- Presiding judge (HACC): Kryklyvyi V.V.
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
Справа № 991/3451/25
Провадження № 1?кс/991/3458/25
У Х В А Л А
28 квітня 2025 рокумісто Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1,
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2,
детектива ОСОБА_3, представників власників майна ОСОБА_4 та ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у кримінальному провадженні № 52025000000000003 від 03.01.2025
клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури про арешт майна,
в с т а н о в и в:
17.04.2025 до Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (далі - САП) ОСОБА_6 про арешт належного ОСОБА_7 та ОСОБА_8 майна (т. 1 а.с. 1-6).
На підставі протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 17.04.2025 вказане клопотання передано слідчому судді ОСОБА_1 (т. 1 а.с. 136).
Обґрунтування клопотання
З клопотання прокурора слідує, що детективами Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБ України) здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52025000000000003 від 03.01.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України. За версією органу досудового розслідування, з огляду на факти фінансових порушень на суму 90 914 958 грн, що можуть бути збитками державі, в діях службових осіб ДЗ ІНФОРМАЦІЯ_6 та інших невстановлених осіб вбачаються ознаки складу зазначеного кримінального правопорушення, а саме заволодіння грошовими коштами шляхом зловживання службовими особами своїм і службовим становищем, вчинене організованою групою в особливо великому розмірі.
15.04.2025 на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 21.03.2025 (у справі № 991/2496/25) у квартирі, яка перебуває у власності ОСОБА_8 та знаходиться у фактичному володінні ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_1 відшукано та вилучено мобільний телефон ОСОБА_7 Iphone сірого кольору у прозорому чохлі; планшет ОСОБА_7 iPad Pro 11; мобільний телефон ОСОБА_8 Iphone 15 Pro Max, планшет iPad А229 ОСОБА_8 з чохлом і зарядним пристроєм; планшет ОСОБА_8 Tab A7 Life.
Під час проведення обшуку встановлено, що у мобільному телефоні ОСОБА_7 IPhone сірого кольору та планшеті iPad Pro 11, в якому міститься обліковий запис ІНФОРМАЦІЯ_1, встановлено систему логічного захисту, пароль доступу до якого не був наданий. Такі обставини, на переконання прокурора, є достатніми для розумних підозр вважати, що мобільний телефон IPhone сірого кольору та планшет iPad Pro 11 можуть зберігати відомості про обставини, які входять до предмету доказування. Відтак, вказане майно підлягає арешту, у тому числі з метою проведення його детального огляду після подолання систем логічного захисту та/або подальшого призначення комп`ютерно-технічної експертизи.
Мобільний телефон Iphone 15 Pro Max, планшет iPad А229 використовується ОСОБА_8 для спілкування з іншими можливими учасниками кримінального правопорушення (зокрема, ОСОБА_9 ), містить чати «ІНФОРМАЦІЯ_2», «ІНФОРМАЦІЯ_3», «ІНФОРМАЦІЯ_4», а також інформацію щодо виконання ТОВ «Консалтинг-Буд» договору щодо будівництва, ремонту та реконструкції будівель та споруд ІНФОРМАЦІЯ_6 у м. Києві. Крім того, виявлено ознаки видалення інформації в месенджерах. Такі обставини є достатніми для розумних підозр зважати, що у вказаному мобільному телефоні містилися відомості про обставини, які входять до предмету доказування та відновлення яких потребує призначення комп`ютерно-технічної експертизи. Відтак вказане майно підлягає арешту, у тому числі з метою проведення його детального огляду та/або подальшого призначення комп`ютерно-технічної експертизи.
Також, в планшеті iPad А229 ОСОБА_8 міститься його листування з іншими можливими учасниками кримінального правопорушення (зокрема ОСОБА_9 ) та документи щодо виконання ТОВ «Консалтинг-Буд» договору щодо будівництва, ремонту та реконструкції будівель та споруд ІНФОРМАЦІЯ_6 у м. Києві. Доступ до планшету обмежено системою логічного захисту, пароль доступу не був наданий. Такі обставини є достатніми для розумних підозр вважати, що планшет iPad А229 може зберігати відомості про обставини, які входять до предмету доказування. Відтак вказане майно підлягає арешту, у тому числі з метою проведення його детального огляду після подолання систем логічного захисту та/або подальшого призначення комп`ютерно-технічної експертизи.
