Document No. 127122476

Справа № 991/3731/25

Провадження 1-кс/991/3764/25

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2025 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, захисників ОСОБА_3, ОСОБА_4, підозрюваного ОСОБА_5, прокурора ОСОБА_6, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у місті Києві клопотання захисника ОСОБА_7, подане в інтересах підозрюваного ОСОБА_5, про зміну запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 52025000000000046 від 31.01.2025,

В С Т А Н О В И В:

До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_7 про зміну застосованого до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу (далі - Клопотання) у кримінальному провадженні № 52025000000000046 від 31.01.2025, зокрема, за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191 КК України (далі - Кримінальне провадження), в якому захисник просить:

- змінити ОСОБА_5 запобіжний захід, застосований до нього 26.02.2024 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду у справі № 991/1301/24, зокрема визначити розмір застави як альтернативного запобіжного заходу 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб або в межах, передбачених ст. 182 КПК України.

Клопотання мотивовано тим, що (1) ОСОБА_5 у межах кримінального провадження № 32014100070000038 від 08.05.2014 повідомлено про підозру та про зміну раніше повідомленої підозри; (2) 26.02.2024 відносно ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та визначено заставу у розмірі 272 520 000 грн, яка була внесена третіми особами; (3) 31.01.2025 матеріали кримінального провадження, зокрема, за підозрою ОСОБА_5 виділені в Кримінальне провадження. Крім цього, у цей же день досудове розслідування Кримінального провадження завершено, стороні захисту надано доступ до матеріалів досудового розслідування у порядку ст. 290 КПК України; (4) відсутні ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, які стали підставою для застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу. Про відсутність ризику переховування від органу досудового розслідування та суду свідчить належна процесуальна поведінка ОСОБА_5 протягом усього періоду досудового розслідування, ним виконуються усі процесуальні обов`язки, стороною захисту вчиняються активні дії щодо збору доказів та доведення своєї позиції виключно у процесуальний спосіб. При цьому, ОСОБА_5 за дозволом детектива/прокурора/слідчого судді неодноразово виїздив за межі м. Києва та Київської області, у тому числі, за кордон та кожного разу повертався у встановлений термін. Продовження існування ризику, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, не встановлено під час розгляду клопотання про продовження строку дії обов`язків. Досудове розслідування Кримінального провадження завершено, свідки та інші підозрювані неодноразово допитані стороною обвинувачення, а за такого, нівельовано ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України; (5) відсутні належні докази щодо визначення розміру шкоди у Кримінальному провадженні. При повідомленні ОСОБА_5 про підозру, сума майнової шкоди визначалась у розмірі 967 309 290, 53 грн, водночас при зміні раніше повідомленої підозри, розмір заподіяних збитків вже встановлений у розмірі 817 052 406, 75 грн. Для проведення відповідного виду експертизи та встановлення реально завданих збитків необхідним є проведення товарознавчої експертизи в частині визначення середньої вартості нафтопродуктів шляхом проведення порівняльного аналізу з декількох джерел інформації, чого зроблено не було. Органом досудового розслідування відмовлено стороні захисту у проведенні комплексної судово-економічної експертизи. Крім того, у Кримінальному провадженні відсутній потерпілий, не заявлено цивільний позов; (6) визначена судом та внесена за підозрюваного членами Національної асоціації підприємств оборонної промисловості України застава у розмірі 272 520 000, 00 грн, є непомірною для ОСОБА_5 та його родини з огляду на таке. При визначенні розміру застави слідчим суддею брався до уваги майновий стан ОСОБА_5 та членів його родини, однак на все рухоме та нерухоме майно підозрюваного та його дружини накладено арешт, що унеможливлює використання такого майна для сплати застави. Окрім цього, кошти, внесені як застава за ОСОБА_5, могли б бути використані оборонними підприємствами для забезпечення обороноздатності країни. Також, зменшення розміру шкоди, у ніби-то заподіянні якої підозрюється ОСОБА_5, свідчить про необхідність зменшення розміру застави. Сторона захисту зазначає, що своєю належною процесуальною поведінкою ОСОБА_5 довів, що застава у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб здатна забезпечити виконання покладених на підозрюваного обов`язків. Враховуючи міцні соціальні зв`язки ОСОБА_5 (має постійне місце роботи, де він виконує обов`язки по підвищенню обороноздатності України в умовах війни, має родину, дітей, матір похилого віку, яку самостійно утримує), тривалий час досудового розслідування (понад 10 років), про яке ОСОБА_5 було відомо, перебування ОСОБА_5 у статусі підозрюваного понад 1 рік, сторона захисту вважає за можливе змінити застосований до ОСОБА_5 запобіжний захід, шляхом зменшення розміру визначеної йому застави.

У судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_5 та його захисники - адвокати ОСОБА_3 та ОСОБА_8 підтримали доводи Клопотання, просили задовольнити із викладених у ньому підстав. Додатково зазначили про необхідність скасування обов`язку, передбаченого п. 8 ч. 5 ст. 194 КПК України, враховуючи відсутність ризиків, належну процесуальну поведінку ОСОБА_5 та необхідність останнього виконувати обов`язки як Голови Об`єднання організацій роботодавців «Національна асоціація підприємств оборонної промисловості України» по підвищенню оборотоздатності України, у тому числі, за кордоном. Крім того, один із заставодавців - ТОВ «Мелітопольський завод автотрактоних запчастин» перебуває у скрутному матеріальному становищі.

Прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (далі - САП) ОСОБА_6 заперечував проти доводів Клопотання, просив відмовити у його задоволенні. Зазначив, що доводам сторони захисту вже неодноразово надавалась оцінка слідчими суддями при розгляді попередніх клопотань про продовження строку дії обов`язків та зміну запобіжного заходу. Розмір застави, який визначений ОСОБА_5, забезпечує баланс між інтересами Кримінального провадження та інтересами ОСОБА_5 як Голови Об`єднання організацій роботодавців «Національна асоціація підприємств оборонної промисловості України», зокрема, надає можливість виїздити за межі території України. Крім того, жодним заставодавцем, у тому числі, ТОВ «Мелітопольський завод автотрактоних запчастин», не ініціюється питання про повернення застави.

Дослідивши зміст Клопотання та додані до нього матеріали, заслухавши доводи учасників судового провадження, слідчий суддя дійшов до наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 201 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.

Згідно ч. 4 ст. 201 КПК України, слідчий суддя, суд зобов`язаний розглянути клопотання підозрюваного, обвинуваченого протягом трьох днів з дня його одержання згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Разом з тим, відповідно до ч. 3 ст. 26 КПК України, слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

У Клопотанні сторона захисту, посилаючись на необґрунтованість повідомленої ОСОБА_5 підозри, відсутність ризиків, непомірність розміру визначеної підозрюваному застави, просить зменшити розмір такої застави.

Таким чином, враховуючи доводи Клопотання, беручи до уваги положення ч. 3 ст. 26 КПК України, слідчим суддею при розгляді поданого Клопотання встановлюється (1) наявність/відсутність обґрунтованої підозри щодо вчинення ОСОБА_5 інкримінованих йому кримінальних правопорушень, (2) наявність/відсутність підстав вважати, що встановлені при застосуванні до підозрюваного запобіжного заходу ризики не зменшились та продовжують існувати; (3) помірність для ОСОБА_5 визначеного йому розміру застави; (4) наявність/відсутність підстав для зміни застосованого до ОСОБА_5 запобіжного заходу шляхом зменшення розміру визначеної йому застави.

