- Presiding judge (HACC): Dubas V.M.
Справа № 991/3453/25
Провадження 1-кс/991/3460/25
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 квітня 2025 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду (ВАКС) ОСОБА_1 (далі-слідчий суддя чи суд),
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2,
детектива ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) ОСОБА_4 про арешт майна
у кримінальному провадженні №52025000000000003 від 03.01.2025,
ВСТАНОВИВ:
1. Стислий опис судового провадження.
17.04.2025 до ВАКС надійшло клопотання-1 від 16.04.2025 прокурора САП ОСОБА_4 (далі - прокурор) про арешт майна, для розгляду якого відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду в судовій справі №991/3453/25 (провадження №1-кс/991/3460/25) визначено слідчого суддю ОСОБА_1, яким заявлено самовідвід, й 18.04.2025 ухвалою слідчого судді ОСОБА_5 (яка надійшла 21.04.2025) відмовлено в задоволенні такого.
17.04.2025 до ВАКС надійшло клопотання-2 від 16.04.2025 того ж прокурора про арешт майна, для розгляду якого відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду в судовій справі №991/3455/25 (провадження №1-кс/991/3462/25) визначено слідчого суддю ОСОБА_1, яким заявлено самовідвід, й 18.04.2025 ухвалою слідчого судді ОСОБА_5 (яка надійшла 21.04.2025) відмовлено в задоволенні такого.
17.04.2025 до ВАКС надійшло клопотання-3 від 16.04.2025 того ж прокурора про арешт майна, для розгляду якого відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду в судовій справі №991/3456/25 (провадження №1-кс/991/3463/25) визначено слідчого суддю ОСОБА_1, яким заявлено самовідвід, й 18.04.2025 ухвалою слідчого судді ОСОБА_5 (яка надійшла 21.04.2025) відмовлено в задоволенні такого.
17.04.2025 до ВАКС надійшло клопотання-4 від 16.04.2025 того ж прокурора про арешт майна, для розгляду якого відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду в судовій справі №991/3457/25 (провадження №1-кс/991/3464/25) визначено слідчого суддю ОСОБА_1, яким заявлено самовідвід, й 18.04.2025 ухвалою слідчого судді ОСОБА_5 (яка надійшла 21.04.2025) відмовлено в задоволенні такого.
21.04.2025 ухвалою слідчого судді об`єднано в одне судове провадження із присвоєнням єдиного унікального номера судової справи №991/3453/25 (провадження №1-кс/991/3460/25) матеріали судових справ №991/3453/25 (провадження №1-кс/991/3460/25), №991/3455/25 (провадження №1-кс/991/3462/25), №991/3456/25 (провадження №1-кс/991/3463/25, №991/3457/25 (провадження №1-кс/991/3464/25).
22.04.2025 здійснено судовий розгляд клопотань з постановленням 4-х ухвал за кожним з них.
2. Короткий виклад клопотання та позицій учасників судового провадження.
2.1. Прокурор в клопотанні просив накласти арешт на майно, що належить ОСОБА_6, вилучене 15.04.2025 за результатами обшуку квартири за адресою: АДРЕСА_1, а саме: мобільний телефон Samsung Galaxy A31, SM-A315F/DS, s/n НОМЕР_1, IMEI НОМЕР_2,
що обґрунтовувалось зокрема таким: «Короткий виклад обставин кримінальних правопорушень, у зв`язку з розслідуванням яких подається клопотання
У ході досудового розслідування встановлено, що в структурі Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України (далі - Держспецзв`язку) як окрема юридична особа функціонує Департамент забезпечення (далі - ДЗ Держспецзв`язку), який, серед іншого, відповідає за укладання та виконання господарських договорів щодо будівництва (реконструкції, ремонту) приміщень, будівель та споруд Держспецзв`язку.
Зокрема, 23.04.2020 між ДЗ Держспецзв`язку та ТОВ «ЦЕНТРБУД» укладено договір №150т про проведення будівельних робіт на об`єкті будівництва: «Реконструкція частини адміністративно-технічної будівлі спеціального призначення № 1 (літера А) (без зміни функціонального призначення)».