Крім цього, планшет ОСОБА_8 Tab A7 Life містить відомості, зокрема листування щодо будівництва, ремонту та реконструкції будівель та споруд ІНФОРМАЦІЯ_6 у м. Києві. Виявлено ознаки видалення інформації в меседжерах. Такі обставини є достатніми для розумних підозр вважати, що у вказаному мобільному телефоні містилися відомості про обставини, які входять до предмету доказування та відновлення яких потребує призначення комп`ютерно-технічної експертизи. Відтак, на переконання прокурора, вказане майно підлягає арешту, у тому числі з метою проведення його детального огляду та/або подальшого призначення комп`ютерно-технічної експертизи.
Постановою детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_3 від 15.04.2025 майно, зазначене в прохальній частині клопотання визнане речовим доказом у кримінальному провадженні.
З урахуванням наведеного та з метою збереження речових доказів прокурор прохав накласти арешт на зазначене вище майно, належне ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .
Позиції учасників справи
За дорученнями прокурора ОСОБА_6 від 23.04.2025 у розгляді клопотання взяв участь детектив НАБ України ОСОБА_3 .
У судовому засіданні детектив клопотання прокурора підтримав з мотивів, що у ньому наведені. Додатково детектив ОСОБА_3 у судовому засіданні надав протокол огляду від 23.04.2025. У ході слідчої дії було оглянуто планшет iPad Pro 11 та встановлено, що планшет скинуто до типових значень, параметри та вміст видалено. Повідомив, що орган досудового розслідування не наполягає на арешті планшета ОСОБА_7 iPad Pro 11 та планшета ОСОБА_8 Tab A7 Life.
Представники власників майна ОСОБА_4 та ОСОБА_5 проти задоволення клопотання прокурора заперечив з огляду на таке.
Ухвалою слідчого судді було надано дозвіл щодо обшуку житлового приміщення з метою відшукування документів, паперів, інформації, що пов?язані з укладенням та виконанням певного договору.
Фактично, 15.04.2025 року вилучено належні на праві власності ОСОБА_7 мобільний телефон та планшет, які не містять інформації щодо укладення та виконання зазначеного в ухвалі слідчого судді господарського договору і на вилучення даних речей слідчим суддею дозвіл не надавався. Оскільки, дозволу на відшукування та вилучення майна ОСОБА_7 у детектива не було, вилучені 15.04.2025 року речі є тимчасово вилученим майном.
Тимчасово вилучені речі ОСОБА_7 не є та не можуть бути засобом чи знаряддям вчинення кримінального правопорушення, ці речі не зберегли на собі сліди чи відомості, які можуть бути використанні як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі вони не були набуті кримінально протиправним шляхом чи отриманні внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Прокурором не обґрунтовано, які саме ознаки речових доказів містить вилучене майно в розрізі обставин, які розслідуються у кримінальному провадженні, що позбавляє можливості перевірити відповідність вилученого майна критеріям ст. 98 КПК України.
Відсутність у постанові про визнання майна речовим доказом обґрунтованого висновку детектива про набуття майном статусу речового доказу та мотиви, з яких він дійшов такої думки, позбавляє можливості провести аналіз та зробити висновок про відповідність цього майна положенням ст. 98 КПК України.
Щодо вилучених мобільного телефону та планшету в клопотанні про накладення арешту не зазначено, яку інформацію містять дані речі, які б могли мати значення для досудового розслідування у кримінальному провадженні. До клопотання про накладення арешту прокурором не було додано жодного доказу того, що належне ОСОБА_7 майно - вилучені речі набуті протиправним шляхом або внаслідок вчинення кримінального правопорушення, що в свою чергу вказує на безпідставність наміру органу досудового розслідування обмежити права власника на належне володіння та користування своїм майном.
Окрім того, з витягу ЄРДР за № 52025000000000003 від 03.01.2025 вбачається, що в межах даного кримінального провадження жодній особі не повідомлено про підозру, у тому числі і ОСОБА_7 .
