- Presiding judge (HACC): Voronko V.D.
Справа № 991/11879/24
Провадження 1-кс/991/11947/24
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 квітня 2025 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, детектива ОСОБА_3, захисника ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу адвоката ОСОБА_5, в інтересах підозрюваного ОСОБА_6, на повідомлення про підозру у кримінальному провадженні №42022100000000478 від 14.09.2022,
ВСТАНОВИВ:
До Вищого антикорупційного суду надійшла вищевказана скарга адвоката ОСОБА_5, в інтересах ОСОБА_6, у якій адвокат просив скасувати повідомлення про підозру від 26.07.2024 у кримінальному провадженні №42022100000000478 від 14.09.2022 відносно ОСОБА_6 за ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 364 КК України.
У судових засіданнях та неодноразових доповненнях до скарги, захисники ОСОБА_4, та ОСОБА_7, підозрюваний ОСОБА_6 скаргу на повідомлення про підозру підтримали в повному обсязі та просили задовольнити
з викладених в ній підстав.
Детектив ОСОБА_3 у судових засіданнях проти задоволення скарги заперечував, просив відмовити в задоволенні скарги, оскільки відсутні підстави для скасування повідомлення про підозру ОСОБА_6 від 26.07.2024.
Заслухавши позиції учасників, дослідивши скаргу з доданими до неї матеріалами, інші матеріали, надані учасниками під час розгляду, слідчий суддя приходить до таких висновків.
Із матеріалів, наданих сторонами, слідчий суддя встановив, що детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42022100000000478.
26.07.2024 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 364 КК України.
Таким чином, ОСОБА_6 органом досудового розслідування, підозрюється у організації зловживання службовим становищем, тобто умисного, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для юридичної особи використання службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, якщо воно завдало тяжкі наслідки охоронюваним законом державним інтересам.
На думку захисників повідомлення про підозру ОСОБА_6 від 26.07.2024 є незаконним та таким, що підлягає скасуванню.
Із скаргою в порядку п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України захисник ОСОБА_5 звернувся до суду 14.10.2024.
На момент звернення до суду із скаргою та на момент її розгляду кримінальне провадження не закрите, обвинувальний акт до суду не передано. Отже, скаргу подано після спливу двох місяців, що відповідає вимогам, встановленим п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України.
Поряд з цим слід зазначити, що повідомлення особі про підозру здійснюється лише у випадку наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні конкретного кримінального правопорушення.
Водночас КПК України не містить положень, якими б були визначені підстави для скасування повідомлення про підозру.
З огляду на вищенаведені норми при розгляді скарги на повідомлення про підозру перевірці підлягають: існування визначених підстав для повідомлення особі про підозру; дотримання вимог КПК України щодо оформлення повідомлення про підозру; дотримання вимог щодо строків та порядку вручення повідомлення про підозру.
Водночас, відповідно до ч. 3 ст. 26 КПК України слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень цим Кодексом.
Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Питання повідомлення особі про підозру врегульоване нормами глави 22 КПК України.
Стандарт «достатніх підстав (доказів) для підозри» є нижчим ніж стандарт «обґрунтованої підозри». Для цілей повідомлення особі про підозру він передбачає наявність доказів, які лише об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним кримінальним правопорушенням (демонструють причетність до його вчинення) і вони є достатніми, щоб виправдати подальше розслідування для висунення обвинувачення або спростування такої підозри.
На стадії досудового розслідування слідчий суддя може, враховуючи визначення поняття «обґрунтована підозра» як існування фактів або інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, оцінити лише достатність зібраних доказів для підозри певної особи у вчиненні кримінального правопорушення, не вдаючись до їх оцінки як допустимих.
Таким чином визначальним, під час перевірки обґрунтованості підозри є причетність особи до вчинення злочину, яке є похідним від встановлення факту вчинення тих діянь, які підпадають під кваліфікацію кримінальних правопорушень, передбачених КК України.
У зв`язку із цим, слідчий суддя під час розгляду скарги вирішує питання про доведеність тих обставин, на які посилається сторона захисту у скарзі, та чи можуть бути такі обставини підставою для висновку про недостатність доказів для повідомлення про підозру ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 364 КК України.