Станом на жовтень 2024 року ДЗ Держспецзв`язку здійснено оплату за актами виконаних робіт на суму 416 210 976,9 грн. Неодноразове коригування проектної документації призвело до суттєвого зростання договірної ціни внаслідок збільшення обсягів та вартості будівельних робіт за рахунок застосування більш складних та вартісних технологій проведення робіт та, як наслідок перенесення строків завершення виробництва. За результатами трьох коригувань проектної документації, здійснених упродовж 2022-2023 років, договірна ціна зросла з 243 735 699,82 грн на момент укладання договору до 901 129 383,85 грн на початку 2024 року. Коригування проектної документації виконувала компанія ТОВ «БУДІВЕЛЬНА ІНДУСТРІЯ КАНТРІІНВЕСТБУД». Водночас, нові проектні рішення були погоджені керівництвом Держспецзв`язку на підставі доповідної записки начальника Департаменту забезпечення ОСОБА_7 . Зазначене рішення було ухвалене без належного погодження з заінтересованими підрозділами, які подавали технічні вимоги.
За результатами дослідження актів встановлено факти прийняття та оплати Департаментом забезпечення невиконаних підрядником ТОВ «ЦЕНТРБУД» будівельних робіт, що привело до нанесення державі збитків на загальну суму 7 983 086,16 грн. Актами здачі-приймання устаткування, меблів та інвентарю № 127/1 за грудень 2023 року та № 128/1 за грудень 2023 року Департаментом забезпечення прийнято та оплачено обладнання на загальну суму 1 614 737,13 грн, яке фактично не поставлено. За результатом порівняльного аналізу закупівельних цін встановлено суму ймовірної переплати на об`єкті будівництва, яка становить 6 795 437,34 грн.
25.08.2020 між Департаментом забезпечення Держспецзв`язку та ТОВ «ЦЕНТРБУД» укладено договір №250т, про проведення будівельних робіт на об`єкті будівництва «Реконструкція адміністративно-технічної будівлі спеціального призначення №2-3 (без зміни функціонального призначення)».
Станом на жовтень 2024 року Департаментом забезпечення Держспецзв`язку здійснено оплату за актами виконаних робіт на суму 233 433 557,86 грн.
Неодноразове коригування проектної документації призвело до суттєвого зростання договірної ціни з 558 803 276,8 грн на момент укладання договору до 1 904 344 814,3 на початку 2024 року.
За результатами дослідження актів приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2022 року встановлено факти оплати невиконаних робіт на суму 1 015 697,22 грн. Також за результатом порівняльного аналізу закупівельних цін встановлено суму ймовірної переплати на об`єкті будівництва, яка становить 13 901 748,57 грн. В окремих випадках ціни, що вказані в актах приймання виконаних будівельних робіт (КБ-2в) не відповідають цінам, зазначеним у видаткових накладних за одиницю товару (по 10 позиціям найменувань товару сума ймовірної переплати складає 267 848,21 грн.
05.10.2023 між Департаментом забезпечення Держспецзв`язку та ТОВ «КОНСАЛТИНГ-БУД» укладено договір №446т, про проведення будівельних робіт на об`єкті будівництва: «Реконструкція приміщень підвалу будівлі Держспецзв?язку у м. Києві під приміщення спеціального призначення».
При цьому, під час проведення маркетингового дослідження службовими особами Держспецзв`язку були надіслані комерційні пропозиції трьом учасникам, серед яких двоє мали ознаки ризиковості та сумнівну ділову репутацію, що свідчить про формальний характер дослідження.
За результатами дослідження актів приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2023 року встановлено факти оплати завищених обсягів будівельних робіт на суму 1 036 082,22 грн. Також ТОВ «КОНСАЛТИНГ-БУД» не поставлено стелажі, які оплачені Департаментом забезпечення Держспецзв`язку на суму 1 505 024,4 грн. Крім того, за результатом порівняльного аналізу закупівельних цін встановлено суму ймовірної переплати на об`єкті будівництва, яка становить 2 063 045,86 грн.
