Document No. 126896293

Справа № 991/3616/25

Провадження 1-кс/991/3647/25

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2025 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду (ВАКС) ОСОБА_1 (далі-слідчий суддя чи суд)

отримавши клопотання слідчого Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_2 про продовження строку тримання під вартою

у кримінальному провадженні №62023100120000684 від 09.09.2023

ВСТАНОВИВ:

1. Стислий опис судового провадження.

23.04.2025 до ВАКС надійшло клопотання старшого слідчого першого відділу Управління з досудового розслідування кримінальних правопорушень, вчинених працівниками правоохоронних органів та суддями, катувань, інших видів неналежного поводження з особами, Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань (ДБР) ОСОБА_2 (далі - слідчий), погоджене прокурором першого відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів органами Державного бюро розслідування Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3, про продовження строку запобіжного заходу, для розгляду якої відповідно до статті 35 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) і протоколу автоматичного визначення слідчого судді визначено слідчого суддю ОСОБА_1 .

2. Короткий виклад клопотання.

Слідчий в клопотанні просив: «1.Задовольнити клопотання та продовжити до 03.06.2025 включно стосовно підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, уродженця м. Донецьк, громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, та який проживає за адресою: АДРЕСА_2, є адвокатом, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з визначенням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави в розмірі 10 000 000 (п`ятдесят мільйонів) гривень. 2. У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_4 наступні обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді за кожною вимогою; не відлучатися за межі населеного пункту, де він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд із України і в`їзд в Україну; носити електронний засіб контролю»,

що обґрунтовувалось зокрема таким: «Головне слідче управління Державного бюро розслідувань здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62023100120000684 від 09.09.2023 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 189, ч. 3 ст.15 ч. 2 ст. 146, ч. 1 ст.111-2, ч. 3 ст. 209, ст. 368-5, та за підозрою ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 368 (у редакції Закону від 05.04.2001 № 2341-III) КК України.

Нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням у вказаному кримінальному провадженні здійснюється прокурорами Офісу Генерального прокурора.

Виклад фактичних обставин кримінальних правопорушень, в яких підозрюється ОСОБА_4 .

Указом Президента України від 05.12.2000 №1304/2000 ОСОБА_4 призначено суддею арбітражного суду Донецької області строком на п`ять років.

Указом Президента України від 03.04.2005 №609/2005 ОСОБА_4 призначено заступником голови господарського суду Донецької області строком на п`ять років.

Постановою Верховної Ради України від 11.11.2005 № 3114-ІV ОСОБА_4 призначено на посаду судді господарського суду Донецької області безстроково.

Згідно з присягою судді, проголошеною ОСОБА_4 17.01.2001, він урочисто присягнув чесно та сумлінно виконувати обов`язки судді, здійснювати правосуддя, підкоряючись тільки закону, бути об`єктивним і справедливим.

Отже, обіймаючи посаду судді ОСОБА_4 зобов`язувався діяти виключно з дотриманням вимог Конституції та інших законів України, а також міжнародних договорів, ратифікованих Верховною Радою України та які є частиною законодавства України, зміст яких йому достеменно був відомий.

Водночас ОСОБА_4, усвідомлюючи відповідні вимоги законодавства стосовно неупередженості та безсторонності суддів, перебуваючи на посадах судді та на адміністративних посадах заступника голови господарського суду Донецької області, голови господарського суду міста Києва, голови Київського апеляційного господарського суду, заступника голови Вищого господарського суду України, будучи представником судової влади та службовою особою, яка займала відповідальне становище, який відповідно до Закону наділений повноваженнями здійснювати правосуддя, дотримуючись при цьому Конституції та інших законів України, грубо порушуючи встановлений порядок реалізації конституційних засад здійснення судочинства, норми процесуального і матеріального права, зловживаючи владою та своїм службовим становищем, діючи умисно з корисливих мотивів та в інших особистих інтересах, прийняв участь у злочинній організації з метою вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів та участь у злочинах, вчинюваних такою організацією, за таких обставин.

Так, ОСОБА_5, усвідомлюючи вимоги законодавства стосовно неупередженості та безсторонності суддів, обіймаючи посаду голови Донецького апеляційного господарського суду, будучи представником судової влади та службовою особою, яка займає відповідальне становище, будучи професійним суддею, який відповідно до Закону наділений повноваженнями здійснювати правосуддя, дотримуючись при цьому Конституції та інших законів України, обіймаючи зазначені вище адміністративні посади, грубо порушуючи встановлений порядок реалізації конституційних засад здійснення судочинства, норми процесуального і матеріального права, зловживаючи владою та своїм службовим становищем, діючи умисно з корисливих мотивів та в інших особистих інтересах, у серпні 2008 року (точний час, дата та місце органом досудового розслідування не встановлено), створив стійке ієрархічне об`єднання, до якого залучив ряд осіб, зокрема окремих суддів Донецького апеляційного господарського суду, господарського суду Донецької області, у тому числі заступника голови цього суду ОСОБА_4, працівників апарату цих судів, членів сім`ї та інших близьких осіб, які у різний час увійшли до злочинної організації, члени якого та структурні частини якої за попередньою змовою зорганізувалися для спільної діяльності з метою безпосереднього вчинення тяжких, особливо тяжких злочинів учасниками цієї організації, а також здійснював керівництво та координацію дій під час злочинної діяльності цих та інших осіб, забезпечував функціонування злочинної організації.

Діяльність злочинної організації очолюваної ОСОБА_5 була спрямована на постановлення суддями господарського суду Донецької області та Донецьким апеляційним господарським судом, а у подальшому також іншими господарськими судами України та Вищим господарським судом України, судових рішень на виконання вказівок ОСОБА_5 з метою отримання незаконної матеріальної вигоди.

З цією метою ОСОБА_5 було розроблено багатоетапний план злочинної діяльності, який полягав у: -забезпеченні, користуючись своїм службовим становищем, особистими зв`язками, знайомствами та підтримкою вищих посадових осіб центральних та місцевих органів державної влади, керівництва Вищого господарського суду України, призначень на адміністративні та суддівські посади господарського суду Донецької області та Донецького апеляційного господарського суду його довірених осіб, лояльних до нього осіб, які готові були виконувати його незаконні вказівки щодо прийняття необхідних, у тому числі неправосудних, рішень у господарських спорах та забезпечення їх залишення в законній силі у разі апеляційних оскаржень; - систематичному здійсненні збору та аналізу інформації про судові справи, які перебували на розгляді в господарському суді Донецької області та Донецькому апеляційному господарському суді, з метою пошуку потенційних варіантів для подальшого вимагання та/або одержання від учасників господарських спорів неправомірної вигоди за прийняття необхідних, зокрема неправосудних, рішень; - проведенні зустрічей та/або здійснення інших контактів з представниками сторін у господарських спорах (потенційних господарських спорах), в яких потрібно було забезпечити постановлення необхідних, у тому числі неправосудних, рішень, у тому числі з метою одержання неправомірної вигоди;- безпосередньому втручанні у діяльність окремих суддів цих судів та тиску на них з метою перешкодити виконанню ними службових обов`язків та добитися винесення необхідних, у тому числі неправосудних, рішень у господарських спорах та забезпечення їх залишення в законній силі у разі апеляційного оскарження; - безпосередньому прийнятті під час розгляду господарських справ необхідних, у тому числі неправосудних, рішень; - впровадженні механізму контрольованого розподілу окремих господарських справ на конкретних довірених та лояльних судів з метою винесення необхідних, у тому числі неправосудних, рішень у господарських спорах та забезпечення їх залишення в законній силі у разі апеляційного оскарження; - використанні свого службового становища, особистих зв`язків, знайомств та підтримки керівництва Вищого господарського суду України з метою забезпечення залишення в законній силі цих рішень у разі касаційного оскарження;- використанні особистих та корупційних зв`язків у правоохоронних органах для забезпечення приховування наслідків вчинених протиправних дій, невжиття заходів з припинення їх незаконної діяльності, не проведення її документування та не притягнення учасників організації до кримінальної відповідальності за вчинені злочини.

Також згідно розробленого ОСОБА_5 плану отримання незаконної матеріальної вигоди за прийняття цих судових рішень у вигляді грошових коштів, об`єктів нерухомості, часток у статутних капіталах підприємств та управління їх майновими активами тощо, вони повинні були оформлюватися на підставних осіб, а також на довірених осіб, у тому числі (в основному) пов`язаних з ним родинними стосунками.

З метою реалізації цього злочинного плану ОСОБА_5 залучив осіб із свого близького оточення, які окремо вчиняли злочини, пов`язані із заволодінням державним та іншим майном, одержання хабарів, шляхом постановлення суддями господарських судів України рішень в інтересах злочинної організації, у тому числі неправосудних та незаконних рішень, тиску на суддів з метою схилення їх до винесення таких рішень, незаконного втручання в автоматизовану систему документообігу суду з метою розподілення господарських справ на потрібного суддю, а також окремо які отримували безпосередньо матеріальну вигоду за такі рішення та вчиняли подальшу їх легалізацію (відмивання), створивши таким чином структурні частини злочинної організації.

З метою винесення суддями господарських судів першої та апеляційної інстанції у Донецькій області рішень в інтересах злочинної організації, у тому числі неправосудних рішень, ОСОБА_5 маючи підтримку вищих посадових осіб держави, сприяв у призначенні на окремі посади суддів, осіб зі свого близького оточення, з якими тривалий час перебував у дружніх та довірливих стосунках.

Так, не пізніше серпня 2008 року (точний час, дата та місце органом досудового розслідування не встановлено), з метою реалізації свого злочинного плану ОСОБА_5 разом з іншими особами сформував стійке ієрархічне об`єднання осіб для спільної діяльності з метою вчинення особливо тяжких, тяжких та інших злочинів, до складу якої як учасників, виконавців (співвиконавців) насамперед залучив суддів із свого близького оточення, з якими підтримував дружні та довірливі стосунки, серед яких заступник голови господарського суду Донецької області ОСОБА_4, які за розробленим планом діяльності злочинної організації повинні були безпосередньо вчиняти злочини, пов`язані із заволодінням державним та іншим майном, шляхом постановлення рішень в інтересах злочинної організації, у тому числі неправосудних рішень у господарських спорах, тиску на суддів з метою схилення їх до винесення таких рішень, а також які отримували безпосередньо неправомірну вигоду за такі рішення та вчиняли дії з її подальшої легалізації (відмивання), створивши таким чином структурні підрозділи злочинної організації.

При цьому ОСОБА_5 доведено до зазначених осіб план злочинної діяльності, спрямований у результаті на отримання неправомірної вигоди та у тому числі особистого незаконного збагачення учасників злочинної організації.

Кожен із вищевказаних осіб з власних мотивів, а також під керівним впливом ОСОБА_5, погодились на участь у злочинній організації, після чого ОСОБА_6 всім учасникам довів загальну мету розробленого плану, алгоритм протиправних дій на кожному із етапів реалізації злочинного плану, а також відведену роль кожному із учасників злочинної організації на виконання конкретних завдань, спрямованих на досягнення єдиного злочинного результату.

Зазначені особи, у тому числі ОСОБА_4, ознайомились з цим планом та надали згоду на його реалізацію.

З метою реалізації плану в частині отримання неправомірної вигоди за винесення суддями рішень в інтересах злочинної організації, у тому числі неправосудних рішень, та приховування (маскування) цієї злочинної діяльності та походження доходів, отриманих злочинним шляхом, вжиття заходів з їх легалізації, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 узгодили необхідність у залученні до діяльності злочинної організації членів сім`ї, інших близьких та довірених осіб, а саме: співмешканку ОСОБА_5 - ОСОБА_7, та дружину ОСОБА_4 - ОСОБА_8, які у свою чергу також надали згоду на участь у злочинній організації, виконуючи із корисливих мотивів відведену їм роль та доручені завдання.

Крім того у подальшому в різний час до діяльності злочинної організації були залучені інші особи, у т.ч. невстановлені на цей час, які діяли спільно та узгоджено, для досягнення заздалегідь визначеної спільної злочинної мети, направленої на приховування (маскування) отриманої неправомірної вигоди, приховування походження їх доходів, отриманих злочинним шляхом, а також вжиття заходів з їх легалізації.

Стійкість злочинної організації ОСОБА_5 забезпечувалась за рахунок її стабільного складу, централізованого підпорядкування учасників, єдиними для всіх правилами поведінки, детальним плануванням злочинної діяльності та чіткого розподілу ролей.

Таким чином, ОСОБА_5, не пізніше серпня 2008 року (точний час, дата та місце органом досудового розслідування не встановлено), для вчинення тяжких, особливо тяжких та інших злочинів на території Донецької області з метою зокрема особистого збагачення за рахунок постановлення учасниками злочинної організації необхідних, у тому числі неправосудних рішень у господарських спорах, була створена злочинна організація.

У свою чергу ОСОБА_4, як активний учасник злочинної організації, будучи одним із головних виконавців протиправних дій та довіреною особою ОСОБА_5, виконував наступні функції: - спільно з іншими учасниками організації та за вказівками ОСОБА_5 долучався до розробки плану вчинення злочинів, координував окремі їх дії під час вчинення кримінальних правопорушень;- доводив до відома розподілені ролі між окремими учасниками злочинної організації, за вказівками її керівника ОСОБА_5 ; - здійснював підбір і залучення окремих учасників злочинної організації та безпосередніх виконавців злочинів за вказівкою ОСОБА_5 ; - за потреби особисто здійснював розгляд господарських спорів з метою прийняття рішень в інтересах злочинної організації, у тому числі неправосудних рішень; - проводив інструктаж ОСОБА_8, інших близьких та довірених осіб перед виконанням ними своєї ролі у реалізації загального злочинного плану в частині приховування (маскування) злочинної діяльності та походження доходів, отриманих злочинним шляхом, надання цим коштам та активам легального походження; - одержував свою частку грошових коштів та інших активів від протиправної діяльності;- здійснював інші дії, необхідні для реалізації злочинного плану.