Окрім цього, адвокат звернув увагу слідчого судді на приписи ч. 5 ст. 171 КПК України, згідно з якою клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено. Майно вилучено у ОСОБА_7 15.04.2025, з клопотанням про арешт майна прокурор звернувся до слідчого судді 17.04.2025, водночас не обґрунтував поважність причин пропуску звернення із вищевказаним клопотанням і не прохає поновити такий строк.
Мотиви суду
Заслухавши думки учасників судового засідання, дослідивши матеріали судової справи, слідчий суддя дійшов висновку про те, що клопотання прокурора про арешт майна підлягає задоволенню частково з огляду на таке.
У силу ч. 1 та п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України арешт майна є заходом забезпечення кримінального провадження, що застосовується з метою досягнення дієвості цього кримінального провадження.
Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.
Для оцінки потреб досудового розслідування слідчий суддя зобов`язаний врахувати можливість без застосування заходу забезпечення кримінального провадження отримати речі і документи, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні (ч. 5 ст. 132 КПК України).
Згідно з абз. 1 ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та / або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального провадження, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження (абз. 2 ч. 1 ст. 170 КПК України).
Пунктом 1 ч. 2 ст. 170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. У такому випадку арешт накладається на майно будь?якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього ж Кодексу (абз. 1 ч. 3 ст. 170 КПК України).
Арешт на комп`ютерні системи чи їх частини накладається лише у випадках, якщо вони отримані внаслідок вчинення кримінального правопорушення або є засобом чи знаряддям його вчинення, або зберегли на собі сліди кримінального правопорушення, або у випадках, передбачених п. 2?4 ч. 2 ст. 170 КПК України, або якщо їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, а також якщо доступ до комп`ютерних систем чи їх частин обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту.
У силу ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до п. 1, 2, 5, 6 ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен врахувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Згідно з ч. 1 ст. 173 КПК України слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абз. 2 ч. 1 ст. 170 цього Кодексу.
Отже, накладаючи арешт на майно особи, яка не має статусу підозрюваного у конкретному кримінальному провадженні, слідчий суддя, ураховуючи положення ст. 132 КПК України, має переконатися у тому, що на даному етапі досудового розслідування існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування цього заходу забезпечення кримінального провадження, а майно, про арешт якого ставиться питання, відповідає критеріям, визначеним ст. 98 КПК України, безвідносно до того, чи має особа, на майно якої накладається арешт, безпосереднє відношення до вчинення злочину.
Щодо строку звернення з клопотанням
Відповідно до абз. 2 ч. 5 ст. 171 КПК України у разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої ст. 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.
З матеріалів судової справи слідує, що 15.04.2025 детективом НАБ України на підставі ухвали слідчого судді проведено обшук у квартирі, яка перебуває у власності ОСОБА_8 та знаходиться у фактичному володінні ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_1 (т. 1 а.с. 24-29) та 16.04.2025 засобами поштового зв`язку направлено до суду клопотання про арешт тимчасово вилученого майна з додатками (т. 1 а.с. 134).
Отже, клопотання прокурора про арешт майна подано у визначений абз. 2 ст. 5 ст. 171 КПК України строк.
Щодо правових підстав для арешту майна
Під час розгляду клопотання слідчим суддею встановлено, що детективами НАБ України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадження № 52025000000000003 від 03.01.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
Згідно зі сформованим 06.04.2025 витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань в указаному кримінальному провадженні (т. 1 а.с. 7-8) виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення згаданих кримінальних правопорушень, сформульований таким чином: у період часу з 01.10.2020 по 2024 рік службові особи ІНФОРМАЦІЯ_7, разом з іншими невстановленими особами, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинили задоволення грошовими коштами в особливо великому розмірі (понад 90 млн грн) при здійснення будівництва (реконструкції, ремонтів) приміщень, будівель та споруд.
Під час досудового розслідування встановлено, що в структурі ІНФОРМАЦІЯ_7 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_6) як окрема юридична особа функціонує Департамент забезпечення, який, серед іншого, відповідає за укладення та виконання господарських договорів щодо будівництва (реконструкції, ремонту) приміщень, будівель та споруд ІНФОРМАЦІЯ_6.