Також у ході досудового розслідування встановлено, що у період з 12.08.2024 по 11.10.2024 аудиторською групою Держспецзв`язку на підставі наказу Адміністрації Держспецзв`язку від 02.08.2024 № 681/дск «Про проведення позапланового внутрішнього аудиту» та направлення на проведення аудиту від 05.08.2024 № 17/02-12765/ВН було проведено позаплановий внутрішній аудит з дослідження питань укладання та виконання господарських договорів, укладених Департаментом забезпечення Держспецзв`язку, стосовно будівництва (реконструкції, ремонтів) приміщень, будівель та споруд Держспецзв`язку в м. Києві за період з 01.01.2020 по жовтень 2024 року.
У ході позапланового внутрішнього аудиту було досліджено 3 договори, а саме:- договір від 23.04.2020 № 150т, укладений з ТОВ «ЦЕНТРБУД», на проведення будівельних робіт на об?єкті будівництва: «Реконструкція частини адміністративно-технічної будівлі спеціального призначення № 1 (літера А) (без зміни функціонального призначення)»;- договір від 25.08.2020 № 250т, укладений ТОВ «ЦЕНТРБУД» на проведення будівельних робіт на об?єкті будівництва «Реконструкція адміністративно-технічної будівлі спеціального призначення № 2-3 (без зміни функціонального призначення)»;- договір від 05.10.2023 № 446т, укладений з ТОВ «КОНСАЛТИНГ-БУД» на проведення будівельних робіт на об?єкті будівництва: «Реконструкція приміщень підвалу будівлі Держспецзв?язку у м. Києві під приміщення спеціального призначення».
Також під час аудиту було досліджено 17 інших договорів, укладених Департаментом забезпечення Адміністрації Держспецзв`язку на проведення проектних робіт, коригування проектної документації, а також здійснення технічного та авторського нагляду.
За результатами проведення вказаного внутрішнього аудиту 11.10.2024 було складено аудиторський звіт № 17/02-432т, у якому аудиторською групою встановлено та відображено:- завищення вартості виконаних будівельних робіт ТОВ «ЦЕНТРБУД» на загальну суму 8 998 783,16 грн. (прямі витрати), ТОВ «КОНСАЛТИНГ-БУД» на загальну суму 1 036 082,22 грн. (прямі витрати);- не поставлено обладнання на об`єкти будівництва ТОВ «ЦЕНТРБУД» на суму 1 614 737,13 грн. та ТОВ «КОНСАЛТИНГ-БУД» на суму 1 505 024,40 грн. (що є збитками держави); - завищення закупівельних цін порівняно з середньоринковими на обладнання, вироби та матеріали ТОВ «ЦЕНТРБУД» на суму 75 697 185,91 грн., ТОВ «КОНСАЛТИНГ-БУД» на суму 2 063 045,86 грн.
Усього порушень вимог чинного законодавства встановлено на суму 90 914 958,68 грн.
Крім того, у ході аудиту за договорами №150т, №250т, №446т проаналізовано первинні бухгалтерські документи на виконання робіт, а також листи ТОВ «Центрбуд» про залучення субпідрядних організацій ТОВ «Будівельна індустрія кантріінвестбуд», ТОВ «Консалтинг-Буд», а також листи щодо допуску працівників цих товариств на об`єкти будівництва Держспецзв?язку та встановлено, що частина співробітників є засновниками або керівниками суб`єктів господарювання, які постачають ТМЦ за завищеними цінами для підрядника та субпідрядних організацій і використовуються ними у виконанні робіт на замовлення ДЗ Держспецзв?язку (ТОВ «Енергопромсервіс», ТОВ «Паскор», ТОВ «Аларто» та ін.).