За змістом повідомлення про підозру, ОСОБА_6, який обіймав посаду позаштатного радника Міністра енергетики України, разом з ОСОБА_8, який контролював діяльність ТОВ «Інтербіс», організували вчинення зловживання службовим становищем директором ДП «Укрвугілля» ОСОБА_9, що полягало в такому: ОСОБА_9 у серпні 2022 року в умовах дефіциту вугілля та необхідності виконання ДП «Укрвугілля» урядової програми щодо забезпечення за виділені державою кошти вугіллям виробників електроенергії, замість поставки вугілля виробнику електроенергії ПАТ «Центренерго» (Трипільській ТЕС) забезпечив поставку ДП «Укрвугілля» вугілля на користь приватної компанії-посередника - ТОВ «Інтербіс», що призвело до недоотримання Трипільською ТЕС всієї кількості запланованого обсягу вугілля у серпні і у жовтні та цей же обсяг вугілля (12,53 тис. т) був викуплений ПАТ «Центренерго» за вищою ціною на понад 11 млн грн.
За таких обставин, як стверджує слідство, у вищезазначених умисних протиправних діях директора ДП «Укрвугілля» ОСОБА_9 вбачаються ознаки зловживання службовим становищем - умисного, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для іншої юридичної особи використання службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом державним інтересам, тобто ознаки кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, а в діях ОСОБА_8 та ОСОБА_6 вбачаються ознаки організації вчинення вищезазначеного кримінального правопорушення, тобто ознаки злочину, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 364 КК України.
За доводами захисників, сторона обвинувачення не встановила та не довела наявність в діях ОСОБА_6 складу злочину, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 364 КК України.
Водночас, стороною захисту не оскаржуються наведені у повідомлені про підозру фактичні обставини події, що мали місце у липні-серпні 2022 року, а саме: здійснення поставки у липні-серпні 2022 року державним підприємством «Укрвугілля» на користь ТОВ «Інтербіс» понад 23 тис т вугілля газової марки Г(Г2)/ГЖ 0-100 за ціною 3500 грн/т; наявність в цей період заборгованості у ТОВ «Інтербіс» перед ДП «Укрвугілля»; наявність комунікації між учасниками на предмет поставки у цей період ДП «Укрвугілля» зазначеного обсягу вугілля на користь ТОВ «Інтербіс»; факт ненакопичення на Трипільській ТЕС вугілля газової марки в межах обсягах, передбачених Графіком накопичення вугілля; участь ОСОБА_6 у розробці Положення № 838 та у здійсненні контролю за його виконанням, отриманні інформації про обсяги відвантаження вугілля ДП «Укрвугілля»; здійснення ОСОБА_8 контролю за діяльністю ТОВ «Інтербіс» на час подій.
Натомість, захист заперечує наявність причинно-наслідкового зв`язку між подією поставки ДП «Укрвугілля» вугілля на користь ТОВ «Інтербіс» та неотриманням у цей період 12,5 тис. тонн вугілля газової марки Трипільською ТЕС ПАТ «Центренерго» та відповідно спричиненням збитків ПАТ «Центренерго» через поставку такого ж обсягу вугілля у вересні-жовтні 2022 року вже за вищою ціною. Також захист стверджує про більший обсяг накопичення у серпні 2022 року вугілля на Трипільській ТЕС, ніж зазначено в повідомленні про підозру.
Суть заперечень проти обґрунтованості підозри зводиться до того, що обов`язок накопичувати вугілля на Трипільській ТЕС відповідно до Графіку накопичення вугілля не стосується ДП «Укрвугілля» та він покладався виключно на ПАТ «Центренерго», а дія Положення № 838 не поширюється на ДП «Укрвугілля». Отже, ненакопичення в серпні 2022 року вугілля на Трипільській ТЕС ПАТ «Центренерго» відповідно до затвердженого Графіку не є відповідальністю ДП «Укренерго». Так, по-перше, відповідно до листа Міненерго від 16.05.2023 станом на 01.09.2022 на складах Трипільської ТЕС фактично було накопичено 134,4 тис тон з 145 тис т, встановлених Графіком, відповідно різниця між фактичним та запланованим до накопичення обсягом вугілля становить 10,6 тис т, а не 12,52 тис т, як зазначено в повідомленні про підозру. По-друге, згідно з листом ПАТ «Центренерго» від 01.09.2022 до Міненерго причиною ненакопичення 10,6 тис т вугілля стало уповільнення темпів перевантаження на станції залізничного перетину Мостиська-2 Львівської залізниці австралійського вугілля, яке знаходиться на території Польщі в якості гуманітарної допомоги. По-третє, за цим же листом поставка вугілля серед іншого відбувалась за рахунок поставки залишків імпортованого вугілля, що знаходилось в порту «Південний» в обсязі 99,1 тис т.
