- Presiding judge (HACC): Kryklyvyi V.V.
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
Справа № 991/3555/25
Провадження № 1?кс/991/3585/25
У Х В А Л А
22 квітня 2025 рокумісто Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1,
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у кримінальному провадженні № 52024000000000629 від 04.12.2024
клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна,
в с т а н о в и в:
21.04.2025 до Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3 про накладення арешту майно у кримінальному провадженні № 52024000000000629 від 04.12.2024 (т. 1 а.с. 1).
На підставі протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 21.04.2025 вказане клопотання передано для розгляду слідчому судді ОСОБА_1 (т. 1 а.с. 159).
Обґрунтування клопотання
З клопотання прокурора (т. 1 а.с. 1) слідує, що Національним антикорупційним бюро України (далі - НАБ України) здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52024000000000629 від 04.12.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
За версією органу досудового розслідування, службові особи Департаменту Житлово?комунального господарства Донецької обласної державної адміністрації та Приватного підприємства (далі - ПП) «Полі», зловживаючи службовим становищем заволоділи кошами державного бюджету, виділені на закупівлі модульних котелень, у сумі понад 40 000 000,00 грн, що є особливо великим розміром.
17.04.2025 на підставі ухвали слідчого судді за місцем проживання ОСОБА_4 проведено обшук, під час якого виявлено та вилучено: (1) мобільний телефон марки «iPhone 13», моделі «MLPF3HN/A», серійний номер НОМЕР_1, IMEI 1 НОМЕР_2, IMEI 2 НОМЕР_3 ; (2) мобільний телефон марки «iPhone 16 Pro MAX», серійний номер НОМЕР_4, IMEI 1 НОМЕР_5, IMEI 2 НОМЕР_6 ; (3) ноутбук «Redmi», s/n НОМЕР_7 .
Під час огляду вказаних мобільних телефонів та ноутбуку виявлено інформацію, яка має значення для досудового розслідування. Зокрема в телефоні встановлено наявність переписок в месенджерах з абонентами ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та іншими особами з приводу обставин проведення закупівель котелень та інших обставин, які досліджуються у кримінальному провадженні. Тотожна інформація міститься у вилученому ноутбуці, зокрема переписки в месенджерах з абонентами ОСОБА_9, ОСОБА_10 . Також в ноутбуці виявлено електронне листування щодо котелень ТОВ «Енергетик» (листи між ПП «Полі» і ТОВ «Енергетик»).
Окрім того, в цих портативних пристроях виявлені ознаки змін та знищення листування (переписок) в месенджерах.
Указане майно має значення для кримінального провадження, позаяк може зберігати інформацію про обставини вчинення кримінального правопорушення і повноцінний їх огляд можливий тільки під час проведення відповідних експертних досліджень. Постановою від 17.04.2025 вилучені мобільні телефони і ноутбук визнані речовими доказами.
З урахуванням наведеного, з метою забезпечення речових доказів прокурор прохав накласти арешт на вказане належне ОСОБА_4 майно шляхом позбавлення права відчуження, розпорядження та користування.
Позиції учасників справи
Прокурор ОСОБА_3 та власник майна, будучи належно повідомлені про дату, час та місце розгляду клопотання, у судове засідання не прибули.
Детектив НАБ України ОСОБА_11, який діє на підставі доручення прокурора ОСОБА_3 від 22.04.2025, подав слідчому судді заяву про здійснення розгляду клопотання без його участі.
Також слідчому судді надійшла заява представника власника майна ОСОБА_4 - ОСОБА_12 про вирішення клопотання у їх відсутність. Водночас, у цій заяві представник власника майна заперечив проти задоволення клопотання, вказавши, що з тотожних мотивів у грудні 2024 року детективи Бюро економічної безпеки України провели у ОСОБА_4 обшук і вилучили всі носії інформації. Вилучені детективами НАБ України мобільні телефони та ноутбук, про арешт яких порушено питання, не містять інформації про події 2023 року, позаяк були придбані пізніше.
У відповідності до ч. 1 ст. 172 КПК України неприбуття у судове засідання детектива, прокурора та власника майна не перешкоджає розгляду клопотання.
Мотиви слідчого судді
Дослідивши матеріали судової справи, слідчий суддя дійшов висновку про те, що клопотання прокурора про арешт майна підлягає задоволенню з огляду на таке.
У силу ч. 1 та п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України арешт майна є заходом забезпечення кримінального провадження, що застосовується з метою досягнення дієвості цього кримінального провадження.
Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: (1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; (2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; (3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.
Для оцінки потреб досудового розслідування слідчий суддя зобов`язаний врахувати можливість без застосування заходу забезпечення кримінального провадження отримати речі і документи, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні (ч. 5 ст. 132 КПК України).