За таких обставин, з огляду на встановлені факти фінансових порушень на суму 90 914 958 грн., що можуть бути збитками державі, в діях службових осіб ДЗ Держспецзв`язку та інших невстановлених осіб вбачаються ознаки складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, а саме заволодіння грошовими коштами шляхом зловживання службовими особами своїм службовим становищем, вчинене організованою групою в особливо великому розмірі...
Під час досудового розслідування на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_5 від 28.03.2025 (справа №991/2670/25, провадження 1-кс/991/2б63/25) детективами Національного антикорупційного бюро України проведено обшук квартири за адресою: АДРЕСА_1, яка знаходиться у фактичному володінні ОСОБА_6 та належить на праві власності ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_9 .
За результатами обшуку відшукано та вилучено: мобільний телефон ОСОБА_6 Samsung Galaxy АЗІ, SM-A315F/DS, s/n НОМЕР_1, IMEI НОМЕР_2 .
Встановлено, що мобільний телефон Samsung Galaxy АЗІ, SM-A315F/DS, s/n НОМЕР_1, IMEI НОМЕР_2 використовувався ОСОБА_6 для спілкування з іншими можливими учасниками кримінального правопорушення (зокрема, ОСОБА_10 ), містить документи щодо діяльності ТОВ «Центрбуд». Крім того, виявлено ознаки видалення інформації в меседжерах. Такі обставини є достатніми для розумних підозр вважати, що у вказаному мобільному телефоні містилися відомості про обставини, які входять до предмету доказування та відновлення яких потребує призначення комп`ютерно-технічної експертизи. Відтак вказане майно підлягає арешту, у тому числі з метою проведення його детального огляду та/або подальшого призначення комп`ютерно-технічної експертизи.
Постановою детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_11 від 15.04.2025 майно, зазначене в мотивувальній частині даного клопотання, визнане речовим доказом у кримінальному провадженні».
З огляду на вищенаведене, прокурор у клопотанні визначив метою арешту майна збереження речових доказів, стверджуючи, що «вказаний мобільний телефон може мати значення речових доказів у кримінальному провадженні, тому накладення на нього арешту відповідає встановленим законодавцем у ст. 170 КПК України вимогам щодо завдань та підстав такого арешту, оскільки щодо нього є достатні підстави вважати, що він зберіг на собі сліди вчинення кримінального правопорушення та відповідають критеріям, визначеним у ст. 98, ч. 2 ст. 167 КПК України».
2.2. В судовому засіданні детектив НАБУ ОСОБА_3, яка входить до групи детективів у кримінальному провадженні №52025000000000003 та мала доручення прокурора, підтримала подане клопотання і просила таке задовольнити.
Власник майна чи його представник попри здійснені належним чином судові виклики не прибув в судове засідання, що не перешкоджало судовому розгляду на підставі частини 1 статті 172 КПК.
3. Обґрунтування позиції суду.
3.1. Відповідно до статті 2 КПК, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно із частиною 1 статті 131 КПК, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження, і пунктами 6, 7 частини 2 статті 131 КПК передбачені такі види заходів забезпечення кримінального провадження як тимчасове вилучення майна і арешт майна.
Частиною 3 статті 132 КПК визначено, що застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.
3.2. Відповідно до частини 1 статті 170 КПК, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Згідно з частиною 2 статті 170 КПК, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Частиною 3 статті 170 КПК визначено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини 2 цієї статті (тобто арешту майна з метою збереження речових доказів), арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього кодексу. Арешт на комп`ютерні системи чи їх частини накладається лише у випадках, якщо вони отримані внаслідок вчинення кримінального правопорушення або є засобом чи знаряддям його вчинення, або зберегли на собі сліди кримінального правопорушення, або у випадках, передбачених пунктами 2, 3, 4 частини 2 цієї статті, або якщо їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, а також якщо доступ до комп`ютерних систем чи їх частин обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту. Арешт може бути накладений і на майно, на яке раніше накладено арешт відповідно до інших актів законодавства. У такому разі виконанню підлягає ухвала слідчого судді, суду про накладення арешту на майно відповідно до правил цього кодексу.