ОСОБА_7 та ОСОБА_8 як учасники злочинної організації, будучи одними із виконавців (співвиконавців) та пособниками протиправних дій, виконували зокрема наступні функції: - забезпечували за вказівками та під контролем ОСОБА_5 та ОСОБА_4 реалізацію плану злочинної організації у частині приховування (маскування) цієї злочинної діяльності та походження доходів, отриманих злочинним шляхом, вжиття заходів з їх легалізації; - здійснили за вказівками ОСОБА_5 та ОСОБА_4 державну реєстрацію та отримали статус фізичних осіб - підприємців з метою подальшого декларування доходів, отриманих внаслідок діяльності злочинної організації, під виглядом офіційних доходів від підприємницької діяльності; - здійснювали за вказівками ОСОБА_5 та ОСОБА_4 у разі необхідності реєстрацію на власне ім`я як керівників, засновників та кінцевих бенефіціарних власників спеціально створених юридичних осіб, які в подальшому використовувалися під час реалізації механізму одержання хабаря у вигляді часток статутного капіталу юридичних осіб та управління їх майновими активами, з подальшим декларуванням доходів, отриманих внаслідок діяльності злочинної організації, під виглядом офіційних доходів від господарської діяльності цих юридичних осіб;- здійснювали за вказівками ОСОБА_5 та ОСОБА_4 відкриття банківських рахунків на власне ім`я як фізичних осіб - підприємців, рахунків підконтрольних юридичних осіб, які в подальшому використовувалися як елемент механізму одержання неправомірної вигоди та подальшої легалізації (маскування) доходів, одержаних злочинним шляхом; - здійснювали за вказівками ОСОБА_5 та ОСОБА_4 у разі необхідності реєстрацію на власне ім`я отриманої учасниками злочинної організації незаконної матеріальної вигоди у вигляді корпоративних прав юридичних осіб, щодо діяльності яких виникали господарські спори, в яких потрібно було забезпечити постановлення рішень в інтересах злочинної організації, у тому числі неправосудних, рішень; - особисто або через інших довірених осіб забезпечували одержання незаконної матеріальної вигоди у вигляді прав на об`єкти рухомого та нерухомого майна, іншої участі у діяльності юридичних осіб та управління їх майновими активами, інших активів шляхом укладення фіктивних договорів купівлі-продажу, позики (займу), інших правочинів, та відповідно оформлення на себе нерухомого та рухомого майна, інших активів, одержаних злочинним шляхом;- особисто або через інших довірених осіб забезпечували легалізацію доходів, одержаних внаслідок незаконної діяльності злочинної організації, шляхом купівлі та оформлення на своє ім`я нерухомого та рухомого майна, інших активів. - забезпечували контроль за поточною господарською діяльністю підконтрольних їм офіційно юридичних осіб, та вчиняли інші дії, направлені на реалізацію протиправної діяльності.

Інші невстановлені стороною обвинувачення особи, як учасники злочинної організації, будучи одними із виконавців (співвиконавців) та пособниками протиправних дій, виконували наступні функції: - забезпечували за вказівками та під контролем ОСОБА_5 реалізацію плану злочинної організації в частині приховування (маскування) цієї злочинної діяльності та походження доходів, отриманих злочинним шляхом, вжиття заходів з їх легалізації; - дотримувалися визнаних всіма учасниками правил поведінки та конспірації в злочинній організації; - здійснили за вказівками ОСОБА_5 державну реєстрацію та отримали статус фізичних осіб - підприємців з метою подальшого декларування доходів, отриманих внаслідок діяльності злочинної організації, під виглядом офіційних доходів від підприємницької діяльності; - здійснювали за вказівками ОСОБА_5 у разі необхідності реєстрацію на власне ім`я як керівників, засновників та кінцевих бенефіціарних власників спеціально створених юридичних осіб, які в подальшому використовувалися під час реалізації механізму одержання незаконної матеріальної вигоди у вигляді часток у статутному капіталі юридичних осіб та управління їх майновими активами, з подальшим декларуванням доходів, отриманих внаслідок діяльності злочинної організації, під виглядом офіційних доходів від господарської діяльності цих юридичних осіб; - здійснювали як довірені особи за вказівками ОСОБА_5 відкриття банківських рахунків на власне ім`я як фізичних осіб - підприємців, рахунків підконтрольних юридичних осіб, які в подальшому використовувалися як елемент механізму одержання неправомірної вигоди та подальшої легалізації (маскування) доходів, одержаних злочинним шляхом; - здійснювали як довірені за вказівками ОСОБА_5 у разі необхідності реєстрацію на власне ім`я отриманої учасниками злочинної організації незаконної матеріальної вигоди у вигляді корпоративних прав юридичних осіб, щодо діяльності яких виникали господарські спори, в яких потрібно було забезпечити постановлення рішень в інтересах злочинної організації, у тому числі неправосудних, рішень; - як довірені особи забезпечували одержання незаконної матеріальної вигоди у вигляді об`єктів рухомого та нерухомого майна, іншої участі в діяльності юридичних осіб та управління їх майновими активами, інших активів шляхом укладення фіктивних договорів купівлі-продажу, позики (займу), інших правочинів, та відповідно оформлення на себе нерухомого та рухомого майна, інших активів, одержаних злочинним шляхом; - як довірені особи забезпечували легалізацію доходів, одержаних внаслідок незаконної діяльності злочинної організації, шляхом купівлі та оформлення на себе нерухомого та рухомого майна, інших активів. - одержували свою частку грошових коштів та інших активів від протиправної діяльності злочинної організації.

Невстановлені стороною обвинувачення особи - судді Донецького апеляційного господарського суду та господарського суду Донецької області, як учасники злочинної організації, будучи одними із виконавців (співвиконавців) протиправних дій, діючи за вказівками та під контролем ОСОБА_5 виконували наступні функції: - забезпечували реалізацію плану злочинної організації в частині постановлення рішень в інтересах злочинної організації, у тому числі неправосудних, рішень; - дотримувалися визнаних всіма учасниками правил поведінки та конспірації в організації; - особисто здійснювали розгляд господарських спорів з метою прийняття рішень в інтересах злочинної організації, у тому числі неправосудних, рішень; - особисто брали участь у реалізації злочинного плану, проводячи зустрічі або іншим чином контактуючи з представниками сторін у господарських спорах (потенційних господарських спорах), в яких потрібно було забезпечити постановлення рішень в інтересах злочинної організації, у тому числі неправосудних рішень, надавали особисті дані, детальні відомості про юридичні особи, копії відповідних реєстраційних та статутних документів, а також іншу інформацію, необхідну для реалізації етапів злочинного плану; - особисто висували представникам сторін у господарських спорах (потенційних господарських спорах) вимоги щодо надання хабарів та іншої незаконної матеріальної вигоди з зазначенням конкретного її вигляду, розміру та механізму надання; -одержували свою частку грошових коштів та інших активів від протиправної діяльності злочинної організації;

Так, у період з серпня 2008 року до листопада 2008 року (точний час, дата та місце органом досудового розслідування не встановлено) зазначені особи, діючи як злочинна організація відповідно до вищевказаного плану та механізму злочинних дій, одержали хабар у вигляді корпоративних прав ТОВ «Дрімвуд» (код ЄДРПОУ 35655955) та як наслідок наявними у розпорядженні ТОВ «Дрімвуд» майновими та немайновими правами шляхом: - постановлення ОСОБА_4 завідомо неправосудного рішення від 09.10.2008 у справі №8/170пн, яким позовні вимоги ТОВ «Дрімвуд» до Святогірської міської ради міста Слов`янська Донецької області задоволено повністю та зобов`язано Святогірську міську раду міста Слов`янська Донецької області укласти з ТОВ «Дрімвуд» договір оренди земельної ділянки орієнтовною, площею 20 га, строком на 49 років 9 місяців для будівництва та експлуатації об`єкта - спортивно-оздоровчого комплексу з фізкультурними майданчиками, зоною відпочинку, пляжною зоною, обладнанням для відпочинку на воді й будинками для відпочинку за адресом: вулиця Набережна, місто Святогірськ, Донецька область у порядку, передбаченому Земельним кодексом України та Законом України «Про оренду землі» у редакції, чинній на момент звернення ТОВ «Дрімвуд» із заявою до Святогірського міського голови;

Вказане судове рішення не відповідає вимогам матеріального і процесуального права, оскільки ухвалене з порушенням вимог статі 13 Конституції України, статей 11, 203, 215 Цивільного кодексу України, статей 2, 116, 124 Земельного кодексу України та статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування».

При цьому ОСОБА_4 фактично вирішено питання, які законом віднесено до виключної компетенції органу місцевого самоврядування, та здійснено розпорядження майном, яке згідно з нормами прямої дії Конституції України належить на праві власності Українському народу.

Постановлене ОСОБА_4 рішення є обов`язковим до виконання відповідним органом місцевого самоврядування, всупереч судовій практиці вирішення вказаної категорії спорів, визначеної, зокрема, в оглядовому листі Вищого господарського суду України від 30.11.2007 №01-8/918, постанові Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 12.08.2008 у справі №3-2523к08, відповідно до яких суд не має права зобов`язувати органи місцевого самоврядування укладати прямі договори оренди земельної ділянки, а має право лише зобов`язати розглянути це питання на відповідному пленарному засіданні. При цьому причини відходу від такої судової практики суддею ОСОБА_4 в ухвалі від 09.10.2008 не зазначено. -подальшим виконанням вказаного судового рішення, а саме укладенням 19.11.2008 між ТОВ «Дрімвуд» та Святогірською міською радою на виконання рішення господарського суду Донецької області від 09.10.2008 у справі №8/170пн договору оренди землі - земельної ділянки загальною площею 20,00 га, розташованої у місті Святогірську Донецької області по вулиці Набережній, 19 (кадастровий номер 1414170500:01:001:0688; цільове призначення - інша комерційна діяльність) терміном на 49 років 9 місяців з переважним правом поновити його на новий строк.

Таким чином, після постановлення суддею ОСОБА_4 рішення від 09.10.2008 у справі №8/170пн та в період його примусового виконання, яким у порушення вимог Конституції України та інших законів повністю задоволено позовні вимоги ТОВ «Дрімвуд», він через свою дружину - ОСОБА_8 та ОСОБА_5 через свою співмешканку - ОСОБА_7, опосередковано через юридичну особу ТОВ «Дрімвуд», отримали право володіти та користуватися земельною ділянкою загальною площею 20,00 га, розташованою у місті Святогірську Донецької області по вулиці Набережній, 19 (кадастровий номер 1414170500:01:001:0688) терміном на 49 років 9 місяців з переважним правом поновити його на новий строк.

У подальшому, перебуваючи вже у місті Києві та будучи обраним на посаду голови Вищого господарського суду України, створена ОСОБА_5 злочинна організація продовжувала свою діяльність та потребувала залучення нових учасників, вдосконалення її плану та внутрішньої структури, перерозподілу ролей та функцій окремих учасників організації з урахуванням поширення її діяльності з цього часу на територію всієї України та внесення змін до законодавства про судоустрій та статус суддів, зокрема щодо введення автоматизованої системи документообігу в судах.

З цього часу діяльність очолюваної ОСОБА_5 злочинної організації була спрямована на постановлення суддями усієї системи господарських судів України, насамперед Вищого господарського суду України, судових рішень на виконання вказівок вищих посадових осіб органів державної влади та місцевого самоврядування усіх рівнів, а також продовження отримання незаконної матеріальної вигоди, особистого незаконного збагачення членів злочинної організації та з інших особистих інтересів.

З цією метою ОСОБА_5 було удосконалено план злочинної діяльності в частині забезпечення призначення на адміністративні та суддівські посади усієї системи господарських судів, у тому числі Вищого господарського суду України, лояльних до нього осіб, які готові були виконувати його незаконні вказівки щодо прийняття рішень в інтересах злочинної організації, у тому числі неправосудних рішень у господарських спорах та забезпечення їх незмінності у разі апеляційного та касаційного оскарження.

Для цього ОСОБА_5 сприяв у призначенні на посади голів цих судів осіб зі свого близького оточення, з якими тривалий час перебував у дружніх та довірливих стосунках тощо.

Водночас усвідомлюючи, що остаточні рішення в господарських справах приймають судді Вищого господарського суду України, ОСОБА_5, використовуючи своє службове становище, а також підтримку зі сторони вищих посадових осіб держави, сприяв переведенню до цього суду окремих суддів з Донецького апеляційного господарського суду, господарського суду Донецької області, господарського суду Луганської області та суддів Донецької області інших юрисдикцій, які були лояльні до виконання його незаконних вказівок або беззаперечно погоджувалися виконувати такі вказівки, у тому числі з метою отримання незаконної матеріальної вигоди від представників сторін у господарських спорах (потенційних господарських спорах), особистого незаконного збагачення членів злочинної організації та з інших особистих інтересів за прийняття відповідних рішень на користь сторони, яка надає незаконну матеріальну вигоду.

Крім того, з урахуванням введення з 01.01.2011 автоматизованої системи документообігу в судах розроблений ОСОБА_5 план в частині контрольованого розподілу справ між довіреними та лояльними суддями також передбачав удосконалення, а саме створення умов для порушення нових законодавчих вимог та принципів автоматичного розподілу справ між суддями.

Таким чином, з метою збереження механізму контрольованого розподілу окремих господарських справ на конкретних довірених та лояльних суддів ОСОБА_5 в період часу з грудня 2010 року до липня 2011 року (точні дата, час та місце органом досудовим розслідуванням не встановлено), залучив до діяльності злочинної організації керівника апарату Вищого господарського суду України, а також окремих працівників апарату цього суду, у тому числі ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, які мали доступ до автоматизованої системи документообігу суду та за своїми функціональними повноваженням мали можливість впливати на розподіл господарських справ між суддями.

Ознайомившись з планом злочинної діяльності очолюваної ОСОБА_5 злочинної організації та визначеної їх ролі з організації незаконного втручання в роботу автоматизованої системи документообігу суду з метою контрольованого розподілу господарських справ на конкретного суддю керівник апарату та вищевказані працівники апарату цього суду надали згоду на реалізацію цього плану та участь у вчиненні відповідних злочинів.

Крім того, наприкінці 2010 року ОСОБА_5, перебуваючи у місті Києві, з метою здійснення впливу на прийняття суддями господарського суду міста Києва рішень в інтересах злочинної організації, у тому числі неправосудних, рішень, запропонував учаснику злочинної організації ОСОБА_4, який на той час обіймав посаду голови господарського суду Донецької області та залишався особою, яка користувалася особистою довірою ОСОБА_5, очолити господарський суд міста Києва, на що той погодився.

