- Presiding judge (HACC AC): Chorna V.V.
справа № 991/1184/25
провадження № 11-сс/991/185/25
слідчий суддя: ОСОБА_1
доповідач: ОСОБА_2
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 квітня 2025 року місто Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2,
суддів ОСОБА_3, ОСОБА_4,
при секретарі судового засідання ОСОБА_5,
за участі представника власника майна - адвоката ОСОБА_6,
власника майна ОСОБА_7,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду про арешт майна від 25.02.2025 р., -
в с т а н о в и л а:
04.03.2025 року на розгляд до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду надійшла зазначена апеляційна скарга, яку 10.03.2025 року передано судді-доповідачу та цього ж дня призначено до апеляційного розгляду (т. 2 а.с. 139-145, 147).
1.Короткий зміст оскаржуваного рішення та доводи апеляційної скарги.
Оскаржуваною ухвалою слідчого судді задоволено клопотання прокурора САП ОСОБА_8 та накладено арешт (із забороною відчуження, розпорядження та користування) на вилучені під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_7 три мобільні телефони iPhone 12, iPhone 14 Pro, iPhone 16 Pro.
В апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_6 просить скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання, посилаючись на невідповідність висновків слідчого судді фактичним обставинам справи, а також допущені ним під час розгляду клопотання істотні порушення вимог КПК України. Зокрема, слідчий суддя не перевірив, чи клопотання про накладення арешту на тимчасово вилучене майно подане вчасно, тобто протягом 48 годин після проведення обшуку. Крім того, наявні в матеріалах клопотання протоколи НСРД не підтверджують причетність ОСОБА_7 до обставин провадження, оскільки достовірність їх змісту наразі неможливо перевірити. У зафіксованих розмовах учасники злочинної організації декілька разів згадують ім`я « ОСОБА_9 », і лише з цих підстав сторона обвинувачення припускає, що мова йде про заступницю директора Департаменту містобудування та архітектури КМР (КМДА) - начальника служби містобудівного кадастру ОСОБА_7 . Втім, наразі це лише припущення. Також, у матеріалах провадження відсутній повний текст ухвали про надання дозволу на проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_7, тому слідчий суддя при постановленні оскаржуваної ухвали не міг належним чином оцінити наявність або відсутність підстав для накладення арешту на тимчасово вилучене майно. Крім того, дозволу на вилучення належних ОСОБА_7 мобільних телефонів ухвалою суду не надавалось. Також, наголошує, що під час обшуку ОСОБА_7 надала детективам для огляду всі три телефони у розблокованому вигляді, тому вони мали можливість скопіювати необхідну їм інформацію. Натомість, детективи вилучили телефони після проведення їх детального огляду, оскільки у телефонних книгах виявили контакти окремих осіб, хоча насправді наявність таких контактів пояснюється тим, що ОСОБА_7 працює в одному з департаментів КМР та може спілкуватись з такими особами по робочим питанням.
2. Узагальнений виклад позицій учасників апеляційного провадження.
У судовому засіданні представник власника майна адвокат ОСОБА_6 підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити з підстав, викладених у скарзі. Додатково наголосив, що слідчим суддею не перевірено дотримання стороною обвинувачення строку подання клопотання про арешт тимчасово вилученого майна та не досліджено повний текст ухвали про надання дозволу на проведення обшуку. Крім того, під час обшуку детективи кілька годин оглядали телефони ОСОБА_7 та не виявили інформації, яка б мала значення для провадження, а отже, їх вилучено безпідставно. Долучені до матеріалів клопотання протоколи НСРД не містять згадки про ОСОБА_7 . Більше того, ОСОБА_7 ніколи не була депутатом КМР та не могла використовувати повноваження депутата, як про це хибно зазначено у клопотанні. Відтак, просив скасувати накладений арешт на вилучені телефони.
Власник майна ОСОБА_7 підтримала апеляційну скаргу свого представника та просила її задовольнити. Зазначила, що під час проведення обшуку надала доступ до всієї інформації, яка містилась в її телефонах, втім паролі до них повідомити відмовилась. Зауважила, що один з вилучених телефонів активовано наприкінці 2024 року, а події провадження мали місце у вересні 2024 року, тому він не має жодного відношення до обставин провадження.
Прокурор ОСОБА_10 подав клопотання про розгляд апеляційної скарги за його відсутності у зв`язку із зайнятістю в іншій судовій справі, у якому також зазначив, що апеляційна скарга не містить доводів, які б були підставою для скасування оскаржуваної ухвали (т. 2 а.с. 102-105). За наведених обставин та виходячи з положень ч. 4 ст. 405 КПК України, апеляційну скаргу розглянуто за його відсутності.