23.04.2020 між Департаментом забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_6 та ТОВ «ЦЕНТРБУД» укладено договір № 150т про проведення будівельних робіт на об?єкті будівництва: «Реконструкція частини адміністративно?технічної будівлі спеціального призначення № 1 (літера А) (без зміни функціонального призначення)».
Станом на жовтень 2024 року Департаментом забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_6 здійснено оплату за актами виконаних робіт на суму 416 210 976,9 грн. Неодноразове коригування проектної документації призвело до суттєвого зростання договірної ціни внаслідок збільшення обсягів та вартості будівельних робіт за рахунок застосування більш складних та вартісних технологій проведення робіт та, як наслідок, перенесення строків завершення виробництва. За результатами трьох коригувань проектної документації, здійснених упродовж 2022?2023?років, договірна ціна зросла з 243 735 699,82 грн на момент укладання договору до 901 129 383,85 грн станом на початок 2024 року. Коригування проектної документації виконувала компанія ТОВ «БУДІВЕЛЬНА ІНДУСТРІЯ КАНТРІІНВЕСТБУД». Водночас, нові проектні рішення були погоджені керівництвом ІНФОРМАЦІЯ_6 на підставі доповідної записки начальника Департаменту забезпечення ОСОБА_10 . Зазначене рішення було ухвалене без належного погодження з заінтересованими підрозділами, які подавали технічні вимоги.
За результатами дослідження актів встановлено факти прийняття та оплати Департаментом забезпечення невиконаних підрядником ТОВ «ЦЕНТРБУД» будівельних робіт, що привело до спричинення державі збитків на загальну суму 7 983 086,16 грн. Актами здачі?приймання устаткування, меблів та інвентарю № 127/1 за грудень 2023 року та № 128/1 за грудень 2023 року Департаментом забезпечення прийнято та оплачено обладнання на загальну суму 1 614 737,13 грн, яке фактично не поставлено. За результатом порівняльного аналізу закупівельних цін встановлено суму ймовірної переплати на об`єкті будівництва, яка становить 6 795 437,34 грн.
25.08.2020 між Департаментом забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_6 та ТОВ «ЦЕНТРБУД» укладено договір № 250т, про проведення будівельних робіт на об?єкті будівництва «Реконструкція адміністративно?технічної будівлі спеціального призначення № 2?3 (без зміни функціонального призначення)».
Станом на жовтень 2024 року Департаментом забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_6 здійснено оплату за актами виконаних робіт на суму 233 433 557,86 грн.
Неодноразове коригування проектної документації призвело до суттєвого зростання договірної ціни з 558 803 276,8 грн на момент укладання договору до 1 904 344 814,3 грн станом на початок 2024 року.
За результатами дослідження актів приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2022 року встановлено факти оплати невиконаних робіт на суму 1 015 697,22 грн. Також за результатом порівняльного аналізу закупівельних цін встановлено суму ймовірної переплати на об`єкті будівництва, яка становить 13 901 748,57 грн. В окремих випадках ціни, що вказані в актах приймання виконаних будівельних робіт (КБ?2в) не відповідають цінам, зазначеним у видаткових накладних за одиницю товару (по 10 позиціям найменувань товару сума ймовірної переплати складає 267 848,21 грн).
05.10.2023 між Департаментом забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_6 та ТОВ «КОНСАЛТИНГ?БУД» укладено договір № 446т про проведення будівельних робіт на об?єкті будівництва: «Реконструкція приміщень підвалу будівлі ІНФОРМАЦІЯ_5 у м. Києві під приміщення спеціального призначення».
При цьому під час проведення маркетингового дослідження службовими особами ІНФОРМАЦІЯ_6 були надіслані комерційні пропозиції трьом учасникам, серед яких двоє мали ознаки ризиковості та сумнівну ділову репутацію, що свідчить про формальний характер дослідження.
За результатами дослідження актів приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2023 року встановлено факти оплати завищених обсягів будівельних робіт на суму 1 036 082,22 грн. Також ТОВ «КОНСАЛТИНГ?БУД» не поставлено стелажі, які оплачені Департаментом забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_6 на суму 1 505 024,4 грн. Окрім того, за результатом порівняльного аналізу закупівельних цін встановлено суму ймовірної переплати на об`єкті будівництва, яка становить 2 063 045,86 грн.
