- Presiding judge (HACC): Zadorozhna L.I.
Справа № 991/2142/25
Провадження № 1-кп/991/32/25
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 травня 2025 року м. Київ
Суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, яка визначена для розгляду кримінального провадження одноособово (далі - Суд),
за участі: секретаря судового засідання ОСОБА_2,
сторін кримінального провадження:
з боку обвинувачення: прокурора ОСОБА_3 (в режимі відеоконференції з власних технічних засобів),
з боку захисту: обвинуваченого ОСОБА_4, захисників - адвокатів ОСОБА_5, ОСОБА_6,
у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52024000000000222 від 07.05.2024, стосовно ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Донецьк, громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, проживає за адресою: АДРЕСА_2, який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора другого відділу Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3 про допит свідка у порядку, передбаченому ч. 9 ст. 352 КПК України,
установив:
І. Історія кримінального провадження
12.03.2025 до Вищого антикорупційного суду від прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 52024000000000222 від 07.05.2024 стосовно ОСОБА_4, який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.03.2025, згідно з положеннями ч. 3 ст. 35 КПК України, для розгляду кримінального провадження визначено головуючого суддю (суддю-доповідача) ОСОБА_1 .
Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 13.03.2025 у кримінальному провадженні призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою суду від 18.03.2025 призначено судовий розгляд кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 .
ІІ. Зміст та доводи клопотання прокурора
02.05.2025 до суду від прокурора ОСОБА_3 надійшло клопотання про проведення допиту свідка ОСОБА_7 у порядку, передбаченому ч. 9 ст. 352 КПК України, з іншого приміщення суду в закритому судовому засіданні. Клопотання обґрунтоване тим, що згідно встановленого судом порядку дослідження доказів заплановано допит свідка обвинувачення ОСОБА_7, щодо якого застосовано заходи безпеки (на підставі постанови детектива від 07.05.2024) відповідно до Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві».
01.05.2025 прокурором до Національного бюро надіслано лист щодо забезпечення прибуття свідка ОСОБА_7 у визначені судом дати судових засідань до приміщення суду для проведення його допиту у спосіб, передбачений ч. 9 ст. 352 КПК України. Прокурор зазначила, що положення ч. 9 ст. 352 КПК України передбачають, що суд перед постановленням ухвали про проведення допиту свідка із використанням технічних засобів з іншого приміщення зобов`язаний з`ясувати наявність заперечень сторін кримінального провадження проти проведення допиту свідка в умовах, що унеможливлюють його ідентифікацію.
У разі задоволення судом вказаного клопотання прокурором буде організовано направлення оригіналу постанови про застосування заходів безпеки до режимно-секретного відділу Вищого антикорупційного суду органом, який забезпечує безпеку свідка. З урахуванням норм п. 5 ч. 2 ст. 27, ч. 9 ст. 352 КПК України, прокурор просила ухвалити судове рішення про допит свідка ОСОБА_7 з іншого приміщення суду в закритому судовому засіданні.
ІІІ. Позиції учасників кримінального провадження
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 зазначила, що відносно свідка ОСОБА_7 застосовано заходи безпеки, та просила суд ухвалити рішення про закрите судове засідання у порядку ч. 9 ст. 352 КПК України. Просила провести допит свідка з іншого приміщення суду без візуальних та аудіо перешкод. На переконання прокурора, з урахуванням застосованих заходів безпеки щодо ОСОБА_7, необхідно провести його допит з іншого приміщення суду, оскільки сторонні особи можуть очікувати свідка перед судовим засіданням та намагатимуться повпливати на нього. Обвинувачений активно розкриває достовірні дані свідка у соцмережах, що може вплинути на те, щоб перед засіданням свідка очікували сторонні люди, якщо він братиме участь у судовому засіданні разом з іншими учасниками. Вказала, що до свідка застосовано заходи безпеки через загрозу його життю та здоров`ю. Під час допиту свідка ОСОБА_7 можливо буде безпосередньо з`ясувати ці обставини. На думку прокурора, сама наявність загрози життю свідка є підставою для ухвалення рішення у виключних випадках та проведення його допиту з іншої зали судових засідань. Зокрема, на свідка вчинявся тиск, коли щодо нього були застосовано заходи безпеки в іншому кримінальному провадженні. Також, свідку надходили погрози, повідомлення, дзвінки від знайомих, які передавали, що ОСОБА_4 дуже незадоволений його участю в цій справі. Упродовж усього періоду йому писали незнайомі особи з погрозами, що дії ОСОБА_7 не залишаться безкарними. На доводи захисту про неможливість допиту свідка з іншого приміщення зазначила, що під час такого допиту свідка буде присутня уповноважена особа суду, яка стежитиме за поведінкою свідка.
