- Presiding judge (HACC): Khamzin T.R.
Справа № 991/3610/25
Провадження 1-кп/991/51/25
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 травня 2025 року м. Київ
Вищий антикорупційний суд у складі головуючого судді ОСОБА_1
за участю
секретаря судового засідання ОСОБА_2,
прокурора ОСОБА_3,
обвинуваченого ОСОБА_4,
захисника ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Вищого антикорупційного суду обвинувальний акт та угоду про визнання винуватості у кримінальному провадженні № 52025000000000133, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06 березня 2025 року, за обвинуваченням
ОСОБА_4, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Черкаси, є громадянином України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, проживає за адресою: АДРЕСА_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, з повною вищою освітою, офіційно не одружений, має на утриманні одну неповнолітню дитину, раніше не судимий, директор ТОВ «Миколаївська енергопостачальна компанія»,
у вчиненні злочину, передбаченого частиною першою статті 209 Кримінального кодексу України,
ВСТАНОВИВ:
1. Історія провадження
22 квітня 2025 року до Вищого антикорупційного суду надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 52025000000000133 від 06.03.2025 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого частиною першою статті 209 КК України.
Разом з обвинувальним актом до суду надійшла угода про визнання винуватості, укладена між прокурором другого відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4, за участю захисника ОСОБА_5 .
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.04.2025 для розгляду кримінального провадження визначено суддю ОСОБА_1 .
Ухвалою від 23.04.2025 призначено підготовче судове засідання у кримінальному провадженні.
2. Формулювання обвинувачення та стаття (частина статті) закону України про кримінальну відповідальність, яка передбачає кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа
ОСОБА_4 обвинувачується в легалізації (відмиванні) майна, одержаного злочинним шляхом, а саме переміщенні майна та вчиненні дій, спрямованих на приховування джерела його походження та місцезнаходження, вчинене особою, яка повинна була знати, що таке майно прямо чи опосередковано, повністю чи частково одержано злочинним шляхом, а саме в легалізації коштів у сумі 200 000 доларів США (що згідно з офіційним курсом Національного банку України станом на 10.08.2024 становить 8 198 000 гривень), одержаних заступником Міністра енергетики України ОСОБА 1, виконуючим обов`язки Генерального директора державного підприємства «Селидіввугілля» ОСОБА 3 та ОСОБА 2 за попередньою змовою між собою від радника Генерального директора ДП «Волиньвугілля» ОСОБА_6 у якості неправомірної вигоди в особливо великому розмірі за вчинення дій щодо передачі вугільно-видобувного обладнання від ДП «Селидіввугілля» до ДП «Волиньвугілля», засновником та органом управління яких є Міністерство енергетики України.
За змістом обвинувального акта під час зустрічі між ОСОБА 1, ОСОБА 2 та ОСОБА_6, яка відбулася 03.08.2024 у ресторані «Фабіус» за адресою: м. Київ, Столичне шосе, 70, ОСОБА 2 повідомив ОСОБА_6, що наступну частину неправомірної вигоди необхідно передати довіреній особі ОСОБА 2 - ОСОБА_7 .
При цьому ОСОБА_4 не був обізнаний про детальні обставини одержання ОСОБА 1, ОСОБА 3 та ОСОБА 2 неправомірної вигоди від ОСОБА_6 через ОСОБА_8 за передачу вугільновидобувного обладнання від ДП «Селидіввугілля» до ДП «Волиньвугілля». Однак йому було відомо, що ОСОБА 1, ОСОБА 3 та ОСОБА 2 спільно діяли з метою незаконного одержання фінансової вигоди від діяльності державних підприємств з видобутку вугілля.
На виконання злочинних вимог ОСОБА 1 та ОСОБА 2 довірена особа ОСОБА_6 - ОСОБА_8 03.08.2024 о 17 год 23 хв в автомобілі на парковці торгового центру «River Mall» за адресою: м. Київ, вул. Дніпровська Набережна, 12, передав другу частину неправомірної вигоди у сумі 100 000 доларів США довіреній особі ОСОБА 2 - ОСОБА_4 .
Одержавши від ОСОБА_8 кошти у сумі 100 000 доларів США ОСОБА_4, розуміючи, що вони можуть бути прямо чи опосередковано, повністю чи частково одержані злочинним шляхом, вжив заходи, спрямовані на приховання факту незаконного походження коштів, джерел їх походження, місцезнаходження та надання видимості легальності походження вказаних коштів.
Зокрема ОСОБА_4 після отримання від ОСОБА_8 коштів у сумі 100 000 доларів США в автомобілі, яким користувався - «Toyota Hilux» д.н.з. НОМЕР_2 власноручно написав розписку про нібито отримання вказаних коштів у борг 01.08.2024 від іншої особи.
Надалі, цього ж дня 03.08.2024 у період часу з 17 год 47 хв по 18 год 04 хв ОСОБА_4 на вказаному автомобілі «Toyota Hilux», перемістив отримані від ОСОБА_8 кошти у сумі 100 000 доларів США шляхом перевезення у даному автомобілі в ресторан «Fenix» за адресою: м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 30А, де передав їх ОСОБА 2. При цьому, з метою приховування джерела його походження, місцезнаходження та надання виду законності зазначеним коштам використав власноручно написану розписку про нібито отримання вказаних коштів у борг 01.08.2024 від іншої особи.
Продовжуючи свою злочинну діяльність, направлену на одержання всієї суми неправомірної вигоди, 08.08.2024 ОСОБА 2 повідомив ОСОБА_6, що наступну частину неправомірної вигоди необхідно знову передати ОСОБА_4 .
На виконання злочинних вимог ОСОБА 1 та ОСОБА 2 довірена особа ОСОБА_6 - ОСОБА_8 10.08.2024 у період з 13 год 15 хв по 13 год 20 хв у припаркованому автомобілі за адресою: м. Київ, вул. Івана Миколайчука, 11, передав довіреній особі ОСОБА 2 - ОСОБА_4 третю частину неправомірної вигоди у сумі 100 000 доларів США.
Одразу після одержання третьої частини неправомірної вигоди у сумі 100 000 доларів США ОСОБА_4 приховав їх в салоні автомобіля «Toyota Camry», д.н.з. НОМЕР_3 та у період часу з 13 год 20 хв до 13 год 42 хв перемістив на зазначеному автомобілі отримані від ОСОБА_8 кошти до ресторану «Фабіус» за адресою: м. Київ, Столичне шосе, 70, де його очікував ОСОБА 2. При цьому, з метою приховування джерела його походження, місцезнаходження та надання виду законності зазначеним коштам ОСОБА_4 використав власноручно написану 03.08.2024 розписку про нібито отримання коштів у розмірі 100 000 доларів США у борг 01.08.2024 від іншої особи.
ОСОБА_4, діючи з метою приховання факту незаконного походження отриманих від ОСОБА_8 коштів, одразу їх ОСОБА 2 не передав, а продовжував зберігати в автомобілі «Toyota Camry», д.н.з. НОМЕР_3 .
