- Presiding judge (HACC AC): Pavlyshyn O.F.
Cправа №991/2942/25
Провадження №11-сс/991/263/25
Слідчий суддя: ОСОБА_1
Суддя-доповідач: ОСОБА_2
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
17 квітня 2025 року місто Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого-судді ОСОБА_2,
суддів ОСОБА_3, ОСОБА_4,
секретар судового засідання ОСОБА_5,
за участю:
представника ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 (у режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 07 квітня 2025 року,
В С Т А Н О В И Л А:
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 07.04.2025 відмовлено у відкритті провадження за скаргою представника ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 на дії, бездіяльність і постанову детектива Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) від 14.03.2025 про відмову в задоволенні клопотання, а також постановлено повернути скаргу разом з усіма доданими до неї матеріалами.
Представник ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, у якій зазначає, що слідчий суддя постановив незаконне рішення, яким позбавив скаржника права на судовий захист.
Щодо пропуску строку на оскарження зазначає, щотакий не є пропущеним, оскільки постанова детектива НАБУ від 14.03.2025 про відмову у задоволенні клопотання надійшла представнику 04.04.2025 простим листом, без можливості відстеження його руху. А тому, дотримано строк на оскарження, передбачений ч.1 ст.304 КПК України.
Щодо відмови у відкритті провадження за скаргою посилається на таке.
Слідчий суддя не взяв до уваги, що кримінальне процесуальне законодавство передбачає, що особа, стосовно якої розпочато досудове розслідування, навіть без повідомлення їй про підозру, має право на захист, яке може бути реалізоване шляхом дотримання прав підозрюваного, визначених ст.42 КПК України.
20.12.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) внесено відомості про вчинення ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.366-2 КК України, що представник вважає початоком досудового розслідування щодоОСОБА_6, а тому ОСОБА_6, незважаючи на відсутність повідомлення йому про підозру, набув статусу підозрюваного у кримінальному провадженні №52024000000000650 від 20.12.2024.
Слідчий суддя не врахував, що: у КПК України відсутнє чітке визначення та розмежування процесуальних дій, які здійснюють органи досудового розслідування; постанова детектива НАБУ від 14.03.2025 про відмову в задоволенні клопотання суперечить Конституції України, оскільки позбавляє ОСОБА_6 права на захист і подання доказів його невинуватості; у ній не зазначено підстави відмови у задоволенні клопотання про ознайомлення ОСОБА_6 з окремими матеріалами кримінального провадження; прийняття рішення за результатами розгляду клопотання у формі постанови свідчить про визнання детективом ОСОБА_6 підозрюваним.
Таким чином, залишивши скаргу без розгляду, слідчий суддя не дотримався вимог КПК України.
Просить скасувати ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 07.04.2025 та постановити нову, якою відкрити провадження і направити справу для розгляду по суті до суду першої інстанції.
Детектив НАБУ ОСОБА_8 подала заперечення на апеляційну скаргу, у якому зазначає, що апеляційна скарга є немотивованою і необґрунтованою, у зв`язку з чим просить відмовити у її задоволенні.
Посилається на таке.
У кримінальному провадженні №52024000000000650 від 20.12.2024 ОСОБА_6 не здійснювалось повідомлення про підозру, а тому твердження його представника - адвоката ОСОБА_7 про те, що він користується правами підозрюваного, передбаченими ст.42 КПК України, не відповідають чинному законодавству.
Порядок ознайомлення з матеріалами досудового розслідування до його завершення регламентовано ст.221 КПК України, приписами якої визначено, що таке ознайомлення відбувається за клопотанням сторони захисту, потерпілого, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Кримінальний процесуальний закон не наділяє іншу особу, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, або її представника правом звертатись з клопотанням про ознайомлення з матеріалами досудового розслідування.
ОСОБА_6 та детектив НАБУ ОСОБА_8, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце апеляційного розгляду, у судове засідання не з`явились, про причини неявки суд не повідомили.
Згідно із ч.4 ст.405 КПК України неприбуття сторін або інших учасників кримінального провадження не перешкоджає проведенню розгляду, якщо такі особи були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду та не повідомили про поважні причини свого неприбуття. А тому апеляційна скарга розглядається без участі зазначених осіб.
У судовому засіданні представник ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 підтримав подану апеляційну скаргу, посилаючись на доводи, наведені у ній.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга є необґрунтованою.
У цьому провадженні встановлено такі обставини.
04.04.2025 до Вищого антикорупційного суду надійшла скарга представника ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7, у якій він просив визнати дії та бездіяльність у кримінальному провадженні №52024000000000650 від 20.12.2024 детектива НАБУ ОСОБА_8 при розгляді його заяв, клопотань; cкасувати постанову детектива НАБУ ОСОБА_8 про відмову у задоволенні клопотання від 14.03.2025 та зобов`язати розглянути його заяви, клопотання відповідно до вимог КПК України.