До того ж, як стверджували захисники, у липні - вересні 2022 року на ринку України була відсутність дефіциту вугілля, оскільки ще наприкінці березня 2020 року на складах вуглевидобувних підприємств були значні обсяги накопичення вугілля. Тож, у липні-жовтні 2022 року на вуглевидобувних шахтах та центральних збагачувальних фабриках були залишки вугілля. До того ж, вугілля накопичувалось не лише за рахунок поставок вугілля ДП «Укрвугілля», а й за рахунок гуманітарної допомоги з Австралії та імпортованого вугілля, яке вже знаходилось у порту «Південний». Окрім того, за Положенням № 838 при закупівлі надавалась перевага вугіллю вітчизняного видобутку, а у вересні 2022 року Кабінет Міністрів України встановив квоту на експорт енергетичного вугілля обсягом 100 тис. тонн (до цього діяла заборона експорту).
Окрім того, за доводами сторони захисту, Положення № 838 не спрямоване на заборону ДП «Укрвугілля» продажу вугілля будь-яким компаніям. Тож, ДП «Укрвугілля» правомірно постачало вугілля на користь ТОВ «Інтербіс» в період наявності у цього товариства заборгованості перед ДП «Укрвугілля». Так, зобов`язання ДП «Укрвугілля» щодо поставки на користь ТОВ «Інтербіс» існували в силу положень законодавства та договору, а договір встановлював для ДП «Укрвугілля» право, а не обов`язок, відмовитися від поставки вугілля через неналежне виконання Покупцем своїх зобов`язань. При цьому, листування, яке міститься в матеріалах справи, не містить інформації про те, що ОСОБА_6 надавались ОСОБА_9 вказівки щодо підписання специфікацій, таке підписання відбувалось всупереч встановленого порядку, чи інтересам служби, чи було вчинено з корисливих мотивів чи в інших особистих інтересах або в інтересах третіх осіб. Так само і у ПАТ «Центренерго» існувала заборгованість перед ДП «Укрвугілля», проте останнє поставляло вугілля ПАТ «Центренерго».
Поряд з цим, захисники наголошували, на відсутності завданої матеріальної шкоди (збитків) ПАТ «Центренерго».
Слідчий суддя перевірив зазначені стороною захисту доводи та дійшов таких висновків.
Подія кримінального правопорушення - діяння (дія або бездіяльність) особи, вчинення якого заборонено законом і яке законодавцем визнається злочином (кримінальним правопорушенням).
Із досліджених під час судового розгляду матеріалів кримінального провадження вбачається, що сталася подія кримінального правопорушення, яка полягає у діях по забезпеченню одержання у серпні 2022 року неправомірної вигоди для юридичної особи приватного права ТОВ «Інтербіс», та бездіяльності, яка полягає у незабезпеченні постачання у той же період (у серпні 2022 року) необхідних обсягів вугільної продукції (вугілля) у кількості 12,53 тис. тон на адресу ПАТ «Центренерго».
Водночас, наявні в матеріалах кримінального провадження докази та зафіксована в ході проведення негласних слідчих (розшукових) дій комунікація між підозрюваними, свідчать про наявність достатніх підстав вважати, що мав місце сторонній вплив при прийнятті директором ДП «Укрвугілля» ОСОБА_9 рішень про поставку вугілля на користь ТОВ «Інтербіс», а не на користь ПАТ «Центренерго», внаслідок чого він діяв саме в інтересах ТОВ «Інтербіс».
За версією сторони обвинувачення саме ОСОБА_6 на прохання ОСОБА_8 від 28.07.2022, дав вказівку ОСОБА_9 підписати специфікації до договору поставки вугілля від 19.04.2022 між ДП «Укрвугілля» та ТОВ «Інтербіс», на поставку для ТОВ «Інтербіс» у серпні 2022 року не менше 25-28 тис. т суміші вугілля кам`яного Г(Г2)/ГЖ 0-100 в умовах наявності у цього товариства заборгованості зі сплати вартості вугілля, поставленого у попередні періоди, та необхідності виконання ДП «Укрвугілля» вимог Положення №838.
