- Presiding judge (HACC): Zadorozhna L.I.
Справа № 991/1081/19
Провадження № 1-кп/991/122/19
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 квітня 2025 року м. Київ
Вищий антикорупційний суд колегією суддів в складі:
головуючої - судді ОСОБА_1,
суддів - ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
обвинуваченого ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції з Червоноградського міського суду Львівської області),
захисника - адвоката ОСОБА_7 (в режимі відеоконференції з власних технічних засобів),
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання обвинуваченого ОСОБА_6 про зупинення судового провадження в порядку ст. 335 КПК України в об`єднаному кримінальному провадженні № 42018000000003042 від 05 грудня 2018 року та № 52019000000001072 від 02 грудня 2019 року щодо ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився в с. Шандровець Турківського району Львівської області, що проживає за адресою: АДРЕСА_1, який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 368 КК України,
установив:
І. Історія кримінального провадження
23.10.2019 до Вищого антикорупційного суду надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 42018000000003042 від 05.12.2018 стосовно ОСОБА_6, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
Ухвалою суду від 13.05.2020 у кримінальному провадженні № 42018000000003042 від 05.12.2018 призначено судовий розгляд на 21.05.2020.
16.06.2020 до суду надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 52019000000001072 від 02.12.2019 стосовно ОСОБА_6, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
02.07.2020 ухвалою суду у справі № 991/4898/20 матеріали кримінального провадження № 52019000000001072 від 02.12.2019 відносно ОСОБА_6, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України (справа № 991/4898/20, провадження № 1-кп/991/50/20), об`єднано з кримінальним провадженням № 42018000000003042 від 05.12.2018 відносно ОСОБА_6, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України (справа № 991/1081/19, провадження № 1-кп/991/122/19). Об`єднаному кримінальному провадженню присвоєно єдиний унікальний номер - № 991/1081/19, провадження № 1-кп/991/122/19.
Ухвалою суду від 29.09.2020 у кримінальному провадженні № 52019000000001072 від 02.12.2019 призначено судовий розгляд в об`єднаному кримінальному провадженні № 991/1081/19, провадження № 1-кп/991/122/19.
ІІ. Зміст та доводи клопотання обвинуваченого
25.04.2025 від обвинуваченого ОСОБА_6 надійшло клопотання про зупинення судового провадження в порядку ст. 335 КПК України (Вх. 18373/25). Клопотання обґрунтовано тим, що обвинувачений ОСОБА_6 призваний на військову службу ІНФОРМАЦІЯ_2 за призовом під час мобілізації, на особливий період, на посаду водія - стрільця 3 відділення охорони 3 взводу охорони 3 роти охорони 5 батальйону охорони військової частини НОМЕР_1 (ВОС - 790037Т/915). З 10.03.2025 він зарахований до списків особового складу військової частини НОМЕР_1, приступив до виконання службових обов`язків, а з 31.03.2025 включений до списків особового складу, які будуть проходити базову загальну військову підготовку у навчальному центрі військової частини.
Додатково обвинувачений зазначив, що з 11.03.2025 по 20.03.2025 перебував на стаціонарному лікуванні в урологічному відділенні КНП «Нововолинська центральна міська лікарня», а з 10.04.2025 по 22.04.2025 перебував на стаціонарному лікуванні в інфекційному відділенні КНП «Нововолинська центральна міська лікарня», що підтверджується медичними документами.
ОСОБА_6 посилається на вимоги статті 335 КПК України, судову практику Верховного суду та Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду і зазначає, що ця законодавча норма встановлює безумовну та безальтернативну підставу для зупинення судового провадження у зв`язку з проходженням обвинуваченим військової служби за призовом під час мобілізації до звільнення з військової служби.
Вважає, що суд зобов`язаний враховувати засади рівності перед законом і судом, право на захист, змагальність сторін, свободи в поданні доказів та доведенні їхньої переконливості, які є загальними засадами кримінального провадження, забезпечення реалізації яких є процесуальним обов`язком суду.