Постановляючи оскаржувану ухвалу, слідчий суддя прийшов до таких висновків.
Системне тлумачення ст.24, ст.303-308 КПК України свідчить, що КПК України передбачає право звернутися до слідчого судді зі скаргою не на будь-яку бездіяльність чи рішення слідчого, дізнавача, прокурора, а тільки передбачені їх безпосередніми обов`язками, строк виконання яких регламентований КПК України.
Клопотання скаржника подані до НАБУ про надання витягу з ЄРДР, інформації і документів про групу детективів і прокурорів, про визнання особи такою, що має статус підозрюваного у кримінальному провадженні, про ознайомлення з матеріалами такого провадження і про закриття такого провадження, не належать до категорії клопотань про виконання будь-яких процесуальних дій, оскільки такими є винятково слідчі (розшукові) дії, визначені 1, 2, 6 ст.223 КПК України, спрямовані на виконання завдань кримінального провадження, передбачених ст.2 КПК України.
В матеріалах скарги відсутні докази повідомлення ОСОБА_6 у кримінальному провадженні №52024000000000650 від 20.12.2024 про підозру у спосіб, передбачений КПК України, тобто такий не набув статусу підозрюваного у даному кримінальному провадженні згідно із приписами ст.42 КПК України.
Крім того, у зв`язку із відмовою у відкритті провадження, немає потреби надавати оцінку обставинам недотримання строків звернення зі скаргою.
Доводи апеляційної скарги висновків слідчого судді не спростовують.
У ч.1 ст.404 КПК України зазначено, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. А тому ухвала переглядається в межах апеляційної скарги представника ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 .
Згідно із ч.1 ст.42 КПК України, підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
Разом з тим, у матеріалах провадження відсутні докази повідомлення ОСОБА_6 про підозру у кримінальному провадженні №52024000000000650 від 20.12.2024 у спосіб, передбачений КПК України.
Доводи апеляційної скарги про набуття ОСОБА_6 статусу підозрюваного у кримінальному провадженні №52024000000000650 від 20.12.2024 з посиланням на припущення про внесення до ЄРДР відомостей про вчинення ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.366-2 КК України та на початок досудового розслідування щодоОСОБА_6, є помилковими, адже згідно з ч.1 ст.42 КПК Українині внесення до ЄРДР відомостей про вчинення кримінального правопорушення, ні початок досудового розслідування не є підставами для набуття особою статусу підозрюваного.
Колегія суддів вважає неспроможним посилання апеляційної скарги на те, що особа, стосовно якої розпочато досудове розслідування, навіть без повідомлення їй про підозру, має права підозрюваного, визначені ст.42 КПК України.
Так, вказана стаття встановлює виключно права та обов`язки підозрюваного та обвинуваченого, поширення яких на інших осіб та на учасників кримінального провадження кримінальним процесуальним законом не передбачено.
Також, ст.3 КПК України не містить терміну - особа, стосовно якої розпочато досудове розслідування.
Крім того,відповідно до ч.5 ст.214 КПК України до Єдиного реєстру досудових розслідувань вносяться відомості про: 1) дату надходження заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення або виявлення з іншого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення ; 2) прізвище, ім`я, по батькові (найменування) потерпілого або заявника; 3) інше джерело, з якого виявлені обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; 4) короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; 5) попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 6) прізвище, ім`я, по батькові та посада службової особи, яка внесла відомості до реєстру, а також слідчого, прокурора, який вніс відомості до реєстру та/або розпочав досудове розслідування; 7) інші обставини, передбачені положенням про Єдиний реєстр досудових розслідувань, тобто ЄРДР не може містити даних про особу, стосовно якої розпочато досудове розслідування.
А відтак, саме лише застосування в апеляційній скарзі терміну, не передбаченого КПК України, не може бути підставою для виникнення прав підозрюваного, визначених ст.42 КПК України.
Із скарги представника ОСОБА_7 вбачається, що 09.03.2025, а також 24.03.2025, він звернувся до НАБУ із клопотанням в порядку ст.220 КПК України щодо визнання ОСОБА_6 у кримінальному провадженні №52024000000000650 від 20.12.2025 особою, яка має статус підозрюваного, а також просив надати відповіді на заяву від 07.02.2025, яку до НАБУ надіслала Спеціалізована антикорупційна прокуратура (далі - САП), надати відповідь на клопотання від 09.03.2025 та вирішити питання про закриття згаданого кримінального провадження відносно ОСОБА_6 за п.2 ч.1 ст.284 КПК України. В скарзі ОСОБА_7 просив визнати дії та бездіяльність старшого детектива при розгляді заяв, клопотань, ОСОБА_6, скасувати постанову про відмову в задоволенні клопотання від 14.03.2025, винесену старшим детективом, та зобов`язати розглянути заяви та клопотання відповідно до вимог КПК України.