12.02.2024 у межах кримінального провадження № 32014100070000038 від 08.05.2014 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 255 (у редакції Закону № 2341-ІІІ від 05.04.2001) КК України.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 26.02.2024 (справа № 991/1301/24 провадження № 1-кс/991/1312/24) до підозрюваного ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та визначено заставу у розмірі 90 000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 272 520 000, 00 грн, у випадку внесення якої на підозрюваного покладаються додаткові процесуальні обов`язки, а саме: 1) прибувати за кожною вимогою до детектива, прокурора та суду; 2) не відлучатися із міста Києва та Київської області без дозволу детектива, прокурора та суду; 3) повідомляти детектива, прокурора та суд про зміну місця свого проживання, та місця роботи; 4) утримуватись від спілкування з підозрюваними ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, та свідками у кримінальному провадженні ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_16, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_46, ОСОБА_47, ОСОБА_48, ОСОБА_49, ОСОБА_50 щодо обставин, викладених у повідомленні про підозру ОСОБА_5 ; 5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади усі свої паспорти громадянина України для виїзду за кордон інші документи, що дають право на виїзд з України та в?їзд в Україну; 6) носити електронний засіб контролю. Строк дії обов?язків, покладених на підозрюваного в разі його звільнення з-під варти у зв?язку з внесенням застави, визначено до 25.04.2024. Вказана ухвала залишена без змін ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 07.03.2024.

26.02.2024 на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду в якості застави за підозрюваного ОСОБА_5 заставодавцями внесено заставу у розмірі 272 520 000, 00 грн., у зв`язку з чим ОСОБА_5 вважається таким, до кого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 01.10.2024 (справа № 991/11302/24 провадження № 1-кс/991/11353/24) запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 272 520 000, 00 грн змінено в частині суми застави, визначеної ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 26.02.2024, а саме зменшено підозрюваному ОСОБА_5 розмір застави до 211 960 000, 00 грн. Вказана ухвала слідчого судді була скасована Апеляційною палатою Вищого антикорупційного суду.

Ухвалами слідчих суддів Вищого антикорупційного суду строк дії покладених на підозрюваного ОСОБА_5 у зв`язку із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави зазначених додаткових процесуальних обов`язків неодноразово продовжувався.

30.01.2025 у межах кримінального провадження № 32014100070000038 від 08.05.2014 ОСОБА_5 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 255 (у редакції Закону № 2341-ІІІ від 05.04.2001) КК України.

Постановою прокурора САП ОСОБА_6 від 31.01.2025 матеріали досудового розслідування, зокрема, за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 255 КК України, виділені в окреме провадження, якому в подальшому присвоєно номер № 52025000000000046 від 31.01.2025.