З урахуванням вимог ст. 20, 22 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, право обвинуваченого на безпосередню участь у кримінальному провадженні, зокрема на доведення власної позиції в суді, є складовою справедливого судового розгляду.
Право на судовий захист не може бути обмежено навіть в умовах воєнного або надзвичайного стану, що закріплено у ст. 64 Конституції України. Норми КПК України не надають суду повноважень зобов`язувати обвинуваченого до участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції з найближчого суду, за допомогою власних технічних засобів всупереч його волі, адже це суперечить засадам кримінального провадження, зокрема праву обвинуваченого на вільну реалізацію захисту.
Вимоги ч. 1 ст. 335 КПК України не надають суду права враховувати як підставу для відмови в зупиненні провадження висновки будь-яких органів (зокрема, Військової служби правопорядку) щодо характеру проходження військової служби, функціональних обов`язків військовослужбовця чи висновки командира військової частини про наявність вільного від служби часу для участі у судовому засіданні.
Отже, через проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1 та направлення для базової загальної військової підготовки обвинувачений ОСОБА_6 не може реалізувати своє право особисто надати суду показання щодо пред`явленого обвинувачення (безпосередньо в суді).
Зокрема, обвинувачений не має змоги повноцінно готуватися до судових засідань і використовувати всі передбачені права з урахуванням загальних засад кримінального провадження, передбачених КПК України, тому наявні всі підстави для зупинення судового провадження до звільнення обвинуваченого з військової служби.
З огляду на викладене, обвинувачений ОСОБА_6 просив зупинити судове провадження у кримінальній справі № 991/1081/19, до звільнення його з військової служби.
ІІІ. Позиції учасників кримінального провадження
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 підтримав своє клопотання, зазначив, що добровільно мобілізувався для проходження військової служби. Раніше він не міг мобілізуватися через стан здоров`я, але, бажаючи зробити внесок у захист держави, добровільно вступив до війська. З огляду на проходження військової служби, постійні навчання (теоретичні та практичні), у нього взагалі відсутній вільний час. Отже, він не має можливості підготуватися до судового засідання для його допиту як обвинуваченого, як і особисто прибути до суду.
Захисник ОСОБА_7 підтримав подане клопотання обвинуваченого, зазначивши, що для зупинення провадження наявні обґрунтовані підстави. Пояснив, що обвинувачений мобілізований у законному порядку, а право на відстрочку є правом, а не обов`язком особи. Окрім цього, обвинувачений ОСОБА_6 пояснював, що з 2022 року (початку повномасштабного вторгнення) він неодноразово з`являвся до ТЦК. Стаття 335 КПК України є імперативною нормою, яка не має диспозитивного характеру, а факт мобілізації підтверджений належними доказами. Адвокат вважає, що відсутні обставини, які виключають зупинення кримінального провадження у зв`язку з проходженням військової служби. Особливості несення військової служби (переміщення до різних областей України) обмежують реалізацію законних прав обвинуваченого. На його думку, необхідно враховувати принцип рівності сторін, щоб сторона захисту могла належним чином реалізовувати свої права. Примусова участь обвинуваченого у судовому процесі порушує його право на вільний захист від пред`явленого обвинувачення.
Прокурор ОСОБА_5 заперечив щодо задоволення клопотання обвинуваченого про зупинення провадження. Зазначив, що кримінальне провадження триває з листопада 2019 року (щодо першого кримінального правопорушення) і законодавець визначає пріоритетність досягнення цілей кримінального провадження, зокрема здійснення судового розгляду в розумний строк. На думку прокурора, враховуючи обставини мобілізації обвинуваченого, який, імовірно, штучно створив умови для зупинення провадження на етапі завершення судового розгляду та переходу до стадії допиту обвинуваченого, такі дії обвинуваченого можуть свідчити про намагання ухилитися від кримінальної відповідальності. Прокурор вважає надуманими доводи обвинуваченого про неможливість участі в судових засіданнях за допомогою відеоконференції, оскільки вони не узгоджуються з його попередньою процесуальною поведінкою. Раніше обвинуваченому нічого не заважало брати участь у судових засіданнях у режимі відеоконференції. Для зупинення провадження необхідні обґрунтовані доводи про неможливість участі обвинуваченого в судовому розгляді. Вказав, що деякі військові частини забезпечують доставку обвинуваченого для безпосередньої участі у судових засіданнях у Вищому антикорупційному суді.