Захисник ОСОБА_5 заперечив щодо задоволення клопотання прокурора. Зазначив, що під час досудового розслідування сторона обвинувачення не була позбавлена можливості перевірити чи діяли особи, які погрожували ОСОБА_7, в інтересах ОСОБА_4 . На його переконання, ОСОБА_7 спеціально надав письмові пояснення прокурору щодо тиску на нього, щоб створити штучні підстави для допиту з іншого приміщення суду. У кримінальному провадженні вживались заходи безпеки (шляхом зміни анкетних даних) для того, щоб не ніхто не здогадався, хто надав такі покази. Проте, безпосередньо обвинуваченому ОСОБА_4 достовірно відомо анкетні дані свідка ОСОБА_7, з яким він товаришує з 2012 року. Крім того, в судових засіданнях учасники досліджували відео за участю ОСОБА_7 . У цьому випадку залишається незрозумілим сенс засекречування свідка. У клопотанні прокурора не зазначено, що саме присутність свідка ОСОБА_7 у залі судового засідання за присутності захисту породжує будь-яку небезпеку для свідка. У цій справі важливо, щоб допит відбувався в приміщенні суду в належних умовах. Окрім цього, під час допиту свідка з іншого приміщення можуть виникати технічні перешкоди.
Захисник ОСОБА_6 повністю заперечував щодо задоволення клопотання прокурора. Пояснив, що сторона обвинувачення таким чином намагається створити штучні підстави для допиту свідка за ч. 9 ст. 352 КПК України, з метою перешкоджання захисту в ефективному допиті свідка. На його думку, під час досудового розслідування стороною обвинувачення не проведено належного допиту цього свідка. Висунуте обвинувачення ґрунтується виключно на показаннях цього свідка, а негласні слідчі (розшукові) дії є похідними від його показань. Без допиту свідка ОСОБА_7 у залі суду неможливо з`ясувати низку питань, зокрема щодо вчинення провокації. Зазначив, що прокурор належним чином не обґрунтувала клопотання, виключних обставин не наведено. З урахуванням інших кримінальних проваджень, у яких брав участь свідок, то його репутація є досить сумнівною. За допомогою відео неможливо зрозуміти емоції свідка чи встановити, що він не використовує нотатки під час допиту. Також, слід врахувати, що такого свідка уже допитували у інших судових засіданнях. Також, не зрозуміло, яким чином надавати свідку певні документи для ознайомлення.
Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав своїх захисників та заперечував проти задоволення клопотання прокурора. Вказав, що він добре знає свідка ОСОБА_7, часто бачить його поза судовими засіданнями, але водночас уникає будь-якого спілкування з ним. На його переконання, необхідно допитати свідка виключно в залі судового засідання за участю інших учасників кримінального провадження.
IV. Встановлені обставини, мотиви та оцінка суду
Відповідно до ч. 2 ст. 27 КПК України кримінальне провадження в судах усіх інстанцій здійснюється відкрито. Суд може прийняти рішення про здійснення кримінального провадження у закритому судовому засіданні впродовж усього судового провадження або його окремої частини лише у разі: 1) якщо обвинуваченим є неповнолітній; 2) розгляду справи про кримінальне правопорушення проти статевої свободи та статевої недоторканості особи; 3) необхідності запобігти розголошенню відомостей про особисте та сімейне життя чи обставин, які принижують гідність особи; 4) якщо здійснення провадження у відкритому судовому засіданні може призвести до розголошення таємниці, що охороняється законом; 5) необхідності забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні.
Кримінальне провадження у закритому судовому засіданні суд здійснює з додержанням правил судочинства, передбачених цим Кодексом. На судовому розгляді в закритому судовому засіданні можуть бути присутні лише сторони та інші учасники кримінального провадження (ч. 4 ст. 27 КПК України).
Судовий розгляд здійснюється в судовому засіданні з обов`язковою участю сторін кримінального провадження, крім випадків, передбачених цим Кодексом. У судове засідання викликаються потерпілий та інші учасники кримінального провадження (ч. 2 ст. 318 КПК України).
Стаття 16 Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві» визначає, що у випадках, коли цього потребують інтереси безпеки осіб, взятих під захист, за мотивованою ухвалою суду може проводитися закрите судове засідання. У випадках та в порядку, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, для забезпечення безпеки учасника кримінального провадження, суд за власною ініціативою або за клопотанням учасників кримінального провадження може прийняти рішення про проведення допиту учасника кримінального провадження з використанням відеоконференції при трансляції з іншого приміщення, в тому числі у спосіб, що унеможливлює ідентифікацію особи, яка дає показання.
Згідно з ч. 9 ст. 352 КПК України у виняткових випадках для забезпечення безпеки свідка, який підлягає допиту, суд за власною ініціативою або за клопотанням сторін кримінального провадження чи самого свідка постановляє вмотивовану ухвалу про проведення допиту свідка з використанням технічних засобів з іншого приміщення, у тому числі за межами приміщення суду, або в інший спосіб, що унеможливлює його ідентифікацію та забезпечує сторонам кримінального провадження можливість ставити запитання і слухати відповіді на них. У разі якщо існує загроза ідентифікації голосу свідка, допит може супроводжуватися створенням акустичних перешкод. Перед постановленням відповідної ухвали суд зобов`язаний з`ясувати наявність заперечень сторін кримінального провадження проти проведення допиту свідка в умовах, що унеможливлюють його ідентифікацію, і в разі їх обґрунтованості відмовити у проведенні допиту свідка в порядку, визначеному цією частиною.