3. Встановлені слідчим суддею обставини та мотиви оскаржуваного рішення.
Детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування, а прокурорами САП - процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 52023000000000154 від 03.04.2023 р. за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 369, ч. 4 ст. 368, ч. 1 ст. 255, ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 369, ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 206, ч. 2 ст. 255, ч. 3 ст. 255, ч. 2 ст. 209, ч. 2 ст. 358, ч. 3 ст. 358 КК України.
За версією органу досудового розслідування, ОСОБА_11 у період 2019-2023 р.р. створив злочинну організацію з метою вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів, пов`язаних із оберненням майна та активів територіальної громади м. Києва на користь членів злочинної організації, підкупу службових осіб органу місцевого самоврядування, а також у 2019-2025 р.р. здійснював керівництво такою злочинною організацією та залучав до її протиправної діяльності інших осіб. До складу злочинної організації у 2019-2023 р.р. увійшли заступник голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень ОСОБА_12, депутат Київради - голова постійної комісії КМР з питань архітектури, містопланування та земельних відносин ОСОБА_13, депутат КМР - член земельної комісії КМР ОСОБА_14, перший заступник директора КП «Спецжитлофонд» виконавчого органу КМР (КМДА) ОСОБА_15, заступник директора КП «Київблагоустрій» виконавчого органу КМР (КМДА) ОСОБА_16, а також ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19 та ОСОБА_20 .
Злочинна організація, використовуючи службові повноваження, посади та зв`язки її учасників, встановила контроль над окремими питаннями земельної та інвестиційної сфер у м. Києві. Маючи організаційні та адміністративні можливості, учасники організації обирали привабливі з комерційної точки зору земельні ділянки та забезпечували самочинне спорудження на них будівель невеликої площі, право власності на які реєстрували на підконтрольних осіб, або оформлювали правовстановлюючі документи на неіснуючі об`єкти нерухомості, після чого передавали їх підконтрольним товариствам для створення видимості їх добросовісного набуття та створення умов для отримання земельних ділянок - зокрема, у подальшому вже підконтрольні особи подавали до міської ради заяви про передачу їм прав на земельні ділянки нібито для обслуговування таких споруд, що дозволяло уникати процедури конкурентних торгів. Такому злочинному механізму учасники організації присвоїли кодову назву «Торгівля». При цьому, депутати КМР та службові особи КМДА, будучи учасниками злочинної організації, або ж перебуваючи під її впливом, забезпечували прийняття необхідних рішень, внаслідок яких під обслуговування цих «об`єктів нерухомості» виділялись земельні ділянки непропорційної площі та без процедури торгів. ОСОБА_11 контролював вказаний процес як через вплив на частину депутатів КМР, так і шляхом надання їм неправомірної вигоди.
Для забезпечення такої діяльності ОСОБА_11 використовувався офіс у бізнес-центрі «IQ» у м. Києві, де під його головуванням проводилися закриті наради, на яких надавалися вказівки щодо дій посадовців, включно з призначенням лояльних осіб, звільненням підпорядкованих службовців, виділення бюджетних коштів в інтересах злочинної організації.
У результаті діяльності злочинної організації протягом 2023-2024 р.р. з власності територіальної громади м. Києва незаконно виведено земельні ділянки вартістю 11,6 млн. грн., чим завдано збитків на цю суму, а також готувалося заволодіння ще шістьма земельними ділянками загальною вартістю 83,7 млн. грн., що не вдалося завершити через викриття злочинної організації правоохоронним органом. Також, через викриття протиправної діяльності злочинної організації було припинено незаконні дії її членів, спрямовані на примушення ПП «Колібріс» припинити законну діяльність з торгівлі та надання в оренду торговельних приміщень з метою заволодіння для подальшої забудови земельною ділянкою цього підприємства, що відбувалося шляхом погроз та створенням штучних перешкод.
06.02.2025 року детективами за місцем проживання ОСОБА_7, яка за версією сторони обвинувачення може бути причетна до вчинення вказаних злочинів, проведено обшук, в результаті якого вилучено три мобільні телефони iPhone 12, iPhone 14 Pro, iPhone 16 Pro.
Вирішуючи питання, визначені у ст. 170 КПК України, слідчий суддя вказав, що наведені у клопотанні фактичні обставини у сукупності із наданими стороною обвинувачення матеріалами формують внутрішнє переконання про наявність достатніх підстав вважати, що вказані у клопотанні кримінальні правопорушення могли бути вчинені.