Згідно з попередньою домовленістю ОСОБА_5 повинен був використати свої службові повноваження для впливу та звільнення з посади голови господарського суду міста Києва ОСОБА_12, сприяти у призначенні на вказану посаду ОСОБА_4 та надалі надавати необхідну підтримку, у тому числі шляхом впливу на суддів Вищого господарського суду України в частині залишення без змін визначених ними рішень суддів господарського суду міста Києва за механізмом, аналогічним під час діяльності злочинної організації у Донецькому апеляційному господарському суді та господарському суді Донецької області.

З метою реалізації такої домовленості наприкінці 2010 року ОСОБА_5, протиправно використовуючи у власних інтересах своє службове становище, вплинув на прийняття головою господарського суду міста Києва ОСОБА_12 рішення щодо звільнення з посади судді та голови цього суду шляхом переведення на посаду судді Вищого господарського суду України.

Указом Президента України від 14.01.2011 № 33/2011 за сприяння ОСОБА_5, ОСОБА_4 переведено на посаду судді господарського суду міста Києва, а рішенням Вищої ради юстиції від 25.01.2011 призначено головою цього суду.

Після призначення на посаду голови господарського суду міста Києва з метою реалізації погодженого з ОСОБА_5 плану злочинної організації в частині впливу на прийняття суддями цього суду рішень в інтересах злочинної організації, у тому числі неправосудних рішень, ОСОБА_4 за погодженням з ОСОБА_5 вирішив залучити до своєї злочинної діяльності інших осіб, які б забезпечили контрольований розподіл окремих господарських справ на конкретних довірених та лояльних суддів в умовах функціонування автоматизованої системи документообігу в судах.

З цією метою на початку 2011 року ОСОБА_4, усвідомлюючи, що відповідальним за організацію і роботу автоматизованої системи документообігу суду є керівник апарату суду, запропонував керівнику апарату господарського суду Донецької області ОСОБА_13, з якою був раніше знайомий, перейти шляхом переведення на роботу до апарату господарського суду міста Києва та надалі очолити апарат суду, на що вона погодилася.

На підставі подання голови господарського суду міста Києва ОСОБА_4 від 14.02.2011, наказом начальника територіального управління Державної судової адміністрації України в місті Києві від 14.02.2011 ОСОБА_13 призначено на посаду заступника керівника апарату цього суду.

Крім того на підставі подання голови господарського суду міста Києва ОСОБА_4 та відповідно до наказу начальника територіального управління Державної судової адміністрації України в місті Києві від 17.06.2011 ОСОБА_13 призначено на посаду керівника апарату цього суду.

При цьому ознайомившись з планом злочинної діяльності очолюваної ОСОБА_5 злочинної організації, доведеним до ОСОБА_13 ОСОБА_4, та визначеної її ролі з організації незаконного втручання в роботу автоматизованої системи документообігу суду з метою контрольованого розподілу господарських справ на конкретного суддю ОСОБА_13 надала згоду на реалізацію цього плану та участь у вчиненні відповідних злочинів.

Згідно з визначеним заздалегідь планом діяльності злочинної організації ОСОБА_13 повинна була підібрати, в тому числі із числа запропонованих ОСОБА_4, працівників апарату суду, які за його прямою або переданою ОСОБА_13 вказівкою, будуть здійснювати розподіл справ (заяв) таким чином, щоб справа під виглядом автоматизованого розподілу була розподілена на суддю, визначеного ним особисто.

З цією метою, у період з лютого до березня 2011 року ОСОБА_4, діючи відповідно до розробленого та погодженого з ОСОБА_5 плану, з метою забезпечення виконання плану злочинної організації у частині розподілу справ (позовних заяв) між лояльними та довіреними суддями господарського суду міста Києва, в порушення передбачених Законом принципів автоматизованого розподілу справ, а також з метою здійснення контролю за розглядом та прийняттям рішень суддями цього суду в окремих справах, спільно з ОСОБА_13 залучили до діяльності злочинної організації заступника начальника відділу діловодства (канцелярія) ОСОБА_14, яка з 01.01.2011 відповідно до своїх повноважень здійснювала у суді автоматизований розподіл справ, головного спеціаліста цього відділу ОСОБА_15, яку за ініціативою ОСОБА_4 було переведено з господарського суду Донецької області та з якою в ОСОБА_4 були довірливі відносини, а також начальника відділу комп`ютерного забезпечення і інформаційних мереж господарського суду міста Києва ОСОБА_16 .

Згідно з планом злочинної організації ОСОБА_14 та ОСОБА_15 на виконання вказівок ОСОБА_4 та ОСОБА_13 повинні були здійснювати розподіл справ (заяв) між суддями господарського суду міста Києва у визначених останніми категоріях спорів, штучно створених та нормативно закріплених учасниками злочинної організації, та у визначений ними спосіб і час, втручаючись в роботу автоматизованої системи документообігу суду під час здійснення автоматизованого розподілу справ, шляхом маніпулювання можливостями обробки інформації в цій системі за допомогою технічних і програмних засобів таким чином, щоб забезпечити розподіл справи на суддю, визначеного особисто ОСОБА_4 або керівником злочинної організації ОСОБА_5, а не відповідно до законодавчо закріплених принципів автоматизованого розподілу справ.

ОСОБА_16 мав внести до автоматизованої системи документообігу суду відомості щодо категорій спорів, штучно створених та нормативно закріплених учасниками злочинної організації в господарському суді міста Києва, та в подальшому забезпечувати технічне обслуговування та налаштування цієї системи з урахуванням конкретних завдань злочинної організації та окремих вказівок ОСОБА_5 .

Також до цієї злочинної діяльності були залучені й інші невстановлені на цей час працівники апарату господарського суду міста Києва, які за вказівкою ОСОБА_4 та ОСОБА_13, діючи згідно угодженого плану діяльності злочинної організації, очолюваної ОСОБА_5, здійснюючи доступ до автоматизованої системи документообігу суду, незаконно втручались в її роботу шляхом використання під час здійснення авто розподілу справ (заяв) незаконно внесеної раніше за вищевказаних обставин інформації про категорії спорів та визначеної за ними спеціалізації суддів.

Надалі, на початку 2012 року (точний час, дата та місце органом досудового розслідування не встановлено) ОСОБА_5 з метою посилення впливу на прийняття суддями Київського апеляційного господарського суду рішень в інтересах злочинної організації, у тому числі неправосудних рішень запропонував ОСОБА_4 вжити узгоджені дії, за результатами яких ОСОБА_4 мав очолити вказаний суд для реалізації спільного плану діяльності злочинної організації, на що ОСОБА_4 погодився.

Згідно з планом злочинної організації ОСОБА_5, використовуючи свій вплив, обумовлений його службовим становищем, отримані під час діяльності злочинної організації особисті та корупційні зв`язки, у тому числі з вищими посадовими особами органів державної влади, повинен був вжити заходів для звільнення з посади голови Київського апеляційного господарського суду ОСОБА_17, сприяти у призначенні на вказану посаду ОСОБА_4 та надалі надавати необхідну підтримку, у тому числі шляхом впливу на суддів Вищого господарського суду України у частині залишення визначених співучасниками рішень Київського апеляційного господарського суду без змін.

Водночас ОСОБА_4 після призначення на посаду голови Київського апеляційного господарського суду повинен був здійснювати вплив на рішення суддів цього суду з метою прийняття рішень в інтересах злочинної організації, у тому числі неправосудних рішень, у тому числі з метою одержання учасниками злочинної організації незаконної матеріальної вигоди, особистого незаконного збагачення, а також продовжувати організовувати втручання у роботу автоматизованої системи документообігу господарського суду міста Києва при здійсненні авто розподілу справ (заяв) та впливати на прийняття судових рішень цього суду.

З метою реалізації таких змін до попереднього плану злочинної організації на початку 2012 року ОСОБА_5, використовуючи вплив, обумовлений займаною ним посадою голови Вищого господарського суду м. Києва у власних та ОСОБА_4 інтересах, переконав голову Київського апеляційного господарського суду ОСОБА_17 звільнитися з посади судді та голови зазначеного суду шляхом переведення на посаду судді Вищого господарського суду України, щоб звільнити посаду судді та голови вказаного суду для ОСОБА_4 .

У подальшому відповідно до постанови Верховної Ради України від 23.02.2012 №4457-VI ОСОБА_4 призначеного на посаду судді Київського апеляційного господарського суду, а рішенням Вищої ради юстиції від 13.03.2012 № 338/0/15-12 за поданням ради суддів господарських судів ОСОБА_4 призначено головою цього суду.

Після призначення на вказану посаду ОСОБА_4, реалізовуючи розроблений та погоджений з ОСОБА_5 узгоджений план злочинної організації, спрямований на забезпечення розподілу господарських справ у Київському апеляційному господарському суді на визначених ними особисто з власних міркувань та за погодженням з ОСОБА_5 з довірених та лояльних суддів шляхом організації втручання у роботу автоматизованої системи документообігу суду під час процедури автоматизованого розподілу справ (заяв), використовуючи своє службове становище, у травні - червні 2012 року, сприяв переведенню до вказаного суду працівників апарату господарського суду міста Києва ОСОБА_13, ОСОБА_14 та ОСОБА_15, які за вищевказаних обставин вже були залучені ним до діяльності злочинної організації в частині втручання в роботу автоматизованої системи документообігу суду та повинні були продовжувати виконувати вказівки відповідно до визначених кожному співучаснику ролей.

У подальшому постановою Верховної Ради України від 18.04.2013 №212-VIІ ОСОБА_4 призначено на посаду судді Вищого господарського суду України, а рішенням Вищої ради юстиції від 16.05.2013 № 222/0/15-13 за поданням ради суддів господарських судів, його призначено заступником Голови цього суду.

Діючи відповідно до погодженого з Головою Вищого господарського суду України ОСОБА_5 плану діяльності злочинної організації у частині здійснення впливу на прийняття суддями рішень в інтересах злочинної організації, у тому числі неправосудних рішень, ОСОБА_4 продовжував здійснювати вплив на суддів та втручання в роботу автоматизованої системи документообігу суду під час процедури автоматизованого розподілу справ у господарському суді міста Києва та Київському апеляційному господарському суді через залучених до його злочинної діяльності ОСОБА_13, ОСОБА_14 та інших невстановлених осіб, які продовжували працювати у цих судах та виконували повноваження з автоматизованого розподілу справ між суддями.

Надалі учасників злочинної організації під керівництвом ОСОБА_5 та відповідно до розроблених та удосконалених з усіма учасниками злочинної організації планів, вищевказаними особами, кожен з яких виконував заздалегідь відведену йому роль і конкретно визначені завдання, не будучи викритими правоохоронними органами під час діяльності, продовжено вчинення злочинів.

Так, злочинна організація, продовжуючи діяти відповідно до вищевказаного плану та механізму злочинних дій, у період з січня 2011 року до квітня 2014 року, під час перебування ОСОБА_5 на посаді Голови Вищого господарського суду України, та ОСОБА_4 на посадах голови господарського суду міста Києва, голови Київського апеляційного господарського суду та заступника Голови Вищого господарського суду України, з використанням службових повноважень керівника та активного учасника злочинної організації, умисно з метою перешкоджання виконанню суддями господарського суду міста Києва, Київського апеляційного господарського суду та Вищого господарського суду України своїх службових обов`язків та добитися винесення ними неправосудних рішень, систематично здійснювала втручання в діяльність цих суддів.

Зокрема ОСОБА_5, будучи суддею Вищого господарського суду України та обіймаючи адміністративну посаду Голови цього Суду, у зв`язку із введенням 01.01.2011 автоматизованої системи документообігу в усіх судах загальної юрисдикції з метою створення умов для здійснення розподілу окремих судових справ (заяв) між визначеними суддями, а також для незаконного втручання в автоматизовану систему «Документообіг спеціалізованого суду» (далі - АС «ДСС») створив у Вищому Господарському суді України значну кількість штучних спеціалізацій (тотожних за змістом), за частиною з яких визначати лише одного суддю, позбавивши інших суддів можливості брати участь у розгляді таких справ та відповідно перешкодивши їм належно виконувати свої службові обов`язки, а також позбавивши сторін права на справедливий розгляд їх справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Таким чином, відповідно до вищевказаного плану та механізму злочинних дій злочинної організації, ОСОБА_5, як керівник злочинної організації та безпосередній виконавець окремих протиправних дій, під час перебування на посаді голови Вищого господарського суду України, маючи умисел на втручання у діяльність суддів господарського суду м. Києва та на здійснення незаконного втручання в роботу автоматизованої системи документообігу суду для здійснення впливу на прийняття суддями Вищого господарського суду України необхідних для досягнення мети злочинної організації, у тому числі неправосудних рішень, організував та забезпечив із залученням керівника апарату Вищого господарського суду України, а також окремих працівників апарату цього суду, у тому числі ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_18, систематичне у період з грудня 2010 року до квітня 2014 року незаконне втручання в роботу автоматизованої системи документообігу спеціалізованого суду, іншого втручання в роботу цієї системи та діяльність суддів Вищого господарського суду України.

Крім того ОСОБА_4, у період з лютого 2011 року до квітня 2014 року, обіймаючи послідовно посаду голови господарського суду міста Києва, голови Київського апеляційного господарського суду, заступника голови Вищого господарського суду України відповідно до вищевказаного плану та механізму злочинних дій злочинної організації, погодженого з ОСОБА_5, маючи умисел на втручання в діяльність суддів господарського суду м. Києва та на здійснення незаконного втручання у роботу автоматизованої системи документообігу суду для здійснення впливу на прийняття суддями господарського суду міста Києва рішень в інтересах злочинної організації, у тому числі неправосудних рішень, залучив як співучасників вчинення зазначених кримінальних правопорушень працівників апарату господарського суду міста Києва ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 та інших не встановлених осіб, яким за вказівкою ОСОБА_4 надано право доступу до автоматизованої системи документообігу суду та повноваження здійснювати автоматизований розподіл справ та які систематично за вказівкою втручалися в автоматизовану систему документообігу господарського суду міста Києва та Київського апеляційного господарського суду, створивши можливість здійснювати розподіл окремих судових справ (заяв) між суддями під виглядом автоматизованого розподілу та призначати конкретного визначеного ОСОБА_4 суддю для розгляду визначеної ним справи (заяви), унеможлививши при цьому участь інших суддів у розгляді таких справ і перешкодивши таким чином належному виконанню ними своїх службових обов`язків із здійснення судочинства, а також позбавивши сторони права на справедливий розгляд справи незалежним і безстороннім судом, установленим законом.