Згідно з частиною 10 статті 170 КПК, арешт може бути накладений у встановленому цим кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Відповідно до частини 11 статті 170 КПК, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Частиною 1 статті 173 КПК визначено, що слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
Згідно з частиною 2 статті 173 КПК, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини 2 статті 170 цього кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини 2 статті 170 цього кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини 2 статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Відповідно до частини 4 статті 173 КПК, у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб. Обмеження права власності на речові докази не буде свавільним та відповідатиме засаді законності із дотриманням справедливого балансу між вимогами суспільного інтересу у вигляді досягнення завдань кримінального провадження та вимогами захисту права власності особи лише у разі, якщо досягнення мети збереження речового доказу неможливо у інший спосіб, окрім як застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна.
Відповідно до статті 1 Протоколу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися, зокрема, на умовах, передбачених законом. При цьому обмеження права власності має переслідувати законну мету за допомогою засобів, які є пропорційними меті (наприклад, рішення ЄСПЛ у справі «Беєлер проти Італії» від 05.01.2000, заява № 33202/96). При цьому будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечувати «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи (рішення ЄСПЛ у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства» від 21.02.1986, заява № 8793/79).
3.3. Окрім того, частинами 1, 2 статті 167 КПК визначено, що тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині 2 цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом. Тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом; 4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
Відповідно до частини 2 статті 168 КПК, тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду. Тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп`ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку для вивчення фізичних властивостей, які мають значення для кримінального провадження, здійснюється лише у разі, якщо вони безпосередньо зазначені в ухвалі суду. Забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп`ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об`єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту. У разі необхідності слідчий чи прокурор виготовляє за допомогою технічних, програмно-технічних засобів, апаратно-програмних комплексів копії інформації, що міститься в інформаційних (автоматизованих) системах, електронних комунікаційних системах, інформаційно-комунікаційних системах, комп`ютерних системах, їх невід`ємних частинах. Копіювання такої інформації здійснюється із залученням спеціаліста. На вимогу володільця особа, яка здійснює тимчасове вилучення комп`ютерних систем або їх частин, залишає йому копії інформації з таких комп`ютерних систем або їх частин (за наявності технічної можливості здійснення копіювання) з використанням матеріальних носіїв володільця комп`ютерних систем або їх частин. Копії інформації з комп`ютерних систем або їх частин, які вилучаються, виготовляються з використанням технічних засобів, програмно-технічних засобів, апаратно-програмних комплексів володільця із залученням спеціаліста. Дія абзацу п`ятого цієї частини не поширюється на випадки, якщо обіг інформації заборонено законом. Дія абзацу п`ятого цієї частини поширюється на інформацію з обмеженим доступом у частині, що не суперечить встановленому законодавством порядку обігу та захисту такої інформації.
Частиною 5 статті 171 КПК визначено, що клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено. У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено
Частиною 6 статті 173 КПК передбачено, що ухвалу про арешт тимчасово вилученого майна слідчий суддя, суд постановляє не пізніше сімдесяти двох годин із дня находження до суду клопотання, інакше таке майно повертається особі, у якої його було вилучено.
3.4. Відповідно до статті 98 КПК, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині 1 цієї статті.
3.5. Описані у клопотанні детектива обставини в сукупності з доданими матеріалами свідчать про таке:
28.03.2025 ухвалою слідчого судді ВАКС ОСОБА_5 у справі №991/2670/25 у кримінальному провадженні №52025000000000003 від 03.01.2025 надано дозвіл на проведення обшуку обшук квартири за адресою: АДРЕСА_1, яка знаходиться у фактичному володінні ОСОБА_6 та належить на праві власності ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_9 .
15.04.2025 детективами НАБУ проведено обшук такої квартири, про що складено відповідний протокол, внаслідок чого виявлено та вилучено: мобільний телефон. Samsung Galaxy А31, SM-A315F/DS, s/n НОМЕР_1, IMEI НОМЕР_2 .