Востаннє, ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 19.03.2025 (справа № 991/2153/25, провадження № 1-кс/991/2149/25) продовжено до 19.05.2025 строк дії наступних обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_5 у зв`язку із застосуванням щодо нього запобіжного заходу у виді застави, а саме: 1) прибувати за кожною вимогою до детектива, прокурора та суду; 2) повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; 3) утримуватись від спілкування з підозрюваними ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_51 та свідками у кримінальному провадженні ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_52, ОСОБА_36, ОСОБА_16, ОСОБА_37, ОСОБА_53, ОСОБА_39, ОСОБА_54, ОСОБА_41, ОСОБА_55, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_46, ОСОБА_47, ОСОБА_48, ОСОБА_49, ОСОБА_50, щодо обставин, викладених у повідомленні про підозру ОСОБА_5 ; 4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Згідно повідомлення про зміну раніше повідомленої ОСОБА_5 підозри від 30.01.2025, протягом 2013-2014 років компаніями ОСОБА_56 на територію України під приводом подальшого транзиту в інші країни ввезено нафтопродукти, які в дійсності реалізовувались в межах держави без сплати належних податків, зборів і платежів. У 2014 році за цими фактами слідчими підрозділами МВС України розпочато кримінальні провадження, у межах яких накладено арешт на нафтопродукти як речові докази для забезпечення в майбутньому виконання вироку в частині конфіскації майна та відшкодування державі збитків. У ОСОБА_9 та ОСОБА_5, які розуміли, що нафтопродукти будуть звернуті в дохід держави, виник спільний умисел щодо заволодіння ними, замаскувавши це під передачу речових доказів для реалізації підконтрольному державному підприємству, їх продаж за заниженою ціною підконтрольному приватному суб?єкту господарювання та виведення коштів, отриманих державним підприємством як часткова оплата, на рахунки інших підконтрольних приватних суб?єктів господарювання. З 06.03.2014 по 30.09.2014 ОСОБА_5 та ОСОБА_9 з метою вчинення особливо тяжкого злочину - заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем - створили злочинну організацією, до якої увійшли ОСОБА_57, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, а також інші невстановлені на даний час особи, керували нею та брали участь у ній. Злочинна організація на чолі з ОСОБА_5 та ОСОБА_9 встановила контроль над ДП «Укртранснафтопродукт» (далі - ДП), у тому числі шляхом призначення на керівні посади в ДП членів злочинної організації. На роль покупця нафтопродуктів ОСОБА_9 підібрано підконтрольне йому ТОВ «Укройлпродукт», а для виводу коштів, отриманих ДП як часткова оплата за реалізовані нафтопродукти, підшукано ТОВ «Ітанікс Стронг» та ТОВ «Трейд Інвест Компані». ОСОБА_13, діючи від імені ДП, уклав з іншим членом злочинної організації ОСОБА_12, який діяв від імені ТОВ «Укройпродукт», договір постачання разом з додатками, умови якого передбачили ціну нижче за ринкову через «вимушеність продажу» та відстрочення остаточних розрахунків за отримані нафтопродукти. Однак навіть визначена у такий спосіб вартість нафтопродуктів не була перерахована на депозитний рахунок уповноваженого банку органу досудового розслідування для забезпечення конфіскації. Натомість ОСОБА_9 організовано перерахування коштів ДП на рахунки ТОВ «Ітанікс Стронг» та ТОВ «Трейд Інвест Компані» у якості передоплати за договорами поставки. Як наслідок кошти, що перераховувались ТОВ «Укройлпродукт» на рахунки ДП, із володіння злочинної організації не вибували, проте члени злочинної організації отримували у своє розпорядження і нафтопродукти. ОСОБА_11 та ОСОБА_10 під виглядом уповноважених представників ДП організовано відпуск нафтопродуктів загальною вартістю 817 052 406,75 грн (з урахуванням сплати акцизного збору) з місць їх зберігання покупцям після продажу на паливному ринку України з оформленням супроводжуючих документів. Таким чином, у зв?язку з несплатою в дохід державного бюджету вартості арештованих у кримінальному провадженні № 12014160020000076 нафтопродуктів, діяльністю злочинної організації під керівництвом ОСОБА_5 та ОСОБА_9 державі заподіяно збитки в розмірі 817 052 406,75 грн (з урахуванням сплати акцизного збору).

Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється:

- у створенні злочинної організації з метою вчинення особливо тяжкого злочину, а також керівництві такою організацією та участі у ній, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 255 КК України (у редакції Закону України від 05.04.2001 № 2341-III);

- організації, керуванні підготовкою та вчиненням заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненого злочинною організацією в особливо великих розмірах, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. ч. 5 ст. 191 КК України.

Відповідно до ст. 12, примітки до ст. 45 КК України, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 191 КК України, є особливо тяжким корупційним злочином, а кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 255 (у редакції Закону України від 05.04.2001 № 2341-ІІІ) КК України, є особливо тяжким злочином.