Також під час досудового розслідування встановлено, що у період з 12.08.2024 по 11.10.2024 аудиторською групою ІНФОРМАЦІЯ_6 на підставі наказу Адміністрації ІНФОРМАЦІЯ_6 від 02.08.2024 № 681/дск «Про проведення позапланового внутрішнього аудиту» та направлення на проведення аудиту від 05.08.2024 № 17/02?12765/ВН було проведено позаплановий внутрішній аудит з дослідження питань укладання та виконання господарських договорів, укладених Департаментом забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_6 стосовно будівництва (реконструкції, ремонтів) приміщень, будівель та споруд ІНФОРМАЦІЯ_6 в м. Києві за період з 01.01.2020 по жовтень 2024 року.
Під час позапланового внутрішнього аудиту було досліджено 3 договори, а саме:
- договір від 23.04.2020 № 150т, укладений з ТОВ «ЦЕНТРБУД», на проведення будівельних робіт на об?єкті будівництва: «Реконструкція частини адміністративно?технічної будівлі спеціального призначення № 1 (літера А) (без зміни функціонального призначення)»;
- договір від 25.08.2020 № 250т, укладений ТОВ «ЦЕНТРБУД» на проведення будівельних робіт на об?єкті будівництва «Реконструкція адміністративно-технічної будівлі спеціального призначення № 2?3 (без зміни функціонального призначення)»;
- договір від 05.10.2023 № 446т, укладений з ТОВ «КОНСАЛТИНГ?БУД» на проведення будівельних робіт на об?єкті будівництва: «Реконструкція приміщень підвалу будівлі ІНФОРМАЦІЯ_5 у м. Києві під приміщення спеціального призначення».
Також під час аудиту було досліджено 17 інших договорів, укладених Департаментом забезпечення Адміністрації ІНФОРМАЦІЯ_6 на проведення проектних робіт, коригування проектної документації, а також здійснення технічного та авторського нагляду.
За результатами проведення вказаного внутрішнього аудиту 11.10.2024 було складено аудиторський звіт № 17/02?432т, в якому аудиторською групою встановлено та відображено:
- завищення вартості виконаних будівельних робіт ТОВ «ЦЕНТРБУД» на загальну суму 8 998 783,16 грн (прямі витрати), ТОВ «КОНСАЛТИНГ?БУД» на загальну суму 1 036 082,22 грн (прямі витрати);
- не поставлено обладнання на об?єкти будівництва ТОВ «ЦЕНТРБУД» на суму 1 614 737,13 грн та ТОВ «КОНСАЛТИНГ?БУД» на суму 1 505 024,40 грн (що є збитками держави);
- завищення закупівельних цін порівняно з середньоринковими на обладнання, вироби та матеріали ТОВ «ЦЕНТРБУД» на суму 75 697 185,91 грн, ТОВ «КОНСАЛТИНГ?БУД» на суму 2 063 045,86 грн.
Усього порушень вимог чинного законодавства встановлено на суму 90 914 958,68 грн.
Окрім того, під час аудиту за договорами № 150т, № 250т, № 446т проаналізовано первинні бухгалтерські документи на виконання робіт, а також листи ТОВ «Центрбуд» про залучення субпідрядних організацій ТОВ «Будівельна індустрія кантріінвестбуд», ТОВ «Консалтинг?Буд», а також листи щодо допуску працівників цих товариств на об`єкти будівництва ІНФОРМАЦІЯ_5 та встановлено, що частина співробітників є засновниками або керівниками суб`єктів господарювання, які постачають товарно?матеріальні цінності за завищеними цінами для підрядника та субпідрядних організацій і використовуються ними у виконанні робіт на замовлення Департаменту забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_5 (ТОВ «Енергопромсервіс», ТОВ «Паскор», ТОВ «Аларто» та ін.).
За таких обставин, з огляду на встановлені факти фінансових порушень на суму 90 914 958,00 грн, що можуть бути збитками державі, в діях службових осіб Департаменту забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_6 та інших невстановлених осіб вбачаються ознаки складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, а саме заволодіння грошовими коштами шляхом зловживання службовими особами своїм службовим становищем, вчинене організованою групою в особливо великому розмірі.