IV. Встановлені обставини, мотиви та оцінка суду
Положення ст. 22 Конституції України передбачають, що права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону (ст. 65 Конституції України).
В умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень. Не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені статтями 24, 25, 27, 28, 29, 40, 47, 51, 52, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63 цієї Конституції (ст. 64 Конституції України).
У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2402-ІХ, в Україні введено воєнний стан з 24.02.2022 строком на 30 діб, який в подальшому був неодноразово продовжений, та діє на теперішній час.
Воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень (ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану»).
За рішенням Ради національної безпеки і оборони України, введеним у дію в установленому порядку указом Президента України, утворені відповідно до законів України військові формування залучаються разом із правоохоронними органами до вирішення завдань, пов`язаних із запровадженням і здійсненням заходів правового режиму воєнного стану, згідно з їх призначенням та специфікою діяльності (ст. 16 Закону України «Про правовий режим воєнного стану»).
Відповідно до ч. 1 ст. 335 КПК України у разі якщо обвинувачений ухилився від явки до суду або захворів на психічну чи іншу тяжку тривалу хворобу, яка виключає його участь у судовому провадженні, або був призваний для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, суд зупиняє судове провадження стосовно такого обвинуваченого до його розшуку, видужання або звільнення з військової служби і продовжує судове провадження стосовно інших обвинувачених, якщо воно здійснюється щодо декількох осіб (ч. 1 ст. 335 із змінами, внесеними згідно із Законом № 767-VII від 23.02.2014, в редакції Закону № 2201-IX від 14.04.2022).
Із змісту пояснювальної записки до проєкту Закону «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо удосконалення порядку здійснення кримінального провадження в умовах воєнного, надзвичайного стану» № 2201-IX від 14.04.2022 вбачається, що цей Закон спрямований на удосконалення порядку здійснення кримінального провадження в умовах введення в Україні або окремих її місцевостях воєнного, надзвичайного стану. Прийняття відповідного проєкту Закону підвищить ефективність і забезпечить своєчасність здійснення кримінального провадження в умовах введення в Україні або окремих її місцевостях воєнного, надзвичайного стану, а також посилить кримінальні процесуальні гарантії виконання завдань кримінального провадження.
Зупинення провадження по справі - це врегульована законом і оформлена ухвалою суду тимчасова перерва в провадженні у справі, викликана наявністю однієї з передбачених в законі обставин, які заважають здійснювати її розгляд (ухвала Великої Палати Верховного Суду від 20.05.2021 у справі №11-398сап20).
Згідно з ч. 1 ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення (п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).
Положення ч. 1 ст. 318 КПК України регламентують, що судовий розгляд має бути проведений і завершений протягом розумного строку. Розумними вважаються строки, що є об`єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень (ч. 1 ст. 28 КПК України).
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 28 КПК України на суд покладається обов`язок забезпечити проведення судового провадження у розумні строки, а обвинувачений має право брати участь у проведенні процесуальних дій та зобов`язаний прибути за викликом до суду (ч. 3 та 7 ст. 42 КПК України).