Зі змісту ухвал слідчих суддів Вищого антикорупційного суду та Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду, якими до ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід та продовжено строк дії покладених на підозрюваного обов`язків вбачається, що судом на підставі матеріалів досудового розслідування неодноразово встановлювалась обґрунтованість повідомленої ОСОБА_5 підозри. При цьому, першочергово до підозрюваного було застосовано винятковий запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Доводам сторони захисту щодо того, що у Кримінальному провадженні відсутні належні докази щодо визначення розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, яке інкриміноване ОСОБА_5, відсутній потерпілий, не заявлено цивільний позов, слідчим суддею вже було надано оцінку при розгляді попереднього клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_5 .

Як вбачається зі змісту ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 26.02.2024 (справа № 991/1301/24) при застосуванні до ОСОБА_5 запобіжного заходу слідчим суддею встановлено наявість існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України. А за такого, у разі внесення застави, існували підстави покладення на підозрюваного обов`язків, передбачених п. 1-4, 8-9 ч. 5 ст. 194 КПК України.

Однак, з плином часу ризики, які стали підставою для застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу, незначною мірою зменшились у зв`язку з чим зменшився і обсяг, покладених на ОСОБА_5, обов`язків.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 19.03.2025 (справа № 991/2153/25) ОСОБА_5 продовжено до 19.05.2025 строк дії додаткових процесуальних обов`язків, передбачених п. 1, 3-4, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України та встановлено продовження існування ризиків, передбачених п. 1, 3-4 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Слідчий суддя зазначає, що ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому Кримінальний процесуальний кодекс України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Зазначений стандарт доказування (переконання) слідчий суддя використовує для перевірки наявності ризиків, передбачених частиною 1 статті 177 КПК України, у цьому Кримінальному провадженні щодо підозрюваного ОСОБА_5 .

Щодо ризику переховування від органів досудового розслідування та/або суду.

Ризик переховування від органу досудового розслідування/суду є актуальним безвідносно до стадії кримінального провадження та обумовлений серед іншого можливістю притягнення до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання (кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 191 КК України, інкриміноване ОСОБА_5, передбачає виключно покарання у виді реального позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна; кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 255 (у редакції Закону України від 05.04.2001 № 2341-ІІІ) КК України, передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до дванадцяти років). Покарання, зокрема, у вигляді позбавлення волі на значний строк, яке може бути призначене ОСОБА_5 у випадку направлення обвинувального акта щодо нього до суду та визнання його винуватим у вчиненні злочинів, які йому інкриміновано, особливо сильно підвищує ризик переховування від органу досудового розслідування та/або суду.

Окрім цього, слідчий суддя враховує, що ОСОБА_5 має паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_1 (дійсний до 23.11.2026), його досвід перетину державного кордону, а також значні майнові активи підозрюваного та його близьких осіб. Здача паспорта громадянина України для виїзду за кордон на зберігання з метою виконання ухвали слідчого судді не позбавляє можливості повторного отримання такого паспорта.

Слідчим суддею береться до уваги, що з 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан, який діє і досі, та військовозобов`язаним чоловікам (віком від 18 до 60 років) заборонено покидати територію України.

Разом з тим, в силу виконання ОСОБА_5 функцій голови Об`єднання організацій роботодавців «Національна асоціація підприємств оборонної промисловості України», підозрюваний не позбавлений можливості перетину державного кордону навіть в умовах воєнного стану.

На думку слідчого судді, із плином часу вказаний ризик зменшився незначною мірою, але не настільки, щоб виключити або звести його до малоймовірності. При цьому, завершення досудового розслідування та визнання зібраних під час досудового розслідування доказів достатніми для складання обвинувального акта, може спонукати підозрюваного до можливих дій, у тому числі, щодо переховування від органу досудового розслідування та суду.

Наведені вище обставини в сукупності дають підстави дійти до висновку щодо продовження існування ризику переховування від органу досудового розслідування та суду.

Щодо ризику незаконного впливу на свідків, інших підозрюваних у цьому ж Кримінальному провадженні.

При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України).

Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного статтею 615 цього Кодексу (ч. 4 ст. 95 КПК України).