Зокрема, ОСОБА_4, перебуваючи на посаді заступника голови Вищого господарського суду України, діючи умисно, використовуючи своє службове становище з метою впливу на прийняття суддею рішення в інтересах злочинної організації, у тому числі неправосудного рішення у господарській справі, як активний учасник злочинної організації у період з липня по грудень 2013 року, діючи умисно, з корисливих мотивів, використовуючи своє службове становище, відповідно до розробленого та погодженого з ОСОБА_5 плану діяльності злочинної організації, втручався в діяльність суддів цього суду ОСОБА_19 та ОСОБА_20 .

Крім того впливаючи на суддю господарського суду міста Києва ОСОБА_21, а саме залякуючи її негативними наслідками у разі невиконання його незаконних вказівок, ОСОБА_4, як активний учасник злочинної організації у період з липня по грудень 2013 року, діючи умисно, з корисливих мотивів, використовуючи своє службове становище, відповідно до розробленого та погодженого з ОСОБА_5 плану діяльності злочинної організації, під час особистих зустрічей із нею з метою впливу на прийняття потрібного йому рішення систематично наполягав на задоволенні/відмові в задоволенні нею позовних вимог в господарських справах, які перебували на розгляді у ОСОБА_21 .

Також, 07.02.2014 у господарському суді міста Києва відбулася виробнича нарада суддів цього суду з метою обговорення низки питань, що безпосередньо стосуються організації діяльності суду.

На вказану нараду суддів господарського суду міста Києва без запрошення колективу суду прибув ОСОБА_4, який на той час обіймав посаду заступника Голови Вищого господарського суду України та голови Ради суддів господарських судів України.

Під час виступу перед суддями господарського суду міста Києва ОСОБА_4, діючи як учасник злочинної організації, відповідно до розподілу її функцій та завдань, достовірно розуміючи, що він не має права в будь-якій формі втручатися у діяльність суддів цього суду, усвідомлюючи неправомірність своїх дій, з метою перешкоджання виконанню суддями своїх службових обов`язків та впливу на прийняття ними процесуальних рішень у господарських справах вдався до погроз, психологічного тиску, психологічного маніпулювання, спонукаючи присутніх суддів бути готовими у подальшому до прийняття рішень в інтересах злочинної організації та виконання його вказівок.

Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 255 Кримінального кодексу України (у редакції Закону від 05.04.2001 № 2341-III), тобто в участі у злочинній організації та участі у злочинах, вчинюваних такою організацією.

Фактичні обставини вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 368 КК України (у редакції Закону від 05.04.2001 № 2341-III).

Так, директор товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «Дрімвуд» ОСОБА_22 18.12.2007 звернувся до Святогірської міської ради із заявою про надання у користування земельної ділянки для розміщення спортивно-розважального оздоровчого комплексу за адресою: вулиця Набережна, місто Святогірськ, Донецька область у зв`язку з підготовкою і проведенням «Євро-2012».

Святогірською міською радою 28.12.2007 прийнято рішення № 12-XX-5, згідно з яким ТОВ «Дрімвуд» (код ЄДРПОУ 35655955) надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель водного фонду та земель рекреаційного призначення за вказаною вище адресою.

З метою погодження місця будівництва об`єкта нерухомості ТОВ «Дрімвуд» отримало окремі висновки та дозволи органів державної влади і місцевого самоврядування.

Водночас листом від 14.07.2008 Святогірської міської ради міста Слов?янська Донецької області № 1279-02-31 за підписом міського голови міста Святогірська ОСОБА_23 повідомлено ТОВ «Дрімвуд» про неможливість передання в оренду земельної ділянки у зв`язку із внесенням змін до Земельного кодексу України (далі - ЗК України) та Закону України «Про оренду землі», згідно з якими отримання права оренди земельних ділянок, які перебувають у державній або комунальній власності, на той час відбувалося виключно на аукціонах.

Крім того, згідно з висновком від 18.08.2008 №102 відділу земельних ресурсів у місті Слов?янську Головного управління земельних ресурсів у Донецькій області Державного агентства земельних ресурсів України повідомлено ТОВ «Дрімвуд», що відповідно до ст. 124 ЗК України набуття права оренди земельних ділянок, вільних від забудови, які перебувають у державній та комунальній власності, здійснюється виключно на аукціонах, прийняття органами місцевого самоврядування та органами державної влади рішення, про передання земельної ділянки по вулиці Набережній міста Святогірська в оренду та затвердження проекту землеустрою щодо відведення землі може здійснюватись на конкурентних засадах, спираючись на результати проведеного аукціону незалежно від дати початку відповідної процедури.

У серпні 2008 року не встановлена досудовим розслідуванням особа (точний час, дата та місце органом досудового розслідування не встановлено), діючи в інтересах ТОВ «Дрімвуд», у зв`язку з відмовою Святогірської міської ради міста Слов`янська Донецької області передати цьому товариству в оренду земельну ділянку за адресою: вулиця Набережна, місто Святогірськ, Донецька область звернулася до голови Донецького апеляційного господарського суду ОСОБА_5 та заступника голови господарського суду Донецької області ОСОБА_4 з пропозицією постановлення судового рішення, яким необхідно було зобов`язати Святогірську міську раду міста Слов?янська Донецької області укласти з ТОВ «Дрімвуд» договір оренди зазначеної земельної ділянки строком на 49 років 9 місяців.

У зв`язку з пропозицією постановлення незаконного судового рішення на користь ТОВ «Дрімвуд», у ОСОБА_5 та ОСОБА_4 в серпні 2008 року (точний час, дата та місце органом досудового розслідування не встановлено) виник злочинний умисел, спрямований на одержання хабаря за вирішення питання щодо прийняття завідомо неправосудного судового рішення на користь ТОВ «Дрімвуд», яким необхідно було зобов`язати Святогірську міську раду міста Слов`янська Донецької області укласти з ТОВ «Дрімвуд» договір оренди зазначеної земельної ділянки строком на 49 років 9 місяців.

Відтак ОСОБА_5 та ОСОБА_4 було розроблено план вчинення злочину, який полягав у тому, що ТОВ «Дрімвуд» в особі належного представника мало звернутися до господарського суду Донецької області з відповідною позовною заявою, а ОСОБА_4 повинен був прийняти цю позовну заяву до розгляду та надалі її повністю задовольнити. У свою чергу, ОСОБА_5 повинен був забезпечити залишення без змін такого рішення Донецьким апеляційним господарським судом у разі його оскарження. При цьому за постановлення такого рішення ТОВ «Дрімвуд» після його ухвалення та до фактичного виконання мало передати 50 відсотків статутного капіталу цього товариства підконтрольному ОСОБА_24 та ОСОБА_4 підприємству.

Так, дружина судді ОСОБА_4 - ОСОБА_8 29.08.2008, на виконання вказівки чоловіка, з метою отримання від ТОВ «Дрімуд» частки у статутному капіталі цього товариства за постановлення неправосудного рішення, перебуваючи у місті Донецьк (точна адреса не встановлена), створила (заснувала) та зареєструвала у відповідних органах державної влади ТОВ «Інтерпарес» (код ЄДРПОУ 36103605); основний вид діяльності: купівля та продаж власного нерухомого майна (основний), надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна, за адресою: Донецька область, місто Донецьк, проспект Ілліча, будинок 82.

При цьому в середині вересня 2008 року (точний час, дата та місце органом досудового розслідування не встановлено) представник ТОВ «Дрімвуд» звернувся до господарського суду Донецької області з позовною заявою до Святогірської міської ради міста Слов`янська Донецької області (відповідач) про визнання права ТОВ «Дрімвуд» на набуття в оренду земельної ділянки орієнтовною площею 20 га строком на 49 років 9 місяців для будівництва та експлуатації об`єкта - спортивно-оздоровчого комплексу з фізкультурними майданчиками, зоною відпочинку, пляжною зоною, обладнанням для відпочинку на воді й будинками для відпочинку за адресою: вулиця Набережна, місто Святогірськ, Донецька область шляхом укладання прямого договору оренди зі Святогірською міською радою міста Слов`янська Донецької області в порядку, передбаченому ЗК України та Законом України «Про оренду землі» в редакції, чинній на момент звернення ТОВ «Дрімвуд» із заявою до Святогірського міського голови, та зобов`язання Святогірську міську раду міста Слов`янська Донецької області укласти з ТОВ «Дрімвуд» договір оренди зазначеної земельної ділянки в порядку, передбаченому ЗК України та Законом України «Про оренду землі» в редакції, чинній на момент звернення ТОВ «Дрімвуд» із заявою до Святогірського міського голови.

У свою чергу суддею господарського суду Донецької області ОСОБА_4, на виконання розробленого та узгодженого плану 22.09.2008 постановлено ухвалу, якою прийнято до розгляду вказану позовну заяву та порушено провадження у справі № 8/170пн.

Так, 09.10.2008 суддя господарського суду Донецької області ОСОБА_4, перебуваючи у приміщенні господарського суду Донецької області за адресою: місто Донецьк, вулиця Артема, 157, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою одержання хабара за виконання в інтересах того, хто дає хабара та в інтересах третіх осіб, вчинив дії з використанням наданого йому службового становища, як службова особа, яка займала відповідальне становище, а саме постановив (склав, підписав та оголосив) ухвалу у справі №8/170пн, якою позовні вимоги ТОВ «Дрімвуд» до Святогірської міської ради міста Слов?янська Донецької області задовольнив повністю: визнав право ТОВ «Дрімвуд» на набуття в оренду земельної ділянки орієнтовною площею 20 га строком на 49 років 9 місяців для будівництва та експлуатації об`єкта - спортивно-оздоровчого комплексу з фізкультурними майданчиками, зоною відпочинку, пляжною зоною, обладнанням для відпочинку на воді й будинками для відпочинку за адресою: вулиця Набережна, місто Святогірськ, Донецька область шляхом укладання прямого договору оренди зі Святогірською міською радою міста Слов`янська Донецької області в порядку, передбаченому ЗК України та Законом України «Про оренду землі» в редакції, чинній на момент звернення ТОВ «Дрімвуд» із заявою до Святогірського міського голови, та зобов`язав Святогірську міську раду міста Слов`янська Донецької області укласти з ТОВ «Дрімвуд» договір оренди земельної ділянки орієнтовною площею 20 га строком на 49 років 9 місяців для будівництва та експлуатації об`єкта - спортивно-оздоровчого комплексу з фізкультурними майданчиками, зоною відпочинку, пляжною зоною, обладнанням для відпочинку на воді й будинками для відпочинку за адресою: вулиця Набережна, місто Святогірськ, Донецька область у порядку, передбаченому ЗК України та Законом України «Про оренду землі» в редакції, чинній на момент звернення ТОВ «Дрімвуд» із заявою до Святогірського міського голови. Рішення набрало законної сили 21.10.2008.

Водночас прийняте суддею господарського суду Донецької області ОСОБА_4 у змові з головою Донецького апеляційного господарського суду ОСОБА_5 рішення від 09.10.2008 у справі №8/170н, не відповідає вимогам законодавства України, є неправосудним, оскільки винесено за результатами необ`єктивного та упередженого розгляду справи, з корисливих та інших особистих інтересів.

Вказане судове рішення не відповідає вимогам матеріального і процесуального права, оскільки ухвалене з порушенням вимог статі 13 Конституції України, статей 11, 203, 215 Цивільного кодексу України, статей 2, 116, 124 Земельного кодексу України та статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування».

При цьому ОСОБА_4 фактично вирішено питання, які законом віднесено до виключної компетенції органу місцевого самоврядування, та здійснено розпорядження майном, яке згідно з нормами прямої дії Конституції України належить на праві власності Українському народу.

Постановлене ОСОБА_4 рішення є обов`язковим до виконання відповідним органом місцевого самоврядування, всупереч судовій практиці вирішення вказаної категорії спорів, визначеної, зокрема, в оглядовому листі Вищого господарського суду України від 30.11.2007 № 01-8/918, постанові Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 12.08.2008 у справі № 3-2523к08, відповідно до яких суд не має права зобов`язувати органи місцевого самоврядування укладати прямі договори оренди земельної ділянки, а має право лише зобов`язати розглянути це питання на відповідному пленарному засіданні. При цьому причини відходу від такої судової практики суддею ОСОБА_4 в ухвалі від 09.10.2008 не зазначено.

Суддя господарського суду Донецької області ОСОБА_4, усвідомлюючи неправосудність прийнятого ним 09.10.2008 рішення у справі № 8/170пн, 21.10.2008 з метою одержання хабаря, видав наказ про примусове його виконання.

Того самого дня ТОВ «Дрімвуд» звернулось до Святогірської міської ради із завою про затвердження проекту землеустрою щодо відведення вказаної земельної ділянки.

У свою чергу ТОВ «Інтерпарес», створене за вказівкою ОСОБА_4 його дружиною ОСОБА_8 та співмешканка голови Донецького апеляційного господарського суду ОСОБА_5 - ОСОБА_7 29.10.2008 створили у рівних частках ТОВ «Ексекво» (код ЄДРПОУ 3652282): основний вид діяльності: купівля та продаж власного нерухомого майна (основний), надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна, за адресою: Донецька область, місто Донецьк, проспект Ілліча, будинок 82, зі статутним капіталом 55 тис. гривень.

Після цього ТОВ «Ексекво» за попередньою домовленістю, досягнутою невстановленою особою, яка діяла в інтересах ТОВ «Дрімвуд», з однієї сторони та ОСОБА_4 і ОСОБА_5 - з іншої, вступило як учасник у ТОВ «Дрімвуд» з розміром внеску до статутного фонду 50 тис грн, що становило 50% від загального розміру статутного капіталу ТОВ «Дрімвуд».

Станом на 17.11.2008 кінцевими бенефіціарним власником ТОВ «Дрімвуд» у рівних частках визначені громадяни ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_8 та ОСОБА_7 (власник істотної участі), а також призначено керівником цього товариства - ОСОБА_27 .