Зі свого боку ОСОБА_9 з 29.07.2022 по 15.08.2022 підписав три специфікації на поставку у серпні 2022 року на користь ТОВ «Інтербіс» вугілля у загальній кількості 24 тис т за ціною 3 500 грн/т без ПДВ на умовах 100 % попередньої оплати, а саме: №11 від 29.07.2022 на 4 000 т, №12 від 02.08.2022 на 10 000 т, №13 від 15.08.2022 на 10 000 т. У зв`язку чим у період з 01.08.2022 по 31.08.2022 ДП «Укрвугілля» відвантажило в адресу ТОВ «Інтербіс» 23 727,4 т вугілля, це вугілля поставлялось з ДП «Львіввугілля» на користь двох кінцевих вантажоотримувачів - ПрАТ «Івано-Франківськцемент» та AT «Подільський цемент».
Одночасно з цим ДП «Укрвугілля» у серпні 2022 року на виконання вимог Положення №838, а також укладених на його виконання з ПрАТ «НЕК «Укренерго» договору від 29.07.2022 про надання поворотної безвідсоткової позики та договору зберігання з ПАТ «Центренерго», передало на зберігання Трипільській ТЕС ПАТ «Центренерго» 88 515,960 т вугілля, у зв`язку чим станом на 01.09.2022 на складах Трипільської ТЕС зберігалось 117,47 тис т при плановому обсягу накопичення 130 тис т (тобто недостача вугілля становила 12,53 тис. т), що був встановлений Графіком накопичення вугілля від 08.07.2022. У свою чергу, переданий у серпні 2022 року на склад Трипільської ТЕС обсяг вугілля ПАТ «Центренерго» викупило у ДП «Укрвугілля» за базовою ціною 3 500 грн/ т (без ПДВ) на підставі договору поставки від 20.09.2022 №111/4ПСО за загальною ціною 354 310 400 грн (у т.ч.59 051 733,33 грн ПДВ). Із 31.08.2022 ДП «Укрвугілля» продовжило передачу ПАТ «Центренерго» вугілля, однак його плата здійснювалась вже за базовою ціною 4 230 грн/т (без ПДВ) за новими договором поставки від 06.10.2022 №111/5. У зв`язку з чим за аналогічний обсяг вугілля у кількості 12,53 тис. т було сплачено на 11889 845,82 грн більше.
Таким чином, роль ОСОБА_6 як співорганізатора кримінального правопорушення, полягала в тому, що він залучив як виконавця директора ДП «Укрвугілля» ОСОБА_9 та надав останньому вказівки щодо підписання специфікацій на поставку та відвантаження вугілля у серпні 2022 року на користь ТОВ «Інтербіс» за раніше укладеним договором поставки, попри наявність за ним у ТОВ «Інтербіс» заборгованості за раніше поставлене вугілля та необхідність виконання ДП «Укрвугілля» умов Постанови Кабінету Міністрів України №838 від 22.07.2022 та Графіка накопичення вугілля від 08.07.2022.
Отже, досліджені докази свідчать про наявність достатніх підстав вважати, що: сталася подія кримінального правопорушення, яка полягає у діях по забезпеченню одержання у серпні 2022 року неправомірної вигоди для юридичної особи приватного права ТОВ «Інтербіс», та бездіяльності, яка полягає у незабезпеченні постачання у той же період (у серпні 2022 року) необхідних обсягів вугільної продукції (вугілля) у кількості 12,53 тис. тонн на адресу ПАТ «Центренерго»; з приводу вище встановлених обставин була комунікація між підозрюваними; існує певна кореляція між обсягами поставки вугілля в серпні 2022 року на користь ТОВ «Інтербіс» та приватними розмовами (перепискою) між підозрюваними, які ніяким чином не повинні були впливати на дискреційні рішення ОСОБА_9 .
Вартим уваги є і те, що ОСОБА_6 брав участь/вів щоденні наради в Міненерго за участі вуглевидобувних підприємств, брав участь у розробленні Положення про ПСО № 838 та контролював його виконання ДП «Укрвугілля», так само в цих нарадах брало участь ДП «Укрвугілля», а також воно було залучено до розроблення Положення про ПСО № 838.
Окрім того, з наданих стороною обвинувачення матеріалів вбачається, що ОСОБА_6 у період з 23.02.2022 по 15.03.2023 був позаштатним радником Міністра енергетики України на громадських засадах. До цього часу протягом 15.07.2020 - 02.12.2021 був заступником Міністра енергетики України, протягом 16.05.2018 - 29.09.2019 був державним секретарем Міністерства енергетики та вугільної промисловості України.