Цього ж дня органом досудового розслідування з метою припинення злочинної діяльності особи, причетні до вчинення кримінального правопорушення щодо одержання неправомірної вигоди, були затримані, а кошти, які ОСОБА_4 отримав від ОСОБА_8 та перемістив до ресторану «Фабіус» за адресою: м. Київ, Столичне шосе, 70, виявлено та вилучено під час проведення обшуку в автомобілі «Toyota Camry», д.н.з. НОМЕР_3 .
Враховуючи викладене, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого частиною першою статті 209 КК України, а саме в легалізації (відмиванні) майна, одержаного злочинним шляхом, а саме переміщенні майна та вчиненні дій, спрямованих на приховування джерела його походження, місцезнаходження, вчинене особою, яка повинна була знати, що таке майно прямо чи опосередковано, повністю чи частково одержано злочинним шляхом.
3. Відомості про укладену між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_4 угоду про визнання винуватості
22.04.2025 між прокурором другого відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 за участю захисника - адвоката ОСОБА_5 укладено угоду про визнання винуватості.
В угоді наведено формулювання обвинувачення та правова кваліфікація дій ОСОБА_4 із зазначенням статті закону України про кримінальну відповідальність, яка є тотожною змісту обвинувального акта.
За змістом угоди ОСОБА_4 зобов`язався:
1) повністю та беззастережно визнати свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому злочину;
2) співпрацювати із прокурором у викритті у межах кримінального провадження № 42024110000000146 від 15.04.2024 та інших кримінальних провадженнях, які виділено чи може бути виділено із цього кримінального провадження інших осіб, зокрема підозрюваних ОСОБА 2 та ОСОБА 1 шляхом надання під час досудового розслідування та/або судового розгляду правдивих викривальних показань щодо відомих йому обставин про:
- отримання ним від ОСОБА_8 у серпні 2024 року та переміщення грошових коштів у сумі 200 000 доларів США;
- подальшу передачу цих грошових коштів ОСОБА 2,
повідомлені ним під час допиту його як підозрюваного у кримінальному провадженні № 42024110000000146 від 15.04.2024 та виділеному із нього кримінальному провадженні № 52025000000000133 від 06.03.2025;
3) підтвердити правдивість, достовірність та повноту наданих ним детективу Національного антикорупційного бюро України показань в якості підозрюваного у кримінальному провадженні № 42024110000000146 від 15.04.2024 та виділеному із нього кримінальному провадженні № 52025000000000133 від 06.03.2025, а також надати викривальні показання під час судового розгляду у майбутніх судових засіданнях в обсязі висунутого обвинувачення та/або наданих як підозрюваним показань про відомі обставини легалізації (відмивання) грошових коштів, у тому числі стосовно ролей та співучасті ОСОБИ 2, ОСОБИ 1;
4) протягом 10 робочих днів з дня затвердження угоди про визнання винуватості забезпечити перерахування (шляхом подання до Національного антикорупційного бюро України відповідної заяви та усіх необхідних документів) із депозитного рахунку Національного антикорупційного бюро України, відкритому в АТ «Укрексімбанк» належних йому грошових коштів у сумі 9 769 020 гривень, на які накладено арешт ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 22.08.2024 у справі № 991/7609/24, на підтримку Збройних Сил України за реквізитами:
Отримувач: Благодійна організація «Міжнародний благодійний фонд «Повернись живим»;
Код ЄДРПОУ 39696398;
Рахунок IBAN № НОМЕР_9;
ТВБВ №10026/0162 філія - Головне управління по м.Києву та Київ. області АТ «Ощадбанк», МФО: 322669;
Призначення платежу: «Благодійна допомога на потреби армійської авіації Сухопутних військ ЗСУ згідно листа до САП від 11.03.2024 116/6/9345 командувача ОСОБА_9 »;
5) протягом 10 робочих днів з дня затвердження угоди про визнання винуватості забезпечити перерахування (шляхом подання до Національного антикорупційного бюро України відповідної заяви та усіх необхідних документів) із депозитного рахунку Національного антикорупційного бюро України, відкритому в АТ «Укрексімбанк», належних йому грошових коштів у сумі 100 000 доларів США, на які накладено арешт ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 25.12.2024 у справі № 991/14194/24, на підтримку Збройних Сил України за реквізитами:
Отримувач: Благодійний фонд «Старлайф Благодійність»;
Код ЄДРПОУ 37158901;
Рахунок IBAN № UA093204780000026004924442087;
Банк: JSB «UKRGASBANK», Kyiv, Ukraine,
SWIFT: UGASUAUK
Банк-кореспондент: Deutsche Bank Trust Company Americas, New York
SWIFT: BKTRUS33, Acc. 04452135
Призначення платежу: «Благодійна допомога на потреби військової частини НОМЕР_4 -Н згідно листа до САП від 11.04.2025 №222/8ц/1046 командира в/ч НОМЕР_4 »;
6) протягом 10 робочих днів з дня затвердження угоди про визнання винуватості забезпечити перерахування (шляхом подання до Національного антикорупційного бюро України відповідної заяви та усіх необхідних документів) із депозитного рахунку Національного антикорупційного бюро України, відкритому в АТ «Укрексімбанк», належних йому грошових коштів у сумі 50 000 доларів США, на які накладено арешт ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 25.12.2024 у справі № 991/14194/24, на підтримку Збройних Сил України за реквізитами:
Отримувач: Благодійна організація «Благодійний фонд «Підтримай Третю Штурмову»;
Код ЄДРПОУ 453577712;
Рахунок IBAN № UA553005280000026001000035667;
Банк отримувача: АТ «ОТП Банк» в м.Київ, МФО 300528;
Призначення платежу: «Благодійна допомога на потреби військової частини НОМЕР_5 згідно листа до САП від 10.04.2025 №1781/16663 командира в/ч НОМЕР_6 »;
7) протягом 30 робочих днів з дня затвердження угоди про визнання винуватості за власним волеявиявленням та згодою (волевиявленням) заставодавців ОСОБА_10 та ОСОБА_11 забезпечити перерахування частини застави у сумі 1 500 000 гривень, внесених ОСОБА_10 та ОСОБА_11 на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду (код ЄДРПОУ 42836259, номер рахунку за стандартом IBAN НОМЕР_7 ) згідно з ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 12.08.2024 у справі № 991/7273/24, на підтримку Збройних Сил України за реквізитами:
Отримувач: Благодійна організація «Благодійний фонд «Підтримай Третю Штурмову»;
Код ЄДРПОУ 453577712;
Рахунок IBAN № НОМЕР_9;
Банк отримувача: АТ «ОТП Банк» в м.Київ, МФО 300528;
Призначення платежу: «Благодійна допомога на потреби військової частини НОМЕР_5 згідно листа до САП від 10.04.2025 №1781/16663 командира в/ч НОМЕР_6 »;
8) з метою забезпечення перерахування грошових коштів, які знаходяться на депозитних рахунках Національного антикорупційного бюро України протягом двох днів після затвердження угоди про визнання винуватості подати до Національного антикорупційного бюро України письмову заяву із волевиявленням про здійснення такого перерахунку.