Між ТОВ «Дрімвуд» та Святогірською міською радою 19.11.2008 на виконання рішення господарського суду Донецької області від 09.10.2008 у справі № 8/170пн укладено договір оренди землі - земельної ділянки загальною площею 20,00 га, розташованої у місті Святогірську Донецької області по вулиці Набережній, 19 (кадастровий номер 1414170500:01:001:0688; цільове призначення - інша комерційна діяльність) терміном на 49 років 9 місяців з переважним правом поновити його на новий строк.

Таким чином, після постановлення суддею ОСОБА_4 рішення від 09.10.2008 у справі №8/170пн та в період його примусового виконання, яким у порушення вимог Конституції України та інших законів повністю задоволено позовні вимоги ТОВ «Дрімвуд», він через свою дружину - ОСОБА_8 та ОСОБА_5 через свою співмешканку - ОСОБА_7, опосередковано через юридичну особу ТОВ «Дрімвуд», отримали право володіти та користуватися земельною ділянкою загальною площею 20,00 га, розташованою у місті Святогірську Донецької області по вулиці Набережній, 19 (кадастровий номер 1414170500:01:001:0688) терміном на 49 років 9 місяців з переважним правом поновити його на новий строк.

Таким чином, ОСОБА_4, підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 368 Кримінального кодексу України (в редакції Закону № 2341-III від 05.04.2001), тобто в одержанні в будь-якому вигляді хабара за виконання в інтересах того, хто дає хабара, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням службового становища, службовою особою, яка займає відповідальне становище.

У порядку, передбаченому п. 6 ч. 1 ст. 615 КПК України, 02.12.2024 ОСОБА_4 затримано за підозрою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 368 КК України (в редакції Закону № 2341-Ш від 05.04.2001).

З огляду на викладене, відповідно до ст. ст. 36, 42, 276, 277, 278, 481 КПК України, прокурором Офісу Генерального прокурора за дорученням заступника Генерального прокурора 03.12.2024 здійснено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 368 КК України (в редакції Закону № 2341-ІІІ від 05.04.2001)».

3. Обґрунтування позиції суду.

3.1. Статтею 3 Закону України «Про Вищий антикорупційний суд» від 07.06.2018 №2447-VIII визначено, що завданням Вищого антикорупційного суду є здійснення правосуддя відповідно до визначених законом засад та процедур судочинства з метою захисту особи, суспільства та держави від корупційних і пов`язаних із ними кримінальних правопорушень та судового контролю за досудовим розслідуванням цих кримінальних правопорушень, дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, а також вирішення питання про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави у випадках, передбачених законом, у порядку цивільного судочинства, а також здійснення правосуддя у справах про застосування санкції, передбаченої пунктом 1-1 частини першої статті 4 Закону України «Про санкції», у порядку адміністративного судочинства.

Стаття 4 того ж Закону №2447-VIII передбачає, що Вищий антикорупційний суд здійснює правосуддя як суд першої та апеляційної інстанцій у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до його юрисдикції (підсудності) процесуальним законом, а також шляхом здійснення у випадках та порядку, визначених процесуальним законом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у таких кримінальних провадженнях, здійснює правосуддя як суд першої та апеляційної інстанції у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави в порядку цивільного судочинства, здійснює правосуддя як суд першої та апеляційної інстанції у справах про застосування санкції, передбаченої пунктом 1-1 частини першої статті 4 Закону України «Про санкції», у порядку адміністративного судочинства; аналізує судову статистику, вивчає та узагальнює судову практику у кримінальних та інших провадженнях, віднесених до його підсудності, інформує про результати узагальнення судової практики Верховний Суд та надає йому пропозиції до висновків щодо проектів законодавчих актів, які стосуються організації та діяльності Вищого антикорупційного суду, спеціальних вимог до суддів цього суду та гарантій їх діяльності, а також оприлюднює їх на своєму офіційному веб-сайті. Територіальна юрисдикція (підсудність) Вищого антикорупційного суду поширюється на всю територію України.

3.2. Статтею 2 КПК встановлено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Частиною 1 статті 32 КПК визначено, що кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено кримінальне правопорушення. У разі якщо було вчинено кілька кримінальних правопорушень, кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено більш тяжке правопорушення, а якщо вони були однаковими за тяжкістю, - суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено останнє за часом кримінальне правопорушення. Якщо місце вчинення кримінального правопорушення встановити неможливо, кримінальне провадження здійснюється судом, у межах територіальної юрисдикції якого закінчено досудове розслідування. Дія цього абзацу не поширюється на кримінальні провадження, що віднесені до предметної підсудності Вищого антикорупційного суду згідно з правилами статті 33-1 цього Кодексу. Кримінальні провадження щодо кримінальних правопорушень, що вчинені на території України і віднесені до предметної підсудності Вищого антикорупційного суду, здійснює Вищий антикорупційний суд.

3.3. Відповідно до частин 1-3 статті 33-1 «Предметна підсудність ВАКС» КПК, ВАКС підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних кримінальних правопорушень, передбачених в примітці статті 45 Кримінального кодексу України (КК), статтями 206-2, 209, 211, 366-2, 366-3 КК, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1-3 частини 5 статті 216 КПК. Слідчі судді ВАКС здійснюють судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності ВАКС відповідно до частини 1 цієї статті. Інші суди, визначені цим кодексом, не можуть розглядати кримінальні провадження щодо кримінальних правопорушень, які віднесені до підсудності ВАКС (крім випадку, передбаченого абзацом 7 частини 1 статті 34 цього кодексу).

В свою чергу, частиною 5 статі 216 КПК визначено, що детективи Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень, передбачених статтями 191, 206-2, 209, 210, 211, 354 (стосовно працівників юридичних осіб публічного права), 364, 366-2, 366-3, 368, 368-5, 369, 369-2, 410 КК, якщо наявна хоча б одна з таких умов:

1) кримінальне правопорушення вчинено: - Президентом України, повноваження якого припинено, народним депутатом України, Прем`єр-міністром України, членом Кабінету Міністрів України, першим заступником та заступником міністра, членом Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Антимонопольного комітету України, Головою Державного комітету телебачення і радіомовлення України, Головою Фонду державного майна України, його першим заступником та заступником, членом Центральної виборчої комісії, Головою Національного банку України, його першим заступником та заступником, Головою Національного агентства з питань запобігання корупції, його заступником, Директором Бюро економічної безпеки України, його заступником, членом Ради Національного банку України, Секретарем Ради національної безпеки і оборони України, його першим заступником та заступником, Постійним Представником Президента України в Автономній Республіці Крим, його першим заступником та заступником, радником або помічником Президента України, Голови Верховної Ради України, Прем`єр-міністра України; - державним службовцем, посада якого належить до категорії «А»; - депутатом Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутатом обласної ради, міської ради міст Києва та Севастополя, посадовою особою місцевого самоврядування, посаду якої віднесено до першої та другої категорій посад; - суддею (крім суддів Вищого антикорупційного суду), суддею Конституційного Суду України, присяжним (під час виконання ним обов`язків у суді), Головою, заступником Голови, членом, інспектором Вищої ради правосуддя, Головою, заступником Голови, членом, інспектором Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; - прокурорами органів прокуратури, зазначеними у пунктах 1-4, 5-11 частини першої статті 15 Закону України «Про прокуратуру»; - особою вищого начальницького складу державної кримінально-виконавчої служби, органів та підрозділів цивільного захисту, вищого складу Національної поліції, посадовою особою митної служби, якій присвоєно спеціальне звання державного радника митної служби III рангу і вище, посадовою особою органів державної податкової служби, якій присвоєно спеціальне звання державного радника податкової служби III рангу і вище; - військовослужбовцем вищого офіцерського складу Збройних Сил України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Національної гвардії України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України; - керівником суб`єкта великого підприємництва, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків;

2) розмір предмета кримінального правопорушення, передбаченого статтями 354 (стосовно працівників юридичних осіб публічного права), 368, 369, 369-2 КК, у п`ятсот і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення кримінального правопорушення, а також предмет кримінального правопорушення або розмір завданої шкоди у кримінальних правопорушеннях, передбачених статтями 191, 206-2, 209, 210, 211, 364, 410 КК, у дві тисячі і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення кримінального правопорушення (якщо кримінальне правопорушення вчинено службовою особою державного органу, правоохоронного органу, військового формування, органу місцевого самоврядування, суб`єкта господарювання, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків);

3) кримінальне правопорушення, передбачене статтею 369, частиною першою статті 369-2 КК, вчинено щодо службової особи, визначеної у частині 4 статті 18 КК або у пункті 1 цієї частини.

Згідно із приміткою до статті 45 КК, корупційними кримінальними правопорушеннями відповідно до цього кодексу вважаються кримінальні правопорушення, передбачені статтями 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем, а також кримінальні правопорушення, передбачені статтями 210, 354, 364, 364-1, 365-2, 368-369-2 цього кодексу. Кримінальними правопорушеннями, пов`язаними з корупцією, відповідно до цього Кодексу вважаються кримінальні правопорушення, передбачені статтями 366-2, 366-3 цього Кодексу.

3.4. В ухвалі Касаційного кримінального суду у складі Верховного суду (ККС ВС) від 14.12.2021 у справі №991/4989/21 викладена така правова позиція:

«Редакція частини 5 статті 216 КПК, якою визначалася підслідність Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ), впроваджена Законом України «Про Національне антикорупційне бюро України» від 14 жовтня 2014 року № 1698-VII, у підпункті «и» пункту 3 Прикінцевих положень якого зазначено, що після частини четвертої статті 216 доповнити новою частиною.

Первісно ця частина складалася з двох абзаців, перший з яких законодавчо визначав предметну, персональну та предметно-персональну підслідність НАБУ, другий - надавав прокурору, який здійснює нагляд за досудовими розслідуваннями, які проводяться слідчими Національного антикорупційного бюро України, право своєю постановою віднести кримінальне провадження у кримінальних правопорушеннях, передбачених абзацом 1 частини 5 статті 216 КПК, до підслідності детективів Національного антикорупційного бюро України, якщо відповідним кримінальним правопорушенням було заподіяно або могло бути заподіяно тяжкі наслідки охоронюваним законом свободам та інтересам фізичної або юридичної особи, а також державним чи суспільним інтересам (імперативна підслідність).

Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення діяльності Національного антикорупційного бюро України та Національного агентства з питань запобігання корупції» від 25 квітня 2015 року № 198 VIII стаття 216 КПК була викладена у новій редакції. У результаті таких змін частина 5 цієї статті складалася з чотирьох абзаців. Її було доповнено абзацом, який встановлював підслідність за зв`язком кримінальних проваджень та абзацом, який визначав підслідність підрозділу внутрішнього контролю НАБУ.

Наступні та останні на теперішній час зміни до частини 5 статті 216 КПК відбулися у зв`язку з прийняттям Закону України «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо виконання рекомендацій Європейського Союзу з виконання Україною Плану дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України стосовно уточнення підслідності органів досудового розслідування» від 10 листопада 2015 року № 771-VIII.

Згідно з підпунктом 4 пункту 1 цього Закону в абзаці 3 пункту 3 частини 5 статті 216 КПК слова «кримінальних правопорушень» та «кримінальні правопорушення» замінено відповідно словами «злочинів» і «злочини».

Суд звертає увагу на те, що зміни до структури частини 5 статті 216 КПК на кшталт «вважати абзац 2 частини 5 статті 216 КПК абзацом 2 пункту 3 частини 5 статті 216 КПК» законодавцем не вносилися.

Отже, виходячи з тексту чинної редакції частини 5 статті 216 КПК, підстав вважати абзац 2 частини 5 статті 216 КПК абзацом 2 пункту 3 частини 5 статті 216 КПК колегія суддів не убачає.

До такого висновку надає можливості дійти і використання логіко-граматичного та системного способів тлумачення цієї норми права.

Так, Український правопис, схвалений постановою Кабінету міністрів №437 від 22 травня 2019 року, передбачає певну систему правил пунктуації (членування написаного тексту розділовими знаками), за допомогою яких позначають змістовний та інтонаційний поділ висловленої думки. Згідно з цими правилами перелік певних складових може відкриватися знаком пунктуації «:» і має бути поєднаний з узагальнюючим словом. Складові відокремлюються знаком пунктуації «;». Завершення вичерпного переліку складових закінчується знаком пунктуації «.».

Відповідно аналіз абзацу 1 частини 5 статті 216 КПК крізь призму правил Українського правопису дає підстави констатувати: - перелік умов відкривається знаком пунктуації «:», поставленим після узагальнюючого слова «умов»; - умова, визначена у пункті 1, завершується знаком пунктуації «;», що відповідно до встановлених правил Українського правопису означає продовження переліку; - умова, визначена у пункті 2, завершується знаком пунктуації «;», що відповідно до встановлених правил Українського правопису означає продовження переліку;- умова визначена у пункті 3, завершується знаком пунктуації «.», що відповідно до встановлених правил Українського правопису означає завершення речення, тобто завершення вичерпного переліку викладених умов, на які йде посилання у частині 1 статті 33-1 КПК.

Складові пункту 3 частини 5 статті 216 КПК, згідно з правилами юридичної техніки, мають змістовно корелювати один з одним, мати якусь об`єднуючу ознаку, як це має місце, наприклад, у нормативній конструкції пункту 1 цієї ж статті, де визначені суб`єкти, щодо яких досудове розслідування здійснюється детективами НАБУ. Вони мають різний правовий статус, їх перелік закріплений в різних абзацах пункту 1, між тим їх об`єднує те, що усі вони є фізичними особами, які здійснюють певні державницькі функції.

При співставленні пункту 3 частини 5 статті 216 КПК та наступного за ним абзацу такої кореляції не простежується. Більш того, абзац 1 та наступний за ним абзац частини 5 статті 216 КПК закріплюють різні за своєю природою види підслідності. І якщо предметна (родова), персональна та предметно-персональна підслідності взаємопов`язані між собою і є відносно сталими, то імперативна підслідність визначається шляхом реалізації наданих відповідному прокурору дискреційних повноважень.

