кваліфікації кримінального правопорушення, предмета, меж та напрямку досудового розслідування, яке ініціюється заявником.
Тобто, реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення та можуть об`єктивно свідчити про вчинення такого кримінального правопорушення.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30.09.2021 року по справі № 556/450/18, відповідно до якої слідчий, прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ним приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР. Таким чином, підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких разом із прізвищем, ім`ям, по-батькові (найменуванням) потерпілого або заявника, серед іншого, вноситься до ЄРДР.
Слідчий суддя враховує, що особа, яка звертається із заявою про вчинення кримінального правопорушення, може не володіти повною інформацією про його обставини, втім, таке повідомлення має містити відомості, які прямо чи опосередковано можуть свідчити про наявність ознак вчиненого кримінального правопорушення. Заявник не має обов`язку доводити факт вчинення кримінального правопорушення, однак наведення фактичних обставин, які спонукають його вважати, що кримінальне правопорушення було вчинене, є ознакою обґрунтованості повідомлення та надає можливість їх перевірити.
На переконання слідчого судді, скарга ОСОБА_3 не містить фактичних обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінальних правопорушень.
Частина 1 статті 214 КПК не встановлює обов`язку слідчого, дізнавача, прокурора вносити відомості до ЄРДР за будь-якою заявою, а тільки тією, що містить відомості про вчинення кримінального правопорушення.
Отже, у цьому випадку відсутня бездіяльність службової особи НАБУ щодо невнесення відомостей до ЄРДР за заявою ОСОБА_3, оскільки викладені заявником скарги обставини не містять фактичних відомостей про вчинення кримінального правопорушення.
Обставини, викладені у заяві про кримінальне правопорушення, є лише припущеннями, на підтвердження яких не наведено жодних фактів, що прямо чи опосередковано можуть свідчити про наявність ознак вчиненого кримінального правопорушення.
Щодо обставин, викладених у доповненнях до скарги, то з них не вбачається бездіяльність органу досудового розслідування, оскільки ОСОБА_3 не надано суду доказів звернення до органу досудового розслыдування чи прокурора із заявою про вчинення кримінального правопорушення ректором КПІ ім. Ігоря Сікорського - ОСОБА_5, відтак слідчий суддя також не встановив бездіяльності службових осіб НАБУ та САП в цій частині. Відтак, відсутні підстави й для зобов`язання НАБУ і САП вчинити дії, про які йдеться в доповненні до скарги.
Слідчий суддя також установив, що заявник ОСОБА_3 є підозрюваним у кримінальному провадженні № 52021000000000574. Доводи, наведені в заяві про вчинення кримінального правопорушення, що додається до скарги, й доводи доповнення до скарги - по суті є оскарженням заявником процесуальних дій слідчого з проведення обшуку та залучення спеціаліста. Скарги на ці процесуальні дії відповідно до ст. 303 КПК не розглядаються під час досудового розслідування, і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження в суді.
Отже, підстави для задоволення скарги відсутні.
Керуючись статтями 303, 304, 369-372, 375, 376 КПК, слідчий суддя
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Слідчий суддя ОСОБА_1