При укладенні угоди прокурор врахував:
- відсутність майнової шкоди та потерпілого у кримінальному провадженні;
- ступінь та характер сприяння ОСОБА_4 у кримінальному провадженні щодо нього, а саме надання викривальних показань стосовно себе та осіб, обставини і події, які мають значення для кримінального провадження, беззаперечне визнання своєї винуватості у інкримінованому злочинів, належну процесуальну поведінку;
- характер і тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, зокрема той факт, що скоєння ОСОБА_4 злочину зумовлено діями інших осіб, які підозрюються у скоєнні предикатного корупційного злочину;
- особу обвинуваченого ОСОБА_4, зокрема його вік, відсутність судимостей, позитивну характеристику, стійкі соціальні зв`язки (перебування у цивільному шлюбі, наявність малолітньої дитини), майновий стан, участь та ініціативну допомогу органу досудового розслідування у розкритті інкримінованого йому злочину, а також злочину, передбаченого статтею 368 КК України, інкримінованого іншим особам;
- значний суспільний інтерес у забезпеченні швидкого завершення досудового розслідування та проведення судового провадження, наданні показань щодо окремих обставин участі та ролей інших осіб, підозрюваних (обвинувачених) у вчиненні предикатного злочину, який розслідується у іншому кримінальному провадженні, закріплення доказової бази щодо вчиненого ним злочину, що забезпечується шляхом надання визнавальних показань, а також показань щодо відомих ОСОБА_4 обставин предикатного злочину, у вчиненні якого підозрюються інші особи;
- наявність суспільного інтересу у запобіганні повторного вчинення кримінальних правопорушень як обвинуваченим, так і іншими особами;
- наявність обставин, що пом`якшують покарання, а саме щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, активне сприяння у розкритті та розслідуванні предикатного злочину у вчиненні якого підозрюються інші особи;
- відсутність обставин, що обтяжують покарання;
- наявність у ОСОБА_4 наміру добровільно зробити внесок у значному розмірі на підтримку Збройних Сил України.
З урахуванням вищевикладених обставин сторони дійшли згоди щодо призначення ОСОБА_4 за частиною першою статті 209 КК України у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади строком на 1(один) рік.
Сторони узгодили звільнення на підставі статті 75 КК України ОСОБА_4 від відбування основного покарання з випробуванням. Також у зв`язку із звільненням від відбування основного покарання з випробуванням відповідно до ст. 77 КК України - непризначення додаткового покарання у виді конфіскації майна.
В угоді перед судом порушено питання про визначення тривалості іспитового строку та характеру обов`язків, які належить покласти на ОСОБА_4 у разі звільнення від відбування покарання із випробуванням.
Так, сторони узгодили, що іспитовий строк належить визначити у 1 (один) рік та покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 такі обов`язки:
- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;
- утримуватися від спілкування із ОСОБОЮ 1, ОСОБОЮ 2, крім надання показань у суді та/або органі досудового розслідування та участі у слідчих (розшукових) діях і процесуальних діях, визначених судом.
4. Позиції учасників судового провадження
Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні підтримав угоду про визнання винуватості, просив її затвердити.
Зазначив, що умови угоди відповідають як вимогам КПК України, так і вимогам КК України. Існують фактичні підстави для визнання обвинуваченим своєї винуватості у вчиненні інкримінованого йому злочину. Укладення угоди є добровільним актом усіх сторін.
Прокурор переконаний, що умови угоди у повному обсязі відповідають інтересам суспільства, у першу чергу, в частині забезпечення швидкого судового провадження щодо обвинуваченого ОСОБА_4 . Крім того, надані ним показання мають важливе значення для кримінального провадження у межах якого здійснюється досудове розслідування щодо учасників предикатного злочину, передбаченого статтею 368 КК України.
Прокурор стверджував, що показання ОСОБА_4 сприятимуть посиленню доказової бази у кримінальному провадженні щодо більш тяжкого корупційного злочину.
Також прокурор зазначив, що умови угоди не порушують жодних прав, свобод чи інтересів сторін або інших осіб.
З огляду на наведені в угоді та у судовому засіданні обставини просив затвердити угоду та призначити узгоджене сторонами покарання.
Обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому злочину. Не оспорював обставин, викладених в обвинувальному акті та угоді про визнання винуватості. Надав короткі пояснення щодо обставин обвинувачення, які узгоджуються із обставинами, викладеним в обвинувальному акті та угоді про визнання винуватості.
Запевнив, що угода про визнання винуватості укладена ним добровільно, жодного тиску з боку сторони обвинувачення чи будь-яких інших осіб на нього не вчинялося.
Також обвинувачений зазначив, що розуміє права, визначені у пункті 1 частині четвертої статті 474 КПК України, пов`язані із затвердженням угоди. Зокрема повідомив, що цілком розуміє, що має право на повний судовий розгляд, у якому прокурор зобов`язаний довести кожну обставину щодо кримінальних правопорушень, у вчиненні яких його обвинувачують; має право мовчати, і факт мовчання не матиме для суду жодного доказового значення; має право допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення; має право подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на його користь. Запевнив, що йому цілком зрозумілі наслідки укладення та затвердження угоди, визначені у статті 473 КПК України, а також наслідки її невиконання, передбачені статті 476 КПК України.
Підтвердив, що у повній мірі розуміє характер пред`явленого йому обвинувачення та погоджується з видом та мірою покарання, яке буде до нього застосовано у разі затвердження угоди, а також з іншими заходами, які передбачає угода. Наголосив, що обов`язок перерахування належних йому грошових коштів, а також частини суми застави, внесених за нього заставодавцями на потреби Збройних Сил України, з огляду на його майновий стан, не є надмірним тягарем для нього. Пояснив, що питання перерахування коштів в такому розмірі є його ініціативою, ці кошти дійсно будуть спрямовані на потреби військових частин для оборони України.
Захисник ОСОБА_5 підтримала угоду про визнання винуватості. Зазначила, що була залучена до процесу укладання угоди з моменту ініціювання, підтвердила, що угода укладена ОСОБА_4 добровільно, примус до укладення угоди з боку сторони обвинувачення не застосовувався, показання ОСОБА_4 надає добровільно і вони є правдивими. На її думку, викривальні показання ОСОБА_4 щодо обставин кримінального провадження є дуже важливими, суттєво полегшили розслідування кримінального правопорушення та можуть мати інші позитивні наслідки. Наголосила на наявності численних подяк та позитивних характеристик ОСОБА_4, що повністю відповідає дійсності.
5. Мотиви, з яких суд виходив при вирішенні питання про відповідність угоди вимогам законодавства та при ухваленні вироку, а також положення законодавства, якими він керувався
При вирішенні питання щодо можливості затвердження угоди суд має встановити її відповідність вимогам законодавства та відсутність підстав для відмови у її затвердженні.