За висновком слідчого судді, доводи детектива про необхідність накладення арешту на мобільні телефони Apple iPhone заслуговують на увагу, оскільки за результатами проведення НСРД ОСОБА_7, будучи заступником директора Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу КМР (КМДА), може володіти відомостями щодо подій, які розслідуються у цьому провадженні. Крім того, у ході обшуку детективи оглянули вміст телефонів та виявили, що вони містять контакти осіб, які можуть мати відношення до розслідуваних кримінальних правопорушень, зокрема ОСОБА_15, ОСОБА_21 та ОСОБА_13, які є підозрюваними у даному провадженні. Окрім того, у мобільних телефонах виявлено листування із зазначеними особами у період 2021-2025 р.р., що відповідає періоду вчинення кримінальних правопорушень, обставини яких встановлюються. Викладені обставини переконали слідчого суддю у тому, що вилучені телефони відповідають критеріям речового доказу, адже можуть містити інформацію щодо обставин вчинення злочинів та листування ОСОБА_7 з особами, які перевіряються на причетність до обставин, які розслідуються. Окрім того, слідчий суддя дійшов висновку, що орган досудового розслідування мав передбачені ч. 2 ст. 168 КПК України підстави для вилучення телефонів, оскільки ОСОБА_7 відмовилася повідомити паролі доступу до них, чим обмежила можливість дослідження наявної у них інформації. Вказані обставини обумовлюють потребу органу досудового розслідування у проведенні детального огляду телефонів, що потребує призначення експертизи.
4. Мотиви суду.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення власника майна та його представника, дослідивши матеріали провадження, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, з огляду на таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом вчинення злочину.
Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження (п. 1 ч. 3 ст. 132 КПК України).
Отже, використане законодавцем формулювання «існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості» вказує на те, що для застосування такого заходу забезпечення провадження як арешт майна достатньо, щоб сторона обвинувачення довела не факт повідомлення певній особі про підозру, а лише наявність відомостей, котрі можуть свідчити про сам факт вчинення кримінального правопорушення.
Проаналізувавши зміст клопотання про арешт майна та долучені до нього докази, слідчий суддя дійшов висновку про ймовірність вчинення кримінальних правопорушень за обставин, викладених у клопотанні. При цьому, ним досліджено наявні в матеріалах провадження докази та зроблено висновок, що у своїй сукупності вони підтверджують наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінальних правопорушень такого ступеня тяжкості, що є підставою для застосування арешту майна.
Колегія суддів погоджується з вказаним висновком слідчого судді та враховує наступне.
Згідно з матеріалами провадження ОСОБА_7 була заступником директора Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу КМР (КМДА), діяльність якого контролював голова земельної комісії КМР - ОСОБА_13, який є учасником злочинної організації та підозрюваним у цьому провадженні.
Долучені до клопотання матеріали НСРД свідчать про неодноразові зустрічі учасників злочинної організації - підозрюваних у провадженні ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19 та інших осіб, у ході яких розроблявся механізм відведення земель поза процедурою земельних торгів. При цьому, під час однієї із зафіксованих розмов ОСОБА_15 повідомляє ОСОБА_14 та ОСОБА_11, що питання стосовно виділення конкретних земельних ділянок йому потрібно додатково уточнити (мовою оригіналу): «У нас была встреча с ОСОБА_9, с ОСОБА_26. Мы это все отрабатывали. Завтра переуточню, скажу вам точно…ОСОБА_9 сказала, чтоб она подняла по «историкам» эту информацию, и там белое пятно. И в белом пятне то, что мы хотели выдать «ДБК», она так не выдаст…Я предлагаю, то есть, сейчас у нас есть пул вот участков, по которым мы ведем переговоры, я просто по этим тогда еще раз с ОСОБА_9 проговорю по каждому участку, подтвержусь для себя». Також, ОСОБА_15 наголосив (мовою оригіналу): «Я считаю, что Департамент архитектуры состоит из 80 % от ОСОБА_9. Сегодня, что мы сделали в новой структуре? У нас нету архитектора, у нас, который ОСОБА_9» (т. 2 а.с. 99-106).
Крім того, у ході іншої зафіксованої розмови ОСОБА_22, ОСОБА_14 та ОСОБА_11 знову згадують особу на ім`я « ОСОБА_9 » та обговорюють питання містобудівного моніторингу. Зокрема, ОСОБА_14 зазначає наступне (мовою оригіналу): «Поспілкуватися про містобудівний моніторинг. Це дуже крутий спосіб впливу на місто. Це дуже важливо. Ти розумієш, що робить містобудівний моніторинг? Каже, що «цей міст не їде, треба новий будувати». Каже, що там якусь дорогу, каже, що…». На що ОСОБА_11 уточнив у ОСОБА_14 (мовою оригіналу): «У ОСОБА_9.Я хочу ее спросить…» (т. 2 а.с. 112-114).