До того ж, встановлено, що для оперативного вирішення проблемних питань, з початком військової агресії рф в Міненерго було налагоджено проведення щоденних виробничих селекторних нарад з керівниками вуглевидобувних підприємств, зокрема, ДП «Укрвугілля», так званий «вугільний селектор». На цих нарадах доповідався стан діяльності вугледобувних підприємств за добу, кількість відвантаженого вугілля з ресурсів державних вугледобувних підприємств, обговорювались термінові до виконання рішення та доручення уряду, зокрема з питань підготовки та проходження осінньо-зимового періоду 2022/2023. На цих нарадах був присутній ОСОБА_6, а від ДП «Укрвугілля» до грудня 2022 року брав участь, зокрема, ОСОБА_9, який був призначений на посаду директора ДП «Укрвугілля» з 01.06.2022.
Окрім того, саме Міністерство енергетики України є засновником та уповноваженим органом управління ДП «Укрвугілля».
Відповідно до статуту ДП «Укрвугілля» воно створено з метою, зокрема, забезпечення балансу попиту та пропозиції вугільної продукції, сталої економічно ефективної роботи енергогенеруючих компаній, забезпечення потреб енергогенеруючих компаній та інших споживачів вугільної продукції у якісному вугілля (пункт 2.1 Статуту), предметом діяльності Підприємства є серед іншого постачання вугілля енергогенеруючим компаніям (пункт 2.2.5 Статуту), закупівля вугілля у вуглевидобувних підприємств України (пункт 2.2.3).
Як вбачається з протоколів допитів свідків - директора та заступника директора Департаменту вугільно-промислового комплексу Міненерго ОСОБА_10 та ОСОБА_11, після так званого «вугільного селектору» проходив «енергетичний селектор», на якому доповідав ОСОБА_6 про стан видобутку вугілля, стан шахт та з інших питань, що стосувались діяльності державного вугледобувного підприємства за добу. Протягом квітня-грудня 2022 року ДП «Укрвугілля» здійснювало розсилку звітів щодо його діяльності до Міненерго та/або Департаменту вугільно-промислового комплексу Міненерго, зокрема ряд звітів надсилався на електронну адресу Енергетичного штабу. Так, щодня, ДП «Укрвугілля» надсилало до Міненерго, зокрема звіти про щодобовий видобуток рядового вугілля та про напрямки його руху, для Департаменту вугільно-промислового комплексу Міненерго - статистичні звіти та довідки під назвою «залишки вугілля, залишки на шахтах, склади ТЕС», «поставка ТЕС». Крім цього до Міненерго НЕК «Укренерго» надавало інформацію про надходження вугілля на ТЕС/ТЕЦ.
З початком повномасштабного вторгнення рф теплові електростанції ПАТ «Центренерго» не були забезпечені необхідною кількістю вугілля, оскільки законтрактоване вугілля іноземного проходження, яке знаходилось в порту не можливо було відвантажити на Зміївську ТЕС через пошкодження залізничного полотна, а також через воєнні дії, що призвело до фактичної відсутності вугілля на внутрішньому ринку.
Стосовно критичного ситуації із залишками вугілля на складах ТЕС ПАТ «Центренерго» і підготовкою до опалювального сезону 2022/2023 щотижнево ПАТ «Центренерго» готувало та подавало відповідну інформацію на адресу Фонду державного майна України як органу управління та до Міненерго. У зазначеній інформації вказувалось про критичний стан накопичення вугілля на складах та його недостатність. Дефіцит вугілля у 2022 році виник через воєнні дії та завантаженість колій AT «Укрзалізниця».
Водночас, за показами свідків, проект Положення про ПСО №838 готував директор Департаменту вугільно-промислового комплексу Міненерго ОСОБА_10, до його підготовки були залучені представники НЕК «Укренерго» та ДП «Укрвугілля», координував підготовку проекту - Перший заступник міністра енергетики.
З протоколу допиту в якості свідка заступника директора ДП «Укрвугілля» ОСОБА_12 вбачається, що контроль за виконанням постанови КМУ № 838 та за діяльністю ДП «Укрвугілля» у Міненерго здійснював серед інших радник міністра ОСОБА_6 . Кожного дня ДП «Укрвугілля» надавало до Міненерго письмовий звіт про відвантаження вугільної продукції. Отже, на щоденних селекторних нарадах у Міненерго за участі ОСОБА_6 та керівництва ДП «Укрвугілля» обговорювалось питання щодо поставки вугілля в межах виконання Положення про ПСО №838. На час подій фактично поставляти вугілля можна було лише на одну з трьох теплових електростанцій у складі ПАТ «Центренерго» - Трипільську ТЕС.