Дослідивши зміст угоди про визнання винуватості, заслухавши думки прокурора, обвинуваченого, його захисника, суд дійшов таких висновків.
5.1. Щодо відповідності умов угоди вимогам КПК України та КК України
Суд встановив, що угода про визнання винуватості відповідає формальним вимогам статті 472 КПК України, оскільки містить усі необхідні складові елементи, передбачені означеною нормою.
Угода про визнання винуватості, укладена між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_4, серед іншого містить формулювання обвинувачення, правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність.
Сформульоване в угоді обвинувачення відображає істотні фактичні обставини, які є тотожними викладу обставин в обвинувальному акті.
Суд також встановив, що правова кваліфікація діяння, інкримінованого обвинуваченому є правильною. Це з`ясовано та підтверджено у судовому засіданні. Кримінально-правова оцінка суспільно-небезпечного діяння, вчиненого обвинуваченим, викладена в угоді, в цілому відповідає ознакам, встановленим у нормах кримінального закону.
Суд не встановив допущення неправильної правової кваліфікації кримінального правопорушення, яке було б більш тяжким, ніж те щодо яких передбачена можливість укладання угоди.
У судовому засіданні ОСОБА_4 підтвердив кожну із обставин інкримінованого йому злочину, що викладені в угоді про визнання винуватості та обвинувальному акті. У присутності захисника беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні злочину, передбаченого частиною першою статті 209 КК України.
Фактичні обставини, описані в обвинувальному акті, формулювання обвинувачення, зазначене в угоді про визнання винуватості, підтвердження цих обставин обвинуваченим у присутності захисника дають суду підстави для висновку про існування фактичних підстав для визнання ОСОБА_4 своєї винуватості у вчиненні злочину, передбаченого частиною першою статті 209 КК України.
Згідно з частиною другою статті 469 КПК України угода про визнання винуватості може бути укладена за ініціативою прокурора або підозрюваного чи обвинуваченого. У разі укладення угоди про визнання винуватості участь захисника є обов`язковою та забезпечується з моменту ініціювання укладення угоди (пункт 9 частини другої статті 52 КПК України).
Угода між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_4 складена та підписана 22.04.2025 у присутності захисника ОСОБА_5, про що свідчить підпис останньої у тексті угоди. Цю обставину сторони підтвердили і в судовому засіданні. Також угода погоджена із заступником Генерального прокурора - керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_12 .
Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим (підозрюваним) може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів (крім кримінальних проваджень щодо корупційних кримінальних правопорушень та кримінальних правопорушень, пов`язаних з корупцією).
Згідно з класифікацією, наведеною у статті 12 КК України злочин, передбачений частиною першою статті 209 КК України відноситься до тяжких злочинів.
Перелік корупційних кримінальних правопорушень та кримінальних правопорушень, пов`язаних з корупцією наведено у примітці до статті 45 КК України.
Злочин, передбачений частиною першою статті 209 КК України відсутній у переліку, наведеному у примітці до статті 45 КК України. Тому він не є корупційним кримінальним правопорушенням чи кримінальним правопорушенням, пов`язаним з корупцією.
Отже, угода про визнання винуватості відповідає умовам, передбаченим пунктом 1 частини четвертої статті 469 КПК України щодо тяжкості кримінальних правопорушень.
Абзацом п`ятим частини 4 статті 469 КПК України передбачено, що угода про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.
Згідно з обвинувальним актом потерпілі у цьому кримінальному провадженні відсутні, кримінальним правопорушенням шкоди не заподіяно.
Означене кримінальне провадження не здійснюється щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи.
Отже, вимоги абзацу п`ятого частини четвертої статті 469 КПК України при укладенні угоди сторонами також дотримано.
Відтак невідповідності умов угоди вимогам КПК України та КК України суд не встановив.
5.2. Щодо відповідності умов угоди інтересам суспільства
Згідно з пунктами 3, 4 частини першої статті 470 КПК України при укладенні угоди про визнання винуватості прокурор серед іншого враховує наявність суспільного інтересу в забезпеченні швидшого досудового розслідування і судового провадження, викритті більшої кількості кримінальних правопорушень, а також наявність суспільного інтересу в запобіганні, виявленні чи припиненні більшої кількості кримінальних правопорушень або інших більш тяжких кримінальних правопорушень.
Невідповідність умов угоди про визнання винуватості інтересам суспільства є підставою для відмови у її затвердженні (пункт 2 частини сьомої статті 474 КПК України).
КПК України не містить визначення суспільного інтересу. В узагальненому вигляді суспільний інтерес являє собою інтерес суспільства або усередненого представника цієї спільноти, пов`язаний із забезпеченням його благополуччя, стабільності, безпеки та сталого розвитку.
Дослідивши зміст угоди про визнання винуватості, наявні матеріали кримінального провадження, заслухавши пояснення сторін кримінального провадження, суд дійшов висновку, що умови угоди, укладеної між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_4 відповідають інтересам суспільства з огляду на таке.
У першу чергу, затвердження угоди про визнання винуватості забезпечить скорочення часу розгляду цього кримінального провадження, мінімізує витрати державних ресурсів, особистих ресурсів учасників кримінального провадження, а також зменшить навантаження на прокуратуру та суд.
У випадку ухвалення судом рішення на підставі угоди про визнання винуватості відсутня необхідність у дослідженні доказів, зокрема допиті свідків. Адже обвинувачений не заперечує фактичні обставини кримінальних правопорушень та їх юридичну оцінку.
Затвердження угоди свідчитиме про ефективне здійснення судового провадження, яке забезпечить притягнення обвинуваченого до відповідальності за вчинення тяжкого злочину, з метою виправлення останнього. Зазначене сприятиме формуванню у суспільства правосвідомості та усвідомлення невідворотності покарання за вчинені правопорушення.
Крім того, за умовами угоди ОСОБА_4 зобов`язався співпрацювати із стороною обвинувачення у викритті осіб, діяння яких розслідуються у кримінальному провадженні № 42024110000000146 від 15.04.2024 (та інших кримінальних провадженнях, які виділені або можуть виділені із нього).
Виконання обвинуваченим умов угоди в частині надання правдивих викривальних показань у вищевказаному кримінальному провадженні (та інших кримінальних провадженнях, які виділені або можуть виділені із нього) надасть можливість забезпечити притягнення осіб, дії яких є предметом досудового розслідування (судового розгляду) до кримінальної відповідальності. Це сприятиме швидшому досудовому розслідуванню і судовому провадженню у означеному кримінальному провадженні та загалом досягненню завдань кримінального провадження. Крім того, із змісту обвинувального акта та угоди про визнання винуватості вбачається, що вищевказане кримінальне провадження здійснюється щодо більш тяжкого корупційного злочину, а ніж той, що інкримінується обвинуваченому. Тому виконання обвинуваченим умов угоди сприятиме викриттю більш тяжкого корупційного кримінального правопорушення.