У свою чергу, частиною 11 ст. 615 КПК України визначено, що показання, отримані під час допиту свідка, потерпілого, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо хід і результати такого допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації. Показання, отримані під час допиту підозрюваного, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо у такому допиті брав участь захисник, а хід і результати проведення допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації.

Так, відповідно до п. 16 ч. 1 ст. 7 КПК України, безпосередність дослідження показань є загальною засадою кримінального провадження та повинна застосовуватися за загальним правилом, можливість використання показань, зафіксованих за допомогою технічних засобів відеофіксації, передбачена ч. 11 ст. 615 КПК України, застосовується лише як виключення. При цьому, показання свідків, безпосередньо досліджені в суді, мають пріоритет над показаннями, отриманими у порядку ч. 11 ст. 615 КПК України.

За таких обставин, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Окрім цього, не залишається поза увагою слідчого судді те, що більшість допитаних свідків є знайомими ОСОБА_5 особами, які повідомили інформацію, що дає підстави підозрювати останнього у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушення, а тому підозрюваний, використовуючи свої зв`язки, які набуті ним за тривалий час здійснення повноважень народного депутата України та зайняття інших керівних посад, з метою уникнення кримінальної відповідальності може здійснювати незаконний вплив на свідків, які вже допитані, а також на осіб, яких сторона обвинувачення має намір допитати.

Окрім цього, ОСОБА_5 інкримінується скоєння Кримінальних правопорушень у співучасті з іншими підозрюваними у цьому ж Кримінальному провадженні одного й того ж правопорушення, тому існують підстави вважати, що ці особи можуть бути об`єднані однією метою - унеможливити притягнення їх до кримінальної відповідальності шляхом зміни показів, формування спільної правової позиції.

Враховуючи, що існує взаємообумовленість дій між підозрюваним ОСОБА_5 та іншими підозрюваними у Кримінальному провадженні, зважаючи на роль ОСОБА_5 у інкримінованих правопорушеннях, беручи до уваги, що з частиною свідків ОСОБА_5 знайомий, використовуючи свої зв`язки як колишнього народного депутата України та діючого голови ООР «Національна асоціація підприємств оборонної промисловості України», свій авторитет, приязні стосунки з такими особами, інший незаконний вплив (шантаж, підкуп, погрози), безпосередньо або опосередковано через інших осіб підозрюваний може впливати на свідків/інших підозрюваних у Кримінальному провадженні з метою зміни ними своїх показань/відмови від дачі показань задля уникнення/мінімізації можливої кримінальної відповідальності.

На думку слідчого судді, також продовжує існувати ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Зокрема ОСОБА_5 має потенційну можливість перешкоджати Кримінальному поводженню шляхом здійснення впливу на суспільну думку, дискредитацію органу досудового розслідування, суду через засоби масової інформації та інтернет-ресурси, у тому числі закордонні.

Разом з тим, слідчий суддя звертає увагу, що ризик, передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, не встановлений ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 19.03.2025 (справа № 991/2153/25).

При зверненні сторони захисту до суду у порядку ст. 201 КПК України із клопотанням про зміну застосованого до підозрюваного запобіжного заходу, тягар доказування перед слідчим суддею обставин, на які вона посилається, покладається саме на сторону захисту.

При цьому, збір стороною захисту доказів (направлення адвокатських запитів, звернення до суду із клопотаннями про тимчасовий доступ до речей та документів, ініціювання перед стороною обвинувачення проведення слідчих дій, тощо) демонструє активну позицію сторони захисту у формуванні позиції сторони захисту, однак не нівелює встановлені ризики.

Сторона захисту у Клопотанні та в судовому засіданні не навела достатніх доводів на спростування вищевказаних ризиків.