Пунктом 1 ч.1 ст.303 КПК України передбачено, що на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.
При цьому бездіяльність, яка полягає у нездійсненні інших процесуальних дій, передбачає три обов`язкові ознаки: 1) слідчий або прокурор наділені обов`язком вчинити певну процесуальну дію; 2) така процесуальна дія має бути вчинена у визначений КПК України строк; 3) відповідна процесуальна дія слідчим чи прокурором у встановлений строк не вчинена.
Відтак, вказана процесуальна норма дозволяє звернутися до слідчого судді зі скаргою не на будь-яку бездіяльність слідчого, а лише щодо обов`язків, строк виконання яких чітко регламентований кримінальним процесуальним законодавством.
Проте, можливість оскарження бездіяльності детектива, що полягає, на думку представника ОСОБА_7, у не наданні відповіді на заяву від 07.02.2025, надіслану САП до НАБУ, витягу з ЄРДР, інформації і документів про групу детективів і прокурорів, не визнанні ОСОБА_6 підозрюваним у кримінальному провадженні №52024000000000650 від 20.12.2025, не закритті кримінального провадження щодо ОСОБА_6 за п.2 ч.1 ст.284 КПК України, не входить до переліку бездіяльності, визначеного п.1 ч.1 ст.303 КПК України, яка може бути оскаржена під час досудового розслідування.
Відповідно до ч.1 ст.221 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор зобов`язаний за клопотанням сторони захисту, потерпілого, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, надати їм матеріали досудового розслідування для ознайомлення, за виключенням матеріалів про застосування заходів безпеки щодо осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, а також тих матеріалів, ознайомлення з якими на цій стадії кримінального провадження може зашкодити досудовому розслідуванню. Відмова у наданні для ознайомлення загальнодоступного документа, оригінал якого знаходиться в матеріалах досудового розслідування, не допускається.
Згідно з ч.1 ст.220 КПК України клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій та у випадках, установлених цим Кодексом, іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, або її представника слідчий, дізнавач, прокурор зобов`язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав.
З системного аналізу вказаних статей слідує, що право на подання клопотання про надання матеріалів досудового розслідування для ознайомлення мають виключно сторона захисту, потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, що виключає право інших осіб на звернення з таким клопотанням та право на оскарження як бездіяльності, так і рішень щодо розгляду таких клопотань.
З апеляційної скарги вбачається, що представник ОСОБА_7 стверджує про помилкове тлумачення слідчим суддею ст.113, ст.115, ст.117, ст.303 і ст.304 КПК України, з посиланням на дотримання строку звернення із скаргою, передбаченого ч.1 ст.304 КПК України.
Колегія суддів вважає таке твердження апеляційної скарги неспроможним, враховуючи, що слідчим суддею правильно встановлено відсутність підстав для відкриття провадження, що виключає необхідність надавати оцінку обставинам недотримання строків звернення зі скаргою.
Згідно з положеннями КПК України право на оскарження судових рішень є важливою гарантією забезпечення захисту прав і законних інтересів учасників кримінального провадження і процесуальним інструментом виправлення судової помилки.
Разом з тим, право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати обмеженням. Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки відповідно до практики Європейського суду з прав людини, рішення ЄСПЛ від 28 травня 1985 року у справі «Ешингдейн проти Сполученого Королівства», право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватись у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб.
Відповідно до ч.4 ст.304 КПК України слідчий суддя, суд відмовляє у відкритті провадження лише у разі, якщо скарга подана на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, що не підлягає оскарженню.
За таких обставин, оскільки скарга представника ОСОБА_7 подана щодо клопотань до НАБУ та постанови детектива НАБУ ОСОБА_8 від 14.03.2025 про відмову у задоволенні клопотання, які не підлягають оскарженню під час досудового розслідування відповідно до ч.1 ст.303 КПК України, правильним є висновок слідчого судді про відсутність підстав для відкриття провадження за скаргою представника ОСОБА_7 на дії, бездіяльність і постанову детектива НАБУ від 14.03.2025.
Згідно із ч.1 ст.407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу слідчого судді суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін.
Із огляду на вищенаведене, колегія суддів приходить до переконання про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали слідчого судді, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, ухвалу слідчого судді - без змін.
Керуючись ст.376, 404, 407, 419, 422, 424, 532 КПК України, колегія суддів,
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 07 квітня 2025 року - без змін.
Ухвала є остаточною, набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий суддя ОСОБА_2
Судді ОСОБА_3
ОСОБА_4