Суд також враховує, що у разі затвердження угоди про визнання винуватості обвинувачений зобов`язався забезпечити перерахування значної суми на підтримку Збройних Сил України, а саме: 9 769 020 гривень, 1 500 000 гривень, 100 000 доларів США, 50 000 доларів США.
Вказане в умовах повномасштабної військової агресії з боку рф свідчить про додатковий суспільний інтерес - забезпечення фінансовим ресурсом Збройних Сил України для посилення їх спроможності протистояти ворогу та забезпечувати незалежність України.
Отже, з огляду на:
- беззаперечне визнання обвинуваченим своєї винуватості;
- сприяння обвинуваченим у викритті осіб щодо вчинення корупційного кримінального правопорушення;
- відсутність потерпілих та шкоди від вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушення;
- наявність таких факторів, як економія процесуального та матеріального ресурсу, забезпечення фінансової підтримки Збройних Сил України
суд дійшов висновку про недоцільність застосування по відношенню до ОСОБА_4 загального порядку кримінального провадження.
5.3. Щодо порушення умовами угоди прав, свобод чи інтересів сторін або інших осіб
Згідно з пунктом 3 частини сьомої статті 474 КПК України під час перевірки угоди на відповідність вимогам законодавства суд також перевіряє, чи не порушують умови угоди права, свободи чи інтереси сторін або інших сторін.
Дослідивши зміст угоди про визнання винуватості, заслухавши пояснення сторін кримінального провадження, суд встановив, що умови угоди не порушують прав, свобод чи інтересів сторін або інших осіб. Цей висновок суду обґрунтовується таким.
При укладенні угоди про визнання винуватості забезпечено участь захисника відповідно до пункту 9 частини другої статті 52 КПК України. Умови угоди не є невиправдано обтяжливими для жодної із сторін кримінального провадження.
Потерпілий у кримінальному провадженні відсутій, шкода (збитки) не заподіяно.
Обставини пред`явленого ОСОБА_4 обвинувачення відповідно до статті 17 КПК України не можуть бути використані на підтвердження винуватості будь-яких інших осіб окрім обвинуваченого у цьому провадженні. Угодою також не вирішується питання щодо майна третіх осіб.
Усі істотні умови, в тому числі узгоджене покарання, відповідають вимогам кримінального процесуального закону.
Окремо суд наголошує про те, що ним не здійснювались дослідження та оцінка правомірності дій інших осіб, не встановлювалась наявність чи відсутність їх винуватості. При розгляді цього кримінального провадження не встановлено жодних преюдиційних фактів щодо інших осіб них, а інформація, викладена у цьому вироку, яка стосується формулювання дій, не може мати доказового значення для розгляду будь-якого іншого кримінального провадження.
Цей вирок не може бути належним та допустимим доказом причетності до вчинення будь якого злочину осіб, що не є учасниками цього кримінального провадження. Згідно зі статтею 90 КПК України преюдиціальне значення у кримінальному провадженні мають лише рішення національного суду або міжнародної судової установи, якими встановлено порушення прав людини і основоположних свобод, гарантованих Конституцією України і міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Вирок, що ухвалюється у цьому кримінальному провадженні, не є таким рішенням.
У вироку відсутня оцінка діянь чи висновки про винуватість осіб, щодо яких ОСОБА_4 зобов`язався надавати викривальні показання. Всі формулювання у вироку викладені судом так, щоб чітко висловити свою позицію та висновки лише стосовно дій обвинуваченого, не маючи на меті надання оцінки діям інших осіб чи їх кримінально-правової кваліфікації. З метою недопущення порушення презумпції невинуватості інших осіб, суд у вироку виключив дані, які б давали можливість ідентифікувати осіб, які підозрюються у вчиненні предикатного злочину.
За таких обставин умови угоди не порушують прав, свобод чи інтересів сторін або інших осіб.
5.4. Щодо добровільності укладення угоди
Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник у судовому засіданні підтвердили добровільність укладення угоди та спільну узгодженість усіх викладених у ній умов. Зазначили про відсутність будь-яких скарг на дії сторони обвинувачення.
Прокурор також вказав на спільну узгодженість усіх викладених в угодах умов, підтвердивши добровільність їх укладення як з боку прокурора, так і з боку обвинуваченого.
На підставі цього суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, обіцянок чи будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені угодою.
5.5. Щодо можливості виконання обвинуваченим взятих на себе за угодою зобов`язань
За змістом угод обвинувачений серед іншого зобов`язався:
- повністю та беззастережно визнати свою винуватість у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень;
- співпрацювати із прокурором у викритті інших осіб у вчиненні корупційного кримінального правопорушення у межах кримінального провадження № 42024110000000146 від 15.04.2024 (та інших кримінальних провадженнях, які виділені або можуть виділені із нього);
- забезпечити перерахування належних йому грошових коштів у сумі 9 769 020 гривень та 150 000 доларів США, на які накладено арешт слідчими суддями Вищого антикорупційного суду на потреби Збройних Сил України;
- забезпечити перерахування частини застави у сумі 1 500 000 гривень, внесених ОСОБА_10 та ОСОБА_11 за ОСОБА_4 на потреби Збройних Сил України.
У судовому засіданні обвинувачений підтвердив обставини, викладені в обвинувальному акті та угоді про визнання винуватості, надав відповідні зізнавальні показання щодо себе.
Наведене свідчить про виконання обвинуваченим зобов`язання щодо беззастережного визнання своєї винуватості в обсязі висунутого обвинувачення.
Визначені в угоді про визнання винуватості обов`язки щодо співпраці зі стороною обвинувачення інших осіб у вчиненні корупційного кримінального правопорушення у межах кримінального провадження № 42024110000000146 від 15.04.2024 (та інших кримінальних провадженнях, які виділені або можуть виділені із нього) є також зрозумілими та виконуваними.
Обвинувачений у судовому засіданні зазначив, що добровільно співпрацює зі стороною обвинувачення, вже надав повні та правдиві показання органу досудового розслідування щодо відомих йому обставин, пов`язаних із одержанням та переміщенням грошових коштів у сумі 200 000 доларів США та готовий підтвердити їх і під час судового провадження.
Тобто обвинувачений підтвердив можливість виконання взятих на себе за угодою зобов`язань у цій частині.
Обвинувачений в судовому засіданні підтвердив можливість виконання зобов`язання щодо забезпечення перерахування грошових коштів у сумі 9 769 020 гривень та 150 000 доларів США, арештованих під час досудового розслідування. Зазначив, що перерахування цих коштів на підтримку Збройних Сил України не становитиме для нього надмірного тягаря. Це питання є надважливим з точки зору підтримки осіб, які виконують боронять України. Ані він, ані його родина та близькі не постраждають від виконання цих фінансових зобов`язань.