Також, при розгляді Клопотання слідчий суддя враховує, що ОСОБА_5 має постійне місце проживання та роботи, одружений, позитивно характеризується, має на утриманні матір похилого віку, однак, беручи до уваги роль підозрюваного у вчинюваних злочинах (обґрунтовано підозрюється у створенні злочинної організації та організації вчинення особливо тяжкого корупційного злочину), такі обставини, в світлі наведених вище фактичних даних, не є настільки переконливими та вагомими, щоб знизити встановлені слідчим суддею ризики до малоймовірності чи до їх виключення.

Враховуючи вищевикладене, ризики, передбачені п. 1, 3-4 ч. 1 ст. 177 КПК України, які стали підставою для застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу, не зникли та продовжують існувати, хоча з часом і зменшились незначною мірою.

За такого, твердження сторони захисту щодо необхідності скасування покладеного на ОСОБА_5 обов`язку здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну відхиляються, оскільки на даному етапі скасування зазначеного обов`язку не відповідає інтересам досудового розслідування, враховуючи продовження існування ризиків. При цьому, реалізація права ОСОБА_5 щодо виїзду за кордон забезпечується шляхом отримання відповідного дозволу у разі належного обгрунтування.

Крім цього, належна процесуальна поведінка підозрюваного ОСОБА_5, на яку посилається сторона захисту, не свідчить про відсутність встановлених ризиків, а навпаки вказує на те, що застосований запобіжний захід у вигляді застави у визначеному розмірі (272 520 000, 00 грн), разом із покладеними на підозрюваного мінімальними додатковими процесуальними обов`язками, є таким, що достатньою мірою гарантує належну поведінку ОСОБА_5 у Кримінальному провадженні з урахуванням продовження існування встановлених ризиків.

Що стосується доводів сторони захисту щодо непомірності для ОСОБА_5 розміру застави, то слідчий суддя дійшов до такого висновку.

Застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу. (ч. 1 ст. 182 КПК України).

Розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього (ч. 4 ст.182 КПК України).

Розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб ( п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України).

Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України, у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Отже, з одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого - не має бути таким, що є завідомо непомірним для цієї особи та призводить до неможливості виконання застави.

Як вбачається зі змісту ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 26.02.2024 (справа № 991/1301/24), при визначенні розміру застави, зокрема взято до уваги, що у власності ОСОБА_5 та його дружини - ОСОБА_58 знаходяться дороговартісні автомобілі, самохідне моторне прогулянкове судно, земельні ділянки, об`єкт нерухомого майна (житловий будинок, каплиця, будинок охорони, альтанка, будинок рибалки), підозрюваним також задекларовано право користування об`єктами незавершеного будівництва (5 квартир у підозрюваного, 2 - у його дружини), цінне рухоме майно, цінні папери, грошові активи.

26.02.2024 (у день постановлення ухвали про застосування запобіжного заходу) за ОСОБА_5 внесено заставу загалом у розмірі 272 520 000, 00 грн, із яких: Товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «УКРАЇНСЬКА БРОНЕТЕХНІКА» - 62 520 000, 00 грн; УМО УКРАЇНА ТОВ - 35 000 000, 00 грн; ТОВ «СИСТЕМНИЙ ЕЛЕКТРОННИЙ ЕКСПОРТ» - 32 000 000, 00 грн; ТОВ «РАДІОНІКС» - 60 000 000, 00 грн; ТОВ «ТЕРМАЛ ВІЖН ТЕКНОЛОДЖИС» - 40 000 000, 00 грн; ТОВ «МЗАТЗ» - 43 000 000 грн .

Вказані товариства входять до Об`єднання організацій роботодавців «Національна асоціація підприємств оборонної промисловості України», головою якої є ОСОБА_5 .

Як зазначає сторона захисту, застава за ОСОБА_5 внесена третіми особами - заставодавцями, ані сам підозрюваний, ані члени його родини не мають у розпорядженні такої значної суми (272 520 000, 00 грн) та самостійно не здатні внести вказану заставу, що вказує на її непомірність.

Водночас, як вже встановлено слідчим суддею, визначений судом розмір застави за підозрюваного вже внесено.