На переконання колегії суддів, вищенаведене об`єктивно пов`язує ОСОБА_7 з досліджуваними у даному провадженні обставинами, оскільки згідно протоколів НСРД ОСОБА_7, яка була заступником директора Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу КМР (КМДА), може володіти відомостями щодо подій, які розслідуються.
Відтак, доводи апеляційної скарги про те, що слідчий суддя, накладаючи арешт на майно особи, яка не має статусу підозрюваного, не переконався в тому, що на даному етапі досудового розслідування існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінальних правопорушень такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, є необґрунтованими.
Надаючи оцінку доводам апеляційної скарги про те, що з наявних у матеріалах клопотання протоколів НСРД не вбачається причетність ОСОБА_7 до обставин провадження, оскільки достовірність їх змісту наразі неможливо перевірити, колегія суддів зауважує, що на даному етапі розслідування суд не вправі оцінювати докази з точки зору їх достовірності, а лише зобов`язаний на підставі оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення злочину є ймовірною.
У даному випадку, доводи апеляційної скарги не свідчать про очевидну недопустимість доказів, на які міститься посилання в апеляційній скарзі, а отже, остаточна їх оцінка може бути надана лише під час розгляду кримінального провадження по суті, де і застосовується стандарт «поза розумним сумнівом», на який посилається представник в апеляційній скарзі.
В оскаржуваній ухвалі слідчий суддя також дійшов висновку, що вилучені мобільні телефони відповідають критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, оскільки можуть містити відомості, які встановлюються у провадженні. З таким висновком погоджується і колегія суддів, оскільки в ході апеляційного перегляду не спростовано встановлені слідчим суддею обставини.
Зокрема, 06.02.2025 року детективи на підставі ухвали слідчого судді від 27.01.2025 р. провели обшук за місцем проживання ОСОБА_7 . Дійсно, серед матеріалів клопотання міститься вказана ухвала слідчого судді, до якої не долучено всіх її аркушів (т. 1 а.с. 41-44). Водночас, під час апеляційного розгляду адвокат ОСОБА_6 надав її повну копію, з якої вбачається, що детективам було надано дозвіл на проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_7 з метою відшукання, серед іншого, мобільних терміналів систем зв`язку, носіїв електронної інформації, на яких зберігаються та містяться відомості щодо обставин провадження. Відтак, доводи апеляційної скарги про те, що ухвалою слідчого судді від 27.01.2025 р. детективам не було надано дозволу на вилучення мобільних телефонів, що належать ОСОБА_7, є неспроможними.
Також, як вбачається з протоколу обшуку, під час його проведення ОСОБА_7 добровільно надала детективам три мобільні телефони iPhone 12, iPhone 14 Pro, iPhone 16 Pro. У ході їх огляду встановлено, що вони містять систему логічного захисту у вигляді шестизначних цифрових паролів, які ОСОБА_7 не повідомила, проте надала телефони у розблокованому стані. Під час огляду вмісту телефонів виявлено, що у них містяться контакти осіб, які фігурують у даному провадженні, зокрема ОСОБА_15, ОСОБА_23, ОСОБА_14, ОСОБА_24, ОСОБА_13 . Крім того, попереднім оглядом телефонів встановлено, що всі вони містять месенджери «WhatsApp», «Telegram», «Viber», «Signal», у яких наявна інформація щодо листування між абонентами за період 2021-2025 р.р. У зв`язку з тим, що мобільні телефони містять систему логічного захисту, паролі від яких не було надано, детективом прийнято рішення про їх вилучення для подальшого огляду в умовах криміналістичної лабораторії. Крім того, враховуючи, що телефони можуть містити видалені файли (повідомлення), які мають значення для досудового розслідування, щодо них є необхідність призначення експертизи з метою відновлення видаленої інформації (т. 1 а.с. 45-58).
07.02.2025 року постановою детектива телефони визнано речовими доказами (т. 2 а.с. 8-16).
У подальшому, 13.02.2025 року детективом призначено комплексні комп`ютерно-технічні експертизи та зазначено, що наявність виявленої системи логічного захисту доступу до інформації унеможливлює дослідження вмісту пам`яті телефонів без застосування спеціальних технічних знань та обладнання для подолання системи логічного захисту доступу (т. 2 а.с. 87-98).