Положення ч. 1-2 ст. 336 КПК України передбачають, що судове провадження може здійснюватися у режимі відеоконференції під час трансляції з іншого приміщення, у тому числі яке знаходиться поза межами приміщення суду (дистанційне судове провадження), у разі необхідності забезпечення безпеки осіб. Суд ухвалює рішення про здійснення дистанційного судового провадження за власною ініціативою або за клопотанням сторони чи інших учасників кримінального провадження. У разі якщо сторона кримінального провадження чи потерпілий заперечує проти здійснення дистанційного судового провадження, суд може ухвалити рішення про його здійснення лише вмотивованою ухвалою, обґрунтувавши в ній прийняте рішення.
Отже, з огляду на вищезазначене, у випадках потреби забезпечення безпеки осіб, взятих під захист, за мотивованою ухвалою суду може проводитися закрите судове засідання, а у виняткових випадках також з використанням технічних засобів з іншого приміщення, у тому числі за межами приміщення суду, або в інший спосіб, що унеможливлює його ідентифікацію.
Також, у зв`язку з поданням такого клопотання, 01.05.2025 прокурор надіслала листа до Національного бюро для забезпечення прибуття свідка ОСОБА_7 та направлення до режимно-секретного відділу Вищого антикорупційного суду постанови про застосування заходів безпеки.
Під час судового засідання прокурор посилалася на те, що існують обґрунтовані підстави для проведення допиту свідка ОСОБА_7 у порядку, передбаченому ч. 9 ст. 352 КПК України, з урахуванням застосованих відносно нього заходів безпеки, загроз вчинення тиску на свідка, а також того, що під час досудового розслідування йому надходили погрози, телефонні дзвінки, повідомлення, ймовірно, від осіб, пов`язаних із обвинуваченим.
При цьому, прокурором не повідомлено які заходи вживались органом, який здійснює захист свідка, щодо встановлення осіб, які телефонували свідку чи висловлювали повідомлення, які сприймались свідком як погрози. Також, суду не надано інформації про вжиті щодо свідка заходи безпеки та їх результати.
В ухвалі від 18.03.2025, якою було призначено судовий розгляд у цій справі, зазаначено: «Оскільки стороною не повідомлено, які саме заходи безпеки застосовуються до заявника ОСОБА_7, Суд дійшов висновку про проведення закритого судового засідання лише в частині дослідження доказів та матеріалів, які можуть призвести до розголошення відомостей, пов`язаних із забезпеченням безпеки особи, яка бере участь у кримінальному провадженні. Таке рішення зумовлене необхідністю збалансувати інтереси безпеки особи та права учасників на відкритий судовий розгляд.»
Під час розгляду клопотання про допит свідка у порядку, передбаченому ч. 9 ст. 352 КПК України, прокурором не доведено, що має місце винятковий випадок для допиту свідка з іншого приміщення суду, не зазначено які обставини вказують на те, що цей випадок є винятком із загальних правил. Крім того, проведення закритого судового засідання є достатнім заходом для захисту безпеки особи, взятої під захист, який передбачений законом.
Проведення закритого судового засідання мінімізує ризик розголошення інформації про свідка та його показань, що відповідає вимогам КПК України та Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві». Здійснення судового засідання у такий спосіб дозволить стороні захисту допитати свідка у належний спосіб, забезпечуючи баланс між безпекою свідка та правами сторін на справедливий судовий розгляд.
Також, Суд враховує, що сторонами не заперечується той факт, що обвинувачений ОСОБА_4 та свідок ОСОБА_7 мали товариські відносини впродовж більше десяти років.
Підсумовуючи та враховуючи, що відносно ОСОБА_7 постановою детектива Національного бюро від 07.05.2024 застосовано заходи безпеки відповідно до Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві», Суд дійшов висновку про задоволення клопотання прокурора в частині допиту свідка в закритому судовому засіданні.
На підставі викладеного, керуючись ст. 336, 352, 372, 376 КПК України, суд
постановив:
Частково задовольнити клопотання прокурора другого відділу Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3 про проведення допиту свідка у порядку, передбаченому ч. 9 ст. 352 КПК України.
Провести допит свідка ОСОБА_7 в закритому судовому засіданні.
Здійснити судовий виклик ОСОБА_7 через Національне антикорупційне бюро України з урахуванням вимог Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві».
Доручити Національному антикорупційному бюро України забезпечити прибуття ОСОБА_7 для його допиту як свідка.
Копію ухвали направити до Національного антикорупційного бюро України для організації виконання.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення і окремому оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_8