Зазначене в сукупності дає підстави для висновку про відсутність ознаки непомірності визначеного підозрюваному розміру застави, тому доводи сторони захисту в цій частині слідчий суддя оцінює критично.

З приводу доводів сторони захисту щодо необхідності зменшення розміру застави у зв`язку із зменшенням розміру шкоди, заподіяння якої інкримінується ОСОБА_5, слідчий суддя зазначає таке.

Слідчим суддею при застосуванні до ОСОБА_5 запобіжного заходу та визначенні розміру застави хоч і враховувався розмір заподіяної шкоди, однак він не був вирішальним. А за такого, ці посилання сторони захисту слідчим суддею не беруться до уваги.

За ч. 3 ст. 182 КПК України, при застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави, заставодавцю роз`яснюються у вчиненні якого кримінального правопорушення підозрюється чи обвинувачується особа, передбачене законом покарання за його вчинення, обов`язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, а також наслідки невиконання цих обов`язків.

Відповідно до ч. 6 ст. 182 КПК України, з моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, а також з моменту звільнення підозрюваного, обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підозрюваний, обвинувачений, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Положення ч. 8 ст. 182 КПК України передбачають можливість звернення застави в дохід держави у разі невиконання обов`язків заставодавцем.

Відповідно до ч. 11 ст. 182 КПК України, застава повертається заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу, якщо вона не була звернена у дохід держави.

Таким чином, заставодавцю роз`яснюються покладені на нього обов`язки та наслідки їх невиконання. Внесені заставодавцем кошти - застава залишаються на депозитному рахунку відповідного суду та, якщо застава не була звернена у дохід держави, - повертаються у повному обсязі заставодавцю у випадку припинення дії цього запобіжного заходу: закриття кримінального провадження, скасування запобіжного заходу, зміни одного виду запобіжного заходу на інший, ухвалення вироку суду.

У судовому засіданні, як на одну з підстав зменшення розміру застави, сторона захисту зазначає, що один із заставодавців перебуває у скрутному матеріальному становищі. Проте, представник заставодавця у судове засідання не прибув, жодних заяв про повернення застави не надходило, а стороною захисту до Клопотання не надано достатніх доказів того, що внесена ТОВ «Мелітопольський завод автотрактоних запчастин» частина застави є критичною для такого підприємства. Будь-яких доказів створення негативних наслідків для підприємства, у тому числі, для його господарської діяльності, внаслідок внесення відповідних коштів як частини застави за ОСОБА_5 слідчому судді не надано.

Таким чином, посилання сторони захисту на необхідність зменшення визначеного ОСОБА_5 розміру застави, оскільки її внесено підприємствами, які мають стратегічне значення та відіграють важливу роль у забезпеченні оборотоздатності держави, слідчим суддею відхиляються, оскільки вказане не може бути підставою для зменшення розміру застави підозрюваному, так як при внесенні зазначених коштів і сам підозрюваний, і заставодавці усвідомлювали наслідки внесення таких коштів у якості застави та можливість їх повернення лише у визначених законом випадках.

За такого, слідчий суддя дійшов до висновку, що з урахуванням обґрунтованості повідомленої ОСОБА_5 підозри, продовження існування встановлених слідчим суддею ризиків, відсутні підстави для зменшення розміру визначеної підозрюваному застави, який, з урахуванням змешення обсягу покладених на підозрюваного обов`язків, забезпечує баланс між інтересами ОСОБА_5, у тому числі, щодо реалізації права виїзду за кордон, та інтересами досудового розслідування щодо дотримання підозрюваним своїх процесуальних обов`язків.

Враховуючи викладене, підстави для зменшення розміру застави, визначеної ОСОБА_5 відсутні.

За такого, Клопотання задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 22, 26, 201, 309, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні клопотання відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СЛІДЧИЙ СУДДЯ ОСОБА_59