Також суду надано нотаріально засвідчені заяви заставодавців ОСОБА_10 та ОСОБА_11, у яких останні не заперечували проти перерахування на потреби ВЧ НОМЕР_5 на рахунок Благодійної організації «Благодійний фонд «Підтримай Третю Штурмову» частини застави, внесеної за ОСОБА_4, у загальній сумі 1 500 000 гривень.
Наведене у сукупності вказує на можливість виконання обвинуваченим взятих на себе зобов`язань за умовами угоди.
5.6. Щодо призначення покарання
За умовами угоди сторони дійшли згоди щодо призначення ОСОБА_4 покарання за частиною першою статті 209 КК України у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади строком на 1 (один) рік.
Сторони узгодили звільнення ОСОБА_4 на підставі статті 75 КК України від відбування основного покарання з випробуванням.
Також є узгодженим незастосування покарання у виді конфіскації майна у зв`язку зі звільненням від відбування покарання з випробуванням.
При узгодженні покарання сторони врахували:
1) положення пунктів 1 та 2 частини першої статті 65 КК України;
2) положення пункту 3 частини першої статті 65 КК України:
- характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину;
- особу обвинуваченого;
- наявність обставин, які пом`якшують покарання;
- відсутність обставин, які обтяжують покарання;
- співпрацю щодо викриття інших осіб, діяння яких розслідуються у межах кримінального провадження № 42024110000000146 від 15.04.2024, важливість показань ОСОБА_4 .
Суд встановив, що покарання за злочин, інкримінований ОСОБА_4, узгоджено сторонами у межах, встановлених санкцією статті Особливої частини КК України, яка передбачала відповідальність за вчинений злочин на час його скоєння.
При вирішенні питання про те, чи є узгоджене сторонами покарання необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів, суд враховує особу обвинуваченого, обставини, що пом`якшують покарання, а також факт відсутності обставин, що обтяжують покарання:
- обвинувачений ОСОБА_4 беззастережно визнав свою вину, щиро розкаявся у вчиненні інкримінованого йому злочину, активно сприяв його розкриттю;
- обвинувачений ОСОБА_4 самостійно ініціював перед прокурором питання укладення угоди про визнання винуватості (т. 2, а.п. 165), щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю скоєного ним діяння;
- зобов`язався співпрацювати у викритті інших осіб у межах кримінального провадження № 42024110000000146 від 15.04.2024 (та інших кримінальних провадженнях, які виділені або можуть виділені із нього) шляхом надання правдивих показань про відомі йому обставини легалізації (відмивання) грошових коштів, а також ролі та характер участі осіб, діяння яких розслідуються у вищевказаному кримінальному провадженні;
- підтвердив зобов`язання по перерахуванню значної суми на підтримку Збройних Сил України;
- раніше не судимий (т. 3, а.п. 123);
- на обліку у нарколога та психіатра не перебуває(т. 3, а.п. 125, 127, 129);
- має сталі соціальні зв`язки: цивільну дружину - ОСОБА_13 та малолітню дитину - ОСОБА_14, ІНФОРМАЦІЯ_2 (т. 3, а.п. 135, 136-138);
- має активну громадянську позицію, про що свідчать подяки від військових частин, спортивних громадських організацій та характеристики від Черкаської міської громадської організації «Школа Віра», КНП «Перша Черкаська міська лікарня», боксерського клубу «Рубін», Благодійної організації «Благодійний фонд «Підтримай Третю штурмову»;
- має позитивну ділову репутацію, що підтверджується характеристиками, наданими серед іншого ОСОБА_15, ОСОБА_16 .
Згідно з абзацом 1 частини другої статті 75 КПК України суд приймає рішення про звільнення від відбування покарання з випробування у випадку затвердження угоди про примирення або визнання винуватості, якщо сторонами узгоджено покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, позбавлення волі на строк не більше п`яти років, а також узгоджено звільнення від відбування покарання з випробуванням
При укладенні угоди сторони дійшли згоди про призначення ОСОБА_4 основного покарання у виді 5 (п`яти) років покарання
Узгоджена міра покарання визнана судом є такою, що відповідає вимогам абзацу 1 частини другої статті 75 КПК України.
В угоді сторони порушили питання про встановлення ОСОБА_4 іспитового строку тривалістю 1 (один) рік та визначили обов`язки, які належить покласти на ОСОБА_4 у зв`язку із звільненням від відбування покарання з випробуванням.
Тривалість іспитового строку та обов`язки, які покладаються на особу, яку звільнено від відбування покарання з випробуванням, згідно з частиною третьою статті 75 КК України визначаються виключно судом. Хоча визначення тривалості іспитового строку відноситься до повноважень суду, суд погоджується із умовами, що були досягнуті сторонами при укладенні угоди.
Згідно з частиною четвертою статті 75 КК України іспитовий строк встановлюється судом тривалістю від одного року до трьох років.
З урахуванням тяжкості вчиненого злочину, обставин кримінального провадження, особи обвинуваченого, наявності обставин, що пом`якшують покарання, відсутність обставин, що обтяжують покарання, суд погоджується із умовами, що були досягнуті сторонами при укладенні угоди та встановлює обвинуваченому ОСОБА_4 іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік.
При звільненні від відбування покарання суд вважає за необхідне покласти на ОСОБА_4 такі обов`язки, передбачені статті 76 КК України:
- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;
- утримуватися від спілкування із особами, які є підозрюваними/обвинуваченими у кримінальному провадженні № 42024110000000146 від 15.04.2024 (або будуть підозрюваними/обвинуваченими у іншому кримінальному провадженні, що може бути виділено із кримінального провадження № 42024110000000146 чи об`єднано з ним), крім надання показань у суді та/або органі досудового розслідування та участі у слідчих (розшукових) діях і процесуальних діях, визначених судом.
Санкція частини першої статті 209 КК України передбачає обов`язкове додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.
Згідно з постановою ККС ВС від 11.03.2025 у справі № 149/3010/23 якщо додаткове покарання у вигляді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю передбачене як обов`язкове у санкції статті Особливої частини КК, то призначення цього покарання відбувається й тоді, коли особа, яка вчинила кримінально каране діяння, не обіймала певні посади або не займалася певною діяльністю. Тобто фактично йдеться про обмеження зайняття для особи певних посад або здійснення певної діяльності у майбутньому навіть у тому разі, якщо на момент вчинення кримінального правопорушення особа їх не обіймала чи не займалася певною діяльністю.
Тому призначення ОСОБА_4 додаткового покарання за частиною першою статті 209 КК України у виді позбавлення права обіймати посади в органах державної влади строком на 1 (один) рік відповідає положенням закону про кримінальну відповідальність. Строк цього покарання визначено у межах санкцій відповідних статей.
У частині першій статті 77 КК України визначено вичерпний перелік додаткових покарань, що можуть бути призначені у разі звільнення особи від відбування основного покарання з випробуванням. Конфіскація майна у цьому переліку відсутня, а отже у цьому випадку не може бути застосована у разі звільнення особи від відбування покарання з випробуванням.