Викладена у клопотанні фабула кримінального провадження у сукупності з дослідженими матеріалами, доданими до клопотання, зокрема даними, які містяться у: (і) протоколі допиту свідка від 06.01.2025 (т. 1 а.с. 38-44); (іі) протоколі допиту свідка від 13.03.2025 (т. 1 а.с. 45-51); (ііі) розпорядженні КМ України від 05.11.2024 № 1097-р Про звільнення ОСОБА_11 з посади заступника Голови ІНФОРМАЦІЯ_7 (т. 1 а.с. 52); (іv) розпорядженні КМ України від 09.11.2024 № 1097-р Про скасування розпорядження КМ України від 05.11.2024 № 1087-р (т.1 а.с. 53); (v) розпорядженні КМ України від 15.11.2024 № 1118-р Про звільнення ОСОБА_12 з посади Голови ІНФОРМАЦІЯ_7 (т. 1 а.с. 54); (vі) протоколі огляду від 11.02.2025 (т. 1 а.с. 55-63); (vіі) протоколі огляду від 17.02.2025 (т. 1 а.с. 63-75); (vііі) протоколі огляду від 17.03.2025 (т. 1 а.с. 76-80); (іх) відповіді на запит від 01.02.2025 з додатками (т. 1 а.с. 82-93); (х) протоколі огляду речей від 18.02.2025 (т. 1 а.с. 92-134), - формують у слідчого судді внутрішнє переконання щодо того, що мали місце обставини кримінального правопорушення, у зв`язку з яким подається клопотання.
На цьому етапі досудового розслідування сторона обвинувачення надала слідчому судді достатньо доказів, що підтверджують обґрунтовану підозру щодо вчинення вказаних кримінальних правопорушень. При цьому необхідно зауважити, що на етапі досудового розслідування слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, винуватість чи невинуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих відомостей визначає, що вчинення вищевказаних кримінальних правопорушень є вірогідним та достатнім з точки зору можливості накласти арешт - відповідно до стандарту доказування «обґрунтоване припущення».
Тому слідчий суддя вважає доведеним наявність достатніх підстав вважати, що було вчинено кримінальне правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
15.04.2025 на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 21.03.2025 (у справі № 991/2496/25) у квартирі, яка перебуває у власності ОСОБА_8 та знаходиться у фактичному володінні ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_1.
На початку слідчої дії ОСОБА_7 видала свій мобільний телефон iPhone сірого кольору у вимкненому стані. Після його увімкнення необхідно було введення коду доступу. ОСОБА_7 відмовилась надавати код доступу. У зв`язку з наявністю системи логічного захисту на телефоні та необхідності призначення експертизи для подолання системи логічного захисту детективом прийнято рішення про його вилучення. Враховуючи, що ОСОБА_7 є директором ТОВ «Консалтинг-Буд», відомості, які містяться у вказаному мобільному телефоні, мають значення для досудового розслідування та можуть бути використані як доказ фактів чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
У подальшому, під час обшуку, ОСОБА_8 видав свій мобільний телефон iPhone 15 Pro max, код доступу не надав. У ході огляду телефону виявлено інформацію, що має значення для провадження. Месенджер WhatsApp містить документи, а саме листування щодо виконання ТОВ «Консалтинг-Буд» договору щодо будівництва, ремонту та реконструкції будівель та споруд ІНФОРМАЦІЯ_6 у м. Києві. Містить чати «ІНФОРМАЦІЯ_2», «ІНФОРМАЦІЯ_3», «ІНФОРМАЦІЯ_4», а також інформацію щодо виконання ТОВ «Консалтинг-Буд» договору щодо будівництва, ремонту та реконструкції будівель та споруд ІНФОРМАЦІЯ_6 у м. Києві. Такі обставини є достатніми для розумних підозр зважати, що у вказаному мобільному телефоні містилися відомості про обставини, які входять до предмету доказування та фіксація яких виправдовує подальшого утримання вказаного телефону в розпорядженні слідства з метою копіювання вмісту телефону та за потреби призначення відповідного експертного дослідження. Відтак вказане майно підлягає арешту, у тому числі з метою потенційного проведення його детального огляду та/або подальшого призначення комп`ютерно-технічної експертизи.