Дослідивши сукупність вищенаведених обставин, колегія суддів погоджується з висновками оскаржуваної ухвали про те, що мобільні телефони, вилучені у ОСОБА_25, можуть містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються у провадженні (кола осіб, які можуть бути причетні до вчинення злочину, даних про номери телефонів, використаних під час вчинення злочину, зв`язків між особами, причетними до вчинення злочину, тощо). Отже, за стандартом доведення «достатні підстави» слідчий суддя правильно встановив відповідність телефонів, на які накладено арешт, ознакам речового доказу.
Колегія суддів також враховує, що згідно з ч. 2 ст. 168 КПК України забороняється тимчасове вилучення мобільних терміналів систем зв`язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об`єкти є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту.
Під час апеляційного розгляду ОСОБА_25 підтвердила, що дійсно в ході обшуку відмовилась повідомити паролі доступу до своїх телефонів. Відтак, з метою виявлення на них інформації, яка має значення для провадження, детективом призначено відповідні експертизи.
Колегія суддів враховує, що на даному етапі досудового розслідування інформація, яка міститься на вилучених телефонах, може мати значення для досудового розслідування, а також існує необхідність у відновленні інформації, яка можливо була видалена. У свою чергу, доступ до такої інформації та її подальша належна процесуальна фіксація можливі лише за результатами проведення експертного дослідження. Відтак, доводи апеляційної скарги про те, що вилучені у ОСОБА_25 телефони не містять інформації щодо обставин розслідуваних злочинів, є неспроможними, оскільки встановити зазначене можливо лише після подолання системи логічного захисту та огляду відповідних мобільних пристроїв. Отже, у даному випадку потреба у накладенні арешту на майно обумовлена необхідністю проведення експертизи, за наслідком якої буде встановлена необхідність його подальшого утримання стороною обвинувачення як доказу у провадженні чи можливість повернення володільцю як такого, що не містить на собі відомостей, важливих для з`ясування обставин вчинення злочину.
Доводи ОСОБА_25, висловлені нею під час апеляційного розгляду, щодо недоцільності накладення арешту на той з її телефонів, який було придбано після подій у провадженні, які розслідуються, колегія суддів також відхиляє, оскільки телефони можуть вміщувати відомості з попередніх пристроїв. Зокрема, мобільні телефони марки Apple передбачають можливість перенесення даних із попереднього пристрою на новий, як за допомогою резервного копіювання у iCloud, так і безпосередньо за допомогою функції «Швидкий старт», що вимагає лише підключення пристрою до Wi-Fi і Bluetooth і одночасного перебування поряд попереднього та нового пристроїв під час усього часу перенесення даних. Резервне копіювання даних бесід у повному обсязі доступне і для низки месенджерів.
З урахуванням сукупності встановлених обставин, колегія суддів дійшла висновку, що слідчий суддя обґрунтовано наклав арешт на вилучене майно, забезпечивши своїм рішенням розумність і співрозмірність обмеження права власності із завданнями кримінального провадження. На даному етапі провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою збереження речових доказів.
Що стосується посилання в апеляційній скарзі на звернення прокурора з клопотанням про арешт майна з порушенням строку, визначеного ч. 5 ст. 171 КПК України, як на підставу для відмови у задоволенні клопотання, колегія суддів зазначає таке.
Дійсно, у відповідності до ч. 5 ст. 171 КПК України, у разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, здійснюваного на підставі ухвали слідчого судді, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено. При цьому, з матеріалів справи встановлено, що 06.02.2025 року детективами на підставі ухвали слідчого судді проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_25, в результаті якого вилучено вищевказане майно, та 08.02.2025 року (тобто в межах визначеного КПК України строку) засобами поштового зв`язку до Вищого антикорупційного суду направлено клопотання про його арешт, що підтверджується трекінгом відповідного поштового відправлення (т. 2 а.с. 3). Відтак, наведені доводи апеляційної скарги є безпідставними.
5. Висновки суду.
Відповідно до ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін або скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.
За результатами апеляційного розгляду колегія суддів дійшла висновку, що ухвала слідчого судді відповідає фактичним обставинам провадження та доказам, наданим на обґрунтування клопотання про арешт майна, а її висновки є достатньо вмотивованими. Істотних порушень кримінального процесуального закону при постановленні оскаржуваної ухвали, які були б підставою для її скасування, також не встановлено, а тому колегія суддів дійшла висновку про залишення її без змін.
Керуючись ст. ст. 369-372, 170-173, 407, 418, 419, 422, 532 КПК України, колегія суддів, -
п о с т а н о в и л а:
Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 25.02.2025 р. - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий суддя ОСОБА_2
судді ОСОБА_3
ОСОБА_4