Європейський Суд з прав людини неодноразово повторював значення гарантій розумного строку щодо кримінального провадження, згідно з якими: обвинувачений, якщо не скоював карного діяння, повинен мати можливість виправдати себе без зволікань, тоді як обвинувачений, вина якого доведена, не повинен піддаватися додатковому покаранню у формі надмірних зволікань з розглядом його справи, що може мати негативні наслідки для його інших прав, гарантованих конвенцією. Так, обвинувачений у кримінальній справі повинен мати право розраховувати на здійснення провадження в його справі з особливою ретельністю і що положення ст. 6 Конвенції покликані не допускати в кримінальних справах надто тривалого перебування обвинувачуваної особи в стані невизначеності щодо своєї долі (рішення ЄСПЛ у справі «Вемхофф проти Німеччини»/Wemhoff v. Federal Republic of Germany від 27.06.1968, заява №2122/64; рішення ЄСПЛ у справі «Стогмюллер проти Австрії»/ Stogmuller v. Austria від 10.11.1969, заява №1602/62; рішення ЄСПЛ у справі «H. проти Франції»/H. v. France від 24.10.1989, заява №10073/82; рішення ЄСПЛ у справі «Іванов проти України» від 07.12.2006, заява №15007/02).
На переконання Суду, норми ст. 335 КПК України встановлюють, що для зупинення кримінального провадження у зв`язку з призовом обвинуваченого на військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період, слід установити, чи перешкоджають ці об`єктивні обставини брати участь ОСОБА_6 у судових засіданнях.
Із матеріалів кримінального провадження Суд встановив такі факти та обставини:
- 23.10.2019 до суду надійшли матеріали кримінального провадження № 42018000000003042, а 16.06.2020 надійшли матеріали кримінального провадження № 52019000000001072 за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368 КК України. Ухвалою суду від 29.09.2020 призначено судовий розгляд в об`єднаному кримінальному провадженні (справа № 991/1081/19);
- 03.01.2025 у судовому засіданні судом було допитано свідка захисту, наголошено на переході до стадії допиту обвинуваченого та було запропоновано ОСОБА_6 прибути безпосередньо до Вищого антикорупційного суду для надання показань;
- у період з 07.01.2025 по 28.02.2025 неодноразово відкладались судові засідання (призначені на 07.01.2025, 21.01.2025, 31.01.2025, 03.02.2025, 07.02.2025, 28.02.2025), на підставі клопотань захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_7, у зв`язку з перебуванням обвинуваченого ОСОБА_6 на лікуванні в КНП «Турківська центральна міська лікарня»;
- ухвалою суду від 28.02.2025 задоволено частково клопотання прокурора ОСОБА_5 про накладення грошового стягнення та застосування приводу до обвинуваченого ОСОБА_6, накладено на обвинуваченого ОСОБА_6, грошове стягнення за неприбуття без поважних причин за викликом у судове засідання, призначене на 28.02.2025, та за неповідомлення про причини свого неприбуття - у розмірі 2 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (6 056 грн);
- відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_8 від 10.03.2025 № 69, ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_3 призвано на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на посаду водія-стрільця 3 відділення охорони 3 взводу охорони 3 роти охорони 5 батальйону охорони військової частини НОМЕР_1, ВОС - 790037Т/915;
- 11.03.2025 захисником ОСОБА_7 направлено клопотання про відкладення судового розгляду, у зв`язку з проходженням військової служби за призовом під час мобілізації у військовій частині НОМЕР_1 та одночасним перебуванням обвинуваченого ОСОБА_6 на стаціонарному лікуванні у КНП «Нововолинська центральна міська лікарня»;
- 17.03.2025 захисником ОСОБА_7 направлено чергове клопотання про відкладення розгляду, у зв`язку з продовженням перебування обвинуваченого ОСОБА_6 на стаціонарному лікуванні з 11.03.2025 по 17.03.2025, що підтверджується довідкою КНП «Нововолинська центральна міська лікарня» № 423 від 17.03.2025;
- 18.03.2025 суд звернувся із запитом до ІНФОРМАЦІЯ_4 для з`ясування відомостей щодо можливості прибуття ОСОБА_6 у судові засідання, зокрема: чи дійсно ОСОБА_6 призваний для проходження військової служби, та у якому населеному пункті він її проходить на даний час (1); чи має можливість ОСОБА_6, з урахуванням умов проходження військової служби, брати участь у судових засіданнях Вищого антикорупційного суду в приміщенні суду, в дистанційному режимі з приміщення суду, який знаходиться в місці дислокації військової частини, у якій він проходить військову службу або найближчому до цього місця суді або в дистанційному режимі з військової частини, з використанням власних технічних засобів з використанням електронно-цифрового підпису (2);