Також в ході обшуку виявлено планшет iPad А229 ОСОБА_8 з чохлом і зарядним пристроєм. У ньому міститься листування ОСОБА_8 із іншими можливими учасниками кримінального правопорушення (зокрема, ОСОБА_9 ) та документи щодо виконання ТОВ «Консалтинг-Буд» договору щодо будівництва, ремонту та реконструкції будівель та споруд ІНФОРМАЦІЯ_6 у м. Києві. У подальшому доступ до планшету було заблоковано, надати код доступу чи повторного його введення ОСОБА_8 відмовився. У зв`язку з наявністю системи логічного захисту на планшеті та необхідності призначення експертизи для подолання системи логічного захисту детективом прийнято рішення про його вилучення, адже доступ до планшету обмежено системою логічного захисту, пароль доступу не був наданий. Такі обставини є достатніми для розумних підозр вважати, що планшет iPad А229 може зберігати відомості про обставини, які входять до предмету доказування. Відтак вказане майно підлягає арешту, у тому числі з метою проведення його детального огляду після подолання систем логічного захисту та/або подальшого призначення комп`ютерно-технічної експертизи.
За змістом ч. 2 ст. 168 КПК України під час обшуку може здійснюватися тимчасове вилучення майна.
Тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп`ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку для вивчення фізичних властивостей, які мають значення для кримінального провадження, здійснюється лише у разі, якщо вони безпосередньо зазначені в ухвалі суду.
Забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп`ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об`єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту.
З метою повного та всебічного проведення розслідування, наразі існує необхідність у проведенні копіювання вмісту зазначених вище телефону та планшетів, з чим у даному випадку орган досудового розслідування не впорався, а тому потребує залучення спеціалістів, експертів та за певних обставин особливого програмного забезпечення. Водночас, вказаний процес очевидно ускладняється з огляду на необхідність повного копіювання інформації, а тому потребує значного часу. З огляду на вказане та беручи до уваги значення вилученого майна для кримінального провадження слідчий суддя вважає, що на даному етапі досудового розслідування, є виправданою необхідність утримання відповідного телефону у розпорядженні слідства
Щодо можливості використання майна як доказу у кримінальному провадженні
Постановою детектива НАБ України ОСОБА_3 від 15.04.2025 вилучені під час обшуку мобільний телефон ОСОБА_7 Iphone сірого кольору; планшет ОСОБА_7 iPad Pro 11; мобільний телефон ОСОБА_8 Iphone 15 Pro Max, планшет iPad А229 ОСОБА_8 ; планшет ОСОБА_8 Tab A7 Life визнано речовими доказами, оскільки вони містить інформацію про обставини, які розслідуються у кримінальному провадженні, та відповідають визначеним у ст. 98 КПК України критеріям (т. 1 а.с. 35-37).
Згідно зі ст. 98 КПК України речові докази - це матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 2 ст. 168 КПК України тимчасове вилучення електронних інформаційних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку для вивчення фізичних властивостей, які мають значення для кримінального провадження, здійснюється лише у разі, якщо вони безпосередньо зазначені в ухвалі суду. Забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об`єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту.
Відповідно до ч. 2 ст. 168 КПК України у разі необхідності слідчий чи прокурор виготовляє за допомогою технічних, програмно-технічних засобів, апаратно-програмних комплексів копії інформації, що міститься в інформаційних (автоматизованих) системах, електронних комунікаційних системах, інформаційно-комунікаційних системах, комп`ютерних системах, їх невід`ємних частинах. Копіювання такої інформації здійснюється із залученням спеціаліста.
Відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт на комп`ютерні системи чи їх частини накладається зокрема, у випадках, якщо доступ до комп`ютерних систем чи їх частин обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту.
