- Presiding judge (HACC): Kryklyvyi V.V.
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
Справа № 991/3450/25
Провадження № 1-кс/991/3457/25
У Х В А Л А
18 квітня 2025 рокумісто Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1,
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2,
детектива ОСОБА_3, представника власника майна ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у кримінальному провадженні № 42023000000002033 від 22.12.2023
клопотання детектива про арешт тимчасово вилученого майна
в с т а н о в и в :
17.04.2025 до Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання детектива Національного бюро Другого підрозділу детективів Другого Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБ України) ОСОБА_3, погоджене прокурором першого відділу Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5, про арешт тимчасово вилученого майна, належного ОСОБА_6 (т. 1 а.с. 1).
На підставі протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 17.04.2025 вказане клопотання передано слідчому судді ОСОБА_1 (т. 1 а.с. 244).
Обґрунтування клопотання
З клопотання детектива слідує, що детективами НАБ України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42023000000002033 від 22.12.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
А саме, під час досудового розслідування встановлені обставини, які дають достатні підстави вважати, що службові особи Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за попередньою змовою зі службовими особами Комунального некомерційного підприємства «Київський міський клінічний госпіталь ветеранів війни» (наразі Комунальне некомерційне підприємство «Медичний центр реабілітації та паліативної допомоги», далі по тексту - КНП «МЦРПД»), службовими особами суб`єкта підприємницької діяльності - Товариства з обмеженою відповідальністю «Абсолют?Клімат» (далі по тексту - ТОВ «Абсолют?Клімат», у порушення вимог п. 4.9., 5.10. Настанови з визначення вартості будівництва, затвердженої наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 01.11.2021 № 281, зловживаючи своїм службовим становищем, здійснювали закупівлю будівельних матеріалів, виробів та конструкцій за завищеними цінами під час проведення капітального ремонту головного корпусу КНП «МЦРПД», тим самим учинили розтрату коштів місцевого бюджету в особливо великому розмірі (у сумі 38 124 242,00 грн).
Також досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_6 займає посаду начальника управління контрольно?аналітичного забезпечення заступників голови Київської міської державної адміністрації апарату виконавчого органу Київської міської ради.
10.04.2025 слідчим суддею Вищого антикорупційного суду надано дозвіл на проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_6, а саме у домоволодінні за адресою: АДРЕСА_1 .
15.04.2025 детективами НАБ України проведено обшук у вказаному домоволодінні, під час якого вилучено мобільний телефон Apple iPhone 16 Pro Max, IMEI: НОМЕР_1, IMEI 2: НОМЕР_2, який належить ОСОБА_6 .
Під час огляду цього мобільного телефону встановлено, що на ньому міститься листування із такими особами: (1) ОСОБА_7 ( НОМЕР_3 ), (2) ОСОБА_8 ( НОМЕР_4 ) та (3) ОСОБА_9 ( НОМЕР_5 ), також наявні застосунки (месенджери) для листування: Facetime, Signal, Telegram, Viber, Whatsapp, зокрема у застосунках наявні процеси автовидалення повідомлень.
Ураховуючи наявність видаленої інформації, що може мати доказове значення для досудового розслідування, під час обшуку прийнято рішення про вилучення згаданого мобільного телефону для проведення експертного дослідження.
Водночас, 15.04.2025 детективом НАБ України мобільний телефон ОСОБА_6 визнаний речовим доказом та цього ж дня призначено комплексну судово комп`ютерно?технічну експертизу та експертизу електронних комунікацій щодо вилученого телефону.
З огляду на викладене, детектив, з метою забезпечення речового доказу прохав накласти арешт на належне ОСОБА_6 майно шляхом позбавлення права відчуження, розпорядження та користування, а саме: мобільний телефон Apple iPhone 16 Pro Max, IMEI : НОМЕР_1, IMEI 2: НОМЕР_2 .
Позиції учасників справи
Детектив НАБ України ОСОБА_3 підтримав подане клопотання з мотивів, що у ньому наведені.
Представник власника майна адвокат ОСОБА_4 заперечував проти задоволення клопотання детектива у зв`язку з його необґрунтованістю та безпідставністю.
Власник майна ОСОБА_6 та його представник адвокат ОСОБА_10, будучи належно повідомленими про час та місце розгляду справи, у судове засідання не прибули, причини неявки не повідомили. Водночас, адвокат ОСОБА_11 подав письмові заперечення на клопотання про арешт майна.