Отже, суд дійшов висновку, що узгоджене сторонами покарання за вчинення злочину, передбаченого частиною першою статті 209 КК України, за своїм видом та розміром відповідає характеру тяжкості вчиненого діяння та особі обвинуваченого, а також загальним засадам його призначення, встановленим законом України про кримінальну відповідальність, і здатне забезпечити досягнення мети призначення покарання.
5.7. Висновок суду
З урахуванням встановлених обставин угода про визнання винуватості, укладена між прокурором ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4, відповідає як вимогам кримінального процесуального законодавства, так і вимогам закону України про кримінальну відповідальність.
Суд не встановив підстав для відмови в затвердженні угоди, передбачених частиною сьомою статті 474 КПК України.
Тому суд дійшов висновку про необхідність затвердження вищевказаної угоди про визнання винуватості шляхом ухвалення вироку та призначення обвинуваченому узгодженого покарання.
6. Інші питання, які вирішуються судом при ухваленні вироку на підставі угоди
6.1. Цивільний позов
Цивільний позов у цьому кримінальному провадженні не заявлявся.
6.2. Процесуальні витрати
При ухваленні вироку суд повинен вирішити питання про розподіл процесуальних витрат (пункт 13 частини першої статті 368, частина четверта статті 374 КПК України).
Згідно із обвинувальним актом процесуальні витрати у цьому кримінальному провадженні відсутні.
Документально підтверджені відомості про понесені процесуальні витрати стороною обвинувачення чи стороною захисту у матеріалах кримінального провадження відсутні.
6.3.Винагорода викривачу
Згідно з обвинувальним актом викривач у кримінальному провадженні відсутній.
6.4. Спеціальна конфіскація
Прокурор зазначив про відсутність підстав для спеціальної конфіскації у цьому кримінальному провадженні. Підстав для застосування спеціальної конфіскації на підставі наданих документів суд також не встановив.
6.5. Заходи забезпечення кримінального провадження
6.5.1 Запобіжний захід
Згідно з частиною третьою статті 475, пунктом 2 частини четвертої статті 374 КПК України суд при ухваленні вироку серед іншого приймає рішення про запобіжний захід до набрання вироком законної сили.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 12.08.2024 у справі № 991/7273/24, залишеною без змін ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 26.08.2024, до ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням застави у розмірі 7 000 000 гривень та покладенні обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, строком на 2 місяці у разі внесення застави (т. 3, а.п. 59-65, 76-78).
Згідно з довідкою Державної установи «Київський слідчий ізолятор» № 08/20609 від 20.09.2024 ОСОБА_4 звільнений з-під варти 20.09.2024 у зв`язку із внесенням застави (т. 3, а.п. 79)
Застава у визначеному розмірі внесена:
- ОСОБА_10 у сумі 500 000 гривень згідно з квитанцією № ПН 929 від 16.09.2024;
- ОСОБА_11 у сумі 1 000 000 гривень згідно з квитанцією № ПН742 від 18.09.2024;
- ОСОБА_17 у сумі 1 800 000 гривень згідно з квитанцією № ПН1957 від 17.09.2024;
- ОСОБА_18 у сумі 1 000 000 гривень згідно з квитанцією № ПН506 від 17.09.2024;
- ОСОБА_19 у сумі 800 000 гривень згідно з квитанцією № ПН372 від 18.09.2024;
- ОСОБА_20 у сумі 1 900 000 гривень згідно з квитанцією № ПН2019 від 18.09.2024.
У подальшому строк дії процесуальних обов`язків, покладених на ОСОБА_4 декілька разів продовжувався. На дату проведення судового засідання строк дії обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, що покладалися на ОСОБА_4 закінчився.
Отже, до ОСОБА_4 наразі застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Прокурор вважав за можливе скасувати застосований до ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді застави. На його переконання, відсутні підстави для застосування до обвинуваченого будь-якого запобіжного заходу.
Обвинувачений та захисник підтримали цю позицію.
Враховуючи позицію сторін кримінального провадження, тяжкість та характер пред`явленого ОСОБА_4 обвинувачення, особу обвинуваченого, умови угоди, зокрема в частині узгодженого покарання, суд вважає за можливе скасувати застосований до ОСОБА_4 на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 12.08.2024 у справі № 991/7273/24 запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 7 000 000 гривень та до набрання вироком законної сили не застосовувати будь-який інший запобіжний захід.
За умовами угоди частина застави у сумі 1 500 000 гривень за згодою ОСОБА_4 та заставодавців ОСОБА_10 та ОСОБА_11 має бути перерахована на підтримку Збройних Сил України.
08.05.2025 до суду подано нотаріально засвідчені заяви ОСОБА_10 про перерахування 500 000 гривень та ОСОБА_11 про перерахування 1 000 000 гривень, на потреби ВЧ НОМЕР_5 на рахунок Благодійної організації «Благодійний фонд «Підтримай Третю Штурмову».
Тому з огляду на умови угоди та наявність згоди заставодавців заставу у сумі 1 500 000 гривень належить перерахувати на потреби Збройних Сил України за реквізитами: Отримувач: Благодійна організація «Благодійний фонд «Підтримай Третю Штурмову»; Код ЄДРПОУ 453577712; Рахунок IBAN № НОМЕР_9; Банк отримувача: АТ «ОТП Банк» в м. Київ, МФО 300528; Призначення платежу: «Благодійна допомога на потреби військової частини НОМЕР_5 згідно листа до САП від 10.04.2025 №1781/16663 командира в/ч НОМЕР_6 ».
Іншу частину застави повернути заставодавцям, а саме:
- ОСОБА_17 - 1 800 000 гривень, внесену згідно з квитанцією № ПН1957 від 17.09.2024;
- ОСОБА_18 - 1 000 000 гривень, внесену згідно з квитанцією № ПН506 від 17.09.2024;
- ОСОБА_19 - 800 000 гривень, внесену згідно з квитанцією № ПН372 від 18.09.2024;
- ОСОБА_20 - 1 900 000 гривень, внесену згідно з квитанцією № ПН2019 від 18.09.2024.
6.5.2. Арешти майна
Згідно з частиною четвертою статті 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.
У цьому кримінальному провадженні обвинуваченому не призначено покарання у виді конфіскації майна, не застосована спеціальна конфіскація, а тому наявні підстави для скасування арешту майна, накладеного:
- ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 22.08.2024 у справі № 991/7609/24 на грошові кошти у сумі 9 769 020 гривень, вилучені 10.08.2024 під час обшуку автомобіля марки KIA Sportage, державний номерний знак НОМЕР_8 (т. 4, а.п. 72-76);
- ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 25.12.2024 у справі № 991/14194/24 на грошові кошти у сумі 150 000 доларів США, вилучені 18.12.2024 під час обшуку автомобіля марки Toyota Camry, держаний номерний знак НОМЕР_3 (т. 4, а.п. 163-166),
які за змістом вищевказаних ухвал належать ОСОБА_4 .