Поряд з цим, відповідно до протоколу огляду від 04.04.2024 (оглядався файл-образ з ноутбуку, що був вилучений під час обшуку у ОСОБА_6 ) у ноутбуці ОСОБА_6 виявлено файл під назвою «ПСО вугілля 02.07.docx», що містив проект Постанови КМУ №838 з останніми змінами від 02.07.2022. Також виявлено файл, що містив інформацію про обсяг вугілля на складах вуглевидобувних підприємств України та ТЕС/ ТЕЦ у розрізі марок вугілля, проектного обсягу вугільного складу, максимального можливого обсягу складу та фактичного обсягу вугілля на складі, станом на 11.04.2022, в тому числі на Трипільській ТЕС. У файлі також йшлось про те, що на інші ТЕС ПАТ «Центренерго» (Вуглегірська ТЕС та Зміївська ТЕС) - не було можливості відвантаження вугілля (через окупацію території, на якій розташована, або через проблеми з під`їзними шляхами до ТЕС у зв`язку з веденням бойових дій).
Таким чином, виходячи з фактичних обставин у цій справі, зокрема: мети запровадження Постанови про ПСО №838 та вжиття державою заходів з підготовки до ОПС 2022/23 із залученням до цього ДП «Укрвугілля» як підприємства, що має за рахунок державних коштів забезпечити виробників електроенергії вугіллям - придбати та поставити його згідно з Графіком накопичення вугілля; участь ДП «Укрвугілля» у щоденних селекторних нарадах Міненерго, ведення щоденного обліку щодо поставки вугілля в межах ПСО; змісту спілкування ОСОБА_6 та ОСОБА_8 ; обізнаність учасників провадження з можливою недопостачею вугілля через поставку вугілля на користь ТОВ «Інтербіс» та виконання частини запланованого обсягу у пізніші періоди, що призвело до купівлі недопоставленого вугілля за більшою ціною; подальших дій ОСОБА_9 із відмови від поставки на користь ТОВ «Інтербіс» вугілля у жовні-листопаді 2022 року через участь у виконанні Постанови про ПСО №838 - це може свідчити про надання переваги у серпні 2022 року у поставці вугілля, якого потребували виробники електроенергії, на користь приватної компанії та відповідно може свідчити на про зловживання службовим становищем ОСОБА_9 .
Наведені обставини, у сукупності із наявними у матеріалах кримінального провадження доказами, свідчать про те, що підозра у вчиненні ОСОБА_6 інкримінованого йому злочину не є явно необґрунтованою.
На підставі наведеного слідчий суддя відхиляє твердження сторони захисту про недостовірність, суперечливість, недостатність зазначених у повідомленні про підозру від 26.07.2024 доказів, як підставу скасування такого, оскільки захисник насправді пред`являє до оцінки наданих доказів такі ж високі вимоги, як під час розгляду обвинувального акта по суті. Однак, питання винуватості чи невинуватості особи у вчиненні конкретного кримінального правопорушення здійснюється судом, шляхом оцінки доказів відповідно до положень ст. 94 КПК України - за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Зі свого боку, стороною захисту не надано таких беззаперечних доказів, які б спростовували вищевказану версію органу досудового розслідування.
В цілому надані документи не спростовують версію сторони обвинувачення про поставку у серпні 2022 року зі сторони ДП «Укрвугілля» вугілля газової марки на користь приватного товариства посередника, замість поставки його на користь ПАТ «Центренерго» на виконання Положення № 838 для накопичення запасу вугілля для проходження опалювального сезону.