Зі змісту заперечень представників власника майна слідує таке:
- при накладенні арешту стороною обвинувачення не доведено наявність обґрунтованої підозри щодо причетності до кримінального правопорушення ОСОБА_6 та/або безпосереднє вчинення кримінального правопорушення останнім, а також наявність самого складу кримінального правопорушення;
- накладення арешту на майно є надмірним та безпідставним втручанням в особисті права та особи ОСОБА_6 та третіх осіб;
- вилучене майно, власником якого ОСОБА_6 не відповідає критеріям речових доказів;
- стороною обвинувачення не було здійснено копіювання інформації з технічних приладів згідно з процесуальним законодавством;
- арешт накладено без дотримання засад розумності та співмірності, а також без врахування наслідків від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження для інших осіб.
У відповідності до ч. 1 ст. 172 КПК України неприбуття у судове засідання учасників кримінального провадження не перешкоджає розгляду клопотання про арешт майна.
З огляду на викладене, слідчий суддя вважає за можливе розглянути клопотання про арешт майна у відсутність власника майна та одного з його представників.
Мотиви суду
Заслухавши пояснення учасників, дослідивши матеріали судової справи, слідчий суддя дійшов висновку про те, що клопотання детектива про арешт майна підлягає задоволенню з огляду на таке.
У силу ч. 1 та п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України арешт майна є заходом забезпечення кримінального провадження, що застосовується з метою досягнення дієвості цього кримінального провадження.
Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.
Для оцінки потреб досудового розслідування слідчий суддя зобов`язаний врахувати можливість без застосування заходу забезпечення кримінального провадження отримати речі і документи, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні (ч. 5 ст. 132 КПК України).
Згідно з абз. 1 ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та / або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального провадження, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження (абз. 2 ч. 1 ст. 170 КПК України).
Пунктом 1 ч. 2 ст. 170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. У такому випадку арешт накладається на майно будь?якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього ж Кодексу (абз. 1 ч. 3 ст. 170 КПК України).
Арешт на комп`ютерні системи чи їх частини накладається лише у випадках, якщо вони отримані внаслідок вчинення кримінального правопорушення або є засобом чи знаряддям його вчинення, або зберегли на собі сліди кримінального правопорушення, або у випадках, передбачених п. 2?4 ч. 2 ст. 170 КПК України, або якщо їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, а також якщо доступ до комп`ютерних систем чи їх частин обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту.
У силу ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до п. 1, 2, 5, 6 ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен врахувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Згідно з ч. 1 ст. 173 КПК України слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абз. 2 ч. 1 ст. 170 цього Кодексу.
Отже, накладаючи арешт на майно особи, яка не має статусу підозрюваного у конкретному кримінальному провадженні, слідчий суддя, ураховуючи положення ст. 132 КПК України, має переконатися у тому, що на даному етапі досудового розслідування існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування цього заходу забезпечення кримінального провадження, а майно, про арешт якого ставиться питання, відповідає критеріям, визначеним ст. 98 КПК України, безвідносно до того, чи має особа, на майно якої накладається арешт, безпосереднє відношення до вчинення злочину.
Щодо строку звернення з клопотанням
Відповідно до абз. 2 ч. 5 ст. 171 КПК України у разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої ст. 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.
З матеріалів судової справи слідує, що 15.04.2025 детективом НАБ України на підставі ухвали слідчого судді проведено обшук домоволодінні за адресою: АДРЕСА_1 під час якого вилучено мобільний телефон та 16.04.2025 клопотання про арешт тимчасово вилученого майна поштовим зв`язком скеровано до суду.
Отже, клопотання детектива про арешт майна подано у визначений абз. 2 ст. 5 ст. 171 КПК України строк.
Щодо правових підстав для арешту майна
Під час розгляду клопотання слідчим суддею встановлено, що детективи НАБ України здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадження № 42023000000002033 від 22.12.2023 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 КК України.
Згідно зі сформованим 16.04.2025 витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань в указаному кримінальному провадженні (ч. 1 а.с. 8) виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення згаданих кримінальних правопорушень, сформульований таким чином:
І. Службові особи комунального некомерційного підприємства, зловживаючи своїм службовим становищем, з корисливих мотивів, за попередньою змовою зі службовими особами товариства з обмеженою відповідальністю, з порушенням норм законодавства України про державні (публічні) закупівлі, у період часу з 2022 по 2023 роки уклали договори, якими визначили завідомо завищені ціни, з метою заволодіння бюджетними коштами в особливо великих розмірах.