- 28.03.2025 до суду надійшла відповідь від т.в.о. командира військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_9, у якій зазначено, що відповідно до наказу № 69 від 10.03.2025 ОСОБА_6 призвано на військову службу під час мобілізації, на особливий період. З 10.03.2025 ОСОБА_6 зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 і він вважається таким, що приступив до виконання службових обов`язків. На даний час ОСОБА_6 перебуває в розташуванні одного з підрозділів військової частини НОМЕР_1 та виконує обов`язки, покладені на нього військовою службою. Починаючи з 31.03.2025, ОСОБА_6 включений до списків особового складу, які проходитимуть базову загальну військову підготовку у навчальному центрі військової частини. Наразі військовою частиною надається можливість ОСОБА_6, з урахуванням умов його військової служби, брати участь у судових засіданнях Вищого антикорупційного суду дистанційно з місця розташування військової частини з використанням технічних засобів;
- 07.04.2025 до суду надійшов лист від т.в.о. командира військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_8, яким повідомлено, що відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 02.04.2025 № 557 «Про проведення базової загально-військової підготовки у військовій частині НОМЕР_1 » ОСОБА_6 включений до списків навчальної роти військової частини та проходить навчання на навчальній матеріально-технічній базі, яка розташована в Рівненській області. З метою проведення судових засідань в дистанційному режимі з приміщення суду, військова частина готова забезпечити явку ОСОБА_6 до найближчого суду від місця його дислокації;
- 14.04.2025 до суду надійшов лист від т.в.о. командира військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_10, яким повідомлено, що ОСОБА_6, починаючи з 10.04.2025 по теперішній час (14.04.2025), перебуває на стаціонарному лікуванні в інфекційному відділенні КНП «Нововолинська центральна міська лікарня» № 4, відтак у військової частини відсутня можливість забезпечити явку ОСОБА_6 у судове засідання, що призначене 15.04.2025;
- 15.04.2025 від ОСОБА_6 надійшло клопотання про відкладення судового засідання, у зв`язку з його перебуванням на стаціонарному лікуванні в інфекційному відділенні КНП «Нововолинська центральна міська лікарня»;
- 21.04.2025 до суду надійшов лист від т.в.о. командира військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_8, яким повідомлено, що ОСОБА_6, починаючи з 10.04.2025 по теперішній час (21.04.2025) перебуває на стаціонарному лікуванні в інфекційному відділенні КНП «Нововолинська центральна міська лікарня» № 4, відтак у військової частини відсутня можливість забезпечити явку ОСОБА_6 у судове засідання, що призначене 22.04.2025;
- 22.04.2025 від ОСОБА_6 надійшло клопотання про відкладення судового засідання, у зв`язку з його перебуванням на стаціонарному лікуванні в інфекційному відділенні КНП «Нововолинська центральна міська лікарня».
Отже, у період з 07.01.2025 по 25.04.2025 обвинувачений ОСОБА_6 брав участь у судових засіданнях лише двічі, 01.04.2025 та 25.04.2025, у режимі відеоконференції з Червоноградського міського суду Львівської області (при цьому, судові засідання були призначені також на 07.01.2025, 21.01.2025, 31.01.2025, 03.02.2025, 07.02.2025, 28.02.2025, 11.03.2025, 17.03.2025, 15.04.2025, 22.04.2025).
Суд враховує, що кримінальне провадження перебуває в суді з 2019 року (тобто, більше 5 років), за цей час досліджено матеріали, які надані сторонами кримінального провадження, допитано свідків, як з боку обвинувачення, так і з боку захисту. Коли, за встановленим порядком дослідження доказів, суд мав перейти до допиту обвинуваченого, обвинувачений ОСОБА_6 в судові засідання не з`являвся, оскільки проходив амбулаторне та стаціонарне лікування, а 10.03.2025 добровільно мобілізувався на військову службу, маючи право на звільнення від військової служби під час дії воєнного стану у зв`язку з перебуванням на посаді судді (пп. «з» п. 3 ч. 5 ст. 26 Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу»).