Більш того, аналізуючи зміст абзацу, відповідно до вимог якого прокурор, який здійснює нагляд за досудовими розслідуваннями, які проводяться детективами Національного антикорупційного бюро України, своєю постановою може віднести кримінальне провадження у кримінальних правопорушеннях, передбачених абзацом першим цієї частини, до підслідності детективів Національного антикорупційного бюро України, якщо відповідним кримінальним правопорушенням було заподіяно або могло бути заподіяно тяжкі наслідки охоронюваним законом свободам та інтересам фізичної або юридичної особи, а також державним чи суспільним інтересам, і визначаючи його як абзац 2 пункту 3 частини 216 КПК, Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду дійшла висновку про необхідну наявність лише двох складових для її застосування - існування постанови прокурора, який здійснює нагляд за досудовими розслідуваннями, про віднесення кримінальних проваджень, передбачених абзацом 1 частини 5 статті 216 КПК до підслідності детективів Національного антикорупційного бюро України, та встановлення факту, що відповідний злочин заподіяв або міг заподіяти тяжкі наслідки охоронюваним законом свободам та інтересам фізичної або юридичної особи, а також державним чи суспільним інтересам.

На думку колегії суддів таке тлумачення є сумнівним. Якщо вважати цей абзац абзацом 2 пункту 3 частини 5 статті 216 КПК, то слід визначати і третю обов`язкову складову, а саме: кримінальне правопорушення, передбачене статтею 369, частиною 1 статті 369-2 Кримінального кодексу України, вчинено щодо службової особи, визначеної у частині четвертій статті 18 Кримінального кодексу України або у пункті 1 частини 5 статті 216 КПК.

Однак, вочевидь, такий підхід буде позбавлений будь-якої логіки, не буде відповідати волі законодавця, який надав повноваження відповідним прокурорам визначати підслідність за НАБУ кримінальних проваджень, які за загальним правилом йому непідслідні, і призведе до унеможливлювання реалізації прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури повноважень щодо визначення імперативної підслідності.

Стосовно застосування положень пункту 20-2 розділу ХІ «Перехідні положення» КПК колегія суддів дійшла таких висновків.

Відповідно до зазначеного пункту підсудність Вищого антикорупційного суду, передбачена цим Кодексом як суду першої інстанції, суду апеляційної інстанції та слідчих суддів, поширюється на кримінальні провадження, відомості за якими про кримінальне правопорушення внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань: 1) з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо початку роботи Вищого антикорупційного суду»; 2) до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо початку роботи Вищого антикорупційного суду», якщо досудове розслідування здійснюється або здійснювалося Національним антикорупційним бюро України та закінчено прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

З дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо початку роботи Вищого антикорупційного суду" у кримінальних провадженнях, досудове розслідування яких здійснюється Національним антикорупційним бюро України або досудове розслідування яких здійснювалося Національним антикорупційним бюро України та закінчено прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури… обвинувальні акти подаються в установленому порядку відповідно до Вищого антикорупційного суду.

Аналіз цих положень дає підстави вважати, що Перехідними положеннями не визначається підсудність Вищого антикорупційного суду. Законодавець не ототожнює підслідність НАБУ і підсудність Вищого антикорупційного суду. Проте, з огляду на останнє зазначене положення, усі без винятку кримінальні провадження, досудове розслідування яких здійснювалося Національним антикорупційним бюро України та закінчено прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури направляються до Вищого антикорупційного суду, який, у свою чергу, і має виключні повноваження направити кримінальне провадження до іншого суду у разі непідсудності йому цього провадження.

На погляд колегії суддів, зазначене є додатковою гарантією забезпечення незалежності Вищого антикорупційного суду, запровадженою законодавцем».

Таким чином, КПК визначено вичерпний перелік обов`язкових альтернативних умов належності кримінального провадження до предметної підсудності ВАКС за такими критеріями: 1) спеціальний статус суб`єкта кримінального правопорушення (пункт 1 частини 5 статті 216 КПК); 2) розмір предмету кримінального правопорушення у статтях 354, 368, 369, 369-2, або розмір предмету чи завданої шкоди у статтях 191, 206-2, 209, 210, 211, 364, 410, у поєднанні зі певним спеціальним статусом суб`єкта кримінального правопорушення (пункт 2 частини 5 статті 216 КПК); 3) спеціальний статус особи, стосовно якої вчинено кримінальне правопорушення, передбачене статтею 369 чи частиною 1 статті 369-2 КК (абзац 1 пункту 3 частини 5 статті 216 КПК.

3.5. Суд на підставі наявних матеріалів встановив такі обставини:

29.08.2018 у невідомому кримінальному провадженні внесено відомості до ЄРДР за правовою кваліфікацією кримінального правопорушення за частиною 1 статті 14/частиною 4 статті 189 КК, частиною 3 статті 15/частиною 2 статті 146 КК.

09.09.2023 внесено відомості до ЄРДР у кримінальному провадженні №62023100120000684 з правовою кваліфікацією кримінального правопорушення за частиною 1 статті 112-1 КК.

19.01.2024 внесено відомості до ЄРДР у кримінальному провадженні №62023100120000684 за правовою кваліфікацією кримінального правопорушення згідно з частиною 3 статті 209 КК.

02.04.2024 внесено відомості до ЄРДР у кримінальному провадженні №62024000000000270 за правовою кваліфікацією кримінального правопорушення згідно з статтею 368-5 КК.

05.04.2024 постановою про доручення здійснення досудового розслідування іншому органу досудового розслідування заступника Генерального прокурора ОСОБА_28 постановлено «1. Доручити здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні №62023100120000684 від 09.09.2023 Головному слідчому управлінню Державного бюро розслідувань. 2. Постанову для виконання направити до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві. 3. Відомості про прийняте рішення внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань», що обґрунтовувалось таким: «Слідчими Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні N? 62023100120000684 від 09.09.2023 за фактами вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 111-2, ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 146, ч. 1 ст. 14, ч. 1 ст. 189, ч. 3 ст. 209 КК України. Вивченням матеріалів кримінального провадження установлено, що з початку здійснення досудового розслідування слідчими Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, не проведено необхідних слідчих дій, не ініційовано перед прокурором погодження клопотань, передбачених КПК України. Наведені обставини можуть призвести до затягування строків, необхідних для швидкого та повного досудового розслідування, а також притягнення всіх причетних до вчинення вказаних кримінальних правопорушень осіб до відповідальності. Ураховуючи специфіку указаних кримінальних правопорушень, особливості здійснення досудового розслідування в таких злочинах: недопущення зволікання у фіксації відомостей про злочини, терміновість реагування на збирання доказів, досудове розслідування у зазначеному кримінальному провадженні проводиться неефективно, необхідні для виконання завдань кримінального провадження процесуальні дії та рішення в розумні строки не виконуються і не приймаються. Зважаючи на викладене, досудове розслідування проводиться з порушенням вимог ст. ст. 2, 7, 28 КПК України, у зв`язку з чим його подальше здійснення необхідно доручити іншому органу досудового розслідування. Частиною 5 ст. 36 КІК України визначено, що Генеральний прокурор (особа, яка виконує його обов`язки), керівник обласної прокуратури, їх перші заступники та заступники своєю вмотивованою постановою мають право доручити здійснення досудового розслідування будь-якого кримінального правопорушення іншому органу досудового розслідування, у тому числі слідчому підрозділу вищого рівня в межах одного органу, у разі неефективного досудового розслідування або за наявності об`єктивних обставин, що унеможливлюють функціонування відповідного органу досудового розслідування чи здійснення ним досудового розслідування в умовах воєнного стану. За таких обставин з метою забезпечення швидкого, повного та неупередженого досудового розслідування у розумні строки його подальше здійснення необхідно доручити Головному слідчому управлінню Державного бюро розслідувань».

23.04.2024 постановою прокурора першого відділу другого управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департменту нагляду за додержанням законів органами Державного бюро розслідувань Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 об`єднано у одне кримінальне провадження №62023100120000684 матеріали досудових розслідувань у кримінальних провадженнях 62024000000000270 від 02.04.2024 і №62023100120000684 від 09.09.2023.

27.11.2024 внесено відомості до ЄРДР у кримінальному провадженні №620240000001062 за правовою кваліфікацією кримінального правопорушення згідно з частиною 2 статті 368 КК.

27.11.2024 внесено відомості до ЄРДР у кримінальному провадженні №620240000001063 за правовою кваліфікацією кримінального правопорушення згідно з частиною 1 статті 255 КК.

02.12.2024 постановою прокурора першого відділу другого управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів органами Державного бюро розслідувань Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 об`єднано у одне кримінальне провадження №62023100120000684 матеріали досудових розслідувань у кримінальних провадженнях №620240000001062 від 28.11.2024, №620240000001063 від 28.11.2024 і №62023100120000684 від 09.09.2023.

03.12.2024 заступник Генерального прокурора ОСОБА_28 склав підозру у вчиненні ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 255 і частиною 2 статті 368 КК (в редакції Закону від 05.04.2001 №2341-ІІІ).

03.12.2024 ухвалою слідчої судді Печерського районного суду міста Києва ОСОБА_29 в справі №757/56984/24-к задоволено клопотання старшого слідчого першого відділу Управління з досудового розслідування кримінальних правопорушень, вчинених працівниками правоохоронних органів та суддями, Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_2, застосовано до ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 368 КК України (в редакції Закону № 2341-III від 05.04.2001), запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком з 15 год. 15 хв. 02.12.2024 і до 15 год. 15 хв. 30 січня 2025 року.

13.01.2025 ухвалою Апеляційної палати (АП) ВАКС задоволено частково апеляційну скаргу підозрюваного ОСОБА_4, ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 03.12.2024 року скасовано, постановлено нову ухвалу, якою клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задоволено частково, застосовано до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 30 січня 2025 року включно, визначивши йому альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 80 000 000 (вісімдесяти мільйонів) гривень, за умови внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_4 процесуальні обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України: прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді за кожною вимогою; не відлучатися за межі населеного пункту, де він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, носити електронний засіб контролю, строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного у разі внесення застави визначено у два місяці з моменту звільнення з-під варти внаслідок внесення застави.

24.01.2025 постановою заступника Генерального прокурора ОСОБА_28 продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №62023100120000684 до трьох місяців, тобто до 02.03.2025 включно.

28.01.2025 ухвалою слідчого судді ВАКС ОСОБА_30 в справі №991/636/25 (залишеною без змін 19.02.2025 ухвалою АП ВАКС) задоволено частково клопотання старшого слідчого першого відділу Управління з досудового розслідування кримінальних правопорушень, вчинених працівниками правоохоронних органів та суддями, катувань, інших видів неналежного поводження з особами, Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_2, продовжено підозрюваному ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою до 02 березня 2025 року включно визначено підозрюваному ОСОБА_4 заставу у розмірі 50 000 000 грн., у разі внесення застави покладено на підозрюваного ОСОБА_4 такі обов`язки: -прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді; -не відлучатися за межі населеного пункту, де він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; -повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання; -здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд із України і в`їзд в Україну; -носити електронний засіб контролю, строк дії обов`язків, покладених слідчим суддею, у разі внесення застави, визначено два місяці з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, в іншій частині клопотання слідчого відмовлено, у задоволенні клопотання ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу відмовлено, у задоволенні заяв ОСОБА_31 та ОСОБА_32 щодо обрання запобіжного заходу у вигляді поруки відмовлено.

28.01.2025 ухвалою слідчого судді ВАКС ОСОБА_30 в справі №991/1666/25 продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №62023100120000684 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 368 КК, до шести місяців, в іншій частині клопотання відмовлено.