З огляду на викладене, враховуючи норми ч. 3 ст. 170 КПК України, якими передбачено можливість арешту майна, якщо воно відповідає визначеним у ст. 98 цього Кодексу критеріям, а також на комп`ютерні системи чи їх частин у разі, якщо їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, а також якщо доступ до них пов`язаний з подоланням системи логічного захисту, слідчий суддя дійшов висновку, що прокурор у клопотанні та детектив у судовому засіданні довели необхідність арешту мобільного телефона іРhone сірого кольору, мобільного телефону іРhone 15 Pro Max, MV77320/A, IMEI НОМЕР_1, IMEI НОМЕР_2, планшету iPad A229, s/n НОМЕР_3, вилучених під час обшуку у квартирі, яка перебуває у власності ОСОБА_8 та знаходиться у фактичному володінні ОСОБА_7, з метою забезпечення збереження речових доказів.
Слідчий суддя виходить з того, що на даному етапі досудового розслідування (на час розгляду слідчим суддею клопотання про арешт майна) інформація, яка ймовірно міститься на вилучених мобільних телефонах та планшеті, може мати значення для досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, не може бути скопійована у необхідному обсязі, що обумовило б можливість повернення цих матеріальних носіїв інформації власникам. У свою чергу, доступ до такої інформації та її подальша належна процесуальна фіксація можлива за результатами експертного дослідження.
А тому у розумінні КПК України як самі мобільні телефони й планшет, так і відповідні електронні файли, що у них містяться, наразі мають значення для здійснюваного кримінального провадження.
Щодо розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження
Відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Частиною 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Усталена практика Європейського суду з прав людини вказує на те, що правомірність втручання у здійснення права власності з боку держави оцінюється з урахуванням того, що таке втручання повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи (рішення у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції»). Має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (рішення у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства»). Поняття загального (суспільного) інтересу, якому слугувало втручання у право власності під час кримінального провадження, Європейський суд з прав людини пов`язує з видом застосованого заходу обмеження або позбавлення права власності та використовує його у тісному взаємозв`язку з поняттям правомірної мети застосування відповідного заходу. У п. 188 рішення по справі «East / West Alliance Limited» проти України» вказано, що накладення арешту на речові докази може бути необхідним в інтересах належного відправлення судочинства, що є легітимною метою в «загальних інтересах» суспільства
У рішенні по справі «Смирнов проти росії» було висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку вимогами охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.
Слідчий суддя зауважує, що загальний (суспільний, публічний) інтерес у цій справі пов`язаний з розслідуванням особливо тяжкого та нетяжкого злочинів.
Окрім того, ступінь втручання у право мирного володіння майном слідчий суддя оцінює як незначний з урахуванням потреб кримінального провадження та його суспільного інтересу з огляду на тимчасовий характер позбавлення можливості володіння та користування майном, обумовлений наявністю правового механізму, передбаченого ст. 174 КПК України, за яким арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба.
Слідчий суддя також зазначає, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власників майна з метою забезпечення кримінального провадження. Накладення арешту на мобільні телефони та планшет забезпечить запобіганню можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення інформації, що у них міститься та може мати суттєве значення для кримінального провадження.
Виходячи із засад змагальності та диспозитивності кримінального процесу, оскільки особа, яка підтримує клопотання, яке перебуває на розгляді, не підтримує його в частині накладання арешту планшета ОСОБА_7 iPad Pro 11 та планшета ОСОБА_8 Tab A7 Life, у слідчого судді відсутні підстави для задоволення клопотання в цій частині. Відтак, щодо зазначеного майна - у задоволенні клопотання слід відмовити.
За таких обставин слідчий суддя, враховуючи розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для власника, дійшов висновку, що клопотання про накладення арешту на майно ОСОБА_7 та ОСОБА_8 підлягає частковому задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. 170?173 КПК України,
п о с т а н о в и в:
Клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури - задовольнити частково.
Накласти арешт (шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування) на майно, яке було вилучено 15.04.2025 під час проведення обшуку квартири за адресою: АДРЕСА_2 :
(1) яке належить ОСОБА_7, а саме мобільний телефон іРhone сірого кольору у прозорому чохлі;
(2) яке належить ОСОБА_8, а саме:
- мобільний телефон іРhone 15 Pro Max, MV77320/A, IMEI НОМЕР_1, IMEI НОМЕР_2 $
- планшет iPad A229, s/n DMPDJVIPV03 з чохлом і зарядним пристроєм.
В іншій частині - у задоволенні клопотання відмовити.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.
Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню. Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя ОСОБА_13