Окрім цього, у відповідь на запити суду службові особи військової частини НОМЕР_1 повідомили, що у військової частини існує можливість забезпечувати явку обвинуваченого ОСОБА_6 у судові засідання в режимі відеоконференції з найближчого суду до місця дислокації обвинуваченого.
З огляду на викладене, Суд дійшов висновку про відсутність обставин, які би об`єктивно перешкоджали обвинуваченому ОСОБА_6 брати участь у призначених судових засіданнях, відтак у задоволенні клопотання обвинуваченого про зупинення судового провадження слід відмовити.
Також, обвинувачений ОСОБА_6 у своєму клопотанні посилався на те, що право на судовий захист не обмежується за умов воєнного стану. Норми законодавства не дають суду повноважень примушувати обвинуваченого до участі у відеоконференціях проти його волі, оскільки це суперечить принципу вільного захисту. Відповідно до ч. 1 ст. 335 КПК України, суд не може враховувати висновки Військової служби правопорядку чи командира військової частини про можливість участі обвинуваченого в режимі відеоконференції.
За змістом ч. 1 ст. 336 КПК України, суд має право забезпечити участь обвинуваченого у відеоконференції, у разі неможливості безпосередньої його участі в судовому провадженні з інших поважних причин, необхідності вжиття таких заходів для забезпечення оперативності судового провадження та під час введеного воєнного стану. Суд ухвалює рішення про здійснення дистанційного судового провадження за власною ініціативою або за клопотанням сторони чи інших учасників кримінального провадження. У разі якщо сторона кримінального провадження заперечує проти здійснення дистанційного судового провадження, суд може ухвалити рішення про його здійснення лише вмотивованою ухвалою, обґрунтувавши в ній прийняте рішення. Суд не має права прийняти рішення про здійснення дистанційного судового провадження, в якому поза межами приміщення суду перебуває обвинувачений, якщо він проти цього заперечує, крім випадків здійснення дистанційного судового провадження в умовах воєнного стану (ч. 2 ст. 336 КПК України).
Із змісту ухвали від 24.04.2025 вбачається, що колегією суддів належним чином обґрунтовано рішення про здійснення дистанційного судового провадження та проведення судових засідань (призначених на 25.04.2025, 29.04.2025, 12.05.2025, 20.05.2025, 10.06.2025) за участю обвинуваченого ОСОБА_6 в режимі відеоконференції з Червоноградським міським судом Львівської області. Суд ухвалив це рішення за власною ініціативою, з огляду на: неможливість безпосередньої участі обвинуваченого ОСОБА_6 в судовому провадженні у зв`язку з його мобілізацією; розташування військової частини, де проходить службу обвинувачений; наявну технічну можливість забезпечити його участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції; дію воєнного стану. Положення ч. 2 ст. 336 КПК України дозволяють суду ухвалити рішення про дистанційне судове провадження, навіть якщо обвинувачений заперечує, в умовах воєнного стану.
Посилання обвинуваченого ОСОБА_6 на неможливість примусу до участі у відеоконференціях проти його волі є необґрунтованим, оскільки організація судового засідання в режимі відеоконференції спрямована на забезпечення реалізації права на захист, а не на його обмеження. При цьому суд враховує необхідність дотримання розумних строків судового розгляду та наявність технічних засобів для участі обвинуваченого в судових засіданнях. У свою чергу, військова частина НОМЕР_1 підтвердила технічну можливість організації відеоконференцій для участі ОСОБА_6 у судових засіданнях, що усуває перешкоди, пов`язані з його військовою службою.
Керуючись ст. 28, 335, 372, 376 КПК України, суд
постановив:
Відмовити у задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_6 про зупинення судового провадження в порядку ст. 335 КПК України.
Ухвала окремому оскарженню не підлягає. Заперечення щодо ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.
Головуюча: ОСОБА_1
Судді: ОСОБА_3
ОСОБА_2