ІІ. Службові особи органів місцевого самоврядування міста Києва, за попередньою змовою з очільниками комунальних некомерційних підприємств міста Києва та приватних структур, забезпечують перемогу на тендерних процедурах наперед визначених суб`єктів господарювання. Вказані суб`єкти господарювання проводять ремонтні роботи будівель комунальних підприємств міста Києва із завищенням цін на будівельні матеріали, що призводить до завдання збитків в особливо великих розмірах.
10.04.2025 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду (у справі № 991/3198/25) надано дозвіл на проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1, з метою відшукання речей та документів, зокрема електронних інформаційних систем або їх частин, комп`ютерів, ноутбуків, планшетів, мобільних терміналів та інших електронних носіїв інформації, на яких зберігаються відомості, що стосуються капітального ремонту з 1 до 12 поверху головного корпусу КНП «МЦРПД», отримання грошових коштів від представників комерційних структур або їх розподіл між службовими особами КНП «МЦРПД», Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), інших службових осіб чи депутатів (т. 1 а.с. 228).
Зі змісту згаданої ухвали слідує, що слідчим суддею визнано доведеним: (1) наявність достатніх підстав вважати, що було вчинено кримінальні правопорушення, передбачені ч. 5 ст. 191 КК України, за наведених органом досудового розслідування обставин; (2) що відшукувані речі та документи мають значення для досудового розслідування, а відомості, які містяться у них, можуть бути доказами під судового розгляду; (3) що відшукувані речі та документи знаходяться за місцем проживання ОСОБА_6 ; (4) що обшук є найбільш доцільним та ефективним способом відшукання та вилучення речей і документів, які мають значення для справи у цьому кримінальному провадженні.
Отже, при наданні дозволу на обшук слідчим суддею на виконання вимог ст. 234 КПК України оцінені та перевірені докази стосовно наявності достатніх підстав уважати, що було вчинено кримінальне правопорушення, а відшукані у ОСОБА_6 речі і документи можуть мати значення для досудового розслідування та можуть бути доказами під час судового розгляду самі по собі або ж відомості, що у них містяться.
Викладена у клопотанні фабула кримінального провадження у сукупності з дослідженими матеріалами, доданими до клопотання зокрема даними, які містяться у: (і) протоколі огляду від 20.02.2024 з долученими копіями договорів підряду та додатковими угодами до таких договорів, що укладені між КНП «Київський міський клінічних госпіталь ветеранів війни» і ТОВ «Абсолют?Клімат», на проведення капітального ремонту головного корпусу КНП, та датовані, починаючи з 2022 року (т. 1 а.с. 9.); (іі) аудиторському звіті від 15.03.2024, складеному за результатами позапланого аудиту діяльності КНП «Київський міський клінічних госпіталь ветеранів війни» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) як замовника під час виконання робіт з капітального ремонту головного корпусу КНП (т. 1 а.с. 158); (ііі) протоколі огляду від 14.02.2024 цін на будівельні матеріали, які вказані у проектно?кошторисній документації, з ринковими цінами на вказані матеріали (т. 1 а.с. 217), - формують у слідчого судді внутрішнє переконання щодо того, що мали місце обставини кримінальних правопорушень, у зв`язку з яким подається клопотання.
Тому слідчий суддя вважає доведеним наявність достатніх підстав вважати, що було вчинене кримінальне правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
15.04.2025 у період часу з 05 год 45 хв до 07 год 57 хв на підставі згаданої раніше ухвали слідчого судді детективами НАБ України проведено обшук у домоволодіння за місцем проживання ОСОБА_6 (т. 1 а.с. 232).
З протоколу цієї слідчої дії слідує, що під час обшуку ОСОБА_6 добровільно надав свій мобільний телефон Apple iPhone 16 Pro Max, IMEI : НОМЕР_1, IMEI 2: НОМЕР_2 . Під час огляду цього телефону встановлено, що на ньому міститься листування із такими особами: (1) ОСОБА_7 ( НОМЕР_3 ), (2) ОСОБА_8 ( НОМЕР_4 ) та (3) ОСОБА_9 ( НОМЕР_5 ), також наявні застосунки (месенджери) для листування: Facetime, Signal, Telegram, Viber, Whatsapp, зокрема у застосунках наявні процеси автовидалення повідомлень.
Ураховуючи, що наведені відомості відповідають тим, про які зазначено в ухвалі слідчого судді про обшук, детективами прийнято рішення вилучити телефон.
За змістом ч. 2 ст. 168 КПК України під час обшуку може здійснюватися тимчасове вилучення майна.
Тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп`ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку для вивчення фізичних властивостей, які мають значення для кримінального провадження, здійснюється лише у разі, якщо вони безпосередньо зазначені в ухвалі суду.
Забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп`ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об`єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту.
Отже, зважаючи на те, що (і) в ухвалі слідчого судді про обшук було надано дозвіл на відшукання, зокрема, мобільних терміналів, на яких зберігаються відомості стосовно обставин, які розслідуються та стосуються капітального ремонту головного корпусу КНП «МЦРПД» (раніше КНП «Київський міський клінічний госпіталь ветеранів війни»), (іі) під час обшуку установлено, що мобільний телефон містив інформацію, яка мала відношення до наведених обставин, разом із видаленими повідомленнями, у зв`язку з цим виникла потреба в експертному дослідженні цієї техніки, - слідчий суддя вважає, що рішення детективів про необхідність його вилучення є виправданим та правомірним.
Щодо можливості використання майна як доказу у кримінальному провадженні
Постановою детектива НАБ України ОСОБА_3 від 15.04.2025 вилучений під час обшуку, належний ОСОБА_6 мобільний телефон визнано речовим доказом у цьому кримінальному провадженні, оскільки наявні достатні підстави, що вони містять інформацію про обставини, які розслідуються у кримінальному провадженні, та відповідають визначеним у ст. 98 КПК України критеріям (т. 1 а.с. 237).
Постановою детектива НАБ України ОСОБА_3 від 15.04.2025 у цьому кримінальному провадженні призначено комплексно судово комп`ютерно?технічну експертизу та експертизу комунікацій. Експерту на дослідження переданий мобільний телефон для здійснення, за можливості, копіювання інформації, яка зберігається на електронному носії (т. 1 а.с. 239).
З огляду на викладене, враховуючи норми ч. 3 ст. 170 КПК України, якими передбачено можливість арешту майна, якщо воно відповідає визначеним у ст. 98 цього Кодексу критеріям, а також на комп`ютерні системи чи їх частин у разі, якщо їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, а також якщо доступ до них пов`язаний з подоланням системи логічного захисту, слідчий суддя дійшов висновку, що детектив у клопотанні та судовому засіданні довів необхідність арешту мобільного телефону, вилученого під час обшуку домоволодіння, з метою забезпечення збереження речових доказів.
Щодо розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження
Відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Частиною 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Усталена практика Європейського суду з прав людини вказує на те, що правомірність втручання у здійснення права власності з боку держави оцінюється з урахуванням того, що таке втручання повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи (рішення у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції»). Має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (рішення у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства»). Поняття загального (суспільного) інтересу, якому слугувало втручання у право власності під час кримінального провадження, Європейський суд з прав людини пов`язує з видом застосованого заходу обмеження або позбавлення права власності та використовує його у тісному взаємозв`язку з поняттям правомірної мети застосування відповідного заходу. У п. 188 рішення по справі «East / West Alliance Limited» проти України» вказано, що накладення арешту на речові докази може бути необхідним в інтересах належного відправлення судочинства, що є легітимною метою в «загальних інтересах» суспільства.
У рішенні по справі «Смирнов проти росії» було висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку вимогами охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.
Слідчий суддя зауважує, що загальний (суспільний, публічний) інтерес у цій справі пов`язаний з розслідуванням особливо тяжких корупційних злочинів.
Окрім того, ступінь втручання у право мирного володіння майном слідчий суддя оцінює як незначний з урахуванням потреб кримінального провадження та його суспільного інтересу з огляду на тимчасовий характер позбавлення можливості володіння та користування майном, обумовлений наявністю правового механізму, передбаченого ст. 174 КПК України, за яким арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба.
Слідчий суддя також зазначає, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження. Накладення арешту на мобільний телефон забезпечить запобіганню можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення інформації, що у них міститься та може мати суттєве значення для кримінального провадження.
За таких обставин слідчий суддя, враховуючи розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для власника, дійшов висновку, що клопотання про накладення арешту на майно ОСОБА_6 підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. 170?173 КПК України,
п о с т а н о в и в:
Клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України - задовольнити.
Накласти арешт на майно, вилучене у ОСОБА_6 під час обшуку житла за адресою: АДРЕСА_1, шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування, а саме мобільний телефон Apple iPhone 16 Pro Max, IMEI : НОМЕР_1, IMEI 2: НОМЕР_2 .
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.
Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню. Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя ОСОБА_12