Згідно з абз. 1 ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та / або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального провадження, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження (абз. 2 ч. 1 ст. 170 КПК України).
Пунктом 1 ч. 2 ст. 170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. У такому випадку арешт накладається на майно будь?якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього ж Кодексу (абз. 1 ч. 3 ст. 170 КПК України).
Арешт на комп`ютерні системи чи їх частини накладається лише у випадках, якщо вони отримані внаслідок вчинення кримінального правопорушення або є засобом чи знаряддям його вчинення, або зберегли на собі сліди кримінального правопорушення, або у випадках, передбачених п. 2?4 ч. 2 ст. 170 КПК України, або якщо їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, а також якщо доступ до комп`ютерних систем чи їх частин обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту.
У силу ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до п. 1, 2, 5, 6 ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен врахувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Згідно з ч. 1 ст. 173 КПК України слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абз. 2 ч. 1 ст. 170 цього Кодексу.
Отже, накладаючи арешт на майно особи, яка не має статусу підозрюваного у конкретному кримінальному провадженні, слідчий суддя, ураховуючи положення ст. 132 КПК України, має переконатися у тому, що на даному етапі досудового розслідування існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування цього заходу забезпечення кримінального провадження, а майно, про арешт якого ставиться питання, відповідає критеріям, визначеним ст. 98 КПК України, безвідносно до того, чи має особа, на майно якої накладається арешт, безпосереднє відношення до вчинення злочину.
Щодо строку звернення з клопотанням
Відповідно до абз. 2 ч. 5 ст. 171 КПК України у разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої ст. 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.
З матеріалів судової справи слідує, що 17.04.2025 детективами НАБ України на підставі ухвали слідчого судді проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_4 (т. 1 а.с. 71, 77) та 18.04.2025 засобами поштового зв`язку направлено до суду клопотання про арешт тимчасово вилученого майна з додатками (т. 1 а.с. 157).
Отже, клопотання прокурора про арешт майна подано у визначений абз. 2 ст. 5 ст. 171 КПК України строк.
Щодо правових підстав для арешту майна
Під час розгляду клопотання слідчим суддею встановлено, що детективи НАБ України здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадження № 52024000000000629 від 04.12.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
Органом досудового розслідування встановлено, що 27.06.2023 між Департаментом Житлово?комунального господарства Донецької обласної державної адміністрації в особі ОСОБА_5 та ПП «Полі» укладено договір № 08?23 щодо «Відновлення теплопостачання у м. Селидове шляхом придбання та підключення модульних котелень до існуючих інженерних мереж для забезпечення послугою теплопостачання мешканців та для проходження опалювального періоду 2023?2024 років» зі строком дії до грудня 2023 року та ціною договору - 200 582 846,40 грн.
Відповідно до умов договору ПП «Полі» повинно поставити 7 комплектів твердопаливних вугільних котелень різної потужності: 3 комплекти потужністю 6 МВт загальною вартістю 135,309 млн грн; 3 компекти потужністю 1,8 МВт загальною вартістю 52,127 млн грн; 1 комплект потужністю 1 МВт вартістю 13,145 млн грн.
Вартість котелень, передбачених умовами договору, службові особи Департаменту Житлово?комунального господарства Донецької обласної державної адміністрації та ПП «Полі» умисно завищили.
Зокрема, встановлено вартість 4?х з 7?ми комплектів модульних котелень, які ПП «Полі» у серпні 2023 року закупило у ТОВ «Монастирищенський котельний завод «Енергетик» та поставило їх на виконання умов договору. Так, 3 модульні котельні потужністю по 1,8 МВт закуплено за 20,5 млн грн та 1 котельня потужністю 1 МВт - за 4,1 млн грн.
Таким чином службові особи Департаменту Житлово?комунального господарства Донецької обласної державної адміністрації та ПП «Полі» з виділених на закупівлю вказаних 4?х комплектів котелень 65,26 млн грн заволоділи понад 40 млн грн та розподілили їх між собою.
Усього в період з 06.07.2023 до 14.12.2023 службовими особами Департаменту Житлово?комунального господарства Донецької обласної державної адміністрації на виконання умов договору перераховано ПП «Полі» 200,58 млн грн.
За наведених обставин службові особи Департаменту Житлово?комунального господарства Донецької обласної державної адміністрації та ПП «Полі», зловживаючи службовим становищем заволоділи коштами державного бюджету, виділених для закупівлі модульних котелень, в сумі понад 40 млн грн, що є особливо великим розміром.