Поряд з цим, слідчий суддя погоджується із висновками колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду, викладеними в ухвалі від 24.09.2024 у справі № 991/ 6468/24, що у цьому кримінальному провадженні рівень обґрунтованості підозри суттєво знижується з огляду на низьку вагомість наданих стороною обвинувачення доказів в частині: (1) наявності обов`язку у ДП «Укрвугілля» виконувати Графік накопичення вугілля (неврегулювання на нормативному та договірному рівнях юридичного обов`язку ДП «Укрвугілля» з поставки вугілля на користь Трипільської ТЕС в конкретний строк та у конкретній кількості); (2) необхідності поставки у серпні 2022 року вугілля на Трипільську ТЕС для накопичення його згідно з Графіком саме з ДП «Укрвугілля», а не з інших наявних у ПАТ «Центренерго» джерел забезпечення вугілля (станом на 01-31.08.2022 у ПАТ «Центренерго» було 99 119 т вугілля, що знаходилось у порту «Південний»); (3) недопоставки ДП «Укрвугілля» вугілля на Трипільську ТЕС у серпні 2022 року саме за рахунок поставки вугілля на користь ТОВ «Інтербіс», наявні дані про поставку ДП «Укрвугілля» у серпні 2022 року вугілля газової марки на користь інших приватних компаній, обсяг його відвантаження єспівмірним з обсягом невистачаючого вугілля у серпні 2022 року на Трипільській ТЕС та співмірним з обсягом вугілля Г(Г2)0-200, яке було поставлено пізніше на користь ПАТ «Центренерго» та яке воно викупило за укладеними договорами поставки з ДП «Укрвугілля» в межах програми ПСО у більш пізній час. Враховуючи зазначене, сукупність наявних у матеріалах непрямих доказів свідчить, що повідомлення про підозру ОСОБА_6 є обґрунтованим на рівні, який є мінімальним.
Отже, слідчим суддею в ході судового розгляду скарги встановлено наявність в матеріалах кримінального провадження такого об`єму зібраних доказів, які на день складення повідомлення про підозру в своїй сукупності та взаємозв`язку відповідають тому мінімальному рівню стандарту «достатніх підстав (доказів)», що закріплений в п. 3 ч. 1 ст. 276 КПК України, та давали стороні обвинувачення підстави для підозри ОСОБА_6 у вчиненні ним злочину.
При цьому, слідчий суддя при розгляді скарги на повідомлення про підозру має оцінити достатність та належність доказів лише стосовно того чи має місце переконання за стандартом достатності доказів для цілей повідомлення про підозру. Здійснюючи судовий контроль під час оскарження повідомлення про підозру, слідчий суддя не наділений повноваженнями встановлювати в діях підозрюваного склад того чи іншого злочину.
Крім того, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій, їх кваліфікація та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
Слід додати, що зазначена у повідомленні про підозру правова кваліфікація інкримінованих підозрюваному діянь на даному етапі притягнення особи до кримінальної відповідальності не є остаточною та може бути змінена у результаті здійснення подальшого досудового розслідування кримінального провадження. Крім того, стороною обвинувачення може бути прийнято рішення про закриття Кримінального провадження у відповідності до положень ст. 283 КПК за наявності для цього підстав.
Отже, зі змісту повідомлення про підозру вбачається, що у ньому зазначено всі необхідні відомості, визначені ст. 277 КПК України, а саме: прізвище та посаду детектива, який здійснює повідомлення про підозру; анкетні відомості ОСОБА_6 ; номер кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення; зміст підозри; правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6, час, місце, спосіб вчинення злочину, а також відомості щодо інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру; права підозрюваного, підпис детектива, який здійснив повідомлення, підпис прокурора, який погоджено повідомлення про підозру.
Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя дійшов висновку, що повідомлення про підозру відповідає вимогам ст. 277 КПК України, докази є достатніми, аби стверджувати про причетність ОСОБА_6 до вчинення вказаного злочину, письмове повідомлення про підозру складено та вручено ОСОБА_6 уповноваженою на це особою та у відповідності до вимог ч. 1 ст. 278 КПК України.
У п. 30 рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), заява №49684/99 від 27.09.2001, Європейський Суд з прав людини зазначив: «…Незважаючи на те, що п.1 ст. 6 Конвенції прав людини зобов`язує суди мотивуючи свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент…». Тобто, ступінь необхідності детально мотивувати аргументи сторін кримінального провадження визначається слідчим суддею з урахуванням обставин справи. У зазначеній справі слідчий суддя надав відповіді на всі вагомі аргументи сторін.
За таких обставин, відсутні підстави для задоволення скарги адвоката ОСОБА_5, в інтересах ОСОБА_6, на повідомлення про підозру у кримінальному провадженні №42022100000000478 від 14.09.2022.
Керуючись статтями 7, 9, 303-307, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні скарги відмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом 5 (п`яти) днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Слідчий суддя ОСОБА_1