29.01.2025 постановою про визначення підслідності кримінальних правопорушень прокурор першого відділу другого управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів органами Державного бюро розслідувань Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 постановлено: «1. Визначити підслідність кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 189, ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 146, ч. 1 ст. 111-2, ч. 3 ст. 209, ст. 368-5, та за підозрою ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 368 (у редакції Закону від 05.04.2001 №2341-III) КК України у кримінальному провадженні №62023100120000684 від 09.09.2023 за Національним антикорупційним бюро України. 2. Відомості про прийняте рішення внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань. 3. Постанову направити до Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань для виконання», що обґрунтовувалось зокрема таким: «Слідчими Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №62023100120000684 від 09.09.2023 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 189, ч. 3 ст.15 ч. 2 ст. 146, ч. 1 ст. 111-2, ч. 3 ст. 209, ст. 368-5, та за підозрою ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 368 (у редакції Закону від 05.04.2001 №2341-III) КК України. Так, під час розслідування встановлено, що не пізніше серпня 2008 року (точний час, дата та місце органом досудового розслідування не встановлено). була створена злочинна організація, до якої були залучені окремі судді Донецького апеляційного господарського суду, господарського суду Донецької області, зокрема заступник голови господарського суду Донецької області ОСОБА_4, члени їх сімей та інші близькі особи, інші особи, які у різний час входили до злочинної організації, члени якого та структурні частини якої за попередньою змовою зорганізувалися для спільної діяльності з метою безпосереднього вчинення тяжких, особливо тяжких злочинів учасниками цієї організації. При цьому діяльність вказаної злочинної організації була спрямована на постановлення суддями у порядку господарського судочинства в Донецькій області та місті Києві, а у подальшому і в Київському апеляційному господарському суді та Вищому господарському суді України судових рішень, спрямованих на отримання незаконної матеріальної вигоди від представників сторін у господарських спорах (потенційних господарських спорах), а також в інших особистих інтересів. Зокрема установлено, що упродовж серпня 2008 року - листопада 2008 року (точний час, дата та місце органом досудового розслідування не встановлено) включно вищевказана злочинна організація заволоділа отриманими як предметом вимагання та одержання неправомірної вигоди корпоративними правами ТОВ «Дрімнуд» (код СДРПОУ 35655955) та як наслідок наявними у розпорядженні ТОВ «Дрімвуд» майновими та немайновими правами, внаслідок прийняття ОСОБА_4 завідомо неправосудного рішення у справі №8/170пн від 09.10.2008, яким позовні вимоги ТОВ «Дрімвул» до Святогірської міської ради міста Слов`янська Донецької області задоволено повністю та зобов`язано Святогірську міську раду міста Слов`янська Донецької області укласти з ТОВ «Дрімвуд» договір оренди земельної ділянки орієнтовною площею 20 га строком на 49 років 9 місяців для будівництва та експлуатації об`єкта - спортивно-оздоровчого комплексу з фізкультурними майданчиками, зоною відпочинку, пляжною зоною, обладнанням для відпочинку на воді й будинками для відпочинку за адресом: вулиця Набережна, місто Святогірськ, Донецька область у порядку, передбаченому ЗК України та Законом України «Про оренду землі» в редакції, чинній на момент звернення ТОВ «Дрімвуд» із заявою до Святогірського міського голови. Надалі у період між прийняттям вищевказаного рішення та укладанням 19.11.2008 відповідного договору оренди відбулося включення ОСОБА_8 та ОСОБА_7 до складу засновників та кінцевих бенефіціарних власників ТОВ «Дрімвуд» через підконтрольні юридичні особи ТОВ «Інтерпарес», ТОВ «Ексекво» разом з довіреними особами ОСОБА_33 та ОСОБА_26, а також призначенням в подальшому директором цього товариства іншої довіреної особи. У порядку, передбаченому п. 6 ч. 1 ст. 615 КПК України, 02.12.2024 ОСОБА_4 затримано та 03.12.2024 йому повідомлено про підозру за ч. 1 ст. 255 КК України та за ч. 2 ст. 368 (у редакції Закону від 05.04.2001 №2341-III) КК України. Слідчим суддею Печерського районного суду м. Києві 03.12.2024 застосовано до ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та його поміщено до ДУ «Київський слідчий ізолятор» у м. Києві. За результатами розгляду апеляційної скарги підозрюваного ОСОБА_4 апеляційною палатою Вищого антикорупційного суд 13.01.2025 винесено ухвалу згідно з якою до ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативним запобіжним заходом застава у розмірі 80 млн грн. Разом з цим у ході досудового розслідування перевіряються обставини щодо можливого незаконного збагачення ОСОБА_4 на час, коли він обіймав посаду судді, можливої легалізації (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом, колишнім суддею ОСОБА_4 через близьких і довірених йому осіб, у тому числі членів його сім`ї, внаслідок прийняття раніше неправосудних рішень через втручання в автоматизовану систему судів, втручання у діяльність суддів господарського суду міста Києва, Київського апеляційного господарського суду та Вищого господарського суду України в інтересах третіх осіб, одержання ним та близькими і довіреними йому особами, у тому числі членами його сім`ї, незаконної матеріальної вигоди, зокрема шляхом придбання рухомого та нерухомого майна, корпоративних прав юридичних осіб як в Україні, так і за кордоном, оформлення такого майна на близьких та довірених йому осіб. Також у кримінальному провадженні перевіряються обставини можливого вимагання ОСОБА_4 передачі корпоративних прав у низці іноземних компаній та можливого вчинення на його замовлення, на час, коли він обіймав посаду судді Вищого господарського суду України, за попередньою змовою групою осіб незакінченого замаху на викрадення громадянина Федеративної Республіки Німеччина з метою вимагання передачі останнім майнових прав в особливо великих розмірах. Поряд з цим у рішенні Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду, яке отримано 21.01.2025 зазначається, що у кримінальному провадженні поряд із кримінальними правопорушеннями, які підслідні Державному бюро розслідувань, розслідується корупційне кримінальне правопорушення, а тому згідно з приміткою до ст. 45 КК України, відповідно до ч. 1 ст. 33-1 КПК України є підсудним Вищому антикорупційному суду (далі - ВАКС), оскільки вчинене суддею. Відповідно до абз. 9 п. 20-2 Розділу «Перехідні положення КПК України» у разі підозри особи у вчиненні кількох правопорушень, серед яких є підсудні ВАКС, судове провадження здійснює ВАКС, якщо виділення в окреме провадження непідсудних ВАКС епізодів може негативно вплинути на повноту судового розгляду. У цьому кримінальному провадженні перевіряється законність дій ОСОБА_4, який починаючи з 2008 року обіймав посаду судді, та інших невстановлених працівників судів, правомірність прийнятих судових рішень, які у цілому стали предметом розслідування. Відповідно до ч. 5 ст. 216 КПК України детективами НАБ України здійснюється досудове розслідування кримінальних правопорушень, передбачених ст. 368 та ст. 368-5 КК України, зокрема якщо ці кримінальні правопорушення вчинені суддею. Кримінальні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 189, ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 146, ч. 1 ст. 111-2, ч. 3 ст. 209, та за підозрою ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 255 КК України, які не підслідні НАБ України, проте пов`язані із кримінальним правопорушенням, передбаченим ч. 2 ст. 368 КК України, а також із кримінальним правопорушенням, передбаченим ст. 368-5 КК України, не можуть бути виділені з цих матеріалів досудового розслідування в окреме провадження, оскільки це може негативно вплинути на повноту досудового розслідування. При цьому вказаними кримінальними правопорушеннями могло бути заподіяно тяжкі наслідки охоронюваним законом свободам та інтересам фізичної або юридичної особи, а також державним чи суспільним інтересам. Згідно з ч, 2 ст. 218 КПК України прокурор у разі самостійного встановлення обставин, що свідчать про необхідність визначення іншої підслідності, протягом десяти днів з дня встановлення таких обставин зобов`язаний прийняти постанову про визначення підслідності».

14.02.2025 постановою про скасування постанови про визначення підслідності кримінальних правопорушень заступник Генерального прокурора - керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_34 постановив: « 1. Скасувати постанову прокурора першого відділу другого управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання Державного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів органами Державного бюро розслідувань Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 від 29.01.2025 про визначення підслідності кримінальних правопорушень у кримінальному провадженні №62023100120000684 від 09.09.2023 за НАБ України. 2. Постанову направити до НАБ України для організації виконання, до Офісу Генерального прокурора та прокурору у кримінальному провадженні для відома. 3. Відомості про прийняте рішення внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань. 4. Вказане рішення може бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами ст. ст. 314-316 КК України», що обґрунтовувалось таким: «Постановою прокурора першого відділу другого управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання Державного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів органами Державного бюро розслідувань Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 від 29.01.2025 визначено підслідність кримінальне провадження №62023100120000684 від 09.09.2023 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 368 КК України, за Національним антикорупційним бюро України (далі - НАБ України). Вивченням матеріалів кримінального провадження встановлено, що повідомлення про підозру ОСОБА_4, протокол його затримання та допиту у матеріалах кримінального провадження відсутні. На прохання детектива слідчим ДБР надано електрофотокопії підозри та матеріалів, доданих до клопотання про взяття ОСОБА_4 під варту, з яких вбачається, що 03.12.2024 ОСОБА_4 заступником Генерального прокурора ОСОБА_28, повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 368 (в редакції від 05.04.2001) КК України. Суть підозри полягає в тому, що колишній голова ВГСУ ОСОБА_35 створив злочинну організацію, до якої також увійшов ОСОБА_4, з метою заволодіння державним та іншим майном, шляхом постановлення судових рішень у господарських спорах, тиску на суддів, отримання неправомірної вигоди за такі рішення та вчинення дій з подальшої її легалізації (відмивання). Зокрема, 17.11.2008 ОСОБА_36 та ОСОБА_35 отримали хабар у вигляді корпоративних прав ТОВ «Дрімвуд» за винесення ОСОБА_4 неправосудної ухвали від 09.10.2008 та наказу про примусове виконання від 21.10.2008, якими зобов`язано Слов`янську міську раду Донецької області укласти з ТОВ «Дрімвуд» договір оренди земельної ділянки площею 20 га. Встановлено, що у кримінальному провадженні №62023100120000684 про підозру за ч. 2 ст. 368 КК України повідомлено ОСОБА_4 за тими ж фактичними обставинами, які містились в повідомленні про підозру за ч. 2 ст. 375 КК України у кримінальному провадженні №42018000000001398 (виділене 06.06.2018 в окреме провадження з кримінального провадження №42013110000001050). Так, 23.11.2016 за вказаними вище обставинами вчинення ОСОБА_4 дій на користь ТОВ «Дрімвуд» внесено відомості в ЄРДР, і 29.05.2018 ОСОБА_4 заступником Генерального прокурора ОСОБА_37 повідомлено про підозру за ч. 2 ст. 375 КК України. 11.09.2020 у кримінальному провадженні №42018000000001398 обвинувальний акт щодо ОСОБА_4 та інших осіб направлений до Печерського районного суду м. Києва. Розгляд судом кримінального провадження на теперішній час не завершено. За ст. 61 Конституції України, ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення. Підозра за ч. 2 ст. 368 КК України у кримінальному провадженні №62023100120000684 обґрунтовується виключно коліями матеріалів кримінального провадження №42018000000001398 або даними, що їх дублюють (запити, витяги з баз даних тощо). Всі слідчі дії, які можуть мати значення для встановлення фактичних обставин подій щодо винесення ОСОБА_4 рішення щодо ТОВ «Дрімвуд» - були предметом досудового розслідування з 23.11.2016. Всі можливі для встановлення факту передачі хабара слідчі дії проведені в ході розслідування кримінального провадження №42018000000001398, отримання додаткових доказів видається малоімовірним у зв?язку зі смертю директора ТОВ «Дрімвуд» (станом на 2008 рік ОСОБА_38 ), перебуванням на окупованій території України колишнього засновника ТОВ «Дрімвуд» ОСОБА_39 та ліквідацією в 2012 іншого засновника ТОВ «Дрімвуд» -ТОВ «Донбаська торгівельно-комерційна компанія «Прогрес»» (юридична адреса м. Донецьк). 15-річний строк притягнення ОСОБА_4, до кримінальної відповідальності за злочин, вчинений в 2008 році- сплив 21.10.2023. Кримінальне провадження №62023100120000684 за ч. 1 ст. 14 ч. 4 ст. 189, ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 146 КК України розслідується фактично з 2018 року, відношення до обставин, як інкриміновано ОСОБА_4 в 2008 році, не має, у зв`язку з чим є сумнів у доцільності об`єднання кримінальних проваджень №62024000000001062 від 28.11.2024 за ст. 368 ч. 2 КК України з кримінальним провадженням №6202310012000068. Оцінкою зібраних досудовим розслідуванням доказів не підтверджується беззаперечний факт умисного вчинення інкримінованого ОСОБА_4 корупційного злочину. Матеріали провадження не містять розсекречених протоколів за результатами проведення НСРД, які б містили будь-яку інформацію щодо обставин вчинення кримінального правопорушення, яке інкримінується ОСОБА_4 . Однак, в діях ОСОБА_4 або інших осіб не виключається наявність інших кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених особливою частиною КК України. Відповідно до ст. 1 Закону України «Про Національне антикорупційне бюро України» від 14.10.2014 НАБ України є державним правоохоронним органом, на який покладається попередження, виявлення, припинення, розслідування та розкриття корупційних правопорушень, віднесених до його підслідності, а також запобігання вчиненню нових. Завданням НАБ України є протидія кримінальним корупційним правопорушенням, які вчинені вищими посадовими особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та становлять загрозу національній безпеці. Вичерпний перелік умов, за яких досудове розслідування кримінальних правопорушень здійснюється детективами НАБ України передбачено ч. 5 ст. 216 КПК України. При цьому, згідно з положеннями ч. 2 ст. 216 КПК України кримінальні правопорушення передбачені ст. 114-1 КК України, віднесено до підслідності слідчих органів безпеки. Відповідно до ч.2 ст. 218 КПК України якщо слідчому із заяви, повідомлення або інших джерел стало відомо про обставини, які можуть свідчити про кримінальне правопорушення, розслідування якого не віднесене до його компетенції, він проводить розслідування доти, доки прокурор не визначить іншу підслідність. За ч. 1 ст. 218 КПК України, досудове розслідування здійснюється слідчим того органу досудового розслідування, під юрисдикцією якого знаходиться місце вчинення кримінального правопорушення. Генеральний прокурор, керівник обласної прокуратури, керівних окружної прокуратури, їх перші заступники та заступники при здійсненні нагляду за додержанням законів під час проведення досудового розслідування мають право скасовувати незаконні та необґрунтовані постанови слідчих та прокурорів нижчого рівня у межах строків досудового розслідування, передбачених ст. 219 цього Кодексу (ч, 6 ст. 36 КПК України). За таких обставин кримінальні правопорушення у цьому кримінальному провадженні підлягають розслідуванню слідчими Державного бюро».

18.02.2025 постановою про вирішення спору про підслідність у кримінальному провадженні виконувач обов`язків Генерального прокурора ОСОБА_40 постановив: «1. Постанову заступника Генерального прокурора - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури від 14.02.2025 про скасування постанови про визначення підслідності кримінальних правопорушень у кримінальному провадженні №62023100120000684 від 09.09.2023 - скасувати. 2. Визначити підслідність кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 368, ч. 1 ст. 189, ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 146, ч. 1 ст. 111-2, 4. 3 ст. 209, ст. 368-5 КК України, у кримінальному провадженні №62023100120000684 від 09.09.2023 за слідчими Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань. 3. Нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні №62023100120000684 доручити прокурорам Департаменту нагляду за додержанням законів органами Державного бюро розслідувань Офісу Генерального прокурора. 4. Постанову направити до Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань, а її копію - до Департаменту нагляду за додержанням законів органами Державного бюро розслідувань Офісу Генерального прокурора для організації виконання. Постанова оскарженню не підлягає. Скарги на неї не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами ст.ст. 314-316 КПК України», що обґрунтовувалось таким: «Слідчими Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №62023100120000684 від 09.09.2023 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених 4. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 368 (у редакції закону від 05.04.2001) КК України, а також за фактом вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 189, ч. 3 ст.15 ч. 2 ст. 146, ч. 1 ст. 111-2, ч. 3 ст. 209, ст. 368-5 КК України. У зв`язку із наявністю підстав, передбачених ч. 5 ст. 216 КПК України, постановою прокурора у кримінальному провадженні - прокурора першого відділу другого управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів органами Державного бюро розслідувань Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 від 29.01.2025, підслідність кримінальних правопорушень у цьому кримінальному провадженні визначено за детективами Національного антикорупційного бюро України. Разом з тим, 14.02.2025 заступником Генерального прокурора -керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_41 скасовано постанову прокурора ОСОБА_3 від 29.01.2025 та внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про орган досудового розслідування - Центральний апарат Державного бюро розслідувань. Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 3 КПК України, заступник Генерального прокурора - керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури є керівником органу прокуратури для прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Враховуючи наведене, постанова заступника Генерального прокурора -керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_42 від 14.02.2025 є незаконною та підлягає скасуванню. Отже, під час досудового розслідування зазначених кримінальних правопорушень виник спір про підслідність, який підлягає вирішенню. За ч. 5 ст. 218 КПК України, спір про підслідність у кримінальному провадженні, яке може належати до підслідності Національного антикорупційного бюро України, вирішує Генеральний прокурор або заступник Генерального прокурора - керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (особа, яка виконує його обов?язки). Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура. Згідно зі ст.ст. 9, 28 КПК України прокурор, слідчий зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень в розумні строки».