6.6. Про речові докази і документи
Згідно з частиною дев`ятою статті 100 КПК України питання про долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження.
Враховуючи положення статті 100 КПК України та Інструкції про порядок вилучення, обліку, зберігання та передачі речових доказів у кримінальних справах, цінностей та іншого майна органами дізнання, досудового слідства і суду затвердженої Наказом Генеральної прокуратури України, Міністерства внутрішніх справ України, Державної податкової адміністрації України, Служби Безпеки України, Верховного суду України, Державної судової адміністрації України, суд вирішує документи, надані сторонами, залишити в матеріалах кримінального провадження.
Речові докази в цьому кримінальному провадженні суду не подавалися.
6.7. Про залік досудового тримання під вартою
Згідно з частиною п`ятою статті 72 КК України попереднє ув`язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі.
За положеннями статті 3 Закону України «Про попереднє ув`язнення» підставою для попереднього ув`язнення є, зокрема, вмотивоване рішення суду про обрання як запобіжного заходу тримання під вартою або про застосування тимчасового чи екстрадиційного арешту, винесене відповідно до Кримінального і Кримінального процесуального кодексів України та/або рішення компетентного органу іноземної держави у випадках, передбачених законом.
ОСОБА_4 затримано 10.08.2024 о 17 годині 50 хвилин, що підтверджується протоколом затримання від 10-11.08.2024 (т. 3, а.п. 2-10).
У подальшому ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 12.08.2024 у справі № 991/7273/24, залишеною без змін ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 26.08.2024, до ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням застави у розмірі 7 000 000 гривень та покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, строком на 2 місяці у разі внесення застави (т. 3, а.п. 59-65, 76-78).
Згідно з довідкою Державної установи «Київський слідчий ізолятор» № 08/20609 від 20.09.2024, ОСОБА_4 20.09.2024 звільнений з-під варти у зв`язку із внесенням застави (т. 3, а.п. 79).
Тому суд зараховує у строк відбування основного покарання у виді позбавлення волі строк затримання та тримання ОСОБА_4 під вартою з 10.08.2024 по 20.09.2024 з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.
Керуючись статтями 12, 65-67, 75 КК України, статтями 100, 373-376, 469-475 КПК України, суд
УХВАЛИВ:
1. Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 22 квітня 2025 року між прокурором другого відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 52025000000000133, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06 березня 2025 року.
2. Визнати винуватим ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого частиною першою статті 209 КК України, та призначити йому покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади строком на 1 (один) рік.
5. Звільнити ОСОБА_4 від відбування основного покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі з випробуванням на підставі абзацу першого частини другої статті 75 КК України, встановити іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік.
6. На підставі статті 76 КК України покласти на ОСОБА_4 такі обов`язки:
- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;
- утримуватися від спілкування із особами, які є підозрюваними/обвинуваченими у кримінальному провадженні № 42024110000000146 від 15.04.2024 (або будуть підозрюваними/обвинуваченими у іншому кримінальному провадженні, що може бути виділено із кримінального провадження № 42024110000000146 чи об`єднано з ним), крім надання показань у суді та/або органі досудового розслідування та участі у слідчих (розшукових) діях і процесуальних діях, визначених судом.
7. Іспитовий строк обчислювати з моменту проголошення вироку суду.
8. Покарання у виді позбавлення права обіймати посади в органах державної влади строком на 1 (один) рік підлягає реальному виконанню та виконується самостійно.
9. Зарахувати ОСОБА_4 на підставі частини п`ятої статті 72 КК України у строк відбування покарання строк попереднього ув`язнення з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі строк затримання та тримання під вартою з 10.08.2024 по 20.09.2024.
10. Скасувати застосований до ОСОБА_4 на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 12.08.2024 у справі № 991/7273/24 запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 7 000 000 (сім мільйонів) гривень.
11. Частину застави у сумі 1 500 000 (один мільйон п`ятсот тисяч) гривень, внесену за ОСОБА_4 заставодавцями ОСОБА_11 (згідно з квитанцією № ПН742 від 18.09.2024) та ОСОБА_10 (згідно з квитанцією № ПН929 від 16.09.2024) перерахувати із депозитного рахунку Вищого антикорупційного суду на потреби Збройних Сил України за реквізитами:
Отримувач: Благодійна організація «Благодійний фонд «Підтримай Третю Штурмову»;
Код ЄДРПОУ 453577712;
Рахунок IBAN № НОМЕР_9;
Банк отримувача: АТ «ОТП Банк» в м.Київ, МФО 300528;
Призначення платежу: «Благодійна допомога на потреби військової частини НОМЕР_5 згідно листа до САП від 10.04.2025 №1781/16663 командира в/ч НОМЕР_6 »
згідно листа до САП від 10.04.2025 №1781/16663 командира в/ч НОМЕР_6 »
12. Повернути ОСОБА_17 частину застави у сумі 1 800 000 (один мільйон вісімсот тисяч) гривень, внесену ним за ОСОБА_4 згідно з квитанцією № ПН1957 від 17.09.2024.
Повернути ОСОБА_18 частину застави у сумі 1 000 000 (один мільйон) гривень, внесену ним за ОСОБА_4 згідно з квитанцією № ПН506 від 17.09.2024.
Повернути ОСОБА_19 частину застави у сумі 800 000 (вісімсот тисяч) гривень, внесену ним за ОСОБА_4 згідно з квитанцією № ПН372 від 18.09.2024.
Повернути ОСОБА_20 частину застави у сумі 1 900 000 (один мільйон дев`ятсот тисяч) гривень, внесену ним за ОСОБА_4 згідно з квитанцією № ПН2019 від 18.09.2024.
13. Скасувати арешти майна, накладені:
- ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 22.08.2024 у справі № 991/7609/24 на грошові кошти у сумі 9 769 020 гривень, вилучені 10.08.2024 під час обшуку автомобіля марки KIA Sportage, державний номерний знак НОМЕР_8, що належать ОСОБА_4 ;
- ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 25.12.2024 у справі № 991/14194/24 на грошові кошти у сумі 150 000 доларів США, вилучені 18.12.2024 під час обшуку автомобіля марки Toyota Camry, держаний номерний знак НОМЕР_3, що належать ОСОБА_4 .
14. Документи, надані сторонами, залишити в матеріалах кримінального провадження.
15. Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку з урахуванням особливостей, передбачених частиною четвертою статті 394 КПК України, та обмежень, визначених у частині другій статті 473 КПК України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Вищий антикорупційний суд до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
16. Роз`яснити учасникам провадження, що згідно зі статтею 476 КПК України у разі невиконання угоди про визнання винуватості прокурор має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку. Клопотання про скасування вироку, яким затверджена угода, може бути подано протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення цього кримінального правопорушення.
Умисне невиконання угоди є підставою для притягнення особи до відповідальності за статтею 389-1 КК України.
Головуючий суддя ОСОБА_1