Окрім того, органом досудового розслідування встановлено, що від імені ПП «Полі» усіма питанням, пов`язаними із закупівлею котелень займався ОСОБА_4, який вів переговори з посадовими особами ТОВ «Енергетик» з приводу поставок вказаних котлів та котельних установок. Під час переговорів ОСОБА_4 позиціонував себе як особа, яка керує ПП «Полі».
Викладені у клопотанні (т. 1 а.с. 1) та у витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань (т. 1 а.с. 5) фабула кримінального провадження у сукупності з наданими прокурором матеріалами, зокрема даними, які містяться у: (1) протоколі огляду інтернет сторінки електронної системи публічних закупівель «Прозорро» від 05.12.2024 з додатками (т. 1 а.с. 15); (2) протоколах допитів свідків ОСОБА_13 від 10.01.2025 з додатками (т. 1 а.с. 37), ОСОБА_14 від 23.12.2024 (т. 1 а.с. 65), ОСОБА_15 від 11.02.2025 (т. 1 а.с. 83), ОСОБА_16 від 11.02.2025 (т. 1 а.с. 93); (3) протоколі про результати проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 10.03.2025 (зняття інформації з електронної комунікаційної мережі відносно ОСОБА_10 ) (т. 1 а.с. 104), - формують у слідчого судді внутрішнє переконання щодо того, що мали місце обставини кримінальних правопорушень, у зв`язку з яким подається клопотання.
Тому слідчий суддя вважає доведеним наявність достатніх підстав вважати, що було вчинене кримінальне правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
17.04.2025 на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 08.04.2025 (т. 1 а.с. 71) детективами НАБ України проведено обшук у квартирі за місцем проживання ОСОБА_4 (за адресою: АДРЕСА_1 (т. 1 а.с. 77).
З протоколу цієї слідчої дії слідує, що під час обшуку на пропозицію детектива добровільно надати власні мобільні телефони ОСОБА_4 надав два мобільні телефони iPhone, які обладнані системою логічного захисту - цифровими паролями, та які ОСОБА_4 власноручно розблокував, але паром не надав, вказавши, що не пам`ятає, а саме:
(1) мобільний телефон марки «iPhone 13», моделі «MLPF3HN/A», серійний номер НОМЕР_1, IMEI 1 НОМЕР_2, IMEI 2 НОМЕР_3 .
Оглядом вказаного мобільного телефону виявлено фотознімки друкованих таблиць з даними осіб, цифровими номерами (банківських карток), запису «Приват», сум та місяця або року, зокрема 5 фотознімків щодо наступних осіб: « ОСОБА_17 », « ОСОБА_18 », « ОСОБА_19 », « ОСОБА_20 », « ОСОБА_21 », « ОСОБА_22 », із зазначеними датами «2023» та «август». Також наявні фото аркушів з рукописним текстом розрахунків;
(2) мобільний телефон марки «iPhone 16 Pro MAX», серійний номер НОМЕР_4, IMEI 1 НОМЕР_5, IMEI 2 НОМЕР_6 .
Оглядом цього мобільного телефону серед листувань у месенджері «Whats App» наявне листування з абонентом « ОСОБА_23 » щодо котелень, зняття коштів, пересилання номерів банківських карток, електронної пошти ПП «Полі», листування з абонентом « ОСОБА_24 », наявний чат з абонентом « ОСОБА_25 » з видаленими повідомленнями.
У зв`язку з виявленим на зазначених мобільних телефонах відомостей, які мають значення для досудового розслідування, наявністю системи логічного захисту, для подолання якого може виникнути потреба у проведенні експертного дослідження, а також те, що серед прихованих та видалених файлів можуть міститись відомості, які можуть мати значення для досудового розслідування та для відновлення яких є необхідність залучення спеціаліста, дослідження в умовах криміналістичної лабораторії та проведення експертиз, телефони вилучені.
Окрім того, під час обшуку виявлено ноутбук «Redmi», s/n 53216/24и300313, оглядом якого встановлено, що він містить месенджер «Telegram», в якому серед іншого виявлені контакти абонентів « ОСОБА_25 », « ОСОБА_26 », « ОСОБА_27 », а також електронну пошту ОСОБА_28, що мітить листи, якими пересилались файли щодо котелень ТОВ «Монастирищенський котельний завод «Енергетик» та ПП «Полі».
Оскільки на ноутбуці виявлені відомості, які мають значення для розслідування, а також серед прихованих та видалених файлів можуть міститись інші відомості, для їх відновлення та копіювання за участі спеціаліста та для проведення експертиз, детективом прийнято рішення про його вилучення.
За змістом ч. 2 ст. 168 КПК України під час обшуку може здійснюватися тимчасове вилучення майна.
Тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп`ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку для вивчення фізичних властивостей, які мають значення для кримінального провадження, здійснюється лише у разі, якщо вони безпосередньо зазначені в ухвалі суду.
Забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп`ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об`єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту.
Отже, зважаючи на те, що (і) в ухвалі слідчого судді про обшук було надано дозвіл на відшукання, у тому числі листування в електронному вигляді, електронних інформаційних систем та їх частин, зокрема комп`ютерів та планшетів (а також їх різновидів), мобільних терміналів систем зв`язку, що містять інформацію з приводу закупівлі Департаментом Житлово?комунального господарства Донецької обласної державної адміністрації у ПП «Полі» товарів та послуг у 2023 році, у тому числі з питань закупівлі котельного обладнання; (іі) під час обшуку установлено, що ноутбук і мобільні телефони містять інформацію, яка має (може мати) відношення до наведених обставин, - слідчий суддя вважає, що рішення детективів про необхідність їх вилучення є виправданим та правомірним.
Щодо можливості використання майна як доказу у кримінальному провадженні
Постановою детектива НАБ України ОСОБА_11 від 17.04.2025 вилучені під час обшуку ноутбук та мобільний телефон визнано речовими доказами, оскільки наявні достатні підстави, що вони містять інформацію про обставини, які розслідуються у кримінальному провадженні, та відповідають визначеним у ст. 98 КПК України критеріям (т. 1 а.с. 154).
Зі змісту клопотання прокурора також слідує, що в органу досудового розслідування наявна необхідність в дослідженні вилучених ноутбуку та мобільних телефонів з метою повноцінного огляду та дослідження вмісту цих пристроїв.
З огляду на викладене, враховуючи норми ч. 3 ст. 170 КПК України, якими передбачено можливість арешту майна, якщо воно відповідає визначеним у ст. 98 цього Кодексу критеріям, а також на комп`ютерні системи чи їх частин у разі, якщо їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, слідчий суддя дійшов висновку, що прокурор у клопотанні довів необхідність арешту ноутбуку та мобільних телефонів, вилучених під час обшуку у житлі за місцем проживання ОСОБА_4, з метою забезпечення збереження речових доказів.
Щодо розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження
Відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Частиною 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Усталена практика Європейського суду з прав людини вказує на те, що правомірність втручання у здійснення права власності з боку держави оцінюється з урахуванням того, що таке втручання повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи (рішення у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції»). Має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (рішення у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства»). Поняття загального (суспільного) інтересу, якому слугувало втручання у право власності під час кримінального провадження, Європейський суд з прав людини пов`язує з видом застосованого заходу обмеження або позбавлення права власності та використовує його у тісному взаємозв`язку з поняттям правомірної мети застосування відповідного заходу. У п. 188 рішення по справі «East / West Alliance Limited» проти України» вказано, що накладення арешту на речові докази може бути необхідним в інтересах належного відправлення судочинства, що є легітимною метою в «загальних інтересах» суспільства.
У рішенні по справі «Смирнов проти росії» було висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку вимогами охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.
Слідчий суддя зауважує, що загальний (суспільний, публічний) інтерес у цій справі пов`язаний з розслідуванням особливо тяжкого корупційного злочину.
Окрім того, ступінь втручання у право мирного володіння майном слідчий суддя оцінює як незначний з урахуванням потреб кримінального провадження та його суспільного інтересу з огляду на тимчасовий характер позбавлення можливості володіння та користування майном, обумовлений наявністю правового механізму, передбаченого ст. 174 КПК України, за яким арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба.
Слідчий суддя також зазначає, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження. Накладення арешту на ноутбук та мобільний телефон забезпечить запобіганню можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення інформації, що у них міститься та може мати суттєве значення для кримінального провадження.
За таких обставин слідчий суддя, враховуючи розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для власників, дійшов висновку, що клопотання про накладення арешту на майно ОСОБА_4 підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. 170, 173 КПК України,
п о с т а н о в и в:
Клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3 - задовольнити.
Накласти арешт (шляхом позбавлення права на користування, розпорядження та відчуження) на майно, що належить ОСОБА_4 та вилучене 17.04.2025 під час обшуку за адресою: АДРЕСА_1 а саме на:
- мобільний телефон марки «iPhone 13», моделі «MLPF3HN/A», серійний номер НОМЕР_1, IMEI 1 НОМЕР_2, IMEI 2 НОМЕР_3 ;
- мобільний телефон марки «iPhone 16 Pro MAX», серійний номер НОМЕР_4, IMEI 1 НОМЕР_5, IMEI 2 НОМЕР_6 ;
- ноутбук «Redmi», s/n 53216/24и300313.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.
Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню. Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя ОСОБА_29