15.04.2025 постановою детектива вилучене під час обшуку майно визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №52025000000000003 від 03.01.2025 відповідно до статті 98 КПК, оскільки «У ході проведення обшуку встановлено, що мобільний телефон Samsung Galaxy A31, SM-A315F/DS, s/n НОМЕР_1, IMEI НОМЕР_2 використовувався ОСОБА_6 для спілкування з іншими можливими учасниками кримінального правопорушення (зокрема, ОСОБА_10 ) та містить документи щодо діяльності ТОВ «Центрбуд». Вказані відомості можуть бути використані як доказ фактів чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. Відтак вилучене майно має безпосереднє відношення до фактичних обставин, які досліджуються у ході досудового розслідування».
16.04.2025 (тобто в межах строку, визначеного частиною 5 статті 171 КПК) клопотання про арешт майна скеровано поштовим відправленням №0304900153049 через оператора поштового зв`язку «Укрпошта» (код ЄДРПОУ 21560045), включеного до Єдиного державного реєстру операторів поштового зв`язку, який ведеться Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв`язку, на підставі Законів України від 16.12.2021 №1971-IX і від 03.11.2022 №2722-IX.
17.04.2025 до ВАКС надійшло зазначене клопотання, після чого таке розподілено слідчому судді.
3.6. Дослідивши клопотання з доданими матеріалами, слідчий суддя вважає, що детективом належним чином обґрунтована наявність у вилученому під час обшуків майні відомостей, які можуть бути використані як докази фактів чи обставин, які встановлюються під час кримінального провадження, що дає підстави вважати це майно належним до речових доказів, водночас вірогідною є необхідність проведення відповідних експертних досліджень, пов`язаних з подоланням систем логічного захисту, й тому наявна належна правова підстава арешту зазначеного майна.
Належить зазначити, що КПК не вимагає для накладення арешту на майно, яке відповідає критеріям речових доказів, наявності обґрунтованої підозри, тобто таке майно дозволяється вилучати та арештовувати незалежно від статусу його власника та місця відшукання, оскільки в іншому випадку не буде досягнута мета застосування такого заходу, а саме запобігання можливості протиправного відчуження, знищення, приховання цього майна.
Щодо питання доцільності, розумності та пропорційності обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідків арешту майна для його власника та володільця, слідчий суддя зазначає, що такі критерії є суб`єктивними оціночними поняттями, проте в цьому випадку таке обмеження не є свавільним та відповідає вимогам законності із дотриманням справедливого балансу між суспільним інтересом та захистом права власності особи, при цьому враховуючи, що досягнення мети кримінального провадження неможливо у інший спосіб, окрім як застосуванням арешту майна як заходу його забезпечення.
Окрім того, в цьому випадку належить обмежити права власності в частині користування, розпорядження майном та його відчуження з метою запобігання його зміні чи знищенню, оскільки право користування визначає можливість добування корисних властивостей речей для задоволення потреб власника чи інших осіб, розпорядження майном - це можливість його власника визначати долю такого майна, що зокрема полягає в можливості зміни фізичної сутності майна аж до його повного знищення або шляхом відмови від права на майно, а право відчуження полягає у можливості переходу прав власності від однієї особи до іншої.
Керуючись статтями 131, 132, 170-174, 369-372, 532 КПК, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Задовольнити клопотання.
2. Накласти арешт шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування майном, що належить ОСОБА_6, вилучене 15.04.2025 за результатами обшуку квартири за адресою: АДРЕСА_1, а саме:
- мобільний телефон Samsung Galaxy А31, SM-A315F/DS, s/n НОМЕР_1, IMEI НОМЕР_2 .
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`яти днів з дня її оголошення або отримання її копії (якщо ухвала постановлена без виклику осіб) шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Ухвала про накладення арешту виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень. Оскарження такої ухвали в апеляційному порядку зупиняє набрання нею законної сили, проте не зупиняє її виконання.
Повний текст ухвали оголошений 28.04.2025.
Слідчий суддя ОСОБА_1 ___________