18.02.2025 постановою керівник першого відділу Управління з досудового розслідування кримінальних правопорушень, вчинених працівниками правоохоронних органів та суддями, катувань, інших видів неналежного поводження з особами, Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_43 визначено слідчу групу, яка здійснюватиме досудове розслідування у кримінальному провадженні №62023100120000684 від 09.09.2023.

27.02.2025 ухвалою слідчого судді ВАКС ОСОБА_30 в справі № 991/1680/25 (залишеною без змін 24.03.2025 ухвалою АП ВАКС) задоволено частково клопотання старшого слідчого першого відділу Управління з досудового розслідування кримінальних правопорушень, вчинених працівниками правоохоронних органів та суддями, катувань, інших видів неналежного поводження з особами, Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_2 про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 62023100120000684, продовжено підозрюваному ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 27.04.2025 включно, визначено підозрюваному ОСОБА_4 заставу у розмірі 10 000 000 грн., у разі внесення застави покладено на підозрюваного ОСОБА_4 такі обов`язки: - прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді; -не відлучатися за межі населеного пункту, де він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; -повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання; -здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд із України і в`їзд в Україну; -носити електронний засіб контролю, строк дії обов`язків, покладених слідчим суддею, у разі внесення застави, визначено два місяці з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, в іншій частині клопотання відмовлено.

3.6. Частиною 2 статті 38 КПК встановлено, що досудове слідство здійснюють: 1) слідчі підрозділи: а) органів Національної поліції; б) органів безпеки; г) органів Державного бюро розслідувань; 2) підрозділ детективів, підрозділ внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України; 3) підрозділи детективів органів Бюро економічної безпеки України.

Тобто КПК визначено 5 органів досудового розслідування, які мають визначену статтею 216 різну підслідність, під чим розуміють визначені законом ознаки кримінального провадження, які обумовлюють належність такого до предмета діяльності того чи іншого слідчого органу, й само по собі існування предметної підслідності покликано впорядковувати діяльність слідчих органів з розслідування різноманітних кримінальних правопорушень, оптимізувати державні ресурси шляхом уникнення дублювання повноважень різних органів тощо.

Згідно з частиною 1 статті 216 КПК, слідчі органів Національної поліції (НП) здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень, передбачених законом України про кримінальну відповідальність, крім тих, які віднесені до підслідності інших органів досудового розслідування, й відповідно підслідність органів Служби безпеки України (СБУ) визначена частиною 2, Бюро економічної безпеки України (БЕБУ) - частиною 3, органів Державного бюро розслідувань (ДБР) - частиною 4, НАБУ - частиною 5 статті 216 КПК.

Кримінальне правопорушення, передбачене статтею 255 КК, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 не належить до предметної підсудності ВАКС. Водночас, кримінальне правопорушення, передбачене статтею 368 КК, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 загалом належить до корупційних кримінальних правопорушень, однак статтею 216 КПК визначена диференційована підслідність цього кримінального правопорушення залежно від встановленого законом на час вчинення такого кримінального правопорушення конкретного розміру його предмета або завданої ним шкоди, а сам: НП - розмір предмета до 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, та НАБУ - розмір предмета або завданої шкоди понад 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Разом з тим, абзацами 1, 3 частиною 5 статті 36 КПК визначено, що Генеральний прокурор (особа, яка виконує його обов`язки), керівник обласної прокуратури, їх перші заступники та заступники своєю вмотивованою постановою мають право доручити здійснення досудового розслідування будь-якого кримінального правопорушення іншому органу досудового розслідування, у тому числі слідчому підрозділу вищого рівня в межах одного органу, у разі неефективного досудового розслідування або за наявності об`єктивних обставин, що унеможливлюють функціонування відповідного органу досудового розслідування чи здійсненням ним досудового розслідування в умовах воєнного стану… Забороняється доручати здійснення досудового розслідування кримінального правопорушення, віднесеного до підслідності Національного антикорупційного бюро України, іншому органу досудового розслідування, крім випадків наявності об`єктивних обставин, що унеможливлюють функціонування Національного антикорупційного бюро України чи здійснення ним досудового розслідування в умовах воєнного стану. Право доручати здійснення досудового розслідування іншому органу за наявності об`єктивних обставин, що унеможливлюють функціонування Національного антикорупційного бюро України чи здійснення ним досудового розслідування в умовах воєнного стану, має заступник Генерального прокурора - керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури або Генеральний прокурор (особа, яка виконує його обов`язки).

Відповідно до частини 5 статті 218 КПК спори про підслідність вирішує керівник органу прокуратури вищого рівня. Спір про підслідність у кримінальному провадженні, яке може належати до підслідності Національного антикорупційного бюро України, вирішує Генеральний прокурор або заступник Генерального прокурора - керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (особа, яка виконує його обов`язки).

3.7. Слідчий суддя твердо переконаний, що згадка у статті 33-1 КПК предметної підсудності ВАКС винятково за наявності хоча б однієї з умов, передбачених саме частиною 5 статті 216 КПК, означає те, що в разі здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні будь-яким іншим слідчим органом, ніж НАБУ, такі не підсудні ВАКС. Інше тлумачення такої норми позбавляє будь-якого сенсу саму згадку про частину 5 статті 216 КПК, й також створює правову невизначеність, оскільки надаватиме можливість іншим органам досудового розслідування, ніж НАБУ, свавільно і довільно на власний розсуд у будь-який час лише за формальними ознаками скеровувати до ВАКС будь-які кримінальні провадження, яких наразі в Україні нараховується сотні тисяч, що призводитиме до неможливості здійснення ВАКС ефективного судочинства, саме для запобігання чому і наявна така норма.

Ба більше, вирішення спору про підслідність в кримінальному провадженні №62023100120000684 постановою виконувача обов`язків Генерального прокурора ОСОБА_44 від 18.02.2025 шляхом віднесення такої до компетенції слідчих Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань, означає відсутність будь-яких ознак належності згаданого кримінального провадження до підслідності НАБУ, враховуючи пряму заборону доручати здійснення досудового розслідування кримінального правопорушення, віднесеного до підслідності НАБУ, іншому органу досудового розслідування (крім випадків наявності об`єктивних обставин, що унеможливлюють функціонування НАБУ чи здійснення ним досудового розслідування в умовах воєнного стану).

Також судова практика Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду (ККС ВС) свідчить про те, що докази, зібрані органом досудового розслідування з порушенням правил підслідності, є недопустимими через їх збирання неуповноваженим органом у непередбачений кримінальним процесуальним законом спосіб.

Наприклад, об`єднана палата (ОП) ККС ВС у постанові від 24.05.2021 у справі №640/5023/19 зробила висновок, відповідно до якого наслідком недотримання належної правової процедури як складового елементу принципу верховенства права є визнання доказів, одержаних в ході досудового розслідування недопустимими на підставі статей 86, 87 КПК як таких, що зібрані (отримані) неуповноваженими особами (органом) у конкретному кримінальному провадженні, з порушенням установленого законом порядку, при цьому у мотивах прийнятого судового рішення зазначено таке: «Застосування належної процедури є одним із складових елементів принципу верховенства права та передбачає, у тому числі, щоб повноваження органів публічної влади були визначені приписами права, і вимагає, щоб посадовці мали дозвіл на вчинення дії, і надалі діяли в межах наданих їм повноважень. Застосування належної правової процедури у кримінальному провадженні - це встановлені кримінальним процесуальним законодавством способи реалізації норм кримінального процесуального права, що забезпечують досягнення цілей правового регулювання кримінальних процесуальних відносин у сфері порядку досудового розслідування та судового розгляду. Воно означає не лише те, що всі дії процесуальних суб`єктів мають відповідати вимогам закону, адже в такому випадку це завдання розчиняється в приписах засади законності. Такі дії мають виникати із наявних повноважень і перебувати в адекватному співвідношенні з конкретним процесуальним завданням, яке виникає в певний момент досудового розслідування і судового розгляду кримінального провадження. Таке адекватне співвідношення приводить до принципу пропорційності. Належна правова процедура має застосування як під час судового розгляду, так і на стадії досудового розслідування. Недотримання належної правової процедури тягне за собою порушення гарантованого кожному ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) права на справедливий суд».

3.8. В матеріалах клопотання також міститься низка ухвал слідчого судді ВАКС та ухвал АП ВАКС щодо продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 та продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні №62023100120000684.

Проте слідчий суддя зазначає, що такі ухвали слідчого судді ВАКС і ухвал АП ВАКС нерелевантні обставинам поданого клопотання, оскільки ними не вирішувалось питання про визначення загальної підсудності ВАКС кримінального провадження №62023100120000684 від 09.09.2023 у порядку частини 3 статті 34 КПК, яке належить до повноважень АП ВАКС.

Слідчий суддя також зазначає, що в кримінальному провадженні №62023100120000684 первісний запобіжний захід щодо ОСОБА_4 у виді тримання під вартою застосовано ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 03.12.2024 у справі 757/56984/24-к.

Отже, відсутні будь-які перешкоди для звернення слідчого із відповідним клопотанням саме до Печерського районного суду міста Києва, як суду за місцем здійснення досудового розслідування згідно з частиною 1 статті 218 КПК.

3.9. Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року визначає, що кожному гарантується право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. За усталеною практикою Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) щодо застосування статті 6 Конвенції у кримінально-процесуальному аспекті, «суд, котрий, відповідно до чинних положень національного права, не має повноважень судити підсудного, «не встановлений законом» у розумінні статті 6 §1», що віддзеркалює принцип правової держави, невід`ємний для системи, запровадженої Конвенцією і Протоколами до неї загалом («Йоргіч проти Німеччини» (Jorgic v. Germany), § 64; «Річерт проти Польщі» (Richert v. Poland), § 41). Орган, не встановлений відповідно до волевиявлення законодавця, буде неодмінно позбавлений легітимності, яка є необхідною в демократичному суспільстві («Лавентс проти Латвії» (Lavents v. Latvia), § 114; «Горгіладзе проти Грузії» (Gorgiladze v. Georgia), § 67; «Конталексіс проти Греції» (Kontalexis v. Greece), § 38).

Відтак слідчий суддя зазначає, що кримінальне провадження №62024000000000913 від 17.10.2024 не належить до предметної підсудності ВАКС, тому розгляд будь-яких клопотань в такому знаходиться поза межами повноважень слідчого судді ВАКС, та суперечитиме припису щодо розгляду справи судом, встановленим законом.

Разом з тим, КПК не врегульовує порядок дій слідчого судді в разі подання клопотання, які не належать до підсудності такого суду.

Однак, згідно з частиною 6 статті 9 КПК, у випадках, коли положення цього кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною 1 статті 7 цього кодексу, до яких зокрема належить диспозитивність, зміст якої розкрито в статті 26 КПК, а саме, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим кодексом.

Водночас слідчий суддя враховує чинну наразі судову практику АП ВАКС, згідно із якою «положеннями ст.34 КПК визначено компетенцію судів, підстави та порядок направлення кримінального провадження з одного суду до іншого. У нормах вказаної статті використовується, зокрема, така термінологія: «кримінальне провадження передається», «до початку судового розгляду», «для судового розгляду», «обвинувачений», «судове провадження». Згідно з ч.6 ст.34 КПК суд, якому направлено кримінальне провадження з іншого суду, розпочинає судове провадження зі стадії підготовчого судового засідання незалежно від стадії, на якій в іншому суді виникли обставини, передбачені частиною першої цієї статті. Системний аналіз зазначених правових норм, а також визначень термінів «кримінальне провадження» (п.10 ч.1 ст.3 КПК) та «судове провадження» (п.24 ч.1 ст.3 КПК) дає підстави вважати, що кримінальне провадження у розумінні ст.34 КПК є тотожним поняттю «судове провадження». У зв`язку з цим направлення в порядку, передбаченому положеннями ст.34 КПК, кримінального провадження з одного суду до іншого суду можливе лише після направлення обвинувального акту (іншого документу, яким завершується досудове розслідування) до суду першої інстанції в порядку, передбаченому КПК, для розгляду його по суті за правилами глав 27 та 28 КПК, що підтверджується позицією, викладеною в ухвалі ККС ВС від 15 березня 2018 року у справі №571/196/18-к (провадження №51-4493впс18). Тобто, передбачений ст.34 КПК порядок направлення кримінального провадження з одного суду до іншого не може застосовуватись до проваджень, які перебувають на стадії досудового розслідування. Вирішення питання щодо розгляду по суті заяв, клопотань чи скарг поданих під час досудового розслідування або залишення їх без розгляду, повернення тощо, належать до виключної компетенції слідчого судді того суду першої інстанції, до якого вони надійшли. Відтак, Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду на стадії досудового розслідування уповноважена переглядати судові рішення слідчих суддів Вищого антикорупційного суду в випадках та порядку, передбачених КПК, проте за вищевказаними положення кримінального процесуального законодавства не має можливості направляти з Вищого антикорупційного суду до іншого суду матеріали провадження, що знаходяться на стадії досудового розслідування» (наприклад, ухвали АП ВАКС від 16.08.2024 в справах №991/7571/24, №991/7217/24, від 23.04.2024 в справі №991/847/24).

З огляду на наведене, слідчий суддя вважає, що оскільки ще не розпочато судове провадження щодо поданого клопотання, то таке належить повернути особі, яка їх подала, разом із усіма додатками.

Керуючись статтями 33-1, 131, 132, 176-201, 309, 369-372, 532 КПК, суд

ПОСТАНОВИВ:

Повернути слідчому Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_2 клопотання про продовження строку тримання під вартою у кримінальному провадженні №62023100120000684 від 09.09.2023.

Направити ухвалу особі, яка подала клопотання, разом з клопотанням та усіма доданими до них матеріалами.

Ухвала не підлягає оскарженню та набирає законної сили з моменту постановлення.

Повний текст ухвали оголошений 28.04.2025.

Слідчий суддя ОСОБА_1 ____________